Побачив світ 79-й випуск наукового збірника «Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти» (фахове видання категорії «Б»).

У розділі «Сучасні творчі та освітні стратегії» опубліковано статтю завідувачки Навчальної лабораторії фольклору ХНУМ імені І. П. Котляревського Дар'ї Жалєйко: «Діяльність Навчальної лабораторії фольклору ХНУМ імені І. П. Котляревського в контексті синергії та модернізації дидактичних моделей етномузикологічної освіти» (с. 169–193).

Ця наукова розвідка - спроба осмислити багаторічний досвід лабораторії крізь призму викликів цифрової доби та воєнного сьогодення. У публікації проаналізовано еволюцію дидактичних моделей етномузикологічної освіти та показано, як академічна традиція й унікальні ресурси нашого підрозділу органічно поєднуються із новітніми освітніми практиками й проєктним навчанням.

Окремий фокус дослідження присвячено концептуальним засадам та практичним механізмам нашої флагманської ініціативи - проєкту «Від коріння до хмари: цифрова репрезентація архівних матеріалів Навчальної лабораторії фольклору ХНУМ імені І. П. Котляревського». Діджиталізація безцінного фольклорного архіву в теперішніх умовах розглядається не просто як технологічний крок, а як стратегічний імператив збереження нематеріальної культурної спадщини та відкриття першоджерел для нової генерації дослідників і студентів.

На старті нового навчального року щиро зичимо всім колегам і здобувачам вищої освіти натхнення, невичерпної енергії та нових фахових відкриттів!

Ознайомитися з повним текстом статті можна за посиланням

Навчальна лабораторія фольклору ХНУМ імені І.П.Котляревського продовжує послідовну інтеграцію своїх науково-методичних напрацювань у професійне середовище.

19–20 червня відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Традиційна культура в умовах глобалізації: інтеграція та локалізація».

Цьогорічний форум об’єднав провідних фахівців під егідою Харківської обласної ради, Харківської обласної військової адміністрації та Департаменту культури і туризму, а головним майданчиком та організатором події виступив Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва.

Вагомі науково-дослідницькі та практичні здобутки Харківського національного університету мистецтв імені І.П.Котляревського у перший день роботи конференції успішно репрезентували доцентки університету:

Лариса Новикова, доцентка кафедри інтерпретології та аналізу музики, членкиня Національної спілки композиторів України, яка у межах пленарного засідання представила глибоке фундаментальне етномузикологічне дослідження на тему: «Патерни буття і вектори трансформацій в кобзарському виконавстві ХХ сторіччя»;

завідувачка навчальної лабораторії фольклору, кандидатка мистецтвознавства, доцентка Дарія Жалєйко, яка у межах першої дискусійної панелі презентувала ґрунтовну доповідь «Вітальність фольклорної спадщини Слобожанщини: дидактичний концепт проєкту “Від коріння до хмари”».

Впровадження цієї цифрової платформи, що стало головним підсумком і плідним результатом роботи Лабораторії протягом цього року, є наочним прикладом сучасної моделі навчання, де новітні цифрові інструменти аналітичного осягнення джерел (raw data) виступають базовим компонентом, що забезпечує безперервність вивчення та безпеку збереження традиції. Модернізація дидактичних моделей освітнього процесу, реалізована в межах проєкту, засвідчує якість фахової підготовки здобувачів вищої освіти, її стійкість до викликів воєнного часу, а також підтверджує здатність Харківської фольклористичної школи до інноваційного розвитку в цифрову епоху. Відтак, трансформація освітніх стратегій в умовах воєнного стану виходить далеко за межі суто педагогічного завдання, постаючи гарантом того, що духовний код нації, закарбований у фольклорі, буде збережено й передано нащадкам попри будь-які екзистенційні загрози.

Щиро вітаємо шановних колег з успішними виступами! Дякуємо організаторам конференції за високий рівень проведення форуму та створення умов для фахового діалогу.

Висловлюємо щиру подяку колегам – учасникам форуму, провідним фахівцям та діячам культури, за ґрунтовні, цікаві доповіді та плідні дискусії, які сформували високий науково-практичний рівень цього дня:

Яцині Олегу Анатолійовичу, кандидату історичних наук, доценту, директору Харківського академічного драматичного театру імені Г.Ф.Квітки-Основ’яненка, члену Спілки археологів України, Спілки краєзнавців Харківської області, заслуженому працівнику культури України (м. Харків)

Садовенко Світлані Миколаївні, доктору культурології, професору кафедри музичного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, заслуженому діячу мистецтв України (м. Київ)

Парамонову Андрію Федоровичу, директору Харківського приватного музею міської садиби (м. Харків)

Щербаню Анатолію Леонідовичу, доктору культурології, кандидату історичних наук, завідувачу кафедри історії, музеєзнавства і пам’яткознавства Харківської державної академії культури (м. Харків)

Дацко Олесі Ігорівні, доктору економічних наук, доценту, завідувачу кафедри менеджменту мистецтва Львівської національної академії мистецтв (м. Львів)

Красікову Михайлу Михайловичу, кандидату філологічних наук, професору кафедри українознавства, культурології та історії науки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», члену спілки етнологів та фольклористів м. Харкова

Сушко Валентині Анатоліївні, кандидату історичних наук, доценту, старшому науковому співробітнику відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського Національної академії наук України (м. Київ)

Осадчій Вірі Миколаївні, кандидату мистецтвознавства, професору кафедри теорії та історії музики Харківської державної академії культури, заслуженому діячу мистецтв України (м. Торонто)

Листюк Світлані Олександрівні, кандидату педагогічних наук, завідувачу етнолабораторії «Баба Єлька» ГО «Баба Єлька» (м. Кропивницький)

Русіній Владі Сергіївній, кандидату мистецтвознавства, етномузикологу (м. Київ)

Пелех Анастасії Андріївні, проєктному менеджеру Агенції регіонального розвитку Львівської області (м. Львів)

Зіненко Олені Дмитрівні, PhD з суспільних комунікацій та ЗМІ, старшому викладачу кафедри медіакомунікацій соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, гостьовій медіадослідниці Рурського університету (м. Бохум, Німеччина).

Також висловлюємо глибоку шану всім етномузикологам, фольклористам та дослідникам традиційної культури з різних куточків України, які долучилися до роботи конференції. Консолідуючи зусилля навколо діалогу глобального та локального, актуальних наукових підходів та практичного досвіду інтеграції традицій у сучасний простір, колеги продемонстрували надзвичайну глибину досліджень. Щиро дякуємо за цей вагомий внесок у спільну справу збереження, вивчення й актуалізації нашої унікальної культурної спадщини!

18 лютого в рамках міжнародної наукової конференції «Сучасне слово про мистецтво: наука і критика» / Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського /  завідувачка навчальної лабораторії фольклору, доцент Дар'я Жалейко представила доповідь на тему: «Діяльність навчальної лабораторії фольклору в контексті синергії та модернізації дидактичних моделей етномузикологічної освіти».

Головний акцент виступу було зроблено на необхідності впровадження інноваційних освітніх стратегій та глибокій модернізації навчального процесу. Під час доповіді було детально висвітлено, як саме сьогодні трансформуються традиційні дидактичні моделі в сучасній етномузикології. Зокрема, йшлося про синергію теоретичного та практичного блоків, де новітні підходи дозволяють вибудовувати абсолютно нові алгоритми навчальної роботи з автентичним матеріалом.

Практичним втіленням цих модернізованих дидактичних підходів є проєкт лабораторії  - «Від коріння до хмари: цифрова репрезентація архівних матеріалів Навчальної лабораторії фольклору».

Цей проєкт має глибоку науково-методичну візію. Він спрямований не лише на надійне збереження та комплексну цифровізацію унікальних фольклорних фондів, а насамперед на створення повноцінного сучасного цифрового дидактичного середовища. Завдяки цьому Лабораторія сьогодні виступає одним із перших осередків, що системно інтегрує проєктно-орієнтоване навчання у фахову етномузикологію, перетворюючи оцифрований архів на дієву базу для апробації ефективних методик викладання.

Навчальна лабораторія фольклору продовжує впроваджувати передові інструменти, доводячи, що фахова робота з традицією сьогодні має спиратися на високотехнологічну та дидактично сучасну базу. Працюємо й надалі задля розвитку української науки! Бачити менше