Сирітські пісні

У матеріалах відеопрезентації на Вас чекає автентичне звучання одних з найтрагічніших пісень, що належать до нашої національної культурної спадщини:  пісень, що народилися з  криниці живої традиції, глибини якої сягають всієї повноти людських страждань, якими оповите швидкоплинне земне життя. Століттями в них увиразнювалися ліричні переживання про те, як витримати удари недолі, найважчий з яких -   втрата батьків.

Сьогодні навчальна лабораторія фольклору підготувала репрезентацію сирітських пісень, що сповнені глибоким сумом та тугою, пов’язаних з болісною втратою близьких. Образ сирітства як «лихої сумної години», а також образ оплакування тяжкої долі сироти – стали провідними для цих журливих пісень. Їх зміст може також розкривати стан вже дорослих чоловіка, чи жінки, які втратили батьків у дитинстві. Образно-емоційна сфера сирітських пісень торкається також тематики соціальної нерівності, знущання мачухи, бідності сироти та безвиході її життя. Розкриваючи вразливий душевний стан людини, ці пісні виявляють зв’язок із жанром замовлянь та похоронних голосінь через втілення семантики горя, втрати, скорботи та водночас почуттів невідворотності своєї долі, вимушеності її прийняття.  Також ці паралелі виявляються завдяки архетипним анімістичним образам сонця, хмар, дощу, землі, річки, туману тощо (наприклад, образ «билини в полі, яку вітер ламає», тоненької «очеретини, що гнеться від життєвої бурі»). У цих піснях мотиви розмови із померлими родичами перегукуються з бажанням хоч на мить побачити батька чи матір, відчути їх «присутність», спитати поради в найважчі моменти життя.  Слід особливо наголосити, що весільні сирітські пісні, які звучали на території пізнього заселення, разом з їх записами -  без жодного перебільшення є раритетами та становлять колосальну культурну цінність.