Директор «Інклюзивно-ресурсного центру»

За фахом - олігофренопедагог, логопед. Вчитель дітей з вадами розумового розвитку.

Арт - терапія у роботі з дітьми 

з особливими освітніми потребами

Що таке арт-терапія?

Арт-терапія - це методика, що базується на використанні образотворчого мистецтва для самовираження та полегшення емоційного стану. Головна мета арт-терапії полягає не в художній цінності створених робіт, а у самому процесі творення. Дитина може виражати свої переживання через кольори, лінії, форми, що допомагає їй уникати вербального висловлення емоцій, яке часто є складним для дітей з ООП.

Які проблеми допомагає вирішувати арт-терапія?

Діти з ООП часто стикаються з труднощами у соціальній адаптації, емоційному контролі, самовираженні та взаємодії з однолітками. Арт-терапія дає можливість:

• Виражати емоції.

Це особливо корисно для дітей з аутистичним спектром, яким важко описувати свої емоції словами.

• Знижувати тривожність.

Робота з матеріалами, такими як фарби, глина чи папір, має заспокійливий ефект, який сприяє стабілізації емоційного стану.

• Розвивати навички комунікації.

Діти можуть навчитися спілкуватися через мистецтво, що є важливим кроком для покращення соціальної інтеграції.

• Покращувати дрібну моторику. Наприклад, робота з глиною або малювання сприяють розвитку моторних навичок, які є корисними для дітей з порушеннями руху.

Вплив арт-терапії на дітей з різними видами ООП

Арт-терапія виявляє особливу ефективність для дітей з РАС, адже саме через мистецтво вони можуть комунікувати свої емоції та переживання. Для дітей з СДУГ, які мають високий рівень імпульсивності, заняття арт-терапією можуть служити виходом для перенаправлення енергії у творчий процес.

Дітям з порушеннями слуху чи зору арт-терапія також відкриває можливості. Для них створюються спеціальні матеріали з різною текстурою або використовуються яскраві кольори, щоб компенсувати труднощі у сприйнятті. Це сприяє зниженню напруги та покращує сенсорне сприйняття.

Заняття арт-терапією часто проходять в групах, де діти вчаться взаємодіяти з іншими, співпрацювати та спілкуватися. Це дає можливість покращити навички соціалізації і самоконтролю, формує почуття співпереживання, розуміння та поваги до інших.

Пластилінографія

         Пластилінографія відноситься до нетрадиційної техніці ліплення, вона являє собою малювання пластиліном на будь-якій щільної основі. Предмети і об'єкти при цьому виходять рельєфними.

Кольоротерапія  

терапія, спрямована на покращення психічного, фізичного та емоційногостану людини за допомогою кольорів. Кольоротерапія – здоров’язберігаюча технологія,спрямована на покращення психічного, фізичного, пізнавального розвитку та зміцнення дитячого організму. Дія кольоротерапії заснована на тому, що кожна з біологічно активних зон організму реагує на один з кольорів. Проникаючи в наш організм через зоровий аналізатор і через шкіру, колір стимулює вироблення гормонів, регулює обмін речовин. 

Пісочна терапія

Один із напрямків арт-терапії, який базується на теорії К. Юнга про те, що кожен предмет зовнішнього світу викликає який–небудь символ в глибині несвідомого. Іншими словами - лікування піском. 

Формування сенсорних еталонів

Формування сенсорних еталонів – загальноприйнятих зразках зовнішніх властивостей предметів. В якості сенсорних еталонів кольору виступає сім кольорів спектру та їх відтінки по насиченості, форми – геометричні фігури, величини – система вимірювання, слуху – фонеми рідної мови, музичні та природні  звуки. Щоб уявлення дітей були різнобарвними не потрібно обмежуватись чотирма кольорами, необхідно використовувати похідні кольори, також додати білий та чорний. Обмеження в кольорах веде до помилок сприймання і тому оранжевий колір малюк починає сприймати як жовтий. Під час навчання не обов’язково, щоб дитина називала колір, достатньо вживати і розуміти слова «той самий», «схожий», «подібний». При ознайомленні з геометричними фігурами кругом, квадратом, овалом, прямокутником слід розвивати вміння впізнавати, називати та діяти з ними, а не аналізувати кількість кутів та сторін. Ознайомлення з величиною відбувається на основі порівняння двох однорідних предметів «велике яблуко», «мале яблуко». Як ускладнення порівняння величини предметів не схожих один на одного «малий котик», «велика собака».