АРХІТЕКТУРА

АРХІТЕКТУРА (лат. architectura, від грец. άρχιτέкτων – головний будівничий) – зодчество, мистецтво будувати споруди, їхні комплекси, створюючи просторове середовище для життя й діяльності людей, відповідно до вимог міцності, краси й доцільності.

У ширшому значенні архітектура – частина матеріальної культури (самі споруди), сфера матеріального виробництва. 

Водночас архітектура – вид мистецтвава, що входить до сфери духовної культури, естетично формує просторове середовище людини, виражає певні суспільні та естетичні ідеали й потреби.

Архітектура виникла як реакція людини на навколишній світ, як суто людський спосіб протиставити себе природі та довести своє місце у Всесвіті.

Загальна періодизація історії архітектури збігається з загальною періодизацією історії: доісторична архітектура, антична, середньовічна, Нового часу, новітня архітектура.

Історія архітектури є історією розвитку та зміни великих архітектурних стилів.