уроки 11 клас (профіль)

Практична робота 1

Тема. Маршрутна окомірна зйомка ділянки пришкільної території

Мета: поглибити систему знань про план місцевості; закріпити практичне вміння створювати план ділянки (на прикладі пришкільної території).

Обладнання: планшет із прикріпленим аркушем креслярського паперу або спеціальна папка-планшет; компас шкільний або Адріанова, візирна лінійка, рулетка.

Словник

Окомірна зйомка — один із полегшених методів топографічної зйомки, який використовується для складання схематичного плану місцевості. Під час окомірної зйомки відстані вимірюються кроками або рулеткою, орієнтуються за компасом, а напрям на предмети та точки контурів, що їх знімають, прокреслюють за допомогою візирної лінійки.

Планшет — лист фанери або картону із закріпленим на ньому компасом і папером для креслення. Треба зорієнтувати компас, закріплений на планшеті; позначити стрілкою на плані напрямок «північ — південь».

Компас — прилад для визначення напрямків сторін горизонту. Під час виконання роботи для зручності він кріпиться до планшета.

Візирна лінійка — тригранна лінійка. Якщо візирної лінійки немає, використовуйте звичайну, поставивши її на «ребро».

Хід роботи

1. Перш ніж розпочати окомірну зйомку, здійсніть огляд усієї ділянки, визначте її розміри на око та за допомогою компаса знайдіть сторони горизонту. Така підготовча робота необхідна, щоб вибрати й нанести на планшет «вихідну точку», із якої починатиметься зйомка, і вибрати масштаб з огляду на розмір ділянки місцевості й величини планшета.

2. На планшеті з прикріпленим аркушем креслярського паперу проведіть лінію «північ — південь» у вигляді стрілки, укажіть біля стрілки цей напрямок. Напрямок стрілки має збігатися з напрямом на компасі. Після цього планшет потрібно зорієнтувати: звільнити стрілку компаса, дати їй заспокоїтись, а потім, повертаючи планшет навколо осі, навести північний кінець стрілки на цифру 0.

3. На аркуші паперу оберіть точку для позначення місця свого розташування. Один кінець візирної лінійки прикладіть до цієї точки, а інший спрямуйте на об’єкт, який слід позначити на плані.

4. За допомогою лінійки олівцем проведіть лінію, після чого виміряйте відстань до обраного предмета рулеткою або кроками. Цю відстань відкладіть на проведеній лінії в обраному масштабі. Предмет позначте умовним знаком, а лінію витріть гумкою. Потім у такий самий спосіб оберіть та нанесіть на план декілька інших місцевих об’єктів (п’ять—сім).

5. Для створення плану території навколо школи обійдіть її будівлю, наносячи на план перехідні точки. Після кожного повороту маршруту зупиняйтеся, зорієнтовуйте планшет і визначайте напрямок на наступну точку. Кожна перехідна точка визначається прокладанням напрямку з попередньої точки й відкладанням відстаней у масштабі зйомки.

Практична робота 2

Тема. Перевірка та оновлення топографічного плану чи карти свого населеного пункту або його частини (польове дослідження)

Мета: закріпити та узагальнити практичні навички роботи з топографічною картою; навчитися шляхом візуального обстеження об’єктів свого населеного пункту (або його частини) зіставляти їх із наявними об’єктами на топографічному плані або карті; ідентифікувати умовні знаки топографічних планів або карт із реальними об’єктами місцевості.

Обладнання: комплект топографічних карт, лінійки з поперечним масштабом, циркуль-вимірювач, лінійки, калькулятор, олівці, гумки.

Хід роботи

1. Доберіть картографічний матеріал (топографічний план чи карту власної місцевості), що охоплює територію (або її частину), на якій проводитиметься перевірка та оновлення змісту.

2. Проведіть польове обстеження території, позначеної на топографічному плані або карті, із метою їх аналізу та можливого доповнення змісту: кількісні та якісні характеристики, власні назви, об’єкти місцевості, що не відображені, тощо.

3. Приведіть зміст топографічних планів та карт у відповідність до сучасного стану місцевості (нанесіть на план чи карту виявлені вами в процесі польового дослідження зміни).

4. Зробіть висновок про практичне значення вчасної перевірки та оновлення топографічного плану чи карти свого населеного пункту або його частини для подальшого розвитку господарства, транспорту, туризму тощо.

Практична робота 3

Тема. Прокладання маршруту на топографічній карті свого району (на плані міста) за допомогою азимутів і відстаней між точками

Мета: узагальнити практичні навички роботи з топографічною картою; навчитися прокладати маршрут на топографічній карті (на плані) свого району (міста) за допомогою азимутів і відстаней між точками.

Обладнання: комплект топографічних карт, лінійки з поперечним масштабом, циркуль-вимірювач, лінійки, калькулятор, олівці, гумки.

Словник

Азимут — кут між напрямком па північ і заданим напрямком, відкладений за годинниковою стрілкою. Азимути вимірюються від 0° до 360°.

Хід роботи

1. Підготуйте топографічну карту обраної вами території.

2. Оберіть маршрут, який ви плануєте дослідити.

3. Опишіть уявну подорож уздовж та по обидві сторони (до 300 м) від обраного вами маршруту за планом:

1) напрямок руху (азимути істинний та магнітний, дирекційний кут);

2) подолані відстані;

3) об’єкти природи (рельєф, рослинний світ, гідрографія);

4) об’єкти діяльності людини (господарські об’єкти, забудова тощо).

4. Зробіть висновки щодо значення практичних навичок роботи з топографічною картою для пересічного їх користувача.

Помічник

Щоб розпочати маршрут, потрібно визначити координати свого місця перебування, знайти на місцевості позначені на карті об’єкти, які розташовані поряд. Розташовувати карту треба так, щоб напрямки до зображених на ній об’єктів збігалися з напрямками до таких самих об’єктів на місцевості, і рухатися від одного орієнтира до іншого.

Визначення напрямків. Для орієнтування на місцевості використовують кути орієнтування, одним із яких є азимут. На місцевості азимут визначають за допомогою компаса. Магнітна стрілка компаса орієнтується вздовж магнітного меридіана та вказує на магнітний полюс. Кут між напрямком магнітного меридіана та напрямком на певний предмет називають магнітним азимутом.

На карті за допомогою транспортира вимірюють істинний (географічний) азимут, відкладений за годинниковою стрілкою між північним напрямком географічного меридіана та напрямком па певний орієнтир. Напрямку дійсного меридіана на топографічній карті відповідають бокові сторони рамки аркуша карти. Як виміряти на карті географічний азимут? Для цього в початковій точці лінії проводять лінійкою географічний меридіан (лінію, паралельну до бокової рамки), а потім транспортиром вимірюють кут між меридіаном і заданим напрямком.

Магнітний та географічний азимути здебільшого неоднакові, оскільки географічний та магнітний полюси не збігаються. Між ними утворюється кут, який називають магнітним схиленням. Він може бути східним (якщо північний кінець магнітної стрілки відхиляється від північного кінця географічного меридіана на схід) або західним (якщо північний кінець магнітної стрілки відхиляється від північного кінця географічного меридіана на захід).

Вимірювання відстаней. Для того щоб визначити на карті відстань між будь-якими об’єктами, потрібно виміряти на ній лінійкою або циркулем відстань між цими об’єктами в сантиметрах і помножити отримане число на величину масштабу. Без будь-яких розрахунків відстань на карті можна визначити, використовуючи лінійний масштаб. Для цього достатньо виміряти циркулем-вимірювачем відстань між заданими точками на карті, прикласти його до лінійного масштабу та прочитати за надписами величину в метрах або кілометрах, що відповідає відстані на місцевості. Для визначення довжини кривих та звивистих ліній використовують спеціальний прилад — курвіметр.

Практична робота 4

Тема. Вимірювання відстаней між точками в межах свого району (міста) за Публічною кадастровою картою України (ПККУ)

Мета: навчитися користуватися відкритими картографічними ресурсами; ознайомитися зі змістом та інструментарієм інформаційного порталу ПККУ. Навчитися проводити вимірювання на електронній карті.

Словник

Публічна кадастрова карта України (ПККУ) — інформаційний портал, на якому оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру. Доступ до ПККУ здійснюється за адресою http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta.

Додаткова інформація

Для роботи з ПККУ необхідно ознайомитися з її змістом та інструментарієм інформаційного порталу:

http://212.26.144.108/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D0%9F%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%8E

Хід роботи

1. Знайдіть у мережі Інтернет Публічну кадастрову карту України (ПККУ).

2. Ознайомтеся з інструментами, доступними для роботи з картою.

3. Оберіть територію (область, район, місто), у межах яких здійснюватимуться вимірювання. Ліворуч у робочому вікні відображається «Фільтр по регіону», який дозволяє здійснювати швидку навігацію територією України.

4. Праворуч у робочому вікні розміщено панель «Шари», за допомогою якої можна здійснювати навігацію між картографічними матеріалами та виводити на екран комбіновану інформацію з різних інформаційних шарів. Оберіть із меню «Шари» базові шари та шари, які ви бажаєте бачити на карті.

5. Масштабуйте карту до масштабу, коли візуалізуються межі ділянок.

6. На ПККУ реалізовано функції вимінювання відстаней (довжин) і площ. Щоб виміряти довжину, оберіть на панелі інструментів , потім натисніть лівою кнопкою миші на робочому вікні ПККУ у відповідній області карти та продовжуйте натискати лівою кнопкою миші в кожній наступній (поворотній) точці об’єкта. Угорі поруч із панеллю інструментів буде відображено значення довжини.

7. Користуючись інструментом вимірювання довжин, виміряйте відстані між обраними точками (кількість точок на вибір учителя/учительки) у межах свого району (міста). Зафіксуйте дані в зошиті.

8. Зробіть висновок щодо практичного значення ПККУ, особливостей і зручності роботи з нею та важливості наявної в ній інформації.

Практична робота 5

Тема. Визначення географічних (із точністю до секунд) та прямокутних координат окремих точок своєї місцевості

Мета: продовжувати формувати навички практичного використання топографічних карт для визначення географічних і прямокутних координат; закріпити знання про практичне застосування топографічних карт; формувати навички визначення прямокутних координат за топографічною картою та нанесення об’єктів на карту за координатами; закріпити навички визначення географічних координат за топографічною картою та нанесення їх на карту за відомими географічними координатами.

Обладнання: комплект топографічних карт, лінійки з поперечним масштабом, циркуль-вимірювач, лінійки, калькулятор, олівці, гумки.

Словник

Географічні координати — кутові величини: широта В і довгота L, що визначають положення об’єктів на земній поверхні й карті.

Додаткова інформація

Прямокутні координати записують семизначними числами. Одиниці вимірювання при цьому не вказують. У Північній півкулі координата X завжди є додатним числом, у Південній півкулі — від’ємним. Координата Y — завжди додатне число. Щоб число не було від’ємним, навмисно початок відліку від осьового меридіана геодезичної зони позначили не в 0, а в 500 км. Максимальна відстань від осьового меридіана до країв зони є на екваторі й становить близько 330 км. Чим далі до полюсів, тим зона стає вужчою через кулястість Землі.

Хід роботи

1. Визначте прямокутні координати точок за лініями кілометрової сітки, які проведені на топографічній карті (зазвичай через 1 км).

Помічник

Лінії кілометрової сітки показують відстань будь-якої точки від екватора в метрах (координата X) та від осьового меридіана певної геодезичної зони (координата Y). Координати X визначають за горизонтальними лініями кілометрової сітки, координату Y — за вертикальними.

Визначити прямокутні координати об’єкта на карті можна за допомогою циркуля-вимірювача. Циркулем вимірюють по перпендикуляру відстань від певного об’єкта до нижньої кілометрової лінії і за масштабом визначають її дійсну величину. Потім цю величину в метрах приписують праворуч до значення підпису кілометрової лінії, а за довжини відрізка понад 1 км спочатку підсумовують кілометри, а потім також приписують число метрів праворуч. Це буде координата об’єкта X (абсциса). Таким само прийомом визначають і координату — Y (ординату), тільки відстань від об’єкта вимірюють до лівої сторони квадрата. За відсутності циркуля-вимірювача відстані вимірюють лінійкою або смужкою паперу.

2. Визначте географічні координати точок (об’єктів); кількість визначає вчитель/учителька.

Помічник

Для визначення довготи необхідно: провести через вибрану точку умовну лінію (меридіан), опустивши перпендикуляр на північну або південну рамку топографічної карти. Порахувати, скільки мінут (′) і секунд (ʺ) укладено між західною стороною рамки й меридіаном точки. Додати отримане значення до довготи західної сторони рамки й записати довготу точки з точністю до секунд.

Для визначення широти необхідно: провести через вибрану точку умовну лінію (паралель), опустивши перпендикуляр на західну або східну рамку топографічної карти. Порахувати, скільки мінут і секунд укладено між південною стороною рамки й паралеллю точки. Додати отримане значення до широти південної сторони рамки й записати широту точки з точністю до секунд.

Практична робота 6

Тема. Визначення кутів орієнтування, географічних азимутів, магнітних, дирекційних кутів, румбів, магнітного схилення

Мета: навчитися користуватися топографічними картами, визначати кути орієнтування, географічних азимутів, магнітних, дирекційних кутів, румбів, магнітного схилення; удосконалити наявні й сформувати нові практичні вміння та навички роботи з топографічними картами; навчитися розв’язувати конкретні задачі за допомогою топографічної карти.

Обладнання: навчальні топографічні карти, креслярське приладдя.

Помічник

Основний вихідний напрямок — напрямок географічного меридіана. Орієнтувальними кутами напрямку є азимути, дирекційний кут, румб.

Кути орієнтування: азимут географічний, або істинний (А) — кут, що відраховується від північного напрямку географічного меридіана до заданого напрямку; азимут магнітний (АМ) — кут, що відраховується від північного напрямку магнітного меридіана до заданого напрямку; дирекційний кут (α) — кут, що відраховується від північного напрямку осьового меридіана або лінії, паралельної йому, до заданого напрямку.

Усі названі кути відраховуються за годинниковою стрілкою та змінюються від 0 до 360°.

Румб (r) — кут, що відраховується від найближчого, північного або південного напрямку певного меридіана (у геодезії).

Румб змінюється від 0 до 90° і перебуває в певній чверті, яка позначається відповідним напрямком, тому до кутової величини румба додається позначення чверті, у якому перебуває орієнтована лінія.

У морській навігації румб — це міра кута кола горизонту, розділеного на 32 румба.

Географічний і магнітний меридіани, а також лінія, паралельна осьовому меридіану, вертикальна лінія сітки або просто лінія сітки, проведені через одну точку на карті, не збігаються. Магнітний меридіан відхиляється від географічного на кут, що називається схиленням магнітної стрілки, або магнітним схиленням (δ).

Хід роботи

1. Оберіть на навчальній топографічні карті вісім об’єктів які стануть основою для вимірювань (пронумеруйте їх і занесіть до таблиці).

2. Визначте географічні та прямокутні координати восьми точок за навчальною топографічною картою.

3. Визначте відстань між ними.

4. Визначте дирекційний кут ліній між обраними вами точками 1—2, 3—4, 5—6 та 7—8.

5. Визначте географічний азимут ліній 1—2, 3—4, 5—6 та 7—8.

6. Визначте дирекційний кут і магнітний азимут із точок 1, 3, 5 та 7 у точки 2, 4, 6 та 8.

7. Визначте румби та магнітне схилення.

Точка

1

2

3

4

5

6

7

8

Географічні координати

Прямокутні координати

Відстань

Дирекційний кут ліній

Азимут географічний

Дирекційний кут

Магнітний азимут

Румби

Магнітне схилення

8. Зробіть висновки про можливості використання топографічних карт для визначення кутів орієнтування, географічних азимутів, магнітних, дирекційних кутів, румбів, магнітного схилення та практичне значення цих вимірювань.

Практична робота 7

Тема. Визначення абсолютних та відносних висот у межах свого району

Мета: продовжити розвиток навичок користування паперовими та електронними топографічними картами, визначення висоти точок та абсолютну висоту місцевості; удосконалити наявні й сформувати нові практичні вміння та навички роботи з топографічними картами.

Обладнання: навчальні паперові топографічні карти, креслярське приладдя, електронні топографічні карти своєї місцевості з інтернет-джерел.

Помічник

Шар топографічної карти з Публічної кадастрової карти України: http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta

Хід роботи

1. Пригадайте поняття абсолютної та відносної висоти місцевості.

2. За топографічною картою своєї місцевості визначте та запишіть у таблицю абсолютну висоту географічних об’єктів.

№ з/п

Назва об’єктів

Абсолютна висота найвищої точки

1

2

3

4

5

6

3. За топографічною картою своєї місцевості визначте та запишіть у таблицю відносну висоту географічних об’єктів.

№ з/п

Назви об’єктів

Максимальні висоти (глибини)

Перевищення точок

1

2

3

4

5

6

4. Зробіть висновки щодо практичного значення знань про абсолютну та відносну висоти місцевості та вміння їх визначати.

Практична робота 8

Тема. Побудова перерізу рельєфу між найвищою та найнижчою точками своєї місцевості

Мета: навчитися будувати переріз рельєфу між найвищою та найнижчою точками своєї місцевості за допомогою топографічних карт (паперових та електронних); удосконалити наявні й сформувати нові практичні вміння та навички роботи з топографічними картами.

Обладнання: навчальні паперові топографічні карти, креслярське приладдя, електронні топографічні карти своєї місцевості з інтернет-джерел.

Помічник

Шар топографічної карти з Публічної кадастрової карти України: http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta

Хід роботи

1. Оберіть на місцевості два об’єкта (найвища точка А та найнижча точка Е на території), між якими буде побудовано переріз рельєфу, та знайдіть їх на топографічній карті (паперовій або електронній).

2. Побудуйте профіль між пунктами А та Е і зробіть висновки щодо видимості одного пункту з іншого.

Практична робота 9

Тема. Читання схеми руху транспорту свого обласного центру

Мета: розширити знання про топографічну карту, з’ясувати можливості використання планів міст та схем руху транспорту, закріпити засвоєння правил орієнтування за планами міст, сіл та схемами руху транспорту; продовжити формування вмінь виділяти суттєві ознаки плану та карти, продовжувати розвивати навички роботи з топографічною картою.

Обладнання: схеми транспорту руху (паперові та електронні з інтернет-джерел).

Хід роботи

1. Доберіть карти своєї місцевості, що містять схеми руху транспорту свого обласного центру.

2. Опишіть місцевість (місце розташування ділянки, рельєф поверхні, внутрішні води території, природний рослинний покрив, перелік і розміщення промислових, сільськогосподарських і соціально-культурних об’єктів, шляхи сполучення: основні дороги, їх напрямок).

3. Складіть маршрут подорожі від місця свого проживання до школи, від школи до центру населеного пункту, від школи до найближчої бібліотеки.

4. Визначте, якими видами транспорту можна пересуватися за цими маршрутами, та заповніть таблицю.

Ділянка маршруту

Види транспорту, якими можна пересуватися за ним

Час або графік роботи транспорту

Від місця свого проживання до школи

Від школи до центру населеного пункту

Від школи до найближчої бібліотеки

5. Зробіть висновки про можливості та зручності використання планів міст і схем руху для орієнтування та пересування населеним пунктом його пересічного жителя або гостя.

Дослідження 1

Тема. Позначення на карті свого населеного пункту найбезпечніших шляхів до школи для учнів свого класу (колективна робота)

Мета: розширити знання про топографічну карту; з’ясувати питання щодо можливостей практичного використання та доступності планів міст і схем руху транспорту; забезпечити засвоєння правил орієнтування за планами міст, сіл і схемами руху транспорту.

Хід роботи

1. Доберіть карти своєї місцевості, що містять схеми руху транспорту свого обласного центру.

2. Складіть маршрути подорожей від свого будинку до школи.

3. Визначте, якими видами транспорту можна пересуватися за цими маршрутами.

4. Укажіть найбільш безпечні та найкоротші шляхи до школи.

Дослідження 2

Тема. Проектування розміщення об’єктів соціальної інфраструктури на топографічній карті своєї місцевості

Мета: набути практичних навичок роботи з топографічною картою; навчитися визначати комплекс об’єктів (підприємств, закладів, організацій та споруд), які забезпечують умови функціонування суспільного виробництва та життєдіяльності населення на прикладі власного населеного пункту.

Хід роботи

1. Визначте комплекс об’єктів (підприємства, заклади, організації та споруди), які забезпечують умови функціонування суспільного виробництва й життєдіяльності населення, формування фізично та інтелектуально розвиненого, суспільно активного члена суспільства на прикладі власного населеного пункту.

2. Обґрунтуйте розміщення об’єктів соціальної інфраструктури, що відіграють важливу роль у просторовій організації суспільного виробництва, зокрема формуванні територіально-виробничих комплексів, створюючи передумови для стабілізації трудових ресурсів, розширення сфери докладання праці, регулювання міграційних процесів.

3. Нанесіть на топографічну карту (план) своєї місцевості схему створення запланованих об’єктів соціальної інфраструктури.

Помічник

Закон України «Про планування і забудову територій»: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1699-14

Дослідження 3

Тема. Знаходження на місцевості та оцінювання стану пунктів ДГМУ, що позначені на карті

Мета: ознайомитися з Державною геодезичною мережею України (ДГМУ) та дослідити її зміст; навчитися знаходити на місцевості опорні геодезичні пункти єдиної ДГМУ (дерев’яні чи металеві споруди — чотирикутні піраміди, розташовані на пагорбах).

Хід роботи

1. Зайдіть на сайт Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру для загального ознайомлення з ДГМУ http://dgm.gki.com.ua/ua/map.

2. Ознайомтеся з місцем розташування геодезичних пунктів у межах території, де ви проживаєте.

3. Визначте, які із зазначених пунктів наявні у вашій місцевості:

— геодезичні пункти 1-го, 2-го, 3-го та 4-го класів;

— нівелірні пункти 1-го та 2-го класів.

4. Якщо поблизу вашої школи не розташовані пункти ДГМУ, знайдіть за сайтом найближчі опорні геодезичні пункти й разом з учителем/учителькою організуйте екскурсію до них.

5. Підготуйте звіт щодо густоти опорних геодезичних пунктів у вашій місцевості та їхнього стану.

Помічник

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 р. № 836 «Про затвердження Порядку охорони геодезичних пунктів», обстеження геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі та їх відновлення здійснюються не рідше, ніж один раз на десять років, а на території міст і зон активної господарської діяльності — не рідше, ніж один раз на п’ять років.

6. Дізнайтеся, чи виконується ця Постанова у вашій місцевості.

Практична робота 10

Тема. Порівняння форм і площ материків на картах світу, побудованих у різних проекціях

Мета: формувати уявлення про різні види проекцій; систематизувати знання про зміни форм і площ материків на картах світу, побудованих у різних проекціях.

Обладнання: підручник, атласи, фізичні карти світу та океанів, географічні енциклопедії та довідники, електронні карти, інтернет-джерела.

Помічник

Визначення площі палеткою. Палетки використовують для визначення площ ділянок, які мають криволінійні контури, а сама палетка — це квадрат або прямокутник із прозорого матеріалу (наприклад целулоїд або пластик) із нанесеною сіткою квадратів, площа яких відома. Для визначення площі контуру на нього накладають палетку й підраховують кількість повних квадратів N₁ у середині контуру. Потім визначають кількість неповних квадратів N₂ уздовж межі контуру, утворюючи «на око» цілі квадрати. Загальну площу контуру обчислюють за формулою S = S(N₁ + N₂), де S — площа одного квадрата.

Хід роботи

1. Поясніть, що таке картографічна проекція та чому виникають спотворення на картах.

2. Доберіть у шкільних атласах для різних географічних курсів карти світу, побудовані в різних проекціях (конічна, циліндрична, азимутальна).

3. Заповніть таблицю порівняння.

№ з/п

Територія дослідження

Масштаб карти

Площа території дослідження за довідником

Площа території дослідження за картою

1. Африка

2. Гренландія

3. Антарктида

4. Південна Америка

4. Зробіть висновки щодо виявлених даних.

Практична робота 11

Тема. Визначення географічних координат точок за різними за просторовим охопленням картами

Мета: закріплення знань щодо систем координат: математичних та географічних.

Обладнання: підручник, атласи, фізичні карти світу та океанів, географічні енциклопедії та довідники, електронні карти, інтернет-джерела.

Словник

Географічні координати — широта й довгота певної точки земної поверхні. Екватор і нульовий меридіан є осями системи географічних координат подібно до осей прямокутної системи координат у математиці.

Помічник

Системи координат використовуються для відображення розташування точки у дво- або тривимірному просторі. Для просторових об’єктів використовують координатну систему для визначення розміщення заданої точки відносно інших. Рене Декарт (1596—1650 рр.) розробив одну із систем координат, якою ми зараз користуємося, — прямокутну, або Декартову систему координат, у якій кожна вісь є ортогональною (повернена на 90°) відносно інших.

Хід роботи

1. Оберіть карти (паперові або електронні), на яких можна знайти столиці країн світу, обласні центри України та свій (або найбільший сусідній) населений пункт.

2. Визначте за обраними картами координати та заповніть таблицю.

№ з/п

Назва населеного пункту

Масштаб карти

Географічні координати

Прямокутні координати

Столиці країн світу:

широта

довгота

x

y

1

2

Обласні центри України

4

5

Власний (найбільший сусідній) населений пункт

6

3. Зробіть висновки про зручність карт різних масштабів для найбільш точного визначення географічних координат.

Практична робота 12

Тема. Застосування навігаційної карти своєї області для визначення оптимального маршруту переміщення між визначними об’єктами свого району

Мета: розвивати навички практичного використання навігаційних карт і вміння визначати маршрути за їхньою допомогою.

Обладнання: інтернет-джерела та карти в мобільних пристроях (Apple Maps, Google Maps та ін.).

Хід роботи

1. Здійсніть пошук в Інтернеті навігаційних карт території України.

2. Оберіть безкоштовний варіант навігаційної карти та визначте визначні об’єкти свого району.

3. Визначте маршрути для їх огляду та оберіть оптимальний за часом і зручностями пересування (зробіть копії екрана з обраними маршрутами, вставте в текстовий документ і зробіть опис, який допоможе туристу орієнтуватися).

Примітка. Для проведення досліджень можна об’єднатися в робочі групи або пари.

Дослідження 1

Тема. Роль картографії у формуванні системи знань про навколишній світ

Мета: розвинути та закріпити знання та розуміння ролі картографії у формуванні системи знань про навколишній світ.

Орієнтовний план проведення дослідження

1. Дослідіть історію розвитку картографії як науки.

2. Визначте галузі знань, які широко використовують картографію.

Дослідження 2

Тема. Значення карт у житті та господарській діяльності людини

Мета: дослідити значення карт у житті та господарській діяльності людини.

Орієнтовний план проведення дослідження

1. Складіть перелік способів та випадків використання карт у житті та господарській діяльності людини з конкретними прикладами.

2. Зробіть висновки про значення карт для сучасної пересічної людини.

Дослідження 3

Тема. Історія розвитку картографії від зображень на глиняних табличках до віртуальних карт

Мета: розвинути та закріпити знання щодо історії розвитку картографії в контексті історичної епохи.

Орієнтовний план проведення дослідження

1. У табличному вигляді систематизуйте історію розвитку картографії від зображень на глиняних табличках до віртуальних карт.

Часовий період (основні етапи)

Вид картографічного зображення

Картографічні зображення в первісних народів

Малюнки, виконані на дереві, корі, шкірі тварин тощо.

Наприклад, …

2. Зробіть висновки про вплив розвитку техніки і технологій на підвищення точності картографічних творів.

Практична робота 13

Тема. Дешифрування космознімку заданої ділянки своєї місцевості

Мета: сформувати практичне вміння знаходити й дешифрувати космознімки на задану територію; поглибити систему знань про дешифрувальні ознаки космознімків.

Обладнання: відкриті інтернет-ресурси: Google Earth, Open Street Map, Публічна кадастрова карта України.

Словник

Дешифрування космічних знімків (іноді застосовується термін «інтерпретація») — виявлення, розпізнавання на знімках земної поверхні, отримуваних із космічних апаратів (пілотованих або безпілотних), або окремих об’єктів, об’єктів одного виду (із подальшим описом — графічним, словесним, цифровим), або картографування території — тематичне або комплексне (наприклад топографічне).

Додаткова інформація

Дешифрувальні ознаки — особливості фототону, що дозволяють ідентифікувати об’єкти на поверхні Землі.

1. Колір (фототон). За кольором можна ідентифікувати склад порід за наявності достатньої попередньої інформації. Зазвичай світлий колір мають вапняки та інші карбонатні породи, а також граніти, темний — глинисті породи, основні магматичні породи. Відтінки залежать від особливостей складу. Зверніть увагу: у районах із розчленованим рельєфом колір залежить не тільки від кольору порід, але й від експозиції схилу, на якому ці породи виходять. Тінь дуже просто можна переплутати з темним фототоном самих порід.

2. Форма об’єктів. Багато геологічних об’єктів ідентифікуються за характерною морфології поверхні землі.

3. Характерні малюнки земної поверхні — деякі геологічні об’єкти можна ідентифікувати за характерними малюнками земної поверхні на знімках. Наприклад, масиви гранітів часто мають характерний сітчастий малюнок за рахунок добре розвиненої регулярної мережі тріщин, карбонатні комплекси іноді орієнтуються за характерним малюнком карстового рельєфу із дрібними безстічними западинами, зазвичай незакономірного розташування.

Непрямі ознаки:

1. Геоморфологічні ознаки обумовлені переважно стійкістю порід до руйнування й способами руйнування. Породи, що легко руйнуються, утворюють зниження і згладжені форми рельєфу, міцні породи — підняття, урвища, скелі.

2. Рослинність і типи ґрунтів. На густоту й тип рослинності впливає характер гірських порід і/або елювіальних відкладів. Залежать від властивостей порід: складу, пористості, тріщинуватості, стійкості до вивітрювання тощо.

3. Сліди антропогенного впливу (будівельні об’єкти, поля, кар’єри, відвали тощо) частіше ускладнюють дешифрування, але іноді й сприяють ідентифікації геологічних об’єктів.

https://infourok.ru/deshifrirovanie-kosmicheskih-snimkov-prezentaciya-k-uroku-po-specdiscipline-2972386.html

Хід роботи

1. Оберіть на космознімку (із відкритого інтернет-ресурсу) територію для дешифрування. Скопіюйте (зробіть копію екрана) вибраний фрагмент у програму растрової графіки (відповідно до знань, отриманих із програми курсу інформатики).

2. Знайдіть на знімку різноманітні географічні об’єкти (півострови, острови, озера, річки, міста, гори).

3. Проведіть (приблизно) адміністративні кордони.

4. Виділіть природні ландшафти (хвойні і мішані ліси, болота, степи, напівпустелі та ін.).

5. Ідентифікуйте різні антропогенні об’єкти (для знімків міст і прилеглих територій).

6. Нанесіть на космознімок лініями контури ідентифікованих об’єктів.

7. Занотуйте отриману інформацію у вигляді легенди до космознімку.

8. Зробіть висновки про важливість навичок знаходити й дешифрувати космознімки для фахівців та пересічних користувачів картографічної інформації.

Практична робота 14

Тема. Опис території за космічним знімком. Порівняння різночасових космічних знімків і відповідних картографічних матеріалів

Мета: набути практичних навичок опису території за космічним знімком; шляхом візуального обстеження навчитися порівнювати різночасові космічні знімки й відповідні картографічні матеріали; знаходити, розпізнавати, визначати географічну сутність об’єктів на космічному знімку, встановлювати та описувати їх характеристики.

Помічник

У програмі Google Earth є потужна база космознімків усієї території земної кулі. Для багатьох регіонів наявні підбірки знімків за різні роки. Для США та Західної Європи такі колекції є найбільшими і часто охоплюють знімки ще від 1940-х рр. Для території України найчастіше це три—п’ять знімків періоду 2000—2003 рр., для великих міст — більше (наприклад, для Києва — кілька десятків). База постійно оновлюється, і нові знімки з’являються все частіше. Щоб побачити доступні знімки з минулих років, потрібно натиснути піктограму годинника зі стрілкою «назад». З’являється додаткова панель згори, де є «лінія часу» зі штрихами-відмітками дат, за які наявні знімки цієї території у вибраному масштабі. Переміщуючи повзунок часу, обираємо потрібні дати знімків. Далі зберігаємо кожне зображення (Ctrl+Alt+S), називаючи файл роком зйомки (наприклад, 2003).

За супутниками Digital Globe інформацію можна знайти, зокрема у Google Earth, відмітивши в шарах позначку «покриття Digital Globe»:

При цьому відображаються номер знімка, хмарність та якість. Додаткові характеристики можна знайти в архіві за посиланням Preview. За трьома проаналізованими знімками формується спільна таблиця, у якій потрібно порівняти відмінності знімків.

Хід роботи

1. Ідентифікуйте (дешифруйте) за знімком основні природні та антропогенні елементи (річки та їх заплави, озера, ліси, поля, будинки, автошляхи, залізниці, кар’єри, промислові споруди тощо).

2. Проаналізуйте відмінності трьох вибраних космічних знімків за такими показниками:

— час отримання;

— площа охоплення;

— розрізнення (роздільна здатність);

— хмарність.

3. Зробіть висновки про відмінність різночасових космічних знімків.

Примітка: для проведення досліджень можна об’єднатися в робочі групи або пари.

Дослідження 1

Тема. Космічні спостереження за станом сільськогосподарських угідь

Мета: навчитися аналізувати та дешифрувати космічні знімки, визначати території та оцінювати стан сільськогосподарських угідь за космічними знімками.

Орієнтовний план проведення дослідження

1. Пригадайте визначення понять «космічний знімок», «дешифрувальні ознаки».

2. Самостійно доберіть у мережі Інтернет ресурси, які дозволяють здійснювати спостереження за станом сільськогосподарських угідь.

3. Оберіть територію сільськогосподарських угідь для спостереження.

4. Порівняйте інформацію про стан сільськогосподарських угідь у різних джерелах на різні часові періоди.

5. Сформуйте висновки щодо отриманих даних та визначте доцільність залучення для таких досліджень матеріалів космічних спостережень.

Дослідження 2

Тема. Дослідження свого населеного пункту на Публічній кадастровій карті України на картографічну відповідність

Мета: розвинути навички та закріпити вміння користуватися електронними картографічними ресурсами; оцінювати територію власного проживання за допомогою Публічної кадастрової карти України.

Орієнтовний план проведення дослідження

1. Зайдіть на сайт http://map.dazru.gov.ua/.

2. Знайдіть на карті свій населений пункт за власною адресою.

3. Проаналізуйте зміст карти, позначення на ній земельних ділянок.

4. Сформуйте висновки щодо отриманих даних та визначте ступінь доцільності залучення для таких досліджень матеріалів космічних спостережень.

Дослідження 3

Тема. Дослідження відкритих картографічних веб-ресурсів

Мета: розвинути та закріпити вміння користуватися відкритими картографічними ресурсами.

Орієнтовний план проведення дослідження

1. Заповніть таблицю.

Назва веб-ресурсу

Наявні шари

Опис можливостей редагування інформації

Глобальні

Локальні

2. Сформуйте висновки щодо важливості вміння працювати з відкритими картографічними ресурсами для пересічного користувача Інтернету.

Практична робота 18

Тема. Позначення на схематичному розрізі Землі зміни температури від поверхні до ядра

Мета: визначити зміни температури внутрішніх шарів Землі та створити схематичну модель цих змін.

Хід роботи

1. Пригадайте, чому і як змінюється температура внутрішніх шарів Землі, яка енергія визначає наявність їх високої температури.

2. Поясніть, на основі яких даних, досліджень і спостережень вчені висунули гіпотезу зміни температури внутрішніх шарів Землі.

3. На схематичному розрізі позначте температуру внутрішніх шарів Землі.

Практична робота 19

Тема. Визначення тектонічних структур за формами рельєфу та основними видами корисних копалин (на основі фізичних і комплексних карт материків)

Мета: на основі використання та зіставлення даних фізичних і комплексних карт материків визначити тектонічні структури, які відповідають певним формам рельєфу та основним видам корисних копалин.

Хід роботи

1. Назвіть основні тектонічні структури, форми рельєфу та групи корисних копалин за способом утворення та господарського використання. Наведіть їх приклади в межах різних материків Землі.

2. Заповніть таблицю.

Материк

Тектонічна структура

Відповідна форма рельєфу

Наявні види корисних копалин

Африка

Північна Америка

Євразія

Південна Америка

3. На основі даних таблиці зробіть відповідні висновки про залежність тектонічних структур, форм рельєфу та переважаючих видів корисних копалин.

Практична робота 20

Тема. Розпізнавання гірських порід, найбільш поширених у своїй області, та визначення їх господарського значення

Мета: навчитися використовувати довідники та визначальники гірських порід для розпізнавання гірських порід, найбільш поширених у своїй області, та визначати їх господарське значення.

Обладнання: шкільна колекція гірських порід та мінералів, можливість виходу в Інтернет до каталогу мінералів, гірських порід і скам’янілостей (на сайті Білоруського державного університету: geology.brsu.by/page/katalog-mineralov-gornyh-porod-i-okamenelostey).

Хід роботи

1. Виберіть кілька зразків гірських порід зі шкільної колекції та визначте їх належність до однієї з категорій: 1) пухкі, сипучі; 2) слабо в’яжучі, які легко ламаються руками; 3) міцно в’яжучі, руками не ламаються.

2. Установіть, чи має порода однорідний склад, чи вона шарувата, чи повністю або частково (в окремих шарах) складається з основної маси та будь-яких включень (зерниста структура).

3. Заповніть таблицю за зразком.

План опису гірських порід

1. Структура

Щільна

2. Маса

Порівняно важка

3. Колір

Відтінки червоного кольору

4. Твердість

Крихка

5. Походження

Осадова, уламкова

6. Використання людиною

У будівництві, цегляне виробництво

Назва визначеної породи

Глина

Дослідження 1

Тема. Конструювання моделі «циклу гірських порід» на основі колекції гірських порід і мінералів

Мета: зконструювати модель «циклу гірських порід» на основі колекції гірських порід і мінералів шкільного кабінету географії (хімії).

Хід роботи

1.Скористайтеся інформацією про цикл перетворення гірської породи на сайті: geodictionary.com.ua/

2. Розгляньте малюнок.

Цикл перетворення гірської породи:

1 — магма;

2 — кристалізація;

3 — магматичні породи;

4 — ерозія;

5 — седиментація;

6 — відклади й осадові породи;

7 — тектонічне занурення й метаморфізм:

8 — метаморфічні породи;

9 — плавлення.

3. Складіть власну модель «циклу гірських порід» на основі шкільної колекції гірських порід і мінералів.

Дослідження 2

Тема. Визначення скам’янілостей та різних форм скам’яніння за експонатами місцевого краєзнавчого музею

Мета: відвідати місцевий краєзнавчий музей та визначити скам’янілості й різні форми скам’яніння за допомогою його експонатів.

Хід роботи

1. Познайомтеся з експонатами місцевого краєзнавчого музею з розділу «Геологія».

2. Познайомтеся з матеріалами експозиції Національного науково-природничого музею Національної академії наук України з розділу «Геологія»: museumkiev.org/.

3. Визначте скам’янілості та різні форми скам’яніння за експонатами вашого місцевого краєзнавчого музею (обласного країзнавчого музею).

Дослідження 3

Тема. Причини заселення схилів вулканів

Мета: дізнатися причини заселення схилів вулканів людиною; указати вулкани, схили яких найбільше заселені людиною.

Хід роботи

1. Знайдіть та опрацюйте інформацію про заселення схилів вулкана Етна на Сицилії, який востаннє вивергався у 2011 р.

2. Доберіть інформацію про освоєння людиною Гавайських островів, складених рештками вулканічної діяльності.

3. Зробіть загальні висновки про причини заселення схилів вулканів.

Дослідження 4

Тема. Сучасні вимоги до будівництва в районах із високою сейсмічністю

Мета: дізнатися про сучасні вимоги до будівництва в районах із високою сейсмічністю на прикладі окремих країн.

Хід роботи

1. Доберіть інформацію про основні принципи, яких слід дотримуватися під час проектування сейсмостійких споруд:

— принцип симетрії;

— принцип гармонії;

— принцип антиважкості;

— принцип еластичності;

— принцип забезпечення замкнутого контуру;

— принцип забезпечення надійності фундаментів;

— принцип застосування сейсмоізоляції.

2. Дізнайтеся, у яких країнах існують сучасні вимоги до будівництва в районах із високою сейсмічністю.

3. Зробіть висновки про залежність між кількістю жертв землетрусів у минулому й зараз в умовах суворого законодавства в країнах, де будівництво відбувається в районах із високою сейсмічністю.

Додаток до завдання №2 практичної роботи №21

Практична робота 21

Тема. Визначення середньої добової, місячної, річної температури повітря, амплітуди її коливань

Мета: закріпити вміння визначати за допомогою вихідних даних і математичних розрахунків середню добову, місячну, річну температури повітря та амплітуди її коливань.

Обладнання: інформаційні ресурси: meteopost.com/ua/weather/kiev/, reshalka.com/uchebniki/7-klass/algebra/merzlyak/774.

Хід роботи

1. За даними таблиці (meteopost.com/ua/weather/kiev/) розрахуйте середньодобову температуру повітря для міста Києва (або власного обласного центру). Визначте добову амплітуду коливання температур.

2. За даними таблиць розрахуйте середньомісячну та середньорічну температуру повітря для міста Києва. Визначте амплітуди температур для березня місяця та для 2018 р.

3. Зробіть загальні висновки про коливання температур протягом доби, місяця та року в Україні.

Додаток до завдань №1,№3 практичної роботи №22

Практична робота 22

Тема. Побудова рози вітрів для окремих районів (пунктів спостереження) в Україні та прогнозування на її основі погоди

Мета: закріпити навички побудови рози вітрів для окремих районів (пунктів) в Україні за даними метеорологічної служби; розвивати вміння прогнозувати погоду на основі даних про напрямок вітру.

Обладнання: інформаційний ресурс: disted.edu.vn.ua/courses/learn/3412

Хід роботи

1. За даними рози вітрів вкажіть переважаючі напрямки вітрів, які зображено на малюнку.

2. Перегляньте на каналі Ютуб відео «Практична робота з географії в 6 класі № 6» (із 5 хв 30 с).

3. За даними таблиці побудуйте графік рози вітрів.

3. За даними таблиці та графіка поясніть, як протягом місяця змінювалася погода під впливом переважаючих вітрів, які дні, можливо, були дощовими, а які — ні і чому.

4. Зробіть висновки про вплив вітрів на формування погоди й клімату певної місцевості.

Практична робота 23

Тема. Графічне моделювання глобальної системи потоків (вітрів) у тропосфері

Мета: за допомогою кліматичних карт географічного атласу та інших даних розвивати навички графічного моделювання на прикладі системи потоків (вітрів) у тропосфері конкретної місцевості.

Обладнання: кліматичні карти України, контурна карта своєї області, дані сайта meteopost.com/ua/weather/kiev/.

Хід роботи

1. За допомогою кліматичних карт географічного атласу визначте напрямки переважаючих вітрів у межах території одного з материків (океанів чи конкретної країни, на вибір).

2. Змоделюйте глобальну систему потоків (вітрів) у тропосфері в межах обраної вами території. Поясніть, як цей тип циркуляції повітря в атмосфері впливатиме на формування клімату в цій частині земної кулі.

3. Зробіть висновки про значення знань щодо глобальної системи потоків (вітрів) у тропосфері для господарської діяльності й життя людини.

додаток до практичної роботи №24

Практична робота 24

Тема. Визначення типів клімату за кліматограмами

Мета: закріпити вміння та навички роботи із кліматограмами; розвивати вміння визначати тип клімату за кліматограмами певної місцевості.

Обладнання: кліматограми окремих регіонів світу та міст; інформаційні ресурси: 8klasgeo.at.ua/index/klimatodiagrami/0-15, klimadiagramme.de.

Хід роботи

1. Уважно прочитайте пам’ятку роботи з кліматограмою.

Як працювати із кліматичною діаграмою

1) Ознайомтеся з умовними позначення кліматичної діаграми.

2) Визначте розташування шкали температур і кількості опадів.

3) З’ясуйте особливості річного ходу температур.

4) Визначте температури найтеплішого та найхолоднішого місяців.

5) Обчисліть річну амплітуду температур.

6) Визначте за діаграмою річну кількість опадів.

7) Оцініть розподіл опадів за місяцями впродовж року.

8) Установіть місяці, які впродовж року були найвологішими й найсухішими.

9) Установіть тип клімату, який характеризує кліматодіаграма (кліматичний пояс, область).

10) Укажіть території поверхні Землі, для яких цей тип клімату характерний.

2. Доберіть та охарактеризуйте кліматограми міст (наприклад, такі, що розташовані приблизно на одній географічній широті, нижче 200 м над рівнем моря, у Євразії).

3. Визначте тип клімату, основні показники якого зображено на цих кліматограмах (або тих, що обрали ви).

4. Зробіть висновки про основні особливості роботи з кліматограмами та інформацію, яку вони надають.

Практична робота 25

Тема. Визначення основних показників агрокліматичних ресурсів у своїй області (за картою агрокліматичного районування України)

Мета: розвивати навички роботи з картографічними матеріалами, уміння визначати основні показники агрокліматичних ресурсів у своїй області за картою агрокліматичного районування України.

Обладнання: кліматичні карти України, карта агрокліматичного районування України.

Хід роботи

1. Розгляньте легенду карт: кліматичної та агрокліматичного районування України.

2. Укажіть основні показники агрокліматичних ресурсів у своїй області за допомогою цих карт.

3. Зробіть висновки щодо значення знань про агрокліматичні ресурси для розвитку сільського господарства та транспорту окремих регіонів країни.

Дослідження 1

Тема. Ресурсний потенціал атмосфери у своїй місцевості та приклади його використання

Мета: пояснити на конкретних практичних прикладах поняття про ресурсний потенціал атмосфери (на прикладі своєї місцевості); підібрати конкретні приклади його використання; визначити, наскільки раціонально використовується ресурсний потенціал атмосфери (на прикладі своєї місцевості); розвивати навички самостійного добору необхідних джерел інформації.

Хід роботи

1. Доберіть додаткову інформацію про поняття «ресурсний потенціал атмосфери» та охарактеризуйте його з точки зору невичерпного ресурсу.

2. Поясніть способи використання ресурсів атмосфери на прикладі використання та виробництва вітрової енергії.

3. За допомогою додаткових джерел інформації доберіть приклади використання або ресурсного потенціалу атмосфери у своїй місцевості.

Дослідження 2

Тема. Система протидії посухам у своїй місцевості

Мета: розвивати навички самостійного добору необхідних джерел інформації, аналізу наслідків господарської діяльності людини (на прикладі своєї місцевості); формувати вміння аналізу прикладів (існування, створення або взагалі відсутності) системи протидії посухам у своїй місцевості; виховувати вміння та бажання використовувати природні ресурси з точки зору концепції сталого розвитку.

Хід роботи

1. За допомогою додаткових джерел інформації доберіть приклади наслідків такого природного стихійного лиха, як посухи, інформацію про причини їх поширення на певних територіях планети та України.

2. Доберіть аналітичні та статистичні дані про масштаби негативних наслідків посух, що відбувалися в різні роки в межах своєї області.

3. Запропонуйте на основі аналізу підібраної інформації систему заходів щодо протидії посухам у своїй місцевості.

Дослідження 3

Тема. Дюнно-барханний рельєф як приклад взаємодії геосфер

Мета: розвивати навички самостійного добору необхідних джерел інформації про райони поширення на планеті форм дюнно-барханного рельєфу; навчати аналізувати процес утворення форм дюнно-барханного рельєфу як приклад взаємодії геосфер.

Хід роботи

1. За допомогою додаткових джерел інформації поясніть, що таке дюнно-барханний рельєф, у межах яких територій земної кулі він поширений, результатом взаємодії яких геосфер він є.

2. Зробіть висновки про зв’язок поширення форм дюнно-барханного рельєфу із проблемою глобального потепління.

3. Зробіть припущення та пропозиції щодо заходів, які сприяли б обмеженню поширення дюнно-барханного рельєфу.

Практична робота 26

Тема. Установлення взаємозв’язку між процесами руху земної кори й будовою дна океану за тематичними картами атласу

Мета: розвивати навички роботи з тематичними картами атласу; уміння моделювати та зіставляти, робити висновки про взаємозв’язок між процесами руху земної кори й будовою дна океану.

Обладнання: карти атласу: фізична, океанів, тектонічна.

Хід роботи

1. За даними карт океанів з’ясуйте території, де розташовані рухомі ділянки земної кори.

2. Визначте напрямки та швидкість руху ділянок літосферних плит у різних частинах Світового океану. Порівняйте отримані показники, зробіть відповідні висновки та заповніть таблицю.

3. Поясніть, який існує взаємозв’язок між процесами руху земної кори й будовою дна океану.

Практична робота 27

Тема. Складання та аналіз схеми системи течій у Світовому океані

Мета: продовжити розвиток навичок роботи з тематичними географічними картами; розвивати вміння складати картосхеми та робити на їх основі висновки.

Обладнання: фізична та контурна карта океанів, кольорові олівці.

Хід роботи

1. За допомогою фізичної карти океанів нанесіть на контурну карту систему течій у Світовому океані у вигляді схеми.

2. Підпишіть теплі та холодні течії відповідними кольорами. Позначте на картосхемі райони, де беруть початок теплі течії і де вони поступово перетворюються на холодні.

3. Проаналізуйте закономірності руху води у Світовому океані на прикладі замкнутих кіл течій Атлантичного океану та циркумполярної течії Західних вітрів у районі Антарктиди. Зробіть відповідні висновки.

Практична робота 28

Тема. Порівняння впливу холодної та теплої океанічних течій на клімат материка (на вибір)

Мета: продовжити формування вміння визначати й порівнювати вплив різних природних чинників на формування клімату певних територій (на прикладі океанічних течій: холодних і теплих); розвивати навички роботи з картами та ілюстративними матеріалами.

Обладнання: фізична карта океанів, кліматична карта світу.

Хід роботи

1. За допомогою карт атласу встановіть теплі та холодні течії, які омивають материки Землі.

2. За допомогою таблиці та кліматограм встановіть вплив теплих та холодних течій на формування клімату материків.

3. Зробіть відповідні висновки.

додаток до практичної роботи №28

Практична робота 29

Тема. Побудова профілю перерізу долини Дніпра на одній із ділянок, де збереглося природне річище

Мета: закріпити навички побудови перерізу рельєфу на прикладі долини Дніпра, де збереглося природне річище, за допомогою географічних карт; удосконалити наявні й сформувати нові практичні вміння та навички роботи з географічними картами.

Обладнання: навчальна фізична карта України, креслярське приладдя.

Хід роботи

1. Оберіть на карті ділянку, де збереглося природне річище Дніпра. Визначте два об’єкти (точки А та Б на території), між якими буде побудовано переріз рельєфу, та знайдіть їх на географічній карті.

2. Побудуйте профіль між пунктами А та Б за допомогою зображених на карті горизонталей (кольорової відмивки) і зробіть висновки щодо особливостей рельєфу лівого та правого берегів Дніпра.

Практична робота 30

Тема. Порівняльний аналіз діаграм витрат води в річці (на вибір)

Мета: продовжити формування навичок роботи з діаграмами географічного змісту на прикладі аналізу діаграм витрат води в річці; установлювати залежність між кліматом місцевості та режимом річок.

Обладнання: діаграми витрат води в річках України та світу.

Хід роботи

1. Розгляньте діаграми середньомісячних витрат води річок у м³/с:

Річка Конго

Річка Сена

Річка Шилка

Річка Амазонка

2. Порівняйте витрати води вказаних вище річок за місяцями та порами року.

3. За допомогою карт атласу встановіть кліматичні умови, у яких сформувалася та існує кожна із зазначених річкових систем.

4. Зробіть відповідні висновки.

додаток до практичної роботи №30

Практична робота 31

Тема. Знаходження за умовними знаками на топографічній карті найбільших штучних водойм у своїй місцевості та пояснення їх розташування

Мета: формувати навички роботи з електронними картами та знаходження за ними найбільших штучних водойм своєї місцевості й пояснення їх розташування.

Обладнання: топографічна карта своєї області (за наявності), можливість виходу в Інтернет для використання карт: google.com.ua

Хід роботи

1. Знайдіть на топографічній карті (друкованій або електронній) найбільші штучні водойми вашої місцевості. Визначте їх географічне положення щодо найбільших населених пунктів.

2. Поясніть особливості їх географічного розташування саме в цих місцях.

3. Зробіть висновки про господарське використання та значення найбільших штучних водойм для вашої місцевості.

Дослідження 1

Тема. Просторові закономірності формування у Світовому океані акваторій із високим рівнем забруднення

Мета: розвивати навички самостійного добору та опрацювання необхідних джерел інформації; формувати навички логічного мислення; удосконалювати вміння аналізувати наукову інформацію та робити відповідні висновки на її основі.

Хід роботи

1. За допомогою додаткових джерел знань установіть місце утворення найбільших сміттєвих плям у Світовому океані.

2. За допомогою карти Світового океану простежте напрямки руху океанічних течій у межах цих ділянок океанів.

3. Установіть ділянки океану, звідки та куди спрямовані основні морські транспортні коридори в межах Світового або конкретного океану.

4. За допомогою підібраної інформації визначте джерела та просторові закономірності формування у Світовому океані акваторій із високим рівнем забруднення.

5. Зробіть відповідні висновки.

Дослідження 2

Тема. Система протидії паводкам і повеням в окремих районах України

Мета: дослідити наявність та результативність системи протидії паводкам і повеням в окремих районах України; розвивати навички самостійного добору необхідних джерел інформації, уміння робити висновки.

Хід роботи

1. За допомогою додаткових джерел інформації доберіть приклади паводкових явищ у долинах річок Закарпаття (Тиса, Латориця, Теребля, Тересва, Боржава) Львівської (Дністер із притоками), Волинської (Прип’ять із притоками) або іншої областей України.

2. Дослідіть наявність (або відсутність) та результативність системи протидії паводкам і повеням у цих чи інших районах України.

3. На основі зібраної інформації зробіть висновки про необхідність результативної роботи системи протидії паводкам і повеням у західних районах України, особливо на фоні поглиблення процесу глобального потепління.

Дослідження 3

Тема. Карстовий рельєф як приклад взаємодії геосфер

Мета: формувати навички встановлення прикладів взаємодії геосфер і наслідків цих процесів; розвивати навички самостійного добору необхідних джерел інформації, уміння самостійно їх опрацьовувати та презентувати результати власних здобутків.

Хід роботи

1. За допомогою додаткових джерел інформації встановіть регіони земної кулі, де поширений карстовий рельєф (Моравський карст, Чехія; Гірський Крим, Україна; Налларбор, Австралія; карстові печери: Оптимістична, Українське Поділля, Мамонтова, США, Крубера, Абхазія та інші).

2. Схарактеризуйте основні види карстових утворень, які поширені в літосфері (озера, печери, провалля, сталактити й сталагміти тощо).

3. За допомогою шкільної колекції мінералів та гірських порід доберіть зразки порід, які сприяють утворенню карстових форм рельєфу в межах певних територій (гіпс, вапняк, галіт, крейда та інші).

4. Охарактеризуйте карстовий рельєф як приклад взаємодії геосфер: літосфери і гідросфери. Поясніть роль, участь та значення біосфери в карстових процесах (Буррен, Ірландія та інші). Зробіть загальні висновки.

Дослідження 4

Тема. Прозорість води в річці (озері, ставку): від чого залежить і чому змінюється

Мета: розвивати навички дослідницької роботи, уміння опрацьовувати відібрані в природі зразки, робити на їх основі узагальнення та висновки; сприяти формуванню в учнів розуміння взаємозв’язків усіх земних геосфер та результатів впливу господарської діяльності людини на навколишнє природне середовище.

Хід роботи

1. Доберіть зразки води з кількох водойм вашої місцевості та дослідіть їх стан: вміст іонів водню (за допомогою універсального індикаторного паперу і кольорової шкали рН); каламутність (за допомогою лабораторних вагів та паперового фільтру); вміст нітритів і нітратів (за допомогою паперових індикаторів для виявлення в’яжучого азоту); колір та прозорість.

2. Порівняйте зразки, взяті вами в природі, зі зразком водопровідної води, та зробіть відповідні висновки.

3. Установіть, як використовується вода дослідженої вами водойми та чи витримано санітарно-гігієнічні норми під час її використання.

Дослідження 5

Тема. Річки — міжнародні транспортні коридори

Мета: розвивати навички добору інформації на задану тему, уміння оцінювати, аналізувати та узагальнювати; визначити річки, які перетворилися на міжнародні транспортні коридори, зробити висновок про наслідки господарської діяльності людини на річковий організм.

Хід роботи

1. На прикладі Дунаю за допомогою карт географічного атласу встановіть країни, що використовують річку як транспортну артерію. Укажіть основні річкові порти. (заповнити таблицю, див.додаток)

2. Доберіть статистичні дані щодо пасажиро- та вантажопотоку річкою Дунай у межах окремих країн.

3. Установіть, коли і як Дунай став транс’європейським водним коридором.

4. Доберіть приклади позитивного та негативного впливу господарської діяльності людини на річку Дунай. Зробіть загальні висновки.

5. Назвіть інші річки, які можна вважати міжнародними транспортними коридорами.

Дослідження 6

Тема. Екологічні проблеми малих річок свого регіону

Мета: виховувати дбайливе та раціональне ставлення до природи власного регіону та планети Земля загалом; розвивати навички дослідницької діяльності, уміння робити висновки й узагальнення.

Хід роботи

1. Дослідіть одну з малих річок свого регіону. Опишіть її за планом характеристики річки.

План характеристики річки

1) Назва річки, її походження.

2) Басейн океану, до якого належить річка.

3) Місце витоку й гирла, напрямок течії.

4) Особливості будови річкової долини в різних частинах її течії.

5) Наявність на річці порогів та водоспадів.

6) Притоки річки першого порядку.

7) Географічні пояси, які перетинає річка.

8) Основні види живлення річки.

9) Особливості водного режиму.

10) Господарське освоєння та використання річки.

11) Наслідки господарського використання річки.

12) Заходи для збереження річкової екології.

2. Дослідіть історію господарського використання річки в минулі часи й зараз, установіть відмінності та їх причини.

3. Зробіть висновки про роль малих водойм і річок у вашій місцевості.

додаток, таблиця р.Дунай

Дослідження 1

Тема. Рослини і тварини навколо свого населеного пункту, записані в Червоній книзі України

Мета: визначити види тварин і рослин, що мешкають у межах свого населеного пункту, які занесено до Червоної книги; розвивати дбайливе ставлення до навколишнього природного середовища.

Хід роботи

1. Складіть перелік типових тварин і рослин вашої місцевості.

2. Визначте, які з них занесено до Червоної книги України (nature.land.kiev.ua/, redbook-ua.org/).

3. Чи створено в межах території, де зустрічаються червонокнижні рослини і тварини, які-небудь природоохоронні території? Яка сфера їх діяльності?

4. Зробіть висновки про необхідність бережливого ставлення до навколишнього природного середовища. Проведіть відповідні бесіди з учнями та ученицями молодших класів.

Дослідження 2

Тема. Деградовані ґрунти: причини і перспективи використання

Мета: розвивати навички дослідницької діяльності, уміння відбирати та оцінювати навчальну й наукову інформацію.

Хід роботи

1. За допомогою додаткових джерел інформації поясніть, що таке деградовані ґрунти, укажіть території України, де вони поширені, установіть причини їх утворення та поширення.

2. Дослідіть наявність деградованих ґрунтів у межах вашої адміністративної області.

3. Доберіть приклади відновлення родючості деградованих ґрунтів та способи проведення відновлювальних робіт.