Ґрунтоутворення – це доволі довготривалий хіміко-біологічний процес. Тільки уявіть: для того, щоб утворився всього 1 сантиметр ґрунту потрібно близько 500 років. Визначальними у цьому процесі є вплив кліматичних факторів та рельєф. Ці чинники впливають на розвиток рослинного та тваринного світу, які відмираючи, також стають частинкою ґрунтового шару. Такі відмерлі рештки називають органічними. Разом вони утворюють перегній або гумус, який наділяє ґрунти унікальною властивістю: родючістю. До речі, гумус можна “виготовляти” і в домашніх умовах. Процес утворення таких органічних добрив називається компостуванням.
Ґрунти в Україні особливо цінні. Вміст гумусу в їх складі подекуди становить близько 6%. Саме через це однією з провідних галузей економіки України є землеробство. Україна входить до числа лідерів у світі по вирощуванні і продажу соняшника та соняшникової олії, ячменю, кукурудзи, жита, картоплі та пшениці.
Крім органіки до складу ґрунту входять ще і мінеральні речовини: вода, гірські породи та гази.
Вміст хімічних речовин у складі ґрунтів визначає й інші їх властивості: щільність, колір, повітро- та водопроникність тощо.
Це важливі характеристики, які впливають на можливості існування та поширення в ґрунтах життя. Якщо ґрунт має помірну щільність та хорошу повітропроникність, то його мешканці можуть легко опускатися на значні глибини при цьому не відчуваючи кисневого голодування. Якщо ж ґрунти погано утримують воду, то рослини постійно страждають на дефіцит води. Велика площа українських земель зумовила формування значної різноманітності ґрунтів. В Україні можна зустріти дернові та дерново-підзолисті, чорноземи, сірі лісові та коричневі ґрунти
Розглянути структуру ґрунту можна навіть в домашніх умовах. Для цього достатньо викопати глибоку яму. В Україні середня товщина шару чорноземів сягає близько 1 метра. Викопавши таке глибоке заглиблення, ви побачите чітке розмежування складових шарів ґрунту:
1. Органічний шар,
2. Гумусовий шар.
3. Власне ґрунт
4. Материнська порода.
5. Підстилаюча порода.
Практичне заняття
Тема заняття: Компостування органічних відходів
Мета заняття: познайомитись із способами компостування органічних відходів; переконатися в необхідності сортування побутових відходів; розвивати екологічне мислення
Обладнання: контейнер для компостування; органічні відходи; готовий компост або гній, трохи азотного добрива (наприклад курячий послід)
ХІД РОБОТИ
Завдання 1.
Підготуйте контейнер для компостування. Це може бути дерев*яний ящик або пластикове відро. Якщо ви живете в приватному будинку, то можна викопати компостну яму глибиною близько метра. Подбайте, аби така яма знаходилась на відстані не менше 15 метрів від джерела питної води.
Завдання 2.
Відсортовуйте органічні відходи від іншого сміття та переносьте їх в компостну яму або контейнер. Зверніть увагу! Не всі органічні відходи можна компостувати. Скористайтесь малюнком для визначення органічних відходів, які стануть в майбутньому хорошим добривом для грунту.
Завдання 3.
Додайте до органічних відходів невелику кількість готового компосту або гною та трохи азотного добрива (наприклад курячого посліду). Якщо ви не знайшли готового компосту, то можна додати готовий концентрат з ефективними мікроорганізмами. Його можна купити в будь-якому сільськогосподарському магазині у вигляді сухої суміші для компостування.
Пришвидшить утворення гумусу наявність у складі органічних рештків скошеної трави, листя тощо. Усі складові компостної суміші слід укласти шарами, присипати невеликою кількістю землі та обприскати водою. Наявність волого середовища пришвидшить роботу бактерій та грибів, які беруть участь у розкладанні органічних відходів.
Залежно від органічних відходів, для утворення якісного компосту потрібно від 2-3 місяців до року. Потім його можна використовувати для підживлення рослин та підвищення родючості присадибних ділянок.
Зробіть висновок про необхідність сортування побутових відходів для збереження грунту.