Навчальна лабораторія фольклору 

Навчальна лабораторія фольклору як структурний підрозділ Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського (ХНУМ) є методичною та практичною базою з питань фольклору для кафедри інтерпретології та аналізу музики.

Історія створення та діяльності

Лабораторію було засновано у 1947 році як кабінет музичного фольклору за ініціативи професорки Галини Тюменєвої, фундаторки кафедри історії музики Харківської консерваторії. Його першим керівником став композитор Олександр Стеблянко (1896–1977), який продовжував справу Гната Хоткевича у дослідженні української традиційної музики. Діяльність Стеблянка стала колосальним внеском у вивчення традиційної музичної культури Слобожанщини.

Наприкінці 1950-х років діяльність кабінету було припинено через нестачу фінансування, що призвело до втрати значної кількості унікальних записів народної творчості.

Відновлення та сучасність

Відновлення роботи: З 1976 року кабінет фольклору відновив свою роботу під керівництвом Сергія Нікітіна, а також за участю Лариси Новикової, Ірини Прісняк та Гаяне Войтової. У цей період почалося поступове поповнення колекції записами народної пісенної та інструментальної традиції Слобожанщини.

Оцифрування фонду: З 2005 по 2015 роки лабораторію очолювала Ірина Романюк, яка розробила методику оцифрування фольклорних зразків і започаткувала систематичний перезапис аудіо-фонду з бобін і касет на цифрові носії.

Унікальний аудіо-архів: Сьогодні лабораторія має унікальний аудіо-фонд, що містить експедиційні записи, зроблені студентами з 1976 по 2011 рік. За цей період було здійснено близько 80 експедицій на території Східної України (Харківська, Полтавська, Донецька, Сумська, Білгородська та Воронізька області). Цей архів є одним з найбільш фундаментальних аудіо-архівів традиційної пісенної культури Слобожанщини завдяки своєму обсягу та охопленому історичному проміжку.

Напрями діяльності

Основні напрями роботи лабораторії включають:

Збереження фонду: оновлення та збереження аудіо-фонду у цифровому форматі.

Електронна архівація: Переведення в електронний вигляд супровідної документації (транскрипції текстів і мелодій, польові записи, відомості про виконавців, фотоматеріали тощо).

Фольклорна практика: Організація та проведення фольклорної практики для студентів спеціальностей «Музикознавство» та «Композиція», що включає прослуховування записів з фонду, а також фіксацію вербальної та музичної складової фольклорних зразків.

Навчальна допомога: забезпечення навчального процесу необхідними матеріалами.

Діяльність лабораторії поєднує в собі обробку та систематизацію архівних матеріалів з їх використанням у навчальному процесі, творчій та науково-дослідницькій роботі. 

Лабораторія підтверджує давні традиції Університету та сприяє збереженню національної культурної спадщини.

Стаття Людмили Шаповалової - в українському інтернет-журналі "Музика"

 Харків – оберіг національної традиції: 

про долю лабораторії Слобідського фольклору в інтер’єрі історичних трансформацій