Основа і вершина піраміди взаємопов’язані – вершина не може існувати окремо від основи, так само як будівля не може утриматися без міцного фундаменту. Не забезпечивши розвиток дитини на нижніх поверхах, неможливо сформувати навичку, яка знаходиться на верхніх поверхах піраміди.

Кожен поверх формується на фундаменті попереднього. Щоб піднятися до вершини піраміди, коли дитина буде готова до шкільного навчання, потрібно приділити увагу кожному поверху.

Розвиток дитини йде знизу нагору.  Мова, мислення, увага, пам’ять – це вищі психічні функції, що перебувають не в основі піраміди, а високо на ній. 

В уявленні більшості людей МОВЛЕННЯ – це якась окрема структура і займається нею логопед, який просто ПОКАЖЕ дитині, куди ставити язик і та одразу заговорить! Як було би чудово,якби все було так просто! 

 Але  мовлення – це вища психічна функція, що знаходиться не в основі піраміди, незбоку і не окремо. Вона високо-високо на ній!

АДК може включати в себе жести, міміку, піктограми, жестову мову, а також технологічні пристрої для генерації мовлення або використання символів. Мета АДК - забезпечити можливість зрозуміти та бути почутим, сприяючи соціальній інтеграції та покращуючи якість життя.  

https://t.me/aac_life_ua

Письмо суттєво відрізняється від усного і внутрішнього мовлення, відповідно до них є специфічним психологічним утворенням. Проблему формування письма вивчали багато дослідників, зокрема Л. Виготський. Своєрідність письма, на його думку, полягає в тому, що воно функціонує за умови відсутності співрозмовника, повніше реалізує зміст повідомлення, що породжується іншими мотивами, володіє значною довільністю й усвідомленістю порівняно з усним і внутрішнім мовленням.

В онтогенезі мовленнєвої діяльності пріоритет усного мовлення очевидний: воно разом із внутрішнім з’являється впродовж другого року життя малюка, а письмо формується лише на 5–7 роках. Історія розвитку письма, за Л. С. Виготським, починається з виникнення жесту, що є нібито письмом у повітрі, а письмовий знак — це закріплений жест. Навіть каракулі дитини генетично пов’язують жест та письмовий знак.

Вона малює не те, що бачить, а те, що знає. Малювання є графічною мовою, графічною розповіддю про щось. Дитина опановує навички письма не відразу, стикаючись з певними труднощами, зокрема, з неузгодженістю в роботі м’язів руки і очей, порушенням дрібної моторики, у тяжких випадках — з дизграфією та аграфією.

Щоб уникнути таких проблем, необхідно дібрати систему вправ, що готуватимуть руку май-бутнього першокласника до письма.

Підготовка руки до роботи на аркуші паперу передбачає розвиток у дітей дрібної моторики пальців рук. Розвиток руки взаємопов’язаний з розвитком мовлення і мислення дитини. Рівень розвитку дрібної моторики — це один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Зазвичай дитина, яка має високий рівень розвитку дрібної моторики, уміє логічно міркувати, у неї досить розвинені пам’ять, увага, зв’язне мовлення; орієнтації в просторі, зокрема, на аркуші паперу, а також у загальних напрямках руху (зліва направо, зверху вниз, уперед — назад); відчуття ритму, уміння узгоджувати темп і ритм рухів, слово і жест; образотворчих і графічних умінь.

Діяльність, необхідна дошкільникові для підготовки до письма, передбачає:  всі види образотворчої діяльності; особливе значення має декоративне малювання — малювання орнаментів, візерунків;  розфарбовування;  штрихування, що виконують під керівництвом дорослого.

Найприйнятніший і успішний засіб навчання в цьому віці — це гра, оскільки на тлі емо-ційного переживання вона впливає на успішне засвоєння вмінь, навичок. Будь-яке завдання необхідно пропонувати дитині в ігровій формі, що не тільки зацікавить її, але й за рахунок позитивної емоційної стимуляції сприятиме підвищенню психічного тонусу, а, отже, і поліпшенню працездатності в цілому.

Напрями підготовки дітей до навчання письма:

а) гімнастика пальців і кистей рук;

б) орієнтування на аркуші паперу;

в) формування елементарних графічних навичок.

Одночасно з підготовкою до навчання техніки письма необхідно розвивати мовленнєвий слух дитини: уміння чути і виокремлювати зі слів звуки.

Готувати до навчання письма доцільно за всіма напрямами. Гімнастику для пальців і кистей рук проводять 2–3 хвилини спочатку і в середині кожного заняття з підготовки до навчання грамоти. 

Вправи за орієнтуванням на аркуші паперу, зазвичай, доцільно проводити наприкінці заняття.

Система вправ для пальців та кистей рук, за пропонована І. Ф. Марковскою і О. А. Екжано-вою, починається з розминки пальців: їхнього згинання і випрямлення. Можна використовувати для цієї вправи гумові іграшки з пищалками. Далі — вправи на розслаблення пальців і кистей рук. Зазвичай ці вправи пов’язують з відтворенням дії з будь-яким реальним предметом.

«Погладимо кошеня» — плавні рухи погладжування виконують спочатку однією рукою, потім другою.

«Музиканти» — руками діти наслідують гру на різних музичних інструментах.

 «Солимо суп» — лікті спираються на стіл, пальці обох рук відтворюють відповідні рухи.

Далі пропонують вправи на утримання пози кисті руки. Спочатку дитина діє кожною рукою по черзі, поступово двома руками водночас.

«Коза-дереза» — пальці руки, що тренується, стиснуті в кулак. Випрямляють вказівний палець і мізинець. Вправу супроводжують відомою приказкою «Йде коза рогата …».

Спочатку пояснення дорослого супроводжується показом того, як слід виконувати кожну вправу, тобто значною мірою діти діють за наслідуванням. Поступово показ усувається, залишаються тільки словесні вказівки.

Формування графічних навичок як технічної сторони письма багато в чому залежить від уміння дитини орієнтуватися на аркуші паперу. Це пов’язано з тим, що форми букв (писати які дитина вчитиметься надалі), визначаються не тільки складом елементів, що до них належать, але і їньоюх кількістю, розміром і просторовим розташуванням щодо робочого рядка. 

Отже, щоб дитина набула графічної навички, вона повинна свідомо засвоїти зоровий образ літери, чітко уявити, з яких елементів вона складається і в яких просторово-кількісних відносинах ці елементи об’єднані в кожній окремій букві. 

Багато дітей дошкільного віку погано орієнтуються на аркуші паперу. Тому доцільно систематично проводити вправи на розвиток зорового і просторового сприйняття. Вони допомагають формуванню і вдосконаленню орієнтування на аркуші паперу та навички руху по ньому руки. Працюють на аркушах великого формату і зважають на активну діяльність самих дітей з іграшками та дидактичним матеріалом. Наприклад, щоб дитина навчилася розрізняти верх і низ аркуша паперу, їй пропонують завдання: «Дощик іде», «Бджілки».

Перша вправа полягає в тому, що під керівництвом педагога діти викладають краплинки з паперу у верхню частину аркуша. Потім беруть кожну краплинку і показують, куди вона падає. Свої дії дитина супроводжує словами: «Зверху вниз». Аналогічно виконують та іншу вправу. Орієнтуючись на показ дорослого та його словесні вказівки, а потім лише за його словесними інструкціями діти переміщують бджілку (паперову або пластмасову) на аркуші паперу, коментуючи свої рухи: «Вгору — вниз», «Знизу вгору».

Для відпрацювання руху зліва направо також використовуються ігрові прийоми, у яких діти діють з дрібними іграшками. Наприлад, літак рухається по злітній смузі, автівка «їде» з дому до школи. Для позначення дому та школи в різних кінцях аркуша встановлюють відповідні фігури. Свої дії малюки супроводжують, вказуючи напрямок руху: «зліва направо».

На початковому етапі навчання письма дітям потрібно багато часу для усвідомлення дії, що вони повинні здійснити, а потім закріпити її правильне виконання, довести її до автома-тизму в результаті багаторазових точних повторень. Потрібно виконувати спеціальні впра-ви. Їхня тривалість не повинна перевищувати 5–6 хвилин.

Перші завдання доцільно виконувати фломастерами: письмо ними не вимагає сильного натиску, а лінії є яскравими і привабливими. Після того, як діти навчаться досить добре ко- ристуватися фломастерами, необхідно перейти до письма ручкою. Дорослому слід постійно контролювати правильність положення тіла дитини під час письма і положення фломастера або ручки в її руці.

Послідовність завдань має відповідати закономірностям формування графічного досвіду письма як рухового акту. Спочатку відпрацьовують ритмічні колові рухи руки, що мають широкий розмах. Для цього пропонують зображення таких предметів, як равлик, клубок ниток, шланг, тощо. Дитина обводить, наприклад, «будиночок» равлика. Починає із найбільшого витка і, намагаючись не відривати фломастер від паперу, проводить дедалі менші витки. Потім потрібно вибратися з «будиночка»: малюк проводить лінію, поступово збільшуючи витки до максимального розмаху.

Далі малюк учиться проводити хвилясті лінії, напівовали, овали, петлі. Малюнки розта-шовані так, що він переходить від широких рухів до дрібніших.

Штрихування — це новий етап розвитку довільної діяльності для малюків 6–7 років. Необ-

хідно штрихувати, не заходячи за контур малюнка, тільки в заданому напрямку, дотримую-

чи однакової відстані між лініями.

Графічний диктант — це виконання візерунків, малюнків під диктовку. Він розвиває вмін-

ня чути і розуміти словесну інструкцію, виконувати завдання без зразка, моделюючи навчальну діяльність школяра. Графічні диктанти поділяються на: лінійні — візерунок, що виконують у рядку; об’ємні — під диктовку виконують об’ємний малюнок, що надалі копіюють поруч.

Отже, робота із розвитку графомоторних навичок у дітей дошкільного віку складна і по-требує систематичної, послідовної роботи. Проведення цілеспрямованої підготовчої роботи на дошкільному етапі дасть змогу уникнути багатьох складнощів під час навчання дітей письма в початковій школі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Виготський Л. С. Антологія гуманної педагогіки. — М., 1996.

2. Сиротюк А. Корекція навчання та розвитку школярів. — М., 2002.

Зазвичай перші слова з'являються у віці 10-14 місяців і можуть бути простими словами, які дитина чує щодня — це можуть бути назви близьких їй людей, предметів чи дій, наприклад: "мама", "тато", "на-ка" (для показу чи запиту), "ба-ба" (для бабусі), "ня" (для їжі чи молока).

Важливою частиною цього процесу є реакція дорослих на перші спроби  дитини вимовляти слова. Заохочення і повторення слів допомагають закріпити навичку, стимулюючи розвиток словникового запасу. Наприклад, коли батьки відповідають на перші слова малюка, вони допомагають йому зрозуміти значення цих слів і вчать, як їх використовувати в різних контекстах.

Поява перших слів є також сигналом до того, що дитина готова до подальшого мовного розвитку. Вона починає розуміти взаємозв'язок між звуками і предметами, подіями та діями, що відкриває шлях до подальшого розширення словникового запасу, розвитку граматичних конструкцій та здатності до складнішого мовлення.

Пересипання: Насипати крупу в різні ємності, пересипати ложками, совочками, руками, через сито, воронку.

·        Сортування: Сортувати крупи за кольором, розміром, формою, наприклад, квасолю, горох, рис, гречку.

·        Ліплення: З вологої крупи (наприклад, манки) можна ліпити фігурки, букви, цифри.

·        Малювання: На насипаній на піднос крупі (наприклад, манці) можна малювати пальцями, паличками, формочками, створювати візерунки, букви, цифри.

·        Пошук скарбів: Закопати в крупі дрібні іграшки, предмети, монетки і запропонувати дитині їх знайти.

·        Тактильні ігри: Дати дитині можливість відчути крупу на дотик, порівняти різні види круп за текстурою, температурою.

·        Звукові ігри: Послухати, як звучить крупа при пересипанні, терті, перем

·        Звуконаслідування: Створювати звуки, пов'язані з крупами (наприклад, "шурхіт", "стукіт").

·        Збагачення словникового запасу: Обговорювати з дитиною назви круп, їх властивості, кольори, форми.

·        Дорожні пригоди: Насипати крупу на піднос і "їздити" по ній машинками, будувати дороги, міста.

·        Тематичні ігри: Створювати з круп різні сюжети, наприклад, "ферма", "город", "ліс".

·        Аплікації: Наклеювати крупу на папір, створюючи аплікації. 

Приклади ігор:

·        "Збери урожай":

Розкидати по підносу різні крупи (рис, гречка, горох, квасоля) і попросити дитину зібрати їх у відповідні ємності. 

·        "Звуки природи":

Використовувати різні крупи для імітації звуків природи (дощ, вітер, шум листя). 

·        "Чарівна коробка":

Закопати в крупі різні предмети і попросити дитину знайти їх на дотик, не дивлячись. 

·        "Малюнки на крупі":

Насипати на піднос манку і дозволити дитині малювати на ній пальцями, паличками. 

Сенсорні мішечки, або як їх ще називають, тактильні мішечки, - це спеціальні мішечки, наповнені різними матеріалами, які використовуються для розвитку сенсорних навичок у дітей, особливо дрібної моторики та тактильного сприйняття. Вони допомагають дітям пізнавати світ через дотик, розвивати уяву та емоційну сферу, а також розширювати словниковий запас. 

 Сенсорні мішечки, як правило, виготовляються з тканини та наповнюються різноманітними матеріалами, такими як: 

·        Крупи (рис, гречка, манка)

·        Насіння (квасоля)

·        Дрібні предмети (ґудзики, бісер)

·        Камінці, пісок

·        Вода

·        Інші матеріали, що створюють різні текстури

 Розвиток тактильних відчуттів:

Діти можуть досліджувати різні текстури та форми всередині мішечків, що розвиває їхню здатність розрізняти предмети на дотик. 

·        Розвиток зорового сприйняття:

Кольорові мішечки з різним наповненням можуть бути використані для ігор на розрізнення кольорів, форм та розмірів. 

·        Розвиток рухових навичок:

Переміщення мішечків, перекидання їх з руки в руку, перенесення на певну відстань сприяють розвитку координації рухів та дрібної моторики, що тісно пов'язана з мовленням. 

·        Стимуляція мовлення:

Сенсорні ігри з мішечками можуть бути використані для збагачення словникового запасу, розвитку навичок опису предметів та їх властивостей. 

Деякі сенсорні мішечки можуть містити наповнення, що видає певні звуки (наприклад, дзвіночки, намистинки), що сприяє розвитку слухового сприйняття. 

·        Емоційний розвиток:

Сенсорні ігри можуть сприяти емоційному розвантаженню та покращенню настрою дитини, що позитивно впливає на процес навчання та корекції мовлення. 

Існує багато варіантів ігор з сенсорними мішечками, наприклад:

·        "Знайди пару":

У двох мішечках однаковий наповнювач, дитина повинна знайти їх на дотик. 

·        "Опиши свої відчуття":

Дитина описує свої відчуття від дотику до мішечків з різним наповненням. 

·        "Відгадай, що всередині":

Дитина повинна відгадати, що знаходиться в мішечку, не дивлячись на нього. 

·        "Створення історій":

Дитина може використовувати мішечки для створення історій, використовуючи відчуття від наповнювачів. 

·        "Сортування":

Дитина може сортувати мішечки за наповнювачем або кольором. 

Сенсорні мішечки є корисним інструментом для розвитку дітей, допомагаючи їм пізнавати світ, розвивати моторику та сенсорику, а також весело проводити час. 

Так чи Ні?

Анатолій Бортняк

Вірш-гра

Зіграти хочеться мені
З тобою, друже, в «Так чи ні?».
Тобі питання задаю,
Готуй же відповідь свою.
Відповідай, коли мастак,
Єдиним словом «ні» чи «так».
Якщо кмітливий, друже, ти,
То може й рима помогти.
Але вона хитрюща в нас,
Аби не збила з толку враз!
Тягнути час навіщо нам?
Зіграй — і ти побачиш сам.

Скажи, співає сом пісні?
Не гайся з відповіддю!

Чи вміє плавати гусак?
Ну, що на це ти скажеш?

Чи може стати у вогні
Вода холодним льодом?

Скажи мені, червоний мак
В січневу пору квітне?

А крокодили на сосні
Свої будують гнізда?

Чи може вище гір літак
У вишину злетіти?

Узори пишні на вікні
Мороз малює взимку?

Чи правда, друже мій, що рак,
Коли повзе, то задки?

Якщо не їстиме три дні,
Верблюд ходити зможе?

До забіяк і розбишак
Чи є в людей повага?

Чи достигають навесні
Пшениця й жито в полі?

Коли розсердиться їжак,
Слона він може вбити?

Ріка біжить удалині.
Чи є у неї ноги?

Росте у морі пастернак?
Відповідай скоріше!

А чи буває сон у сні?
Чекаю відповіді!

Перекривив синицю шпак.
Таке буває, друже?

Скажи, морози крижані
Страшні для мавп тропічних?

Чи правда це, що вовк усмак
Наївся груш і яблук?

А під кінець скажи мені:
Цікава гра у «Так чи ні?»