Волошин Максиміліан
МАКСИМІЛІАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ ВОЛОШИНА (1877-1932)
Максиміліан Олександрович Кирієнко-Волошин – художник та поет-символіст, літературний критик та мистецтвознавець, містик, філософ та журналіст.
Народився 28 травня 1877 року в Києві в родині юриста, колезького радника.
У 1901 році він приїжджає до Парижа, навчається живопису в академії Колароссі, вивчає французьку літературу й культуру.
Останні 10 років життя Волошин майже безвиїзно жив у своєму будинку в Коктебелі.
З 1929 році здоров'я Максиміліана Волошина різко погіршилося, душевний стан пригнічувало загострене почуття подій у країні — дедалі частіше приходили звістки про загибель чи арешти знайомих.
Помер Волошин від запалення легень 11 серпня 1932 року в Коктебелі. Похований, як він заповідав, на вершині приморського пагорба Кучук-Янишар.
У своїй автобіографії Волошин вказував, що Кирієнки-Волошини за походженням козаки із Запоріжжя, а мати походила з обрусілих у XVIII столітті німців.
РОБОТИ МАКСИМІЛІАНА ВОЛОШИНА
Волошин-художник пов'язаний із землею Криму та Коктебеля, її давнім складним рельєфом, із потужними стихіями. Акварелі з кримськими пейзажами він писав по пам'яті – у них немає географічної точності, ця точність – геологічна, філософська, пантеїстична.
«Затоки гулкі землі глухої та давньої» (1928)
«Тривожний вітр клубиться над землею» (1928)
«Червоні пагорби» (1925)
«Неспокійні води затоки та громади сивих хмар» (1925)
«Краєвид з рожевим піском» (1928)
«Пагорби, висушені спекою» (1929)
«Коктебель» (1932)
«Веде крізь хвилі та тумани мій місячний самотній шлях» (1929)
«Крило полуденної химери» (1927)
«Ореоли хмар» (1928)
«Оксамит та парча» (1928)
«Хмари над Коктебелем» (1930)
«Осіння земля» (1924)
«Мідний бубон ночі» (1925)
ЧИ ПОДОБАЄТЬСЯ ВАМ СТОРІНКА?