уроки 6 клас

Очікувані результати навчання 

Учень/учениця:розуміє зміст поняття «геоїд»; досліджує об’єкти і явища, використовуючи відповідні моделі, зокрема й цифрові; використовує глобус як джерело інформації; пояснює як рухи Землі впливають на її природу й життя людей; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя інформації географічного змісту на глобусі. 

Види навчальної діяльності 

Робота в групах для розв’язання проблеми: Яке географічне значення кулеподібної форми Землі? Користування моделями: Демонстрування глобуса як моделі Землі. Моделювання рухів Землі з використанням телурію/ веб-ресурсів/ друкованих наочних посібників/ рисунків тощо. Робота з картографічною інформацією: що і як позначено на глобусі? Визначення напрямків на глобусі. 

Очікувані результати навчання

Учень/учениця: використовує карту як джерело інформації; використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень; співвідносить інформацію на карті, плані, глобусі та космознімку; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; використовує вміння перетворювати й представляти різні види масштабів; використовує карту або план для орієнтування на місцевості логічно структурує власне повідомлення; з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб значення сучасних картографічних зображень в житті людини; пропонує правила взаємодії в групі і дотримується їх. 

Види навчальної діяльності 

Робота з інформацією: Розпізнавання умовних знаків на картах. Читання інформації з тематичної карти. Географічний диктант «Опис місцевості за електронними картами». Робота у групі для розв’язання проблем: Командна гра-квест «Навколосвітня подорож» за допомогою карт світу. Практичні роботи, розв’язування задач: Порівняння зображень однієї ділянки місцевості на картах різних масштабів. Розв’язування задач на перетворення одного виду масштабу в інший. Проєктна діяльність: Карти у житті та господарській діяльності людини. Користування моделями, вимірювальними приладами: Визначення відстаней між об’єктами на глобусі, карті й плані місцевості з використанням циркуля-вимірювача, курвіметра, нитки. 

Очікувані результати навчання

Учень/учениця:розуміє зміст понять «літосфера», «літосферна плита», «землетрус», «епіцентр землетрусу», «вулкан», «кратер», «жерло», «гейзер», «сейсмічний пояс», «ерозія», «зсув», «вивітрювання», «абсолютна і відносна висота точок», «горизонталь», «мінерал» , «гірська порода»; розрізняє гори і рівнини за висотою, види вивітрювання та ерозії, гірські породи за походженням; знаходить, показує на картах і позначає на контурній карті вулкани (Етна, Мауна-Кеа, Карадаг), гори (Гімалаї, Карпати, Кримські), рівнини (Амазонська низовина, СхідноЄвропейська рівнина, Бразильське плоскогір’я, Придніпровська височина і Придніпровська низовина) відповідно до навчального завдання; використовує фізичну карту як джерело інформації; здійснює пошук географічної інформації з різних джерел; використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для моделювання, організації власних географічних досліджень; створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження процесів у літосфері; встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються у літосфері; використовує здобуті знання і набутий досвід для збереження життя й здоров’я свого та інших людей під час землетрусу, виверження вулкану, утворення зсуву; складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження; презентує результати своєї роботи у запропонований спосіб. 

Види навчальної діяльності 

Дослідження:Як «народжується» граніт, базальт, пісок, вапняк, торф, кам’яна сіль? Чому глина буває кольоровою? Корисні копалини в облаштуванні житла (господарських будівель). Дискусія: Чому люди живуть на схилах вулканів попри небезпеку їхнього виверження? Моделювання: Процеси у літосфері («Рух літосферних плит», «Вулкан», «Зсув», «Водна ерозія» тощо). Робота з інформацією: Створення лепбуку/буклету активно діючих вулканів світу. Презентування інформації з різних джерел «Наслідки катастрофічних землетрусів», «Еверест “підріс” майже на один метр». Найвища гора Землі Еверест чи Мауна-Кеа? Створення фотогалереї унікальних форм рельєфу земної кулі/ свого краю. Розроблення «пам’ятки» жителю і туристу про ознаки наближення землетрусу, виверження вулкану, утворення зсуву (буклет, постер, флаєр). Робота у групі для розв’язання проблем: Як попередити про загрозу зсуву місцеву громаду? Складання правил поведінки під час виверження вулкану, землетрусу. Практичні роботи: Позначення на контурній карті меж літосферних плит, сейсмічних поясів, окремих вулканів, гір і рівнин. Визначення за планом місцевості, фізичними картами абсолютної і відносної висоти окремих об’єктів. Опис гір, рівнин за фізичною картою. Групування форм поверхні на фізичній карті (України, материка, світу) за висотою. Користування цифровими моделями «Планета Земля» і «Google Maps», ін. 

Очікувані результати навчання

Учень/учениця: розуміє зміст понять «атмосфера», «озоновий шар», «амплітуда температур повітря», «середні температури», «атмосферний тиск», «сила вітру», «бриз», «погода», «теплові пояси», «клімат»; розрізняє абсолютну і відносну вологість повітря, види хмар, види опадів; планує географічне дослідження процесів в атмосфері з допомогою вчителя; моделює атмосферні явища самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; будує графічні моделі: графік зміни температури повітря, розу вітрів, діаграми хмарності, опадів виконує з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження, фіксує одержані результати; представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв; аналізує з допомогою вчителя результати досліджень атмосфери за запропонованими критеріями; представляє самостійно або з допомогою вчителя інформацію про погоду і клімат в різних формах; встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в атмосфері; обирає самостійно або з допомогою вчителя ідеї, способи, засоби для розв’язання навчальної / життєвої проблеми щодо погодних явищ; використовує фізичну, кліматичну карту як джерело інформації; використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень; використовує термометри, барометри, гігрометр, флюгер для визначення характеристик погоди; визначає та розпізнає самостійно або з допомогою вчителя види хмар; використовує самостійно або з допомогою вчителя здобуті знання і набутий досвід для розв’язання життєвої проблеми, наводить приклади подолання спільними зусиллями громади (жителів вулиці, села, міста) наслідків стихійних атмосферних явищ і процесів; дотримується правил безпечної поведінки під час грози, граду, ожеледі, урагану та інших несприятливих природних явищ; виявляє емоційно-ціннісне ставлення до власних географічних досліджень; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань. 

Види навчальної діяльності 

Моделювання процесів: Нагрівання атмосферного повітря. Дія атмосферного тиску в домашніх умовах. Виникнення вітру. Утворення хмар і опадів. Проектування місця розміщення підприємства, яке викидає шкідливі речовини в атмосферне повітря, у своїй місцевості, з урахуванням рози вітрів. Дослідження: Як визначити швидкість вітру за місцевими ознаками? Як впливає парниковий ефект на розвиток овочівництва, квітникарства закритого ґрунту у своїй місцевості? Як можна використовувати енергію сонця й вітру? Як запобігти зневоднення організму людини, теплового і сонячного удару в умовах спекотної погоди. Глобальне потепління: погляди кліматологів. Мінливість погоди на інтерактивних картах погоди. Робота у групі для розв’язання проблем: Прогнозування погоди за сукупністю народних прикмет. Чому на вершинах гір холодніше, ніж біля їх підніжжя? Робота з інформацією: Презентування інформації з різних джерел: «Як працюють метеорологи?». Чому біля берегів водойм в гарячу пору прохолодніше? Визначення видів хмар за наочними посібниками. Проєктна діяльність: Розпізнавання та правила безпечної поведінки під час несприятливих атмосферних явищ, які характерні для вашої місцевості (буклет, постер, флаєр). Практичні роботи: Ведення та аналіз даних календаря погоди за місяць. Складання й аналіз графіка добового і річного ходу температури повітря, рози вітрів, діаграми хмарності й опадів. Характеристика погоди у даній місцевості з використанням метеоприладів / з допомогою онлайн-застосунків погоди. Користування вимірювальними приладами, розв’язування задач: Зняття показів термометрів, барометрів, гігрометра, флюгера, опадоміра та ін. метеоприладів. Визначення середніх температур повітря, амплітуди температур повітря за певний період часу, зміни температури повітря, атмосферного тиску з висотою.