8 клас українська література 

                                                                                                               Шановні   восьмикласники!

                                                                                      Вітаю   Вас з початком  навчального  року!

                                                                                                      Бажаю  творчих успіхів!

21.05.2024 - Вівторок

Тема уроку: Письменники Дніпропетровщини

Перегляньте презентацію. https://drive.google.com/file/d/1NHrqWMDwqaLgWm67YUFEfrX5ZNDjsvOJ/view        

Домашнє завдання: повторити розділ "Усна народна творчість"

14.05.2024 - Вівторок

Тема уроку :  Контрольна  робота  №6.

            З української прози. Український гумор 

14.05.2024 - Вівторок

Тема уроку: Образи Вітьки Горобця, Федька Котигорошка, Галі Козачок

1.https://www.youtube.com/watch?v=LX1XfBkdRF8 - перегляньте відео

2. Стисло запишіть характеристику 3-х головних героїв - не більше сторінки

Домашнє завдання: підготуватися  до контрольної роботи за творами: Володимир Дрозд «Білий кінь Шептало", Юрій Винничук  «Місце для дракона», Валентин Чемерис «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» - контрольне завдання буде відкрито тільки протягом уроку.

06.05.2024 - Вівторок

Тема уроку: Дитячі проблеми в дорослому житті, передані засобами гумору

1.https://www.youtube.com/watch?v=Y2x4728EocY - перегляньте відео.

2. Запишіть в зошит назви епізодів повісті В. Чемериса, які здалися вам найбільш смішними.

3. Визначте, який засіб комічного і чому використовує автор.

Домашнє завдання: продовжити читання повісті.

06.05.2024 - Вівторок

Тема уроку: Валентин Чемерис. Основні відомості про письменника. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» – гумористична повість про  життя і пригоди школярів із села Великі Чаплі: дружбу і перше кохання

1.https://www.youtube.com/watch?v=kN2Pu5KtIis - перегляньте відео.

2. Запишіть в зошит, зупиняючи відео:

Автобіографічний твір - 

Тема - 

Ідея -

Композиція - 

Домашнє завдання: продовжити читання повісті.

30.04.2024 -Вівторок

Тема уроку:     Контрольна робота :М. Коцюбинський, О. Довженко, Н. Бічуя, В.Дрозд (тестування)

Домашнє завдання: читати повість Валентина Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»

https://padlet.com/natashadynashenko80/padlet-a2m2b3bk9vh9 

30.04.2024 -Вівторок

Тема уроку: Алегоричність образів дракона Грицька, Пустельника та князя

1. https://www.youtube.com/watch?v=fbup6KP1c_0 - перегляньте відео

2. Запишіть стислу характеристику Грицька, зазначивши у ній драконячі риси і людські ( можна скористуватися відео з попереднього уроку).

3. Словникова робота: алегорія ( у відео)

Домашнє завдання: усна характеристика одного  із героїв твору, крім дракона.

23.04.2024 - Вівторок

Тема уроку: Парадокс: дракон Грицько – поет і християнин

1.https://www.youtube.com/watch?v=K2-pFKnUVEE - перегляньте відео.

2. Словникова робота: парадокс, християнин, єретик ( у відео)

3. Заповнити анкету дракона Грицька ( у відео)

23.04.2024 - Вівторок

Тема уроку: Юрій Винничук. Стисло про письменника. «Місце для дракона» – повість-казка про сучасний світ, у якому й досі живуть «драконячі закони»

1.https://www.youtube.com/watch?v=p0fQBpJ-FuE - опрацюйте відео ( тобто зробіть записи в зошиті найголовнішого, на ваш погляд)                 

                        АБО

опрацюйте поданий нижче матеріал

І Дослідження історії написання повісті.

Для дитячої аудиторії Юрій Винничук зазвичай творить у жанрі літературної казки, однак дещо модифікованої, поєднаної з іншими жанрами. Зокрема, серед найвідоміших дитячих книжок письменника повість-казка «Місце для дракона», яка розповідає про травоїдного дракона Грицька, що зображений не як жорстокий хижак, а як мрійник та романтик. Уперше твір з’явився у 1990 році у збірці «Спалах», окремою книгою вийшов у 2015 році  у  харківському видавництві «Фоліо». У 2016 році з’явилося друге видання повісті у Дитячому арт-видавництві «Чорні вівці» в Чернівцях.  Також у 2016 році створено аудіокнигу «Місце для дракона», яку озвучила Катерина Шестакова.

ІІ Дослідження особливостей назви повісті.

Назва повісті-казки Юрія Винничука – «Місце для дракона». Що ж мав на увазі автор, назвавши так твір?

   У Стародавній Греції був такий вираз: «Драконівські закони писані не чорнилом, а кров’ю», пов’язаний з діяльністю давньогрецького правителя Дракона (за іншими джерелами Драконта).Звід законів, уведений ним, передбачав надзвичайно суворі покарання – смертну кару за провини. Закони настільки закріпились у тогочасному суспільстві, що відмінити їх не наважувались і наступні правителі Греції.

Дракон – збірна назва, що об’єднує ряд міфологічних і фантастичних істот. Слово «дракон» використовується в найменуваннях деяких реальних видів хребетних, переважно рептилій і риб. Образ дракона широко поширений у фентезі, а також використовується у феншуй та астрології. Це змієподібна істота великих розмірів, котра, у деяких розповідях, харчується людьми, має кілька голів, може літати та видихати полум’я зі своєї пащі, володіє чарівними здібностями.

Розповіді й легенди про драконів відомі практично всім народам світу. Характеристики драконів і ставлення до них у культурах різні. У традиції країн Далекого Сходу дракони здебільшого зображаються добрими, покровителями людей. Західній традиції властиве зображення драконів злими істотами, з якими вступають у бій шляхетні лицарі.

Твір «Місце для дракона» – напрочуд дивна історія, в якій усе навпаки: дракон на ім’я Грицько – це не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик, натомість лицарі на чолі з володарем королівства – злі та підступні. Дракон милується метеликами, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків – доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору, щоб не нищити природу. Дракон не їсть м’яса і не хоче нікого вбивати. Але традицій ніхто не скасовував, і вони зобов’язують будь-що знищити дракона. Добро і зло міняються масками – люди стали драконами, а Грицько-дракон більше людина, ніж самі люди. Отож, чи зможе зрозуміти він закони людського світу, а головне – виправдати їх? Чи знайдеться місце драконові-метелику серед придворних інтриг, королівських змов, лицарських поєдинків і боротьби за принцесу та Люботинське королівство?…

ІІІ Дослідження жанру твору.

Автор визначає твір як повість-казку. Даючи одне з інтерв’ю,  Юріій Винничук сам зауважив, що ще й досі дуже любить казки, і йому здається, що він постійно їх пише. Повість-казка є одним з досить цікавих жанрів дитячої літератури, яка на прикладі вигаданих ситуацій пропонує розібратися в стосунках людей, вчитися відрізняти погане від хорошого, оцінювати вчинки персонажів. Цей жанр створює вигадані світи, але при цьому дає можливість знайомитися зі світом реальним, його правилами та особливостями. Крім того, в повісті-казці діють вигадані персонажі, відбуваються чарівні події.

Повість – епічний жанр середнього розміру. Частіше за все їй відводять місце між романом і оповіданням.

Повість-казка, або казкова повість вирізняється тим, що в ній, як і в казці, багато вигадки та фантазії, але персонажі діють протягом тривалого часу.

«Місце для дракона» – твір фантастичний, проте написаний без прикрашування подій та вчинків, тому це реалізм. Провідним методом творчості Юрія Винничука є магічний реалізм.

Магічний реалізм – це реалізм, у якому органічно поєднуються елементи реального та фантастичного, побутового та міфічного, дійсного та уявного, таємничого. Магічний реалізм притаманний літературі Латинської Америки.

ІV Дослідження сюжету повісті.

У книзі Юрія Винничука «Місце для дракона» все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. Лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють «драконячі закони».

Традиції у князівстві, де миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд. Найсміливіший із них стане чоловіком прекрасної князівни Настуні. Проте, зібравшись докупи, відважні лицарі роз’їхались, адже «лютий хижак» й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди. Ось така каламбурна зав’язка повісті-казки Юрія Винничука.

Підступний князь вигадує інший спосіб досягти мети: вирішує потоваришувати із драконом і змусити його чинити так, як хоче він. Його наміри здійснюються. Грицько вважає князя своїм другом, заради якого він здатен на самопожертву. Дракон погоджується битися з лицарями й загинути від зброї воїна Лавріна, аби догодити князеві та «урятувати» майбутнє Люботина – своєї батьківщини.

Наставник і вчитель дракона, старий пустельник казав: «Життя володаря не варте й одного рядка поета». Але Грицько не зважає на ці слова й жертвує собою заради, як йому здавалося, друга – князя, заради князівни Настуні, в яку встиг закохатися.

Але вбивство дракона не приносить миру та спокою в князівство, а лише пробуджує лихі інстинкти... Це, врешті, розуміє й сам володар. Продовжуючи демонструвати весь парадокс того, що відбувається, автор укладає в уста дракона не менш парадоксальну прощальну молитву до Господа. Але чи принесло вбивство дракона спокій та мир у князівство? Ні, воно лише пробудило лихі інстинкти. «Що станеться, коли народові буде замало смерті змія, бо зло ним не вичерпалось? Що буде, коли він кинеться шукати й інші джерела зла? Одного дракона на всю державу замало. Де взяти ще стільки драконів, аби кожен мав кого розп’ясти? Де взяти стільки юд, аби мали на кого перекласти провину? Коли народ не має кого проклинати – сили його підупадають. Боже! Пошли нам драконів!» – роздумує Юрій Винничук.

V Дослідження композиції повісті.

Композиція – 7 розділів, поділені на підрозділи.

Пролог. Спокій і затишок запанували в князівстві, люботинці відвикли боронитися, запанувала нудьга, неймовірна лінь і розмореність.

Зав’язка. «Так і оголосіть: хто переможе дракона – пошлюбить князівну і сяде на престолі. Бій з Драконом – святе діло». Тут народ валом повалив.

Розвиток дії. Через Пустельника Князь познайомився із Драконом, втерся йому в довіру і попросив допомогти в такому делікатному ділі – віддати життя заради «спасіння Люботина».

Кульмінація. І Лицар, заплющившись, навідліт рубає мечем у те око, в якому він, наче у дзеркалі, та в цю мить надлітає джура і спис його з розгону впивається, мов жало оси, а голова Драконова сіпається. Дракон важко падає, голова його гупає об землю, і чи то почулося Лицарю, чи справді долинуло: «Дякую».

Розв’язка. Дракон убитий, новий князь знайдений, до того ж саме той, кого вподобала молода князівна, але старий Князь не знаходить собі спокою, його мучить совість. Він приходить час від часу на могилу Дракона, якого похоронили біля Пустельника, розмовляє з ними, наче із живими, і незабаром й сам помирає біля їхніх могил.

VІ Дослідження проблематики повісті.

Проблеми, які порушив автор, є гостро актуальними в наш час. Адже «драконячі закони», на жаль, панують і в сьогоденні. Добрі, чесні, відверті, порядні люди часто потерпають від підступних «володарів життя». Важко виживати романтикам-поетам, яких долають зухвалі прагматики. А нових «князів» мало цікавлять митці, для них важливими є передусім влада та особистий престиж. Отже, повість-казка «Місце для дракона» Юрія Винничука змушує нас замислилися над тим, а чи повинно так бути насправді? Чи правильним є те, що «поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні»?

VІІ Дослідження образів повісті.

Дракон Грицько – алегоричний образ. Він досить незвичайний. Вісім років він жив і виховувався сам, бо всі його родичі давно зникли. Яйце, з якого він вилупився, багато років пролежало у печері. Це не хижак, не страшна істота, а щиросердна міфічна тварина, яка ніколи нікому не завдавала кривди. А ще дракон знав грамоту: вмів читати та писав вірші. Але не в очах кожного дракон має такі позитивні риси. Так, князь його характерезує зовсім інакше: «Жоден володар ніколи не змириться з тим, щоб на його землях жило якесь чудовисько. І дарма – чинить воно руйнації чи так от, як ти, книги почитує, – мусить бути убите». Проте пан Гудбрант таки наголошує на тому, що дракон зовсім не звичайний: «Але до того веду, що цей дракон якийсь дуже дивний. Ні на кого не нападає, нікого не вбиває. А найбільше, що мене здивувало, – вигляд його печери». А печера здивувала тому, що у інших драконів завжди перед входом лежить чимало кісток, що говорить про їхню хижацьку суть. Цей же житель Гличини не може похвалитися своєю здобиччю. Дракон Грицько, не зважаючи на свою натуру, протистоїть природі. У той час, як люди всіляко показують своє справжнє обличчя. Більшість із них ненажерливі, брехливі та жорстокі. Грицько ж виступає їхнім антиподом, контрастує з ними свої милосердям, щирістю та добротою.

                                          доброта

                                                патріотизм

                                          прагнення допомогти іншим

 Грицько                          самопожертва

                                                милосердя

                                          творча натура

                                          сміливість

Драконяче - поява на світ, зовнішній вигляд

Людське  - ім’я, освіта, християнин, поет, поведінка, здатність до самопожертви заради блага інших, почуття вдячності до вчителя

Добро і зло у повісті Юрія Винничука помінялися місцями: люди стали потворами, а дракон Грицько більше людина, ніж мешканці галицького князівства Люботин.

Пустельник – мудрий, щирий, відданий та добрий. Саме він стає наставником та вчителем дракона, попри власні страхи. Пустельник намагається врятувати друга, проте, на превеликий жаль, йому це не вдається. В образі пустельника змальовано досвідчену, розумну людину, яка уміє відрізняти добро від зла, бачити справжню сутність особистості, не зважаючи на зовнішність. Такі люди уміють навчати інших, піклуватися про них, це мудрі наставники, які люблять своїх вихованців та вірять у них.

Князь Люботинський – утілення підступної, підлої людини, яка заради досягнення своєї мети здатна йти до кінця, руйнуючи все на своєму шляху, навіть людські долі. Такі особистості уміють увійти в довіру, а потім зрадити друзів, морально знищивши їх. Князь – підступний, хитрий. Він починає мріяти про знищення дракона. І образ князя у результаті є по-справжньому хижацьким. Так, він людина, проте з хижацькою натурою. Це антипод Грицька. Князь злий, нерозсудливий, грубий.

В образах дракона та пустельника показані порядні люди, які не чинять зла, а роблять все для того, щоб світ став кращим. Змальовуючи образ князя, автор нагадує нам, якими не треба бути, а також указує на особистостей, яких треба уникати.

VІІІ Сценічна історія повісті.

У 2018 році в Київському малому драматичному театрі з’явилася вистава «Місце для дракона» за однойменною повістю Ю. Винничука. Це чарівна казка про добро, відповідальність, людяність та нелегкий вибір, який кожному з нас доводиться робити. А, може, й не казка. Бо, придивіться уважніше: поряд із нами насправді живуть й добрі дракони, й підступні князі, благородні й не дуже лицарі та нещасні князівни.

Також у 2018 році у Київському академічному театрі на Липках поставлено виставу «Місце для дракона» за твором Юрія Винничука. Режисер-постановник – Олег Мельничук. У виставі відтворено казкову історію про сумну і похмуру державу. В один прекрасний момент виявляється, що там оселився... дракон. І дарма, що він має тонку вразливу душу – дракона треба вбити. Невже суспільство може бути таким жорстоким? Чи переможуть справедливість та людяність?

Домашнє завдання: дочитати твір Юрія Винничука "Місце для дракона";підготуватися до к. р. :М. Коцюбинський, О. Довженко, Н. Бічуя, В.Дрозд (тестування)

15.04.2024- Вівторок

Тема уроку: Алегоричність образу коня Шептала

Перегляньте відео, виконуйте завдання цього уроку в зошиті: https://www.youtube.com/watch?v=ATQBjlr1M5Q

Домашнє завдання:  читати твір Юрія Винничука "Місце для дракона".

15.04.2024 - Вівторок

Тема уроку: Володимир Дрозд. Основні відомості про письменника. «Білий кінь Шептало».  Проблема свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності та мрії, людини в

суспільстві, її знеособлення

https://www.youtube.com/watch?v=5bxXPsTmDEU - перегляньте відео.

Прочитайте оповідання: ст. 163-171 (підручник)

Домашнє завдання: дочитати оповідання.

09.04.2024 - Вівторок

Тема уроку: Образи Славка Беркути, Юлька Ващука, Стефка Вуса та Лілі Теслюк

https://www.youtube.com/watch?v=SmioEY2cn6Y - перегляньте  відео.

Робота в зошиті:

• визитівка твору

• розповідь про одного із героїв (оберіть одного героя і розкажіть про нього за планом  -у відео на 3 хв. 45-й сек., далі є відомості)

Домашнє завдання:    усна характеристика обраного персонажу.

02.04.2024 - Вівторок

 Тема уроку: Ніна Бічуя. «Шпага Славка Беркути». «Максимальне навантаження» як вияв моральності та відповідальності в житті. Проблема особистості в сучасному світі

https://www.youtube.com/watch?v=3v9nu8SuB0w - перегляньте відео, головне (на ваш погляд) стисло запишіть у зошит.

Записати в зошит висновок-тлумачення виразу «Максимальне навантаження»

Домашнє завдання: читати твір далі.

19.03.2024 - Вівторок

Тема уроку: Образи діда Платона і діда Савки. Їхній моральний урок для солдатів

1. Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=Fu--1FW2blY

2. Стисло (можна у формі грона) запишіть основні риси характеру головних героїв

Домашнє завдання: читати повість  Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути» -  https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=10271 

12.03.2024 - Вівторок

Тема уроку:  Ніна Бічуя. Коротко про письменницю. «Шпага Славка Беркути» – повість про школу й проблеми дорослішання, про роль батьків у вихованні дітей. Особливості композиції твору

1.https://www.youtube.com/watch?v=F_Yo4Cu6tsU - перегляньте відео.

2. Записати: сюжетні лінії,  психологізм, психологічна повість

Домашнє завдання: читати повість  Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути» -  https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=10271

05.03.2024 - Вівторок

Тема уроку:  Олександр Довженко – видатний український кінорежисер і письменник.  Його оповідання про один із періодів Другої світової війни. «Ніч перед боєм» – твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців

1. Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=UKgQbPWBVGM

2. Запишіть  в зошит подію із життя митця, що найбельше запам'яталася.

3. Запишіть визначення поняття "оповідання" і його ознаки.

4. Запишіть сюжетні елементи оповідання "Ніч перед боєм".

Домашнє завдання :  скласти план до оповідання.

27.02.2024 - Вівторок

Тема уроку:  Контрольна робота. 

                                   Твір

    Відображення волелюбності трудового народу в оповіданні М. Коцюбинського "Дорогою ціною"

Завдання: написати на чернетці 

20.02.2024 - Вівторок

  Тема уроку: Кохання Остапа й Соломії як центральний мотив у творі. Його непереможна   сила, що рухає вчинками, поведінкою, вибором героїв. Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії

1.Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=fGPzEmTze9o

2.Зупинивши відео, виконайте завдання на встановлення правильної послідовності подій - для самоперевірки.

3. Запишіть в зошит план характеристики Соломії.

Домашнє завдання: скласти асоціативний портрет Остапа.

13.02.2024- Вівторок

Тема уроку: Вічний тип шукача правди. Втеча Остапа й Соломії з кріпацької неволі –протест проти будь-якого насильства над людиною. Проблема волі людини та можливостей її здобуття

1.https://www.youtube.com/watch?v=Iy7COKVBaD0 - перегляньте відео.

2. Зробіть стислий конспект, прочитавши поданий далі текст.

«При своїй небозі добре і в дорозі…»

Ці слова використовуємо не лише ми при роботі із твором М.Коцюбинського, а й сам автор у повісті. А скажіть мені чи пам’ятаєте ви за яких обставин ким і коли саме була використана ця приказка? (Відповідь: Цю приказку використовує сам автор при ліричному відступі-роздумі над втечею Соломії та Остапа, виправдовуючи їхній вчинок. Цими словами письменник ще раз наголошує, що навіть у найскрутнішій ситуації людям легше жити із рідною душі людиною.)

Оповідання «Дорогою ціною» М. Коцюбинського захоплює напруженим і цікавим сюжетом, героїчним характером і духовною красою його героїв. А ще — вмілим показом однієї з форм боротьби кріпаків за волю та незалежність — втечі від панів.

Своїм твором письменник прославив бунтарський дух українського народу, який ніколи не хотів бути робочою худобою для панів. Українське селянство, за словами автора, готове було дорогою ціною заплатити за волю. Воно не запліснявіло в неволі, не втратило живої душі, сподівалося на визволення. Мрія про волю передавалась із покоління в покоління, опоетизовувалась у народних піснях, закликала до втечі від панів у ті місця, «де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — полягти кістками на вічний спочинок».

Повість «Дорогою ціною» — один із найкращих творів Коцюбинського. Художник слова розкрив правдиві картини підневільного життя кріпаків, їх нестримне прагнення до волі. Письменник у творі оспівує волелюбність українського трудового народу, закликає здобувати її, хоча б і дорогою ціною. Твір написаний у 1901 році, коли в країні пожвавився революційний рух і боротьба за волю розгорнулася з новою силою. Героїчні події минулого, до яких звернувся письменник, пробуджували в його душі сучасників приспані прагнення до волі.

Чарівним називає письменник слово «воля». Це слово, що передавало найпозитивнішу мрію народу, розпалювало кров і в Остапа. Він бунтував, нагадував й іншим кріпакам, що «пора вже висунути шию з панського ярма». Герой утікає на вільні землі. У 30-х роках минулого століття в Україні посилюються протести кріпаків та селян проти жахливих умов життя. Вони спалювали садиби панів, вбивали своїх господарів, їхніх управителів, навіть виступали зі зброєю проти царських військ. Це був час Устима Кармелюка. Це була Велика битва, що наближала скасування кріпосництва. Саме про цей складний період розповідає у своїй повісті М. Коцюбинський, життя якого було пов’язане з селянством.

Письменник порівнює кріпаків із волелюбним знесиленим туром, на шию якого було накладено ярмо. Однією з форм протесту проти кріпаччини була втеча від пана, і саме на початку XX століття це явище набуло масового характеру. Дорогою ціною здобувалася воля, право на щасливе життя, саме на цьому і наголошує письменник у своєму талановитому творі.

М. Коцюбинський своїм твором прославляє бунтарський дух українського народу, який ніколи не хотів бути робочою худобою для панів. Українське селянство, за словами автора, готове було дорогою ціною заплатити за волю. Воно не заплісніло в неволі, не втратило живої душі, сподівалося на визволення. Мрія про волю передавалася із покоління в покоління, опоетизовувалася у народних піснях, кликала до втечі від панів у ті місця, «…де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок». Волелюбний характер українців М.Коцюбинський підкреслює метафорою: «Ярмо було накладено на шию дикому турові», а сила, з якою селянство України бажало волі, порівнювалося з талими водами під теплим подихом весни, з повноводною річкою. Незважаючи на труднощі і поневіряння Остап зберіг любов до волі. Щоб це підкреслити, Коцюбинський в епілозі змальовує вітер, наділяючи його рисами живої істоти. А, відомо, що вітер у народній творчості — символ волі. Прагнення до волі, самовіддана боротьба за неї, мужність, відвага — найголовніші риси героїв твору. У цих образах втілено волелюбність українського народу, який ніколи не міг змиритися ні з пануванням іноземних загарбників, ні з пануванням «свої» поміщиків.

Цитатний матеріал.

-  «Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі. Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнити сьогодні од вчора, підтримували жевріючу під попелом іскру»;

-  «Пісня волі, споетизованої, може в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми»;

-  «Хлоп протестував, тікав на вільні земля, рятуючись, як міг, од панщини, лишаючи на рідній землі все дороге, все миле його серцю»;

-  «…по лівім боці Дунаю, аж ген до моря стояло на чатах військо і заслоняло волю…»

-  «Ех, піду, де воля, де інші люди…»;

-  «Воля, воля, воля! Се чарівне слово, споетизоване дідом, розпалювало кров у хлопця, а дедалі, з літами, під впливом витворених панщиною умов, прибирало більш конкретну форму, глибше значення»;

-  «Він (Остап) почувся на волі. Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди, розлилася по всіх жилах, запрохалась на волю…»

  Висновок

Ліричний герой твору — волелюбне українське селянство, що «що тікало од пана і панщини», що не заплісніло в неволі, втратило ще живої душі». Головна мрія його життя — бажана воля мрія передавалася з покоління в покоління, поетизувалася в піснях («Гей, там за Дунаєм»), закликала до рішучих дій, зокрема до втечі в ті місця, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок…

Волелюбний характер українського народу підкреслюється метафорою: «Ярмо було накладено дикому турові», а саме його прагнення до волі — порівнянням: «мов талій води під теплим подихом весни, річкою текло вкраїнське селянство…». Дух українського селянства письменник визначає епітетами вільнолюбивий, неспокійний, а пісню, яку він співав про волю,— чаруючим акордом.

 Домашнє завдання: знати основні факти біографії письменника і текст твору

06.02.2023 - Вівторок

Тема уроку:Михайло Коцюбинський. Коротко про письменника.«Дорогою ціною». Пригодницький, романтичний сюжет повісті. Композиційні особливості твору

1.Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=Opc_kyPPCR8

2.Під час перегляду складайте паспорт твору: автор, назва,  жанр, тема, ідея, персонажі.

3. Складіть таблицю, у якій зазначте риси пригодницьго і риси романтичного сюжету у творі «Дорогою ціною».

Решту відомостей з теорії літератури або про твір записуйте на власний розсуд.

Домашнє завдання: знати основні відомості з біографії письменника ( ст. 116), жанр (відеоурок), сюжет (відеоурок), особливості композиції (підручник, ст. 117).

30.01.2023 - Вівторок

Тема уроку: Проблема  бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Актуальність проблем, порушених у творі, для сучасного життя 

1. https://www.youtube.com/watch?v=U1-8NzHbEpY - перегляньте відео.

2. Пятьма реченнями запишіть головне, що усвідомили з теми уроку.

3. Продовжіть читання п'єси - дія третя.

4.  Прочитати 4 дію

5. https://www.youtube.com/watch?v=P9-_iKG_o7c  - переглянути спектакль

Домашнє завдання: М.Коцюбинський - коротко про письменника;

"Дорогою ціною" - прочитати , скласти план

23.01.2024 - Вівторок

Тема уроку: Проблема влади грошей у трагікомедії "Сто тисяч"

Завдання:

1.Стор.89-97 - прочитати, скласти план

 2. Стор.98-104 - план.

3.  Стор.104-105 - питання (1,2.3.7,13 - письмово)

4. Творча робота :

розіграйте діалог між Герасимом і Параскою (ява XI)

16.01.2024 - Вівторок

Тема :  І.Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість видатного українського драматурга ХІХ століття. Трагікомедія «Сто тисяч».

                                           Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич).

Життя і творчість видатного українського драматурга ХІХ століття.

Народився майбутній драматург 29 вересня 1845 року в слободі Арсенівні поблизу Єлисаветграда (нині Кіровоград) в родині збіднілого дворянина. Мати походила з давнього козацького роду. Євдокія Садовська була кріпачкою, викупленою на волю своїм чоловіком. Карпо Адамович і Євдокія Зіновіївна були людьми щедрої поетичної вдачі. Ця талановита родина дала українській культурі таких славних діячів, як Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський, Микола Садовський, Марія Садовські-Барілотті.

       Чотирикласну Бобринецьку повітову школу Карпенко-Карий закінчив за три роки (1856-1859). На цьому, власне, офіційна освіта завершилася, бо матеріальна скрута великої родини змушувала йти на заробітки. Вища освіта, університет так і залишилися недосяжною мрією, бо з 14-ти років хлопчина вже працював писарчуком у канцелярії. З 1864 року, часу переїзду на службу до Бобринця, почалося справжнє захоплення театром і невтомна праця на його ниві.

Дві чудові, самовіддані жінки супроводжували Івана Карповича на його нелегкому шляху, ділили з ним щастя й гіркоту життя. Перше глибоке й незгасне кохання – Надія Карлівна Тарковська. Вона стала його дружиною в 1871 році. Обоє були пристрасними театралами, шанувальниками Шевченкового слова, зіграли головні ролі в першій сценічній роботі «Назар Стодоля», а згодом нарекли своїх улюблених дітей – Галя і Назар. У першому шлюбі  ще народилися, Юрко та Орися. Але родинне щастя було недовгим. Навесні 1881 року від сухот померла Надія Тарковська, а влітку 1882 року – улюблена старша дочка Галя. Іменем коханої дружини назвав Іван Тобілевич хутір, закладений на землях поміщиків Тарновських. І донині хутір Надія є історико-культурним заповідником, скарбницею духовних надбань родини Тобілевичів.

Пережити горе, непоправні втрати допомогла Іванові Карповичу робота в театрі, творче самозабуття. А ще – Софія Віталіївна Дітковська, яка в липні 1884 року стала його дружиною. Вони зустрілися в трупі Михайла Старицького. Коли ж Карпенка-Карого було звинувачено в антидержавній діяльності й заслано в Новочеркаськ, Софія Дітковська сама простягла руку підтримки. Іван Карпович її з вдячністю прийняв. Вона була розумною жінкою, талановитою актрисою, а для свого чоловіка – надійним товаришем, помічником і порадником. Дітям Тобілевича Софія Віталіївна замінила матір, шанобливо ставилася до пам’яті першої дружини. Доньці, що народилася у 1885 році, дала ім’я молодшої сестри Тобілевичів, яку Іван Карпович дуже любив, - Марія. Усі діти здобули гарну освіту: Назар став Інженером-хіміком; Юрій навчався у Львові;  Орися та Марія закінчили Паризьку Сорбонну. З усіма дітьми в Івана Карповича були теплі, задушевні стосунки. Він щиро переймався усіма клопотами своїх синів та дочок, радів зустрічам з ними. Софія Тобілевич написала кілька книжок про свого чоловіка та його оточення, про шляхи українського театру.

 Теорія літератури

Драматичний твір – художній твір, в якому показано життя в дії і який написано у формі розмови дійових осіб (діалоги, монологи). Драматичний твір складається з дій або актів. Дії поділяються на сцени, яви або картини.

До драматичних жанрів належать комедія, трагедія і драма.

Драматичні твори призначені для постановки на сцені.

 Драма  (з грецької означає «дія») – драматичний твір, де життя показане не через авторську оповідь, а через діалоги і вчинки дійових осіб.

 Комедія  (з грецької «святково-веселий натовп і пісня») – такий драматичний твір, у якому в комічних образах викриваються негативні суспільні або побутові явища, висміюються людські вади, негативні риси характеру.

 Трагікомедія – драматичний твір, у якому об’єднані риси трагедії й елементи комедії: твір, збудований на основі трагедійного конфлікту, розв’язка якого закінчується комічно, не вимагає обов’язкової загибелі героя.

Ознаки трагікомедії:

·        поєднання смішних і серйозних епізодів;

·         використання елементів піднесеності й комізму для змалювання дійових осіб;

·         щасливе розв’язання любовних перипетій;

·         несподівані сюжетні рішення;

·         значна роль випадковості в долях персонажів.

Особливості драматичних творів

П’єса поділяється на дії, дії поділяються на яви (сцени, картини).

Основу драматичних творів становлять монологи, діалоги, полілоги (тобто репліки) персонажів і авторські ремарки.

Репліка – кожне окреме висловлювання персонажа п’єси.

Ремарка – авторське пояснення для режисера й акторів, у якому описано обстановку на сцені, зовнішність героїв, їхні дії, жести, інтонації тощо.

Портрети, пейзажі, авторські відступи, інтер’єри, екстер’єри відсутні або винесені в ремарки.

Розв’язку розміщено ближче до кінця драми.

               Опрацювання  твору І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».

1. Історичні події, відтворені в комедії.

Після скасування кріпацтва в Україні швидко розвивається капіталізм. Поглиблюються класові суперечності між багатими й бідними. Сільська буржуазія зосереджує у своїх руках великі земельні масиви, де за безцінь працювали безземельні селяни.

Про задум п’єси, який стосується періоду проживання І. К. Тобілевича на хуторі Надія з червня 1887 р. до грудня 1888 р., розповіла С. В. Тобілевич: «У час нашого проживання на хуторі Іван Карпович цікавився ще багатьма питаннями з життя села… У той час почали народжуватися й енергійно діяти на селі нового типу хижаки, вже сини фінансового капіталу. От і нові сільські п’явки на тілі українського хлібороба і просились потрапити на сторінки комедій Тобілевича. Обурюючись на різних Калиток, Калиточок, Пузирів та їхніх прислужників Феногенів і Феногенчиків, Іван Карпович збирався висміяти їх, показавши на сцені для привселюдного осудовиська. Взимку, коли великі роботи на полі цілком припинялися, він брався до письменницької праці. Ним було вже намічено два цікавих сюжети.»(Тобілевич С. Мої стежки і зустрічі, с. 245).

І далі «Я вже згадувала, що п’єсу «Гроші»  Іван Карпович надумався писати ще на хуторі «Надія». Закінчив він її у 1889 році» (там же, с. 321). У листі до М. К. Садовського від 23 липня 1889 р. з хутора Надія І. К. Тобілевич повідомляв: «Гроші» я скінчив – вже переписують".

Вперше надруковано в журналі «Зоря», Львів, 1891, №21, с.407-411; № 22, с. 427-433; № 23, с. 448-451.

Вперше поставлено на сцені трупою П. К. Саксаганського 25 липня 1890 в Ростові-на-Дону.

 Тема: зображення життя селянства в пореформені часи, суспільні явища, що мали місце в 80-90 роках ХІХ століття.

Ідея: викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи, духовної обмеженості, а також згубного впливу грошей на вихідців із народу.

Головна думка: автор бичує сатирою страшною всіх і сміхом крізь сльози сміється над пороками і змушує людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків.

Жанр: комедія.

Композиція – драматичний твір складається з чотирьох частин, кожна з яких поділена на яви.

Експозиція:  знайомство автором читача (глядача) з місцем дії та дійовими особами – Герасимом Калиткою, Бонавентурою, Савкою, Невідомим, сином Герасима Романом і наймичкою Мотрею, показує обставини, у яких живуть дійові особи, їх стосунки і прагнення.

Зав’язка: Невідомий домовляється з Калиткою про те, що у визначений час він передасть йому на вокзалі за 5 тисяч справжніх грошей 100 тисяч фальшивих.

Розвиток дії: гонитва Калитки за наживою, жадобі до збагачення.

Кульмінація: в мішку замість фальшивих грошей були пакунки чистого паперу.

Розв’язка: обдурений Герасим у розпачі вішається, але його врятовує Бонавентура.

Проблематика твору:

·        батьки і діти;

·        бідність і багатство;

·        добро і зло;

·        моральність і аморальність;

·        прагнення збагатитися заради задоволення власних потреб.

Новаторство І. Карпенка-Карого в п’єсі «Сто тисяч».

   Нове полягає в творі в тому, що в ньому виникають елементи авантюрної драми – жанру, давно відомого в західноєвропейській драматургії, але нового для української. До того ж проблеми, порушені в цій п’єсі, є актуальними, «болючими» і сьогодні.

  Домашнє завдання.

Скласти «доміно» до життєвого і творчого шляху І. К. Карпенка-Карого, використовуючи підручник та додатковий матеріал; дібрати цитати, які б висвітлювали проблему бездуховності людини, яка прагне наживи.

13.12.2023 - Середа

Тема уроку: Василь Голобородько. Наскрізний патріотизм, філософічність, фольклорна основа його поезій,  народознавчі аспекти. «Наша мова», «Теплі слова»

1.Перегляньте відеоурок: https://www.youtube.com/watch?v=X1QNffUe6UE

2. Опрацюйте матеріал  підручника: ст. 77-78.

3. Підготуйтеся до контрольної роботи за темою: Світ української поезії. В. Сосюра, В. Підпалий,  В. Голобородько (тестування): ст. 63-77. Особливу увагу зверніть на відомості з теорії літератури: жанри лірики, верлібр - вільний вірш.

Також повторіть основні біографічні відомості поетів.

Не забувайте, що твори, визначені програмою для вивчення напам'ять, є обов'язковим завданням і впливатимуть на тематичну, а потім і семестрову оцінки

Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи за темою: Світ української поезії. В. Сосюра, В. Підпалий,  В. Голобородько (тестування)

12.12.2023 - Вівторок 

Тема уроку: Василь Голобородько. Самобутня постать поета в українській літературі. Оригінальність, простота висловлення глибоких почуттів, важливих думок. «З дитинства: дощ» («Я уплетений…»).  ТЛ: вільний вірш, верлібр

1. Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=HN44x18-0U0 - 20 хв.

2. Попрацюйте з підручником: ст. 75-76 - прочитайте біографічну довідку та вірш.

3. Теорія літератури: ст. 76-77, запишіть в зошит визначення: рима, вільний вірш.

Домашнє завдання: вивчити визначення "вільний вірш". Повторити вірш "Любіть Україну" і нарешті розповісти.

06.12.2023 - Середа 

 Тема уроку: Володимир Підпалий. Основні відомості про поета. Ідея гуманізму,                   людяності, бережливого ставлення до природи. Незбагненна краса світу, патріотичні почуття, передані словом («… Бачиш: між трав зелених…»). Багатозначність і змістова глибина художніх образів («Зимовий етюд»)

https://www.youtube.com/watch?v=Fl9JCydaxyQ - опрацюйте відео ( тобто заповніть паспорти творів, що розглядаються на уроці, запишіть літературознавчі поняття).

Домашнє завдання: ст. 71-73 - підручник.

ст. 74: завдання 3 - для всіх

завдання 9 - високий рівень - за бажанням

05.12.2023 - Вівторок

Тема уроку: "Васильки» – взірець інтимної лірики. Щирість ліричного самовираження в  поезії «Осінь (“Облітають квіти, обриває вітер…”)».

ТЛ: інтимна лірика, пейзажна лірика

1. Ознайомтесь з поняттями "інтимна лірика", "пейзажна лірика" (підр., ст. 67, 69)

2. Прочитайте вірш "Васильки" - ст. 68 (або послухайте: https://www.youtube.com/watch?v=tC3k5uuePls)

3. Опрацюйте поданий нижче матеріал, паспорт твору запишіть у зошит.

"Васильки” Володимир Сосюра       (паспорт)

Автор – Володимир Сосюра

Рік написання – 1939

Літературний рід — лірика.

Жанр — вірш.

Вид лірики — інтимна.

Тема. Оспівування щирого почуття, щасливої миті у душі закоханих.

Ідея: возвеличення кохання — смисл життя кожної людини.

Мотив — щире почуття кохання, нерозривно пов’язане з красою природи; плинність життя.

Віршовий розмір: шестистопний хорей з широким використанням пірихію (парних ненаголошених складів). Цей розмір відповідає народнопісенному.

Римування: перехресне.

Художні засоби:

Повтори: «Васильки у полі»

Метафори: «гаї синіють», «щастя синіє у душі…», «осіяють роки», «синіє поле», «хмарки летять».

Порівняння: «Васильки у полі… — васильки з-під вій», «одсіяють роки, мов хмарки на небі».

Епітет: «рідні очі», «невідомий час»)

Художній паралелізм «…васильки у полі, а у тебе, мила, васильки з-під вій»,

Повтор «васильки у полі»

“Васильки” Сосюра ідейно-художній аналіз

Сині васильки автор порівнює з кольором очей коханої. Цю барву художники-живописці вважають холодною. А під пером поета вона наповнюється теплом: «І синіє щастя у душі моїй».

Природа у вірші одухотворена, вона радіє і сумує разом з ліричним героєм, у душі якого панує оптимістичний настрій навіть тоді, коли він усвідомлює конечність людського життя. На зміну одному поколінню приходить інше, а вічними й нетлінними зостаються краса кохання, теплота людських сердець, єднання людини з природою:

Так же буде поле, як тепер, синіти і хмарки летіти в невідомий час,і другий, далекий, сповнений привіту,з рідними очима порівняє нас.

Вірш “Васильки” покладений на музику.: https://www.youtube.com/watch?v=mmbJYDc2rVc - послухайте пісню.

У вірші немає суму, що таке недовговічне людське буття. Оптимістична і філософська в своїй основі поезія вічно молодого співця допомагає людям жити й любити.

4. Прочитайте вірш "Осінь" - ст. 68 (https://www.youtube.com/watch?v=Ql1S_ceNnQ4 - або послухайте).

5. Опрацюйте поданий нижче матеріал:

В. Сосюра "Осінь"

Автор – Володимир Сосюра

Рік написання – 1938

Літературний рід — лірика.

Жанр — вірш.

Жанр: пейзажна лірика

Тема: зображення приходу осінньої пори

Ідея: вираження тривоги ліричного героя через опис осінньої природи

Мотив — тужливі настрої, викликані настанням осені; краса осінньої природи.

Віршований розмір: шестистопний хорей з пірихієм

Римування: перехресне

“Осінь” художні засоби:

Епітети: «синя тишина», «пелюстки печальні», «осінь жовтокоса», «синьоока осінь», «баский кінь», «сади пустинні», «далечінь холодна», «берізка гола», «золоті копита чорного коня»

Метафора: «покора розлита», «В’яне все навколо, де пройдуть копита».

Персоніфікація: «обриває вітер пелюстки», «їде осінь», «вітер пелюстки розкида», «берізка мерзне».

Інверсія: обриває вітер, пелюстки печальні, садах пустинних, їде осінь, берізка біла

Анафора «Облітають квіти, обриває вітер…».

Ідейно-художній розбір вірша “Осінь” Сосюра

У пейзажній поезії Сосюри «Осінь» мальовничі картини осіннього довкілля також сприяють розкриттю душевного стану автора. Узявши за основу образ красивого згасання природи, поет збагатив його неповторністю індивідуальних переживань. Замилування красою осені поєднується у творі з філософським усвідомленням неминучої втрати.

Особливе враження справляє яскравий зоровий образ: жовтокоса й синьоока вершниця на чорному коні, під золотими копитами якого, немов у казці, змінюється все довкола. Краєвид нагадує пустку, навкруги панує тиша — усе скорилося силі цієї казкової вершниці.

Образи тиші й покори доповнюють філософський зміст твору, навіюючи роздуми про невблаганий рух природи, виявом якого є зміни в нашому житті.     

Домашнє завдання : напам'ять вірш "Любіть Україну"                         

28.11.2023 - Вівторок

Тема уроку : В.Сосюра "Васильки"- зразок інтимної лірики .  Щирість ліричного самовираження в поезії "Осінь"("Облітають квіти, обриває вітер...")

Завдання :

1. https://www.youtube.com/watch?v=SHBzJ7pPuUI - перегляньте відео

2. Складіть паспорт твору.

3.  Домашнє завдання: вивчити вірш В. Сосюри "Любіть Україну";

підготуватись до контрольної роботи по темі "Світ української поезії"

22.11.2023- Середа

Тема уроку:  Володимир Сосюра. Коротко про поета Патріотичні , інтимні, пейзажні мотиви  його творів.  Любов до Батьківщини як важливий складник життя людини "Любіть Україну!"

Завдання:

1. Стор.63- 67 - опрацювати матеріал підручника

2. Стор. 63 - біографічні відомості записати в зошит

3. Зробити ідейно- художній аналіз вірша " Любіть Україну!"

4. Стор. 66 - відповісти на запитання 1-3, 7, 10 ( письмово)

5. Творча робота: випишіть із вірша "Любіть Україну!" слова, що позначають колір і зафарбуйте їх. Як співвідноситься кольорова палітра з настроєм вірша?

Домашнє завдання:

вивчити вірш В. Сосюри "Любіть Україну"

21.11.2023- Вівторок

Тема уроку:     Проблематика твору. Порівняльна характеристика Поета і Бертольда

1.https://www.youtube.com/watch?v=R0baZrP7U4Q - перегляньте відео, запишіть: тема, ідея, жанр, композиція.

2. Перегляньте відеоурок: https://www.youtube.com/watch?v=vft_ZrUss2Y - письмові завдання до цього уроку виконувати не треба.

3. Схарактеризуйте Поета і Бертольдо, використовуючи прийом "Кола Вена" - зразок вгорі. У кожному колі зазначити риси або  характеристики певного героя, а в центрі написане спільне. 

           Матеріали для характеристики (розподілити у колах): 

мужній, сміливий, самовпевнений, чесний, волелюбний, молода людина, розуміє силу слова, корисливий, зверхній, стійкий, пихатий, підступний, відданий народові, безкорисливий,   дотепний,  має підтримку народу, боягузливий, недобрий, дотепний, гострий на язик,   визнає красу,  почуття кохання,  гордий,  улесливий, прагне до збагачення, бездушний.

Домашнє завдання: с. 63-66- підготувати біографію В.Сосюри ; вивчити вірш В. Сосюри "Любіть Україну"

15.11.2023 - Середа 

Тема уроку: Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини. Проблеми й мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності (ліро-епічна поема «Давня казка»)

https://www.youtube.com/watch?v=R0baZrP7U4Q - перегляньте відео, 

запишіть: тема, ідея, жанр, композиція.

Домашнє завдання: виписати  цитати до характеристики поета і лицаря за принципом антитези  - по 5 до кожного персонажа.

14.11.2023 - Вівторок

Тема уроку:   «Хотіла б я піснею стати...» – зразок ліричної мініатюри, романтичний спосіб  вираження мрій та сподівань ліричної героїні

https://www.youtube.com/watch?v=M-oINLUgSrg - відеоколаж до пісні на слова Л. Українки

https://www.youtube.com/watch?v=qEdaMcpMYnc  -відеоурок

Переглядаючи відео, складіть паспорт вірша.

Домашнє завдання: вивчити вірш "Хотіла б я піснею стати", прочитати поему "Давня казка" (ст. 50-61). 

08.11.2023 - Середа

Тема уроку: Леся Українка. Життя поетеси, її мужність і сила духу. 

Потужне ліричне начало, романтичність, волелюбність, оптимізм, мрія і дійсність як провідні мотиви. Тема гармонійного єднання людини з природою в поезії «Давня весна"

1. Перегляньте документальний фільм про Лесю Українку: https://www.youtube.com/watch?v=v6mrp1jrGqY  -10 хв. Завдання: дати письмову відповідь на запитання: Хто  мав найбільший вплив на майбутню поетесу і сприяв становленню її особистості?

2. Ст. 46-47 - теорія літератури, визначення  поняття "мотив" записати в зошит.

3. Робота з текстами віршів: ст. 47-48 - прочитати вірші, прагнучи уявити все, що зображено у поезіях "Давня весна" і  "Хотіла б я піснею стати".

4. Відеоурок за темою: https://www.youtube.com/watch?v=KIw03gR4zm4

Переглядаючи урок, не забувайте робити в зошиті записи термінів, назв творів тощо.

Домашнє завдання: вивчити вірш "Хотіла б я піснею стати"

07.11.2023 - Вівторок

Тема уроку:  Урок виразного читання. Читання напам’ять творів Тараса Шевченка 

                                Ознайомтеся  з правилами виразного читання.

                      Пам'ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори»

1. Вдумливо прочитай вірш.

2. З'ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів.

3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, із яким читатимеш твір.

4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).

5. Познач олівцем паузи:

а) кома — ледь помітна пауза (позначка — /);

б) двокрапка й тире — помітна пауза (позначка — //).

в) крапка — явна пауза із інтонацією завершеності (позначка - ///).

6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:

а) підвищення тону — стрілка вгору (/);

б) зниження тону — стрілка вниз /);

в) рівний тон — горизонтальна стрілка (/).

7.  Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.

8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам'ятовуй їх послідовність.

9. Вивчивши вірш напам'ять, виразно прочитай його своїм близьким і з'ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.

                                                              Пам'ятка декламатора

1. До читання напам'ять повтори про себе текст вірша.

2. Перш ніж декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря).

Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб одразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.

3. Назви автора й твір, який читатимеш.

4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.

5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.

6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.

7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін. Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб змусити учня аналізувати фрази і вникати в їх суть.

Прочитай вірш виразно, зроби аудіозапис, прослухай. Якщо не подобається, вдосконалюй своє читання.

Домашнє завдання: підготувати повідомлення про життя і творчість Лесі Українки, записати в зошит - не більше сторінки.

25.10.2023 - Середа

  Тема уроку: Тарас Шевченко. Усвідомлення власної місії поета. «Мені однаково, чи буду...»

     Усі вірші, які Т. Шевченко написав у казематі, за змістом і формою подібні до романтичних твори. Вони також схожі на фольклорні пісні, тому не дивно, що до творів циклу «В казематі» писали музику П. Чайковський, М. Лисенко, П. Ніщинський («Садок вишневий коло хати…», «Ой одна я, одна…», «Ой три шляхи широкії…»). Ці твори стали народними піснями.

  Перебуваючи в Орському укріпленні, Тарас Григорович переписував створені в казематі поезії в «Малу книжку». Після звільнення з солдатської служби ці твори автор переніс у «Більшу книжку», об’єднав їх у цикл і дав заголовок — «В казематі», під яким зазначив присвяту: «Моїм союзникам посвя-щаю».

    Характерним для роздумів і переживань ув'язненого Т. Шевченка є вірш «Мені однаково, чи буду…». Участь у роботі Кирило-Мефодіївського братства дозволила митцю простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинили появу вірша «Мені однаково, чи буду…». Ця поезія написана під час перебування письменника в казематі 1847 р.

https://www.youtube.com/watch?v=-lJ27x-j6NA - послухайте вірш.

                                       Заповнення «паспорта» поезії (записати в зошит)

Автор твору                                                                     Т. Г. Шевченко

Назва твору, цикл                                                           «Мені однаково, чи буду…», «В казематі»

Час та місце написання                                                17 квітня і 19 травня 1847 р., Санкт-Петербург

Жанр                                                                                    Філософська лірика

Побудова                                                                          Монолог, який містить дві частини (18 рядків і 5 рядків, що протиставляються

Тема                                                                                     Ставлення до власної долі та до долі батьківщини

Ідея                                                                                      Утвердження активної громадянської позиції кожної людини, патріота, який інтереси батьківщини, її народу ставить вище за власні.

https://www.youtube.com/watch?v=pTJBeTIEx2A - перегляньте відеоурок повністю.

Домашнє завдання:   вивчити напам'ять вірш "Мені однаково, чи буду..."

24.10.2023 - Вівторок

Тема уроку:       Фольклорні мотиви поезії «Ой три шляхи широкії»

1.                Історія написання.

У 1846 році в Києві було засновано Кирило-Мефодіївське братство. Тарас Григорович зблизився із членами цього політичного товариства. Проте проіснувало воно недовго. Уже в 1847 році товариство було розгромлено, а його членів заарештовано. Шевченка було затримано 5 квітня того ж року на переправі через Дніпро, коли поет повертався з Чернігова до Києва, а згодом до Петербурга. Жандарми дивувалися з гідної і незалежної поведінки Шевченка, який і в похмурому казематі тримався гідно й невимушено, більше того – писав вірші.

Цикл «В казематі», який став перлиною не лише творчості самого поета, це надбання духовної культури народу. Чому? На це питання, мабуть, дамо відповідь через урок..

 До циклу входить 13 віршів, з яких чимало присвячено «соузникам- братчикам». Поет співчуває їм, підтримує, передбачає їхні та свої тяжкі випробування й просить про одне:

Свою Україну любіть.

Любіть її… Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

                                       З’яcуймо, що таке цикл.

2.     Теорія літератури.

Художній (літературний) цикл – це сукупність художніх творів одного жанру, які об’єднуються задумом автора в естетичну цілісність. 

3. https://www.youtube.com/watch?v=b389d7Bq_KI - послухайте вірш.

https://www.youtube.com/watch?v=pTJBeTIEx2A - перегляньте відеоурок (  з 15.хв. до кінця).

4. Питання і відповіді до твору

- Із чим пов’язано те, що брати вимушені були йти кожний своїм шляхом з України на чужину? (Вимушені були йти в солдати або на війну, яка розпалювалася в інтересах самодержавства).

- Чому шляхи названо широкими?

-  Кого залишили брати в рідному краї?

- Які образи-символи згадуються у творі? Прокоментуйте їхнє значення.(число три символізує єдність світів, саме життя; шлях – людську долю; висаджування дерев – це знак надії; живо росле дерево символізує життя; усихання дерева – нещастя, хворобу, смерть; ясен і явір у народній уяві представляли чоловічу стать; тополя й калина – жіночу; шлях, зарослий терном,-символ забуття або неможливості повернутися, подолати долю.)

-         Яке значення у творі має магічне число три.(Три – символ світової Єдності, формула творення світу та моделі Всесвіту, що об’єднується та уособлюється в Святій Трійці. Бо тільки три приводить до єдності, до органічно єдиної одиниці: протон, нейтрон й електрон – об’єднуються в атом;

    -          минуле, теперішнє і майбутнє виражають єдиний час; верх, середина і низ дають світову вертикаль;

   -         газ, речовина і тверде тіло виражають стани існування речовини;

  -         Сказано, Бог «трійцю» любить. А Бог є Істинна Любов

  -         З давніх-давен у символіці трійки – сукупність Верхнього, Середнього і Нижнього світів;

  -         єдність  батька – матері – дитини, дитинства – зрілості – старості. -В цій же символіці – глибоке розуміння розвитку всього живого, в тому числі, роду людського, що висловлене у відомій народній приказці: «Одна дитина – не син, дві  дитини– пів дитини, а три дитини — ото дитина». Це означає: двоє дітей – це лише відтворення батька-матері, і тільки третя дитина дає ріст роду, тобто не лише зберігає родину, а й розширює її.

 -         Три, окрім всього, число магічне: тричі  кланяються молодята, просячи благословення; на третій день кличе Бог душу небіжчика до себе; три богатирі, тридесяте царство, трикратне хрещення, третя спроба)

-        Про що свідчить, що дерева, калина почали всихати?

-        Як у родині сприймалося те, що брати не поверталися?

-       У чому полягає трагізм цієї поезії? Свою думку доведіть, посилаючись на зміст твору.

 (Трагедія України в тому, що чоловіки або гинули в боях, або потрапляли в неволю, або мусили кидати рідні землі в пошуках заробітку чи кращої долі)

Домашнє завдання : ст. 41-43; виписати в зошит види лірики і їхню стислу характеристику.

17.10.2023 р. - Вівторок-18.10.2023 - Середа

Тема уроку:     Тарас Шевченко. Життєпис поета (участь у Кирило-Мефодіївському братстві, арешт, перебування в казематі, заслання). Роздуми автора про власну долю, долю України, плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю. «Думи мої, думи мої...» (1847).            ТЛ: філософська лірика

1. https://www.youtube.com/watch?v=7gWWq2EGY4Y -перегляньте відео

2. Опрацюйте у підручнику ст. 37-40, дуже стисло (до 0, 5 ст.) запишіть основні події у житті Т. Шевченка, про які розказано у підручнику.

Домашнє завдання: вивчити напам'ять «Думи мої, думи мої...».

11.10.2023 - Середа 

Тема уроку: Контрольна робота № 1. Письмовий твір за розділом «Усна народна творчість»

                                                 Поради щодо написання твору

Перед написанням твору потрібно визначити і розкрити проблему, що випливає з його заголовку. Це й буде змістом твору. Зазвичай у вступі вказано час написання творів, відбувається знайомство з їх тематикою та з позицією автора в оцінці подій і фактів, про які ви довідуєтесь із творів.

Основна частина — це безпосереднє розкриття теми. Не слід забувати, що назва твору лейтмотивом проходить через увесь текст, логіка мислення ваша повинна розвиватися від конкретного. Вступ і висновки можуть бути меншими за обсягом, але не можна скорочувати основну частину, оскільки тоді розкриття теми твору не буде достатнім. Треба пам’ятати, що твір вимагає орфографічної грамотності, дотримання правил пунктуації, стилістичної грамотності.

Письмова робота повинна відповідати таким вимогам: глибока змістовність, самостійність аналізу, глибоке розкриття теми, емоційність і стислість, образність вислову, оригінальність, стилістична довершеність, лексичне багатство, орфографічна і пунктуаційна грамотність, логічні висновки, охайність.

      Елементи роздуму у творі

1. Сформулюйте тезу, яка б відображала основну думку твору. Доречним є застосування мовних конструкцій на зразок «Я вважаю…», «На мою думку…», «Я підтримую…», «Я погоджуюся…», «Мені здається…».

2. «Переконаний…», «Я не підтримую…», «Я хочу спростувати…», «Як на мене, то…», «З одного боку…, а з іншого…» тощо.

3. Проілюструйте тезу необхідними доказами (аргументами). Запропоновано використовувати мовні конструкції на зразок «тому що», «це доводить», «підтвердженням цього є», «це засвідчує», «свідченням цього є», «доказом цього може бути» тощо. З’ясуйте послідовність наведених аргументів.

3. Наведіть переконливі приклади з художнього твору, факти з історії України. Рекомендовано використовувати мовні конструкції на зразок «наприклад…», «прикладом може слугувати…», «не можна на згадати…».

4. Звертайте увагу на логічність та послідовність викладу думок, дотримуйтесь причиново-наслідкових зв’язків у роботі. Структуруйте твір за абзацами. Використовуйте мовні кліше, слова- скріпи, що оформлюють текст на кшталт «по-перше», «по-друге», «з цього випливає», «як було зазначено», «повертаючись до думки», «як можна побачити» тощо.

5. Зробіть висновок. Він повинен відповідати тезі, висловленої учнем (її перефразовано або повторено), й органічно випливати з аргументів і прикладів. По закінченню твору можна використати мовні конструкції на зразок «отже», «таким чином», «можна зробити висновок», «висновком може слугувати» тощо.

Теми творів

1. Маруся Богуславка - зрадниця чи патріотка? (за однойменною думою).

2. Трагічна доля української жінки в піснях і думах.

3. В чому сила і слабкість українських народних героїв? ( за прочитаними піснями та думами).

Обсяг роботи -2-2, 5 сторінки рукописного тексту в зошиті в лінію. Вдома пишете твір на чернетці, переписуватиме наступного тижня у школі в контрольний зошит.

10.10.2023 р. - Вівторок 

Тема уроку: Урок позакласного читання: Народні думи «Самійло Кішка», «Дума про козака Голоту»

Посилання на тексти:

 https://www.ukrlib.com.ua/narod/printout.php?id=14&bookid=2 https://www.ukrlib.com.ua/narod/printout.php?id=14&bookid=0

   Єдині живі свідки всіх подій минулого — це думи та історичні пісні, що складають одну з найвеличніших сторінок духовного життя народу — поетичний епос України. Дума допомагала найкращим синам і дочкам українського народу піднімати маси на боротьбу проти гнобителів. Героями національного епосу були ті, кого на подвиг вів високий душевний зліт, почуття гідності і честі, що ставилися вище за особисте життя.            Так, у думі «Самійло Кішка» народ показує людину сильного характеру, для нього над усе – свобода і честь, він готовий на муки і смерть за віру, тобто за волю свого рідного краю.                                                                                                                                                                                                                                                                                          Ідейно-художній аналіз тексту

Історична довідка      Кішка Самійло (рр. життя і смерті невідомі) — запорізький гетьман поч. XVII ст. У 70-х рр. XVI ст. потрапив у турецький полон. Поблизу Гевлева (нині Євпаторія) у 1599 році очолив повстання українських невільників і повернувся на Україну, де його було обрано запорізьким гетьманом. Запорожці під керівництвом Кішки у складі польського війська брали участь у походах до Молдавії (1600) та Лівонії (1601–1602)».

Дума «Самійло Кішка», вочевидь, створювалася протягом XVI ст., а на початку XVII ст.. вона вже оформилась. Основою для її створення були випадки повстань невільників, які захоплювали турецькі галери і поверталися на них на Батьківщину. Про ці факти свідчать літописи та деякі іноземні джерела, зокрема італійська брошура, видана у Римі в 1643 році.

Тема: зображення перебування Самійла Кішки з козаками у турецькій неволі, їх звитяжна боротьба з ворогом.

 Ідея: возвеличення мужності, стійкості, віри у перемогу (Самійло Кішка, козаки); засудження зрадництва, підступності, прагнення до ситого життя (Лях Бутурлак).

Жанр: історична дума про страждання невільників у турецькій неволі.

Композиція

Вступ: перебування козаків-невільників на турецькій галері.

Основна частина: визволення козаків із неволі, боротьба з ворогом.

Закінчення: Самійло Кішка і козацтво на рідній землі.

                                                      Ідейний зміст думи та реальні історичні факти.

Пливе по Чорному морю турецька галера. На ній – вельможа (Алкан-паша) з охороною та ще військо чимале (700 турків, 400 яничар), бо можуть перестріти її козацькі чайки – і не з медом тоді буде туркам, не врятують ані високі борти, ані гармати, ані вітрила. Тому сидять високо на щоглах кілька яничарів і зусібіч розглядають водний простір. Щастить галері – багато років ніде не натикалися на козаків.

Не щастить невольникам: знемагають унизу на веслах та все молять Бога, щоб послав на судно чайки. Визволили б їх єдинокровні брати і хоч на старість стали б вони вільними. Більшість галерників ще дрібними дітьми потрапили в неволю. Наскочила татарська орда, захопила ясир і погнала його в Кафу на ринок. А там, мов худобу, попродали в рабство. Хто менший був – у яничари взяли, старших веслярами на галери посадили. Так і виросли в неволі, посивіли. І ще є поміж них колишні козаки, що пораненими в полон потрапили. Над такими особливо збиткувалися турки. Спершу ніби по-доброму пропонували віру перемінити, хрести з ший зривали. Хто відступався від християнства, той уже вважався турком і не був рабом. А хто відстоював проти цієї спокуси, той зазнавав і наруги й знущань, і все його існування ставало пеклом. На галері, звичайно ж,— ті, які не зреклися віри своєї.

Сумно похилив голову на груди й гірку думу думає Самійло Кішка. Двадцять п’ять років у неволі, двадцять п’ять літ гребе на галері й частується канчуками наглядачів, які затяглися вибити з нього козацький дух, та ніяк не виб’ють і від того ще більше навісніють, шматують його тіло канчуками. Мабуть, скоро й заб’ють. «Хай так і буде,— думає Кішка,— краще смерть, аніж життя в неволі».

А потім ввижається йому славне товариство запорозьке, чується гомін Січі. Було все це колись у далекій молодості. Ходив з походами, рубався з ворогами, радів перемогам. Те життя йому згадується як пісня, інколи в снах повертається. А прокинеться — не може на світ білий дивитися, тяжка журба душу точить.

Після чорної безнадії інколи приходять хвилини, коли раптом віриться в те, що настануть ще дні волі. І подумав одного разу Самійло Кішка, що якщо ніхто не може допомогти невольникам, то вони самі собі допомогти мусять. Визрів у нього план. Наглядач за веслярами (Лях Бутурлак) — потурчений слов’янин, що дуже любить випити.

Треба підстерегти мить, коли він набамбуриться горілки по самі очі, й украсти у нього ключі, якими їх замкнено на ланцюгах. Поділився своєю думкою з невольничим товариством, і стали вони гуртом чекати слушного моменту.

В одному порту галера довго стояла на якорі. Майже всі турки зійшли на берег. А наглядач пив горілку та до галерників промовляв, аби вони християнства зрікалися, то стануть такими ж вільними, як і він.

Особливо на Кішку налягав, бо дуже йому хотілося козака в турки переманити. Самійло завів з ним розмову, а наглядач став частувати його горілкою. Наглядач п’є, а Кішка в рукав виливає. Кішка тверезий, а наглядач звалився п’яний і захропів. Отоді й забрали в нього ключі і всіх повідомили. А коли повернулися турки на судно, кинулися галерники на них і всіх перебили.

Так оповідає народна дума про невольничі роки й урятування Самійла кішки. Прилетіла по морю галера до українських берегів, і прийшов на Січ Кішка не зламаним у неволі чоловіком, не колишнім рабом, а вільним і гордим козаком. І знову були походи, люті битви з ворогом. І завжди попереду був хоробрий Самійло Кішка, що відразу велику повагу заслужив на Січі. Бо на козацькому колі обрали його за гетьмана: «Будеш нашим батьком!» — гукали всі братчики, що бували з ним у походах і битвах.

І почав Кішка гетьманувати на Січі. Виявилося, що він — не тільки хоробрий воїн, а й гетьман мудрий. Завжди відстоював права козацькі 110 Усі уроки української літератури у 8 класі 111 Українські народні думи. «Слово про похід Ігорів»через перед польським королем, стежив, щоб усе на Січі було по совісті й по честі. Тому охоче слухалися його і старі. Й молоді козаки.

1600 року Польща почала війну зі Швецією. Польський король Жигмонт ІІІ прислав до Самійла кішки послів, які просили козацької допомоги. Довго вмовляли вони гетьмана, навіть погрожували.

Іван виставив певні умови, аби поляки зобов’язалися шанувати козацькі привілеї. У Варшаві для цього довелося навіть сейм збирати, який прийняв відповідні рішення. І тільки тоді Кішка на чолі чотирьох полків вирушив у похід.

Тяжка то була для козаків війна. Не вистачало провіанту, козаки мерли від ран і хвороб. В одному з боїв наклав головою і славний гетьман Самійло Кішка. Загинув далеко від рідної землі, за чужі інтереси.

У відомій народній думі про Самійла Кішку говориться:

Буде слава славна

Помеж козаками,

Помеж друзями,

Помеж рицарями,

Помеж добрими молодцями!

У пам’яті народній він лишився одним із найдоблесніших з-поміж українських гетьманів.

                                                     Характеристика образів твору.

. Самійло Кішка.

План до характеристики образу.

1. Самійло Кішка — запорозький гетьман початку XVII ст.

2. Портрет і зовнішність героя.

3. Риси характеру: 

а) патріотизм і мужність; б) стійкість і рішучість; в) волелюбність і вірність своїй Батьківщині, народу; г) розсудливість і кмітливість.

4. Самійло Кішка — узагальнений поетичний образ народного героя

Додатковий матеріал.

Самійло Кішка — історична особистість. Він брав участь у походах запорозьких козаків проти Туреччини. У 70-х рр. XVII ст. потрапив у полон до турків, де перебував багато років, але не покорився ворогам. У думі Самійло Кішка — збірний образ, бо сама дума художньо узагальнює численні випадки повстань невільників на турецьких галерах. Із плином часу стиралася документальна основа думи, герой її набував широкого узагальнення. В цьому випадку Самійло Кішка виступає вірним сином волелюбного народу, художнім втіленням його ненависті до іноземних поневолювачів.

   Мужність, стійкість, волелюбність, готовність до боротьби, вірність своїй Батьківщині — такі основні риси Самійла Кішки.

  Самійло Кішка – людина незламної моральної сили, високого патріотичного обов’язку, йому не властиві вчинки заради особистої вигоди. Це стійкий, розсудливий і кмітливий воїн, якого ніколи не залишає мужність і відвага: ні тоді, коли він здійснює сміливий  і ризикований план захоплення галери, ні тоді, коли козацька галера зустрічається в морі з турками-яничарами. Дума гіперболізує силу героя, змальовує його як богатиря, який виходить переможцем у боротьбі з ворогами.

   Самійло Кішка категорично відмовляється від принад, що їх обіцяє йому Лях Бутурлак, він навіть не може собі уявити, що стане зрадником, відступником.

Бодай же ти того не діждав,

Щоб я віру християнську під нозі топтав!

Хоч буду до смерті біду і неволю приймати,

А буду в землі козацькій голову християнську покладати!

Ваша віра погана,

Земля проклята!

   У цих словах — відповіді Самійла Кішки Ляхові Бутурлаку — мужність і стійкість, сміливість і патріотична відданість своєму народові, а також і вірність своїм релігійним віруванням (християнській вірі).

   Народний герой — носій високих моральних та естетичних принципів.

Отже, Самійло Кішка — гетьман український, історична особистість, яка любила над усе свою землю. Він мріяв тільки про вільне життя, був непримиренним до будь-якого насильства.

Перевірте себе:

1. З якого міста рухалася галера? а) Кафи; б) Царгорода; в) Константинополя; г) Трапезонта.

2. Яким був кількісний склад (у сотнях) яничар на галері? а) Три; б) чотири; в) дві; г) півтори.

3. Меїсій Граг у творі — : а) ключник галерський; б) суддя військовий; в)  військовий трембач;  г) гетьман запорозький.

4. Про кого з героїв у думі зазначається:  «Недовірок християнський, Потурчився, побусурменився…»? а) Самійла Кішку; б) Марка Рудого; в) Ляха Бутурлака; г) Меїсія Грага.

5. Тому, хто відгадає сон Алкан-паші, він пообіцяв: а) багато грошей; б)  волю надати;  в) Кафу подарувати; г) присвоїти високе військове звання.

6. Про який сон розповів Алкан-паша? а) Бурю на Чорному морі; б) повстання невольників; в) зрадництво Ляха Бутурлака; г) знайдення безлічі скарбів у пустелі.

7. З яким проханням звернувся Лях Бутурлак до Алкана-паші, почувши від нього розповідь про сон? Дозволити йому: а) виїхати на Україну; б) написати про це поезію; в) пильніше доглядати за невольниками;  г) відвідати мечеть.

8. Місто, куди прибув князь трапезонтський в гості до дівки Санджаковни: а) Кафа; б) Акрополь; в) Козлів;  г) Царгород.

9. З яким проханням звернувся Самійло Кішка до Ляха Бутурлака? а) Дати напитися води; б) дозволити змінити брудний одяг на чистий; в) написати листа батькам; г)  відпустити погуляти містом.

10. Про що вмовляв Лях Самійла? а) Відректися від віри християнської; б) заспівати українською; в) допомогти відремонтувати галеру; г) нагострити шаблі.

11. Із приводу чого хотів поговорити Лях Бутурлак із Самійлом Кішкою, розпиваючи «дорогого напитку»? а) Призначення людини на землі; б)  віру християнську; в) відповідальність і обов’язок перед Батьківщиною; г) культуру і звичаї турків.

12. Скільки часу перебував Самійло Кішка з козаками у неволі? а) П’ять років; б) півроку; в) п’ятдесят чотири роки;  г) півстоліття.

"Дума про козака Голоту"

«Дума про козака Голоту» була створена в період боротьби українського народу проти турецько-татарських нападників. Це одна з найстаріших наших дум. У творі чимало слів, які можуть бути незрозумілими. Наприклад, на початку твору повідомляється, що козак Голота гуляє полем килиїмським. Насправді він охороняє кордони своєї країни і стежить за містом Килією. Цей художній прийом називається метафорою. Взагалі думи виконуються речитативом. Речитатив – це протяжне проказування. Думи виконували кобзарі, бандуристи, лірники у супроводі музичних інструментів: кобзи, ліри, бандури. «Дума про козака Голоту» прославляє хороброго і мужнього козака, який крім того є ще і чесним, і справедливим «ні города, ні села не займає». А багатий татарин своїм зажерливим оком хоче захопити його у нечесному бою і продати в неволю. Козак Голота справжній патріот своєї батьківщини. Він у чесному бою перемагає багатого татарина.

Словникова робота.

Шати – багатий одяг.

Семиряга – свита з грубого сукна.

Волоки – зав’язки на постолах.

Присішки – стремена.

У «Думі про козака Голоту» розповідається про подвиг відважного козака, який отримав перемогу над багатим татарином. Народ прославляє оборонців рідної землі і висловлює своє бажання – завжди перемагати ворогів «неприятеля під ноги топтати». На відмінну від пісні, що складається з однакових рівних частин, дума поділяється на нерівні частини.

Козак зневажає багатство і ця зневага проявляється в його байдужості до одягу. Зате зброя в козака – ясненькая, кінь вороний, добрий. Татарин прагне лише до наживи, до збагачення «ще козака у руки не взяв, а вже за нього много червоних не лічачи брав».

Народ любить відважного козака і наділяє його великою силою, а татарин від замаху котиться додолу.

За жанром твір є народною думою (про це говорить пісенно-розповідний характер героїчного змісту).

Тема: зображення однієї з найжорстокіших сторінок в історії України – війни проти турецько-татарських загарбників.

Ідея: прославлення українських воїнів, як справжніх захисників своєї Батьківщини.

Уся дума пронизана основною думкою: хоч і минули ті часи, оповиті кров’ю, проте слава мужніх козаків не згасає. Адже своїми подвигами вони заповіли нам стояти на обороні рідної землі.

Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи - твір  за розділом «Усна народна творчість».

Теми творів

Маруся Богуславка - зрадниця чи патріотка? (за однойменною думою).

Трагічна доля української жінки в піснях і думах.

    В чому сила і слабкість українських народних героїв? ( за прочитаними піснями та думами).

04.102023 - Середа 

 Тема уроку: Дума «Маруся Богуславка». Морально-етичні проблеми у творі

1. Перегляньте мультфільм за думою "Маруся Богуславка": https://www.youtube.com/watch?v=Yvm6dtaO_DI

2. Спробуйте реконструювати зміст думи, спираючись на мультфільм.

3. Прочитайте твір у підручнику: ст. 32-35.

4. Дайте письмову відповідь на запитання: чи вдалося вам відтворити зміст думи? Чому? Що допомогло и що заважало виконанню завдання?

5. Домашнє завдання: перегляньте відеоурок https://www.youtube.com/watch?v=FjPDFn-Y-iU 

03.10.2023 - Вівторок 

Тема уроку: Українські народні думи. Героїчний епос українського народу. Різновиди дум (історико-героїчні, соціально-побутові). Кобзарі та лірники – виконавці народних дум (О. Вересай, Г. Гончаренко, М. Кравченко, Василь та Микола Литвини, В. Нечепа та ін.). Національна капела бандуристів України. Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму 

1. https://www.youtube.com/watch?v=Y-CdvEdpZA8  - опрацюйте матеріал відео.

2. Прочитайте статтю у підручнику: ст. 28-30

Домашнє завдання:  ст. 28-30, відповісти на запитання

27.09.2023- Середа 

   Тема уроку: Пісні Марусі Чурай. «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю...» 

1. https://www.youtube.com/watch?v=D9YfU8yFh1I - послухайте пісню «Засвіт встали козаченьки» у сучасній обробці.

    А тепер - «Ой не ходи, Грицю...»: https://www.youtube.com/watch?v=ougG7JVg2Ec

   І нарешті: https://www.youtube.com/watch?v=4OoWC87OTSc - «Віють вітри, віють буйні»

2. Опрацюйте презентацію - вгорі, виконайте письмово одне із завдань презентації.

Домашнє завдання: ст. 24, 26, завдання 12 - письмово (ст. 27) 

26.09.2023 - Вівторок

 Тема уроку: Пісні Марусі Чурай. Легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні, що стали народними 

1. https://www.youtube.com/watch?v=lsz2nVicnCM - перегляньте відео.

2. Письмово дайте відповідь: яка подія (події ) з життя М. Чурай  виправдовує(ють) прикметник "легендарна"? Які події  її життя здаються вам цілком реальними?

3. Запишіть тему та ідею пісні "Засвіт встали козаченьки".

Домашнє завдання:    вивчити напам'ять    «За Сибіром сонце сходить» ,   "Засвіт встали козаченьки" - розповісти протягом наступного тижня; ст. 23-24, 26.

19.09. 2023 р. - Вівторок -20.09.2023 - Середа

Тема уроку: Урок мовленнєвого розвитку. Усний твір узагальнювального характеру на тему «Зображення мужніх героїв – захисників рідної землі в історичних піснях»

1. Повторіть вивчені твори( історичні пісні, ст. 13-22 - перечитайте тексти пісень).

2. Проаналізуйте тему твору: дайте відповіді на 2 питання - про що писати у творі (для цього знайдіть головне слово у темі, можна його підкреслити) і що доказувати у творі. Таким чином, ви сформулюєте тему і головну думку вашого твору.

3. Ознайомтеся з орієнтовним планом - можете скласти свій.

План

І. Пісня - душа народу.

ІІ. Історичні пісні про Україну та її лицарство.

  1.Заклик до боротьби у пісні "Зажурилась Україна".

  2.Зображеня історичної постаті Івана Сірка у пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» .

  3. Легендарний Морозенко - символ мужності і героїзму.

  4.  Устим Кармелюк проти соціального та національного гніту.

ІІІ. Слава про героїв живе.

4. Складіть усний твір, за необхідності можете робити стислі записи для себе на чернетці.

      У зошиті має бути такий запис: число, кл. робота, на полях РМ, тема уроку, план - відокремлюю синім кольором.

Домашнє завдання:  усний твір (фрагмент); 

вчити напам’ять «Засвіт встали козаченьки» (на наступний тиждень)

13.09. 2023 р. -Середа

Тема уроку: Пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту: 

«Чи не той то Хміль», «За Сибіром сонце сходить» . Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою

«Чи не той то Хміль»

Перегляньте відео:https://www.youtube.com/watch?v=O4IGZbYAOfA - до 2хв. 15 сек., запишіть головне про пісню  ≪За Сибіром сонце сходить≫

2.1. Виразне читання пісні : ст. 21-22

• Кому належала земля в часи кріпацтва?

• Хто обробляв панську землю?

• Як ставилися поміщики до кріпаків?

• У чому виявилося безправ’я селян?

• Як протестували кріпаки проти гніту і визиску?

2.2.         Боротьба народу проти кріпацтва як системи.

На рабське безправ’я, поневолення і визиск «своїми» і «чужими» панами український народ відповідав боротьбою, що нерідко виливалася в грізні антикріпосницькі повстання. Особливо пам’ятними були гайдамацькі повстання на Правобережжі і повстання опричників у Галичині та на Буковині. Ці події відобразилися в усній народній творчості, зокрема і в історичних піснях. Серед них виділяється пісня про народного месника Олексу Довбуша, який обстоював інтереси

селян. Антикріпосницьке повстання селян у 1768 р. на Правобережній

Україні відоме під назвою Коліївщини. Про ці події складено багато пісень, оповідань, легенд, зокрема про ватажків повстання — Максима Залізняка, Івана Гонту, Микиту Швачку, Івана Бондаренка та ін.

У XIX ст. виступи селян проти поміщиків дедалі частішали; уже в першій його половині на Україні селянськими заворушеннями була охоплена значна кількість сіл Київської, Полтавської, Харківської та Подільської губерній. Особливо гострих форм селянський рух набув на Поділлі, де понад двадцять років (1812—1835) повстанські загони проти поміщиків очолював уславлений в піснях і переказах народний месник Устим Кармалюк.

2.3.     Відомості про життя і діяльність І. Кармалюка

Устим Якимович Кармалюк народився в 1787 р. в с. Головчинцях (тепер с. Кармалюкове Жмеринського району Вінницької обл.) в сім’ї селянина-кріпака. З дитячих літ зазнав кріпак панського гніту. Коли хлопець підріс, його забрали до панського двору. Молодий Кармалюк був роботящим, але непокірним. За це 1812р. поміщик Пигловський віддав його в солдати, але в наступному році він утік та разом з іншими солдатами-втікачами організував повстанський загін і розпочав боротьбу проти поміщиків. У 1819р. Кармалюка спіймали, за вирокомвійськового суду покарали 500 шпіцрутенами й відправили у військову частину в Крим. По дорозі вони зіткнулися з повстанцями, які в 1814—1828 рр. займали значну частину Латинського, Летичівського й Проскурівського повітів Подільської губернії. Повстанські загони Кармалюка нападали на поміщицькі маєтки, захоплене майно і гроші Кармалюк роздавав селянській бідноті. У повстанських загонах Кармалюка налічувалося понад 20 тисяч селян. Протягом 1817—1835 рр. Кармалюка чотири рази ловили, катували, засилали на каторжні роботи до Сибіру, але він мужньо зносив тортури, тікав з тюрем і заслань (два рази втік аж з Тобольської губернії) і знову продовжував боротьбу. У 1835р. Кармалюка вбив із засідки шляхтич Рутковський у Шляхових Кориченцях (тепер с. Кориченці Деражнянського району Хмельницької обл.). Ім’я Кармалюка — невтомного, сміливого борця проти гнобителів — стало ще за його життя легендарним. Про нього складено велику кількість пісень, переказів, легенд, які передавались з уст в уста, з покоління в покоління. Т. Шевченко називав Кармалюка «славним лицарем», а М. Горький сказав, що його ім’я «навіки овіяне славою». Світлий образ мужнього месника за народні кривди привертав до себе увагу видатних письменників, художників і композиторів. Про життя і боротьбу Кармалюка написали твори Марко Вовчок, М. Старицький, С. Васильченко, В. Кучер. А. Малишко та інші, про нього створено також кінофільм.

У період громадянської війни селяни Головчинців активно боролися проти інтервентів. 1920 р. білополяки спалили значну частину села. Зруйнували і хату месника. Односельці реставрували її. У середній школі створено меморіальний музей Устима Кармалюка. У селі також пам’ятник славному бунтареві. Отже, Кармалюк — герой, захисник поневолених, вершитель їх справедливого суду над кріпосниками. Всі симпатії народу на боці Кармалюка, який закликає до розправи над панами.

2.4.  Паспорт твору

Тема: розповідь про Устима Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду від «владик»:

 Ідея: возвеличення прагнення народного месника боротися за волю, справедливість; надавати допомогу тим, хто її потребує.

Жанр: історична пісня.

Композиція.

У пісні розповідається про історичну особу, а саме Кармалюка, який організував повстанські загони і боровся проти панів на Поділлі у 1813—1835 рр. Тут відтворені конкретні історичні події першої половини XIX ст.

Експозиція: повернення У. Кармалюка із Сибіру.

Зав’язка: продовження народним месником діяльності на благо знедолених.

Кульмінація: неможливість Устима жити з родиною.

Розв’язка: переслідування і засудження героя владою. Даний твір побудований у формі розповіді самого героя, що надає пісні глибокого ліризму, задушевності.

2.5.       Опрацювання ідейно-художнього змісту твору.

• Як ви думаєте. Чому Кармалюк перебував у Сибіру?

• Чи був Кармалюк взірцем для своїх побратимів? Відповідь обґрунтуйте.

• Як жив месник після повернення із Сибіру?

• Прокоментуйте рядки з твору: Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі. Про що вони свідчать?

• Чому Устим вважає, що його родина живе в муках?

• Який шлях боротьби з гнобителями обирає захисник народу? Чи допоможе він простому люду влаштувати їх життя?

• Як злочинці розпоряжалися награбованим?

• У яких умовах живе Кармалюк-злочинець? З чим це пов’язано?

• Діяльність кого і за що засуджується в пісні?

• Чи згодні ви, що Кармалюк — розбійник? Відповідь аргументуйте.

• Як пояснює герой свою безгрішність?

• Чому Устим журиться?

• 3 чим пов’язано те, що Кармалюк не може жити зі своєю родиною? (Пішов би я до дітей — Красу мою знають: А би тільки показався, То зараз впіймають)

• Як у пісні говориться про неможливість героя повноцінно жити, а не існувати? (А так треба стерегтися, Треба в лісі жити. Хоч, здається, світ великий Ніде ся подіти!)

• За що будуть «в світі споминати» Кармалюка?

• Чи вартий він на вдячність народу? Відповідь обґрунтуйте.

2.6.        Художні особливості пісні.

Метафори: «сонце сходить», «прийшла туга до серденька».

Епітети: «славні хлопці», «хороші хлопці», «світ великий і розкішний».

Повтори: «дзвони дзвонять», «нехай...», «світ великий», «при дорозі подорожньою».

Риторичні оклики: «Ви на мене Кармалюка, Всю надію майте!», «Як не має він грошей — Треба йому дати!», «А здорові, хлопці!», «Благослови, отче!», «Світ великий і розумний Та ніде ся діти!», «Нехай мене, Кармалюка, В світі споминають!».

Порівняння: «А мене, Кармалюка, Як звірюку гонять!» Риторичні запитання: «Зібрав собі славних хлопців,— Що ж кому до того?», «Прийшла туга до серденька, Як у світі жити?».

2.7.            Характеристика образу Устима Кармалюка.

                                                  Цитатна характеристика героя.

«...Не маю долі»; «...Немає пристанища, Ані своєї хати»; «Зовуть мене розбійником, Кажуть — розбиваю. Ще ж нікого я не вбив, Бо й сам душу маю»; «З багатого хоч я й візьму — Убогому даю. Отак гроші поділивши, Я гріхів не маю»; «Я од журби гину»; «...Треба в лісі жити, Бо не маю хати»; «Пішов би я до дітей — Красу мою знають»; «А мене... Як звірюку гонять».

                                                           Характеристика героя

У пісні «За Сибіром сонце сходить» розповідається про повернення Кармалюка із Сибіру і його боротьбу проти експлуататорів. З ім’ям свого ватажка трудящі маси того часу зв’язували болі свої і радощі, сподівання і надії («Ви на мене, Кармалюка, всю надію майте»). Вони виявляють до Кармалюка як народного месника велику пошану і любов, оспівують і прославляють його у своїх піснях. У народній творчості Кармалюк виступає незвичайним красенем і могутнім богатирем.

Кармалюк не лише мститься панам за кривди, а й прагне соціальної справедливості, він роздає бідним усе те, що забирає у поміщиків та багатіїв. Він ставить громадські, народні справи вище від особистих. Людське лихо і убозтво та гаряче бажання запобігти йому змусило Кармалюка покинути дружину, дітей і стати борцем проти кріпацтва: не має долі вболіває за страждання родини, простого люду постійні переслідування владою. Трудящі маси селянства ненавиділи панщину, тяжкі повинності та непосильні податки і з гнівом протиставляли свою убогість розкошам багатіїв. У пісні підкреслюється, що Кармалюк боровся проти гнобителів не один, а разом з вірними йому людьми, бойовими друзями, яких він називає «славними хлопцями». Боротьбу проти панства, яку самовіддано веде Кармалюк, народ схвалює як справедливу і священну справу. Звичайно, Устим Кармалюк не був і не міг бути в тодішніх умовах свідомим революціонером, який би піднісся до боротьби проти царизму, до політичних вимог, щодо до зміни державних порядків. Тому очолений ним рух селянства мав стихійний, неорганізований характер. А робітничий клас тоді ще не був цілком сформований і не міг внести в селянський рух елементи організованості і політичної свідомості. Не дійшовши до розуміння справжніх шляхів боротьби із соціальним злом, нерівністю, народний месник обмежувався вимогою справедливого розподілу майна і грошей, відібраних у багатіїв, між бідними людьми. Ясна річ, що вибраний Кармалюком шлях боротьби за соціальну нерівність був нереальним, не міг принести перемоги, але в той же час він мав прогресивний характер.

Домашнє завдання: підготувати розповідь про славетних героїв українських історичних пісень.

12.09. 2023 р. -Вівторок 

Тема уроку: Пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту: «Ой Морозе, Морозенку»,  «Максим козак Залізняк»

1. Перегляньте відеоурок: https://www.youtube.com/watch?v=EbF-o9M5IA8 

2. Опрацюйте теоретичний матеріал:

Тема, ідея та жанр пісні "Ой Морозе, Морозенку"

Тема твору — це зображення боротьби козаків під керівництвом Морозенка з монголо-татарськими загарбниками. 

Ідея: возвеличення мужності та відваги Морозенка; засудження підступності та жорстокості ворогів. 

Жанр: історична пісня.

Композиція твору. 

Пісня має: 

а) експозицію (похід козаків на татар на чолі з Морозенком); 

б) зав'язку (зображення бою козаків з ворогами); 

в) кульмінацію (коли Морозенка захопили в полон і катували);

 г) розв'язку (матінка-Україна сумує за своїм сином.) 

Художні засоби 

Художні засоби різноманітні.

 Це гіперболи: „татар велика сила світ закрила“, 

метафори: „Морозенко... сивим конем виграває“, „живцем серце відірвали“, „Україна славою покрита“, 

епітети: „славний козаче“, „буйне військо“, „голова завзята“, „тяжке горе“, „білий світ“, „ночі глухої“,

 риторичні оклики: „Дивись тепер, Морозенку, та на свою Україну!“, „... та кров'ю полита“ 

3. Перегляньте відеоурок: https://www.youtube.com/watch?v=IsT7lf7X7_w

4. Опрацюйте теоретичний матеріал:

„Максим козак Залізняк“ 

Тема твору. 

У творі зображено боротьбу козаків з панами під проводом М. Залізняка.

Ідея твору. 

Ідея твору: уславлення героїчної боротьби М. Залізняка проти польської шляхти, віри в перемогу над ворогом; уславлення простих людей, які борються за свою незалежність.

Жанр: історична пісня.

Художні засоби. 

Художні особливості пісні: 

епітети: „пишна рожа“, „гарна слава“, „по степу німому“,

 метафори: „вдарили з гармат“, „лине гомін“, гіпербола: „накидали за годину панів повні шанці“,

 риторичні оклики: „Як пишная рожа!“, 

повтори: „Обступили город Умань“, „Лине гомін“, „Та вдарили з семи гармат у середу вранці“.

Домашнє завдання: вивчити напам'ять "Ой Морозе, Морозенку"

06.09. 2023 р. - Середа 

Тема уроку:  Українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими нападниками: «Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»    ТЛ: історичні пісні

1. https://www.youtube.com/watch?v=q8fdJkZz45A - перегляньте відео. Робіть паузи та записуйте теоретичні відомості: групи історичних пісень, характеристику творів.

2. Робота з підручником: ст. 12-15.

Домашнє завдання: с. 12-14- прочитати, с. 15 - усно (перевірити свої знання)

05.09. 2023 р. - Вівторок

Тема уроку:     Художня література як одна з форм духовної дiяльності людини. Функції  художньої літератури. Багатозначність художнього образу. Різновиди образів (образ-персонаж, образ-символ, словесні, зорові, слухові тощо). Аналіз художнього твору. ТЛ: художній образ, художній твір  

1. https://www.youtube.com/watch?v=nzIS2e6gyT4 - перегляньте відео

2.  Опрацюйте сторінки 4-7

3. Запишіть в зошит визначення духовної діяльності людини та її форми.

4. Засоби творення художнього образу: узагальнення, типізація, абстрагування, асоціативність.

Домашнє завдання: ст. 7-10, записати в зошит визначення художнього образу та назви його різновидів.