Семирадський

Генріх

ГЕНРІХ ІППОЛІТОВИЧ СЕМИРАДСЬКИЙ 1843-1902

Художник, представник пізнього монументального академізму.

Народився 12 (24) жовтня 1843, Новобілгород (нині смт Печеніги), Харківська губернія.

Освіту здобував у Харківській гімназії та Харківському університеті, де закінчив фізико-математичний факультет.

Навчався малюнку в харківського майстра Дмитра Безперчого — одного з наймолодших учнів Карла Брюллова, останнього з української групи брюлловців.

Мав хист до живопису змалку, тому перебрався в Петербург, де навчався в Академії мистецтв. За успіхи в навчанні дістав державну стипендію на шість років і можливість стажуватися за кордоном.

Рік працював у місті Мюнхен (1871), де навчався в Карла фон Пілоті. З 1873 року він у Римі. Тоді саме дістав звання академіка й одружився з Марією Прушинською.

Працював переважно в Римі.

У 1901 році він захворів і втратив мову. Незадовго до смерті за згодою лікарів він виїхав до Стшалково і там помер. Його поховали на Повонзківському цвинтарі у Варшаві. 24 вересня 1903 року прах був перенесений у Краків. Після похорону у Кракові пройшли урочисті заходи, які стали знаком подяки за подаровані художником свої картини Національному музею у Кракові.

РОБОТИ ГЕНРИХА СЕМИРАДСЬКОГО

Вшанування.

У Львові 1910 року вуличку, що сполучає сучасні вулиці Гіпсову та Коновальця, названо на пошанування Генріха Семирадського.

27 жовтня 2015 року у Харкові на будівлі бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відкрито пам'ятну таблицю на пошанування Генріха Семирадського.