Купальські та петрівчані пісні

Купальський обряд потоплення деревця – «Мариноньки», на думку фольклористів, є відгомоном прадавнього ритуалу жертвоприношення землі за майбутній врожай. Сакральної символізації у свято Купала набуває своєрідне поєднання води й вогню через спалення опудала (Купала) і потоплення деревця (Мариноньки), свічки на вінках, що пливуть по воді, пущене з пагорба у воду, запалене колесо, звичай стрибати через вогонь і купатися цієї ночі, плавати на човнах по воді з запаленим у них вогнищах тощо. Як відомо, купальське дійство складається з багатьох елементів: плетіння вінків, запалювання вогнища і стрибання через нього, а купальські пісні за тематикою збігаються з петрівками: мрії про щасливу долю та прощання з вільним життям – є провідними мотивами цих пісень.

Відеоматеріали презентують одні з найдавніших аудіозаписів цього жанру на Харківщині та Донеччині. Голоси наших предків сьогодні звучать особливо проникливо, викликаючи ні з чим незрівнянне відчуття благоговіння перед ними та великої шани. Справжнє щастя мати «звучну» пам’ять живої історії нашого роду, тих знищених та понівечених сіл, доля яких сьогодні вкрай важка в умовах війни, але їх дух є нескореним та незламним перед потворним та жахливим обличчям ворога. Ці голоси, що сповнені сили, щирості та мудрості, не тільки сприяють зміцненню нашого духу, любові до традиції та власного коріння, а заповідають нам цінувати життя, відчуваючи одночасно його неповторну красу та швидкоплинність, його нездоланну минучість у межах підкореного простим законам всесвіту часу.