На міжнародній платформі, дискусійний простір якої було розгорнуто навколо обговорення фольклористичних питань, специфіки організації діяльності із забезпечення збереження нематеріальної культурної спадщини, традицій в культурі та мистецтві, репрезентації історії музичних інструментів, презентацій проєктів, наш Університет представляли доцентки кафедри інтерпретології та аналізу музики – Лариса Новикова та Дарʼя Жалєйко. 

Дві одногодинні лекції (два вебінари) від наших шановних колег було презентовано 18 листопада перед аудиторію міжнародної мистецької толоки «Коло роду: традиційне мистецтво в дзеркалі історії», що охопила справжнє коло однодумців відданих своїй справі: від шановних слухачів з різних куточків нашої Країни до поважних спікерів – з України, Греції, Бельгії, Німеччини, Канади та Ізраїлю.

Вебінар «Вітальність культурної спадщини України VS війна. Лабораторія фольклору ХНУМ імені І.П. Котляревського: вчора, сьогодні, завтра» завідувачки навчальної лабораторії нашого Університету, доцентки Дарʼї Жалєйко було присвячено висвітленню проблеми забезпечення вітальності нематеріальної культурної спадщини, зокрема – Слобожанського фольклору.

Панорамний огляд історії лабораторії в проєкції на характеристику її фондових ландшафтів та траєкторії основних завдань, засвідчив, що неймовірна кількість зусиль була докладена цілими поколіннями освітян та здобувачів освіти, щоб зберегти не тільки культурну памʼять нації, але й життєстійкість фольклорної спадщини Слобожанщини. Під час вебінару поняття вітальності було розкрито крізь призму концептів життєстійкості, здатності до виживання в надважких умовах, що обумовлено власне життєлюбністю (зокрема – силою духу, здатністю йти на ризик з вірою в найкраще) – як провідною ознакою національної ментальності. Слід зазначити, що дослідження цієї проблематики є стратегічним для структурного підрозділу, а його впровадження до комплексних наукових тем, що включено до плану науково-дослідної роботи нашого Університету, ініційовано у 2022 році саме лабораторією фольклору. Також, вебінар містив розповідь про способи збереження фонду сьогодні та опрацювання цінних експедиційних зразків, що є нагальною потребою лабораторії (зокрема – новітні форми медіатизації, якими зараз користується лабораторія, досвід аудіовізуалізації), алгоритм та значення організаційної діяльності, зокрема і сталість результатів проєктів Університету, що можуть бути спрямовані на пропагування українського фольклору, а також – інформацію щодо віднайдених нових форм упровадження НКС у навчальний процес (основні стратегії діяльності лабораторії також були викладені завідувачкою НЛФ під час Круглого столу «Україна – ЮНЕСКО: 70 років партнерства – спадщина, культура, інновації» - 22 листопада).

Вебінар супроводжувався демонстрацією архівних матеріалів експедицій та музичними ілюстраціями – звучанням ексклюзивних аудіозразків з фонду лабораторії, що збиралися під час експедицій в тих селах, що зазнали не тільки руйнації, а є сьогодні, на превеликий жаль, повністю знищеними ворогом.

НЛФ вбачає своє майбутнє в забезпеченні тривалості та передачі нематеріальної культурної спадщини від покоління в покоління за допомогою формальної й неформальної освіти, зокрема – через залучення елементів НКС у контекст розкриття творчого потенціалу юнацтва та молоді України, і, як наслідок, = підтримки їх життєстійкості. З урахуванням та поясненням всіх вищезазначених компонентів діяльності наприкінці вебінару було презентовано новий освітньо-творчий проєкт навчальної лабораторії.

Здатність живої спадщини попри найжорстокіші часи Історії – війну, фізичне знищення, руйнацію –  до постійного відродження, що є феноменом вітальності української нації та її культури.