Примаченко народилася в Болотні, Україна, в сім'ї з обмеженими фінансовими можливостями, тому мала обмежені можливості навчатися в академічних художніх центрах. Додатковою проблемою для неї стало зараження поліомієлітом у дитинстві, через що вона надовго прикувала себе до ліжка. Незважаючи на відсутність формальної освіти, Примаченко ретельно вивчала місцеві художні традиції, особливо техніку української вишивки та декоративне писанкарство. Сліпучі кольори та стилізовані форми, які вона поглинула з цих традиційних українських народних мистецтв, вплинули на її творчість.

У 1966 році Примаченко була нагороджена Національною премією України імені Тараса Шевченка, однією з найвищих нагород України. Незважаючи на свою славу та популярність, Примаченко ніколи не продавала свої картини за гроші, вважаючи за краще дарувати їх друзям та сусідам. Геометричні візерунки, яскраві кольори та графічні мотиви, які вона вивчила, вивчаючи народне мистецтво, вплинули на її наївний стиль і зробили її роботи відомими та затребуваними.

Примаченко була плідною художницею, яка за своє життя створила тисячі казкових сцен та винахідливих композицій. Протягом усього життя вона використовувала прості та послідовні матеріали. Її улюблені техніки включали живопис гуашшю та аквареллю на ватмані з використанням легкодоступних фабричних пензлів.