Правила захисту від насильства
Сексуальне насильство – найбільша травма для дитини. Кожен думає, що з «моєю дитиною такого точно не трапиться». І вже точно, «ніхто з моїх близьких на це не здатний». Так само думали і більшість тих, чиї діти постраждали.
Сексуальне насильство над дитиною – це залучення дитини з її згоди або без згоди до сексуальних дій дорослим задля отримання останнім задоволення чи користі. Сексуальне насильство може мати різні форми. Але незалежно від того, яким саме чином це відбулося, це – злочин.
Хто може виявитися злочинцем?
Що об`єднує всіх злочинців? «Підозрілий» вигляд? «Зухвала» посмішка? «Хтивий» погляд? …
Насправді, єдине, що об`єднує їх – це скоєння злочину.
Неможливо намалювати дитині «портрет» злочинця і наказати уникати саме таких людей. Але можливо навчити її правилам, які допоможуть їй захистити себе.
Більшість злочинців не починають з активного нападу. Вони «готують» жертву до злочину поступово. Така підготовка включає в себе переконливу і маніпулятивну тактику, щоб завоювати довіру дитини, а іноді і його опікуна.
Деякі злочинці можуть місяцями вибудовувати такі довірливі стосунки.
За статистикою, у 80% випадках, злочинцями стають знайомі дитини - батько, дядько, брат, мати, тітка, сусід, вчитель або тренер.
Така злочинність організована занадто добре. На форумах та в особистих переписках злочинці обмінюються порадами – як обрати дитину, з чого почати знайомство, як не привертати увагу.
Яка поведінка дорослого має вас насторожити?
1. Особливе ставлення до однієї дитини з колективу.
2. Постійні приводи, щоб провести час наодинці з дитиною.
3. Постійні компліменти, подарунки.
4. Надання дитині «дорослих» привілеїв – наприклад, пропозиція спробувати вино
5. «Випадкові» дотики, обійми.
6. Готовність завжди прийти на допомогу – у практичному чи матеріальному плані.
Де самі злочинці радять "шукати" дітей?
•Власна сім'я, де можна мати постійний доступ до дитини
•Самотні мами
•Місця, де можна наглядати за дітьми – дитячі садки, школи
•Організація ігрових, спортивних гуртків
•Відкриття дитячого табору
Яким чином злочинець завойовує довіру дитини?
Злочинці налагоджують довірливі відносини з дітьми та їх близькими.
Таким чином, вони мають доступ до дітей, можуть залишатися з ними наодинці.
Тісна комунікація з дитиною дозволяє їм переконати дітей у "нормальності" їх дій та заручитися "секретністю" стосунків.
Дитина часто губиться перед авторитетом дорослого. І потім відчуває провину за свої дії.
Особливо, коли вони підкріплюються словами дорослого: "ти ж сам/сама хотів/ла", "ти сам/сама винен/на".
На що звертає увагу злочинець?
Крім планомірних та зважених пошуків, часом злочинці просто шукають дітей "з вулиці". Інколи достатньо всього декількох годин, щоб вмовити дитину піти за собою та скоїти злочин.
Часто злочинці користуються такими правилами:
● пошук самотніх і сумних дітей;
● пошук дітей в бідних районах;
● злочинці мають тваринку (зазвичай, милий песик чи кролик приваблює дитину);
● пошук дітей в соціальних мережах в інтернеті.
Настрій дитини, її самотність, відсутність довірливих стосунків з батьками - стає запорукою "безпеки" для злочинця. Адже самотній дитині нікому поскаржитися, вона потребує турботи та уваги і швидше йде на контакт.
Діти з неблагополучних сімей, де не забезпечуються їхні базові потреби, можуть погоджуватися на стосунки зі злочинцем за винагороду - подарунки, гроші.
Наявність милої тваринки - полегшує справу злочинця. Таким чином йому легше створити образ доброї людини і зацікавити дитину.
Часом злочинець заохочує дитину спробувати щось «доросле» – наприклад, випити вина чи закурити цигарку. А потім маніпулює дитиною, погрожуючи розповісти батькам.
Які ознаки можуть свідчити про те, що дитина стала жертвою сексуального насильства?
•дитина стала замкнутою, не може сконцентруватися на навчанні
•боїться залишатися наодинці з одним із дорослим, відмовляється ходити до школи, на тренування
•може починати розмову, що їй страшно, вона не хоче щось робити, або апелює фразами на кшталт «ми з дядьком граємо в таку гру…», але швидко замовкає
•скаржиться на поганий стан здоров'я, що не має медичного обґрунтування, має труднощі при ходінні чи сидінні
•з'явилися проблеми зі сном, нічні кошмари
•проявляє нетипову сексуальну поведінку – публічна мастурбація, прояви знань про сексуальну сферу, які не відповідають віку дитини; може торкатися до статевих органів інших людей
•несподівана поява подарунків чи грошей
•заподіяння шкоди собі, недбале ставлення до свого тіла
•регрес у розвитку - прояви поведінки, відповідні до молодшого віку, які дитина вже "переросла" (дитина починає смоктати палець, з'явився енурез)
Що має знати дитина, щоб бути захищеною?
1. Ніхто не може торкатися її інтимних частин тіла (які, як правило, вкриті спідньою білизною).
2. Ніхто не може примушувати її торкатися частин тіла іншої людини.
3. Ніхто не може примушувати дитину обіймати/цілувати іншого, не може обіймати/цілувати дитини без її згоди.
4. Не можна йти в гості, на прогулянку, не попередивши батьків.
5. Якщо на вулиці хтось звернувся за допомогою – потрібно покликати дорослого.
6. Якщо якась подія викликала в дитини почуття неспокою, тривоги або страху, про неї слід обов'язково розказати дорослому, якому довіряє дитина (мамі, тату, вчителю).
7. Ніхто не має виключення. Навіть якщо це тато, знайомий сусід, друг сім'ї чи авторитетний тренер.
Ці правила діють для всіх!
Не соромтеся говорити з дитиною про інтимне заради їхньої безпеки!
Мультфільми про правила захисту від насильства
Як працювати?
1.Подивіться разом з дітьми одну із серій мультфільмів для дітей про безпеку, які ви можете знайти на даному сайті у розділі «Дітям», мультфільми для дітей 4-7 років та на YouTube-каналі організації «Служба порятунку дітей».
2.Роздрукуйте розмальовку з героями мультфільмів. Запропонуйте дітям розмалювати картинку та обговоріть правило безпеки, про яке йшлось в мультфільмі.
