Дітям потрібні не повчання, а приклади. (Жозеф Жубер)

Гімн групи

З “Дюймовочкою” граємо,

Малюємо,співаємо,

“Дюймовочка” - наш

рідний дім

Світло й затишно усім.

“Дюймовочка” – це ти і я!

Це наша дружна сім’я!

“Дюймовочка”,

“Дюймовочка”.

Ти дуже люба нам.

Тут няня й вихователі

Піклуються про нас.

Девіз групи:

Ми “Дюймовочки “

маленьки,

Дуже чемні,веселенькі,

Разом з нами підростай,

Про цікаве пізнавай.

Ранком ведмежатко через ліс іде,

До кишені шишки він собі кладе.

Раптом впала шишка: в лоба дала – хлоп!

Він як розлютився, та й ногою – топ!

Вже ніколи більше в ліс я не піду –

У барлозі лягу, міцно там засну!

Ранком ведмежатко через ліс іде,

До кишені шишки він собі кладе.

Раптом впала шишка: в лоба дала – хлоп!

Він як розлютився, та й ногою – топ!

Вже ніколи більше в ліс я не піду –

У барлозі лягу, міцно там засну!

Поради батькам на кожен день

Думайте над своїми взаємовідносинами з дітьми, цілеспрямовано будуйте їх.

Частіше посміхайтесь при спілкуванні з дитиною.

Умійте вислухати свою дитину.

Будьте тактовні.

Частіше обіймайте свою дитину, говоріть їй лагідні, ніжні слова.

Станьте для дитини партнером по спілкуванню.

Пам’ятайте, що для дитини звук його імені є самим солодким і самим важливим.

Оцінюйте вчинок дитина, а не її особистість.

Прихильність батьків має бути незаперечною, стабльною, незалежною від ситуації.

Утримуйтесь від принижень дитини образливими словами, погрозою позбавити обіцяного.

Ніколи не відмовляйте своїй дитині у підтримці та допомозі.

Відмовтеся від звички порівнбвати свою дитину з іншими.

Контролюючи дитину – допомогайте, а не карайте.

Роль сім'ї у формуванні особистості

дитини в дошкільному віці

Здавна триває дискусія, що є важливішим у становленні особистості: сім’я чи суспільне виховання (дитячий садок, школа, інші освітні установи).

 Так видатний педагог Я. А. Коменський схилявся на користь сім’ї іназивав материнською школою тупослідовність і суму знань, якихнабуває дитина з рук і вуст матері, уроки матері без перерви в розкладі ібез вихідних і канікул. Погоджувався з ним Г. Песталоцці: «Сім’я є істиним органом виховання”.

Відомий психолог О.М.Леонтьєв виділив обсяг близьких дитині людей, до виховних впливів яких вона чутлива. Виявляється. Що дитина в перші роки не сприймає зауважень,умовлянь, порад «чужої тьоті» (вихователя, сусідки, перехожої…), для неї саме авторитетне – «Так мама сказала», «Так звелів тато».Немає таких якостей особистості, у формуванні яких не брала б участь сім’я. Дитина бачить приклад,поведінку батьків, їх взаємовідносини, елементи трудового співробітництва,будує свою поведінку на основі наслідування відповідно до своєї статі.

Батьки – головні природні вихователі дитини. Основний чинник у формуванні особистості – це виховний клімат сім’ї. Рідна домівка – не тільки місце притулку, дах над головою, а й родинне вогнище, місце захисту від життєвих негараздів. Батьки є першим суспільним середовищем дитини, а родина – провідним інститутом соціалізації. Батьки першими розкривають маленькій людині предметний світ і надають йому емоційного забарвлення.

Через життя в сім’ї формується ставлення до людей, речей, самого себе, виробляються ідеали та цінності. Любов дитини до батьків забезпечує безпеку, виступає гарантом емоційного благополуччя. Дитині мало просто того, щоб її любили. Вона потребує підтримки на всіх періодах дитинства.

Глибокий, постійний контакт з дитиною – необхідна умова виховання у будь-якому віці.

Вираз «діти – дзеркало сім’ї” дуже точно передає зміст орієнтації дитини на сукупність духовних і моральних цінностей, які культивує її сім’я. В кожній родині свої уявлення про добро і зло, свої пріоритети і моральні цінності: в одній на високий щабель поставлені доброта, милосердя, гуманність, в інших – навпаки, панує культ жорстокості.

У сім’ї формується характер дитини, її особистісні риси, в т.ч. закладаються основи національної свідомості, і відбувається становлення особистості загалом. Ще В. О. Сухомлинський відзначав, що «… сім’я – це повноводна річка, водами якої живиться держава». У сім’ї шліфуються найтонші грані людини – громадянина, людини – трудівника, людини – культурної особистості. Макаренко, звертаючись до батьків, наголошував: «Ваша власна поведінка – найголовніша річ. Не думайте, що ви виховуєте дитину лише тоді, коли з нею розмовляєте, повчаєте або караєте. Ви виховуєте її у кожний момент вашого життя».

Проте, сучасна українська сім’я зациклена на економічній площині життя. Дух комерціалізації витісняє з нашого життя усталенні цінності. Батьки живуть суєтно, поспіхом, вони переобтяжені буденними справами.

Затьмарені економічними проблемами вони зовсім забули про дітей.

Хвилинку, дорослі зупиніться, не пропускайте години батьківського щастя, подивіться в очі своєї дитини – там ви побачите свою старість. Чим більше часу ви будете приділяти дитині, тим більше любові отримаєте будучи на пенсії .

Розумна батьківська любов

1. Розумна батьківська любов повинна базуватися на взаємній довірі. Ні син, ні доня з раннього дитинства не повинні таїти від батьків найменші порухи своєї душі, щоб саме до батьків бігли діти зі своїми радощами, горем, невдачами, із визнанням своєї провини, за порадою, співчуттям, втіхою.

2. Не намагайтесь і не прагніть задовольнити всі, навіть найменші забаганки і бажання дитини, бути у неї на "побігеньках". Це здебільшого викликає таку хворобу, як "нарцисизм", самозакоханість, егоїзм що у перспективі може негативно позначитися на стосунках з рідними людьми.

3. Не відштовхуйте дитину надмірною суворістю, не викликайте страху від спілкування з вами, це може стати однією з причин скрутності, відчуження і створити у майбутньому прірву між батьками і дітьми.

4. Ніколи не виявляйте байдужості до справ дитини.

Пам’ятка для батьків "ПІДГОТОВКА ДО САДКА"

Підпорядкуйте домашній режим до режиму дитячого садка, особливо дотримуйтеся часу вкладання до сну та режиму харчування

Навчіть дитину елементарних навичок самообслуговування; їсти, мити руки, ходити на горщик, тощо.

Якнайчастіше відвідуйте парки, дитячі майданчики, привчайте до гри в пісочницях, ходіть на дні народження друзів та інші заходи, де є однолітки дитини

Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть, що в садку багато іграшок, діткам там дуже добре, цікаво, весело.

Навчіть дитину говорити «НІ», особливо дорослим, що пропонують неприйнятні для неї речі. Привчіть дитину повідомляти Вам про БУДЬ-ЯКІ випадки, коли хтось її просив про щось «не казати мамі з татом» — за цим проханням може приховуватись небезпека.

ЯК ОДЯГАТИСЯ В САДОК

Купуйте одяг, який дитина може одягнути або зняти самостійно (штани з еластичним поясом, сорочки з великими ґудзиками, светри з широким коміром)ю

Одяг має бути зручним. Для дитини садок на цілий день як домівка, тому в строгому костюмі або сукні, котру шкода зім’яти буде незручно.

Одяг повинен бути чистим та охайним! Саме від цього залежить відношення до вашої дитини. Зрозуміло, що в садку трапляються усілякі казуси – грав на полу, облився супом, впав на вулиці, тому краще мати декілька комплектів одягу на зміну.

ЩО ВЗЯТИ З СОБОЮ

Візьміть у дитячий садок улюблені іграшки дитини, з якими вона зазвичай грає або засинає.

Якщо дитина починає сумувати за батьками, можна через вихователя передати для неї маленьке привітання з дому: цукерку, картинку або будь-яку гарну річ. У потрібну хвилину таким подаруночок підніме настрій дитині.

ЯК ПОЛЕГШИТИ ВХІД ДО КОЛЕКТИВУ

Пограйте з дитиною та іграшками в дитячий садок: розподіліть ролі дітей і вихователів, та спробуйте розіграти різна ситуації, що зможуть виникнути у дитини. Орієнтуйте гру на позитивні результати.

Поговоріть з дитиною про можливі труднощі та до кого вона може звернутися по допомогу. Наприклад: якщо ти захочеш пити, підійти до виховательки т скажи: «Я хочу пити», і Світлана Миколаївна наллє тобі води» і т.п.

На початку відвідування дитячого садка приведіть дитину в першій половині дня, коли діти гуляють. Вона охоче познайомиться з однолітками поступово включиться у спільні ігри. Заберіть дитину перед обідом. Нехай перспектива пообідати за загальним столом здається їй привабливою та бажаною.

Якщо умови дозволяють Вам не квапити події, то у перші три-чотири тижні дитину краще забирати з садка перед денним сном. Засинання – ритуал дуже домашній, при якому дитина особливо потребує фізичного зв’язку з мамою у затишному ліжці, під звичною ковдрою.

Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги і їй буде простіше відпустити Вас.

БАТЬКИ-ВИХОВАТЕЛІ

Повідомте вихователів про звички та вподобання Вашого малюка, про особливості здоров’я, поведінки, харчування.

Тримайте тісний зв’язок із персоналом групи. Будьте певні, що працівники приймуть і зрозуміють Вашу дитину, та по материнські дбатимуть про неї.