Стратегія впровадження гендерної рівності в освіті

Базові принципи 

Стратегія ґрунтується на трьох принципах: 

1. Змістові — дотримання демократичних цінностей і свобод, рівності, справедливості, демократії, верховенства права, егалітарності (рівності прав і можливостей), поваги до людської гідності, доступності, недискримінації. 

 2. Функціональні — системність, інклюзивність та широке, активне і значуще залучення жінок і чоловіків та всіх заінтересованих сторін до реалізації цієї Стратегії, проведення моніторингу та оцінки прогресу її реалізації, відкритість і прозорість, інноваційність, інтерсекційність та врахування потреб різних груп залежно від можливих додаткових підстав для дискримінації: раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

 3. Організаційні — об’єктивність та обґрунтованість визначення проблем у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, проведення оцінки їх масштабу, відповідність міжнародним нормам та зо­бо­в’я­занням, оптимальність варіантів розв’язання проблем, орієнтація на кращі міжнародні стандарти та практики у сфері освіти, відкритість процесу реалізації положень цієї Стратегії та надійний механізм підзвітності, включаючи конкретність, досяжність цілей та вимірюваність очікуваних результатів її реалізації.

Цільові групи 

 Реалізація Стратегії спрямована насамперед на три цільові групи:

•  вихованки / вихованці; 

• управлінський, педагогічний персонал; 

• батьки та законні представники здобувачок і здобувачів освіти.

Стратегічні цілі та завдання  

Ціль 1. Комплексне впровадження принципів, політики та заходів щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності та недискримінації у нормативно-правових документах у сфері освіти. 

Завдання:  ведення документообігу з урахуванням принципів недискримінаційних мовлення / мови завдяки впровадженню стратегій фемінізації, нейтралізації, уникнення андроцентризму та сексизму; використання в діловодстві допустимих сучасними нормами української мови форм жіночого роду поряд із чоловічими відповідниками для позначення осіб різної статі; проведення раз на три роки гендерного аудиту закладів освіти. 

Ціль 2. Запобігання та протидії насильству і дискримінації та вдосконалення освітнього процесу на засадах рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності, недискримінації, інклюзивності та протидії насильству, зокрема за ознакою статі.

Завдання: 

•  формування недискримінаційного освітнього середо­вища у закладах освіти; 

• використання інноваційних педагогічних технологій, форм і методів навчання / виховання, що сприяють створенню та підтримці у навчанні / вихованні атмосфери взаємоповаги, взаємодії, колегіальності та інклюзивності, унеможливлюють дискримінаційне (несправедливе, упереджене) ставлення один до одного всіх суб’­єктів освітнього процесу; 

• виховання з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків як пріоритетного завдання виховної роботи закладів освіти;

• сприяння у закладах дошкільної освіти заохоченню хлопців і дів­чат до спільної господарсько-побутової праці, спільних занять / ігор, спільного користування ігровим / навчальним інвентарем; 

• реалізація у закладах освіти спільних просвітницьких соціально-розвивальних проєктних ініціатив, спрямованих на подолання стереотипів та дискримінації за ознакою статі; усунення у закладах освіти упередженості за ознакою статі щодо здобувачок і здобувачів освіти (їхніх нахилів, здібностей та задатків, уподобань та можливостей у навчанні); 

• недискримінаційна комунікація у взаємодії учасниць і учасників освітнього процесу; формування навичок безпечної взаємодії з інформаційно-комунікацій­ним середовищем, що надає доступ до принизливого контенту сексуального або насильницького характеру, який може бути шкідливим; збалансування з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків предметно-розвивального середови­ща, процесу добору іграшок, облаштування осередків діяльності (ігрових зон), доступу дітей до обладнання з урахуванням їх інтересів, без закріплення за статевою ознакою та із забезпеченням однакових можливостей у доступі до різних іграшок, спортивного інвентарю тощо; 

• сприяння участі членів родини здобувачів освіти у просвітницьких заходах щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (привернення уваги до нав’язування стереотипів за ознакою статі через інформаційне оточення, дитячу літературу, марковані за ознакою статі іграшки та одяг; ознайомлення із різноманітними проявами сексизму тощо); 

• проведення у закладах освіти комплексної експертизи, зокрема антидискримінаційної експертизи навчальної та навчально-методич­ної літератури, зокрема для осіб з ООП; організація у закладах дошкільної освіти освітнього процесу, спрямованого на оволодіння дівчатами і хлопцями рядом варіативних моделей поведінки для їх успішної подальшої самореалізації; 

• надання суб’­єктам освітнього процесу інформації щодо можливості професійного самовизначення без обмеження їх рамками «жіночих / чоловічих» професій; запровадження у закладах освіти програм з позитивної взаємодії, педагогіки партнерства, педагогіки миру, соціально-емоційного та етичного навчання, що базуються на взаємній повазі до гідності особи без дискримінації; 

• забезпечення міжособистісної взаємодії на основі здатності сприймати унікальність і потреби кожної людини для співпраці у процесі забезпечення загального блага і суспільного добробуту; проведення заходів, які сприяють кращому розумінню унікальності і значущості кожної людини, що допомагатиме пізнавати світ, збагачувати свідомість у співпраці та довірі.

Ціль 3. Посилення компетенції і можливості професійної спільноти фахівчинь і фахівців з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, розширення міжнародного співробітництва у напрямі забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Завдання: 

•  організація просвітницької діяльності, інформаційна підтримка працівниць і працівників закладів освіти з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, правових аспектів гендерної рівності; підвищення кваліфікації педагогічних працівниць / працівників за всіма спеціальностями з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; 

• забезпечення відповідності освітньої діяльності з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків таким вимогам (одній з них), як наявність у педагогічних працівниць/працівників закладів освіти досвіду проведення гендерного аудиту та/або аналізу, антидискримінаційної експертизи; 

• розміщення на сайтах закладів освіти інформації щодо реалізації Стратегії; запровадження під час приймання на роботу працівниць / працівників у сфері освіти, зокрема під час їх призначення на керівні посади, обо­в’я­зкового підвищення кваліфікації з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Ціль 4. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія будь-якій дискримінації, впровадження практик інклюзивності у сфері освіти як основи для подолання наслідків військових дій і післявоєнної відбудови України.

Завдання: 

•  підвищення кваліфікації педагогічних працівниць / працівників як сертифіковане навчання з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в обсязі не менше двох кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи; 

• посилення освітніх спроможностей щодо протидії насильству, зокрема за ознакою статі, подолання його наслідків та забезпечення гарантій його неповторення завдяки впровадженню спеціальних напрямів роботи психологічної, медичної та інших служб, розширення співпраці з правоохоронними органами та органами правосуддя; 

• популяризація моделей соціальної поведінки, що передбачають рівний розподіл сімейних та побутових обов’язків; 

• стале відновлення та реконструкція освітньої інфраструктури з урахуванням недискримінаційного та інклюзивного підходу (подолання гендерного розриву та забезпечення доступу всіх учасників освітнього процесу до ресурсів), широкої інтеграції гендерних підходів у постконфліктному суспільстві; посилення соціального захисту освітян, переважна більшість яких є жінками, зокрема у системі дошкільної освіти, в умовах безпекових викликів, відновлення після воєнного вторгнення.