Шановні семикласники!
Вітаю Вас з початком навчального року!
Бажаю творчих успіхів!
17.05.2023.
15.05.2023.
Тема уроку: Патріотичні почуття, найвищі духовні цінності у вірші «Чому, сказати, й сам не знаю...», художні засоби донесення до читача ідей патріотизму, гуманізму, історичної пам’яті. Ліризм поезій А. Малишка
1.Прослухати пісню «Стежина» у виконанні Д. Гнатюка. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Cm1LWK4ak3U
2.https://www.youtube.com/watch?v=0_783J9X6jA - прослухати вірш Чому, сказати, й сам не знаю...»
3.Історія написання твору. Поезія А. Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю…»
Історія написання твору. Поезія А. Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю…» живе в народі також як пісня під назвою «Стежина» (музика П.Майбороди). «Стежина» створена 8 лютого 1970 року – за вісім днів до кончини поета. Це останній відомий твір Андрія Малишка, його лебедина пісня.
У цьому творі Малишко вдається до використання народнопісенного образу стежки як символу життя людини. У кожного своя стежка, кожний вибирає сам, якою вона буде і де проляже.
Ідейно-художній зміст поезії «Чому, сказати, й сам не знаю…»
Тема: згадка поета про стежину в рідному краї, сум за рідною домівкою.
Ідея: уславлення любові, чуйності, щирості до місця, де народився, зробив перші кроки і вирушив стежиною життя.
Жанр: пісня
Ліричний герой цієї пісні роздумує над людським життям, його духовними цінностями, підбиває певні підсумки, бо нема вже вороття до днів юності.
Неперевершена краса природи і повінь людських почуттів, освячених коханням, ліричні спогади про батьківський дім і філософські міркування про сенс людського життя – така тематика пісні А. Малишка. Її образність – у простоті й довершеності. Внутрішній світ ліричного героя розкривається через окремі пейзажні деталі (стежина «дощами мита-перемита, дощами знесена у даль»).
У вірші змальовано персоніфікований образ стежини. Образ, який несе на собі основне смислове навантаження твору, наскрізний: про нього йдеться в кожній строфі.
4. Перегляньте відеопрезентацію до уроку: https://www.youtube.com/watch?v=PmMgzZAqroI
Домашнє завдання :повторити напам'ять "Пісня про рушник";
підготуватись до контрольної роботи.
08.05.2023- Понеділок- 10.05.2023.
Тема уроку: Андрій Малишко. Відомий український поет і його пісні, що стали народними. Оспівування любові до матері, її щирих почуттів до своєї дитини («Пісня про рушник»)
Андрій Малишко – поет-лірик від Бога. Його голос, то ніжний і схвильований, як перші слова кохання, то гнівний, сповнений пристрасті вибухової сили, не можна сплутати з чиїмось іншим.
Андрій Самійлович Малишко народився в селі Обухів (нині місто) на Київщині 14 листопада 1912 року. Вечорами в хаті Малишків бриніла то весела, то сумовита неньчина пісня. Від матері в Малишка любов до народних мелодій і рідного слова. «Той незабутній вогник отчого дому, – писав поет, – де вперше почув я думи Великого Кобзаря, материнська пісня, ласкава й сувора, напоїли й вигодували мене, дали мені душевний гарт і радість на все життя».
Закінчив семирічку в рідному селі, навчався в медичному технікумі, потім – на літературному факультеті Київського інституту народної освіти. В 1932 році закінчив інститут, учителював в Овручі.
Під час Другої світової війни був військовим кореспондентом у фронтових газетах «Красная Армия», «За честь Батьківщини», і в партизанській газеті «За Радянську Україну».
Після війни працював відповідальним редактором журналу «Дніпро» (1944-1947).
Пісня як провідний жанр творчості А. Малишка виразно оформлюється уже в повоєнні роки. За свідченнями сучасників, А. Малишко любив народну пісню, сам добре співав. Основними композиторами, з якими співпрацював А. Малишко, були брати Платон і Григорій Майбороди. «Ми легко працювали. Я розумів з півслова його, а він розумів з півслова мене», – згадує П. Майборода.
Немало знайдеться в художній літературі творів, які розкривають світлий материнський образ. Але найбільш ніжно й трепетно співає гімн материнству Андрій Малишко, складаючи у своїх віршах пошану й вдячність не тільки своїй неньці, а й усім матерям. Тому його твори такі близькі кожній людині.
Після демобілізації переїхав до Харкова й працював журналістом у газеті «Комсомолець України», у «Літературній газеті» та журналі «Молодий більшовик».
Мешкав у Києві в будинку письменників Роліті на вулиці Б.Хмельницького, 68. Помер 17 лютого 1970 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Малишко-пісняр
Найбільшу популярність Андрій Малишко здобув як поет-пісняр. Як ви думаєте, хто такий поет-пісняр? (Людина, яка пише слова для пісень).
"...Багато Малишкових пісень стали воістину народними в найповнішому розумінні цього слова. І насамперед це - "Пісня про рушник", яку народ усе-таки називає по-своєму , любовно "Рідна мати моя..." або «Рушничок», - сказав Всеволод Неділько. Андрія Малишка в народі називали солов’їним серцем.
Що ж це за диво-пісня, якою так усі захоплюються?
Послухаймо твір «Пісня про рушник» https://www.youtube.com/watch?v=2IQH5XSGvMw
Особливістю поезії А. Малишка є її музикальність. Ідучи від джерел народної пісні, він відтворює свої думки, почуття, переживання у прозових творах, здебільшого у формі струнких римованих чотиривіршів (катренів), як це характерно для української пісні.
Історія написання «Пісні про рушник»
Найпопулярнішою піснею, якій судилися довгі роки життя, є «Пісня про рушник». Цей твір уперше пролунав у кінофільмі «Літа молодої» у 1959 році й приніс композитору Платонові Майбороді та поетові Андрію Малишку велику славу. У народі пісню перейменували – називали просто "Рушничок", але суфікс здрібнілості свідчив про велике замилування нації цим твором. Пісня відразу ж стала народною, бо в її центрі був предковічний оберіг – вишитий рушник, з яким, як знаємо з етнографії, зустрічають найдорожчих гостей, який стелять під ноги молодятам, яким прикрашають ікони та портрети дорогих людей, Пісня перекладена тридцятьма п’ятьма мовами світу. Вірш «Пісня про рушник» уміщений у збірці «Серце моєї матері» (1959).
Характеристика художніх образів поезії
Мати Працьовита, турботлива. («Рідна мати моя, ти ночей не доспала…»). Майстриня, чутлива до краси. («І рушник вишиваний на щастя, на долю дала»).Красива, вірна, вразлива, добра, ласкава. («І твоя незрадлива, материнська ласкава усмішка, засмучені очі хороші блакитні твої»).
Ліричний герой Люблячий, уважний син. («І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов», «Рідна мати моя»).
Рушник Символ долі, щастя, материнської любові. («… на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов’їні гаї»).
Художні засоби творення образів
Звертання, епітети, метафори («цвіте доріжка»), порівняння, символи.
Домашнє завдання:
переглянути відео за темою уроку https://www.youtube.com/watch?v=ZndyKv3sO9U
вивчити вірш "Пісня про рушник".
03.05.2023 - Середа
Тема уроку: Морально-етична проблематика твору: добро і зло, справжня дружба і любов,
чесність і підступність
Розставте події відповідно до хронології (повністю переписувати не треба - тільки початок речення - 2-3 слова)
1. Велет різко відскочив убік і з розмаху вдарив Івана кулаком у груди.Той заточився, але втримався на ногах. Образа і біль були такими сильними, що іван, не довго думаючи, з усієї сили тріснув у відповідь. Велет цього не очікував, тож кулак парубійка потрапив йому просто в щелепу. Пролетівши зо два метри, він гучно упав до ніг вражених глядачів. 2. Приголомшена публіка не знала, як реагувати. Кілька секунд панувала мертва тиша. Коли ж він опустив штангу і суддя оголосив, що новим чемпіоном Республіки став іван Сила, зала вибухнула. 3. Ніч іван перебув у найдешевшому пристанищі для таких же небораків, як він, котрі не мали де подітися у великому місті. Вуйко Микульця пішов у справах: поніс верховинські гостинці синові, який тут служив у війську. 4. У розкішний спортивний палац набилася купа кореспондентів. Особливо багато їх було з Японії. Там не мали жодного сумніву, що Пацака Макурі стане світовим чемпіоном. Зрештою, тому японці й оплачували поєдинок. 5. Брякус влаштував його у пристойний гуртожиток, де мешкали студенти. Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою, яка завжди тримає у скрині окраєць черствого хліба на чорний день. До обіду іван займався вправами, потім обідав із тренером і рушав на вокзал. 6. Відважний Фікса не встиг витягнути посвідчення агента 008, як отримав залізним прутом по голові, тихо зойкнув і простягся біля Івана Сили. Нападники тут же накивали п’ятами. На шум у провулку визирнули сусіди, які й викликали поліцію та швидку допомогу.
Запитання для дискусії
♦ Чому тренер Брякус заборонив Іванові тягати мішки на вокзалі, адже це також фізичне навантаження?
♦ Чи обов’язково здобувати перемогу? Можливо, головне — взяти участь?
♦ Чи всі проблеми можна вирішити силою?
♦ Чи були в Івана Сили справжні друзі? Кого ви можете назвати серед них?
♦ Хто уособлює підступність у творі?
Робота з таблицею - заповнити:
Реальні персонажі їхні риси
Вигадані персонажі їхні риси
«Пригоди Івана Сили». — звичайна історія про хлопця із незвичайними здібностями, який опиняється в типовій ситуації людини, що приїхала підкорити столицю, а підкорила майже весь світ. Навіть не віриться, що автор переказує реальні події із життя відомого уродженця селища Білки, найсильнішої людини ХХ століття. До реальних героїв — Івана Фірцака, його дружини — повітряної гімнастки, чемпіона-суперважковаговика Джона Джексона, королеви Британії автор додав кумедних вигаданих персонажів: слідчого агента Фіксу, обірванця Міху Голого. Письменник так майстерно змалював портрети й характери своїх героїв, що, не знаючи справжньої історії українського богатиря, ніколи не здогадаєшся, на кому саме відігралася авторська фантазія.
Цікаві факти з життя:
♦ його дід Іван Вільхович у лісі вбив ведмедя поліном, за що в селі його прозвали Силою;
♦ в Іспанії Фірцак брав участь у кориді, під час якої вбив бика, вирвавши йому роги;
♦ Іван виграв бій із японським борцем Токедзо, чемпіоном з сумо, на 20 кг важчим:
✵ міг спокійно рушити з місця хату;
✵ пожалівши корову, сам запрігся у плуг і виорав поле.
Паспорт твору
Назва твору «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу».
Автор Олександр Гаврош
Публікація 2007
Жанр Повість
Тема Пригоди українського силача
Ідея Показати на прикладі життя Івана Сили: як ставити мету та як її досягати
Герої Іван Сила, Міха Голий, агент Фікса, карлик Піні, мадам Бухенбах, Фандіго, міс Крокі, Пацака Макурі, Мілка, Піцікато, Пандорський
Країни, у яких відбуваються події Чехословаччина, Англія, Німеччина, Америка, Японія
Домашнє завдання: тим, хто не прочитав твір, читати.
01.05.2023 -Понеділок
Тема уроку: Олександр Гаврош. «Неймовірні пригоди Івана Сили». Повість про пригоди українського силача, що став чемпіоном Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту, об’їздив півсвіту, здобувши безліч перемог
Перегляньте відео про прототипа героя твору:https://www.youtube.com/watch?v=EIUBidoHGcY - про Івана Фірцака (Силу)
Перегляньте відеоурок про письменника та його твір.https://www.youtube.com/watch?v=O9WH2lPH3Tg
Прочитайте повість:https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=12839 - посилання на текст
https://www.youtube.com/watch?v=zQIAnUMZ4HU&t=236s - художній фільм за повістю
Домашнє завдання : читати повість О. Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили».
24.04.2023.- Понеділок- 26.04.2023.
ТЕМА: Лицар духу українського народу Олена ТЕЛІГА. Вірш «Сучасникам» як моральний заповіт нащадкам. «Радість».
Правду казали римляни, що поетом не можна стати, поети родяться. Це талант від Бога. Такою талановитою людиною була Олена Теліга. Оригінальна в образах та ідеях, цілісна, як рідко хто інший, елегантна у формі своїх віршів, горда в наставлені до життя – вона лишила нам взірець справжньої панської поезії в найкращім значенні слова. З’явилася вона, спалахнула і згоріла на тяжкім та сірім, потім криваво-червонім небі війни й революції, неначе блискуча зірочка, лишаючи яскраве світло по собі, яке палахкотітиме нащадкам.
«Життєвий і творчий шлях Олени Теліги».
Народилася Олена Теліга (дівоче прізвище Шовгенів) українська поетеса і літературний критик в інтелігентній напівбілоруській-напівукраїнскій родині 21 липня 1907 року в Іллінському під Москвою, де її батьки відпочивали влітку. Але й до сих пір не встановлено, в якому саме з декількох підмосковних населених пунктах під назвою «Іллінське» відбулася ця подія, так як свідоцтво про народження Олени Теліги було втрачено.
Мати Олени була дочкою православного священика, батько — гідротехніком, працював на Москві-річці, Волзі, Клязьмі, Сіверському Донці, був одним з авторів зрошення Голодному степу біля Ташкенту. Молодший брат української поетеси також був поетом (писав російською мовою), але в порівнянні з Оленою Телігою він був майже невідомий.
Жила Олена Теліга в Москві. Та у 1911 році сім’я Шовгенів переїжджає до Санкт-Петербургу, а звідти у травні 1917 в українське місто Ізюм, де жили родичі Олени Теліги по батьківській лінії. З весни 1918 батько Олени працював у київському політехнікумі, тож і сім’я жила в Києві. Там Олена Теліга навчалася в жіночій гімназії Олександри Дучинської, де і вивчала українську мову разом з російською, німецькою та французькою. Судячи з табеля, навчалася вона в гімназії на середньому рівні. У 1919 приватна освіта на Україні припинилася і поетесі довелося перейти в народну школу.
У травні 1919 року батько Олени Теліги їде до Чехії. У травні 1922 він емігрує і мати Олени разом з нею і її братом Сергієм оселилися в м. Тарнові (Польща). Через два місяці вони переїхали до м. Подєбради (Чехія), де батько Олени Теліги викладав в Українській сільськогосподарській академії. У тому ж році Олена отримала атестат про середню освіту і вступила до історико-філологічного відділення Українського педагогічного інституту ім. Михайла Драгоманова у Празі. Тут вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Михайлом Телігою, кубанським козаком і колишнім сотником Армії УНР. Вони одружилися 1 серпня 1926. У той же час Чехії вперше публікувалася поезія і праці з літературознавства Олени Теліги.
Восени 1929 Олена Теліга разом з чоловіком переїхали до Варшави, де вже з 1928 жили її батьки. У Варшаві українська поетеса працювала, виступаючи в нічних кабаре або манекенницею, проте потім їй вдалося влаштуватися вчителькою у початкових класах.
У грудні 1939 подружжя Теліг переїхало до Кракова, де Олена Теліга зустріла свого давнього знайомого, відомого діяча української емігрантської культури Олега Ольжича і вступила до Організації українських націоналістів (прихильників А. Мельника), членом правління (Проводу) якого Олег Ольжич і був.
Коли Гітлер напав на СРСР, у деяких прихильників ОУН з’являються ілюзії, що німці допоможуть відновити незалежну українську державу, як це було в 1918. Такого роду помилкові уявлення були і у Олени Теліги. 22 жовтня 1941 разом з однією з «похідних груп» прихильників А. Мельника на машині вона приїжджає до Києва, де організовує Спілку українських письменників, відкриває пункт харчування для своїх соратників, співпрацює з редакцією газети «Українське слово» (редактор Іван Рогач), видає тижневик літератури і мистецтва «Літаври». У своїх статтях висловлює надію, що крах більшовизму допоможе відродженню української культури.
9 лютого 1942 її заарештували. Разом з нею добровільно здався гестапо і її чоловік, який заради цього назвався письменником. На стіні камери вона намалювала тризуб і залишила напис: «Тут сидiла i звiдси йде на розстрiл Олена Телiга». Українська поетеса була розстріляна разом зі своїм чоловіком і колегами (Іван Рогач, Володимир Багазій тощо) у Бабиному Яру 21 лютого 1942.
Спадщина Олени Теліги невелика за обсягом, але вельми значна за своєю сутністю і публіцистичною спрямованістю, характерною для поетів «празької школи».
Сьогодні Бабин Яр є парком майже у середмісті Києва, який пропонує місцевим мешканцям захист від пекучої літньої спеки. Сімдесят п’ять років тому така мирна сьогодні територія стала місцем одного із найвідоміших злочинів Голокосту.
За два дні наприкінці вересня 1941 року майже 34 000 євреїв було вбито в урвищі посеред букової місцевості, який колись називали "Швейцарією Києва".
Протягом наступних двох років, згідно статистичних даних, в Яру було знищено ще 30 000 євреїв та разом з ними приблизно 30 000 осіб з інших груп, розстріляних нацистами: українських націоналістів, ромів, совєтських комуністів, душевно хворих, заручників та військовополонених.
До кінця німецької окупації Києва, в Бабиному Яру втратили життя понад 100 000 людей. Точні цифри загиблих залишаються невідомими.
Робота над поезією О.Теліги вірш «Сучасникам»
«Не треба слів! Хай буде тільки діло!
Його роби – спокійний і суворий,
Не плутай душу у горіння тіла,
Сховай свій біль. Зломи раптовий порив».
Але для мене – у святім союзі:
Душа і тіло, щастя з гострим болем.
Мій біль бринить, зате коли сміюся,
то сміх мій рветься джерелом на волю!
Не лічу слів. Даю без міри ніжність.
А може, в цьому й є моя сміливість:
Палити серце в хуртовині сніжній,
Купати душу у холодній зливі.
Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,
Та там, де треба, – я тверда й сувора.
О краю мій, моїх ясних привітів
Не діставав від мене жодний ворог.
Яка головна ідея вірша?
Чому вірш вважають заповітом для нащадків?
Лірична героїня вірша О. Теліги – сувора й спокійна, зі стоїчним характером. Вона живе повнокровним життям, у якому переплелися радість і горе, сміх і біль. Вона щедра, і що віддає – не міряє. Її серце загартоване в «хуртовині сніжній», «у холодній зливі», вона поважає більше діло, ніж слово – тверде, безкомпромісне, вірне, незрадливе. І вам, молодому поколінню, вона дає заповіт, як треба жити гідно.
Патріотичні мотиви поезії «Радість» (виразне читання )
Ой, не знаю, що то за причина –
Переходжу обережно вулицю,
І весь час до мене радість тулиться,
Як безжурний вітрогон-xлопчина.
До міського руху ми не звикли,
А хлопчина рветься, як метелиця,
Ніби поле перед нами стелиться,
Ніби зникли авта й мотоцикли.
І сама я на ногах не встою,
Пролітаю між людьми похмурими,
Козачка вдаряю попід мурами –
Бо хлопчина не дає спокою!
Визначіть головну думку вірша. Опрацюйте запитання в підручнику.
Лірична героїня поезії сповнена життєвого оптимізму, радості життя. У ній ніби живе «вітрогон-хлопчина», що не встоїть на місці, не дає зупинитися. Він не зважає на жвавий міський рух, йому потрібні простір, широке поле для діяльності. Тому не йде, а пролітає, і «похмурі люди» тільки підкреслюють радість, щастя героїні, її прагнення до дії.
Складіть асоціативний кущ «Лірична героїня поезії О.Теліги»
горда
смілива оптимістична
сильна життєлюбна
цілеспрямована патріотична
Продовжте речення:
Чому, на вашу думку, поезія Олени Теліги не втратила своєї актуальності й сьогодні?
Домашнє завдання
Скласти сенкан на тему «Життя».
19.04.2023 - Середа
Тема уроку: Олег Ольжич -поет національного героїзму. Проблема людської волі в поезії "Захочеш- і будеш...)
Коротка розповідь про життєвий і творчий шлях Олега Ольжича
Олег Ольжич (Олег Олександрович Кандиба) народився 8 липня 1907 р. в Житомирі в сім'ї поета Олександра Олеся (О. Кандиби). За спогадами сучасників, Олег був улюбленцем батьків, родичів, сусідів. Рано виявив неабиякі здібності: у три роки вже вмів читати, у п’ять написав п’єсу з козацького життя, добре малював, грав на фортепіано і скрипці. Але згодом настали тяжкі часи. Юнак пережив громадянську війну, терор, голод, холод. . У 1923 р. він виїхав разом з матір'ю з України і в Берліні зустрівся з батьком, який ще в 1919 р. емігрував з України. Незабаром родина переїхала до Горніх Черношинець під Прагою. У 1924 р. Олег вступив до Карлового університету, водночас навчався в Українському вільному університеті. Став відомим вченим-археологом, брав участь у кількох археологічних розкопках на Балканах. Був запрошений у США до Гарвардського університету читати лекції з археології. І тільки за межамиУкраїни хлопець усвідомив, наскільки вона дорога і рідна, не міг не думати про неї, розтерзану різними політичними силами. Уже будучи студентом, Олег Кандиба розуміє потребу створення незалежної держави України. Але для цього треба ступити на шлях боротьби, часом жорстокої і безкомпромісної.
Тому юнак стає членом Організації Українських Націоналістів і пов’язує життя з боротьбою за національне визволення свого народу. Ольжич очолив культурний сектор організації, а трохи пізніше став заступником голови проводу ОУН. Олег Кандиба займається художньою творчістю, дібравши собі літературний псевдонім Ольжич, тобто син Олега, київського князя, який згадується в літописах як «Ольг». Цей псевдонім говорить про те, що Олег завжди відчував себе українцем.
У 1935р. у Львові вийшла збірка Ольжича «Рінь».
За дорученням ОУН поет брав участь у проголошенні демократичної Карпатської України. Потрапив до хортистської тюрми.
У 1940р. у Празі вийшла збірка Ольжича «Вежі».
У 1944 році Олега Ольжича було заарештовано. Почалися допити, катування, поета було відправлено до концтабору Заксенхаузен. У вірші «Присвята» він писав:
Пошли мені, молюся, дар один:
В ім’я її (Батьківщини) прийняти мужньо муки,
І в грізні дні залізної розплати
В шинелі сірій вмерти від гранати.
На землі немає могили Олега Ольжича. Він помер у камері в’язнів-смертників табору Заксенхаузен 22 липня 1944 року. Довідавшись про смерть сина, помер батько, Олександр Олесь. А 31 липня з’явився на світ син Олега, теж Олег Кандиба. Рід талановитих людей, справжніх патріотів не перевівся.
Виразне читання поезії «Захочеш – і будеш» (із циклу «Незнаному воякові»)
Захочеш – і будеш
Захочеш – і будеш. В людині, затям,
Лежить невідгадана сила.
Зрослась небезпека з відважним життям,
Як з тілом смертельника крила.
І легко тобі, хоч і дивишся ниць,
Аби не спіткнутись ні разу,
І нести солодкий тягар таємниць
І гостру петарду наказу.
Навчишся надать блискавичність думкам
І рішенням важкість каміння.
Піти чи послати і стать сам на сам
З своїм невблаганним сумлінням.
Словникова робота
Затям — зрозумій, запам’ятай.
Ниць — униз.
Петáрда — вибуховий пристрій застережної дії.
Сумлíння — совість, внутрішній голос, суддя, який оцінює наші думки та вчинки. Воно може підказати нам правильне рішення й застерегти від неправильного.
Ідейно-тематичний аналіз поезії
Тема поезії – життя і боротьба. Ідея - автор нагадує нам, що життя прекрасне, але скороминуче, тому не варто витрачати час даремно, слід займатися тим, чого справді прагне душа в дану мить.
Художній аналіз поезії
Автор широко вживає книжну лексику, зокрема застарілі слова, біблеїзми, крім того, займенники, що використані на позначення Бога, згідно з вимогами конфесійного стилю пишуться з великої літери. Ужитий тут і минулий час (“благословив”) означає щойно здійснений прихід нової епохи).
Визначити художні засоби:
епітети «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких грон», «променистих вин»;
метафори «на столах Його веселих», « Твойому серцю найхмельніший келих»
повтори, що підкреслюють тривалість дії «і вірити, і прагнуть», влучно виражають думку «Безсмертне – і величне, і ясне-бо», уповільнюють плин мови, надають їй урочистості
Завдання пошуково-дослідницького характеру
Випишіть із тексту цитати, які найбільше сподобалися, визначте їхню роль у розкритті теми та ідей поезії.
Орієнтовна відповідь
Захочеш — і будеш.
В людині, затям,
Лежить невідгадана сила.
Навчишся надать блискавичність думкам
І рішенням важкість каміння.
Людина має в собі невичерпні сили, про які вона навіть не здогадується. Безмежна її любов до батьківщини, мужність, з якою вона захищає свій край, готовність до самопожертви. Особливо це характерно для нашої багатостраждальної України, душі народу якої часто не збагнути іншим.
Творча робота
Складіть асоціативний ряд до слова «патріот»
Зразок
Патріот — Батьківщина, волонтер; людина, яка поважає традиції, історію, культуру; захисник, дім, любов...
Людина має в собі невичерпні сили, про які вона інколи й не здогадується. Безмежна її любов до Батьківщини, мужність, із якою вона захищає свій край, готовність до самопожертви. Особливо це характерно для нашої багатостраждальної України.
ІХ. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання
Прочитати біографію Олени Теліги (стр. 250- -253)
Прочитати поезії «Сучасникам» (стр. 250-252)
* Підготувати тестові завдання до творчого шляху О.Ольжича
17.04.2023- Понеділок
Тема уроку: Контрольна робота №5
Василь Симоненко, Марина Павленко, Любов Пономаренко.
Пишуть учні контрольну в класі.
Домашнє завдання: стор.247- 249 ( 1-3 питання письмово)
12.04.2023 - Середа
Тема уроку: Особливості художніх засобів новели (роль деталей, поєднання
різних часових площин тощо). ТЛ: новела
Сюжет новели «Гер переможений»
― експозиція: полонені німці зводили будинок
― зав’язка: навесні німець Фрідріх садить грядку
― розвиток дії: ставлення Фрідріха до українських жінок-вдів, та їхнє до полоненого
― кульмінація: самогубство Фрідріха
― розв’язка: фотокартка з двома дівчатками ― згадка про полоненого німця
Поняття простору і часу в художньому творі
― Чому автор ускладнює композицію, подавши дві розв’язки? Хоча між ними різниця 50 років.
(Через 50 років до оповідача прийшло розкаяння за своє ставлення до Фрідріха, прощення ворогам, які свою роботу виконували на совість. З роками людина стає мудрішою, набирається життєвого досвіду, приходить усвідомлення, що прощення ― одна з найважливіших людських чеснот.)
Художня деталь ― виразна подробиця твору, яка подає певний епізод у несподіваному ракурсі.
Через деталь значною мірою виявляється спосіб художнього мислення митця, його здатність вихопити з-поміж безлічі речей чи явищ таке, що у сконцентрованому, вигляді дає змогу виразити авторську ідею твору.
В одних випадках художня деталь може набирати характеру символу, в інших — бути деталлю-штрихом. У тексті цей спосіб мислення матеріалізується в речових, портретних, пейзажних, інтер’єрних деталях. Художня деталь може надавати особливого забарвлення мовленню персонажа тощо.
Вона буває як повторюваною у творі, так і одномоментною, але в кожному разі вона має в собі прихований зміст, підтекст, може викликати широкий ряд асоціацій, здатна замінити собою опис, авторську характеристику, міркування, цілий епізод тощо.
- Яка з цих деталей найбільше пов’язана з ідеєю твору? (Знайдена фотокартка)
Фотокартка знаходилася у рукавиці – ніби лист у конверті, лист у вічність
Домашнє завдання :
Написати лист Л. Пономаренко. Розказати про свої враження від прочитаного твору
https://www.youtube.com/watch?v=Jw7v-LHAH4w - переглянути відео; підготуватися до к.р. за творчістю В. Симоненка, М. Павленко, Л. Пономаренко - тестування.
10.04.2023 - Понеділок
Тема: Любов Пономаренко. «Гер переможений». Наскрізний гуманістичний пафос новели
https://www.youtube.com/watch?v=Jw7v-LHAH4w - перегляньте вдумливо презентацію
Любов Пономаренко народилася 25 травня 1955 року в селі Іванківці, що на Чернігівщині. У 1978 році закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут імені Миколи Гоголя. Працювала вчителем російської мови та літератури, в редакції газети.
З 1987 року мешкає на Полтавщині в місті Гребінка. Працює власним кореспондентом Всеукраїнської громадсько-політичної газети «Зоря Полтавщини».
Твори письменниці друкувалися в багатьох газетах та часописах, також друкувалися за кордоном – в Німеччині та Японії.
Автор книг новел, оповідань та повістей «Тільки світу» (1984 р.), «Дерево облич» (1999 р.), «Ніч у кав’ярні самотніх душ» (2004 р.), «Портрет жінки у профіль з рушницею) (2005 р.).
Письменниця – лауреат літературних премій:
Міжнародної імені Олеся Гончара (2000 р.);
Всеукраїнської «Благовіст» (1998 р.);
Обласної імені Панаса Мирного (2005 р.).
- 1999 року вийшла друга збірка прозових творів під назвою «Дерево облич». Туди і увійшов твір «Гер переможений». Написаний він на основі справжніх фактів. У містечку Гребінка, де письменниця зараз живе, багато будинків після війни побудували полонені німецькі солдати. Це розповідь про одного з них.
Війна – страшне явище. Вона несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю чоловіків, які зі зброєю в руках пішли на фронт, не легша була доля дітей, жінок, стареньких, які залишилися в окупації, тяжко працювали, потерпали від голоду і холоду.
У війні, як правило, бувають переможці й переможені. Переможців, особливо у справедливій війні, уславлюють, у пошані схиляють перед ними голову. А от що можна сказати про переможених? Тих, наприклад, які потрапили на війну не з власної волі?
Це дуже складне питання.
Як же ставитись до переможених загарбників, що принесли стільки горя на нашу землю?
Ненавидіти, пробачати, бути байдужим до їхньої долі? Про це ми і поміркуємо на уроці.
Робота над змістом новели.
1. Коли відбуваються події, зображені у творі?
2. Зачитати, яку роботу виконували полонені німці?
3. Чим займався Фрідріх після робочого дня?
4. Що робили діти, коли побачили скопану грядку?
5. Як ставилися жителі міста до полонених?
6. Чим любив хизуватися Фрідріх?
7. Коли і чому німець перестав садити грядку?
8. Яке він знайшов інше заняття?
9. Яка трагічна подія сталася з Фрідріхом?
10. Що привернуло увагу оповідачки, коли вона сиділа на вікні у новому будинку?
11. Чому дівчина не зірвала квітку?
12. Якою подією завершується твір?
Міні-дослідження
Дібрати цитатний матеріал
ставлення полонених до міста, його жителів;
Полонені «зводили цей квартал з любов’ю і розпачем»; «не любили цей народ, не любили будинки»; «Фрідріх саджав нас на коліна та співав: полонені «всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау». Полонені німці ненавиділи і місто, і його жителів, і будинки, які зводили, але тільки до того часу, поки не бачили творіння своїх рук, з любов’ю згадували свою домівку, були вдячні вдовам за допомогу. Фрідріх любив дітей, квіти, був умілим майстром.
ставлення дорослих до полонених;
«Охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував»; «місто давно не сердилось на німців, вдови жаліли їх»; «охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною»; «самотні жінки стояли подовгу, роздивлялися прикраси і навіть сплакували».
ставлення дітей до полонених.
« ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці»; «і ми цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку»; «ми не могли його не дражнити, ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав»
Робота з темою уроку «Наскрізний гуманістичний пафос новели»
Л.Пономаренко показала, що полонені теж люди, підкреслила, що будь-яка війна – неприпустиме для людського суспільства явище, а новела має настрій людяності, любові до людини, тобто гуманістичний пафос.
- Визначте тему та основну думку новели ( запишіть в зошит)
Тема «Гер переможений»: зображення гуманного ставлення до полонених німців, які відбудовували зруйноване місто (взаємостосунки Фрідріха з дітьми, самотніми жінками).
Основна думка: ненависть, зневажливе ставлення до полонених німців змінюється на доброту, чуйність, співпереживання, бо простий німець — заручник фашизму
Ідея «Гер переможений»: засудження війни, жорстокості; уславлення гуманізму, чуйності, доброти.
Домашнє завдання: прочитати твір Любові Пономаренко "Гер переможений" - в підручнику,
скласти план, записати композицію твору.
03.04.2023 - Понеділок- 05.04.2023.
Тема уроку: Добро і зло в повісті, у сучасному світі та в людині.
Образи дітей та дорослих, аналіз їхніх учинків
Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=UDKtptlFOkQ&list=PLuKEIL5ZUv-Vng8iKllB_q2WhkJDtDTBS&index=39
Опрацюйте поданий нижче матеріал
Сучасна українська дитяча письменниця Марина Павленко своєю повістю «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» довела, що казка може супроводжувати людину і в дорослому житті. Щоправда, дива трапляються тільки з тими, хто в них вірить. Наприклад, головна героїня твору Софійка дуже вірила, що дива допоможуть їй врятувати того, кого вона, здавалося, кохає.
Насправді ця повість про боротьбу добра зі злом, боротьбу ницості, підлості, брехні зі справжнім благородством. Кожен герой твору проходить через багато випробувань, але не кожен здатний зрозуміти свої помилки й осягнути істинні цінності.
Ми бачимо дружну родину – Софійку, її маму, батька, братика Ростика, тітку Сніжану. Всі вони добрі, щиро люблять одне одного, життя, родинні традиції. Софійка, напевно, дуже хотіла потрапити в казку, а тому й знайшла двері в той інший, казковий світ, які відкрила їй стара шафа і родинний скарб – разок коралового намиста. Але вона не просто вірила в казку, вона прагнула досягти найблагороднішої в житті мети - допомогти іншій людині врятувати її від родового прокляття. Дівчинка наділена всіма найкращими чеснотами – добротою, людяністю, толерантністю, умінням поважати старших, добрим серцем і справжньою мужністю.
Повість-казка Марини Павленко має дуже чітку композицію: зав'язка твору розповідає про те, наскільки важливим скарбом є родинні коралі, про стару шафу, яка перетворюється на таку собі машину часу, про те, що Русалонька стала дорослою – і закохалась!
Ми маємо у творі й іншу часову площину, минуле, у яке потрапляє допитлива і смілива Софійка, щоб порятувати Вадима від родового прокляття.
Кульмінаційний момент повісті настав, коли Софійка складає докупи всі "пазли" старовинної загадки і, нарешті, вибудовує струнку картину причин і наслідків минулих подій, дізнається про те, як прокляття вимордувало рід Кулаківських. Розв'язка має щасливий кінець.
Письменниця дає змогу читачам зрозуміти, що є в житті справжніми цінностями, а що – химерою, яка ніколи не приносить щастя.
Семикласниця Софійка захоплена красенем-однолітком Вадимом Кулаківським. Він видається їй найкращим. Дівчинка знає про його вади, але не перестає мріяти про те, щоб він сидів за партою поруч із нею, щоб проводжав додому після уроків... Навіть після того, коли Вадим украв у дівчинки сімейну реліквію – коралі – Софійка знаходить виправдання його діям і намагається допомогти Вадимові: знімає родове прокляття з родини за злочин, зроблений його предком аж у сьомому поколінні. Поруч із Софійкою є ще один хлопчик – закоханий у неї Сашко. Перед дівчинкою постає непростий вибір: красень Вадим чи нічим не примітний, але надійний Сашко? Про те, хто буде поруч із Софійкою, ми дізнаємося з останнього розділу повісті.
Робота зі словником літературознавчих термінів.
Символ – це умовний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища. Певний образ стає символом, якщо він часто повторюється для означення того самого явища.
- Чи можемо ми назвати образ старовинних коралів символічним?
- Чому Сніжана відмовилася вийти заміж за Валентина?
- Чому Клава ніколи не одягала коралі?
- Що символізує старовинна шафа?
- Чому тато хотів відреставрувати її?
- Чим стала шафа для Софійки?
Образи-символи виписати.
Невід’ємною складовою образної системи роману «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» є символічний образ чарівної бабусиної шафи, яка служить порталом між минулим і теперішнім часом: «Різьблена, з широкою шухлядою внизу, ще од прадіда Павла й прабабусі Горпини по маминій лінії. Її не проміняли на харчі навіть у голодовку! Почесна «пенсіонерка», регулярно змащувана щонайдорожчими засобами для меблів, схотіла згадати молодість?...» .
Ще один родинний артефакт – незвичайні коралі, які, за словами мами, «кожна жінка їхнього роду під вінець одягала... Намисто дісталося ще прапрапрабабі. Відтоді передавалося з роду в рід на щастя. Хоча Софійчина мама чомусь його всерйоз не сприймала. Вдягла тільки з поваги до реліквії. А по весіллі відразу кудись поділа, здається, таки до шафи».
Прикметно, якщо шафа є символом духовного спадку пам’яті й пошани до свого роду, то чарівні коралі, які передаються по жіночій лінії родини із покоління в покоління, – оберегом, символом щастя у подружньому житті. Окрему роль відведено в романі Марини Павленко образам природи, що є одним із важливих засобів зображення персонажів, слугують глибшому розкриттю їхніх внутрішніх вражень і відчуттів. Так, скажімо, картини природи злиті в єдиний нерозривний потік переживань головної героїні твору Софійки: «Осінь усе глибшала, як глибшали Софійчині сумніви й вагання. Вкутавшись у подаровану тітонькою шаль, бродила золотими листяними заметами. Парк оголився і спорожнів. Тільки їхня з Вадимом акація ще ніяк не скидала срібно-зеленого кучерявого вбрання. Софійка знала: акація не жовкне, зеленіє до останнього і просто осиплеться якоїсь ночі під натиском тяжкого приморозку».
Домашнє завдання: 1.перегляньте відео з метою систематизації прочитаного тексту https://www.youtube.com/watch?v=lXH8FaEw_QY; 2.
Виправте помилки у тексті, запишіть у правильному вигляді: Літературна гра „Нісенітниці”
Головна героїня пригодницького роману Марії Павленко — це дівчинка Сніжана, яка закохана у свого однокласника Валентина. Однак Валентин закоханий в іншу дівчинку, тому Сніжана дуже страждає. Вона викрала в тітоньки чарівне намисто й може подорожувати в часі, лише повернувши кілька намистинок. Сніжана дізнається, що Валентин покохає її, якщо вона зніме прокляття, яке нависло над її родиною. Задля цього дівчинка має допомогти бабці Юзі.
29.03.2023 - Середа
Тема уроку: Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Роздуми про суть людського життя, моральний вибір кожного
Перегляньте відео:https://www.youtube.com/watch?v=CLPujp9RQQs - з 7 хв. до кінця.
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=12852 - посилання на повний текст
https://www.youtube.com/watch?v=Xgb8CzDBBmo - аудио, 1 частина
https://www.youtube.com/watch?v=FOLJUZObGeQ - 2 частина
Домашнє завдання: перевірте себе https://learningapps.org/18778095; дочитайте твір.
27.03.2023-Понеділок
Тема уроку: Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Казкове і реалістичне в повісті-казці, час теперішній і минулий у ній
Ознайомтеся з біографією та творчістю письменниці, переглянувши відео:https://www.youtube.com/watch?v=KWBUX2xF1nQ
Зміст, композиція, проблематика, персонажі твору: https://www.youtube.com/watch?v=CLPujp9RQQs - зупиняючи відео, запишіть у зошит: жанр, тема, ідея повісті, проблеми ( дивитися перші 7 хвилин).
Домашнє завдання
Читати книгу: посилання на повний текст https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=12852;
у процесі читання намалювати родинне дерево сім'ї Кулаківських.
22.03.2023 - Середа
Тема уроку: Урок виразного читання. Конкурс на кращого читця поезій В.Симоненка
Робота над пам’яткою “Правила виразного читання віршів напам’ять”
1. Назвіть ім’я автора та назву вірша.
2. Читайте напам’ять текст вірша, чітко вимовляючи слова та правильно відтворюючи зміст (слідкуйте за дикцією).
3. Розставте логічні наголоси в тексті.
4. Спробуйте передати думки і почуття, що наповнюють текст. Пам’ятайте, що своїм читанням ви показуєте, наскільки зрозуміли твір.
5. Пам’ятайте про паузи, про висоту вашого голосу при читанні, не поспішайте та не кричіть.
6. Будьте щирими, в міру емоційними, намагайтеся розкрити глибину думок і почуттів автора та його ліричного героя.
7. Доречно використовуйте жести та міміку.
8. Намагайтеся при читанні відтворити інтонаційний малюнок вірша.
9. Не забувайте про риму й ритм вірша – вони роблять поезію музичною.
Виразне читання напам’ять віршів Симоненка "Лебеді материнства", "Ти знаєш, що ти- людина.."
Домашнє завдання:
прочитати повість Марини Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=12852
08.03.2023 - Середа
Тема уроку: Загальнолюдські цінності та ідеї у вірші «Ти знаєш, що ти – людина?». Романтичний порив, прагнення пошуку, відкриттів і самовідкриттів у поезії «Гей, нові Колумби й Магеллани»
1.https://www.youtube.com/watch?v=USWbrt9QMIE - перегляньте відео
2.Запишіть в зошит художні засоби, які використав поет для розкриття ідеї твору "Ти знаєш, що ти людина?"
3. Запишіть в зошит художні засоби, які використав поет для розкриття ідеї твору «Гей, нові Колумби й Магеллани».
Домашнє завдання: вивчити напам'ять вірш В. Симоненка "Ти знаєш, що ти людина..."
06.03.2023- Понеділок
Тема уроку: Василь Симоненко. Коротко про митця. «Лебеді материнства». Фольклорна основа поезії. Символічний зміст образу лебедів
Про письменника: ст. 168.
2. Прочитайте вірш: ст. 168-170.
https://www.youtube.com/watch?v=b2m-OEK4tlI - відеоаналіз вірша
Зробіть записи в зошити, використовуючи відео або текст під ним.
Домашнє завдання: вивчити напам'ять вірш В. Симоненка "Лебеді материнства..."
01.03.2023 - Середа
Тема уроку: Контрольна робота
Творчість Г. Тютюнника, О. Стороженка, Б. Лепкого, Л. Костенко
Повідомте учням
Код доступу 3254905
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3254905 - Відкритий до 05.03.2023 .15.00 год
Домашнє завдання: підготувати біогр.відомості В.Симоненко
27.02.2023.- Понеділок
Тема уроку: Ідея глибокого духовного наповнення людини – її «крилатості», що проявляється індивідуально. Духовне багатство – найбільший скарб у житті («Крила»)
1.Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=VV2WYVRRLzs - 8 хв.
2.Зупиняючи відео, зробіть записи в зошиті: диптих, художні прийоми: алегорія, паралелізм, антитеза, розгорнута метафора.
Домашнє завдання:
знати визначення художніх прийомів, які використано в поезії "Крила", та уміти наводити приклади з тексту вірша;
підготуватися до к. р.за темою "Творчість Г. Тютюнника, О. Стороженка, Б. Лепкого, Л. Костенко"
Користуючись підручником, зошитом та матеріалами сайту, повторіть головні відомості про вивчені твори (автор, назва, тема, головна думка, художні засоби).
22.02.2023- Середа
Підключитися до конференції Zoom о 10.10 год -7 клас
https://us04web.zoom.us/j/79916255088?pwd=a3I2cURvOWhycW56ZElGSU01MWl1QT09
Ідентифікатор конференції : 799 1625 5088
Код доступу : 55555
Тема уроку: Ідея зіткнення неповторності й буденності в «Кольорових мишах». Умовна, вигадана ситуація. Образ особливої дівчинки Анни
Пригадайте зміст вірша за допомогою нестандартного відео:https://uaclips.com/video/YLLMLb-5fZw/ліна-костенко-кольорові-миші.html
Перегляньте відеоурок: https://www.youtube.com/watch?v=aRiSwaUnicE - з 8.хв. 45 сек. до кінця
Дайте письмову відповідь на проблемне запитання уроку: Чи добре бути таким, як усі? (або: Чи легко бути не таким, як усі). Обсяг відповіді: 5-7 речень.
Домашнє завдання: вивчити вірш Л. Костенко "Крила", прочитати вірш "Чайка на крижині".
20.02.2023.
Тема уроку: Ліна Костенко. Коротко про письменницю. Уявне, фантастичне і реальне в її поезіях. «Дощ полив...»
1.Перегляньте відео - до 8.хв. 45 сек. https://www.youtube.com/watch?v=aRiSwaUnicE
2. Прочитайте відомості про Л. Костенко у підручнику: ст. 161
3. Запишіть у зошит те, що здається вам найважливішим для розуміння поезій Л. Костенко.
Домашнє завдання:
вивчити вірш "Крила" ,
прочитати вірш "Кольорові миші" - ст. 162-163,
підготувати повідомлення про чайку та символічне значення крил у культурі народів світу.
15.02.2023.
Підключитися до конференції Zoom о 10.10 год -7-г , 7-в -клас
https://us04web.zoom.us/j/79916255088?pwd=a3I2cURvOWhycW56ZElGSU01MWl1QT09
Ідентифікатор конференції : 799 1625 5088
Код доступу : 55555
Тема уроку: Богдан Лепкий. «Мишка".Трагічна й комічна ситуації, роль їх у розкритті основної думки, моралі. Створення власного закінчення твору
13.02.2023.
Тема уроку: Богдан Лепкий. «Мишка".Трагічна й комічна ситуації, роль їх у розкритті основної думки, моралі. Створення власного закінчення твору
Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=4GgAe3VDMCw (11, 5 хв.)
Напишіть власне закінчення твору:Мишка почула брехню господині, що відмовила у допомозі бідній жінці. Що могла вчинити Мишка, щоб перемогло добро, як годиться у казці? ( обсяг роботи - 0, 5 сторінки в зошиті)
Домашнє завдання:
прочитати біографію Л. Костенко -ст. 161,
вивчити вірш "Крила".
08.02.2023 - Середа
Підключитися до конференції Zoom о 10.10 год -7-г , 7-в -клас
https://us04web.zoom.us/j/79916255088?pwd=a3I2cURvOWhycW56ZElGSU01MWl1QT09
Ідентифікатор конференції : 799 1625 5088
Код доступу : 55555
Тема уроку: Богдан Лепкий . Коротко про письменника. "Мишка(Казка для дітей: для малих і великих)". Морально-етичні питання у творі, проблема збереження загальнолюдських цінностей.
1.Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=d3t0eeMKEpY
2.Користуючись відео, складіть і запишіть паспорт твору "Мишка".
06.02.2023 - Понеділок
Тема уроку: Богдан Лепкий . Коротко про письменника. "Мишка(Казка для дітей: для малих і великих)". Морально-етичні питання у творі, проблема збереження загальнолюдських цінностей.
Сьогодні українському письменникові Богданові Лепкому повертається його чесне ім’я, а українській літературі – його твори. Навіть знана у всіх усюдах, де живуть українці, знаменита пісня «Чуєш, брате мій…», що постала з його вірша «Журавлі», публікувалася без імені автора, як народна.
Та Богдан Лепкий – не епізодичне ім’я в українській літературі, це постать першорядної ваги, непересічного таланту. Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, видавець – він у кожній з цих галузей вніс вагомий вклад в історію рідної культури.
А ще Богдан Лепкий – талановитий художник і музикант.
Його батько, сільський священик, сам писав під псевдонімом Марко Мурава; мати гарно грала й співала; брат Левко став відомим композитором.
Учився Лепкий у Бережанській гімназії і аж у трьох університетах – Віденському, Краківському та Львівському. Спочатку вчителював у рідній гімназії, у Кракові, потім став професором української літератури Ягеллонського університету. З 1899 року переїздить до Кракова й постійно живе у Польщі, хоч дуже сумує за рідною українською землею.
Серед друзів Б. Лепкого – Іван Франко, В. Стефаник і багато інших діячів культури.
У тридцятих роках XX ст. Лепкий часто приїжджав з Кракова на Івано-Франківщину в село Черче, там він лікувався в місцевому санаторії, наймаючи житло. А 1933 року сільська громада безкоштовно спорудила для нього спеціальний будинок, назвавши його «Богданівкою». Це дуже промовистий факт.
Творчість Б. Лепкого припала на епоху, сповнену складних історичних процесів і непростих випробувань. Але все своє життя поет лишався невтомним трудівником і вірним своїм першим враженням про рідну землю, куди б його не закидала доля.
Історія написання казки "Мишка"
1. Б. Лепкий ще з дитинства полюбив казки. Була в нього няня Яницька, яка казок знала силу-силенну, а її вихованець захоплено приймав їх у свою душу. Ставши письменником, він написав багато казок для дітей молодшого віку. Навіть свою біографію він назвав «Казка мого життя».
2. Події у творі розгортаються під час Першої світової війни (1914 рік). Всюди холод, голод, непорозуміння. Ця війна застала родину Лепких у Яремчі, під час відпочинку. Готель, де жила сім’я злетів у повітря.
3. Письменник бачив спустошені села, голодних людей під час війни, тому й розповідає про це у своєму творі. Він хоче, щоб люди вирощували хліб, а не засівали землю снарядами і злобою.
Домашнє завдання:
Підготувати біографічні відомості Б.Лепкого
Прочитати казку "Мишка"
Скласти план,
Виписати головних героїв
01.02.2023 - Середа
Тема уроку : Олекса Стороженко «Скарб». Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання.
Бесіда за питаннями :
- Сформулюйте тему оповідання «Скарб». (зображення щасливої долі Павлуся Лежня, який протягом свого життя був ледачим і в той же час байдужим до всього).
- Яку ідею розкриває нам автор у творі ? (засудження заздрості, підступництва тих, хто зазіхає на чуже майно, ледачого, паразитичного життя).
- Зачитайте рядки з твору, що містять основну думку.
(а) «…той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав…»;
б) «Не той тільки щасливий, що натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть, бо у такого і душа буде не голодна»).
За жанром це у нас гумористичне оповідання з елементами фантастики. Доведіть, що це дійсно так.
- Чи є даний твір оповіданням ?
- Цей твір ми відносимо до гумористичних, чому? (автор тут не викриває вади Павлуся, а в жартівливому тоні виявляє смішне в характері й поведінці головного героя, у способі його життя. Павлусь нікого не ображає, нікому не шкодить і не заважає жити. Такий спосіб життя видається смішним.)
- Які елементи фантастики наявні у ньому ?
О. Стороженко у своєму оповіданні повчає читача, намагається йому прищепити риси доброти, чуйності, порядності, працьовитості, людяності, ввічливості і в той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм... Так, у творі автор зазначає:
1) «Глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалується на свою недолю».
2) «Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба».
3) «Зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як Рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірше од якого-небудь бідолахи».
4) «...Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав...»
5) «Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагадує і заспокоїть...»
- Чи погоджуєтеся ви з думкою автора?
- Чи є в нас час люди, схожі на Павлуся?
- Якби вам дісталися такі гроші, як Павлусеві, на що б ви їх потратили?
- Який висновок ви зробили для себе, прочитавши даний твір?
Літературна вікторина (хвилинка відпочинку).
«Хто сказав?»
«Не ходи, -каже,- холодно, змерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш» (Мати)
«Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їх у чужу хату вкинув, якби не сам Бог того схотів!» (Наймит)
" Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов." (Павлусь)
«На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо?.. ( Батько)
«Ми тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя… (Парубки)
Бесіда
- Що символізує образ скарбу? Спробуйте розкрити його символічне значення.
(Скарб – узагальнений образ щастя. І хоча люди заздрили Павлусеві, вважали що щастя приклеїлося до нього, та жити, так, як він, вони не хотіли. Щасливим не був і Павлусь, бо він нічого у своєму житті не бачив, окрім того, що їв та спав. А такий спосіб життя людині щастя не приносить.)
Домашнє завдання.
1. Виписати з додаткової літератури вислови видатних людей про скарб ;
2. Намалювати ілюстрації до твору (за бажанням) ;
2. Скласти сенкан до слова «скарб» *.
29.01.2023- Понеділок
Тема. Олекса Стороженко. Короткі відомості про автора, його гумористичні твори. Оповідання «Скарб», морально-етичні проблеми твору. Гумористичне, викривальне зображення головного героя. Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання
Відомостей про О. Стороженка зберіглося дуже мало. Олекса Петрович Стороженко як письменник виступив у 50-60-х pp. XIX ст. Він увійшов в історію української літератури творами на історичну тематику і гумористичними розповідями. Письменник створив поетичний образ України, овіяний легендами, повір'ями, піснями. Він змалював образ кмітливого, дотепного українця, із вродженим почуттям гумору.
Анкета письменника
1) Народився 1805 р. у с. Лисогори, тепер Ігнянського району на Чернігівщині.
2 Предки були сотниками і полковниками, походили з давнього козацького роду.
3) Навчався у харківському пансіоні для дворянських дітей.
4) 18 років був на військовій службі.
5) У 1825 р. в Немирові подружився зі сліпим столітнім дідом, який багато розповідав про минуле, походи Кривоноса, князя Четвертинського. А в 1827 р. на Катеринославщині познайомився з 96-літнім запорожцем, який розповідав йому про Запорозьку Січ.
6) Друкувалися твори у рос. журналах та укр. журналі «Основа».
7). Останні роки життя О. Стороженко провів у своєму хуторі Горішині. Помер письменник 1871 р.
8). Літературна спадщина О. Стороженка за обсягом невелика. Значна її частина — це твори російською мовою. Окреме місце у творчому доробку митця займають гумористичні оповідання («Закоханий чорт», «Голка», «Вуса», «Скарб»). Ці твори засновані на широкому використанні українського фольклору, демонології. В них поєднуються фантастичні елементи з реалістичним зображенням селянського побуту, звичаїв.
9). Значна частина оповідань грунтується на приказках та анекдотах, взятих безпосередньо з народних уст. У них багато чарівних подій, народної фантастики, щирого гумору і дотепу. Одним з таких оповідань є «Скарб».
Словникова робота (в зошит записати)
Скарб-це…
1.Коштовності, гроші, цінні речі// Коштовності, гроші та ін., сховані в потаємному місці, закопані в землю.
2.Духовні та культурні цінності, що їх створила людина. Мовні скарби.
3.Хто-,що-небудь надзвичайної цінності з винятковими достоїнствами, якостями// Багатство розуму, почуттів…// Пестливе звертання до дорогої, любої людини.
4.Господарські речі; пожитки, майно.
Робота з підручником.
- Знайдіть у підручнику цитати, що характеризують головного героя. Зачитайте їх.
- Які риси характеру письменник намагається висміяти в образі героя?
- Пригадайте, що таке оповідання.
--За жанром критики характеризують цей твір як оповідання. Підтвердіть або спростуйте цю думку.
-Чи викликало посмішку при читанні у вас це оповідання?
- Цей твір критики відносять до гумористичних, чому, на вашу думку?
-Звернімось до літературного словника с.155
(автор тут не викриває вади Павлуся, а в жартівливому тоні виявляє смішне в характері й поведінці головного героя, у способі його життя. Павлусь нікого не ображає, нікому не шкодить і не заважає жити. Такий спосіб життя видається смішним.)
Домашнє завдання
Підготувати біографічні відомості О.Стороженка
Прочитати оповідання "Скарб", скласти план
23.01.2023 - Понеділок - 25.01.2023 - Середа
Тема: Ідея самопожертви. Аналіз епічного твору. Харакетеристика образу Климка
Основна частина.
1. Читаючи прозові твори, ми не раз говорили про те, що художній твір – це певна система, і все в ній підпорядковано з’ясуванню задуму автора – розкриттю образів, ідеї.
- Давайте ж пригадаємо, які прийоми образотворення використовує автор, щоб створити образ в художньому творі.
(Повторення прийомів за таблицею «Прийоми образотворення»).
1. Портрет.
2. Пейзаж.
3. Мовлення героя.
4. Авторська характеристика.
5. Характеристика героя іншими персонажами.
6. Вчинки за різних обставин.
2. Перевірка домашнього завдання:
- А які ж прийоми використав у своїй повісті «Климко» Григір Тютюнник, щоб «намалювати» образ Климка?
- Це питання досліджували вдома і зараз ми дізнаємось про результати їх досліджень.
Образ Климка
1. Ім’я Климко
2. Вік 10 -11 років
3.Освіта Початкова
4.Рідні, друзі Дядько Кирило, Зульфат, вчителька…
5.Риси зовнішності ?
6.Риси характеру ?
Бесіда
Чому Г.Тютюнник детально не описує рис обличчя героя?
Чому Г.Тютюнник наділив свого героя саме синіми, а не карими, сірими, зеленими очима. Адже Г.Тютюнник велику увагу приділяє очам. Спекулянт наділений кам’яними очима, бабуся, якій хлопчик подає милостиню, вилинялими, вологими, звірятко гадалки мало дрібні, хитрі очі, а Климко – сині.
Яка риса характеру є провідною?
Що спонукає героя допомагати людям? (любов до людей).
Бесіда.
- Чи мав герой негативні риси характеру?
- Отже, автор у своїй повісті створив образ ідеальної людини?
- Яка ж людина, на думку автора, є ідеальною? Якими рисами характеру вона наділена?
- Чи можна охарактеризувати простими словами головного героя? Чому?
(Климко жив не для себе, усім допомагав, жертвував собою не заради вигоди, а тому, що любив людей).
- Чому ж тоді автор свою повість закінчує смертю Климка?
- Чому такий герой гине?
- Можливо, автор цим хотів сказати, що такі люди, як Климко, не живуть довго, вони згорають, як свічки, швидко!
- Пригадайте героїв художніх творів української, зарубіжної літератури, історії, які жили б так, як Климко, віддаючи серце людям.
- А чи зустрічали ви таких людей у реальному житті, абсолютно ідеальних?
- Чому ж тоді Г.Тютюнник, який ставив собі за мету відтворювати реальні картини життя, створив образ нереальної людини?
(Прагнути бути схожим на нього, виховувати в собі ці якості).
-А яку ж саме провідну рису характеру втілив автор в образі Климка?
(Ідею самопожертви).
- Григір Тютюнник вірив, що якби в нашому суспільстві було б побільше таких людей, як Климко, які б не тільки споживали, а й віддавали, то ми б з вами жили в іншому суспільстві, у розвиненій країні і були б щасливі.
- Але це думка автора. А ваші думки щодо того, чи риси характеру Климка є популярними в наш час, озвучте у своїх творах.
Домашнє завдання.
1.Скласти сенкан до образу Климка
2.Написати листа Климкові або есе «Чи кожна людина здатна на самопожертву?»
16.01.2023-18.01.2023
Тема уроку: Григір Тютюнник "Климко". Морально- етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних.
1. Теорія літератури ( записати в зошит)
Самопожертва – це жертвування собою, своїми інтересами заради інших людей.
Художня деталь – це така характерна риса чи подробиця, яка має відносно самостійне значення й використовується для того, щоб емоційніше й глибше змалювати картини чи образ, підкреслити важливість чогось, індивідуальну особливість (стор.181)
2. Запитання за змістом:
· Яка епоха відтворена у повісті?
· Яку їжу герої твору вважали найціннішим?
· Місто до якого подорожує Климко?
· Що продавала Наталя Миколаївна?
· Місце, де герої твору набирали вугілля?
· Чому необхідно було сходити Зульфату до Фейзуліних?
· Хто завдав шкоди мешканцям поселення?
· Що сталося зі станцією, де мешкав Климко з дідом Кирилом?
· Кого позбавився Климко у своєму помешканні за допомогою Зульфата?
· Чим харчувався Климко під час подорожі?
Головні герої: Климко, дядько Кирил, друг Зульфат, їхня вчителька Наталія Миколаївна з маленькою донькою Олею, тітка Марина.
2.Робота з підручником (записати в зошит)
Риси Цитати
Добрий, турботливий, чуйний, акуратний, працьовитий, умілий, благородний
"...Це була найбільша радість Климкова – покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитися поратися: винести миску з дьогтяною водою,...... і тихо, покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, якої сам і наварив,- гарячої та запашної..." ст.167
Не треба вам нічого промінювати, переходьте до нас жити».
Самостійний, гордий
"...Доглядати за собою – зварити їсти, прибрати в хаті, випрати одежину – він умів і сам. Давно вже міг..."
Витривалий, терплячий, цілеспрямований, рішучий
"...Земля була холодна, від неї потерпли підошви і зробилися як дерев’яні. Коли вони мерзли, що аж пекли, і не було вже терпцю йти далі, Климко сідав просто серед дороги й одтирав їх руками..." "...Останню половину сухаря він з’їв учора зранку і відтоді не мав ані рісочки в роті..." ст.169
«Де в тебе силочка береться, он скільки пройшов голодний»
«Знаєш, що я придумав, я піду по сіль».
Товариський
"...Він рідко коли залишався наодинці у закіптюжених стінах, бо в нього частенько,- бувало, що й до ночі,- засиджувалося шкільне хлоп’яче товариство..." ст.170, 173-174
Відповідальний
"...що. що в нас картоплі є трохи та сала? Цього хоч би на два місяці хватило. А скоро зима. Зараз, поки тепло, треба йти. Харчів наміняємо по дорозі назад, молока, може..." ст.175
Я піду, тьотю,…мене там ждуть»
Милосердний
"...Климко видлубав із кишені одну тридцятку і поклав бабусі у пелену, а сам швидко пішов геть..." ст.181
Мені, тьотю Марино, якби хоч пляшку із собою взяти додому.»
Кмітливий, сміливий, хоробрий
"...Климко випустив плащ-палатку, вчепився дівчині в другу руку і закричав: "Це моя сестра! Сестра моя, пустіть її! Чуєте? Вона мені за матір!" ст.181
«Туди дядю, біжіть!- закричав він, показуючи рукою праворуч від себе – Туди! Там балка!
Совісний, відповідальний, стійкий
"- Треба ж роботу якусь зробити тітці, а то тільки набалакав: і те зроблю, і те..." "...В дощ він не зупинявся, щоб десь його переждати, а йшов і йшов, напнувшись надірваною плащ-палаткою, доки несли ноги...." ст.183, 185
Завдання: Літературний диктант ( "Перевір себе")
1. Де народився Григір Тютюнник? ( Полтавщина).
2. У якому творі відобразив свої дитячі роки? («Климко»).
3. Хто головний герой повісті «Климко»? ( Климко ).
4. Які події відображено у творі? ( В.В.в. ).
5. З ким жив хлопчик? ( дядьком Кирилом ).
6. Скільки знайшов на грядці картоплин? ( 57штук ).
7. Скільки запасу картоплі було на зиму у дядька Кирила?(6 відер ).
8. Якого товару найбільше бракувало на базарі? ( Солі ).
9. Кого зустрів на базарі климко ? ( Вчительку Наталю Миколаївну і Зульфата).
10. Де спочатку ночував хлопець під час мандрівки? (У степу на соломі.)
11. Хто трапився на шляху Климка? (Солдат ворожої армії.)
12. Кого боявся незнайомець? (Партизан.)
13. Як було звати дочку Наталі Миколаївни? ( Оля ).
14. Куди зібрався йти Климко по сіль? ( У Слов’янськ ).
15. Хто дав хлопчикові тапочки? ( Швець ).
16. Скільки днів був непритомним Климко ? ( Три ).
17. Чи знайшов хлопчик сіль? ( Так ).
Домашнє завдання.
· Дописати закінчення повісті у зошит (10 речень).
· Випишіть інтер’єрні деталі з повісті «Климко»
09.01.2023 - Понеділок- 11.01.2023 - Середа
Тема уроку : Тема: Григір Тютюнник. Коротко про дитинство письменника. Повість «Климко». Автобіографічна основа твору. Доля дитини в часи воєнного лихоліття.
Введення творів Григора Тютюнника до програми – акт справедливий , але запізнілий. Це треба було зробити ще за життя письменника – одного з найталановитіших сучасних прозаїків, митця правдивого і сміливого. Він був і письменником, і сценаристом, і перекладачем. Писав твори як для дорослих, так і для дітей.
За книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979)Григорові Тютюннику у 1980 році присуджено республіканську літературну премію ім.Лесі Українки. У 1989 р. його творчість була посмертно відзначена Державною премією ім. Т.Г.Шевченка.
«Життєвий і творчий шлях Г.Тютюнника»
Бесіда
1. Де і коли народився Г. М. Тютюнник?
2. Скільки було років, коли заарештували батька письменника?
3. Хто і де виховував Григіра , після того як мати вийшла вдруге заміж?
4. З якої причини майбутній письменник повернувся додому?
5. Де він отримав першу освіту?
6. За що був осуджений на чотири місяці.
7. В якому році переїхав до Києва і ким працював Г. Тютюнник?
8. Коли помер письменник і де похований?
Історія написання повісті «Климко»
Повість «Климко» переносить нас у тяжкі часи фашистської окупації України. Війна застала Г. Тютюнника на Донбасі, а голод змусив його повернутися на Полтавщину, до матері.
Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя письменника. Герой повісті «Климко» йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку і себе з другом. Однак в основі твору — враження від того пам’ятного походу дитини тяжкими дорогами війни. В 1942 році через голод та дослухавшись поради знайомих, письменник у віці 11 років пішов до матері на Полтавщину пішки.
Згодом в автобіографії письменник згадував:
«Порадили мені чкурнути до матері на Полтавщину, щоб легше стало всьому сімейству, — голод як-не-як. Я так і зробив. Йшов пішки, маючи за плечима 11 років, три класи освіти і порожню торбинку, в котрій з початку подорожі було дев’ять сухарів, перепічка і банка меду — земляки дали на дорогу. Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, одбирало язик і в грудях терпло, тоді трохи привик. Ішов рівно два тижні. Через Слов’янськ, Краматорськ, Павлоград (чи Конград), Полтаву, Диканьку, Опішню.»
Робота з підручником.
- Читання першого розділу повісті «Климко» (підручник сторінка 144).
Ідейно-тематичний аналіз твору ( записати в зошит)
Автор – Григір Тютюнник
Рік видання – 1970
Рід – епос
Жанр: повість автобіографічної трилогії.
Тема: зображення тяжких поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю.
Ідея: прокляття війни, уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості.
Основна думка: маленькі громадяни нашої країни — діти війни — виявляли таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги.
Особливості повісті «Климко»
У повісті влучно переплітається дійсне життя Климка з минулим. Це дозволяє читачеві більше дізнатися про життя хлопця, про його радості і страждання, зрозуміти його характер, поведінку, вчинки.
Проблематика «Климко»:
• добро і зло;
• відповідальність за доручену справу;
• патріотизм;
• милосердя і жорстокість.
• життя і смерть
• самопожертва
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Прочитати сторінки 147-160, скласти план.
Виконати завдання 2 (сторінка 152)
Записати в зошиті автобіографію, написану від імені Климка.
19.12.2022 - Понеділок- 21.12.2022- Середа
Тема уроку: Контрольна робота №3
(за творчістю Андрія Чайковського та Михайла Стельмаха )
Контрольна робота складається з двох частин
Виконати тестові завдання:
За посиланням vseosvita.ua/go введіть код: kom175
або https://vseosvita.ua/test/start/kom175 -тест відкритий до 20.12.2022. 18.00 год.
Написати твір на тему : "Шанобливе ставлення до природи у повісті "Гуси-лебеді летять".
14.12.2022 - Середа
Тема уроку : Образи автобіографічної повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять…»
Бесіда
· Яким за жанром є твір Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять..»?
· Який твір називають автобіографічним?
· Які його ознаки?
· Доведіть, що «Гуси-лебеді летять…» - автобіографічна повість?
· Чому повість має таку назву?
· Що називають символом?
· Що символізують собою лебеді?
Створення родинного дерева Стельмахів
Давайте пригадаємо, якою була родина Стельмахів, уклавши родинне дерево та охарактеризувавши кожного члена сім’ї у творі, зокрема й самого Михайлика.
· Які стосунки були між членами родини?
· Як впливали родичі на Михайлика?
Робота над змістом 8-го розділу твору
· Як сприйняв смерть бабусі й дідуся Михайлик? Зачитайте
Сиплеться, осипається листя, гнуться, горбляться берези, плаче i посмiхається крiзь сльози осiнь i натрушує журбу на мою наболiлу душу. Поменшав свiт, померхли днi мої, а ночi так тривожать, що я прокидаюсь мокрий од слiз. Мамина рука витирає їх, а голос тихо-тихо заспокоює мене:
— Не плач, Михайлику, не плач, любий... Всi люди вмирають. Он бачиш зорi? — показує менi на вiкно, в яке заглядає клапоть проясненого неба. — Гарнi ж, наче з казки повиходили, а теж помирають.
— Я не хочу, щоб умирали зорi, — кажу крiзь плач i дивлюся, як знову на той клаптик неба злодiйкувато наповзають хмари.
— Багато чого нам не хочеться, Михайлику, а життя має свою дорогу: однi покидають її, а другi виходять на неї i все сподiваються чогось кращого собi... Засни, синку.
Я засинав на материних руках, i в мої сни прибивалась хитка дорога, на яку вже не вийдуть мої дiди, i в моїх снах зорi, як і осiннє листя, як i люди, падали на землю.
Навiть лiси тепер втратили свою принаду, наче хтось вибрав iз них привабливiсть i таемничу красу. Стрiчаючися iз грибами, я не радiв, як перше, i не зрiзав їх кiскою — хай собi поживуть, скiльки можуть жити.
· Хто намагався втішити Михайлика?
· Чим похвалилась Люба? Зачитайте діалог між нею та Михайликом
— А я вже в школу ходжу. У нас в одному класi вчиться двi групи — меншi сидять попереду, бiльшi —— позаду. Мене ж вчителька посадила на самiй першiй партi, — хвалиться i радiє дiвчина.
— А чобiт у тебе також нема? — поглянув на босi Любинi ноги, згадав про своє i зiтхнув.
— Нi, є, тiльки я їх бережу, бо два роки маю ходити в них. Михайлику, а може, навiдаємось у нашу загороду?
— Там тобi чогось треба?
— Нi, просто подивимось на борсучу нору, вiднiрки, на гнiздо трясогузки, на джерело. Правда, заглянемо?
— Можна i заглянути, — погодився я, i ми, взявшись за руки, побiгли до загороди.
· Що діти робили на загороді?
· Про які риси характеру це свідчить?
· Що здивувало Михайлика, коли він повернувся додому? Зачитайте
Сьогоднi чогось нашi ворота були вiдчиненi навстiж. Може, хтось iз гостей приїхав? Але нi худоби, нi воза нi на подвiр'ї, нi в катразi. Я пiд'їжджаю до стаєньки, пускаю повiд, а в цей час хтось позаду дужими руками пiднiмає мене вгору, а потiм притуляє до себе.
I острах, i передчуття радостi одразу охопили мене. Од всього цього я примружив очi, а коли розплющив їх, побачив незнайоме i нiби знайоме обличчя i знову примружився.
· Чому хлопчик не пізнав батька?
· Що пообіцяв батько Михайликові?
· Як це сприйняв сам хлопець?
· Зачитайте про перший похід Михайлика до школи.
Другого дня тато взяв мене, обстриженого, накупаного i зодягненого в нову сорочку i штанцi, за руку i повiв до школи. Коли дзвоник задзвонив на перерву й дiтвора горохом посипалась iз класу, батько пiдiйшов до ставної русокосої вчительки, привiтався з нею i нахилив голову в мiй бiк:
— Привiв, Насте Василiвно, вам свого школяра. Може, i з нього буде якийсь толк.
— Побачимо, — посмiхнулась Настя Василiвна, i посмiхнулись її довгастi ямки на їцоках. — Як тебе звати?
— Михайлом.
— А вчитися хочеш?
— Дуже хочу! — так вирвалось у мене, що вчителька розсмiялась. Смiх у неї приємний, м'який i аж угору пiдiймає тебе.
— Тiльки пропустив чимало вiн, — сказала батьковi.
— Усе наздожену, от побачите! — вихопилось у мене, i я благально поглянув на вчительку. — Читати вмiю...
— Ти вмiєш читати? — здивувалась Настя Василiвна.
— Жiнка казала, що справдi вмiє i по всьому селi винишпорює книжки, — захистив мене батько.
— Це вже добре. А хто тебе навчив читати? — зацiкавлено запитала вчителька.
— Я сам вiд старших школярiв перейняв.
— Ану, почитай нам щось. — Настя Василiвна взяла зi столу книгу, погортала її й простягнула менi. — Читай ось на цiй сторiнцi.
Такою сторiнкою мене б нiхто не здивував: тут лiтери були завбiльшки як горобенята, а мої очi вже встигли призвичаїтися i до дрiбненьких, наче мак. Я чесонув цю сторiнку, не спотикаючись на крапках i комах, щоб учительцi зразу стало видно моє знання. Од такого читання батько прояснився, вчителька здивувалась, а потiм, смiючись, запитала:
— А ти ще швидше не можеш?
— Можу i швидше, ось дайте, — йде гаразд.
— А повiльнiше теж можеш?
— I повiльнiше можу, — здивувався, бо нащо робити повiльнiше те, що можна швидше випалити.
— Ну, то прочитай, зважаючи, що в книзi ще є роздiловi знаки.
Далi я читав, зважаючи на знаки, i бачив, як щасливий батько любувався своїм читальником.
— А цифри ти знаєш? — запитала вчителька.
— I цифри, до тисячi, знаю.
— А таблицю множення?
— Нi, цього не знаю, — зiтхнув я i побачив, як посмутнiшав батько.
Але вчителька одразу ж нас так порадувала, що тато нiби аж пiдрiс, а я мало не пiдстрибнув угору.
— Панасе Дем'яновичу, доведеться вашого школяра записати у другу групу.
— Спасибi вам, — чемно подякував тато. — Пишiть, коли на другу потягне.
Вчителька повела мене за собою на ту половину класу, де вчилася друга група.
— Ось тут, Михайле, будеш сидiти, — показала менi на тримiсну парту. — Завтра приходь з ручкою, чорнилом, олiвцем, а книги я тобi зараз дам...
· Як сприймав вступ до школи Михайлик?
· Як мама сприйняла, що Михайлика одразу прийняли до другої групи? Зачитайте
Удома нас дожидали мати i дядько Микола. Коли батько сказав, що мене прийгiяли у другу групу, мати одразу сумно повторила своє: "I що тiльки буде з цiєї дитини?"
· Як ви вважаєте, чому вона так сказала?
· Як проходило навчання у школі?
· Що засмутило Михайлика одного ранку? Зачитайте
Коли ж, прокинувшись одного ранку, я побачив за вiкнами снiг, усе в менi похололо: як же я тепер пiду до школи? В хатi цього ранку журився не тiльки я, але й мої батьки. Пiсля снiданку тато одягнувся у кирею з грубого саморобного сукна i сказав:
— Снiг не снiг, а вчитися треба. Пiдемо, Михайле, до школи, — вiн узяв мене на руки, вгорнув полами киреї, а на голову надiв заячу шапку.
— Як же йому, горопасi, без чобiт? — болiсно скривилася мати.
— Дарма, — заспокоїв її батько. — Тепер такий час, що не чоботи головне.
— А що?
— Тепер головне — свiжа сорочка i чиста совiсть, — посмiхнувся батько, — Правда, Михайлику?
— Правда, — щiльно притуляюсь до тата, i ми обоє пiд зiтхання матерi покинули оселю.
· Прокоментуйте слова батька Михайлика «Тепер головне — свiжа сорочка i чиста совiсть».
· Як батько вирішує ситуацію з навчанням сина?
· Про що це свідчить?
· Як описує ті походи до школи автор? Зачитайте
Отак першi днi зими тато заносив мене у школу, а пiсля урокiв знову загортав у кирею i нiс додому. До цього призвичаїлися i школярi, i вчителька, i я... Якби тепер запитали, яку найкращу одiж довелося менi бачити по всiх свiтах, я, не вагаючись, вiдповiв би: кирею мого батька. I коли iнодi в творах чи п'єсах я зустрiчаю слово "кирея" — до мене трепетно наближаються найдорожчi днi мого дитинства.
· Чи є у вас річ, яка асоціюється з дитинством?
· Чому слово «кирея» дороге для Михайла Стельмаха?
· Чому одного дня батько припізнився до школи? Зачитайте діалог
Якось, коли надворi хурделило, батько припiзнився, i тiльки надвечiр, заснiжений, з обмерзлими вусами, але веселий, вiн зайшов у клас i голосно запитав:
— А котрий тут безчобiтько?
— Це я! — вискочив з-за парти, де сидiли мої однокласники.
— Хто це ти? — наче не пiзнавав мене батько.
— Син Панасiв! — бадьоро вiдповiв я.
— Тодi лови! — батько кидає менi справжнiсiнького бублика. Я пiдстрибую, перехоплюю гостинця i радiю, що вiн навiть iз маком.
— Ви на ярмарку були? — питаюся, шкодуючи їсти бублик.
— На ярмарку.
— I щось купили?
— I щось купили! — весело i змовницьки пiдморгнув менi батько, а з його брови закапав розталий снiг. — Ось дивись! — вiн потрусив киреєю i на пiдлогу упали справжнiсiнькi чоботята.
Я спочатку остовпiв, поглянув на чоботята, далi на батька i знову на чоботята, що пахли морозом, смолою i воском.
— Це менi? — запитав я тихо-тихо.
— А кому ж? — засмiявся батько. — Взувайся, сину. Я пiдхопив чоботята, пiдняв їх угору, i вони блиснули срiбними пiдкiвками.
I менi згадалися дiдовi слова: "Будеш iти межи люди i вибивати iскри..."
· Як сприйняв Михайлик подарунок батька?
· Як ви розумієте вислів «Будеш іти межи людьми і вибивати іскри»?
· Чи відомий вам фразеологізм «Іскра Божа»?
· Що він означає?
Робота над сюжетом 8 розділу повісті «Гуси-лебеді летять…» (записати в зошит)
Експозиція: сум Михайлика за померлими бабусею та дідусем.
Зав’язка: зустріч хлопчика з Любою, приїзд батька Михайлика.
Кульмінація: Михайлика приймають до школи у другий клас
Розв’язка: батько купує сину чоботи.
Робота над змістом 9 -розділу твору
· Як проходило навчання Михайлика у школі? Зачитайте
Справи мої пiшли вгору: у цьому ж навчальному роцi мене вiдзначили й перевели в третю групу. З такої нагоди вчителька сказала дуже сердечнi слова, нахвилювавши ними себе й мене.
Вдома батько здивувався успiхами свого отряхи, заховав у пiдрiзанi вуса посмiшку й сказав:
— Коли так, то хай буде не гiрше... Наука наукою, а чоботи бережи.
· Яка новина потрясла все село?
· Як мешканці села висловлювалися про «театри»? Зачитайте
Цiєї зими в нашому селi вперше заговорили про "тiатри". Що воно таке, нiхто не мiг толком пояснити, а чутки й поголоски йшли рiзнi. Однi казали, що "тiатри" — це якесь iнтересне з переодяганнями лицедiйство, другi — ет, бiльшовицька вигадка, третi — "люзiон", де пускають в очi i ману, i туман, четвертi — витiвка самого нечистого, бо на сценi в темрявi, буває, з'являються русалки, а iнколи з бочки й чорти вискакують.
Кiлька днiв у селi тiльки й розмов було, що про театр, а особливо загуло, коли комсомольцi почали для вистави позичати в селян стiльцi, лампи, миски, чарки й навiть спiдницi, з яких хитромудре мали виходити старосвiтськi широченнi штани. Цю позичку комсомольцi називали реквiзитом, а хтось iз багачiв пустив поголос, що це — реквiзицiя. I деякi наляканi жiнки метнулись одбирати свої спiдницi, не знаючи, що вони мали слугувати великому мистецтву.
· Як це слово сприйняв Михайлик?
· Чому мати негативно сприйняла бажання Михайлика відвідати театр, за квиток якого можна було сплатити натуральними продуктами?
· Яким чином Михайлик хотів потрапити до театру, не маючи квитка?
· Хто його зловив? Зачитайте діалог
Навздогiн менi якесь одоробало гукнуло: "Тримайте його!" Я з того переляку скочив на ноги, швиденько шатнувся до других дверей i... з розгону наскочив на височенного, в червонiм кожушку парубка. Йому одразу стало весело, а менi гiрко. Хiба ж я знав, що i на других дверях пантрують "зайцiв"?
— Ти звiдки такий вискiпався? — пiдхопивши мене пiд боки, запитав парубок.
— Он звiдти, — невиразно промовив я. — Пустiть мене, дядьку, в театр.
— Чого захотiв! Я тебе пущу, але так, щоб знав, де раки зимують!
— Я вже знаю, де вони зимують... — жалiсно заскiмлив, бо не раз про це чув од дорослих.
— А куди Макар телят ганяє теж знаєш? — уже з цiкавiстю покосував на мене парубок.
— I це знаю, — бадьорiше вiдповiв я.
— Ну, а де роги козам правлять?
— Теж знаю.
— А по чому фунт лиха?
— Це як на якому ярмарку, — посмiлiшав я. Моя вiдповiдь сподобалась любителю приказок, вiн засмiявся i ще запитав:
— А чого ж ти не знаєш?
— Не знаю, що таке тiатри. Пустiть мене побачити.
— Iч, який планетний — чого захотiв!? Я зараз як втру тобi часнику, то надовго забудеш про театри, — i парубок повiв мене поперед себе до виходу.
· Яким чином Михайлику вдалося потрапити до театру?
· Яким чином хлопці-однокласники Михайлика потрапили безкоштовно на спектакль?
· Як мешканці села сприймали першу для них виставу? Зачитайте
П'єса пройшла з таким успiхом, що пiсля завiси глядачi кинулись на сцену й почали, не жалiючи рук, пiдкидати своїх перших артистiв. Такого єднання глядачiв i митцiв я чогось потiм не бачив навiть у столичних театрах. Та й переживали, смiялися й плакали у нас щирiше, нiж будь-де.
· З чим незвичайним, великим завітала Мар’яна до родини Стельмахів?
· Про що були останні слова Мар’яни до Михайлика по її від’їзду? Зачитайте
— Прощавай, Михайлику, прощавай, моя радiсть, бо вже нескоро, нескоро побачимось. I вчися, Михайлику, та так учися, щоб усi знали, якi то мужицькi дiти. Хай не кажуть нi пани, нi пiдпанки, нi рiзна погань, що ми тiльки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!
· Як ви розумієте ці слова?
· Чи виправдав, на вашу думку, Михайлик сподівання Мар’яни?
· Чим завершується повість? Зачитайте
I враз угорi над моїм смутком обiзвались бентежнi звуки далеких дзвонiв. Ми з Любою пiдiймаємо голови до неба, до святково бiлих хмар i бачимо, як прямо iз них вилiтають лебедi i натрушують на хати, на землю i в душу свою лебедину пiсню. I хороше, i дивно, i радiсно стає менi, малому, в цiм свiтi...
— А лебедi летять... над моїм дитинством... над моїм життям!..
Робота над сюжетом 9 розділу повісті «Гуси-лебеді летять…» (записати в зошит)
Експозиція: оголошення про першу театральну виставу на селі.
Зав’язка: намагання Михайлика потрапити до театру; допомога дядьки Себастіяна.
Розвиток дії: перегляд і сприйняття мешканцями села театральної вистави.
Кульмінація: від’їзд Мар’яни з козаком; звернення Мар’яни до Михайлика, в якому дівчина наголосила на важливості навчання.
Розв’язка: Михайлик із Любою йдуть до школи, а над ними пролітають лебеді.
У повісті «Гуси-лебеді летять» Михайла Стельмаха розповідь ведеться від імені головного героя — хлопчика Михайлика. Він розповідає про своє життя і про свої переживання, про своє ставлення до всього, що він бачить навколо, свідком і учасником чого доводиться бути йому самому.
Робота над характеристикою персонажа
Напишіть характеристику Михайлика, взявши за основу орієнтовний план. У своїй роботі використовуйте цитати з повісті.
Орієнтовний план до характеристики образу Михайлика
) Михайлик — головний герой твору, бідний сільський хлопчик.
2) Портрет і зовнішність героя.
3) Риси характеру
4) Прагнення героя
5) Стосунки Михайлик з іншими героями твору
6) Значення образу Михайлика.
Домашнє завдання
Підготуватись до контрольної роботи за творчістю Андрія Чайковського та Михайла Стельмаха
12.12.2022- Понеділок
Підключитися до конференції Zoom о 12.35 год -7-г , 7-в -клас
https://us04web.zoom.us/j/79916255088?pwd=a3I2cURvOWhycW56ZElGSU01MWl1QT09
Ідентифікатор конференції : 799 1625 5088
Код доступу : 55555
Тема уроку: Єдність світу природи і дитячої душі у повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять…»
· Яким за жанром є твір Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять..»?
· Який твір називають автобіографічним?
· Які його ознаки?
· Доведіть, що «Гуси-лебеді летять…» - автобіографічна повість?
Робота над змістом твору
Як нам відомо, повість розпочинається хвилюючою картиною: «прямо над нашою хатою пролітають лебеді». Лебеді на білих крилах приносять весну і життя. Щоб повернути лебедів, Михайлик навіть хоче стати чародієм.
· Про які риси характеру Михайлика це свідчить?
· З яким персонажем ми знайомимось ще у цьому уривку?
· Що розповідає дід Дем’ян?
· Як реагує на історію про ключі сонця Михайлик?
· Чому він не може піти туди, куди полетіли лебеді?
· Яку історію він пригадує?
· Зачитайте, як описує автор зимові розваги.
· Про які риси вдачі Михайлика говорить цей опис?
· Чому мама покарала Михайлика за ці розваги?
· Що ми можемо сказати про неї?
· Як Михайлика за цей вчинок назвала мама? А дід?
· Що мав зробити Михайлик після такого вчинку?
· Чому це його не засмутило? Зачитайте.
· Які мовні засоби використовує автор у цьому уривку?
· Якого ефекту він досягає, використавши такий ряд фразеологізмів?
· З ким Михайлик пішов до церкви?
· Що ми можемо сказати про його бабусю?
· Яка картина в церкві вразила Михайлика?
· Які почуття вона викликала у Михайлика? Зачитайте
· Чий прихід обриває спогади Михайлика?
· Хто такий Юхрим Бабенко?
· Що ми знаємо про любов Михайлика до книги?
· Як її описує сам Михайлик? Зачитайте
· Яка книга вразила хлопця? Чому?
· Як описує Михайлик роботу на оранці? Зачитайте
2 Робота над композицією 2 розділу повісті «Гуси-лебеді летять…» (записати в зошит)
Експозиція: розповідь Михайлика про любов до читання
Зав’язка: пропозиція обміну книги «Пригоди Тома Сойєра» на чотири склянки гарбузового насіння від Юхрима Бабенка
Розвиток дії: пошуки насіння
Кульмінація: Михайлик бере без дозволу мами гарбузове насіння, половину якого віддає хлопчику-жебраку
Розв’язка: замість «Пригод Тома Сойєра» Михайлик отримує казки, а замість погроз мами – подяку жінки-жебрачки.
Домашнє завдання
№ 4 ст. 126 – письмово, прочитати 8 розділ повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять…».
№ 7 ст. 132 – письмово, прочитати 9 розділ повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять…».
07.12.2022- Середа
Підключитися до конференції Zoom о 12.35 год -7-г , 7-в -клас
https://us04web.zoom.us/j/79916255088?pwd=a3I2cURvOWhycW56ZElGSU01MWl1QT09
Ідентифікатор конференції : 799 1625 5088
Код доступу : 55555
Тема уроку: Михайло Стельмах. Коротко про митця. Його поетичне сприйняття світу. "Гуси - лебеді летять"- автобіографічна повість про дитинство.
· Яке враження на вас справив життєвий шлях письменника?
· Що б ви хотіли дізнатися про нього?
· Чи цікавий вам світ його дитинства?
· Як ви вважаєте, з яких джерел ми можемо це дізнатися?
Чи відомо вам, що називають автобіографією ( записати в зошит)
Отже, автобіографічний твір – це твір, головним героєм якого є сам автор.
Ознаки автобіографічного твору:
· Розповідь від першої особи;
· Розповідь ведеться то в теперішньому, то в минулому часі;
· Наявність фактів теперішнього часу;
Твір Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять…» називають автобіографічним. Дійшовши свого полудня віку, Михайло Панасович Стельмах написав повість про власне дитинство. Роботу над нею письменник датував 1963 – 1964 роками. Проте спогади про все, що було відчуто і пережито в ранні літа, які поминули в селі Дяківці, пам’ять про рідних і односельців, про події, що пройшли колись перед очима, видно, взяли в полон надто сильно. Отож, у 1966 році з’явилася ще одна автобіографічна повість «Щедрий вечір», у якій знову ожили добре знайомі читачам герої попереднього твору. До речі, повість «Гуси-лебеді летять…» була екранізована ще за життя письменника – у 1974 на кіностудії імені Олександра Довженка був знятий одноіменний фільм, сценаристом якого виступив сам автор. А сам твір письменник присвятив своїм батькам:
Моїм батькам — Ганнi Iванiвнi
й Панасу Дем’яновичу з любов’ю i зажурою
· Як ви розумієте таку присвяту?
Складання асоціативного куща
Повість Михайла Стельмаха має назву «Гуси-лебеді летять…»
· Яка картинка постає у вашій уяві, коли ви чуєте цю назву?
· З чим асоціюються у вас лебеді? Складіть асоціативне гроно.
· Як ви вважаєте, чому для назви свого твору Михайло Стельмах використав цей образ?
Робота з підручником
В легендах та переказах, а також казках багатьох народів світу лебідь є не лише благородним птахом, але й являється багатогранним символом, що втілює всі кращі якості, якими тільки може бути наділена людина: мудрістю, духовною чистотою і невинністю. Крім того, наші пращури наділяли цих досконалих пернатих пророчими і магічними здібностями. Так само лебідь здавна асоціювався з музикою та поезією.
Традиційно лебедя пов’язують з двома стихіями – повітрям і водою, і тому називають птахом життя. Існують легенди про те, що в цих красивих птахів перетворюються душі.
Образ лебедів у повісті Михайла Стельмаха також використаний неспроста. Він є символічним.
Що таке символ та що символізують лебеді ми дізнаємось, опрацювавши статтю підручника:
Українська література: підруч. для 7 кл. загальноосвітн.навч.закл./О.М.Авраменко – К.: Грамота, 2015. – ст.141 ( записати в зошит)
Отже, символ – це умовне позначення якогось предмета, поняття, явища, процесу; художній образ, що відтворює певну думку, ідею чи почуття.
Лебеді у назві повісті Михайла Стельмаха символізують плин життя, і саме з цього символу розпочинається сам твір.
Домашнє завдання
С. 140-141 (теорія); прочитати 1 та 2 розділи «Гуси-лебеді летять…».
Скласти план.
05.12.2022- Понеділок
Тема уроку: Контрольна робота №2.
Тарас Шевченко, Андрій Чайковський
Виконати тестові завдання:
За посиланням vseosvita.ua/go введіть код: vgc324
або https://vseosvita.ua/test/start/vgc324 - тест відкритий до 09.12.2022.17.00 год.
Домашнє завдання:
Михайло Стельмах - Коротко про митця (опрацювати матеріал підручника - зробити конспект)
Повість "Гуси-лебеді летять"- прочитати , скласти план.
Стор.117- 1,2 питання письмово
30.11.2022- Середа
Підключитися до конференції Zoom о 12.35 год -7-г , 7-в -клас
https://us04web.zoom.us/j/79916255088?pwd=a3I2cURvOWhycW56ZElGSU01MWl1QT09
Ідентифікатор конференції : 799 1625 5088
Код доступу : 55555
Тема уроку: А. Чайковський «За сестрою». Благородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків. Використання фольклорних мотивів, засобів (прийому гіперболізації)
Робота над новим матеріалом (характеристика образів козаків).
1. Міні-дослідження . Кожен учень отримав завдання дослідити образи козаків-запорожців і зробити записи
(у таблиці).
2. Аргументація власних суджень про вчинки персонажів.
— Якими людьми постають у вашій уяві запорожці, що зустрілися на Свиридовій могилі? Чим захоплюють?
— Чим вразила вас картина загибелі козацького ватажка Остапа Тріски у бою з ординцями?
— Хто з запорожців викликає до себе особливу симпатію і чому?
3. Волелюбність, життєрадність, лицарська честь, священне почуття обов'язку перед своїм народом — основні риси характеру запорозьких козаків — вірних захисників нашої землі від татарських набігів. У серцях героїв пульсує почуття синівської любові до Батьківщини. Козаки у повісті — захисники мирного населення, а не мстиві людці. «Вони високо несуть лицарську честь — не зачіпають дипломатичних гонців татар, а татар-воїнів нищать тільки в битвах. Нищать тому, що грабіжницька політика непроханих гостей змушує запорожців боронити своїх земляків від розбою і рабства. Козаки гуманно ставляться до татар-бранців (Мустафи-аги, Гусейна), однак не милують потурнаків-українців, які зрадили вітчизну і перейшли на службу до загарбників (епізод розправи над Карим)». — Оксана Нахлік.
Герой Риси вдачі
Андрій Судак (дідусь, сімдесятирічний пасічник)
привчав онуків до лицарського ремесла, оповідав про Запорожжя.
Степан Судак (батько) допоміг звільнитись козакам, «так мусить бути, коли не годен інакше».
Петро Судак (брат) «був відважний козак і не жалів себе». «його язик не любив дармувати».
дід Панас (січовий бандурист) «він не давався старості і волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою і співами, у грізний час допомагаючи розумними порадами й умілим лікуванням».
Семен Непорадний (митець арканом орудувати) «згинав залізні штаби, а коня підіймав поперед себе, мов барана».
Недоля (людяний сотник) «робив справедливий суд над безбожниками». вмілий керівник козаків, визволитель бранців.
Остап Тріска (хоробрий ватажок) як лев бореться з ординцями.
Остап Швидкий (невільник-українець, татарський бранець) «стояв у гурті і витирав сльози».
Опрацювання пейзажу у творі.
— Чи є у творі пейзажні картини? Яка їхня роль?
(Учням пропонується прочитати початок другого розділу, що починається описом українського степу, серед безмежних просторів якого видніються високі козацькі могили.
Довідка. Яскравий пейзаж українського степу підсилює ідею патріотизму. Зачаровує читача неповторною красою, бентежить душу, сповнюючи її синівською любов'ю до рідної землі.)
Домашнє завдання.
Стор.107- 108 - питання , 10 - виконати в зошиті.
Підготуватись до контрольної роботи . Повторити стор.60-108.
28.11.2022 - Понеділок
Тема уроку : Образ Павлуся як утілення благородства і лицарства, сміливості й винахідливості. Родинні цінності й патріотизм у творі
- Доведіть, що «За сестрою» -героїко-романтична повість.
(Події відбуваються в часи нападу татарських орд на Україну. Головний герой зважується на небезпечні пошуки своєї сестри, вирушає у невідому путь, потрапляє у надзвичайні обставини і перемагає).
- Героїчні та романтичні риси повісті:
Героїчні Романтичні
боротьба козаків з татарами
захист вітчизни
побратимство
вірність вірі та присязі
готовність до подолання труднощів головний герой весь час потрапляє у виняткові, незвичайні обставини, переслідує благородну мету порятунку сестри, виявляючи при цьому незвичайну кмітливість.
- Сюжет є складовою частиною композиції.
Композиція (від лат. “складання”, “створення”) – це побудова літературного твору, розташування у певній послідовності та взаємозв’язку всіх його частин (розділів, епізодів, сцен, картин, образів), розгортання подій, групування та розташування персонажів.
- Створіть схему сюжету нашої повісті у вигляді ланцюжка подій
https://learningapps.org/6621867
СХЕМА
1. Славний рід Судаків зі Спасівки.
2. Напад татар на село. Втрата рідних.
3. Втеча Павлуся на татарському коні; зустріч з козаками, братом Петром;
ватажок Мустафа у полоні в козаків; визволення бранців-спасівчан і батька Степана;
небезпечні мандри та пошуки сестри.
4. Зустріч із сестрою.
5. Повернення в Україну.
Запишіть риси характеру Павлуся, підбиріть цитати.
План - характеристики головного героя Павлуся з твору “За сестрою”
1. Павлусь — козацький нащадок.
2. Прив’язаність хлопця до сестри, його лицарська поведінка.
3. Засвоєння козацьких умінь та навичок.
4. Відвага, сміливість та кмітливість головного героя.
5. Допитливість, здатність Павлуся до науки, його товариський характер.
6. Твердість у вірі.
7. Співчуття до невільників, волелюбність.
8. Блискучий план врятування сестри.
9. Любов до рідного краю.
10. Вірність даному слову.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/za-sestroyu-harakteristika-pavlusya
Теорія літератури
З'ясування змісту літературознавчого поняття романтичний герой
- Прочитайте в підручнику, який герой називається романтичним.
- Чи можна Павлуся вважати романтичним героєм? Чому?
(Головний персонаж - справжній герой у повному розумінні цього слова. Це мужня і благородна людина, здатна ризикувати власним життям, діяльна й активна. Павлусь потрапляє у складні ситуації, але завдяки своїй сміливості та розуму з честю виходить зі скрути, рятує інших, поєднуючи в собі силу, сміливість із ніжністю, щирою любов’ю та товариськістю)
- Як гадаєте, чи може така історія бути достовірною?
- Що таке гіпербола? Як її використовує автор?
(Образ головного героя твору Павлуся хвилює і викликає симпатії до себе. Ми захоплюємося його глибоким патріотизмом, щирою любов'ю до сестри, здатністю переборювати труднощі в досягненні поставленої мети. Проте в декого з вас може з'явитися сумнів у реальних можливостях здійснення його задуму. Адже Павлусь часто потрапляє в такі ситуації, з яких, беручи до уваги юний вік, йому не під силу вибратися. Це стається тому, що автор у певних місцях гіперболізує, тобто пребільшує цей образ, і він набирає рис, властивих фольклорним героям - богатирям. Такий прийом не тільки не применшує краси образу, а навпаки, робить його привабливішим і викликає бажання наслідувати позитивні риси характеру Павлуся).
Домашнє завдання
1. Дочитати повість до кінця. Знайти цитати, що характеризують козаків.
2. Скласти 2-5 запитань до одного з козаків повісті для рольової гри «Запитай у героя».
3. Творче завдання (за бажанням). Написати есе «Наша родина моїми очима»
4. Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення/перзентацію «Звичаї козаків» (до 2 хв)
23.11.2022 - Середа
Підключитися до конференції Zoom о 12.35 год -7-г , 7-в -клас
https://us04web.zoom.us/j/79916255088?pwd=a3I2cURvOWhycW56ZElGSU01MWl1QT09
Ідентифікатор конференції : 799 1625 5088
Код доступу : 55555
Тема уроку : Андрій Чайковський. Коротко про митця. Повість «За сестрою». Відтворення історичних подій з позицій гуманізму.
21.11.2022- Понеділок
Тема уроку: Андрій Чайковський. Коротко про митця. Повість «За сестрою». Відтворення історичних подій з позицій гуманізму.
Сьогодні ми розпочинаємо ознайомлення з життям і творчістю Андрія Яковича Чайковського та його повістю «За сестрою».
Біографічні відомості про Андрія Яковича Чайковського (записати в зошит)
Народився Андрій Якович Чайковський 15 травня 1857 року в місті Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано залишився сиротою, жив у своїх родичів. Зростав Андрій у мальовничому краї над Дністром. Першим його наставником була бабуся, яка розповідала йому багато казок, співала пісень, з нею він опанував польський буквар. До початкової школи не ходив, а склав іспити приватно.
У 1869 році став учнем самбірської гімназії. Тут відчув, які мізерні його знання української мови та літератури. Лише в п’ятому класі вперше побачив майбутній письменник «Кобзар». До гімназистів- українців учителі ставилися упереджено, а мову українську та літературу зневажали. Тому Чайковський з друзями організували таємний український гурток. Тут почала почала формуватися національна самосвідомість А. Чайковського, його зацікавило історичне минуле України, він пробує писати. Однак скоро залишає літературні вправи, відчуваючи невпевненість у власних силах.
1877 року Чайковський вступив до Львівського університету на філософський факультет. Не маючи чим платити за навчання, кидає його і йде до війська. Через рік повертається в університет на юридичний факультет.
Важкі обставини особистого сирітського життя, враження від військової служби й походу 1882 року на придушення повстання в Боснії, а потім адвокатська практика й фундаментальне вивчення національної історії спонукали серйозно взятися за перо.
Розпочинається літературна діяльність письменника. Друком виходять нариси, оповідання, гуморески, повісті. Один за одним з’являлися у світ твори, написані на матеріалі історії козаччини: “Козацька помста”(1910), “За сестрою”(1914), “З татарської неволі”(1921), “Богданко”(1934) та ін. Численні твори на історичну тематику були підготовчою роботою до написання історичного роману “Сагайдачний”.
Трапилося так, що після об’єднання західноукраїнських земель із Радянською Україною один з найпопулярніших письменників, історичними творами якого зачитувалась уся українська громадськість, був надовго забутий. Повне видання його “Сагайдачного”(три частини) здійснено в Києві аж через 54 роки після смерті Андрія Чайковського у видавництві “Дніпро” у 1989 році.
У 1919 році письменник переїжджає до Коломиї, де після важкої хвороби у 1935 році помирає. Залишились нездійсненними творчі задуми, плани.
Спадщина цього найпопулярнішого в Україні кінця XIX – початку XX ст. письменника-історика становить понад 10 томів глибоко патріотичної, цікавої за сюжетами прози. Він писав про реальних людей, які займали чільні місця в нашій історії, кохався в добі козаччини, прагнув, описуючи завзяття, відвагу, самопожертву своїх героїв, виховати в читачів високу національну свідомість, відновити в них історичну пам’ять, щоб відчули вони себе українцями, здатними побудувати власну незалежну державу.
Історія написання твору Андрія Чайковського «За сестрою»
У лихолітній час в історії України, коли татарськими набігами руйнувались, стиралися з лиця землі українські села, а їх мешканці гинули або зазнавали жахливої долі полонян, переносить нас повість Андрія Яковича Чайковського «За сестрою».
Повість «За сестрою» (1907) створена на основі довготривалого вивчення історичних матеріалів з часів татарських нападів на українські землі та їхньої ретельної художньої обробки. В центрі — захоплююча історія юного Павлуся, молодшого сина з козацького роду Судаків, який порятував від татарського полону свою сестру Ганнусю.
Робота з текстом повісті
-Знайдіть у тексті фрагменти, де зображено Павлуся?
Навіть вороги хотіли б таких сміливих героїв, як Павлусь.
— Яка, на вашу думку, тема твору?
— А основна думка?
— А як ви вважаєте, який з епізодів найкраще відбиває основну ідею повісті?
Записати в зошит
Тема: відтворення страшних картин поневолення татарськими загарбниками українського народу; зображення Павлуся, який проявляє неабияку мужність, наполегливість, старанність, кмітливість для рятування своєї сестри з татарського полону.
Ідея: уславлення козаків-оборонців рідної землі, Павлуся — відважного лицаря, їх благородства, відповідальності, мужності; засудження татар та українців-зрадників.
Основна думка: тільки любов до рідної землі, батьківської домівки, тільки сила волі, цілеспрямованість,дружня завзятість допоможе подолати будь-якого ворога заради щастя, радості, миру в кожній українській оселі.
Проблематика повісті:
• батьки і діти;
• життя і смерть;
• радість і трагедія;
• відповідальність і безпечність;
• вірність і зрада;
• добро і зло;
• щирість і хитрість, улесливість, підступність.
- А чи зміг би наш романтичний герой зректися своєї віри і Батьківщини?
(Як про це сказано у творі ).
Домашнє завдання
1. Скласти сюжетний ланцюжок твору.
2. Знати зміст розділів …….стор.74-86 (план)
3. Намалювати ілюстрації до твору (за бажанням)
Виконати самостійну роботу за посиланням
vseosvita.ua/go введіть код: fkh654
або https://vseosvita.ua/test/start/fkh654 -виконати до 25.11.2022.14.00 год.
16.11.2022- Середа
Підключитися до конференції Zoom о 12.35 год -7-г , 7-в -клас
https://us04web.zoom.us/j/79916255088?pwd=a3I2cURvOWhycW56ZElGSU01MWl1QT09
Ідентифікатор конференції : 799 1625 5088
Код доступу : 55555
Тема уроку: Т. ШЕВЧЕНКО «ЗАПОВІТ»- твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею.
Домашнє завдання :
Опрацювати матеріал підручника ( біографію А.Чайковського записати в зошит)
Прочитати повість "За сестрою"
Скласти план.
14.11.2022 - Понеділок
Тема уроку: Т. ШЕВЧЕНКО «ЗАПОВІТ»- твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання.
«Заповіт» — вершина громадянської лірики поета. (В. Смілянська)
«Заповіт» — коротке програмне звернення поета до сучасників і наступних поколінь...
Історія написання твору «Заповіт».
Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби.
У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика- декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:
Як умру, то поховайте Мене...
Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30-40-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту.
Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі в 1843—1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань по Україні. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:..вставайте, кайдани порвіте.
Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (Лейпциг, 1859). В автографі вона не має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з'явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року.
Прочитайте виразно напам'ять вірш
В зошит запишіть ідейно - художній аналіз вірша
Тема: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.
Ідея: віра поета у світле майбутнє України.
Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених можна тільки революційним шляхом.
Жанр: громадянська лірика, вірш-заповіт.
Тлумачення слова «заповіт»:
а) офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті // Передсмертна воля;
б) настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам // Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів; в) суворе правило поведінки, неухильний обов'язок (заповідь).
Творче конструювання Створення таблиці або схеми (записати в зошит)
Композиція «Заповіту»
Експозиція:
Як умру, то поховайте...
На Вкраїні милій.... Зав’язка:
Як понесе з України
Кров ворожу.
Кульмінація: Розв’язка:
...Вставайте,
Кайдани порвіте. І мене...
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
За формою своєю «Заповіт» — монолог ліричного героя. Він складається з шести строф, котрі об'єднані попарно і тому утворюють ніби три ступеня, три градації, кожна з яких має свою окрему провідну думку, свій ритм і свою інтонацію. У той час всі вони об'єднані в одну гармонійну цілість.
Художні особливості твору.
Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім'ї великій... вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море».
Повтори: «Як... було...», «реве ревучий», «в сім'ї...».
Додатковий матеріал.
«Заповіт перекладено більше як на 50 мов народів світу. Тому і виникло таке народне прислів'я: «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ».
«Заповіт» уже давно дістав міжнародне визнання. Коли у 1929 році хорова капела «Думка» виступала у Парижі, їй довелося на прохання французів виконати «Заповіт» кілька разів.
Як літературний твір «Заповіт» вийшов за межі України завдяки перекладам, і перекладали його найчастіше з усіх творів Шевченка.
Найперше він був перекладений на російську мову ще в 1862 р., далі на польську, сербохорватську, болгарську, чеську, словацьку, білоруську, німецьку, французьку, англійську. На інші мови світу «Заповіт» був перекладений уже в нашому столітті. Серед перекладачів «Заповіту» є немало всесвітньо відомих імен: Е. Войнич, Й. Бехер, І. Франко (на німецьку), А. Єнзен, О. Дюран.
«Заповіт» Тараса Шевченка — це програмний твір поета, неповторний поетичний заповіт у світовій поезії, з яким він звернувся до сучасних йому і всіх наступних поколінь народу. Тому він став у центрі його творчості, і «гідно увінчує той стан духовного зростання Шевченка, який дістав у літературі назву періоду «трьох літ»... є неначе епілогом до поезії 1843—1845 років». До 1845 року історія української і всеслов'янської поезії не знає такого недвозначного заклику до боротьби проти царизму. Він вів за собою народ до вершини матеріального і культурного життя. Слід, залишений «Заповітом» Шевченка у духовному житті нашого народу, не має аналогій.
Домашнє завдання
Вивчити «Заповіт». Знати історію створення.
26.10.2022 - Середа - 09. 11.2022 - Середа
Підключитися до конференції Zoom о 12.35 год -7-г , 7-в -клас
https://us04web.zoom.us/j/79916255088?pwd=a3I2cURvOWhycW56ZElGSU01MWl1QT09
Ідентифікатор конференції : 799 1625 5088
Код доступу : 55555
Тема уроку: Тарас Шевченко «Тополя». Романтична ідея незнищенності справжнього кохання, краси й вірності.
Запис теми в зошиті
. Виразно прочитати баладу «Тополя»
Завдання: визначити тему балади.
Тема. Зображено глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим; відтворення первісних вірувань людей.
Словникова робота
• Чабан — пастух;
• билина — травина;
• білим світом нудить — сумує; не знає, де себе подіти;
• нищечком — таємно;
• старий жде зі старостами — прийшов свата¬тися;
• чини — роби;
• зіллячко — трава, ліки, отрута;
• каламар — чорнильниця.
Запишіть в зошит основні елементи сюжету
Експозиція — вступна частина до твору, де поет із сумом описує тополю.
• Зав'язка — «Полюбила чорнобрива козака дівчина».
• Розвиток дії — дівчина зустрічалася з козаком, але після її розлучення з хлопцем мати хоче видати заміж доньку.за старого.
• Кульмінація — дівчина вирішує скористатися зіллям ворожки.
• Розв'язка — дівчина за допомогою зілля ворож¬ки стала тополею
https://www.youtube.com/watch?v=iX_XO5xQKgs - вдумливо перегляньте презентацію.
Після перегляду в зошиті складіть картку- характеристику балади "Тополя".
Домашнє завдання:
Вивчити напам'ять "Заповіт" Т. Шевченка
24.10.2022 - Понеділок
Тема уроку: Тарас Шевченко. Життєпис поета. Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі у поезії «Мені тринадцятий минало…»
Епіграф: Він був сином мужика — і став володарем в царстві Духа. Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури. Іван Франко
ХІД УРОКУ
1. Опрацювання навчального матеріалу. Біографія письменника
«Відоме/нове»
- Опрацювати біографію письменника я вам пропоную за допомогою методу «Відоме/нове». Читаючи, на полях буквою Н позначайте нову для вас інформацію
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка. Пізніше Тарас Шевченко дуже часто називав своєю батьківщиною саме Кирилівку, говорив, що тут він і народився.
У 1822 року батько віддав сина в науку до дяка, а наступного року померла мати Тараса. Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині почалися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми.
Після смерті батька мачуха вигнала пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка — Петра Богорського.
У 1829 році Тарас став служником-козачком у пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербургу. У 1832 року пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяєва. Саме тут, у Петербурзі, Шевченко знайомиться з художником Іваном Сошенком, який в свою чергу знайомить його з видатними діячами російської та української культури Карлом Брюлловим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою. Саме ці люди й посприяли тому, щоб Тарас Шевченко був звільнений від кріпацтва та став вільним слухачем Академії мистецтв, а згодом одним із найулюбленіших учнів Брюллова.
Окрім таланту художника Шевченко мав талант письменника - у 1840 році виходить друком перша поетична збірка «Кобзар», до якої входить всього лише 8 творів.
У 1843–1845 роках Шевченко відвідав Україну. Під час мандрів найбільше його вразили побачені картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправне становище.
За участь у Кирило-Мефодієвському братстві, а передусім за написання творів, спрямованих проти царя та панів, поета було заарештовано. Десять років він провів у засланні (1847-1857).
Постійні переслідування, в’язниці, заслання підірвали здоров’я поета. Ще 9 березня 1861 року друзі й знайомі вітали Тараса Шевченка із 47-річчям з дня народження, а 10 березня вранці перестало битися палке серце великого Кобзаря.
Поховали Шевченка спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі. Через два місяці домовину з його тілом було перевезено в Україну і за поетовим заповітом поховано на високій горі над Дніпром поблизу Канева. Цю гору народ назвав Тарасовою.
Народ свято шанує пам’ять свого великого поета. З 1918 р. щорічно відзначається День народження Тараса Шевченка. По всій Україні встановлені пам’ятники поетові, відкриті музеї, його могилу оголошено заповідником, ім’я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо. Починаючи з 1964 року щорічно присуджуються Державні премії України імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва. Масовими тиражами друкуються його твори, перекладаються багатьма мовами.
- Що ж для вас було новим?
2. Опрацювання навчального матеріалу. «Мені тринадцятий минало…»
- «Мені тринадцятий минало… Я пас ягнята за селом…» Мабуть, немає людини в Україні, яка б не знала цих рядків. Так вони з автобіографічного вірша поета. Ця поезія була написана в 1847 році, коли письменник перебував у засланні. Давайте її прослухаємо.
3. Словникова робота
- У вірші є слова, значення яких можливо ви не знаєте, це:
до паю (до обіду);
плоскінь (рослина з якої ткали тонке полотно);
приязно (добре);
помарніло (потемніло);
юродивий (божевільний).
4. Читання вірша самостійно (с. 61-63)
- Прочитайте вірш самостійно і подумайте, на які частини можна його поділити.
- Чому підписано вірш? (NN)
- Що це означає? ( Такими літерами починалось багато творів Шевченка, що в перекладі з латинської NOMEN NESCIO – імені не знаю; невідома особа).
5. Теорія літератури.
Твір Тараса Шевченка побудований на протиставленні. Такий літературний прийом називається контрастом.
Отже, контраст – літературний прийом протиставлення явищ, предметів, характерів, що посилює змістовне й емоційне звучання твору. (запис в зошит)
Світ бажаний Світ дійсний
Сонечко сіяло Недовго сонце гріло
Приязно молилось Недовго молилось
Так весело було І хлинули сльози
Все на світі стало моє... Не дав мені Бог нічого
· Для чого автор використовує контраст? (щоб показати, яка прекрасна природа, але навіть ця краса людині в неволі не приносить радості).
6. Літературний паспорт ( записати в зошит)
Назва «Мені тринадцятий минало»
Автор Т.Шевченко
Жанр Вірш
Тема зображення безрадісного дитинства Тарасика, коли він, будучи кріпаком, випасав
панську худобу.
Ідея засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала волі, щасливої долі
через гноблення народу панами.
Художні засоби:
Епітети небо голубеє; тяжкі сльози, господнє небо.
Порівняння …любо стало, неначе в бога..; мов прокинувся, дивлюся; …поцілувала… наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє.
Метафори сонце гріло, не пекло; сонце… не довго молилось; сонце запекло, почервоніло і рай запалило; небо помарніло.
Окличні речення «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «...лани, гаї, сади!».
Риторичні питання «...чи так мені чого було?»; «...чого так весело було?».
Домашнє завдання
С. 61 – 63 – виразно читати вірш
Чи можна вважати поезію «Мені тринадцятий минало» Т. Шевченка автобіографічною? Власну думку доведіть, посилаючись на факти з життя письменника та приклади з твору.
3. Дослідіть, як змінюється настрій і почуття головного героя протягом твору. Чим це зумовлено? Свою думку вмотивуйте.
3. Складіть сенкан до слова Шевченко
19.10.2022 - Середа
Тема уроку: Контрольна робота .
Суспільно - побутові пісні. Коломийки. Іван Франко.
Виконати тестові завдання
За посиланням vseosvita.ua/go введіть код: bmq551
або https://vseosvita.ua/test/start/bmq551 -відкритий до 26.10.2022. 15.00 год.
Чекаю у понеділок учнів , які не здали напам'ять вірші ( або відео пришліть на почту)
Домашнє завдання:
Стор. 60-61 - опрацювати матеріал підручника
Стор. 64 - підготувати невелике повідомлення про Шевченка - художника
Стор. 61-63 - прочитати вірш "N.N.", зробити ідейно - художній аналіз .
17.10.2022- Понеділок
Підключитися до конференції Zoom о 10.10 год -7-г , 7-в -клас
https://us04web.zoom.us/j/79916255088?pwd=a3I2cURvOWhycW56ZElGSU01MWl1QT09
Ідентифікатор конференції : 799 1625 5088
Код доступу : 55555
Урок виразного читання: Читання прозового уривка з повісті "Захар Беркут".
Стор. 54 - 55 - вивчити монолог Захара Беркута "Батьки і браття!.......Прощайте"
Домашнє завдання :
Підготуватися до контрольної роботи по темі: " Суспільно- побутові пісні.
Коломийки. Іван Франко."
12.10.2022 - Середа
Підключитися до конференції Zoom о 12.35 год -7-г , 7-в -клас
https://us04web.zoom.us/j/79916255088?pwd=a3I2cURvOWhycW56ZElGSU01MWl1QT09
Ідентифікатор конференції : 799 1625 5088
Код доступу : 55555
Тема уроку: Художні засоби, особливості мови повісті.Значення повісті.
Опрацювання ідейно-художнього змісту VII розділу повісті
Виразне читання окремих частин розділу.
Тема: зображення ретельної підготовки тухольців до боротьби з татарами.
Ідея: возвеличення любові до рідного краю, прагнення захистити його від будь-якого ворога.
Основна думка: та людина, яка здатна пожертвувати своєю дитиною заради спільної мети,— варта великої шани і поваги народу рідного краю.
Композиція ( записати в зошит)
Експозиція: шлях Т. Вовка до тухольців для укладання умови про можливість мирного переходу Карпат монголами.
Зав’язка: відмова тухольської громади на пропозицію Т. Вовка.
Кульмінація: З. Беркут жертвує життям свого сина в інтересах тухольців.
Розв’язка: тухольці за допомогою Сторожа перекривають воду, готують МетаВки до бою.
Робота над змістом VIII розділу повісті.
Переказ окремих цікавих епізодів розділу.
Тема: зображення страшної картини загибелі татар у результаті заповнення котловини водою.
Ідея: возвеличення мудрості, кмітливості, рішучості тухольців у вмінні залучати сили природи для боротьби з ворогом.
Основна думка: кожний, хто посягає на рідний край, прагне його заполонити, буде покараний.
Композиція ( записати зошит)
Експозиція: рішення Максима вивести татар потаємною стежкою.
Зав’язка: знайдений потаємний вихід з котловини не дає можливості скористатися монголам через надходження води.
Кульмінація: осмислення Бурундою безвихідного становища, в якому опинилися він та його військо.
Розв’язка: поступова загибель татарського війська через прибуття води до котловини.
VIII. Домашнє завдання
Дібрати цитати, скласти план до характеристики образу З. Беркута;
опрацювати ідейно-художній зміст ІХ розділу повісті.
10.10.2022 - Понеділок
Тема уроку: Проблема вибору людини у вирішальній ситуації. Лідерські якості Захара Беркута. Характеристика образу Тугара Вовка
Робота над V розділом повісті
1. Виразне читання окремих частин розділу.
2. Тема: зображення мужньої боротьби тухольців, лучників, охоронців на чолі з Максимом проти монголо-татарських загарбників під керівництвом Т. Вовка.
3. Ідея: уславлення героїзму, винахідливості, стійкості русичів та їх ватажка Максима; засудження жорстокості, жаги до збагачення, підступності, улесливості Т. Вовка та його прибічників монголів.
4. Основна думка: найстрашніше для країни — це зрада; тільки той, хто проливає кров за неї, гідний бути її сином.
Композиція( записати в зошит)
Експозиція: виконання Максимом рішення громади; побратимство з лучниками та охоронцями будинка Т. Вовка.
Зав’язка: боротьба русичів на чолі з Максимом проти монголів під керівництвом боярина і Бурунди.
Кульмінація: захоплення Максима у полон; смерть всіх прибічників молодого Беркута.
Розв’язка: звернення Максима до сонця, яке не було милосердним до нього і його товаришів.
Робота над VI розділом повісті
1. Переказ цікавих епізодів з розділу.
2. Тема: відтворення страшних картин перебування монголів на Тухольщині, де ворог потрапив до пастки її оборонців.
3. Ідея: уславлення мудрості, винахідливості, дружби, взаємопідтримки оборонців рідної землі; засудження підступності, жорстокості монголів, їх прагнення збагатитися за рахунок знищення всього живого.
4. Основна думка: справжній син рідного краю ніколи не зрадить свою Батьківщину, свій народ, навіть якщо потрібно йому пожертвувати власним життям.
Композиція ( записати в зошит)
Експозиція: страшна чутка про намагання монголів захопити Тухлю.
Зав’язка: мудре рішення Максима стосовно блокади монголів у горах; непорозуміння між Бурундою і Т. Вовком.
Кульмінація: відчуття монголами тієї безвихідної ситуації, в яку вони потрапили під час захоплення Тухлі.
Розв’язка: відмова Максима зрадити свій народ.
Характеристика образу Тугара Вовка
1. Цитатна характеристика. Додатковий матеріал.
• «...Був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів».
• «...Новий тухольський боярин, недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одне пригір’я Зелеменя, ...побудував собі гарну хату...»
• «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду...»
• «Тільки мені ви затруюєте життя в тім раю».
• Максим: «Вся громада гнівна на тебе за те, що ти присвоюєш собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади, чи схоче вона на те пристати...»
«Нічого мене не обходить ваша копа. Я тут із княжої волі і можу сам збирати копу, коли буду вважати се потрібним». «Зо мною, що вік звікував між князями, вдостоївся княжої похвали і нагороди за рицарські діла! Моя донька може вибирати собі жениха між найпершими і найславнішими молодцями в краю...»
Мирослава: «Гнів проти тухольців засліпив тебе і пхає тебе до загибелі. Нехай і так, що ми нещасливі — а чи для того мусимо бути зрадниками свого краю? Ні, радше згинути нам із голоду під плотом!»
«Вона бідна й не знала, як глибоко її батько був уже застряг у тім огиднім багні, як безповоротно він уже впав у безодню, так, що для нього справді не було іншого виходу, як падати глибше, аж до дна». З рабським ушануванням розступилися монголи перед незнайомим приїжджим, що говорив їх мовою та ще й таким певним тоном, до якого вони привикли від своїх ханів та бегадирів».
«...Тугар Вовк у битві над Калкою зрадив Русь монголам, виявивши їм наперед цілий план битви, зложений руськими князями. ...Боярин стояв у битві в першім ряді і при першім замішанні взятий був до неволі. Але дивним видавалось декому його швидке увільнення без окупу, хоч боярин божився, що монголи випустили його, шануючи його хоробрість. Діло було темне, а тільки те було певне, що при княжім дворі всі почали якось сторонити від Тугара, і сам князь не довіряв йому так, як довіряв давніше. Боярин в кінці почув тоту зміну і попросив у князя даровизни землі в Тухольщині. Не допитуючись, для чого задумав боярин покидати Галич і для чого хоче закопатись в такій лісистій пустині, та й ще з молодою дочкою, князь Данило дав йому даровизну — очевидно, рад був його позбутися».
Максим: «Ти глянь на себе! Може, до тебе така назва борше пристане, ніж до нас. Адже до вчора ще був ти раб княжий, а нині ти вже раб великого Чінгісхана і, певно, полизав молоко, розлите по хребті коня якогось його бегадира».
«...Зрадника, чоловіка, що потоптав сам свою честь, котрому проте ніяка честь не належиться».
Максим: «У мне пута на руках, а в тебе на душі!» «Коб тільки мені по тих трупах дійти до власті й сили,— обернувся б і я лицем проти них. Але сей поганець, сей Максим,— то мені борець! А хто знає, може, й він міг би послужити до моєї цілі? Треба використати його, коли його маю в руках. Тепер, коли він у моїх руках, треба приєднати, вкоськати його трохи,— хто знає, на що ще може він пригодитися».
Бурунда: «Псе блідолиций. Подвійний зраднику — се твоя вина! Ти запровадив нас у сесю западню, звідки ми вийти не можемо!» «Ще не вся надія монголів пропала. Треба користати з того, що в руках...»
• Т. Вовк — не щасливий. Батьків своїх не пам’ятає, втратив дружину, а пізніше й дочка відцуралася батька. Але в цьому Тугар Вовк сам винний. Його гордість, зарозумілість, зневажливе ставлення до народу, прагнення до влади знаходять вияв у його вчинках, перекреслюють батьківські почуття і хвилинне благородство (коли рятує життя Максимові). Тугар Вовк любить полювання, він дуже хоче кимсь керувати, до того ж він — подвійний зрадник.
• Т. Вовк гірший за ворога, це зрадник, він виступив проти свого народу, пішов служити ворогам. І виправдання йому не може бути. Навіть тоді, коли Т. Вовк рятує Максима, якого хотів зарубати Бурунда, він не спокутує своєї провини перед народом.
Орієнтовний план до характеристики Т. Вовка ( записати в зошит)
1) Т. Вовк — тухольський боярин.
2) Портрет і зовнішність.
3) Стосунки Т. Вовка з іншими героями твору.
4) Риси характеру: а) підступність; б) хитрість; в) гордість; г) зарозумілість;
д) корисливість; е) улесливість.
5) Прагнення героя: а) поневолити народ; б) розруйнувати і розповсюдити розбрат;
в) задовольнити власні потреби.
6) Т. Вовк — подвійний зрадник.
Домашнє завдання:
Прочитати 7-8 розділ, скласти план.
В зошиті записати композицїю 7-8 розділу, тему , ідею, основну думку.
Виконати самостійну роботу
За посиланням vseosvita.ua/go введіть код: bhn684
або https://vseosvita.ua/test/start/bhn684 - тест відкритий до 12.10.2022. 17.00 год.
05.10.2022 - Середа
Тема уроку: Патріотична ідея у творі. Уславлення сміливості, патріотизму, вірності в образах Максима і Мирослави.
Характеристика образів Максима і Мирослави
1. Максим.
Цитатна характеристика. Додатковий матеріал.
• «…Молодий гірняк»; «…перший удалець на всю тухольську верховину, син тухольського бесідника Захара»;
• «…всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок. Чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між їх слугами… усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах, мов рівний серед рівних. Товариші поводилися з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялись і жартували з ним. …Боярська служба… поважала за його звичайність і розсудливість»;
• «…його хороше, сонцем обпалене і здоровим рум’янцем осяяне, одверте, щире лице»;
• «В його серці, смілім і чистім, як щире золото…»;
• «…дитя гір»;
• «Усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах..»;
• Для Максима над усе воля, це видно з виразу його очей.
«Життя в неволі нічого не варте»,— каже він Тугарові Вовку. Максим тяжко переживає через те, що з ним трапилося. Закований у тяжкі ланцюги, які «тиснуть його, мов залізні, холодні гадюки», «висасують» усю силу з його тіла, всі думки з його мізку, він тамує в собі великий біль, спостерігаючи, як горить його рідна Тухля. «Він рад би був разом згинути, полетіти в повітрі золотою іскрою», а коли й покрівля рідної хати повалилася, Максим «безсильний, мов підкошений, упав на землю й зомлів». Так відчувати може лише людина, яка палко любить рідну землю і життя.
• Максим з радістю сприймає повідомлення Тугара Вовка про те, що тухольці оточили монголів, і з гідністю патріота відповідає зрадникові, що «тухольці будуть битися до останнього», але не пустять ворога в гори.
Орієнтовний план до характеристики образу Максима.
1) Максим — «молодий гірняк… перший удалець на всю тухольську верховину…»
2) Портрет і зовнішність героя.
3) Вольові якості:
а) наполегливість; б) цілеспрямованість;
в) мужність; г) велика сила волі;
д) незламність, твердість; е) готовність до самопожертви;
є) свідомість обов’язку.
4) Розум та кмітливість:
а) володіння зброєю; б) військове вміння; в) риси начальника.
5) Почуттєві риси:
а) справедливість; б) любов до вітчизни, коханої;
в) гордість; г) волелюбність;
д) вірність; е) розсудливість;
є) витривалість; ж) самовладання.
6) Значення образу Максима.
2. Мирослава.
Цитатна характеристика. Додатковий матеріал.
• «…Не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у смілості й рішучості, властивій тільки мужчинам, що виросли в ненастанній боротьбі з супротивними обставинами»,
«…виросла на свободі, що виховання її було мужське, і що в тім прегарно розвиненим дівочім тілі живе сильний, великими здібностями обдарований дух. Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженні втратила матір. Ненька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задовольнити її палку натуру, привчав її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках. І чим більші трудності їй приходилось поборювати, тим охітніше бралася вона за діло, тим краще проявлялася сила її тіла й її рішучого, прямого характеру. Але попри все те Мирослава ніколи не переставала бути ненщиною і ніжною, доброю, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те лучилось в ній у таку дивну, чаруючу гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову,— той до віку не міг забути її лиця, її ходу, її голосу, тому вони пригадувалися живо і виразно в найкращих хвилях його життя так, як весна навіть старому старцеві пригадує його молоду любов».
• «…Незвичайна ненщина поровень з найсильнішими мужами поборювала всякі трудності утяжливої дороги. Як легко перескакувала гнилі ломи і величезні трами…»
• «А що ж то в мене нема сили? А що ж то я не владаю луком, ратищем і топором? Ану, нехай котрий-будь із твоїх поселенців спробує зо мною порівнятися,— побачимо, хто дужчий!»
• «Якою самітною, якою круглою сиротою чула вона себе тепер на світі, хоч тут же коло неї сидів її батько! Якою нещасною чула вона себе тепер, хоч батько недавно ще запевняв її, що все робить для її щастя!»
• «Її слова, її погляд, дотик її рук і її вісті — все те немов вирвало його (Максима) з темного гробу, повернуло йому життя».
• Поведінка Мирослави в монгольському таборі, її піклування про Максима («мов ясочка, припала край нього, слізьми обливала його тяжкі пута») викликають симпатію до дівчини. Вона кохає Максима і готова на самопожертву, аби визволити його з неволі, тому і пропонує йому золотий перстень, з яким він міг би перейти монгольську варту. Мирослава намагається підтримати в Максимові віру в життя, вселити йому надію на визволення. Вона з гордістю повідомляє, що внесла свою частку у підготовку розгрому монголів, порадивши тухольцям виготовити смертоносну зброю для ворогів — метавки.
• Вона струнка, як тополя, «рум’яніється, як рожа», в неї «чорні, палкі очі».
• Мирослава завжди вірна собі, вона діє, як підказує її сумління і серце. Тому вона виступає на боці народу, стає справжньою патріоткою батьківщини. Вона покохала простого селянина, хлопця, який в очах її батька був рабом. Однак конфлікт цим не вичерпується. Вона дізнається, що батько зрадник. Дівчина кидає його і йде до тухольців. Це при тому, що вона гаряче його любить. (Втративши матір при народженні, Мирослава знала тільки ласку батька.) Та любов дочки перемагає, вона хоче повернути батька на правильний шлях, а коли це не вдається, виступає на стороні громади проти батька. Вона стає донькою Захара Беркута, який радо її приймає.
Орієнтовний план до характеристики образу Мирослави.
1) Мирослава — головна героїня повісті І. Франка «Захар Беркут», дочка боярина Тугара Вовка.
2) Портрет і зовнішність.
3) Риси вдачі:
а) сердечність; б) доброта;
в) скромність; г) ніжність;
д) порядність; е) вірність.
4) Донька і батько.
5) Вольові риси:
а) готовність віддати життя за щастя народу і за коханого;
б) сила волі; в) мужність.
6) Палке кохання до Максима.
7) Мирослава — рятівниця Тухлі.
3. Порівняльна характеристика Максима і Мирослави.
Спільні риси.
1) Максим і Мирослава — сміливі й мужні.
2) Волелюбні, розуміють справедливість порядків, установлених тухольцями.
3) Виявляють військове вміння.
4) Готові віддати життя за щастя народу.
Відмінні риси.
1) Різні умови виховання по-іншому впливають на їхні характери.
• Син вождя тухольської громади Максим не згоден ні на які поступки, коли йдеться про щастя народу.
• Дочка боярина Мирослава ладна відмовитися від справедливої кари ворогові аби зберегти життя коханому.
2) Максим твердий і непохитний; Мирослава слабкіша, іноді вагається.
3) У Максима над усім панує свідомість обов’язку перед народом; Мирослава насамперед думає про свого нареченого.
Висновок. Хоч Максим і Мирослава відрізняються своєю вдачею, вони обоє патріоти. У цих образах уславлено гаряче патріотичне почуття, вірність батьківщині.
Теорія літератури. Поняття про сюжет
Сюжет (фр. sujet — предмет) — послідовність і зв’язок опису подій у творах художньої літератури. Складові частини сюжету: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка. У великих творах може бути кілька сюжетів (сюжетних ліній); у малих творах бувають відсутні деякі частини сюжету.
Домашнє завдання
1. Теорія літератури с. 57-58
2. Читати 1-6 розділ повісті «Захар Беркут» (с. 23-34 підручника)
03.10.2022 - Понеділок
Підключитися до конференції Zoom о 10.10год -7-г , 7-в -клас
https://us04web.zoom.us/j/79916255088?pwd=a3I2cURvOWhycW56ZElGSU01MWl1QT09
Ідентифікатор конференції : 799 1625 5088
Код доступу : 55555
Тема уроку: Іван Франко."Захар Беркут". Змалювання героїчної боротьби русичів- українців проти монголо-татарських нападників у повісті.
28.09.2022 - Середа
Тема уроку: Іван Франко."Захар Беркут". Змалювання героїчної боротьби русичів- українців проти монголо-татарських нападників у повісті.
https://www.youtube.com/watch?v=ZDnnxWN7S_8 - Опрацювати презентацію і записати в зошит тезисно
Робота над ІІІ розділом повісті
1. Виразне читання розділу, переказ цікавих епізодів.
2. Тема: зображення проведення громадської копи тухольців, де відбулася суперечка між Захаром Беркутом і Тугаром Вовком, а також осмислення тухольцями страшної звістки – неминучий напад татар.
.3. Ідея: возвеличення мудрості, великого розуму, сили волі З. Беркута, який протистояв підступності, хитрості, брехливості, зрадництву Тугара Вовка.
.4. Основна думка: “…свободному чоловікові личить не гордість, а супокійна повага та розум”; “…єдинити силу народа в одних руках!”
5. Проблематика:
– честь і зрада;
– правда і брехня;
– мужність і боягузтво;
– володар і народ;
– відповідальність і безпечність.
6. Композиція.
Події відбуваються неподалік від села Тухля на майдані, де росла липа.
Експозиція: кожне зібрання тухольців, докладне знайомство із Захаром Беркутом, його минулим, родиною.
Зав’язка: прихід Т. Вовка на громадський суд, суперечка між боярином і З. Беркутом з приводу того, хто є господарем Тухольщини.
Кульмінація: смерть Митька Вояка, рішення громади щодо зруйнування будинку Т. Вовка та виселення його з Тухольщини.
Розв’язка: страшна звістка про напад татар на Русь, прохання посланців і громади до З. Беркута очолити оборонців і стати на бій з ворогом.
7. Сюжет. Проведення копної ради, на якій З. Беркут звернувся до громади і розповів їй про лихо, яке охопило Тухольщину, як тільки в ній оселився боярин. Знайомство з минулим старого Беркута, розповідь про великий авторитет, який має 90-літній старець у тухольців. На копі відбувався громадський суд над Т. Вовком, який завдавав багато принижень, утисків тухольцям. Саме тут боярин вбиває Митька Вояка, який виявив бажання звинуватити Т. Вовка у зраді. Боярин залишає суд, громада вирішає у триденний термін зруйнувати його помешкання й вимусити покинути Тухлю. На копу також з’явилися посланці різних підгірських поселень. Вони звернулися до З. Беркута і громади по допомогу. Всіх схвилювала страшна звістка: на Русь рухаються полчища татар, які незабаром з’являться до Тухлі, щоб перейти Карпати. Посланці просять З. Беркута і громаду вступити у бій із завойовниками.
. Робота над IV розділом повісті
.2. Тема: відтворення картин жорстокості монголо-татар; рішення Т. Вовка помститися тухольцям за їх образу відносно нього зрадою і прислужництвом монголам.
3. Ідея: засудження жорстокості, підступності, жаги до збагачення, прагнення здобути славу шляхом смерті, зради, брехні.
4. Основна думка: ніщо немає страшного, ніж зрада рідного краю, його народу.
5. Проблематика: батьки і діти; честь і зрада; любов і ненависть.
6. Композиція: опис страшних картин загарбницьких походів монголів внаслідок князівських міжусобиць на Русі.
Зав’язка: рішення Т. Вовка помститися тухольцям зрадою монголам. Кульмінація: звинувачення Мирослави батька у зраді, обіцянка Т. Вовка допомогти монголам потрапити до Тухлі.
Розв’язка: Т. Вовк прощається з Мирославою і вирушає з десятитисячним відділом монголів на чолі з Бурундою на Тухлю.
7. Сюжет. Батий зі своєю стотисячною ордою рухався на руській землі, залишаючи після себе пожежу і смерть. Русь на ті часи була роз’єднана, що і сприяло її швидкому завоюванню. Т. Вовк вирішує помститися тухольцям за свою образу зрадою. Він умовляє дочку залишити Тухлю і піти до монголів. Мирослава сперечається, але підкоряється волі батька. Пета із задоволенням зустрів старого “помічника і друга”. Т. Вовк обіцяє допомогти монголам перейти Карпати коротким шляхом через Тухлю.
Пета дарує Мирославі перстень, який дає їй можливість вільно пересуватися у стані ворога. Мирослава дорікає батькові за його зраду, прагне позбавити себе життя заради Максима. Боярин разом із десятитисячним відділом татар на чолі з Бурундою вирушає до Тухлі.
Домашнє завдання
Знати зміст V, VI розділів повісті, скласти план, дібрати цитати до характеристики образів Максима і Мирослави.
26.09.2022 - П'ятниця
Підключитися до конференції Zoom о 10.10год -7-г , 7-в -клас
https://us04web.zoom.us/j/79916255088?pwd=a3I2cURvOWhycW56ZElGSU01MWl1QT09
Ідентифікатор конференції : 799 1625 5088
Код доступу : 55555
Тема уроку: Іван Франко. Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість . "Захар Беркут". Історична основа повісті.
Виконати самостійну роботу на повторення :
За посиланням vseosvita.ua/go введіть код: pvk059
або https://vseosvita.ua/test/start/pvk059 - відкритий до 29.09.2022.16.00год.
21.09.2022 - Середа
Тема уроку : Урок мовленнєвого розвитку
Складання коломийок на тему шкільного життя
Підготовка до складання коломийок.
Коротенькі, прості за будовою коломийки легко складати, а тому вони виникали й виникають щоденно. Одні з них забуваються, інші — живуть довгі роки. Ці твори завжди актуальні, злободенні й мають імпровізаційний характер.
Імпровізація — складання вірша, пісні під час виконання без попередньої підготовки.
Знати коломийки, уміти їх складати і співати вважається почесною, похвальною справою. Це гордість і багатство молоді.
Завдання. Використовуючи набуті знання, складіть жартівливі коломийки на тему шкільного життя.
Домашнє завдання:
Стор.21-22 - підготувати біографічні відомості І.Франка
Стор.23-34- "Захар Беркут" , прочитати, скласти план
19.09.2022 - Понеділок
Підключитися до конференції Zoom о 10.10год -7-г , 7-в -клас
https://us04web.zoom.us/j/79916255088?pwd=a3I2cURvOWhycW56ZElGSU01MWl1QT09
Ідентифікатор конференції : 799 1625 5088
Код доступу : 55555
Тема уроку : Коломийки. «Дозвілля молоді», «Жартівливі коломийки» — «перла розсипаного намиста». Особливість жанру і його життєвість
З давніх-давен пісня виражала радість, смуток, сподівання, мрії народу про майбутнє. І як хочеться, щоб українська пісня піднялася з колін, повірила в себе, у свою силу і красу. І ви, діти, повинні допомогти їй у цьому: знати багато пісень, вміти їх співати, любити пісню.
1. Вступне слово вчителя. У пісенному різнобарв'ї української народної творчості, крім «давніх» пісень, рясніють коротенькі коломийки, що, як дрібні квіти, щедро розсипані по Україні, особливо по карпатських селах, лісах і полонинах.
Звідки мої коломийки, питають мене люди.
В полонинах, буковинах ростуть вони всюди.
Співаночки мої любі, де ж я вас подію?
Понесу вас в полонини, по горах розсію.
Та як буде добра доля, я вас позбираю,
А як буде лиха доля — я вас занехаю.
Вони зворушують серця скромною простотою, непоказною щирістю, оптимізмом. Найчастіше зустрічаємо порівняння їх з квітами, з зеленим запашним верховинним світом, а за влучним порівнянням Івана Франка, коломийки — ніби розсипане намисто з перлів, що перекочуються з місця на місце і мерехтять, приваблюючи своїм блиском. Ці міні-твори завжди звернені до сучасності.
Ці коротенькі пісеньки виконуються здебільшого під час танців у супроводі музики. Однак у давнину по селах, коли збиралися молоді або дорослі на гулянку, не завжди були музики, а тому люди танцювали, співаючи веселих пісень. Темп співу і музики залежить від темпу танцю. У хороводних піснях темп не дуже швидкий: разом танцюють багато людей. Гопак танцюють хоч і кілька людей, але кожен окремо або парами, тому дуже швидко, рухи поривчасті.
Коломийка досить давня за своїм походженням. Уже в XVII ст. коломийковий твір мав широке розповсюдження по всій території України. Про це свідчать рукописні збірники. Отже, історія коломийок сягає в давню українську пісенну творчість. Ці перлини пісенності побутували у XVIII ст. і протягом XIX ст. Вони живуть і розвиваються і в XX — XXI ст. як самостійний жанр.
Про походження слова «коломийка» є різні думки. Одні вчені вважають, що воно пішло від назви міста Коломия (тепер Івано-Франківської області), де коломийки нібито вперше почали складати. Інші гадають, що воно утворилося від слова «коло», бо під час танцю (який теж називається коломийка) люди рухаються по колу.
Міні-дослідження будови коломийок.
Робота у зошиті.
Хто не був на Верховині, не бачив Карпати,
Приїжджайте до нас в гості — раді вас вітати.
Учні записують коломийку і досліджують її:
- визначають наголос в римованому слові (падає на передостанній склад, жіноча рима);
- римування (суміжне);
- пауза (цезура після 8 складу);
- виділення логічно наголошених слів (Верховині — Карпати, в гості —
вітати);
- підраховування рядків і складів у рядку (2 рядки по 14 складів).
Підсумок міні-дослідження ( визначення коломийки самостійно).
Коломийка — це пісня, що має два 14-складові рядки. Під час читання коломийка повинна подаватися як самостійний, завершений твір.
Опорна схема коломийки.
Родинно-побутові Соціально-побутові Гумористичні
(про рідний край, господарювання,
дозвілля молоді, кохання,
одруження, родинне життя) (про опричників, рекрутчину,
еміграцію, видатних людей)
(висміювання людських вад, різних негативних явищ)
Читання і аналіз «Жартівливих» коломийок і «Дозвілля молоді» (за підручником).
Жартівливі коломийки
1. Ой дівчино-дівчинонько, яка ти, яка ти,
За хлопцями заглядаєш, не заметеш хати.
2. Роботящий легінище, нема що казати:
До півночі за дівками, до полудня — спати.
3. Ой скажіте, добрі люди, чим Андрій хворіє:
На роботі замерзає, коло миски пріє.
Дозвілля молоді
1. Є у світі, добрі люди, всякі співаночки,
Та кращої не знайдете від коломийочки.
2. Заспіваймо коломийку, — нащо так сидіти?
Коломийку у нас люблять і старі, і діти.
3. Коли то ту коломийку здалека почую,
Аж би яка нароблена — співаю й танцюю.
Поділ коломийок
Дозвілля молоді (співи, музика, танці, вечорниці, дівування, парубкування, товаришування, докори, жарти, кепкування).
Домашнє завдання.
Використовуючи набуті знання, складіть жартівливі коломийки на тему шкільного життя.
14.09.2022 - Середа
Тема уроку : Трагізм і героїзм у козацьких і чумацьких піснях.
«Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька»
Куди козака доля не закине,— все буде козак.
Народна мудрість
Продовжуємо працювати над суспільно-побутовими піснями.
Виразне читання пісні «Гомін, гомін по діброві»
Бесіда за змістом прочитаного
Як ви гадаєте, до якого різновиду соціально-побутових пісень належить пісня «Гомін, гомін по діброві»? Свою думку аргументуйте.
На початку пісні використано мотив вигнання молодого козака матір'ю з дому, однак відомо, що жодна українка своєму синові не бажала подібних випробувань.
Для чого, на вашу думку, використано в пісні подібний прийом?
Які рядки свідчать про величезну турботу неньки про сина та про її любов до нього?
Виразне читання пісні «Ой у степу криниченька»
Бесіда за змістом прочитаного
До якого жанру належить пісня «Ой у степу криниченька»? Свої міркування доведіть. Про яку трагедію йдеться в пісні?
Чому пісня, на перший погляд, здається жартівливою?
Як ви гадаєте, чому серед чумацьких пісень переважають сумні?
Пісня «Гомін, гомін по діброві»
Ця пісня про зраду козака й ставлення його родини до цього.
Історичною основою цього пісенного твору могло стати поодиноке явище зради, яке засуджувалося не лише суспільством, громадою, але й близькими родичами зрадника.
Жанр — народна соціально-побутова козацька пісня.
Центральний образ твору — образ козака-зрадника. Слово «зрада» не вживається у пісні, але розкривається описово, через діалоги, коли козак запевняє, що йому не страшні ні турки, ні орда, які його наділяють кіньми, сріблом, золотом.
Мати не може змиритися зі зрадою сина й проганяє його. Негативно ставляться до козака й дві старші сестри. Тільки молодша, не розуміючи ще, любить козака як брата. Сам козак розуміє, що вороття йому немає, тому відповідає молодшій сестричці, що повернеться, як пісок зійде (проросте) на камені. Так він відповідає й матері, у якої прокинувся жаль та родинні почуття.
Поряд з образами людей — образи природи: діброва, туман, поле. Гомін по діброві — це як розбурхані почуття, туман — як неприємне, огидне явище зради.
Художні засоби — різноманітні.
Метафори («мене змиють дощі, …розчешуть терни»); епітети — густі (терни), буйні (вітри); пестливі слова — зіроньками, слізоньками, додомоньку, головоньку. Поетичний паралелізм (паралельне зображення явищ природи та явищ людського життя), діалоги, окличні та питальні речення, звертання, розгорнуті порівняння (відповідь сестрі).
Пісня пронизана сумним настроєм, жалем.
Головна думка твору — засудження зради, коли людина проміняла батьківщину, любов і повагу рідних на багатство та розкіш.
Пісня викликає жаль через змарновану долю козака, захоплення силою материнських почуттів, поетичністю образних картин, особливо відповідей брата сестрі й матері щодо свого повернення.
Пісня «Ой у степу криниченька»
Це пісня про трагічну долю чумака, який не повернувся додому з далекої мандрівки.
Історична основа твору — явище чумацтва в Україні. Поїздки в Крим по сіль були важкими й небезпечними. Навіть назва «чумаки» пов’язана зі страшною хворобою — чумою, яку вони могли підхопити в теплих краях і перенести далі.
За жанром це народна соціально-побутова чумацька пісня.
Головний образ — образ чумака, який збирається в далеку дорогу й не знає, як вона закінчиться. Навіть воли тривожаться, відчуваючи мандрівку. Не стало чумака чи від хвороби, чи від тяжкої втоми. Поховали його в чужій стороні. І тільки думки рідних прилинули до нього в образі «сивої зозуленьки», щоб покликати додому, але це неможливо.
У пісні використовуються паралелізми (« у степу криниченька, з неї вода протікає — …чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває»); постійні епітети: сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька); пестливо-зменшувальні слова (криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька); вживаються діалоги, окличні слова, вигуки, звуконаслідування, звертання, повтори. Твір пронизаний сумним настроєм.
Головна думка пісні — висловлення співчуття до важкої, часто трагічної долі чумаків.
Пісня викликає жаль і разом з тим захоплення вмінням народу створити незабутню поетичну картину.
Складання таблиці. «Спільне та відмінне в козацьких та чумацьких піснях».
Спільне
Трагічна доля людей; історична основа; сумний настрій; прийоми паралелізму; постійні епітети; зменшувально-пестливі слова; окличні речення; діалоги
Відмінне
Козацькі пісні
Чумацькі пісні
Патріотичний пафос, засудження зрадництва, захоплення героїзмом і мужністю козаків
Тісніший зв’язок із природою, думки, тривога рідних за чумаків в образі «сивої зозулі»
Аналіз козацьких пісень
«Гомін, гомін по діброві».
.1. Виразне читання твору.
2. Тема: зображення часів, коли український народ захищав рідну землю від турецько-татарських загарбників.
3. Ідея: уславлення козацької мужності, цілеспрямованості, відваги.
4. Основна думка: кожна мати, проводжаючи свого сина у похід на війну, хвилювалась за його подальшу долю; тільки смілива, рішуча, винахідлива людина здатна протистояти будь-якому ворогові.
5. Композиція.
Пісня — це діалог між матір’ю і сином. Твір умовно складається з двох частин. Спочатку мати виганяє сина з дому, щоб той ішов на війну, а потім кличе його додому.
6. Жанр: козацька пісня з героїчним пафосом.
7. Художні особливості пісні.
• Риторичні оклики:
«Мене кіньми наділяють!»
«Нехай тебе орда візьме!»
«Нехай тебе турки візьмуть!»
«Сріблом, золотом наділяє!»
«Тоді брат твій з війська прийде!»
- Риторичні запитання: «Коли, брате, з війська прийдеш?»
• Повтори: «Нехай тебе…», «гомін, гомін…»; «туман поле покриває», «іди, сину, іди, сину», «мати сина проганяє», «мене, нене…»
• Звертання: «Іди, сину…»; «мене, нене…»; «вернись, синку…»; «Коли, брате, з війська прийдеш?»; «візьми, сестро, піску жменю».
• Метафори: «Туман поле покриває», «орда знає», «змиють дощі»; «розчешуть терни»; «висушать вітри».
• Епітет: «буйні вітри».
• Зменшувально-пестливі форми слів: «зіроньками»; «слізоньками»; «додолоньку»; головоньку».
VІІ. Домашнє завдання
Стор.6-14 - опрацювати матеріал підручника
2.Зробити ідейно - художній аналіз пісні "Ой у степу криниченька"
2. Вивчити одну з пісень напам'ять.
12.09.2022 - Понеділок
Підключитися до конференції Zoom о 10.10год -7-г , 7-в -клас
https://us04web.zoom.us/j/79916255088?pwd=a3I2cURvOWhycW56ZElGSU01MWl1QT09
Ідентифікатор конференції : 799 1625 5088
Код доступу : 55555
Тема: Трагічний і героїчний пафос козацьких пісень «Ой на горі да женці жнуть», «Стоїть явір над водою»
Аналіз пісні «Ой на горі да женці жнуть»
Жанр: козацька пісня.
Тема: зображення походу козацького війська.
Хвилюються на пагорбах дозрілі жита, черкають серпами женці, а розігнувши натомлені спини, бачать, як увесь видолинок наче зацвів червоними маками – то йде запорізьке військо. Женці ще здалеку пізнають Дорошенка, що веде козаків. Доброю посмішкою проводжають бувалого в бувальцях Сагайдачного, що їде собі, не поспішаючи, і розкурює свою знамениту люльку. Саме така картина постає із пісні.
Ідея: уславлення хоробрих козаків, відваги, мужності Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська, для яких захист батьківщини, мирних женців – перш за все.
Основна думка: уславлення відваги та моральних цінностей козаків, коли особисті інтереси поступалися перед громадськими. (Сагайдачний і його дружина).
Пафос (Настрій): піднесений, урочистий.
Образи: женців, козаків, гетьманів.
Художні засоби: повтори, вигуки, анафора, слова із зменшувально-пестливими суфіксами, окличні речення, діалог.
Повтори: «Гей, долиною,
Гей, широкою»
«…Женці жнуть»,
«Гей…»,
«Під ними…»,
«…Необачний!»
Риторичні оклики:
«Веде своє військо,
Веде запорізьке хорошенько!»
«…Необачний!»
«Не журися!»
«Під ним кониченько,
Під ним вороненький,
«Сильне дужий!»
Риторичне звертання : «Гей, хто в лісі, озовися!»
Антонімічні пари: «Мені з жінкою не возиться; А тютюн да люлька Козаку в дорозі Знадобиться!»
Антитеза (протиставлення): «Ой на горі да женці жнуть, А попід горою,…», «… Візьми свою жінку, Оддай мою люльку,…»
Епітети: «зелена гора», «веде хорошенько» , «долиною широкою», «кониченько вороненький», «необачний».
Звертання:
«Гей, вернися, Сагайдачний»,
«Гей, хто в лісі, озовися».
Аналіз пісні «Стоїть явір над водою, в воду похилився»
Жанр: соціально-побутова козацька пісня.
Тема: розповідь про сумну долю козака, який поїхав на війну та загинув на чужині.
Ідея: уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, патріотизму, засудження війни.
Основна думка: народ завжди пам’ятатиме тих, хто загинув заради щастя, добробуту, миру на рідній землі.
Пафос: Настрій у пісні сумний, журливий, пронизаний патріотичним пафосом.
Художні засоби:
Епітети: явір зелененький; козак молоденький; кінь вороненький; висока могила; червона калина;
Метафори: стоїть явір; явір… в воду похилився; вода корінь миє; серденько ниє;
Зменшувально-пестливі форми: явороньку, зелененький, козаченьку, молоденький, серденько, вороненький, колисоньку, родоньку.
Паралелізм – паралельне зображення образів людей з явищами природи: козак – явір, калиноньку їсти – приносити од родоньку вісті.
Риторичні оклики: «Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!»; «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!»
07.09.2022 - Середа
Тема: СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ПІСЕНЬ.
Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава.
О. Довженко
Повторення
1. Дайте визначення пісні як жанру усної народної творчості.
(Пісня — словесно-музичний твір ліричного або ліроепічного характеру, мелодійний за своїм інтонаційним малюнком і призначений для співу).
2.
• Як поділяються пісні, зважаючи на їх авторство? (Народні і літературні)
Чим вони відрізняються між собою?
3.
• Чому пісня пов’язана з життям людини?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Українська народна лірика — це чудове втілення поетичного генія народу-трудівника, окраса його духовного життя, одне з найдорожчих національних надбань.
Українська пісня ніколи не відривалася від життя. Воно завжди було її джерелом і об’єктом відображення. Народна пісенність як дзеркало життя і поглядів трудових мас відзначається винятковою вірністю, бо ж вона вивірена багатим досвідом поколінь, відшліфована протягом віків найталановитішими представниками народу, облагороджена чистим народним сумлінням. Саме в цьому — секрет її невмирущої поетичної краси і загальнонародного звучання.
Протягом всієї історії трудового народу пісня постійно була виявом духовного життя, скарбницею художньої правди.
Висловлювання відомих людей про українську пісню. (записати в зошит)
Україна дорога й близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику, її чудову українську пісню, сповнену чарівної мелодії. (А. Чехов)
Соціально-побутові пісні неоднорідні за основними жанровими ознаками (тематикою, функціями, способом поетичного викладу, формою), але їх єднає те, що всі вони відбивають настрої народу, викликані тими чи іншими явищами суспільного життя.
Жанрове розмаїття соціально-побутових пісень ( записати в зошит)
Кріпацькі пісні- ці пісні вражають силою реалістичного зображення тяжкого підневільного життя селян, протесту проти приниження людської гідності і безправ’я у його буденних проявах.
Ішла вдова вдоль долиною
Ішла вдова вдоль долиною
Із малою дитиною,
Сіла вдова спочивати,
Мале дитя годувати.
Летить орел сизокрилий,
Пита вдова: «Де ж мій милий?»
А твій милий у неволі,
В панськім сахарнім заводі.
Як задзвонять — він не чує,
Бере тупор та й майструє,
Тупор тупий не рубає,
До рук його прикипає,
А пан його усе лає,
Паня за ним повторяє.
Бурлацькі пісні.
Бурлаки — це селяни, які втікають від закріпачення, ставали на тимчасові заробітки.
«Зібіліли сніги» (Прослухати пісню)
Наймитські та заробітчанські пісні.
Ці пісні близькі за тематикою до бурлацьких. В них теж ідеться про долю наймита, про народження немовлят в неволі.
«Ой у лузі»(прослухати пісню)
Козацькі пісні
Ці пісні оспівують тяжку долю самотнього козака.
«Ой на горі женці жнуть»(Прослухати пісню)
Україна славиться козацькими піснями і їх сміливими вчинками.
Ознайомимось з цими піснями більш детально. Стор. 7 -10 - підручника.
ІV. Узагальнення
1. Що таке пісня?
2. Які види соціально-побутових пісень вам відомо? Пригадайте приклади.
V. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал підручника стор.6-11
Виписати 3 вислови відомих людей про українську пісню.
05.09.2022 - Понеділок
Підключитися до конференції Zoom о 09.20год -7-г клас
https://us04web.zoom.us/j/79916255088?pwd=a3I2cURvOWhycW56ZElGSU01MWl1QT09
Ідентифікатор конференції : 799 1625 5088
Код доступу : 55555
Тема: Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником. Його особливість і значення. Функції мистецтва.
Слово - найтонший різець...
Вміти користуватись ним -велике мистецтво.
В.Сухомлинський
- Що ви розумієте під мистецтвом?
(Мистецтво - галузь людської діяльності, яка прагне до задоволення однієї з духовних потреб людини, а саме: любові до прекрасного.)
- Чому людина прагне оточити себе будь-яким мистецтвом?
- Яка роль мистецтва у формуванні людини?
- Чи можна визначити за улюбленим видом мистецтва людини її смак?
1. Слово вчителя з елементами бесіди.
Що ж таке мистецтво? Видів мистецтва багато. Це і музика, і живопис, і скульптура, і балет, і театр, і кіно, і художня література. Чим вони відрізняються один від одного? В чому специфіка кожного з них? Ця специфіка визначається насамперед матеріалом, яким користується митець. Для композитора таким матеріалом є звук, для живописця - фарба, для скульптора - мармур, глина, гіпс, дерево, камінь тощо. Для творця художньої літератури таким матеріалом є мова, слово.
У цьому легко переконатися, якщо пригадаємо твори різних видів мистецтва на якусь одну тему - ліс, море, осінь, героїзм людини, життя дітей і школи та інше. Найлегше порівняти зображення в живописі та художній літературі. У першому випадку тема розкривається за допомогою барв, кольорів і ліній, у другому - за допомогою мови. Такі зіставлення можна й розширити.
Наприклад, на тему "Ліс" створили картини І.Шишкін, І.Левітан, музичний твір Т.Чайковський, И.Штраус, написали поезію "Розмова з другом" М.Рильський, "Хор лісових дзвіночків" П.Тичина, "Ранок у лісі" М.Коцюбинський.
2. Пояснення вчителя та робота учнів у зошитах (конспект).
- Чим же відрізняється художня література від інших видів мистецтва?
(Тим, що єдиним матеріалом є слово).
За допомогою художнього слова письменники зображують важливі характерні події, явища, риси, вдачі людей; розповідають про їх життя, працю, боротьбу, почування, внутрішній світ, вірування; описується природа.
Кожний письменник, починаючи працювати над твором, вивчає навколишню дійсність, обмірковує побачене й почуте, визначає, що важливе, характерне, а що випадкове, другорядне.
У літературних творах за допомогою художнього слова можна змалювати все доступне розуму та уяві людини: події минулого й сучасного, предмети, явища.
Отже, що таке художня література?
Художня література - вид мистецтва, що відображає дійсність засобами слова в образній писемній формі. Основним джерелом, з якого розвинулась література, був фольклор.
Художній твір є явище мистецтва. Мистецтво - це своєрідне відображення навколишнього світу в художніх образах або картинах через призму естетичного сприйняття, тобто сприйняття через прекрасне. Письменник відтворює життя, індивідуальні художні образи або картини. Він розкриває суспільні відносини, характери, переживання людей на прикладі конкретної особи, яка є літературним героєм. Письменник не копіює природні та суспільні явища, як фотограф. Він відбирає найхарактерніші з них, осмислює й доповнює за допомогою творчої уяви.
3. Робота за таблицею.
Художній твір
Художня форма Зміст
Сюжет Тема
Композиція Проблема
Головні та другорядні персонажі Ідея твору
Характер Конфлікт
Прийоми створення обрядів персонажів Пафос
Пейзаж, інтер'єр Художні деталі
Мова художня
Які функції виконує література?
( назвіть функції, записуючи відповіді у зошит).
приносить навчає передбачає
естетичне різним майбутнє
задоволення від наукам
краси
Література
зберігає досвід дає практичні змушує
минулих поради, пізнавальну замислитися
поколінь, художні інформацію над життєвими
скарби ситуаціями, вчинками людей
.. Тестові завдання. Робота з сигнальними картками.
1. Мистецтво - це любов до:
а) прекрасного;
б) веселих мандрівок;
в) ближнього.
2. Причиною виникнення мистецтва слід шукати у прагненні
людини себе:
а) возвеличити;
б) уславити;
в) прикрасити.
3. Який вид мистецтва належить до словесного?
а) музика;
б) література;
в) живопис.
4. Художня література - вид мистецтва, що відображає:
а) сполучення звуків різної висоти;
б) дійсність в образній писемній формі;
в) нанесення ліній, фарб різних кольорів на полотно, папір.
Домашнє завдання.
· Вивчити конспект.
· Написати міні-твір на тему: «Література мені потрібна лдя того, щоб…»