Гура Лариса Іванівна

Діти з особливими освітніми потребами. Когнітивні порушення

Дитина зростає:

• Тіло її розвивається, м’язи міцніють — це фізичний/моторний розвиток.

• Дитина мислить, використовуючи інформацію, отриману через зір, слух, смак, нюх та на дотик, — це когнітивний розвиток.

• Дитина починає розуміти й використовувати мову та мовлення — це розвиток мовлення.

• Дитина співвідносить себе з людьми й оточенням, контактує, реагує, взаємодіє тощо — це соціальний/емоційний розвиток.

                                               Загальний огляд

Термін «когнітивні  порушення» використовують, маючи на увазі особливі потреби, що впливають на широкий спектр розвитку. Зазвичай він застосовується до дітей, у яких є певні інтелектуальні порушення, а також труднощі адаптації. Найчастіше порушення когнітивного розвитку характеризуються двома показниками: обмежені інтелектуальні здібності й труднощі у пристосуванні до вимог соціуму, досить часто вони поєднуються з іншими порушеннями розвитку.

• Дитина з порушеннями когнітивного розвитку має низькі показники у двох сферах: 1) розумове функціонування; 2) адаптивне функціонування (здатність самостійно діяти в соціальних умовах і вирішувати відповідні проблеми).

• Когнітивні порушення — це довічне порушення розвитку. Утім, це не означає, що розвиток і навчання в цьому випадку неможливі. Йдеться лише про те, що рівень розвитку буде дещо нижчий, ніж у ровесників з нормотиповими інтелектуальними та адаптивними здібностями.

Когнітивний розвиток — поступовий розвиток сприйняття, уяви, судження й розмірковування, процес пізнання.

ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ МІЖПІВКУЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

       Процес енерго-інформаційного обміну лівої і правої півкулі головного мозку, що дозволяє злагоджено працювати півкулям мозку в єдиній інтегративній системі, має назву міжпівкульна взаємодія (міжпівкульний зв'язків).

Розвивати міжпівкульові зв'язки у дитини необхідно для координації роботи мозку.

      Як відомо, кожна півкуля відповідає за певний вид діяльності:

Ці вправи розвивають міжпівкульні зв’язки, синхронізують роботу півкуль, покращують розумову діяльність, сприяють поліпшенню пам’яті та уваги, полегшують процес читання і письма.

ОСОБЛИВОСТІ СЕНСОРНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ООП

   Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її сприймання і формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, величину, розміщення у просторі. Він становить фундамент її розумового розвитку.  З розвитком сенсорики у дитини з’являється можливість оволодіння естетичними цінностями в природі і суспільстві. Із сприйняття предметів і явищ навколишнього світу починається пізнання, тому сенсорні здібності є фундаментом розумового розвитку.Як відомо, інформація в мозок потрапляє через сенсорні канали: очі, ніс, шкіру, вуха, язик. Але через особливі потреби дитини інформація, отримана через органи чуття, надходить у мозок як різноманітні частини пазлів. Тому вони сприймають навколишній світ фрагментарно і надають іншого значення речам.

Сприймання у дітей з ООП характеризується уповільненістю та фрагментарністю. У них страждають зорова та слухова увага, дошкільники мають значні труднощі у групуванні предметів за різними ознаками. Часто діти з ООП не враховують просторові ознаки предметів, не користуються пробами, діють силою. Це позначається на їх предметно-ігрових діях, які найчастіше замінюються маніпулюванням, у подальшому це  негативно впливає на оволодіння дитиною всіма видами побутової, практичної та пізнавальної діяльності.

Досягнення мети сенсорного виховання дітей з ООП відбувається завдяки:

·         формуванню орієнтувально-пошукової діяльності (вміння виокремлювати, порівнювати, об'єднувати предмети в групи тощо);

·         ознайомленню дітей з сенсорними еталонами (форми, кольору, розміру), з розмаїттям звуків, фактур, смаків, температур тощо;

·         поєднанню сенсорного досвіду дитини зі словом, яке позначає те, що сприймається, допомагає закріпити в уявленні образи предметів, що робить їх більш чіткими, систематизованими та узагальненими.

Розвиток пізнавальної діяльності

У дітей з затримкою психічного розвитку розумові дії формуються з відставанням і недостатньо продуктивно, до того ж процеси пізнавальної діяльності недосконалі: звужене й обмежене сприймання, недостатня пам’ять і увага. Тому дітей потрібно спеціально вчити розрізняти та називати колір, форму, розмір предметів, їх розташування у просторі, вміти застосовувати ці знання практично. Під час занять треба пам’ятати, що дитина не лише пасивна, а й легко відволікається.

Тому, коли ви навчаєте дитину, ніщо не повинно відволікати її від заняття. Необхідно прибрати зайві речі в найближчому оточенні, подбати щоб було тихо, і сам дорослий не відволікався на сторонні справи.

Формування уявлення про колір.

Під час формування уявлення про колір з малюком треба послідовно виконати такі завдання:

• Дібрати предмети конкретного кольору за зразком (предметом) та словесною інструкцією (вказівкою);

• Дібрати предмети такого ж кольору, як і тло;

• Скласти групи предметів однакових за кольором;

• Зробити конструкції та аплікації з урахуванням кольору; викласти візерунки, орнаменти мозаїки.

Ігри для ознайомлення з кольором.

Гра  «Де чий колір»

Дорослий дає дитині кружечки основних кольорів (червоний, жовтий, синій, зелений) і пропонує поставити на кожен із них іграшки і предмети відповідного кольору. Дії супроводжуються називанням предметів, іграшок та їх кольорів.Гра «Добери такий»

Дорослий дає дитині кружечки основних кольорів (червоний, жовтий, синій, зелений) і 4-5 відтінків кожного з них. Дитина має дібрати до основного кольору його відтінки й назвати їх: «червоний», «світліший», «ще світліший», «зовсім світлий».

Гра «Склади вежу за кольором»

Для цієї гри потрібно підібрати кольорові розбірні вежі, піраміди. За вказівкою дорослого малюк складає вежу відповідного кольору. Нанизування кілець і частин вежі супроводжується називанням кольору і розміру: «велике червоне кільце», «тепер менше рожеве».

Вивчення форми предметів.

Вивчення форми предметів полягає у тому, щоб навчити дитину розрізняти плоскі та об’ємні геометричні фігури. Малюка слід ознайомити з геометричними фігурами (круг, овал, трикутник, прямокутник, квадрат); навчити розрізняти, знаходити їхні обриси в різних навколишніх предметах.

          Навчання починається з виділення конкретної форми, наприклад, чотирикутника. Дорослий показує, з яких елементів він складається, разом з малюком знаходить предмети, схожі на чотирикутник серед навколишніх предметів, на малюнках (шафа, книжка, прапорець, марка тощо). Після вивчення кожної форми разом з дитиною необхідно виконати завдання на відтворення: побудувати з паличок, намалювати на папері, вирізати, виліпити з глини або пластиліну, намалювати у повітрі. Це сприяє розвитку вміння аналізувати, порівнювати, відділяти деталі від конкретного предмета.

          Дитину треба вчити порівнювати фігури між собою. Наприклад, квадрат – прямокутник, квадрат – трикутник, коло – овал, квадрат – коло тощо. Щоб закріпити знання про форму, дитину можна вчити перетворювати фігури: з однієї чи кількох геометричних фігур побудувати нові шляхом їх реконструкції або сполучення; домалювати незавершені контури фігур або предметів, які містять форми, що вивчалися.

          Варто пам’ятати, що під час виконання всіх видів діяльності малюк має розповідати про те, що він робить, називати кожну форму, що вивчається, відповідним словом.

Вивчення величини предметів.

          Перед тим, як ознайомити дитину з величиною, можна провести гру «Великий – маленький». На столі виставляються предмети та іграшки різної величини. Це можуть бути вкладені мотрійки, яйця, діжечки, мисочки або ляльки, ведмедики, зайчики та ін. на пропозицію дорослого малюк спочатку збирає всі маленькі предмети, називаючи їх: «маленька лялька», «маленька мотрійка», «маленький гриб», «маленьке яйце», а потім добирає великі предмети і називає їх:  «велика лялька», «великий гриб». Можна запропонувати дитині знайти найменший гриб, найбільший гриб, поставити їх поряд і порівняти.

          Далі дитину слід залучати до конструювання за зразком. Під час складання розрізаних малюнків, фігур із паличок, з геометричної мозаїки, конструкцій з різного будівельного матеріалу, малюка потрібно вчити  аналізувати величину предметів – порівнювати їх між собою за зразком, зіставляти частини предметів, використовувати умовні мірки, а також накладанням і прикладанням. До того ж, конструювання за зразком – ефективний спосіб розвитку просторового сприймання дитини. Під час складання предмета малюк встановлює залежність між цілим і частинами, а потім знову створення єдиного цілого, що має надзвичайно важливе значення для розвитку просторового сприймання.

ВПРАВИ З РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ

   Дрібна моторика руки – це, простою мовою, набір дрібних і точних рухів пальців і кисті руки. Не можна недооцінювати значення дрібної моторики для розвитку дитини. Як відомо, розвиток точних рухів руки сприяє розвитку мови дитини. Чим краще розвинена ручка дитини, тим швидше вона починає говорити, тим краще вона розмовляє.

З перших місяців свого життя малюк починає досліджувати можливості своєї ручки. З кожним днем він все більше і більше вдосконалюється в хапальних рухах кисті і пальчиків. Згодом ці вміння знадобляться дитині для правильного захоплення ложки під час їжі і олівця під час письма. Батьки повинні допомогти малюкові розвивати ручку, а отже, і його мову, грамотність, мислення. Для цього не потрібні особливі навички. Досить просто назбирати різних дрібних предметів, організувати з них гру і простежити, щоб малюк використовував їх за призначенням, а не засунув в рот, ніс або вухо.

У цій справі стане в нагоді все яскраве, дрібне, нетоксичне. Це і крупи, і прищіпки, і скріпки, і гвинтики з гаєчками, намистинки, баночки, кришечки, ключики та інші предмети, які легко знайти в будинку.

Сенсорні коробки, які можна пропонувати малюкам уже з 6-місячного віку. Варто лише пам’ятати, що гратися з  такою коробкою можна тільки під наглядом дорослого.

Для наповнення сенсорної коробки підійдуть різноманітні крупи, насіння, природні матеріали. Це і жолуді і каштани, листочки, гілочки, камінці і все-все, що знайдете в парку, на вулиці, в лісі, на пляжі і т.п. Також пригодяться: кольоровий рис, кольорова манка, гідрогелеві кульки, макаронні вироби, намистини, камінці, гудзики, різноманітні фігурки тварин, комах, морських жителів, людей, героїв, овочі та фрукти із полімерної глини, кришечки, кубики, пір’я, м’які і тверді кульки, помпони, різні пристосування для маніпуляції з предметами (ложечки, пінцети, щипці і т.п.) та все-все, що попадеться під руку. 

Нанизування намистин, макарон, створення намиста.

Шнурівки

Пальчикове малювання, аплікація 

Різноманітні ігри з пінцетами, щипцями, китайськими паличками, ножицями

Ліплення із пластиліну, тіста, глини…

Різноманітні ігри з ґудзиками, застібками

Малювання на крупах, робота з природничими матеріалами 

Ігри з прищіпками

Ігри із скрепками

Ігри з конструктором, мозаїкою 

                         Розвиток математичних здібностей

Математичні здібності у дітей - один із видів природних талантів. Вони дають про себе знати з раннього (дошкільного) віку і тісно пов`язані з розвитком таких видів інтелекту, як творчий потенціал, здатність до пізнання навколишнього світу.

Однак, деяким малюкам вивчення математики дається важко. Чи можна розвинути математичні здібності у дитини? Вважати, що математика доступна тільки дуже обдарованим дітям, в корені неправильно. Як і всі інші таланти, математичні здібності - результат правильного розвитку малюків. Їх не тільки можна, а й необхідно розвивати з ранніх років. В епоху комп`ютерів і цифрових технологій «дружити» з числами повинен кожен. Математика лежить в основі безлічі професій, формує мислення людини, є одним із головних факторів впливу на розвиток інтелекту у дітей. Роль точної науки в дошкільній і шкільній освіті дитини величезна. Математика робить розум малюка гнучким, уважним, швидким. Точна наука розвиває логіку, здатність бачити подібності та відмінності, зв`язок між явищами, вміння мислити послідовно.

 Не варто думати, що математичні здібності - це тільки вміння швидко і точно рахувати. Це омана. Математичні здібності формують цілий комплекс умінь, спрямованих і на творчий підхід, і на логіку, і на рахунок.

Швидкість підрахунку, здатність запам'ятовувати великий масив цифр і даних не є справжніми математичними здібностями, оскільки навіть повільна, виважена і скрупульозна дитина, яка вдумливо займається, може успішно засвоїти математику.

До математичних здібностей належать:

1.     Здатність узагальнювати математичний матеріал.

2.     Уміння бачити спільне в різних речах.

3.     Користуватися цифрами і знаками.

4.     Логічне мислення.

5.     Уміння дитини мислити абстрактними структурами.

Як формуються математичні здібності?

Формуванню у дитини математичних уявлень сприяє використання різноманітних дидактичних ігор. У грі дитина здобуває нові знання, уміння, навички. Ігри, що сприяють розвитку сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, розвитку творчих здібностей, спрямовані на розумовий розвиток дітей  в цілому.

Розвиток математичних здібностей  є дуже важливим для загального інтелектуального розвитку.

1.     По-перше, математика розвиває аналітичне та дедуктивне мислення, а також вчить прогнозуванню.

2.     По-друге, розвиває пам'ять, логічне мислення, уміння міркувати і робити висновки.

3.     По-третє, математика тренує інтелект, тому що математичні знання вчать дитину утримувати в голові складні абстрактні поняття, між якими потрібно вибудувати певний зв'язок і знаходити правильний результат або робити правильний висновок.

Саме тому не варто ігнорувати математичний розвиток молодших дошкільнят і школярів, оскільки він є базою для повноцінного інтелектуального розвитку дитини, причому не тільки в галузі точних наук, а й гуманітарних.

Казкотерапія

Казкотерапія для дітей - це ефективний спосіб інтегрувати особистість, розвинути творчі та розумові здібності дитини. Використовуючи даний метод, можна розширити свідомість і підсвідомість, а також створити гармонійні відносини з зовнішнім світом і оточенням.

Різні методи казкотерапії служать в якості інструменту для вивчення глибинних причин поведінки і особистісних реакцій. Казкотерапія відкриває широкі можливості для формування гармонійної особистості, виявлення та виправлення внутрішніх деформацій. Використовуючи методи казкотерапії можна зрозуміти, що саме хвилює малюка, що стало причиною тих чи інших реакцій і як відновити тонку душевну організацію.

Казкотерапія для дітей полягає в створенні "казкової" проблеми і подієвості, що закликає дитину шукати шляхи її вирішення. Дитина з'ясовує причини виникнення проблеми та усвідомлює її наслідки. Даний спосіб не пропонує малюкові готових відповідей, а пропонує самому вирішити ситуацію, виходячи зі свого світовідчуття.

Казкотерапія передбачає вдумливу роботу, захоплюючу для дітей. Після розповіді пропонується обговорити і проаналізувати казку. Пропрацювавши суть казки, потрібно прив'язати події оповідання з ідентичними ситуаціями в реальному житті. Для подачі матеріалу підходять і творчі методи: створення ляльок, малювання, гра з піском, драматичні сценки та ін.

Можливості казкотерапії безмежні. Можна не тільки провести паралелі з розповіддю і реальним життям, а й розробити всілякі подієві варіації, різні поведінкові фактори, що призводять до різноманітних наслідків. Це допоможе побачити обставини з різних ракурсів і виявити позитивну суть історії.

Казкотерапія допомагає вирішити такі проблеми:

·         позбутися від дитячого страху;

·         направити енергію гіперактивних дітей в потрібний напрямок;

·         знизити агресію;

·         усунути проблеми фізичного розвитку (погано їсть, неприємності з сечовим міхуром і ін.);

·         повернути душевну рівновагу, порушену проблемами в сім'ї .

Народна казка - це унікальне колективна творчість, яке пов'язує безліч поколінь, прокладаючи стежку між минулим і сьогоденням. Казка, створена народом і заснована на легендах - це відмінний метод казкотерапії для дітей, що піднімає загальнолюдські проблеми. У ній йдеться про труднощі і речі, які є актуальними для всіх вікових груп, часів і поколінь.

Головна мета народної оповіді - навчити мудрості, подати у творчій і близькою дітям формі поняття про мораль, совість, добро і зло.

Розвиток математичних здібностей за допомогою казок

Дитяча пам`ять має свої особливості. Вона фіксує тільки те, що радує, дивує, захоплює, тобто, запам`ятовує інформацію, пов`язану з якимись емоціями. Ось чому метод навчання з-під палки неефективний.  Наприклад те, що одним із перших засобів знайомства крихти з життям, навколишнім світом є казка. Казкові персонажі для дітей живі і справжні, казка і реальність тісно пов`язані між собою. Казки розвивають дитячу мову, фантазію, кмітливість, розширюють кругозір, вчать добру, чесності і багатьом іншим якостям. Можливостей для розвитку математичних навичок там теж вистачає:

1.     «Вовк і семеро козенят», «Козеня, яке уміло рахувати до 10» - вчимо простий рахунок.

2.     «Ріпка» і «Теремок» - порядкове і просте рахування.

1.     «Три ведмеді» - рахування до трьох, поняття «великий», «середній», «маленький».

Можна запропонувати дитині заховати казкових персонажів в геометричні фігури, які їм підходять за формою і розміром (розвиток абстрактного мислення). Можна порівнювати героїв казки по висоті і ширині. Розвивати математичні здібності за допомогою казок - це відмінний спосіб навчання . Так можна перетворити заняття у велику пригоду, побудувавши його на сюжеті добре знайомої дітям казки. Підходять будь-які інструменти - загадки, лабіринти, числові завдання, пальцематика. Головне - пробудити інтерес у дітей, включити їх в процес гри.  

ВАШІ ВЗАЄМИНИ З ОСОБЛИВОЮ ДИТИНОЮ

Дитина із особливими освітніми потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.

• Пам’ятайте, що дитина не винна в тому, що вона особлива. Особливості такої поведінки в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами (стиль виховання в сім’ї).

• Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потебами- це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.

• Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.

• У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами.

• Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, узакладі освіти, на вулиці.

• Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.

• У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для дитини.

• Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначіть систему правил поведінки дитини в групі дошкільного закладу, вдома, в закладах освіти. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.

• Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів, вихователів, асистентів вчителів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів-фахівців.

• Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.

• Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.

• Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.

       Як розпланувати день і чим зайняти дітей? 

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Карантин схожий на відпустку чи довгі вихідні, тому варто розуміти, що для дорослих і дітей – це все-таки період розслаблення. Не варто гнатись за досягненнями й змушувати дітей виконувати нереальний план.

1. Важливо дотримуватись розпорядку дня: чищення зубів, зарядка, прогулянка (якщо це можливо), денний сон та інші звичні для дитини ритуали повинні бути щодня. Дуже важливими є спільні прийоми їжі. Графік потрібен, щоб дитина мала певні межі, в яких вона буде більш організованою. Так і батьки встигатимуть більше, і малеча отримуватиме достатньо уваги.

2. Те, як наповнювати весь інший час, залежить від уподобань дитини. Згідно із системою Монтессорі, найбільш продуктивною частиною дня у дітей є час до обіду. Тому всі заняття, які спрямовані на розвиток дитини, краще планувати на першу половину дня.

3. Змушувати дитину не потрібно: лише йти за її інтересами. Дитина хоче читати – можемо почитати, вирішує складати пазли – займемось цим. Не варто складати список занять і виконувати їх по черзі: дуже важливо прислухатись до дітей та їхніх бажань.

4. На період карантину батькам або іншим членам сім’ї треба домовлятись, хто зараз сидітиме з дитиною. Наприклад, батько працює, поки мама гуляє з дитиною. Потім мама займається роботою, а батько грається із дітьми. Одному дорослому повноцінно працювати та займатися дитиною буде важко – діти рідко можуть три години спокійно гратись самі, не відволікаючи.

5. Планувати всі активності варто з урахуванням інтересів дитини, бо для кожного віку вони свої. Час, який зараз батьки проводять із малечею, можна використовувати для спільних приготувань їжі, занять йогою чи танцями, наведення порядку вдома. Дітей варто залучати до домашніх справ: вони за прикладом батьків вчаться багатьох речей. Якщо дитина виявляє інтерес до хатніх справ, потрібно заохочувати її до цього, навіть якщо в неї не все виходить добре.

6. Удома можна гратися і з кінетичним піском, пластиліном, робити аплікації з паперу. Для дітей цінно, коли батьки граються з ними на одному рівні: наприклад, сідають разом на килим і роблять щось спільне.

7. На час карантину потрібно підготуватись і знайти нові варіанти для ігор з дітьми: малеча не зможе робити одне й те саме щодня. У YouTube чи навіть у соцмережах інших мам можна знайти багато ідей, чим зайняти дитину. У періоди карантину варто стежити за кількістю солодкого, яке вживають діти. Солодощі збуджують дитину: їй важче заснути, складніше сконцентруватись на чомусь.

8. Для ігор та розваг не використовуйте часто гаджети. Краще звідти видалити усе зайве й залишити лише додатки для розвитку та навчання. Мультики варто обирати документальні та навчальні. Наприклад, після прочитання енциклопедії дитина зацікавилась Антарктидою – це чудово і можна наступного дня показати відео на цю тему.

Не варто сприймати карантин як те, що ускладнює життя. Використовуйте його для того, щоб провести більше часу з дітьми: вони насправді дуже потребують нашої уваги. І навіть разом розкласти речі після прання – це вже чудова спільна активність.

Бажаємо Вам успіху, терпіння і взаємної любові і поваги!