9 клас

      Шановні   дев'ятикласники!        🌻

                             Вітаю   Вас з початком  навчального  року!  🌈

                Бажаю  творчих успіхів!              🌟

25.05.2025

                                                              Список літератури на літо 

   23.05.2025

                Тема уроку:   Контрольна робота  (різнорівневі завдання) за темою: "Література XX–XXI ст. Життя, історія, культура (Михайло Опанасович Булгаков «Собаче серце» ; Ерік Вольф Сігел «Історія одного кохання», Рей Бредбері "451' за Фаренгейтом").

                                     І -ІІ  рівні – максимальна оцінка 6 б.

1. Хто з письменників був взірцем для наслідування М. Булгаковим

А) Т. Шевченко; Б) М. Гоголь; В) І. Франко;  Г) Марко Вовчок.

 2. Головний конфлікт повісті М. Булгакова «Собаче серце».

А) масова свідомість та інтелект;  

Б) почуття та обов’язок; 

 В)  мрія та дійсність;  

Г) життя і мистецтво.

 3. Завданням пожежників у романі Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом» було:

А) гасіння пожеж;   

Б) спалення книг; 

В) профілактична робота з пожежної безпеки серед населення; 

Г) покарання порушників протипожежної безпеки.

 4. Поміж основних ідей роману Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом» немає ідеї:

А) осуду тоталітарного режиму; 

 Б) неоціненної значущості художніх книжок;  

 В) великого значення любові, взаєморозуміння, живого спілкування;  

 Г) багатства та бідності.

 5. «Перше слово, що спадає на думку» Оліверу, коли він згадує свого батька, А) татусь;  Б) кам’яне обличчя; В) старий Не-хи-хи; Г) ходяча гора Фашмор.

 6. Прізвисько Олівера, яким називала його Дженіфер, -

А) блазень;  Б) невіглас;  В) Гризун Науки;  Г) містер Шпаргалетто.

7. Характерна риса творчості М. Булгакова.

А) поєднання реалістичних і фантастичних елементів;

 Б) створення культу «природної людини»; 

 В) створення суспільного ідеалу;                    

   Г) раціоналізм.

 8. Основа сюжету повісті М. Булгакова «Собаче серце» - перетворення наукового експерименту на…

А) економічний; 

 Б) соціальний;

  В) культурний; 

 Г) етнічний.

 9. Жанровий різновид твору Р. Бредбері «451º за Фаренгейтом» -

А) роман-антиутопія;  

Б) роман мандрів; 

 В) роман виховання; 

 Г) роман-утопія.

 10. Функцію вистежування й покарання Монтеґа у романі Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом» виконував:

А) дрон;   

Б) пожежна машина-робот; 

В) електричний пес; 

Г) термінатор.

11. Найболючішою проблемою з-поміж тих, які можна розв’язати, твору  Е. В. Сіґала «Історія одного кохання» є проблема:

А) батьків і дітей; 

Б) гордості й упередження; 

 В) відданості та зради;   

 Г) здійснення мрій.

 12. Спеціалізація Дженіфер за повістю «Історія одного кохання»…

А) музика;  

Б)історія;

В) література;  

Г) психологія 

 ІІІ рівень – максимальна оцінка – 3 б.

Розгорнуті відповіді на запитання

13. Дайте визначення поняття «антиутопія». Які ознаки антиутопічності наявні у романі «451º за Фаренгейтом».

 14. Причина, що змусила Олівера Баррета IV розірвати родинні зв’язки. Від чого Олверу та Дженіфер довелося відмовитися заради один одного?

       ІV рівень Твір-мініатюра (одне питання на вибір учня) – 3 б.

15.1) Чому експеримент професора Преображенського зазнав невдачі?

2) Складіть обґрунтований діалог між оптимістом і песимістом щодо майбутнього Землі та людства (за романом «451° за Фаренгейтом»                   Р. Д. Бредбері).

3) Складне прозріння особистості в тоталітарному суспільстві (за романом Р. Бредбері «451° за Фаренгейтом» та історичними й сучасними подіями у світі)

4) Значення книги у житті людини (за романом Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом»).

5) «Кохання – це коли ні про що не шкодуєш…». Тема кохання у повісті Еріка Сігела.

19.05.2025

Тема уроку:   Контрольна робота  (різнорівневі завдання) за темою: "Література XX–XXI ст. Життя, історія, культура (Михайло Опанасович Булгаков «Собаче серце» ; Ерік Вольф Сігел «Історія одного кохання», Рей Бредбері "451' за Фаренгейтом").

16.05.2025

Тема урока:   Персонажі-«двійники» (Шаріков – Швондер).

                    «Велика операція відбулася, а хто став донором для створення нової людини?»

1. Клим Чугункін

Що ви можете сказати про цю людину?

(«Клим Григорович Чугункин, 25 років, неодружений. Безпартійний, неодружений, судився три рази і виправданий: у перший раз завдяки нестачі доказів, другий раз походження врятувало, в третій раз-умовно каторга на 15 років. Крадіжки. Професія гра на балалайці по корчмах.    Низького зросту, погано складений. Печінка розширена (алкоголь) Причина смерті - удар ножем в серце в пивній («Стоп-Сигнал» у Преображенської застави). Із щоденника доктора Борменталя ми дізнаємося, що нова істота перейняло все гірші якості своїх донорів (Шарика і Клима Чугункіна)..

(Несмак в одязі: отруйно-небесного кольору краватку, піджак та брюки порвані і забруднені; лаковані штиблети з білими гетрами.) Крім цього, воно постійно говорить по матері, курить, смітячи недопалками, ловить бліх, краде, любить спиртне, ласий до жінок ... )

2. Але це тільки зовнішній прояв. Залишилося що-небудь від моральної позиції Шарика? Що визначало поведінку Шарика і що головне для Шарикова?

 У Шарикові поєдналися якості собаки і Чугункіна, причому рабська філософія Шарика, його конформізм і інстинкт самозбереження в поєднанні з агресивністю, хамством, пияцтвом Клима породили чудовисько.

Шариков —  грубий, нерозвинений, самовпевнений і зухвалий. Він, щоб то не було, хоче вибитися в люди, стати не гірше інших. Але він не може зрозуміти, що для цього потрібно пройти шлях довгого духовного розвитку, потрібно працювати над  підвищенням інтелекту, розширенням кругозору, оволодінням знаннями. Поліграф Поліграфович Шариков надіває лаковані черевики і їдкого кольору краватку, а в іншому його костюм брудний, неохайний, позбавлений смаку.  Через два тижні після того, як зійшла з нього собача шкура і ходити він став на двох ногах, цей товариш вже має в розпорядженні документ, що засвідчує його особу. Ще через тиждень – інше посвідчення - службовця. І не рядовий - завідувач підвідділом очищення міста Москви від бродячих тварин.)

3. Чому для Шарика зразком і силою був професор, а для Шарикова – Швондер?

Мозок Шарикова розвинений дуже погано: то що було майже геніальним для собаки - примітивно для людини: Шарик перетворився на людину, але досвіду людського не отримав. Швондер ж приймає його за нормального дорослої людини і намагається вселити ідеї більшовизму.

4. Чому ж це так небезпечно?

Зазвичай, коли людина розвивається природним шляхом, він поступово знайомиться зі світом, йому пояснюють, що добре, що погано, вчать його, передають накопичений досвід і знання. Чим більше людина дізнається, тим більше може зрозуміти самостійно. А Шариков практично нічого не знає: він тільки хоче їсти, пити і розважатися. Швондер ж йому потурає, розповідаючи про права, про те, що потрібно все поділити. Швондер сам гаряче вірить в те, що проповідує, він сам готовий відмовитися від благ і зручностей в ім'я світлого комуністичного майбутнього.

Пилип Пилипович і доктор Борменталь намагаються виховувати, прищеплювати Шарикову нормальні людські манери, тому весь час забороняють і вказують. Шарикова це надзвичайно дратує. Швондер ж нічого не забороняє, а, навпаки, говорить Шарикову, що його утискають буржуї.

5. Доведіть,  натура у Шарикова та ж, що і була, - собачо - кримінальна. Чого варте одно його повідомлення про свою роботу «за фахом»: «Учора котів душили - душили». Втім, Поліграф Поліграфович котами вже не задовольняється. Незабаром він показує професорові дулю, а за адресою небезпечного Борменталя  - револьвер. Він за допомогою Швондера, що управляє будинками, прописується в квартирі Преображенського, вимагає покладені йому «шістнадцять аршин» житлової площі, навіть намагається привести у будинок дружину. Він вважає, що підвищує свій ідейний рівень: читає книгу, рекомендовану Швондером, — листування Енгельса з Каутським. З точки зору Преображенського — усе це блеф, порожні потуги, які жодним чином не сприяють розумовому і духовному розвитку Шарикова. Але з точки зору Швондера і йому подібних Шариков є цілком відповідним для того суспільства, яке вони з таким пафосом і захватом створюють. Шарикова навіть узяли на роботу до державної установи, зробили його маленьким начальником. Для Шарикова ж стати начальником — означає перетворитися зовні, отримати владу над людьми. Так воно і відбувається. Він тепер одягнений в шкіряну куртку і чоботи, їздить на державній машині, розпоряджається долею бідної дівчини-секретарки).

Домашня робота:

дочитати до кінця твір

Написати твір- мініатюру " Яку пораду я можу дати Шарикову"

     або Написати лист професору Преображенському .

ПІДГОТУВАТИСЬ ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ.

12.05.2025

Тема уроку : Михайло  Опанасович  Булгаков  ( 1891 -1940).    " Собаче  серце".    Українські сторінки  життя і творчості  М. О. Булгакова. М.О. Булгаков і влада,    трагедія митця.    "Собаче серце" як метафора  соціальних експериментів революці

 Конфлікт натовпу, масової свідомості та інтелекту, культури. Персонажі-«двійники» (Шаріков – Швондер).

1. Робота з текстом

2. - Де і коли відбуваються події, описані в повісті?

3. (події відбуваються в Москві в 1924-1925 роках в квартирі професора Преображенського)

4. - Що характерно для цього історичного періоду?

5. (У 1917 році в Росії відбулася революція, тобто різкий перехід, від якого чекали зміни суспільства на краще. До влади приходять більшовики. Вони формують свій орган влади, насильно стверджують нову ідеологію: все стає загальним, колективним. Більшовики заперечують Бога і все старе, нав'язують свою ідеологію, знищують тих, хто не згоден. Змінюються економічні відносини, усуспільнюється буквально все).

      «Велика операція відбулася, а хто став донором для створення нової людини?»

6.        Порівняйте Шарикова з Шариком.         Заповніть таблицю.

               Шарик                                                                   Шариков

 Добродушний

Нещасний

Відданий

Милий

Довірливий

Хитрий

Неписьменний

Невихований

Зухвалий

Грубий

Самовпевнений

Жорстокий

Продажний

Підлий

7.     Виділіть етапи перетворення Шарика в Шарикова і етапи становлення Шарикова

Етапи перетворення Шарика в Шарикова і етапи становлення Шарикова.

v Лайка ( "все лайливі слова, які тільки існують в російській лексиконі");

v куріння;.

v насіння (неохайність);

v балалайка в будь-який час дня і ночі (зневага до оточуючих);

v вульгарність в одязі і поведінці;

v аморальність;

v пияцтво;

v злодійство;

v донос;

v замах.

Висновок: Становлення «нової людини» - це втрата людського, наростання аморальності, тобто не еволюція, а деградація.

8. Анкета повісті М.Булгакова «Собаче серце»( записати в зошит)

1. Рік публікації: 1968

2. Автор: Михайло Булгаков

3. Жанр: сатира, наукова фантастика

4. Головні герої: професор Пилип Пилипович Преображенський, його помічник і асистент доктор Іван Арнольдович Борменталь, пес Шарик, він же Поліграф Поліграфович Шариков.

5. Другорядні персонажі: голова будинкового комітету Швондер, кухарка і домробітниця, двірник.

6. Композиція.

Зав’язка повісті — професор знаходить на вулиці бездомного пса і приводить його до себе додому.

Кульмінаційних моментів кілька:

Ø операція з пересадки Шарику людських залоз;

Ø поява в квартирі професора представників домкома;

Ø  професору приносять донос Шарикова, і професор з доктором вирішуються на операцію по перетворенню Поліграфа знову в «наймилішого пса»

Ø Але кульмінацією можна вважати будь-який момент, коли Шариков здійснює свою чергову витівку — піймання  кота у ванній або погрози  професору із застосуванням зброї.

Розв’язка — це останній візит Швондера в супроводі працівників міліції в квартиру професора.

Епілог — в квартирі Преображенського відновився спокій. Все залишилося на колишніх місцях — професор займається своїми справами, пес Шарик задоволений своїм собачим щастям.

7. Сюжет цієї повісті був цілком вигаданий письменником. У 20-ті роки минулого століття деякі вчені ставили практичні досліди, як на тварин, так і на людях, подібні до тих операцій, які проводив професор Преображенський.

8. Тема твору — це неймовірний експеримент, який закінчується перетворенням собаки в людину, а також наслідки, до яких це призвело. Використовуючи гротеск, автор вводить в звичайну міську дійсність елементи фантастики. Дія повісті починається з того, що професор.

9.  Проблематика.

Ø питання втручання в закони природи;

Ø питання взаємин інтелігенції і народу в післяреволюційний час;

Ø засудження бюрократизму і безкультур’я;

Ø засудження безграмотності, невігластва і дурості.

10. Художні засоби.

Ø прийом контрасту;

Ø сатира;

Ø гротеск і іронія;

Ø фантастика.

 11. Скласти план ( хто не вміє складати план,  перепишіть в зошит готовий)

План  повісті «Собаче серце»

1. Голодний пес. Поява незнайомця, який пригостив пса ковбасою і забрав до себе додому.

2. Опис квартири професора, знайомство з її мешканцями.

3. Шарика нагодували і надали йому медичну допомогу.

4. Професор Преображенський веде прийом пацієнтів.

5. Перший візит домкома в квартиру професора.

6. За обідом професор викладає свої думки про існуючий лад і тих людей, які  цей лад створюють.

7. Операція з пересадки Шарику донорського матеріалу.

8. Щоденник доктора Борменталя

9. Перетворення Шарика в громадянина Шарікова.

10. Дружба Шарикова з головою будинкового комітету Швондером.

11. Шариков знайшов роботу. Після цього він остаточно розперезався.

12. Кінець Поліграфа Поліграфовича Шарікова.

13. Повернення Шарика.

Домашнє завдання: дочитати до кінця    

09.05.2025

Тема уроку: Ерік Вольф Сігел (1937–2010). «Історія одного кохання».  Проблеми життя і смерті, любові й відданості у творі

1. https://www.youtube.com/watch?v=BpKerIEAvR4

2. Опрацюйте теорію:

Жанр твору Еріка Сігала.

    Жанр твору Еріка Сігела – кінороман. Кінороманом називають сценарій, зумисним чином перероблений для читання (при переробці вилучаються специфічні кінематографічні терміни, розширюються діалогічні сцени, вводяться ліричні відступи, граматичний теперішній час змінюється минулим тощо). Книга «Історія любові», що надійшла у продаж до прем'єри фільму, стала бестселером в США і була перекладена 33 мовами (в тому числі українською – переклад був опублікований у журналі «Всесвіт»).

     Словникова робота ( записати в зошит)

     Белетристика (з фр. Belles Lettres – досл. “красне письменство») – в широкому значенні – твори художньої літератури  взагалі, у вужчому – художня проза.  Дуже часто белетристикою називають прозу, для якої характерний гострий сюжет, інтрига, несподівані повороти, що завжди приваблюють широкі кола читачів. Все частіше в сучасному літературознавстві белетристика позначає легку, жваву доступну розповідь про якусь подію чи наукову проблему, відому постать з метою їх популяризації.

    Бестселер  (з англ. bestseller — той, що добре продається) – популярна книжка, яка потрапила до списку тих, які найбільше продаються. Термін «бестселер» не визначає літературної якості твору, він лише говорить про його велику популярність.

Тема твору.

Розповідь про зворушливе справжнє кохання студента, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта. Він заради нього пішов на конфлікт з родиною, а вона пожертвувала своєю мрією.

Робота з табличкою  "Риси  вдачі"( записати в зошит)

                      Дженні                                                                                    Олівер

Спільне

                         Наполегливість, розум, атеїсти, підтримка один одного, сильні духом

Відмінне

Займається музикою

Вперта

Бачить у всьому позитив

Грає хокей

Гордий

Затятий

Не хоче визнавати очевидні речі (батько його любить)

                 Проблемне питання

Чому вони  різні і водночас такі схожі ?

Очікувана  відповідь

 Протилежності   притягуються.

                Проблемна ситуація

Кохання внесене до реєстру захворювань Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

– Чому людство бажає бути хворим?

Порівняння перекладів

       Ключова фраза роману, яку можна вважати його провідною ідеєю звучить так: «Кохання – це коли ні про що не  жалкуєш». В російському перекладі вона звучить так: «Любовь – это когда не нужно говорить «прости». Наскільки різні смисли містять перекладені фрази?

Аналітичне коментування

Прокоментуйте :" Любов — це коли не потрібно говорити  «пробач» ".

05.05.2025

Тема уроку: Е.В. Сігал. "Історія одного кохання". Розповідь про зворушливе і трагічне кохання студента

1.Експрес-урок: https://www.youtube.com/watch?v=F8HkJjkKJRY

2.Перегляньте відеоурок: https://www.youtube.com/watch?v=gGYOjgOmwZk

3.Саундтрек: https://www.youtube.com/watch?v=Z1Y5y3ZxHZA&t=3s

Домашнє завдання: прочитати твір.

02.05.2025

 Тема уроку: Тема знецінення культури. Дискусія «Чи можливий світ без книжок?»

1. Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=Ozuf8wGDSfQ  -відеоурок

2. Опрацюйте поданий нижче матеріал:

Дехто вважає, що прочитати художню книжку або подивитися кінофільм за її мотивами — це те саме. Насправді, читаючи книжку, людина активно використовує процеси мислення, замислюється над прочитаним, домальовує в уяві картини, що виникли зі словесних образів. Перегляд кінофільму, телепередачі дозволяє лише пасивно спостерігати, споживати готовий продукт — як його уявили режисери-постановники, артисти, оператори й навіть політики. Тому таке інфантильне споживання поступово спричиняє бездуховність, пасивність, байдужість і, зрештою, залежність від усіх тих, хто замовляє подібну продукцію. Прозріння, як у творі Рея Дуґласа Бредбері «451° за Фаренгейтом», буває гірким, а інколи має навіть дуже сумні наслідки для особистості та суспільства. 

У романі зображено майбутнє споживацьке суспільство, де панує тоталітаризм і майже повний контроль над ним. Керівництво держави намагається підпорядкувати собі навіть думки людей: книги заборонено, незаконним вважають читання і переховування будь-якої літератури, за дотриманням порядку мають слідкувати пожежники. Після того, як будинки почали будувати вогнетривкими, завданням пожежників стало: негайно виїжджати на сигнал тривоги, швидко розпалювати вогонь і спалювати усе дотла, потім негайно повертатися до пожежної станції, щоб бути напоготові до нових сигналів тривоги. 

Бредбері малює нам світ, люди якого втрачають зв'язок не тільки з накопиченою предками інтелектуальною спадщиною, а й з природою, один з одним. Вони вічно кудись біжать, не розмовляючи про свої думки та почуття, говорять тільки про матеріальні цінності... Стіни їхніх будинків - кінескопи, що дозволяють безперервно дивитися безглузді серіали та телепередачі, а також спілкуватися в аналогу «скайпу» з ріднею та друзями. Буквально так - надягаючи навушники! Дозвольте нагадати, що ця книга, була написана більше 60 років тому. 

Життя людей спрощено до межі - воно повністю складається тільки з розваг. Навіть похорони скасовані, щоб нікого не турбувати - трупи людей кремуються за лічені хвилини 

Акцент у словосполученні наукова фантастика щодо творів Р. Д. Бредбері припадає на слово наукова, тому що з технічної точки зору його твори цілком відповідають справжнім науковим розробкам і перспективним напрямкам розвитку науки й техніки. Оскільки письменник прожив досить довге життя, то мав можливість перевірити хоча б недовгострокові свої передбачення. І вони дійсно справджуються! Позитивне — з’явилися навушники для широкого загалу користувачів, пласкі великі телевізори (плазми), банкомати тощо. Негативне — частина нашого суспільства, на жаль, справді занедбала читання художніх книжок, надає перевагу іграм, віртуальному спілкуванню, телевізору та бездумному, беззмістовному витрачанню часу, задоволенню своїх матеріальних потреб. Тому застереження письменника звучить сьогодні як ніколи актуально. Автор щиро сподівався, що справжнє мистецтво вплине на розвиток духовності людей: людство читатиме книги, відвідуватиме музеї та художні галереї, спілкуватиметься й дискутуватиме з нагальних питань. Пам’ятаймо про його сподівання і ми, адже заповіт Бредбері — шлях до збереження Людини в людині. 

3. Дайте арґументовану відповідь на питання " Яку книгу ви вивчили б напам'ять, щоб передати нащадкам?" (обсяг - до 1 стор.)

4. Домашнє завдання: підготуйтеся до бесіди за змістом твору Е.В. Сігал. "Історія одного кохання"

28.04.2025

Тема уроку:     Рей Дуглас Бредбері (1920–2012). «451° за Фаренгейтом». Натовп і влада. Маніпуляція людською свідомістю

 Шпигунські пристрасті, детектив, бойовик, інтригу, фантастику змішано в романі-антиутопії Рея Дуґласа Бредбері «451° за Фаренгейтом», наче у різнобарвному коктейлі. А фінал — як у «новій» драмі: відкритий... Він — на розсуд читача, для його міркувань і здогадів. І це робить роман незвичайним, захопливим, повчальним, хоча про мораль, ідею твору — у письменника ані слова. З одного боку, він ніби зазирає в майбутнє, застерігає від помилок, які можуть у тому майбутньому мати фатальні наслідки, а з іншого — говорить про минуле: тоталітарний режим, трагедію особистості в ньому, жорстоке переслідування інакомислячих, самвидав тощо. Про це поміркуємо сьогодні.

Опрацюйте матеріал, поданий нижче. Зробіть стислий конспект ( не більше сторінки) - для роботи на наступному уроці.

   Розгляньмо взаємодію натовпу та влади в тоталітарному суспільстві, а також дослідімо, наскільки дорого коштуватиме особистості прозріння в такому суспільстві.

Натовп — це скупчення неорганізованих людей, стурбованих фактором зовнішньої провокації. Натовп можна охарактеризувати як тимчасове об’‎єднання великої кількості людей, що мають безпосередній контакт між собою та майже ідентично реагують на певні стимули. Натовп навіть має власну класифікацію та багато різновидів. Ознайомимося з деякими з них.

Випадковий натовп можна спостерігати на місці дорожньо- транспортної аварії. Він складається із зацікавлених перехожих, які затрималися на деякий час. Такий вид натовпу може зберегтися навіть після від’‎їзду винуватців аварії. Це пов’‎язано з процесом так званого емоційного кружляння — натовп по колу відтворює ту саму розповідь, додаючи до неї власні емоції та свій погляд на ситуацію.

Експресивний натовп — це скупчення людей, які відверто виражають свої емоції: радість, горе, гнів, заперечення. Одним із варіантів експресивного натовпу є екстатичний натовп, що може виникати під час релігійних обрядів, шалених карнавалів чи концертів музичних кумирів, коли індивіди молитвами, ритуалами, музикою, піснями, танцями або іншими спільними діями доводять себе до стану шаленства.

Конвенційний натовп складається з людей, які поєднані спільними інтересами та дотримуються низки правил. Та конвенційний натовп діє відповідно до правил лише до певного моменту. Прикладом цього виду натовпу можна назвати групи вболівальників — фанатів футбольних команд тощо, які підтримують своїх кумирів на стадіонах.

Дієвий натовп — соціальна психологія приділяє особливу увагу вивченню саме цього різновиду натовпу. Його вважають найбільш значущим у соціально-політичному відношенні. У свою чергу, дієвий натовп поділяють на такі підвиди: агресивний, панічний, здирницький (бунтівний не розглядатимемо).

Агресивним натовпом рухають ненависть і гнів. Це маса людей, яким притаманна жага вбивств та руйнувань.

Панічний натовп об’‎єднує людей, які намагаються уникнути небезпеки, реальної або вигаданої.

Люди, які належать до здирницького натовпу, прагнуть надбання певних матеріальних цінностей — це можуть бути звичайні мародери або ошукані вкладники фінансових пірамід, їхня головна особливість — емоційна єдність, але при цьому є неминучим конфлікт цінностей, за які бореться натовп, адже цих цінностей не вистачить на всіх охочих.

Особливості поведінки натовпу, сила маси людей залежать від психологічних якостей та індивідуальностей лідерів цього натовпу.

Натовп має схильність до крайнощів, збуджують його лише сильні подразники. Почуття маси завжди дуже прості й надмірні. Відповідно, тому, хто бажає впливати на цю масу, не потрібна перевірка логічності та послідовності своїх аргументів: навпаки, він має перебільшувати та постійно повторювати те саме. Від ватажка натовп вимагає сили, навіть насилля, доброту ж сприймає як прояв слабкості. Ватажок повинен мати сильну волю й бути фанатично відданим ідеї, яку намагається донести до решти; саме це дає йому можливість впливати на масу. До жахливих наслідків може привести надання влади людині, наділеній привабливістю у поєднанні з твердими переконаннями та вузькістю розуму. Така людина легко може перетворити натовп із аморфної маси на руйнівну матеріальну силу.

Одним цікавим фактором масової поведінки, який згадано в багатьох описах дій натовпу, є однаковий вираз людських облич. Це пояснюється тим, що сильне переживання певного емоційно-афективного стану впливає на мускулатуру обличчя та спричиняє напруження тих самих м’‎язів у багатьох людей. Обличчя стають схожими, з’‎являється узагальнене обличчя маси. Через це явище виникає чимало труднощів під час спроб ідентифікувати учасників масових заворушень.

Натовпом, масовою свідомістю можуть маніпулювати ЗМІ, які підконтрольні певним лідерам відповідно до цілей цих лідерів (політиків, олігархів, представників владних структур та ін.).

Завдяки ЗМІ інформацію можна:

■ спотворити за допомогою неповного, одностороннього подання; так званий фрагментарний спосіб поширення інформації (масив інформації подрібнюють на менші масиви або подають єдиним неопрацьованим потоком, що не дозволяє пересічному індивіду сформувати цілісну картину подій);

■ відредагувати, додавши власні домисли та коментарі (значну частину спотворень у поданні інформації спричинено індивідуально-психологічними особливостями поширювачів інформації, особистими політичними симпатіями);

■ інтерпретувати у вигідному для замовника цієї інформації світлі;

■ приховати, водночас акцентуючи увагу на окремих сторонах події, замовчуючи інші, що створює додаткові можливості для маніпулювання аудиторією (наприклад, створити так званий інформаційний шум, тобто знизити міру сприйняття фактів за рахунок подачі такої кількості новин, за якої стає неможливим їхнє сортування);

■ спотворити — подати неперевірену інформацію, що є певним маніпулятивним прийомом, адже відповідно до закону випередження (сформульованому ще 1925 р. американським психологом М. Лундтом) будь-яке перше повідомлення про подію справляє значно сильніший уплив на аудиторію, ніж наступні;

■ поширювати з акцентуванням уваги на певній особливості як єдиному правильному варіанті. За рахунок цього створюватиметься ілюзорнийефект підтримання трансльованої ЗМІ ідеї більшістю, що призведе до небажання індивіда відкрито висловлюватись, побоюючись будь-яких санкцій, якщо його точка зору не схожа на погляди більшості. Чим частіше це повідомлення повторюватиметься у ЗМІ, тим більше зростатиме небажання людини публічно говорити — так звана модель спіралі мовчання.                         Поміркуйте:

На вашу думку, як усе щойно вами прочитане  проєктується на вивчений твір?  

Влада в тоталітарному суспільстві зацікавлена в тому, щоб народ, маси були покірними, духовними рабами, які приймали все, що ця влада їм запропонує. Прозріння буває важким і небезпечним, як це показано у творах Р. Д. Бредбері, зокрема у романі «451° за Фаренгейтом». 

Зазираючи на кілька століть уперед, Бредбері робить висновок: людство і людина прямують не туди, а на цьому хибному шляху вони втрачають усе світле, прекрасне, радісне. Але він вірить у духовне відродження людини. А якщо в серці хоча б однієї людини переможе добро, світ ще не загинув, людство ще може врятуватися. У романі висловлено мрію про людину, душа якої горнеться до прекрасного і яка поверне світу гармонію. Можливо, цією людиною з душею стане Ґай Монтеґ. 

Домашнє завдання: читати твір -  для тих, хто не прочитав. Приготуватися до обговорення роману на наступному уроці.

25.04.2025

Тема уроку: Рей Дуглас Бредбері (1920–2012). «451° за Фаренгейтом». Провідні мотиви твору – книги (читання), пожежі, тотального контролю, інакомислення тощо 

• Згадайте, як описує суспільство 2061 року Бредбері у новелі «Усмішка»?

- Яким бачить Бредбері суспільство у романі-антиутопії «451 по Фаренгейту»?

Cловникова робота

Цивілізація — розвинене суспільство з високою матеріальною культурою, передовою наукою, технікою.

Культура — усі матеріальні й духовні цінності, створені розумовою та фізичною працею.

Абсурд — безглуздя.

Крах – катастрофа.

Антиутопія — вигадане суспільство, яке є антитезою утопії. Зазвичай для нього характерний гнітючий суспільний контроль, що здійснюється авторитарним або тоталітарним урядом.

  Бесіда

• Поясніть сенс назви роману.

- Скільки частин у романі, їх назви?

- Згадайте твори інших авторів, створені в цьому жанрі.

- Чим пишається Монтег на початку роману?

- Чому, на думку Клариси, Монтег не схожий на інших пожежників?

- Що змінилося в характері та почуттях Монтега після зустрічі з Кларисою?      

- Про яку допущену кимось помилку думає Монтег під час роботи в 3-поверховому будинку в старій частині міста?   

- Що говорить Клариса про телевізійні передачі?

              Отже, Монтег зустрічає оригінально мислячу Кларису, заздрить її вмінню знаходити незвичайне у звичайному, вражений вірністю своїх «жертв» книгам. Потім сам рятує книги від вогню. Рятує душу. Шукає відповіді на питання, які його мучать. У нього, як каже він сам, «пожежа в душі, який не загасити». Таким чином, ми можемо зробити висновок, що зустріч, навіть із однією людиною здатна змінити нас і світ навколо нас.

- Про яку прикмету, пов'язаної з квіткою кульбаби, розповіла Монтегу Кларисса, і що показала її перевірка?

- Чому рекламні щити за містом робили завдовжки 200 футів, хоча раніше вони були завдовжки всього 20 футів?

- Скільки років Монтег працював пожежником?

- Чому Монтег став пожежним?     

- Чим допоміг Монтегу професор Фабер?

- Як закінчується фраза про щасливих людей, яку виголосив брандмейстер Бітті, який прийшов провідати хворого Монтега: «Набивайте людям голови цифрами .. нешкідливими фактами .. їм буде здаватися, що вони дуже освічені, що вони рухаються вперед, хоча насправді ...» ? - Вам не здається, що вираз «майбутнє по Бредбері настає» - страшно?

               Отже, нам показують в основному розважальні передачі та численні серіали. В програмі практично немає місця навчальним, пізнавальним, дитячим передачам. На екрані багато насильства, еротики, низькопробних шоу, багато «мила». «Майбутнє за Бредбері» дійсно наступає на нас, розплющуючи і спотворюючи наші душі. Масова культура йде вшир, не зачіпаючи глибини, не обтяжуючи людей питаннями і проблемами.

- Чим насправді був механічний пес?

- «Є підстави підозрювати горище будинку №11 по Елм-Стріт». Що це за запис?

- Де Монтег ховав книги?

- Як закінчилася гонитва за Монтегом?  

                   Назвіть твори, де зображуються небезпечні наслідки, пов'язані з експериментуванням над людьми заради покращення їхнього життя. Згадайте твори інших авторів, створені в цьому жанрі.

                 Таким чином, тоталітарна держава, держава сили, саме чогось боїться, від чогось постійно захищається. Чому ж мисляча особистість головна перешкода «загального щастя»?

          У романі виникає з перших сторінок тема протесту проти небажаного майбутнього, тема заперечення суспільства, де людина є придатком машини, де нівелюється особистість. У романі звучать гіркі слова: «Ми живемо в час, коли люди вже не являють собою цінність.. Людина в наш час - як паперова серветка: в неї сякаються, бгають, викидають, беруть нову, сякаються, бгають, викидають ... Люди не мають свого обличчя ».

               У книзі О. Гончара «Собор» є такий на диво точний поділ людей на 2 категорії, він чітко відбиває людську суть. Герой зазначеного роману стверджує, що є люди - «руйначі» і є люди - «будівничі». Монтег на початку твору - «руйнач». І раптом (або не раптом?) Він перетворюється в творця, в «будівничого».

З чого починається духовне одужання Монтега?

            Минуло вже півстоліття. Настав новий вік. Найжахливіше і дивовижне те, що великий фантаст і вигадник Бредбері нічого не вигадав. Все вже було або є зараз. Пожежні палять книги? Ну і що? Ми про це знаємо з історії. Чи не правда? Бредбері пише, що в постіндустріальному майбутньому книги будуть на зразок жуйки, що телебачення перетвориться на суцільне мильне шоу.

Складання ланцюжка еволюції особистості у тоталітарному суспільстві на прикладі Монтега

(Монтег   не бачить роси на траві, не знає, чим пахне опале листя  бачить себе тільки пожежником, бо пожежниками були його батько та дід,  застріч із Кларисою , замислюється над стосунками із дружиною ,  жінка, що спалює себе, разом із книгами,  рятує книгу,  втеча  у таборі людей – книг  Фенікс.)

                Отже, ми повинні пам'ятати, що відродження Монтега почалося з книги. Згадайте, яка книга перевернула його душу? Чому він намагається врятувати саме її?

             Він врятував Біблію, зокрема, Книгу Екклезіаста, де сконденсована мудрість століть: рід проходить, і рід приходить, а земля віковічно стоїть, криве не може стати прямим, час народжуватися і час помирати, час насаджувати і час виривати посаджене, час розкидати каміння і час збирати каміння. Герой книги, як і мудрець Екклезіаст, впевнений, що все повернеться на круги своя. З книги почалося одужання Монтега, його ренесанс, але з книгою в його життя увійшло страждання. 

Домашнє завдання: що довелося пережити Монтегу  після того, як він сховав у себе книги? (письмово)

21.04.2025

Тема. Рей Дуглас Бредбері (1920–2012). «451° за Фаренгейтом». Тривога за майбутнє суспільства в романі-антиутопії «451° за Фаренгейтом».

      Книга – одне з найбільших чудес, створене людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, всю свою мудрість вони довірили саме книгам. Адже вони відкривають нам навколишній світ, допомагають уявити минуле та заглянути в майбутнє. Коли ж людина припиняє читати - вона перестає мислити.

     «451° за Фаренгейтом» - це книга, що описує життя людей постіндустріального суспільства, де панує повний контроль суспільства урядом. Читання книг – це найбільший кримінальний злочин, який безпощадно карається державою, а пожежники, покликані розпалювати вогонь. 451° за Фаренгейтом – температура, за якої горить папір – температура суспільного настрою та сердець мешканців антиінтелектуального світу. Саме таким постає життя людей майбутнього на сторінках роману Рея Бредбері. Думати, до речі, заборонено також. І, схоже, уряд країни досяг би своєї мети, змусивши націю відмовитися від усіх знань і почуттів, якби не пожежник, внутрішня свобода якого сягнула вище термометра за Фаренгейтом.

                                                                      Повідомлення про життєпис Бредбері

Рей Бредбері народився 22 серпня 1920 року в місті Вокіґан (Вокіґен), штат Іллінойс, США. Друге ім’я — Дуґлас — він отримав на честь знаменитого актора того часу Дуґласа Фербенкса. Батьком майбутнього письменника був Леонард Сполдінґ Бредбері, нащадок англійців-першопоселенців, матір’ю — Марі Естер Моберґ, шведка за походженням.

Невдовзі після народження хлопчика родина Бредбері переїхала до Каліфорнії з метою знайти роботу. Саме там, на околиці величезного Лос-Анджелеса, юний Рей закінчив школу. Далі вчитися хлопець не мав змоги, адже змушений був заробляти на життя. Його університетом стали книги, які він любив і яких багато читав.

«Мене виростили бібліотеки. Я не вірю у коледжі та університети. Я вірю у бібліотеки, тому що більшість студентів не мають достатньо грошей [на освіту]. Коли я завершив школу, тривала Велика депресія і грошей не було. Я не міг відвідувати коледж, а тому проводив у бібліотеці три дні щотижня впродовж 10 років»,— так згодом розповідатиме Бредбері про свою освіту.

Чи не у 12 років Рей ухвалив рішення стати письменником і завзято дотримував цього рішення, ніколи не мріючи про інші професії. Замолоду він продавав газети, потім кілька років жив за рахунок дружини, поки 1950 р. зрештою не вийшов друком його перший великий твір — «Марсіанські хроніки». Перше оповідання Бредбері опублікували 1938 р., за 12 років до того, але успіху та слави він зажив лише тоді, коли побачили світ саме «Марсіанські хроніки».

Згодом письменник зізнавався: «Після мільйонів слів наслідувань, у віці двадцяти двох років я раптом здійснив прорив, прорив у оригінальність «науково-фантастичною» історією, що була цілком «моєю».

У Нью-Йорку стояла типова спекотна червнева ніч. Кондиціонування ще не існувало, воно було в майбутньому. Я друкував на машинці до третьої ночі, пітніючи у білизні й балансуючи своїми марсіанами в їхніх дивних містах за декілька годин до прибуття й відправлення астронавтів.

Я почув стукіт, спустився до підвалу бібліотеки університету, і, чорт забирай, там була кімната із дванадцятьма друкарськими машинками, що їх можна було винайняти за десять центів за півгодини. І там сиділо восьмеро чи дев’ятеро студентів, які працювали, мов навіжені».

Потім (у перших номерах журналу «Playboy»), 1953-го,— вийшов друком роман Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом», завдяки якому слава митця сягнула всесвітніх масштабів.

Рея Бредбері часто називають метром фантастики, одним із кращих письменників-фантастів, основоположником багатьох традицій цього жанру. Фактично ж Бредбері не є фантастом, оскільки його творчість слід вважати великою позажанровою літературою, та й істинно фантастичних творів у нього лише мала частка. Однак Бредбері нагороджено кількома преміями в галузі фантастики (Неб’юла — 1988-го, Г’юґо — 1954-го), не враховуючи безлічі загальнолітературних премій.

Твори Бредбері — це переважно невеликі оповідання нерозважального характеру, що містять замальовки, зведені до гострих драматичних, психологічних моментів, побудовані здебільшого на діалогах, монологах, міркуваннях героїв, ніж на дії. Незважаючи на явний талант до вигадування різних сюжетів, дуже цікавих і оригінальних, письменник часто обмежується безсюжетними замальовками, украй метафоричними, повними прихованого сенсу. І навіть у добре скроєних творах Бредбері може легко обірвати розповідь, піти від подробиць, залишивши дію в момент гострого напруження пристрастей. Також практично в жодному творі письменника не вдається вивести мораль і нав’язати свою точку зору: у 99 % творів автор залишається «за кадром». Ситуація може розвиватися як завгодно пристрасно, але ніколи Бредбері не приведе читача до висновку. Наче б він бачить своє завдання в тому, щоб схвилювати читача, загострити ситуацію і піти, залишивши того міркувати за книгою.

І якщо решту своїх творчих принципів Бредбері іноді порушував, то його мова, тобто способи викладу образів, думок, практично ніколи не змінювалася. Характерні ознаки його мови — це мінімум деталей, описів, подробиць, дій. Має місце навіть не стільки фантастичність (відсутність реалістичності), скільки нехтування значенням правдоподібності. Ця ознака стосується і сюжетів (фантастичність легко уживається із казковістю, детектив — із мелодрамою, ламаючи межі жанрів), і мови: Бредбері нехтує описами місць дій, зовнішності героїв, іменами, датами, цифрами. Природно, у його творах не зустріти технічних подробиць і взагалі відсутній вимисел у технічній сфері.

Наскільки можна судити з есе та інтерв’ю, Бредбері сповідує літературу почуттів, а не думок. Емоцій, а не дій. Станів, а не подій. Чи не найвищою цінністю Бредбері оголошує внутрішній світ людини, її світогляд, фантазію. Здатність людини відчувати, співпереживати письменник визнає головними якостями.

У своїх творах письменник співчуває насамперед людям мистецтва (і навіть більше — його поціновувачам), ніж решті. Найчастіше при цьому на сторінках своїх книг Бредбері жорстоко розправляється з «ворогами» — черствими людьми, позбавленими фантазії, міщанами, чиновниками, політиками — тими, хто перешкоджає нормальному життю творчих людей, самовираженню, спілкуванню, хто зводить культуру до умовностей, масовості, стандартизації, робить життя сухим, нудним, духовно бідним, прісним.

Серед найбільш відомих його творів — роман «451° за Фаренгейтом», оповідання «Кульбабове вино», «Здрастуй і прощай», «Пахощі сарсапарелі», «І загримів грім», «Суничне віконце», «Третя експедиція» та багато інших.

Бредбері — письменник-гуманіст. Його хвилюють проблеми Добра і Зла, він вірить у людину, її духовність.

На сторінках своїх творів письменник прагне розгадати загадку життя, яке сприймає як найбільше диво. На його думку, воно «таке саме таємниче, як і смерть... упродовж двох тисячоліть філософи так і не змогли розгадати його».

Літературознавці вважають Бредбері неперевершеним майстром стилю. Сам письменник стверджує, що стиль — це правда, а правда — це також біблійна простота. Як автор, він правдивий у своєму бажанні достукатися до людських сердець, змусити їх замислитися над життям, щоб прийти до загальної гармонії.

Невдовзі після виходу роману «451° за Фаренгейтом» для Бредбері почалась злива нагород і премій, що супроводжувала Рея до останніх років життя. 1954 року — нагорода Національного інституту мистецтв і письменства. Двічі йому присуджували премію О. Генрі. Він був лауреатом медалі Національної книжної фундації, лауреатом Еммі за адаптацію оповідання «Дерево Геловіну». Йому присвячено зірку на голлівудській Алеї Слави, усього ж на рахунку Бредбері 8 нагород і 2 номінації в галузі кіно. 2000 року Бредбері здобув медаль Національної книжкової премії за підсумком усієї прижиттєвої творчості, 2004-го — Національну медаль мистецтв президента Дж. Буша, 2007-го — Пулітцерівську премію «за визначну, плідну і глибоко впливову кар’єру як незрівнянного автора наукової фантастики і фентезі».

Про свою "літературну сім'ю" Бредбері писав так: "Жуль Верн був моїм батьком, Уеллс—мудрим дядечком. Едгар Аллан По доводився мені двоюрідним братом; він, як кажан, постійно мешкав у нас на темному горищі. Флеш Гордон і Бак Роджерс—мої брати і товариші. Ось вам і вся моя рідня. …Ну, ким я ще міг стати, як не письменником-фантастом у такій сімейці."

Значно вплинула на долю письменника зустріч з однофамільцем, який підтримав його. Першим його видавцем був Уолтер Бредбері, який, власне, і запропонував молодому письменникові об'єднати розрізнені оповідання в один цикл. Рей Бредбері назвав "Марсіанські хроніки" ненавмисним романом.

У 1971 році, після четвертої висадки людини на Місяць, з ініціативи екіпажу "Аполлон-15" на місячну карту нанесли "Кратер Кульбаби". Ця подія присвячена Рею Бредбері — авторові роману "Вино з кульбаб".

"Я почав читати твори Достоєвського, коли мені було 20 років. З його книжок я дізнався, як треба писати романи і розповідати історії. Я читав й інших авторів, але, коли я був молодшим, Достоєвський був головним для мене."

Стосовно цифрових бібліотек. "Оцифрування саме по собі не є розв’язанням проблем, все залежить від того, яке застосування йому знаходять. Якщо це спонукає людей до читання, добре, якщо ні, навіщо воно потрібне? Сам я відмовився оцифрувати мої книжки. Я люблю брати книжку в руки, вдихати її запах, відчувати її, носити з собою. З комп’ютером це неможливо!"

Ще за життя Рей Бредбері вказав місце свого поховання – Вествудське кладовище на заході Лос-Анджелеса. Вибрав письменник і напис на надгробку:"Автор 451-го градуса за Фаренгейтом".

"Смерть – це форма розплати з космосом за чудову розкіш побути живим".

Цитатна доріжка

                                    Роздуми Р. Бредбері про своє життя, про почуття та про людство.

■ «Усе в цьому світі повторюється. Моє дитинство припало на Велику депресію, а глибока старість — на круту фінансову кризу. Ти дивишся в майбутнє і бачиш там химерні планети, нові космопорти і машини, що літають повітрям, а скінчується все падінням долара на біржі»,— резюмував Бредбері на схилі років.

■ «Дев’яносто років — це зовсім не так круто, як я думав раніше... Сотня просто звучить солідніше. Уявіть заголовки у всіх газетах світу — «Бредбері виповнилося сто років!». Мені одразу видадуть якусь премію: просто за те, що я ще не вмер».

■ «Я не можу назвати письменника, чиє життя було б кращим за моє. Усі мої книги видано, вони є у всіх шкільних бібліотеках, і коли я виступаю перед публікою, мені аплодують ще до того, як я почну говорити».

■ «Про що я мрію зараз? я сподіваюся дожити до того моменту, коли ми приземлимося на Марсі».

■ «якби ми слухалися нашого розуму, у нас би ніколи не було любовних взаємин. У нас би ніколи не було дружби. Ми б ніколи не пішли на це, тому що були б цинічні: «Щось не те відбувається» — або: «Вона мене кине» — або: «Я вже раз обпікся, а тому...» Дурниця це. Так можна пропустити все життя. Щоразу потрібно стрибати зі скелі та відрощувати крила на шляху донизу».                                                                     Цікаві факти про автора

1.  Магія книги захопила Рея, коли тітка подарувала  йому фантастичний комікс «Жив-був якось». А світ наукової фантастики відкривається Рею 1928 р., коли йому до рук потрапляє перший випуск журнала Х’юго Гернсбека «Дивовижні історії». Відтоді його уява стає заручницею «країни фантазії».

2. Улюбленим героєм був капітан Немо; виховувався на сімейній легенді про прабабусю, яку нібито спалили під час процесу над відьмами у 1692 році; автор понад 800 творів різних жанрів; друге ім’я дістав на честь актора Дугласа Фербенкса.

3. І в 90 років письменник-фантаст починав кожен день з того, що сідав за рукопис, бо вірив, що нове оповідання продовжує йому життя.
   1954 року – нагорода Національного Інституту Мистецтв і Письменства. Двічі йому присуджувалась премія О. Генрі. Був лауреатом медалі Національної Книжної Фундації, лауреатом Еммі. Йому присвячена зірка на голлівудській Алеї Слави, всього ж на рахунку Бредбері 8 нагород і 2 номінації в галузі кіно. 2000 року Бредбері одержав Медаль Національної Книжкової премії за підсумком усієї прижиттєвої творчості; 2004-го – Національну Медаль Мистецтв Президента Дж. Буша; 2007-го – Пулітцерівську премію «за визначну, плідну і глибоко впливову кар’єру як незрівнянного автора наукової фантастики і фентезі».
   Бредбері не користувався комп’ютером, а свої тексти набирав старою друкарською машинкою. Утім, коли 2011 року видавництво Simon&Schuster висловило намір видати «451° за Фаренгейтом» у електронній формі, Бредбері дав згоду на це – хоча й після деякого опору. У робочому кабінеті письменника-фантаста Рея Бредбері висить автомобільний номер «Р- 451». Це – як нагадування про небезпеки, які чекають на людину, коли вона занадто захопиться перетворенням матеріального світу, забувши про космос душі. На відміну від багатьох мешканців Сполучених Штатів, Бредбері не водив автомобіль. Про себе іронічно казав з цього приводу, що сучасні технічні досягнення викликали у нього паніку. Лише раз у житті скористався літаком...
                      Екскурс до сприйняття твору, ключ до розуміння змісту

    Одного разу в дитинстві, повертаючись із бібліотеки, Рей ішов повз пожежну станцію. Так виник задум роману "451 градус за Фаренгейтом", у якому пожежна служба займалася спаленням книжок. Про цей факт автор написав у передмові до роману. Таку назву було вигадано тому, що, нібито за цієї температури самозаймається папір. Насправді папір самозаймається за температури трохи вищій за 450 градусів за Цельсієм. Бредбері зізнався, що під час вибору назви він консультувався з фахівцем із пожежної служби, який переплутав температурні шкали.

Художній час роману – майбутнє, у якому технічний прогрес може все. Побутові прилади принесли людині дуже багато зручностей, звільнили час, зробили її життя комфортним. Але комп’ютери, телефони, теле-і радіоапаратура не можуть замінити звичайного спілкування між людьми, воно стає проблемою: люди перестають розуміти одне одного. Вони втрачають людські почуття: любов, дружбу, взаємовиручку, стають байдужими до природи, до книг. У цьому світі тепер кожен живе сам по собі.

Такий стан речей підтримується державою, а людьми в ній маніпулюють. Головним ворогом такої держави стають книги, які розповідають про реальне життя. І з ними починають справжнісіньку боротьбу: за наказом влади їх спалюють. А тих, хто їх рятує, переховує оголошують теж ворогами: їх переслідують і знищують!

Таку нещадну боротьбу, за іронією долі, ведуть пожежники, які колись сміливо рятували духовне надбання людства.

Аналітична робота (запис до зошитів)

* За висловлюваннями письменника складіть його психологічний портрет.

Словникова робота (запис до зошитів)

Науково-фантастична література — художні твори, у яких автори під впливом науково-технічного прогресу намагаються в образній формі прогнозувати майбутнє, показувати прийдешню долю людства.

Утопія (у перекладі з грец. — місце, якого немає) — фантазія, вимисел, мрія, що не збудеться, не справдиться. Поняття утопія вперше з’явилось у однойменному творі Томаса Мора (так у його творі називався острів, на якому було створено ідеальне суспільство). Сьогодні утопія — це літературний жанр, наближений до наукової фантастики. Для нього характерна неабияка переконаність автора в бездоганності проголошеної ним ідеї.

Антиутопія — вигадане суспільство, яке є антитезою утопії. Зазвичай для нього характерний гнітючий суспільний контроль, що здійснюється авторитарним або тоталітарним урядом.

Уперше термін антиутопія вжив британський філософ і економіст Джон Стюарт Мілль 1868 р. У жанрі антиутопії писали Дж. Орвелл, О. Гакслі, Р. Д. Бредбері та інші.

                                                       Цитати Р. Бредбері

• Є вчинки, набагато страшніші, ніж спалювання книги. Наприклад — не читати їх.
  Посміхайтеся, не давайте біді насолоди.
  Мислення — це ворог творчості.
  Важка праця окупляється.
  Люди повинні навчати себе самі.
  Щоразу будуйте собі крила на шляху донизу.
  Любов і є відповіддю на всі питання.
  Побачте світ.
  Життя занадто серйозне, щоб сприймати його всерйоз.

      Отже, прочитаний твір навіває сумний настрій. Не хочеться розділити ситуацію з нашими героями. Ми хочемо жити в демократичному суспільстві, вільно ходити вулицями, читати книжки, милуватися природою, спілкуватися з рідними та однолітками, радіти життю і почувати себе щасливими.

VІІ. Домашнє завдання.

Для всіх: уміти розповідати про Р. Д. Бредбері, прочитати першу та другу частини його роману «451° за Фаренгейтом», уміти коментувати, висловлювати свої думки та враження.

Індивідуальне (творче): підготувати повідомлення про наслідки глобальних катастроф з вини людини у сьогоденні та нещодавньому минулому (міста-примари).

14.04.2025

Тема уроку: Позакласне читання.

       Генрік Ібсен  (1828-1906). "Ляльковий дім".

1. Прочитати .

2. Виписати головних героїв.

3. Записати  композицію твору.

Домашнє завдання:   підготуватися до контрольної роботи  по темі : "Нові тенденції у драматургії..."

11.04.2025

Тема уроку: Ідея збереження національної культури, розвитку мови

1. Опрацюйте поданий нижче матеріал, головне занотуйте.

На думку Б. Шоу, людина, яка не знає літературної мови, не може грамотно висловлювати думки, ніколи не досягне успіху в житті та кар’‎єрі. П’‎єса «Пігмаліон» показує читачеві, як завдяки освіті може кардинально змінитися життя людини. Утім, розпочавши з проблем фонетики, автор вивів читача на проблему особистості, її духовного розвитку. Він показав, що навіть освічена, розумна людина навряд чи змогла б вийти за межі свого соціального стану. А якщо вона і знайшла б у собі сили для цього, то цей процес був би непростим і болісним.

У п’‎єсі Б. Шоу на наших очах відбувається чудесне перетворення дівчини з поганими манерами та жахливою вимовою на стриману, вишукану леді з бездоганною англійською. Які засоби використав драматург, щоб показати складний процес внутрішньої еволюції особистості? Чи можна повністю змінити внутрішнє життя людини, її світогляд, призвичаївши її просто розмовляти правильною літературною мовою?

Після завершення п’єси Б.Шоу написав «Післямову», в якій зазначив: «все ж таки Галатеї не дуже подобається Пігмаліон, бо він надто богоподібний для неї». Б.Шоу зробив припущення, що Елайза не вийде заміж за Генрі Хіггінса, бо вона вже ніколи не захоче подавати йому пантофлі. І все ж таки він, «всемогутній Пігмаліон», розбудив у ній її внутрішнє єство, запалив словом іскру «божественного вогню».

У «Післямові» Б.Шоу писав, що Елайза вийшла заміж за Фредді. Полковник Пікерінг допоміг їм купити квіткову крамницю. Вони почали працювати в ній, але крамниця не була прибутковою, поки Елайза і Фредді не навчилися торгувати. Згодом вони почали продавати не квіти, а овочі, що приносило їм значно більше прибутків

Драматург обирає героїню, яка перебуває на самому дні англійського суспільства для того, щоб полемічно загострити один із головних парадоксів. Шоу береться довести, що різниця між вуличною квіткаркою та герцогинею "полягає лише у вимові". Цей висновок сприймався сучасниками письменника як парадокс і був своєрідним запрошенням до глядачів пошукати відповідь на непросте питання: чим відрізняються люди. Такий висновок був викликом вищим, освіченим класам англійського суспільства і підривав віру в непорушність суспільної ієрархії.

Автор всіляко підкреслює, що на початку твору квіткарка Еліза Дуліттл перебуває на найнижчій стадії духовного розвитку. Еліза — типова дівчина " кокні" — тобто найбідніша та найменш освічена мешканка Лондону, яка розмовляє жахливою англійською мовою. За словами Шоу, "її не можна назвати привабливою. її вихованням ніхто не займався: "Вона так невідпорно вульгарна, так кричуще брудна..." — каже Хіггінс. Але дівчина має і чимало привабливих рис, які є запорукою перевтілення її на витончену жінку: щирість, енергійність, природна моральність, які Еліза зберегла у лондонських нетрях. У дівчини є почуття власної гідності, що є здоровою основою для будування характеру нової, гордої та сильної Елізи.

Еліза не бажає миритись із грубістю професора Хіггінса. Він не має права дивитись на неї як на істоту нижчого порядку і думати, що дівчину можна цивілізувати, показати їй краще життя, а потім знову повернути туди, звідки взяли.   На початку п'єси Еліза інстинктивно, на підсвідомому рівні вимагає поваги до своєї жіночої особистості: "Я маю таке саме право сидіти тут, як і ви".

Протягом п'єси Еліза змінюється настільки, що, коли вона виходить з ванної кімнати в кімоно, рідний батько не впізнає її, а професор Хіггінс і полковник Пікерінг тільки тепер відкривають для себе красу дівчини. Через три місяці її зовнішність майже бездоганна, хоча жести ще не набули потрібної невимушеності. Еліза порушує правила "мовленнєвої поведінки", і їй ще потрібен час, щоб стати взірцем світської леді.

Але чим швидше піднімається Еліза до рівня справжньої герцогині, тим більше загострюється проблема її майбутньої долі, тим більше унаочнюється жорстокість експерименту Хіггінса та Пікерінга.

Доля експерименту цікавить професора більше, ніж доля живої людини, Хіггінс легковажно відмахується від Цих питань, обіцяючи знайти Елізі якусь нескладну роботу. Через шість місяців героїня зовсім не схожа на ту бідну невиховану дівчину, яку глядачі бачили у першій дії. Еліза перетворилась на блискучу леді, але не відчуває себе щасливою.

Під впливом виховання розвинувся розум дівчини, витончились почуття. Вона краще за всіх бачить складність ситуації, звинувачуючи Хіггінса в тому, що він поставив на ній жорстокий експеримент. Еліза питає: "До чого я придатна? До чого ви мене пристосували? Куди мені йти? Що мені робити? Що тепер буде зі мною?" Дівчина звинувачує професора в тому, що він штучно переніс її в чуже середовище: "Раніше я продавала квіти, але не себе. Тепер ви зробили з мене леді — і я здатна торгувати лише собою. Краще б ви залишили мене на вулиці!"

Коли Хіггінс не чує слів Елізи і демонстративно глузує з неї, дівчина переходить в контрнаступ. Захищаючи себе, сама іронізує над професором. Еліза закохалась у Хіггінса, їй дуже прикро, що цей чоловік зовсім не звертає уваги на її красу, не бачить у ній жінку і прагне повністю придушити її особистість.

Героїня не хоче нікому дозволяти роздавити себе, звертається до Хіггінса. "Я знаю, я проста, неосвічена дівчина, а ви джентльмен і вчений; але все-таки я людина, а не порожнє місце". Еліза не згодна з тим безжалісним " експериментом ", який поставили Хіггінс та Пікерінг.

Еліза має право вимагати, щоб до неї ставились як до леді, а не як до "пучка гнилої" моркви. її здібності, сила характеру, гідність, відвага заслуговують на повагу.

2. Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=_TskZhsJ5yQ, запишіть, завдяки чому відбулася духовна еволюція Елайзи.

Домашнє завдання: підготуватися до письмової роботи: Відповідь на проблемне питання: « Як зробити з квіткарки герцогиню?» 

07.04.2025-11.04.

Тема уроку: Бернард Шоу. «Пігмаліон». Ідеї «одухотворення» людини й життя засобами мистецтва, збереження національної  культури, розвитку мови.

Завдання:

-   визначити проблематику твору, зокрема  «одухотворення» людини й життя засобами мистецтва, збереження національної культури, розвитку мови;

-    розкрити ідейно-художні та композиційні особливості п’єси;

-    визначити особливості конфлікту в творі.

 ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Особливості композиції п’єси «Пігмаліон»

        Комедія «Пігмаліон» має композиційну структуру драми-дискусії. У ній виділяються такі елементи: зав’язка  (дія І і ІІ), розвиток дії (дія ІІІ і IV), дискусія (дія V  ).

       Зав’язка п’єси. У ній відбувається знайомство основних дійових осіб між собою. Головна героїня Елайза – вулична торговка квітами – бідно одягнена, говорить мовою англійських низів «кокні», а її торгівля більше схожа на жебрацтво. Однак, ми бачимо, що дівчина не позбавлена почуття власної гідності, вона змогла у злиднях зберегти моральні поняття, тверезий погляд на життя. Самоповага, природна обдарованість, уявлення Елайзи про краще життя, у якому треба бути чистим, де правильно говорять, навчаються манер, стали визначальними для її подальшого перетворення у витончену й одночасно сильну жінку. Елайза прагне піднестися над життєвими обставинами. Вона міркує, якщо дивак-вчений навчить її говорити правильно, то це допоможе їй підвищити соціальний статус і стати продавчинею у квітковій крамниці. Реаліями життя викликана її «ділова розмова» і візит у «повному параді» до професора фонетики, що взявся перетворити вульгарну замазуру на світську даму. В образі професора Гіггінса автор представляє тип ученого, що цілком поринув у свою науку. Експеримент з Елайзою цікавий йому сам по собі. Спочатку дівчина служить лише «піддослідним матеріалом» і він байдужий до її внутрішнього світу, так само він грубо й гордовито ставиться до світських дам також. Герой вільний від станових забобонів, мислить широко й вільно.

       Розвиток дії. Процес навчання Елайзи безпосередньо не показаний. Можна простежити лише його поетапні результати: це сцена в салоні місіс Гіггінс і сцена нічної розмови дівчини з професором після тріумфального завершення експерименту. Гіггінс та його талановита учениця докладають чимало зусиль для досягнення мети. Елайза вбирає все краще, що дає їй сприятливе середовище, однак, за словами професора, йому вже треба думати не тільки, як дівчина говорить, але й про те, що вона говорить. На цій невідповідності форми та змісту тримається комізм сцени в салоні місіс Гіггінс. Говорячи про погоду, дівчина збивається на дикторський тон, а потім і зовсім на звичному жаргоні розповідає історію з особистого життя «в народі». Салонні інтонації й бездоганна вимова колишньої квіткарки поєднуються з вульгарною лексикою лондонських нетрів.

       Кульмінацією комедії є сцена нічної розмови Гіггінса та Елайзи, у ній відображено головний результат експерименту – вулична торговка не тільки навчилася говорити й набула світських манер, а й усвідомила себе особистістю. 

            Парадокс даної ситуації полягає в тому, що Елайза –Галатея «бунтує» проти свого творця, проти пасивної ролі «матеріалу для експерименту», що він їй відводить. Дівчина дає урок своєму вчителю, але той, як показує драматург, засвоює його набагато гірше за ученицю. Порівнюючи цих двох героїв, автор підкреслює багатство натури Елайзи, її незалежний характер, показуючи, що свідома обмеженість професора науковими інтересами позбавляє його людяності.

       Дискусія і відкритий фінал. Суттю дискусії є ідейний конфлікт між Елайзою і Гіггінсом. Ставши в результаті виховання й розвитку  природних задатків гордою і сильною жінкою, колишня квіткарка жадає від професора визнання за нею цих якостей. Натомість професор, який однаково байдуже ставиться як до леді, так і до квіткарки, пропонує дівчині свій ідеал – активне й вільне від пристрастей життя. Ці позиції несумісні, характери героїв однаково сильні і навряд чи один із них поступиться іншому. От чому і неможлива «щаслива розв’язка » у стосунках Гіггінса-Пігмаліона і Елайзи-Галатеї. Тому фінал і залишається відкритим, а дискусія продовжується і тоді, коли закінчується п’єса.

Проблематика п’єси «Пігмаліон»

 «П’єса дидактично спрямована»

   Створення «нової людини»

Мовна

«філологічна»

Місце жінки у суспільстві

Життєва позиція людини

                   «Одухотворення» людини й життя засобами мистецтва,                 збереження національної  культури, розвитку мови.                                               

                                                                   Вплив мистецта на людину

       Ефект впливу мистецтва на особу виявляється в змінах її свідомості й поведінки на краще. Науковець Л.С. Виготський відзначав, що мистецтво втягує в коло соціального життя найособистіші складники нашої істоти. Для цього мистецтво володіє значним арсеналом специфічних засобів, відсутніх в інших формах людської свідомості.

       Ідеологічні аспекти в художньому творі, будучи органічно вплетеними в тканину живих, зримих художніх образів, впливають на свідомість людини непомітно, як і на розум, почуття, волю.                                      

                                                                        Особливості конфлікту п’єси «Пігмаліон»

 Соціальний конфлікт

   «...Соціальний конфлікт у комедії щонайтіснішим чином пов'язаний із конфліктом філологічним... Драматург розглядає мовлення громадянина як важливу ознаку його соціальної належності. Шоу розглядає просвіту, зокрема - мовленнєве вдосконалення людей, як засіб вирішення суспільних проблем, подолання прірви між класами... Драматург ставить актуальну й зараз проблему ролі мовленнєвої культури в житті як окремої людини, так і цілого суспільства, нації, держави».

                                                                     Філологічний конфлікт

    «...Незнання правильної літературної мови як соціальна ознака дуже дорого коштує мовцеві як у переносному, так і в прямому значенні слова «дорого». «Філологічний конфлікт» Бернард Шоу розвиває передусім на соціальному грунті: як справедливо зауважує Хігінс, кокні-Елайза ніколи не досягне успіху в житті та кар'єрі, доки буде розмовляти на своєму арго... Мовна недосконалість (як складова недосконалості загальноосвітньої) - перепона на шляху до соціальних вершин» (за Ю. Ковбасенком).

                                                                      Драматичний конфлікт

      Зіткнення не просто почуттів, але почуттів інтелектуально огранених (адже за переживаннями кожного з головних героїв п'єси стоять певні ідеї), надає драматичному конфліктові «Пігмаліона» особливої гостроти. Водночас - забезпечує йому принципову «відкритість», зумовлює неможливість його розв’язання...» (за. В. Гладишевим).

       Перегляньте трейлер вистави «Моя леді» за п’єсою Б.Шоу «Пігмаліон» Сумського академічного театру драми та музичної комедії імені М. Щепкіна. Режим доступу:

https://www.youtube.com/watch?v=N3plgCufEtk

       Перегляньте телевізійну версію вистави Малого театру «Пігмаліон», 1957 рік.      Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=bBrlscGX1HI&t=1075s

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

      1. Виконайте  інтерактивну вправу. (автор С.І. Гунбіна)

Режим доступу: https://learningapps.org/display?v=p2xpgpyen20

 2.  Випишіть із хмаринки (автор Н.В.Шепєлєва) слова, що відповідають ідейному змісту п’єси Б.Шоу «Пігмаліон»

Режим доступу: https://wordart.com/edit/02i3ufhb0jwe

3. Опрацюйте зміст інформаційної картки (авторЛ.М.Сич.)

 Режим доступу:http://zarlitslm.blogspot.com/p/blog-page_71.html

                                                         БЛОК КОНТРОЛЮ

 Питання для самоконтролю:

— Які  проблеми порушені в п’єсі «Пігмаліон»?

— Назвіть особливості композиції твору.

—Чи є у творі розв’язка?Доведіть.

—Чи згодні ви з думкою, що  освіта й виховання – основні чинники становлення особистості? Чому?

—Чи впливає мистецтво на людину. Як саме?

—Поясніть вираз «філологічний конфлікт».

04.04..2025

ТЕМА.            Бернард Шоу. «Пігмаліон». 

 Динаміка образу Елайзи Дуліттл у  п’єсі Б.Шоу «Пігмаліон»

Завдання:

-         розглянути динаміку образу Елайзи Дуліттл у творі «Пігмаліон»;

-         розкрити особливості світогляду письменника, інтелектуальний характер його драматургії;

-         установити художнє новаторство митця.

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

     Особливості світогляду Б.Шоу,   інтелектуальний характер його драматургії

       Натхнений новаторством Г.Ібсена, Б.Шоу створив власну, цілком оригінальну театральну естетику – інтелектуальний проблемний театр. Одним з улюблених засобів упливу драматурга на свідомість читачів та глядачів був парадокс. У такий спосіб він аж ніяк не намагався заробити дешеву популярність. Письменник мав на меті зовсім інше – змусити людину по-новому, неупереджено поглянути на традиційні цінності, звільнити її від влади застарілих стереотипів. Саме з цих причин Б. Шоу віддавав перевагу «відкритим», незавершеним фіналам, які не усували проблеми, що розглядались у п’єсах, а, навпаки, ставили нові. Драматург закликав сучасників піти важким і небезпечним шляхом Свободи, не тільки політичної чи економічної, а насамперед духовної.

       Драма Б.Шоу «Пігмаліон» написана у 1912 році незадовго до початку Першої світової війни, дещо відрізняється від попередніх гострих п’єс – дискусій. У цій «високій комедії» Б.Шоу розвинув ібсенівську ідею змішування жанрів і назвав цей твір «романом у 5 – ти актах», розмиваючи таким чином межі між п’єсою і романом.

       Драматург широко використав детальні ремарки-інструкції для акторів і постановників, аби забезпечити якнайточніше відображення авторського задуму. Б. Шоу створив драму не про кохання, а про силу творчості, про духовне пробудження людини під впливом мистецтва, про можливість здобуття особистістю внутрішньої краси й свободи. Він поділив персонажів своїх творів на філістерів (самовдоволені й обмежені люди з вузьким міщанським світоглядом і поведінкою ханжів), ідеалістів (які живуть фальшивими ідеалами) та реалістів (що скептично поглядають на світ і оригінально мислять, добре розуміють хвороби й вади світу, але ці знання не позбавляють їх прагнення покращити цей світ). На думку драматурга, співвідношення цих героїв у його п’єсах є таким: 700 філістерів, 299 ідеалістів та 1 реаліст.                    

          Художнє новаторство Б.Шоу ( записати в зошит)

Форма п'єси-дискусії, в якій широко використано парадокс як засіб відкриття невідповідності між видимістю й сутністю суспільних та особистих стосунків; немає зіткнень абсолютного добра з чорним злом;

 "Відкритий фінал", щоб у глядача не виникло думки, що справу закінчено й проблеми вирішені за них драматургом;

 Втручання автора в дію (наявність великих ремарок, коментарів, передмов і післямов, не властивих для драматичних творів);

Відтворення людських почуттів;

Поділ персонажів на ідеалістів, які жили фальшивими ідеалами, і реалістів, які скептично споглядали світ;

 Нова структура п'єси: розв'язка - розвиток дії - дискусія (тобто перебіг подій повинен готувати фінальну розмову - суперечку, упродовж якої головна проблема п'єси не розв'язувалася, а навпаки, ще більше загострювалася);

Поєднання комедії і трагедії;

 Наближення  нової драми до сучасних проблем суспільного та інтелектуального життя.                           

   Динаміка образу Елайзи Дуліттл

       Із дотепністю, властивою Б.Шоу, у творі «Пігмаліон» змальовано перипетії перетворення вуличної квіткарки на шляхетну молоду леді. Роль Елайзи (Елізи) була написана для відомої англійської актриси Стелли Патрік Кемпбелл, у яку, як вважають біографи, автор був таємно закоханий. Постановкою твору на сцені керував сам драматург. Комедія стала однією з найпопулярніших серед глядачів.

Одрі Хепберн в ролі Елайзи.

        Елайза – це дівчина з простої сім’ї, яка нічим не відрізняється від інших. Вона має цікаву зовнішність, але те, як вона говорить розвіює ілюзію, безжально розкриваючи всю реальність. Її вчителем був Хіггінс, який посперечався зі своїм другом, що всього через деякий час цю дівчину зі звичайного провінційного містечка вже не можна буде впізнати. Видатний драматург показує три стадії розвитку свідомості Елайзи: «безграмотна квіткарка», «майже леді», «справжня леді». Дівчина змінюється протягом усієї п’єси. Проте основа особистості, темперамент зберігаються. «Розумієте, різниця між леді й квіткаркою полягає не в умінні зі смаком вдягатися чи правильно говорити – цього можна навчитися – і не в тому, як вона поводиться, а в тому, як поводяться з нею інші».

       У четвертій дії «Пігмаліона» перед нами постає зовсім інша Елайза: упевнена в собі жінка, яка так просто не поступиться власним щастям. Вона навчилася правильної літературної вимови, гідної поведінки у вищому суспільстві. Завдяки наполегливій праці та красі дівчина підкорила світ, але дивак-науковець Гіггінс ніби не помічає її чарів. Вона розуміє, що не є господинею в будинку Гіггінса, що він не цінує її як жінку, а завдяки досягнутим нею результатам він просто виграв парі. І з одного боку, вона певною мірою закохалася у свого вчителя, з іншого— не потрібна йому. У цій ситуації Елайза поводиться як справжня леді, яку образили, виказуючи професорові весь негатив, що накопичився протягом цього часу в її серці. Стає зрозумілим, що Елайза — сильна особистість, але Гіггінса вона ніколи не переможе. І в цій, здавалось би, безвихідній ситуації дівчина знаходить вихід, який зрештою винагороджує її перемогою над обставинами.

       Перегляньте буктрейлер за п’єсою «Пігмаліон» .

Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=pOe2pkmsfYA&t=34s.

(автор Н.Власенко)

       Перегляньте експрес - урок Ольги Ніколенко «Б.Шоу. «Пігмаліон». Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=y8pczjGwtPw

       Прослухайте аудіо книгу «Пігмаліон» (скорочено).

Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=TZXgLPDtZ8o

                                                              ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

1. Проаналізуйте динаміку образу Елайзи та доповніть таблицю.

 Елайза - квіткарка              Чарівна леді           Що залишилося     незмінним?

    Що було?                                 Що стало?

Бідна, неохайна, неосвічена,її вимова далека від літературної, вона робить помилки у вимові звуків, використовує просторіччя, має вульгарні манери.

Уміння спілкуватися, грамотно говорити, елегантність та  чарівність зовнішнього вигляду, вишуканість та невимушеність манер, познайомилася з музикою, літературою, мистецтвом.

Почуття власної гідності, незалежність, рішуче бажання змінити своє життя, прагматичність, доброта.

 2. Виведіть формулу успіху Елайзи  - Галатеї та порівняйте із запропонованою:

Літературна мова + бездоганні манери + велике бажання змінитися +

+ наполегливість = справжня леді.

3.Виконати інтерактивну вправу (автор Л.М.Сич).

Режим доступу: https://learningapps.org/watch?v=pap4xtuj318

                                                           БЛОК КОНТРОЛЮ

1. Питання для самоконтролю:

—  З якою метою квіткарка приходить у дім Гіггінса?

— Чи бачать герої в Елайзі людину? Хто? Й чому?

—   У чому полягають зміни, які відбулися з Елайзою?

—    Яким є головний результат експерименту Гіггінса?

— Літературознавець К.О. Шахова висловила таку думку: «Пробудження в новій Галатеї живої, емоційної, мислячої, бунтівної людини відбувається, на відміну від міфу, без втручання милосердних богів. Усе це закладено в характері дівчини від природи, а тепер виявляє себе повно і переможно». Чи згодні ви з нею? Чому?

—У вступі до твору Б.Шоу написав: «Зміни, які сталися з простою квіткаркою завдяки Гіґгінсові, не є чимось унікальним або нездійсненним». Чи погоджуєтеся ви з думкою драматурга, що людину можна змінити, навчивши її правильної вимови, гарних манер та стриманості? Аргументуйте свою відповідь.

— До якої групи персонажів за розподілом Б.Шоу належить Елайза? Чому?

— Чому Б.Шоу вважав, що його п’єси повинні мати відкритий фінал?

Домашнє завдання: прочитати Б. Шоу "Пігмаліон", посилання на текст: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=320

або  стор.253- 266 ( підручник)

31.03.2025

Тема уроку :   Бернард Шоу " Пігмаліон". Особливості  світогляду.     Специфіка  втілення античного міфу в п'єсі " Пігмаліон".

1. Стор. 253- 256 - біографічні  відомості

2. Стор. 256 - відповідь на запитання 

3. Стор. 257-259 - опрацювати  матеріал  підручника , відповісти на запитання

4. Словникова  робота ( записати  в зошит)

       Інтелектуальна  драма - .....

5. Стор. 260- 266 - прочитати, скласти план

посилання на текст: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=320   або  стор.253- 266 ( підручник)

07.03.2025

Тема уроку :    Специфіка  художнього  конфлікту  й жанру  п'єси.   "Стара" і "нова драма".    Зміни  в  драматургії  кінця  ХІХ  -  початку  ХХ ст.

1. Відповісти на запитання письмово ?

• Що таке драматургічні твори?

• Назвіть   особливості драми.

• Які жанри драматургії ви знаєте?

• Назвіть відомих драматургів, творчість яких ми вивчали  в  попередніх класах та їхні  твори.

2.  Стор. 233 - Опрацювати статтю  підручника з теми.

3. Словникова робота  ( письмово)

"Нова" драма (рубіж ХІХ - ХХ ст.) -  це...

4. Скласти  блок - схему  "Відмінності "старої" та "нової" драми"

        " Стара драма "      Загальні  ознаки          " Нова  драма"

                                                           жанр 

                                                           автор

                                                           будова

                                                           фінал

                                                           герой 

                                                           персонажі 

                                                           глядач 

                                                           акторська  гра 

                                                           представники

Перегляньте відеопрезентацію: https://www.youtube.com/watch?v=PnqT58DiF9E (6 хв.)

 Опрацюйте теоретичний матеріал  під відео. Всі відповіді ви знайдете , переглянувши матеріал.

 Зробіть стисло записи в зошиті: час виникнення, причини, чим відрізняється від "старої драми". І на уроці прочитаєте конспект.

Домашнє завдання: прочитати Б. Шоу "Пігмаліон", посилання на текст: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=320

або  стор.253- 266 ( підручник)

03.03.2025

Тема уроку :  Засоби комічного у творі.  

          Специфіка  художнього  конфлікту й жанру  п'єси.

1.Словникова робота 

    Комедія -  це .....

    Конфлікт- це......

2. Які  ознаки  комедії  має п'єса " Ревізор "?

3. Знайдіть  у  тексті твору приклади  використання  різних  прийомів комічного  і запишіть в таблицю

                  Назва прийому               Приклад  використання 

                  Гумор -

                        Іронія -

                  Сатира -

4. Визначте  сутність конфлікту комедії " Ревізор"  ( виконати письмово)

     Дослідники  виділяють  у цій  комедіїї  два  конфлікти - зовнішній   і внутрішній,

    Зовнішній  конфлікт _ це,,,
    Внутрішній  конфлікт - це...

Домашнє завдання: прочитати Б . Шоу "Пігмаліон"

17.02.2025

Тема уроку:    Контрольна робота №4 з теми «Реалізм». 

Реалізм (Тестові завдання, відкриті питання)

Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді (4 б.)

Оноре де Бальзак «Гобсек»

1. В яку велику збірку входить повість?

А. «Людська трагедія»;

Б. «Етюди про людське життя»;

В. «Людська комедія»;

Г. «Філософські етюди про життя».

2. Що одержав Гобсек від графині де Ресто за вексель?

А. золото;

Б. діамант;

В. гроші;

Г. розписку.

Микола Гоголь «Шинель»

3. Символом чого була нова шинель для Акакія Акакійовича?

А. виникнення дружби з колегами;

Б. зміни соціального статусу;

В. поваги колег на роботі;

Г. змін у житті на краще.

4. Коли заспокоївся мрець, схожий на Акакія Акакійовича?

А. коли забрав шинель у всіх колег;

Б. коли йому купили нову шинель;

В. коли забрав шинель у генерала;

Г. коли його всі пробачили.

                                             Відкриті питання та завдання

5. Вказати визначення та характерні особливості реалізму. (1 б.)

6. Через що Оноре де Бальзак своє життя прожив у нестатках? (1 б.)

7. Охарактеризувати Гобсека. (2 б.)

8. Хто з поетів відіграв велику роль у житті й творчості Миколи Гоголя? (1 б.)

9. Скласти сюжетний ланцюжок твору М. Гоголя «Шинель». (1 б.)

10. Доведіть, що Акакій Акакійович – «маленька людина». (2 б.)

Домашнє завдння:

«Ревізор». Творча історія п’єси. Критика суспільства.

1.https://www.youtube.com/watch?v=paWpgvK49Ls - перегляньте відео

2. Читайте твір , випишіть головних героїв.

( https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=405)  або перегляд п'єси;

 ст. 207   в підручнику - прочитати

14.02.2025

Тема уроку: Трактування фіналу, значення елементів фантастики в реалістичному творі. Тема «маленької людини»

 1.Перегляньте відео: https://lms.e-school.net.ua/courses/course-v1:UIED+Foreign-literature-9th-grade+2020/courseware/b766095249974b4f91e13eb00f0895d8/7320934cb76d4e5f8a69df16893eb703/?activate_block_id=block-v1%3AUIED%2BForeign-literature-9th-grade%2B2020%2Btype%40sequential%2Bblock%407320934cb76d4e5f8a69df16893eb703

2. Письмово виконайте практичне завдання № 2.

3. Творча робота : скласти кросворд

Домашнє завдання:  

підготуватися до контрольної роботи за темою "Реалізм": загальна характеристика, творчість Бальзака, "Ґобсек", творчість Гоголя, "Шинель".

10.02.2025

Тема уроку : Образ Башмачкіна та засоби його створення. 

             Образ столиці  ( як чужого й  ворожого  для  людини простору ).

1. Виписати цитати до образу  Акакія   Акакійовича.

2. Доберіть цитати, у яких подано опис  гоголівського Петербурга.

https://www.youtube.com/watch?v=oPHc94a6-JA&t=1s - фільм "Шинель"

07.01.2025

Тема уроку: Особливості сюжету й композиції. Образ Башмачкіна та засоби його створення. Образ столиці (як чужого й ворожого для людини простору)  

1. Перегляньте відео: https://lms.e-school.net.ua/courses/course-v1:UIED+Foreign-literature-9th-grade+2020

2. Складіть стислий конспект, спираючись на матеріали ВШО.

Перегляньте спектакль Полтавського театру за повістю "Шинель" https://www.youtube.com/watch? v=AG3uqyeItHU .

4. Дайте письмову відповідь: Наскільки трактовка образу Башмачкіна режисером відповідає, на вашу думку, образу героя, створеному М. Гоголем (7-8 речень).

4. перегляньте відео.

https://lms.e-school.net.ua/courses/course-v1:UIED+Foreign-literature-9th-grade+2020/courseware/b766095249974b4f91e13eb00f0895d8/243271 -

Опрацюйте конспект під ним.

Виконайте письмово одне із практичних завдань після конспекту.

Домашнє завдання: підготуватися до тестування за змістом "Шинелі".

03.01.2025

Тема уроку : Микола Васильович Гоголь (1809-1852). Петербурзький етап життя і творчості письменника.   Гоголь і Україна.  Побутовий, психологічний і філософський плани повісті " Шинель"

1. Підготувати біографічні відомості М.Гоголя, переглянувши презентацію "Гоголь і Україна" https://www.youtube.com/watch?v=do1V8GiUt2A  - записати в зошит: пам'ятики Гоголю на батьківщині 

https://www.youtube.com/watch?v=yL6F0IVRYuw - "Гоголь і Україна"

2. Цікаві факти про Гоголя  - для ознайомлення.

1.      В сім’ї Гоголів було дванадцять дітей: шість хлопчиків та шість дівчаток. Мати була першою красунею, яку видали заміж у 14 років за чоловіка старшого за неї вдвічі.

2.      Коли майбутній письменник навчався в школі, він добре встигав тільки в російській словесності і в малюванні. Але був слабкий у мовах, а твори писав досить посередньо.

3.      Це може здатися дивним, але у Гоголя була пристрасть до рукоділля. Він любив в’язати на спицях, кроїти одяг, ткати пояса, шити шийні хустки.

4.      Микола Гоголь любив готувати. Він часто пригощав друзів смачними галушками та варениками. Ще він варив особливий напій, який жартома називав «гоголем-моґелем».

5.      Письменник був солодкоїжкою. Він носив у кишенях і постійно гриз шматочки цукру.

6.      Гоголь завжди соромився свого носа, і тому просив художників на картинах зображувати його трішки коротшим. Тому на всіх портретах його ніс виглядає по-різному.

7.      З 1836 року М. Гоголь проживав за кордоном майже десять років. Він був у Франції, Італії, Німеччині, Швейцарії, в Єрусалимі.

3. Стор. 215- 227 - прочитати повість, скласти план.

4. Стор. 227 - відповісти на запитання

5. Стор. 228- питання 8 ( письмово)

31.01.2025

Тема уроку: РМ Відповідь на проблемне запитання "Чи є щось сильніше за золото?" ( за повістю О. Бальзака "Ґобсек")   або "Ґобсек - філософ чи скнара?"

Дайте обґрунтовану відповідь на запитання, свої арґументи підтверджуйте прикладами з тексту (назва епізоду, стислий переказ сцени, цитата...) Обсяг роботи - 1-1, 5 стор. 

Домашнє завдання: зробити лепбук 

https://www.facebook.com/groups/411357742673750/permalink/1547143005761879/ - зразок 

27.01.2025

Тема :      Урок- роздум. Влада золота над людиною.

             Робота з цитатним матеріалом.

Висловіть свою точку зору з приводу наступних міркувань Гобсека.

·   «Найтривкіша з усіх насолод - марнославство. Марнославство - це наше «я». А що може вдовольнити марнославство? Золото! Щоб здійснити наші примхи, потрібні час, матеріальні засоби або зусилля. І от золото містить у собі все це у зародку і все дає в дійсності».

·  «Я не вірю нічому».

·  «Життя…неминуче перетворюється на звичку до певних умов існування».

·  «Щастя знаходить той, хто вміє застосовувати свої здібності за будь-яких обставин. Крім цих двох правил, усе інше омана».

·  «Мої погляди змінювались, як і у всіх людей…На світі немає нічого постійного…»

·  «…всякі ваші переконання та правила моралі - пусті слова».

·  «Незрушно лише одне почуття…- інстинкт самозбереження, …цей інстинкт називають особистим інтересом».

·  «…з усіх земних благ варто домагатися тільки…золота. В золоті зосереджені всі сили людства».

·  «…байдуже, де саме жити».

·  «…повсюди точиться боротьба між бідними і багатими, повсюди вона неминуча».

·  «…краще самому визискувати, ніж дозволяти, щоб визискували тебе».

·   «…у золоті все є в зародку, і воно все дає у житті».

·  «…я володію світом, не втомлюючи себе, а світ не має наді мною ані найменшої влади».

·  «Мій погляд як у господа бога, - я читаю в серцях».

·  «…хіба можуть у чомусь відмовити тому, в кого в руках мішок золота».

·  «Я досить багатий, щоб купити сумління тих, що керують міністрами…»

·  «А життя? Хіба це не машина, яку приводять у рух гроші».

·  «Золото – ось духовна суть усього теперішнього суспільства».

          Все, про що б не говорив і не робив Гобсек, зводиться до золота. Воно дає йому можливість «володіти світом», «купувати людську совість», «управляти міністрами», одним словом ставить його врівні з богом. З деякими моментами його філософії важко не погодитися. Та більшість знайшла, що заперечити принципам Гобсека. 

                     Я пропоную вам відновити вислів американського лікаря Поля Брега:

«За гроші можна купити ліжко, але не [сон]; їжу, але не [апетит]; ліки, але не [здоров’я]; будинок, але не [домашній затишок]; книжки, але не [розум]; прикраси, але не [красу]; розкіш, але не [культуру]; розваги, але не [щастя]; релігію, але не [порятунок]».

Завдання: 

запишіть ваші міркування стосовно філософії Гобсека. Які заперечення  принципам героя ви зможете продемонструвати ( 5-10 речень)

24.01.2025  

  О. Бальзак "Ґобсек": https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=20 

Тема уроку: Образ оповідача.  Історія його життя.

Літературознавча робота

 Визначте елементи сюжету й композиції повісті «Ґобсек» О. де Бальзака

Експозиція — вечір у домі віконтеси де Ґранльє.

Зав’‎язка — втручання у бесіду адвоката Дервіля.

Розвиток дії — розповідь Дервіля про Ґобсека.

Кульмінація — монолог Ґобсека про золото.

Розв’‎язка — смерть Ґобсека і пом’‎якшення думки віконтеси щодо графа де Ресто.

Позасюжетні елементи: «розповідь у розповіді», своєрідне обрамлення, монологи, діалоги, портрети героїв, інтер’‎єр тощо.

2. Постановка та розв'язання проблемних питань

Самостійно опрацюйте схему «Чим є гроші для героїв «Ґобсека»?». А яке значення мають гроші у вашому житті?

Чим є гроші для героїв «Ґобсека»?

Ім’‎я                                                                       Призначення грошей

Ґобсек                                                                   Влада

Максим де Трай                                                  Для того щоб шокувати світ

Графиня де Ресто                                               Засіб утримання кохання

Дервіль                                                               Улаштування тихого й щасливого життя

Фанні Мальво                                                    Засіб для прожиття

Особисто для мене                                                   ?

Завдання:

підібрати цитати для характеристики оповідача (Дервіля),

розповісти про історію його життя.

20.01.2025

Тема уроку:   Багатогранність образу Гобсека (як соціального типу доби, як філософа та ін.), засоби його створення (портрет, психологічна деталь, монолог, вчинки, філософське ставлення до життя та ін.)

1. Перегляньте відеоурок: https://lms.e-school.net.ua/courses/course-v1:UIED+Foreign-literature-9th-grade+2020/courseware ( 13 хв.)

2. Перегляньте відеопрезентацію: https://www.youtube.com/watch?v=Fb_smlRCqHA&t=2s (10 хв.)

3. Запишіть у зошит основні засоби створення образу   Ґобсека з  прикладами   ( цитатами). Наприклад: портрет, мовлення тощо.

17.01. 2025

Тема уроку :  Оноре де Бальзак. " Гобсек ". Основні віхи творчості  та особливості світогляду письменника.  Бальзак і Україна. 

1.  Підготувати біографічні відомості письменника.

2.    https://www.youtube.com/watch?v=ouKmSJ37Gm4 -Оноре де Бальзак і Евеліна Ганська – кохання і роман в листах 

3. Опрацювати матеріал підручника.

4.  Прочитати повість Бальзака "Ґобсек". 

5.  Виписати деталі портретної характеристики головного героя.

13.01.2025

Тема уроку : Поняття про реалізм та історія його формування . Характерні ознаки реалізму як літературного напряму. Взаємодія  реалізму з іншими напрямами  ХIХст (романтизмом, натуралізмом).

1. Опрацювати матеріал підручника  drive.google.com/file/d/1NjUIuETxb4P1bRL_2c9rv3TPLahm55-F/view  

2. Переглянути  відеоурок: https://www.youtube.com/watch?v=009HAh6uG4g&t=9s (18.хв.)

3. Робота в зошиті: скласти  конспект , відмітивши найважливіші риси реалізму як літературного напряму. 

Домашнє завдання: прочитати повість Бальзака "Ґобсек", виписати деталі портретної характеристики головного героя.

27.12.2024

Тема уроку: Тема кохання у творі (Джейн Ейр – Едвард Рочестер)

Достовірність зображення середовища, реалістичні деталі  в романі                Ш. Бронте "Джейн Ейр"  

1. https://www.youtube.com/watch?v=JsRGM2L-Z6Y - перегляньте відео, запишіть стисло характеристику обох головних персонажей ( за матеріалами відеоуроку). Якщо з чимось не згодні, маєте іншу думку, вкажіть це окремо.

2. https://www.youtube.com/watch?v=QEnISLDHjdA - опрацюйте відео, тобто стисло дайте відповідь на запитання :   у чому достовірність зображення середовища, реалістичні деталі? ( наприклад: у зображенні архітектури, ландшафту тощо... - наводити приклади) 

Домашнє завдання: продовжити читання  роману: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=1310

23.12.2024

Тема уроку: Романтичні мрії Джейн Ейр і сувора реальність 

1. Складіть перелік мрій Джейн Ейр (на тому етапі читання, на якому ви знаходитеся) і те, як реальність їх коригує або знищує, запишіть у зошиті у вигляді таблиці, схеми, ментальної карти (один варіант запису).

2. Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=l_xbAzhGfgc&list=PL76fcA-Wwsj9YacidrKWki4qoD0xjw0MO&index=26

3. Якщо помітили, що у власній роботі треба щось змінити, внесіть корективи.

Домашнє завдання: продовжити читання  роману: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=1310

20.12.2024

Тема уроку: Шарлотта Бронте (1816 – 1855). «Джейн Ейр». Історія сироти Джейн Ейр на тлі суспільства 

https://www.youtube.com/watch?v=9VhcYCs-u4A  або https://www.youtube.com/watch?v=sY1oRcGdtJg&list=PL76fcA-Wwsj9YacidrKWki4qoD0xjw0MO&index=24 - запишіть важливі, на ваш погляд, події з життя Шарлотти, які сприяли тому, що вона стала письменницею.

https://www.youtube.com/watch?v=RBeo6XXipd4&list=PL76fcA-Wwsj9YacidrKWki4qoD0xjw0MO&index=25 - перегляньте відео, дайте відповідь на питання: які суспільні проблеми, що суттєво впливають на долю головної героїні, зазначені в романі?

Домашнє завдання: 

підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях Ш. Бронте (1-1. 5 хв), прочитати роман "Джен Ейр"  - мати з собою текст)  читання  роману: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=1310Шарлота Бронте. " Джейн Ейр"

15.12.2024

Тема уроку:      Контрольна робота №3 

         по темі: "Романтизм. Нові обрії європейського роману. 

                         Джейн  Остін. "Гордість і упередження".

Складається з двох частин:

1. Тестування

2. Написати есе (обсяг – до сторінки).

    Чому роман Джейн Остін «Гордість та упередження» популярний сьогодні? Чому, незважаючи на те, що манери і епоха, яка породила їх, давно пішла в минуле, але роман продовжує хвилювати читачів?

09.12.2024.- 13.12.2024.

Тема уроку:  Джейн Остін  "Гордість і упередження".Роман чуттєвості як прояв "жіночої літератури" кінця   ХVIII - ХIХст.

Завдання: 

1 Записати композицію твору.

2.Скласти сенкан . 

    Джейн Остін.  Елізабет Беннет. містер Дарсі.

3. Творча робота: зробити лепбук  за  романом  Джейн Остін  "Гордість і упередження".

 https://www.youtube.com/watch?v=rHarMO9Ztxk - майстер - клас по виготовленню лепбука 

 https://www.youtube.com/watch?v=ULObufEnxSo -   зразок 

 https://www.youtube.com/watch?v=KSB3PCUoT-g - зразок

 Самостійна робота.   Тестування.    https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2564791 - Код доступу 2564791 

4. Підготуватись до контрольної роботи по темі: "Романтизм. Нові обрії європейського роману"

Написати есе (обсяг – до сторінки).

    Чому роман Джейн Остін «Гордість та упередження» популярний сьогодні? Чому, незважаючи на те, що манери і епоха, яка породила їх, давно пішла в минуле, але роман продовжує хвилювати читачів?

06.12.2024.

Тема уроку:      Зображення середовища, виразності деталі в романі    "Гордість і упередження".

https://drive.google.com/file/d/1QKfBJ6GfWcpM2_hB2HrD0BPj7pXGbKk3/view - перегляньте вдумливо презентацію і запишіть в зошит опорний конспект по темі: "Зображення середовища, виразності деталі в романі  "Гордість і упередження".

-Які проблеми порушуються у творі Джейн Остін «Гордість і упередження»

 Особистість і соціальне становище.           Кохання і шлюб.        Сімейні принципи і репутація.      Виховання в родині.        Вибір життєвого шляху.      Гендерна рівність в правах .     Роль і місце жінки в суспільстві. 

Самостійна робота   Код доступу 1944517використати цей код, відкривши посилання  join.naurok.uahttps://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1944517 - до 15.00 год

29.11.2024- 02.12.2024

Тема уроку: "Гордість і упередження". Тема кохання у творі (Елізабет Беннет - містер Дарсі, Джейн Беннет - містер Бінглі)

                   В літературі за героїнею Джейн Остін  Елізабет Беннет закріпилося визначення - «нова жінка».

• Запишіть асоціативний кущ до поняття "нова жінка"- .............?

  Дарсі - "той самий тип прекрасного принца, який одружується на бідній, але чудовій  пастушці "

Завдання:   зробіть  порівняльну характеристику головних героїв  ( Елізабет Беннет - містер Дарсі, Джейн Беннет - містер Бінглі);  розкрийте еволюцію почуттів героїв.

                                             Читаємо "Гордість і упередження"

 80 цитат із роману Джейн Остін "Гордість і урепедження"

                         фрагменти тексту для характеристики героїв та аналізу роману.

Спочатку цитата, а під нею підпис: хто сказав або про кого йдеться, чия характеристика, цікаві думки для дискусії.        Цитати виписані відповідно послідовності подій сюжету твору. 

                                       " Гордість і упередження  "   Джейн Остін

Цитати (навіть цілі фрагменти тексту)

— Мій дорогоцінний містере Беннет, — якось звернулася дружина до свого чоловіка, — ви чули, що Недерфілд-Парк нарешті здається в найми?.

— Так от знайте, любий мій, що — за словами місіс Лонг — Недерфілд винайняв якийсь багатий молодий чоловік з північної Англії...

— А як його звуть?

— Бінглі.

— Він одружений чи одинак?

— Ой, та, звичайно ж, одинак, любий мій! Одинак із великим статком: чотири чи п'ять тисяч на рік. Для наших дівчаток це просто знахідка!

— Не розумію, до чого тут вони?

— Вельмишановний містере Беннет, — відказала його дружина. — Ви мене просто вражаєте вашою нетямущістю! Невже незрозуміло, що я думаю про його одруження з однією з них?

— А він що — має намір одружитись і осісти тут?

— Намір? Дурниці! До чого тут це! Але цілком може статися, що він покохає когось із них, тож вам неодмінно треба зробити йому візит, як тільки він з'явиться

                     Міссіс Бенет і містер Беннет

   Містер Беннет являв собою настільки чудернацьке сполучення кмітливості, сарказму, стриманості й вередливості, що і двадцяти років подружнього життя не вистачило його дружині, аби сповна зрозуміти його характер. Її ж власний характер зрозуміти було не так важко. Вона являла собою жінку недалеку, малоосвічену і примхливу. Коли бувала чимось невдоволеною, то удавала, що в неї нервовий розлад. Справою свого життя вона вважала видання заміж своїх дочок; його втіхою — ходіння по гостях та плітки.

               Х-ка містера Беннета

    Насправді ж містер Беннет із нетерпінням очікував приїзду містера Бінглі. Мав давній намір відвідати його, хоча вперто запевняв свою дружину, що робити цього не збирається; тож вона довідалася про це лише тоді, коли візит уже було зроблено.

       Він був зовсім молодий, напрочуд вродливий, дуже приязний і — на додаток до всього цього — збирався прибути на запланований бал у товаристві своїх численних друзів. На краще годі було й сподіватися! Від любові до танців не так уже й далеко до кохання, тож сподівання на кохання містера Бінглі висловлювалися щонайсильніші.

...   Містер Бінглі був гарний і виглядав шляхетно; він мав приємну зовнішність та невимушені, природні манери.

•   Містер Бінглі

    Містер Дарсі, незабаром прикував увагу всіх присутніх у кімнаті своєю елегантною, високою статурою, гарними рисами обличчя, шляхетною зовнішністю, а ще — чуткою про свої десять тисяч фунтів на рік, що поширилася кімнатою відразу ж, як він до неї зайшов. Чоловіки в один голос заявили, що він виглядає як справжній мужчина, дами ж проголосили, що він навіть гарніший за містерa Бінглі; піввечора його споглядали із надзвичайним захватом, аж доки його манери не викликали загальний осуд; у результаті хвиля його популярності покотилась у зворотному напрямку. Виявилося, що він бундючний, що вважає себе вищим за оточуюче товариство, все викликало в нього лише роздратування; тепер його не міг урятувати навіть великий маєток у Дербіширі: зійшлися на тому, що обличчя в нього відразливе й неприємне і що ні в яке порівняння зі своїм другом він іти не може.

     Про хвилю популярності м.Дарсі

 Містер Дарсі потанцював лише двічі — один раз із місіс Герст, а другий — із міс Бінглі, не дозволив рекомендувати себе іншим дамам і решту вечора провів, походжаючи кімнатою і час від часу розмовляючи з кимсь із своєї компанії. З його характером усе було ясно. Це був найбундючніший, найнеприємніший чоловік на світі, і всі сподівалися, що він до них більше ніколи не приїде.

     Вона нічогенька, але недостатньо гарна, щоби привабити мене.

   Дарсі про Елізабет

  Тебе компліменти завжди захоплюють зненацька, мене — ніколи.

   Елізабет про себе

Просто ти надто схильна симпатизувати людям узагалі. Ти ні в кому не бачиш ніяких вад. Всі на світі здаються тобі добрими та приємними. Ніколи в житті я не чула, щоб ти про когось говорила погано.

   Елізабет про Джейн

При твоєму здоровому глузді — і бути такою незрячою до глупства та дурощів інших людей! Показна доброта — явище досить поширене: воно зустрічається скрізь. Але бути доброю без удаваності та навмисності, в кожному бачити лише добро й навіть перебільшувати його справжню міру, не помічаючи при цьому поганих рис, — на це здатна лише ти.

    Елізабет була кмітливішою, спостережливішою і не такою поступливою, як Джейн, до того ж на її судження не впливали знаки симпатії з чийогось боку

    Елізабет про себе

     вони були здатні видаватися приємними тоді, коли це було їм потрібно, одначе залишалися пихатими й марнославними. Сестри містера Бінглі були досить вродливими, освіту отримали в одному з найкращих у Лондоні приватному інституті шляхетних дівчат, мали статок у двадцять тисяч фунтів і звичку жити на широку ногу; спілкувалися вони з людьми зі становищем, тому мали всі підстави бути гарної думки про себе та поганої — про інших. Походили вони з респектабельної родини, що мешкала в північній Англії; і ця обставина закарбувалась у їхній пам'яті ще глибше, ніж та, що їхнє багатство, а також багатство їхнього брата, було набуте завдяки торгівлі.

      Про сестер містера Бінглі

       Дарсі вподобав Бінглі за невимушеність, відкритість і піддатливість його вдачі, котра дуже сильно відрізнялася від вдачі його власної, що, здавалося, його цілком задовольняла. Бінглі непохитно вірив у силу дружніх почуттів Дарсі та надзвичайно поважав його думку. Своїми розумовими здібностями Дарсі переважав Бінглі. Не те щоб останній недобирав розуму, просто Дарсі був справді дуже тямущим. Але водночас був зверхнім, стриманим, прискіпливо-примхливим, а його манери, попри їх витонченість, були не надто привітними. І саме з цього погляду його друг мав велику перевагу. Бінглі міг розраховувати на симпатію оточуючих скрізь, хоч де б він був, Дарсі ж — усюди — постійно викликав у оточуючих роздратування.

Характерним щодо цього був той спосіб, у який вони описували меритонський бал. Ніколи в житті не зустрічав Бінглі таких приємних людей чи таких гарненьких дівчат; усі ставилися до нього з надзвичайною приязністю та увагою; не було ніякої формальності, ніякої скутості, дуже швидко він перезнайомився з усіма присутніми в кімнаті; що ж до міс Беннет, то він і не уявляв собі, що жінка може бути такою божественно вродливою. Дарсі ж, навпаки, побачив зібрання людей не надто красивих, не по моді вдягнених, до яких він не відчув ніякого інтересу і від яких не отримав ні задоволення, ні виявів симпатії. Так, він не заперечував, що міс Беннет — гарненька особа, але, на його думку, вона надто багато всміхалася.

     Порівняння Дарсі та Бінглі

   Немає нічого дивного в тому, що такий витончений та елегантний молодик, на чийому боці всі переваги — і родовитість, і багатство, — має про себе дуже високу думку. Якщо можна так висловитися — він має право бути гордовитим.

— Все це дуже вірно, — відповіла Елізабет, — і я легко б вибачила його надмірну самоповагу, якби він не поставився зневажливо до самоповаги моєї.

         Про самоповагу/гордість

      Гордовитість більше стосується нашої власної думки про самих себе, марнославство ж стосується того, що ми хотіли б почути про себе від інших людей.

•      Для дискусії про гордовитість і марнославство

      Але ж вона і так його заохочує — наскільки їй дозволяє власна вдача.

      Про заохочення до кохання

   Щастя в подружньому житті — справа абсолютно випадкова.

     Для дискусії

     Коли вони зустрілися вдруге, то він поглянув на неї лише для того, щоб потім висловити критичне зауваження. Але не встиг він виявити і сповістити своїм друзям, що обличчя її не має жодної приємної риси, як йому почало здаватися, що її обличчю надавали винятково розумного виразу її прекрасні темні очі. До цього відкриття додались і деякі інші, не менш приголомшливі. Хоча його прискіпливий погляд і видивився деякі відхилення від бездоганної симетрії в її формах, він змушений був визнати, що вона має струнку та гарну фігуру; і, незважаючи на його наполягання на тому, що її манерам далеко до тих, які прийняті в модному товаристві, йому дуже сподобалась їх невимушена грайливість. Про все це Елізабет зовсім нічого не знала — для неї він був лише молодиком, який ніде й нікому не подобався і який вважав її недостатньо вродливою, щоб із нею танцювати.

У нього з'явилося бажання побільше про неї довідатись, і як привід для розмови він почав брати участь у її розмовах з іншими.

    Дарсі закохується в Елізабет..

 https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=8568 - повний текст

25.11.2024

Тема уроку: Система образів роману "Гордість і упередження"

Завдання:

       Про що "Гордість і упередженість" до Джейн Остін - цікава стаття

https://www.cedra-journal.com.ua/2023/10/03/gordist-i-uperedzhenist-do-dzhejn-ostin/

     Перегляньте   презентацію про сюжет роману "Гордість і упередження"

https://docs.google.com/presentation/d/1J0HuZiQh8c5BYHiu_V1f2KJKmFKIvn6W/mobilepresent?slide=id.p1 

1. Заповніть анкету твору

-Автор

-Назва

-Рік написання

-Жанр твору

-Герої

-Тема твору

-Ідея твору

-Проблематика 

-Моє ставлення до цього твору

2. Зробіть виписки щодо характеристики героїв.

      Фільм "Гордість і упередження" з Кірою Найтлі (2005)

https://uakino.club/filmy/genre_drama/633-gordist-ta-uperedzhennya.html 

22.11.2024

Тема  уроку: Джейн Остін  ( 1775-1817). "Гордість і упередження."   Сюжет роману.

https://www.youtube.com/watch?v=wMdmnWR7R78-  інформаційне повідомлення.Джейн Остін

https://www.youtube.com/watch?v=3N2io0Gpd8k -  буктрейлер   Джейн  Остін            " Гордість і упередження"

                                 Історія створення роману

            1796- 1997 роки. Джейн Остін 21 рік, вона закінчила роман. Первісна назва- «Перші Враження». Її батько запропонував рукопис видавцеві в надії, що він буде надрукований, але той відмовився, навіть не подививившись рукописи.

            На щастя для всіх її шанувальників, перша відмова не завадила міс Остін, вона продовжила писати; хоча, тільки взимку 1811 року, через чотирнадцять років після закінчення «Перших Вражень», вона взялася за рукопис і почала переглядати його, переробивши в ту книгу, яку ми знаємо сьогодні як «Гордість та упередження».

           Твір був набагато кращим, ніж його більш раннє втілення; він був прийнятий для публікації і представлено світу 28 січня 1813 року.

             Джейн Остін стала просвітницею реалізму в британській літературі, основоположницею сімейного, «дамського роману». Вона зробила революцію в розповідному мистецтві, затвердивши за романом його чільну роль і довівши, що жінка має право на творчість. «Гордість і упередження» - один з найвідоміших англійських романів. Це безперечний шедевр Джейн Остін  став  «прадідусем» усіх жіночих романів, коли-небудь написаних.

Домашнє завдання:

1.Підготувати біографічні відомості Джейн Остін

2. Прочитати роман "Гордість і упередження".

3. Виписати головних героїв.

https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=8568 - повний текст

18.11.2024.

Тема урока :    Контрольна  робота  з теми " Романтизм" ( Г.Гейне, Дж.Байрон)

Домашнє завдання:

1.Підготувати біографічні відомості Джейн Остін

2. Прочитати роман "Гордість і упередження".

3. Виписати головних героїв.

15.11.2024

Тема уроку: Позакласне читання №2. Дж. Байрон «Паломництво Чайльд-Гарольда» 

https://www.youtube.com/watch?v=guLjEBgiXCI - перегляньте відео, складіть літературний паспорт поеми, спираючись на відео та додаткові матеріали

 Поему «Паломництво Чайльд Гарольда» було опубліковано 10 березня 1812 року. Це одразу прославило ім'я Байрона. Шлях паломництва героя поеми збігається з маршрутом подорожі автора: Португалія, Іспанія, Мальта, Албанія, Греція. Ця подібність, а також збіг цілої низки біографічних деталей у автора й героя, що одразу привернули до себе увагу, дали привід для їхнього ототожнення. Байрон протестував, наполягав спочатку на тому, що це не так, але поступово й сам дедалі більше забував про героя, ведучи оповідь від першої особи. Це особливо помітно в написаних пізніше третій (1816) і четвертій (1817) піснях.

   Основний текст поеми, за винятком кількох ліричних вставок (зокрема, знаменитого прощання Чайльд Гарольда з батьківщиною), написаний класичною для англійської поезії спенсеровою строфою. Для Байрона важливими є значеннєві асоціації, що супроводжують цю форму, названу ім'ям її автора Едмунда Спенсера, який уславився різноманітними прийомами архаїзації поетичної мови. Уже самим ім'ям свого героя, що містить середньовічний титул Чайльд (його зазвичай мав молодший нащадок знатного роду), Байрон заглиблює в минуле, у якому герой отримував примарні втіхи: «Любив одну — приваблював любов'ю багатьох» (переклад В. В. Левика). Початок поеми відповідає середньовічній атрибутиці, сповнений архаїзмів, але поет відкидає всю цю бутафорію з початком подорожі, тому що герой мандрує сучасною авторові Європою.

    У першій пісні перед читачем постають дві країни: Португалія й Іспанія. З 1807 р. на Піренейському півострові точиться війна, викликана вторгненням французької армії. Байрон поки що не вимовляє імені Наполеона: особистість цієї людини, сучасного героя для нього ще зберігає чарівність. Однак почуття справедливості, що рухає поетом, змушує його стати на бік народів, права яких зганьблено, чиї землі пограбовано, чию кров пролито. Він устигає багато сказати — іноді швидко, іноді захопившись описом. І тоді ми читаємо строфи про героїчну діву Сарагоси або про бій биків, жорстокий і прекрасний — із кров'ю, сонцем, яскравістю барв,— у ньому теж розкривається характер народу: «Ось яким є іспанець!»

     Головного героя, ім'ям якого названа поема, поки що не забуто. Не випадково більша частина тексту першої пісні обрамлена двома ліричними вставками: прощання героя і романс «До Інеси». Це підкріплює ілюзію того, що свідомість героя, його душа в усій новизні вражень розкриті перед читачем. Щоб не порушити цю ілюзію, Байрон навіть відмовився від первісного задуму: на місце, де тепер стоїть вставний романс «До Інеси», спочатку передбачалося інше звертання — «Дівчині з Кадиса», гімн дівчині з народу, який оспівує прямий, рішучий характер. Він занадто явно дисонував би з тим розчаруванням, у яке занурений герой і яке лише частково передає характер автора, не вичерпуючи його.

Дистанція між ними справді існує, тому що герой є лише одним із можливих відображень авторського обличчя.

У другій пісні подорож триває Грецією; третя й четверта пов'язані з іншою подорожжю Байрона — з його мандрівним життям в Італії, після того як 25 квітня 1816 року він був змушений назавжди покинути Англію.

Поема «Паломництво Чайльд-Гарольда» — один із найвідоміших і наймасштабніших творів англійського поета-романтика Дж. Байрона.

Ідея написання новаторського за змістом твору виникла у поета, коли той подорожував Європою. Після цього він привіз з собою рукопис автобіографічної поеми, що оповідає про сумного блукальця, якому судилося пізнати розчарування солодких надій і честолюбних сподівань юності під час мандрівки.

Поема (писав Байрон її впродовж 1809-1818 рр.) створена у формі ліричного щоденника, що містить 4 пісні. У цьому творі автор висловив своє ставлення до епохи, у якій жив, дав власну оцінку соціальним конфліктам у європейських країнах.

Центральна тема поеми — національно-визвольна боротьба народів Європи. Основною ідеєю твору є думка про закономірність народних повстань проти тиранії, не випадково наскрізним образом у поемі є образ часу, що символізує справедливе покарання.

Образ Чайльд Гарольда для літератури був досить незвичним.

Чайльд Гарольд — дев’‎ятнадцятилітній юнак, пересичений всіма життєвими насолодами, розчарований, незадоволений і самотній, що вбачає вихід тільки в забутті й навіть смерті.

Психологічний портрет Гарольда відображає настрої самого Байрона. Але цей образ значно глибший за психологічний портрет самого поета. Чайльд Гарольд відчуває неабияке розчарування, сум й утому. Конфлікт його з навколишнім світом непримиренний, але він не втручається у плин подій, позиціонуючи себе як жертву долі. Автора і героя зближує невдоволення світом; але якщо герой бачить один засіб — втечу, навіть від самого себе, то Байрон, оглядаючи сучасний світ поглядом політика, мріє про його перебудову.

У песимізмі та розчаруванні Гарольда знайшли відображення настрої інтелігенції Західної Європи після поразки Французької революції 1789-1794 рр. Це розчарування було зумовлене не тільки політичною реакцією, а також наслідком утрати віри в можливість побудови царства розуму, про яке писали і мріяли просвітителі.

Характерні риси нового романтичного героя: здатність до рефлексії, самоаналізу, розрив із лицемірним суспільством, глибокий внутрішній конфлікт особистості зі світом.

Поет розмірковує про долю Європи, про Наполеона, про французьку революцію та її проповідників Вольтера і Руссо, про сумну долю Італії, що стогне під австрійським гнітом. Закінчується поема гімном розбурханому морю. Це — один із найулюбленіших символів Байрона.

Образ байронівського розчарованого героя, стиль поеми вразив сучасників й надихнув багатьох інших митців на пошуки нових засобів в образотворенні.

2. Робота зі словником

Спенсерова строфа — строфа, створена англійським поетом XVI ст. Е. Спенсером у поемі «Королева фей». Для неї властивий п’‎ятистопний ямб, але останній рядок написано шестистопним ямбом. Римування за схемою: абаббвбвв. Зразком її вважають поему Дж. Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда».

3. Висновок Спочатку Байрон задумав поему як хроніку, опис подорожі гордого юнака, який багато чим нагадував самого автора, але поступово задум уточнювався й поглиблювався. І ми бачимо не тільки любителя погуляти, порозважатися, а й людину розумну, вразливу, спостережливу, яка болісно сприймає «мерзоти» життя, не знаходить спільної мови не лише із суспільством, а й із самим собою. Розрив із суспільством — характерна риса романтичного героя. І це свідчить про вивищення героя над суспільством, але водночас — і про тягар самотності, на який це вивищення прирікає героя і який герой сам обирає.

Домашнє завдання: підготуватись до контрольної роботи по темі "Романтизм"

11.11.2024.

Тема урок :    Українська тема в поемі  "Мазепа".    Специфіка зображення образу  гетьмана  у творі  (монолог героя,  романтичний  пейзаж    як   засіб   увиразнення  образу , динаміка образу )

1. Стор. 71 - 75- прочитати ,   скласти  план.

2. Стор. 75 -   відповісти на запитання ( 4 питання - письмово)

3. Виписати цитати до образу Мазепи.

https://www.youtube.com/watch?v=_O2zlfZFIyU&t=18s - перегляньте презентацію

https://www.youtube.com/watch?v=8iGyE8ewWpg -          попрацюйте з презентацією.

Після перегляду заповніть таблицю:

                                        Мазепа - гетьман                       Мазепа  -  королівський паж

https://www.youtube.com/watch?v=WYdg5hwcYYY - картини української природи у поемі "Мазепа"

Домашнє завдання : підготуватись до контрольної роботи по темі "Романтизм"

08.11.2024.

    Тема уроку:    Поема «Мазепа». Українська тема в поемі «Мазепа». Сюжет  та історична основа поеми 

Перегляньте уважно навчальне відео та опрацюйте додаткові навчальні матеріали. Далі – виконате тестові завдання для самоконтролю.

 https://lms.e-school.net.ua/courses/course-v1:UIED+Foreign-literature-9th-grade+2020/courseware/5fa01cd8c7094d91acd8f5361dfc236a/5cb4508e7ee14b8982a2824049cf675b/?

Домашнє завдання: ст. 67-68, план до тексту

04.11.2024.

Тема уроку:   Джордж Ноел Гордон Байрон (1788–1824).

 «Хотів би жити знов у горах…», «Мій дух як ніч…». Вплив творчості Дж.Байрона на розвиток романтизму в Європі. Протиставлення мрії і дійсності у ліриці поета

1. Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=aKWvxdYeVAs  -біографія і творчість

2. Прочитайте у підручнику вірш «Хотів би жити знов у горах…», перегляньте відео (аналіз вірша):https://www.youtube.com/watch?v=Vm5hQ8OYNfo, запишіть у зошит тему, ідею, образи-символи.

3. Прочитайте у підручнику вірш "Мій дух як ніч", перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=zYTOIpPpRxw, письмово дайте відповіді на запитання:

1) Яка легенда лежить  в основі вірша?

2) Чого прагне Саул?

3) Сформулюйте тему та ідею твору.

4) Назвіть ключові образи.

5) Хто стоїть за образом Саула?

Домашнє завдання: прочитати поему Байрона "Мазепа"; ст.71-75 - питання

25.10.2024- П'ятниця

Тема уроку : Джордж Ноел Гордон Байрон (1788 - 1824).

   Вплив творчості Дж. Байрона  на розвиток романтизму в Європі.

1. Стор. 62 - 68 - відповідь на запитання

2. Стор. 68 - 70 -відповідь на запитання

3. Ідейно - художній аналіз вірша " Хотів би жити знов у горах..." ( записати в зошит)

4.  Ідейно - художній аналіз вірша  " Мій дух як ніч..." ( записати в зошит)

 Домашнє завдання:   

Вивчити напам'ять вірш  " Мій дух як ніч..."

21.10.2024- Понеділок

Тема уроку: «Книга пісень» ( «Не знаю, що стало зо мною…», «Коли розлучаються двоє…»)

Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=nPH5xZjdReg   - аналіз поезій Гейне.

https://www.youtube.com/watch?v=PZCu3sXdy6k&t=10s - пісня "Лорелея" німецькою мовою ( на слова Гейне)

Відеоряд «Лореляй» (рок-композиція групи «Scorpions») : https://www.youtube.com/watch?v=kcNeOPWIsg0

Домашнє завдання : вивчити вірш «Не знаю, що стало зо мною…» напам'ять.

18.10.2024 - П'ятниця

Тема уроку :    Генріх Гейне (1797–1856). «Книга пісень» («На півночі кедр одинокий…», «Не знаю, що стало зо мною…», «Коли розлучаються двоє…»).

1. Ознайомитись з добою романтизму. ( стор. 51- 55)

2. Виписати основні ознаки романтизму.

3. Прочитати біографічні відомості Г. Гейне.  (стор.55- 59)

4. Скласти портфоліо  .

5. Зробити ідейно - художній аналіз віршів ( письмово). (стор.60-62)

6. Вивчити напам'ять Г. Гейне  " Не знаю, що стало зо  мною..."

14.10.2024 - Понеділок

Тема уроку : Історичні, естетичні, філософські чинники розвитку романтизму. Основні ознаки романтизму як напряму в літературі й мистецтві. Романтизм у різних країнах 

https://www.youtube.com/watch?v=AVS7wxhvZiE  - вдумливо перегляньте презентацію і запишіть в зошит основні теоретичні поняття   

        Романтизм — один із провідних напрямів у літературі, науці й мистецтві, що виник наприкінці XVIII ст. у Німеччині та існував у літературі Європи й Америки в першій половині XIX ст. Йому притаманні інтуїтивно-почуттєве світосприйняття, увага до внутрішнього світу людини, звеличення життя духу, увиразнення конфлікту мрії та дійсності.

— Термін романтизм виник набагато раніше, ніж власне літературний напрям. До XVIII ст. епітет романтичний вказував на стильові особливості літературних творів, написаних романськими мовами. А вже наприкінці XVIII ст. романтизм було протиставлено нормативній естетиці класицизм. Незадоволеність реальним світом спонукала митців-романтиків шукати ідеал у світі далекого, а тому прекрасного минулого, в екзотичних країнах (наприклад, на Сході.). Їх вабила казковість, фантастика, світ щирих людських почуттів. Провідною ж темою романтичних творів став мотив самотності, конфлікт між героєм та навколишньою дійсністю (Дж. Байрон, М. Шеллі, Г. Гейне, А. М. Стендаль). Романтичній літературі притаманні інтерес до містики (Майринк, М. Шеллі, Е. Т. А. Гофман), фольклору (брати Грімм.), простої людини (В. Гюго), далеких країн (Дж. Байрон, Ф. Купер). У межах романтизму сформувалася фантастична, детективна, пригодницька література. Творчим методом романтизму стала іронія.

                 Складіть  таблицю  «Історичні умови та провідні ідеї романтизму»

Час виникнення                    На межі XVIII-XIX століть у мистецтві виникає новий художній напрям — романтизм

Причини виникнення          Французька буржуазна революція та наполеонівські війни

Чим характеризується епоха       Поразка революції призвела до поширення терору й насильства. Саме цим обумовлено те глибоке розчарування, що позначилося на песимістичному тоні й трагічній забарвленості багатьох тогочасних творів

Характерні ознаки романтизму          Заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини. Його ідеологія спирається на культ індивідуалізму, на підкреслену, загострену увагу до людської особистості, до психологічних проблем її внутрішнього «Я». Звідси — захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, інколи втеча від довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле або у вимріяне майбутнє чи екзотичні землі

Філософи                                             Ф. Шеллінг, І. Кант

Ідеали романтиків                           Краса, свобода, гармонія, природа, кохання

Суть романтизму                             Незвичайні герої у незвичайних обставинах

Головні герої епохи                       Новий тип героя — бунтар, тираноборець, самітник

Романтичний герой                       Це людина, яка, зіткнувшись з реальністю, вважає цей світ похмурим, нікчемним та підлим, стає циніком та песимістом

Жанри, які набули популярності       Балада, елегія, поема, повість, новела, історичний роман, драма

Представники                                 Література — Дж. Байрон (Англія), Г. Гейне (Німеччина), А. Міцкевич (Польща),  ранній Т. Шевченко, М. Костомаров, П. Куліш (Україна); живопис Ф. Делакруа, К. Брюллов, В. Блейк; музика — Ф. Шуберт, Ф. Шопен та ін.

             ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати конспект за темою.

2.Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення або презентацію про життя та творчість Г. Гейне

07.10.2024 - Понеділок

Тема уроку: Позакласне читання №1. Б. Космовська. «Позолочена рибка»

 https://www.youtube.com/watch?v=ACfUuBgb168 - аудіотекст книги Б.     Космовської "Позолочена рибка"

1. https://www.youtube.com/watch?v=HSVTpin71kI - перегляньте відео , виконуйте завдання уроку письмово.

2. Запишіть кілька цікавих, на ваш погляд, фактів, що стосуються творчості Космовської.

3. Дайте відповідь на питання:

• для тих, хто не прочитав: Чи виникло бажання прочитати книгу? Чому? (5-6 речень)

• для тих, хто прочитав (або читає): Чи шкодуєте ви часу, витраченого на прочитання цієї книги? Чому? (5-6 речень, з яких має бути зрозуміло, що твір ви прочитали).

       Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи за темою "Просвітництво" - повторити тему за підручником, переглянути прочитані тексти.

04.10.2024 - П'ятниця

Тема уроку: Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759–1805). 

 Поглиблення понять про оду

  https://lms.e-school.net.ua/courses/course-v1:UIED+Foreign-literature-9th-        grade+2020_6e923522/courseware/0517cfd33ec44d5f8f45f739be397302/3d09fa5291e749d1b65c33af97a8e40a/?activate_block_id=block-v1%3AUIED%2BForeign-literature-9th-  grade%2B2020_6e923522%2Btype%40sequential%2Bblock%403d09fa5291e749d1b65c33af97a8e40a - перегляньте відеоурок.

1. Поглиблення знань з теорії літератури

   Ода –  жанр лірики, вірш, що виражає піднесені почуття, викликані важливими історичними подіями, діяльністю історичних осіб. Оді притаманні урочистість і патетичність у висловленні почуттів.

Ода   «До радості» була написана у Лейпцігу в 1785 році, коли скінчився період безпритульних поневірянь поета. Друзі оселили його в затишній хатині, оточили турботою і ласкою.

   Шиллер вважав, що цивілізація не лише дала людині нові переваги – такі, як наука, техніка, закони, а й погіршила життя. Людина відірвалася від природи і втратила простоту поведінки, щирість почуттів, поетичність уяви, віру й оптимізм. А в суспільстві панує «мода», тобто станові розбіжності, негуманні умови життя. Мода позбавляє людини природності, невимушеності.

   На думку письменника, лише мистецтво може повернути людину до стану первісної гармонії. На думку поета, головним рушієм для зміни світу на краще є естетичне виховання людини, тобто вдосконалення її чуття прекрасного.

   Підтвердженням цієї теорії є ода «До радості».

   Фразеологізм «іскра Божа» з оди «До Радості» увійшов до української літературної мови, а заповіт Шиллера: «Тільки на різних шляхах правду знайдете ви» - залишається естетичним дороговказом для сучасних митців.

3. Опрацюйте конспект під відео, зробіть стислий запис у зошиті.

        Домашнє завдання.

1. До уроку позакласного читання прочитати книгу Б. Космовської "Позолочена рибка" - фрагмент

2. Вивчити  напам’ять уривок з оди - ст. 37-38.   

3. Підготуватися до  контрольної роботи  за темою "Просвітництво".

30.09.2024 - Понеділок

Тема уроку:   Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759–1805). Просвітницька ідея об’єднання людства в оді «До радості» Ф. Шиллера. Пафос твору, який став гімном Євросоюзу.

                                    Вивчення сторінок життя і творчості Ф.Шиллера.

 1.Формування особистості.

         Той, кому судилося стати одним з найуславленіших письменників Німеччини, народився 10 листопада 1759 року в місті Марбах. Його батько, Каспер Шиллер, походив з селянської родини, мати – Доротея Кодвес – була дочкою пекаря. Батько майже все своє життя  служив у армії і відзначався суворістю вдачі. Він був цирульником і хірургом, брав участь у військових походах, вербував солдатів для герцога Карла-Євгена, а потім став управителем замкових парків – «зробив кар’єру».

          Звикнувши до жорстокої паличної дисципліни, беззастережного виконання наказів зверхників, він встановив тверду дисципліну і у власній сім’ї, не гребуючи побоями. Та водночас батько Фрідріха був людиною доволі освіченою. Він зумів прищепити синові інтерес до літератури, охоче читав уголос дружині й дітям, захоплено розповідав про свої численні пригоди, що їх пережив у походах.

            Від своєї матері – жінки тихої, хворовитої, ласкавої й покірливої – хлопець успадкував душевну тонкість і мрійливість, особливу любов до незвичайних історій.

            Родині Шиллерів жилось кепсько. Інколи доводилось і голодувати: герцог нерегулярно платив своїм солдатам. Коли Фрідріху виповнилось 13 років, за наказом герцога його забрали з сім’ї і віддали на навчання у так званий «військовий розсадник», котрий знаходився у замку Солітюд.  Тут дітей було ізольовано від усього світу на цілих 8 років. Щоденна сувора муштра, фізичні покарання за найменшу провину, стеження вдень і вночі за кожним кроком вихованця – ось життя, в яке занурився юний Шиллер. Але навіть у таких умовах він знаходив можливість читати твори Гете, Лессінга, Шекспіра.

       Коли у герцогській школі було відкрито медичний факультет, Шиллер переходить на нього і захоплюється природничими науками. У Вюртембергу майбутній військовий лікар пізнає глибини соціальних та міжлюдських відносин. Ідеї народовладдя, республіканського правління знаходять в душі вихованця «Академії» живий відгук. Цей худий високий юнак з великим орлиним носом і меланхолійними очима, вічно замислений і замріяний, визначався глибоким і багатогранним розумом вченого-мислителя і чутливістю справжнього поета. Все в його вдачі протестувало проти нав’язаної йому долі, вбогого рабського існування. Розриваючи духовні пута, все в ньому прагнуло творчої і людської самореалізації. Поезія рвалася з душі.

       Перший літературний твір Шиллера був надрукований у 1776 році. Цей ліричний вірш мав назву «Вечір». За рік з’явилася друком нова поезія – «Завойовник».

 2. Драматургія Шиллера.

       «Розбійники» проклали Шиллеру шлях до слави. І досі саме цей юнацький твір вабить молодих людей до літератури і нерідко спонукає до власної творчості. Після першої постановки п’єси в 1782 році у Мангеймі у фойє і на ярусах відбувався кінець світу. Один свідок змалював таку картину: «Незнайомі люди ридаючи кидалися один одному в обійми, жінки ледь не непритомніли. Панувала загальна розгубленість, з якої, як із туману хаосу, мало народитися нове творіння». Так на літературному небосхилі раптово спалахнула нова зірка. Так раптово народився бунтар, чий несамовитий протест проти «тяжкого бича деспотизму» захоплював сучасників не менше, ніж пафос його балад і драм.

  Від початку із Шиллером пов’язували великі надії: «Якщо вже шукати німецького Шекспіра, то ним неодмінно буде він». Ким його тільки не вважали: «великим і геніальним поетом» (так сказав про нього поет Гельдерлін), «найпліднішим розумом із тих, що взагалі існують» (Вільгельм фон Гумбольдт), людиною «істинного, доброго, прекрасного» (Гете), «апофеозом мистецтва» (Томас Манн). Ранній успіх Шиллера збудив цікавість і заздрість навіть серед сучасників.

      За короткий строк – усього сім місяців – він завершує почату раніше п’єсу  «Заколот Фієско»(1783), створює «міщанську трагедію» «Луїза Міллер»(1784), яка пізніше завоювала світове визнання під назвою «Підступність і кохання», розробляє деякі сцени драми «Дон Карлос», нарешті, накреслює первинний план «Марії Стюарт».

        Починався новий етап в житті й світосприйнятті письменника. Наступні роки, кінець 80-х і початок 90-х рр., так званий веймарсько-ієнський період, були в творчості поета складними і ідейно, і художньо.

Новою, після перерви в праці драматурга, була п’єса «Дон Карлос»  (1787). Це драматична поема, яку можна ще визначити і як трагедію ідеалізму в політиці. А потім Шиллер майже 10 років не пише нічого для театру. Лише наприкінці 90-х з’являються такі сценічні твори, як трилогія «Валленштейн» (1797 – 1799), «Марія Стюарт» (1800) і «Орлеанська діва» (1801), потім – неоцінена публікою «Месинська наречена» (1803) і останній визначний театральний тріумф – «Вільгельм Телль», кожний з яких розкриває якусь нову грань драматургічного таланту майстра, його новаторство.

       Так у трилогії «Валленштейн» Шиллер вивів на сцену не лише багаті на психологічні нюанси постаті видатних діячів німецької історії, а й змалював народ як могутню єдність розмаїтих і яскравих індивідуальностей. Він першим в історії літератури намалював сцену, в якій головне не розвиток подій, а показ щоденного буття рухливої, емоційної маси людей, її розмов,  дрібних сутичок, спорів тощо. Та частина трилогії, що має назву «Табір Валленштейна», стала взірцем для подібного зображення народної маси не лише в драматичних творах, а й в романтичній прозі. Новаторство Шиллера  знайшло відгомін і в англійського письменника Вальтера Скотта, і в українця Куліша, і в угорця Етвеша, і у французів Гюго та Роллана, і у  багатьох інших.

     Композитори XIX ст. охоче писали на сюжети Шиллерових драм опери («Вільгельм Телль» Дж.Россіні, «Дон Карлос» Дж.Верді та ін.).

  3. Шиллер і Гете. Естетичні погляди Ф.Шиллера.

  Особисті долі цих літературних геніїв Німеччини є досить типовими для доби Просвітництва в Європі взагалі й у Німеччині зокрема. Це була співдружність рівних.

   Спільні пошуки, спільна любов до античності і визнання великої активної ролі мистецтва зблизили двох геніїв німецької літератури. З 1794 р. вони разом видають журнал, діляться задумами і планами, щоденно переписуються. Шиллер часто гостював у веймарському будинку Гете, а потім переїхав у Веймар.

   Останні 10 років життя Шиллера (1795 – 1805) були надзвичайно плідними. Таке піднесення у його творчості пов’язують із тісною дружбою з Гете, у спілкуванні з яким народжувалися задуми, сюжети, обмірковувалися характери героїв. Причому творче піднесення пережив не тільки Шиллер, а й Гете. У своїму листі до Шиллера він писав: «Ви подарували мені другу молодість і знову зробили мене письменником, яким я, по суті, й перестав уже бути». Під впливом Шиллера поет знову береться за «Фауста».

       У добу Просвітництва в літераторів прокинувся надзвичайний інтерес до народу, його життя, традицій і фольклору. Стали популярними балади. Неперевершені майстри цього жанру – Шиллер і Гете.

    У своїх баладах Шиллер торкається проблем, що актуальні для будь-якої епохи: 1) невідворотність розплати за скоєний злочин; 2) самовідданість у дружбі і самозречення у коханні; 3) цінність людського життя; 4) неприпустимість випробування долі.

      У 90-х роках він займається ґрунтовним вивченням і розробкою проблем естетики, друкує теоретичні праці: «Листи про естетичне виховання людини», трактат «Про наївну та сентиментальну поезію». В цей час він створює поезії в жанрі філософської лірики. Його ода «До радості» знайшла відгук не пише у душах читачів. На її слова Бетховен написав фінальний хор IX симфонії.

      Письменник вважав, що головним рушієм зміни світу на краще є естетичне виховання людини, тобто вдосконалення її почуття прекрасного. «Краса мусить спрямувати людей на шлях істини», - писав він. Свої естетичні погляди просвітник виклав у праці «Естетика».

   4. Останні роки життя. Шиллер у спогадах великих людей.

      За рік до смерті Шиллер з’їздив у Берлін. Він провів там більше ніж три тижні, його носили на руках. Багато його п’єс було зіграно на його честь, його засипали квітами і пропозиціями. Разом із ним приїхала і сім’я: діти стали свідками тріумфу батька.

    Шиллера умовляли лишитися в Берліні, але він повернувся до близького серцю Веймара. Ймовірно, він відчував, що з його недугами жити йому залишилося зовсім недовго. Він страждав на сильний туберкульоз, серцевий м’яз був ослаблений, до всього цього додалося гостре запалення легенів. Шиллер помер 1805 р., не проживши і 46 років. «Найщасливішою подією свого життя» він назвав перед смертю не одруження, а дружбу з Гете. Останній, старший за Шиллера на 10 років, пережив його майже на три десятиліття. «Ніщо його не обмежує, ніщо не звужує й не принижує лету його думок. Великі ідеї, що ними він жив, він завжди висловлював з певною свободою, без усякої остороги й сумніву», - так Гете скаже про Шиллера вже після смерті свого молодшого сучасника. Прах двох великих поетів спочиває в спільній гробниці у Веймарі, а перед Німецьким Національним театром стоїть пам’ятник обом митцям.

       «Він росте у міру знайомства з ним, з далекого стаючи близьким», - так сказав про Шиллера у XX сторіччі швейцарський драматург Фрідріх Дюрренматт.

        Німецький письменник XX ст. Томас Манн назвав Шиллера «генієм, який легкими кроками ступає по стежині світла», якого наділено «волею до краси, до істини і добра, до моральної чистоти, до внутрішньої свободи, до мистецтва, до любові, до світу, до рятівного усвідомлення власної гідності».Високо цінував німецького драматурга І.Франко.

       До кращих зразків філософської лірики Ф. Шиллера відносяться поезії «Боги Еллади», «Влада солоспіву», «До радості».

•    Поглиблення знань з теорії літератури.

   Ода –  жанр лірики, вірш, що виражає піднесені почуття, викликані важливими історичними подіями, діяльністю історичних осіб. Оді притаманні урочистість і патетичність у висловленні почуттів.

   «До радості» було написано у Лейпцігу в 1785 році, коли скінчився період безпритульних поневірянь поета. Друзі оселили його в затишній хатині, оточили турботою і ласкою.

   Шиллер вважав, що цивілізація не лише дала людині нові переваги – такі, як наука, техніка, закони, а й погіршила життя. Людина відірвалася від природи і втратила простоту поведінки, щирість почуттів, поетичність уяви, віру й оптимізм. А в суспільстві панує «мода», тобто станові розбіжності, негуманні умови життя. Мода позбавляє людини природності, невимушеності.

   На думку письменника, лише мистецтво може повернути людину до стану первісної гармонії. На думку поета, головним рушієм для зміни світу на краще є естетичне виховання людини, тобто вдосконалення її чуття прекрасного.

   Підтвердженням цієї теорії є ода «До радості».

•  Перегляд відеоскрайбінгу «Ода "До Радості" Ф. Шиллера як втілення його вчення про красу».(Автор–Є.Кашуба)   (посилання https://www.youtube.com/watch?v=WHh0VqxVhaU&feature=youtu.be)

•   Виразне читання поезії Ф.Шиллера «До Радості» (уривки, що стали гімном Євросоюзу)

•  Цікавинка.

   Фразеологізм «іскра Божа» з оди «До Радості» увійшов до української літературної мови, а заповіт Шиллера: «Тільки на різних шляхах правду знайдете ви» - залишається естетичним дороговказом для сучасних митців.

        Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника про Ф. Шиллера та теоретичний матеріал про оду «До радості». 

2. Вивчити  напам’ять уривок з оди, який є гімном ЄС

27.09.2024 - П'ятниця

Тема уроку :   Й.В. Гете .«Травнева пісня» та «Прометей» .Волелюбні мотиви та протистояння образів персонажів у «Прометеї». Образ Прометея 

Нове  розуміння   природи у ліриці  Й.В.Гете      

https://www.youtube.com/watch?v=f4s0cns5hhE -   прослухайте аудіо вірш 

https://www.youtube.com/watch?v=ycl8DykXbc0 - опрацюйте  презентацію,

запишіть  основні  характеристики  віршів.

3. Прочитайте вірш  - ст. 44-45.

4. https://www.youtube.com/watch?v=xti4RgcezT0 - перегляньте відеоурок ( з 3-ї  хв. до 6 хв. 30 сек. потім з 7-ї хв. 20 сек. до 8-ї хв. 30 сек.) Під час перегляду виконуйте усні завдання.

5. Запишіть паспорт твору.( ст. 38-46.)

                           Домашнє завдання:

1. Стор. 34-37 - Підготувати біографічні відомості Ф.Шиллера

2.  Стор.37-38 -  Вивчити напам'ять оду "До радості"

3. Зробити ідейно- художній аналіз вірша.

23.09.2024 - Понеділок

Тема уроку: Й.В.Гете. Балада "Вільшаний король".Міфологічний зміст образів вірша «Вільшаний король».

                                                                                     Епіграф:  

  Природа завжди огортає людину темрявою

і вічно пориває до світла.

                                            Й. В. Ґете

•  Що таке балада? 

• (Балада - від прованс. - танцювати; спочатку - танцювальна пісенька -невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему).

•  З баладами якого автора ми знайомилися раніше?

                                            Знайомство з біографією письменника.

      Гете - просвітник.     У 1770 — 1775 рр. Гете захоплювався демократичною естетикою Гердера, був тісно зв'язаний з рухом "Буря і натиск", боровся за національну самобутність німецької літератури. Лірика цього періоду життєрадісна, близька до народної поезії, сповнена пантеїстичних настроїв ("Побачення і розлука", "Дика троянда", "Травнева пісня"). В уривку "Прометей" (1773) виражений протест проти тиранії. Революціонери у мистецтві, штюрмери прокладали шлях новому літературному напряму — романтизму. 

         За своє життя Гете написав близько 1600 віршів. Багато з них стали народними піснями. Добре відома його збірка поезій "Західно-східний диван". Залишив нащадкам і знамениті романи "Страждання молодого Вертера", "Роки науки Вільгельма Мейстера", епічну поему "Герман і Дорофея", драму "Егмонт", автобіографію "Поезія і правда". Понад 60 років працював поет над своїм вершинним твором — трагедією "Фауст". Творче життя Гете — це подвиг. Вимогливий до себе, він так само прискіпливо ставився і до літератури. "Той, хто не сподівається мати мільйон читачів, не повинен писати ані рядка", — говорив поет. Нині його читають мільйони людей в усьому світі. 

         Гете. Великі думки величних людей. 

- На світі немає нічого жалюгіднішого, ніж нерішуча людина. 

- Сподіватися завжди краще, ніж втрачати надію. 

- Незважаючи на всі їхні недоліки, люди більш за все гідні любові. 

          Використовуючи фантастику, поет почасти долає містичність, наводить реалістичне пояснення нічним страхам дитини. Таким чином реалістичний план балади накладається на фантастично-міфологічний. Ґете використав форму діалогу, що було притаманне фольклорним баладам. Драматичну напругу баладі надає зіткнення протилежних начал: життя і смерті, реального і фантастичного, відчаю і надії. Балада Ґете стала відображенням його філософських думок про стосунки людей з природою, про порушення гармонії між ними.

           Існує кілька українських перекладів балади Ґете. 

     Найбільш відповідає оригіналу та задуму поета назва «Вільшаний король», як це переклав Максим Рильський. Іншу назву дав своєму перекладу Ґетевої балади Борис Грінченко — «Лісовий цар», а Пантелеймон Куліш назвав баладу «Вільшаний цар». 

                                                 Історія створення

     Твір «Вільшаний король» спочатку був написаний як вступна пісня до п’єси «Рибалка» за мотивами однойменної балади, однак згодом отримав самостійне значення.

     До написання Ґете надихнула данська народна пісня «Дочка ко­роля ельфів», опублікована в збірнику «Голоси народів у їх піснях» (1778—1779). Дочка лісового царя, яку зустрів наречений Олуф у нічному лісі, насилає на нього смертельну хворобу. Олуф не доживає до свого весілля, наречена бачить його мертвим.

     Тут у фантастичній формі знайшов відображення забобонний страх середньовічної людини перед ворожими силами природи, таємничими міфічними істотами, втіленням яких є ельфи.

              Словникова робота.

Ельфи — це духи повітря, природи, що можуть жити на деревах, люблять танцювати й заворо­жувати людей. Ельфи бувають світлі (добрі) й темні (злі), у них є свої королі, свої володіння, межу яких не можна порушувати. 

           Завдання:

 Прочитайте баладу  «Вільшаний король» в перекладі М.Рильського ( стор.45)

    Робота над аналізом змісту балади.

— Назвіть героїв балади.                   (Батько, син, вільшаний король.)

— Де і коли відбувається дія твору? (Дія твору відбувається в ніч­ному лісі.)

— Який сюжет твору?             (Повернення батька із сином додому, нічні страхи й смерть дитини.)

—Як побудована балада?        (У баладі використовується діалог. Увесь твір (за винятком першої та останньої строф) побудований на репліках (батько — син, вільшаний король — маленький хлопчик).

-   Що, на вашу думку, є причиною загибелі дитини? (Страх перед  таємничим нічним лісом. Можливо, причиною була хвороба дитини.)

—Порівняйте психологічний стан батька й сина, їхнє ставлення до того, що відбувається. (Обоє — і батько, і син — схвильовані. Але батько, як доросла людина, сприймає світ реально й намагається по­яснити все дитині, в уяві якої виникають різні химерні картини, що й породжує страх. Можливо, все, що бачиться хлопчикові, є просто його маренням.)

            Практична робота: 

•  Що бачить “у час нічний” батько і що бачить син?   Знайдіть  і впишіть у схему:

                                    Батько   -       Нічний  шлях       - Син  

•  Балада написана трискладовим розміром — амфібрахієм з пропуском складів. Функція ритму досить складна: він відтворює і нерівний біг коня в нічній пітьмі, і стукіт серця переляканої дитини.

         Пан — бог лісів, отар, пастухів, покровитель усієї природи, зобра­жувався у вигляді напівлюдини-напівцапа — з хвостом, ріжками, боро­дою; навколо нього танцювали. німфи (другорядні божества, що жили на деревах, у воді, у горах) і сатири (лісові й гірські божества нижчо­го рангу, які уособлювали первісну, грубу силу природи). Коли хтось порушував його спокій, Пан наганяв на нього страх (звідси — паніка, панічний тощо). Інколи слово «Пан» тлумачиться як «Всесвіт». Вбача­ли в ньому якесь божество, розлите у всій природі, творця й володаря всього сущого. Частіше Пана вважали злим духом. 

V. Домашнє завдання

1.Підготувати біографічні відомості Гете ( стор.38-42)

2.Прочитати поезії «Травнева пісня» та «Прометей» Гете ( стор.43-45), зробити ідейно - художній аналіз віршів

20.09.2024 - П'ятниця

Тема  уроку :   Джонатан Свіфт «Мандри Лемюеля Гуллівера». Жанрова своєрідність роману. Засоби комічного. Езопова мова

— Видатний український митець Олександр Довженко писав: «Якщо вчуєш жарт, шукай у ньому приховану правду». Саме для цього Джонатан Свіфт звертається до комічного зображення дійсності, щоб показати приховану правду, і про це ми поговоримо на сьогоднішньому уроці.

Бесіда

♦ З якою метою Дж. Свіфт у романі «Мандри Лемюеля Гуллівера» використовує елементи фантастики? (Через зображення вигаданих маленьких істот показати глибинні вади тогочасного суспільства.)

♦ Пригадайте, у чому полягає різниця між такими поняттями, як гумор, сатира, сарказм, іронія.

 — Дж. Свіфт був майстром художнього слова, який прекрасно володів усією палітрою засобів комічного: сатирою, гумором, сарказмом, іронією. Особливо промовистими є різні невідповідності — фізична (у країні ліліпутів герой надто великий.), морально-етична (миролюбність і гуманні наміри Гуллівера в атмосфері підозр і честолюбної метушні.) тощо, що посилює ефект комічності.

2. Опрацювання статті підручника з теми стор.14-18

3. Робота зі словником

 Езопова мова — замаскований спосіб думок з натяками, недомовками (інакомовлення, алюзії, іронії, алегорії.) задля уникнення цензурних чи будь- яких інших заборон, переслідувань.

4. Робота з літературними термінами

• 1. Знайдіть у тексті іронію, гумор

 (опис зовнішності імператора «Зростом він був майже на цілий мій ніготь вищий за всіх своїх придворних, і вже цього досить, щоб викликати серед них шанобливий трепет...»; жорстокість та лицемірство монархів письменник подає як великодушність та прояв справедливості);

• 2. Знайдіть  — сатиру 

(сатира письменника спрямована проти англійської монархії, несправедливих законів, проти політиків, які мріють лише про високі посади, владу);

•3. Знайдіть  — сарказм 

(безглузда та кривава війна між Ліліпутією і Блефуску через «надзвичайно важливу проблему»: з тупого чи з гострого кінця розбивати яйця — так автор показує всю нікчемність правителів, які з’‎ясовують свої стосунки ціною «поту і крові» звичайних людей);

•4. Знайдіть  — езопову  мову   (у Ліліпутії утворилися дві ворожі партії, відомі під назвою тремексенів і слемексенів, що відрізнялися одне від одного високими і низькими підборами на черевиках).

       — Створивши Ліліпутію, Свіфт показав мініатюрну модель англійського суспільства, ненависні йому звичаї та порядки, міністрів, які претендують на панування і велич. Тому він вибирає саме іронію та сатиру як засіб боротьби з людськими вадами

                          Літературний диктант ( в зошиті виконати ) 

1) Представником якої країни був Джонатан Світ?     (       )

2) Скільки частин має роман «Мандри Гуллівера»? (     )

3) Ким за професією був Гуллівер? (       )

4) Які реальні країни побачили читачі у романі Дж. Свіфта? (          )

5) Які прийоми використовує автор, зображуючи життя в Ліліпутії? (        )

6) Як дослівно перекладають слово «ліліпут»? (         )

7) Назвіть кілька законів Ліліпутії, що видалися вам дивними неприродніми?(     ).

8) Які риси є характерними і для ліліпутів, і для реальних імператорів, міністрів, чиновників? (   ).

 9) Як зображували ліліпути статую правосуддя? (        )

10) Які проблеми порушено в романі Дж. Свіфта? (           )

11) Ідея роману Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера»? (      .)

12) З ким асоціюється образ Гуллівера? (           )

  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Визначати жанрову своєрідність та художні засоби виразності роману Дж. Свіфта.

2. Індивідуальне завдання. 

 Підготувати повідомлення або презентацію про життя та  творчість Й.В. Ґете  стор.38-46

13.09.2024 - П'ятниця - 16.09.2024 - Понеділок

Тема уроку : Джонатан Свіфт. «Мандри Лемюеля Гуллівера».   Образ Гуллівера як втілення   концепції нової людини.  

 https://www.youtube.com/watch?time_continue=13&v=9tkaig99g40&feature=emb_logo   - переглянути презентацію , записати тезисно опрацьований матеріал.

        Теорія літератури.

Композиція (з латинської – складання, поєднання) – побудова художнього твору, яка виявляє себе в тій або іншій формі смислової зв’язності, смислозначимого співвідношення, що встановлюється між окремими його елементами     (частинами, розділами, сюжетними ситуаціями, образними  картинами, дійовими особами).

— Який композиційний та художній прийом обирає автор?

 (Це – розповідь,  для читача – записник героя).

 — Чому автор обирає саме таку форму оповіді?

 (Враження від побаченого та пережитого одразу після подорожі не тільки емоційні, вони містять в собі  аналіз, насичений деталями та подробицями. Чому? Герой не тільки бачить.  Він міркує, порівнює, усвідомлює).

— Чому після небезпечних пригод, які пережив Гуллівер в Ліліпутії, його знову тягне в мандри? Чому «не сидиться вдома»? (Побачити нові світи,зрозуміти, що керує людьми в суспільстві, які закони (державні та моральні) вони обирають й чому. Чи не цікаво? Чи не досвід?).

    Своєрідною передмовою до роману є аннотація Річарда Сімпсона «Від  видавця до читача».

   Ще один авторський прийом, який дає читачеві можливість зрозуміти, що Гуллівер з його пригодами – не фантазія автора. Це він сам: «Перед тим, як покинути Редріф, він передав мені на охорону цей рукопис, дозволивши робити з ним, що я схочу. Я тричі уважно перечитав його. Стиль – дуже ясний і простий, і єдина хиба, яку я знайшов в нім, — та, що автор, наслідуючи

манеру всіх мандрівників, пише занадто докладно. Від усього прочитаного складається правдиве враження. Це й зрозуміло, бо автор рукопису такий відомий своєю правдивістю, що серед сусідів його в Редферді, коли хто хоче ствердити щось, стало немов за прислів’я: «Це так вірно, наче сказав містер  Гуллівер».

                                        Характеристика образу Гуллівера.

   Аналізуючи образ Лемюеля Гуллівера, можна використати відеоряд із фільму

«Мандри Гуллівера» кіностудії «Мосфільм».

Питання для обговорення.

— Хто він, Лемюель Гуллівер?

— Яку освіту отримав?

— Чому небагато грошей, які іноді отримував від батька, «витрачав на  книжки з мореплавства та пов’язаними з ними галузями математики?»

— Чи допоміг фах лікаря Гулліверу здійснити свою мрію?

— Чому «море втомило» героя й три роки він залишався вдома?

— За яких обставин Гуллівер став лікарем на судні Вільяма Прігарда  «Ластівка»?

— Що зупинило шлях «Ластівки» південними морями?

— Чому команда судна «танула на очах»?

— Що надавало сили Гулліверу триматися?

— Як доля врятувала героя та подарувала можливість побачити інший світ,  країну Ліліпутію?

— Як повівся Гуллівер, почувши незнайому мову? Як він зумів порозумітися з місцевими жителями, не знаючи їхньої мови?

— Розкажіть про життя Гуллівера в Ліліпутії. Які деталі побуту вам  запам’яталися?

— Гуллівер – освічена людина, розумна людина. Як це допомагає героєві залишатися особистістю в безглуздих ситуаціях?

 — Чому герой дозволяє обшукувати себе? Чому визнає вирок – засліплення й окіст в музеї після смерті? Чи кориться рішенню імператора?

— Наведіть приклади людяності й мужності Гуллівера.

— Як ставиться Гуллівер до імператора та ліліпутів? Чому намагається  поважати інших людей, навіть маленьких?

— Чому Гуллівер спочатку активно втручається в війну між Ліліпутією та  Блефуску, а потім відмовляється виконати наказ імператора Ліліпутії? Чи  вважаєте ви його перемогу над ворожим флотом героїчним вчинком?

— Чи є Гуллівер людиною нового часу?

Звертаючись до роману,  складіть  характеристику Гуллівера як людини  пошуку, гуманізму, сміливості.

      Домашнє завдання.

Теорія літератури: знайти в довідникових джерелах визначення поняття  «езопова мова».

Підібрати цитати з тексту роману, які є прикладами езопової мови

09.09.2024 - Понеділок

Тема уроку :  Джонатан Свіфт «Мандри Лемюеля   Гуллівера».    Історія написання твору  

 1.Завдання .  Літературне лото.    

Установіть відповідність між художнім напрямом та його характерними особливостями

Художній напрям                                         Характерні особливості

а)рококо                                                1. Зображення сучасності, дослідження відносин між                  соціальними верствами, впливу середовища на людину

б) просвітницький реалізм                 2. Звеличення почуттів, увага до внутрішнього світу людини

в) просвітницький сентименталізм   3. Прагнення виховати людину, формувати нові моральні цінності та ідеали

г) просвітницький класицизм            4. У легкій, грайливій манері зображували втіхи та насолоди життя

    2. Висловлювання відомих представників епохи Просвітництва

• Розумні люди — найкраща енциклопедія. (Ґете.)

• І велика людина — це, зрештою, просто людина. (Ґете.)

• Люди припиняють мислити, коли припиняють читати. (Дені Дідро.)

• Жити — значить працювати. Праця є життя людини. (Вольтер.)

• Ліниві завжди бувають людьми посередніми. (Вольтер.)

         Скласти  пам'ятку  «Штрихи до портрета Дж. Свіфта» ( біографію записати )

• Народився в Ірландії 1667 р.

• Закінчив Дублінський університет, після чого перебував у Лондоні на службі у відомого державного діяча й дипломата В. Темпля.

• Літературну діяльність почав із памфлетів — статей, які гостро висміювали вади суспільства, політичні партії.

• За сімейною традицією висвятився на священика.

• Вів активну політичну діяльність (був «міністром без портфеля»).

• В Ірландії став настоятелем собору Святого Патріка.

• У 1726 році вперше побачив світ роман «Мандри Лемюеля Гуллівера», що мав надзвичайний успіх.

• У 1729 р. Свіфта обрали почесним громадянином міста Дублін.

• 1745 року вся Ірландія проводжала митця в останню путь. На надгробку були викарбовані слова: «Тут упокоївся Дж. Свіфт, декан церкви, і жорстоке обурення вже не може терзати його серце. Іди, мандрівнику, наслідуй, якщо можеш, ревного поборника мужньої свободи».

       Опрацювати  статтю підручника з теми стор. 13-18

— Почесне місце у світовій літературі Свіфт посів завдяки книзі «Мандри у різні віддалені країни світу Лемюеля Гуллівера, спочатку хірурга, а потім капітана кількох кораблів». Задум же твору народився у гуртку лондонських дотепників, які придумували гумористичні історії від імені обмеженого ученого-педанта Мартина Скріблеруса (тобто «писаки».). Саме пародійна манера виступів учасників цього гуртка і стала імпульсом для створення його головного сатиричного шедевру.

                                     Скласти  паспорт-характеристику твору

 Назва твору

 Автор

 Рік написання

 Жанр

 Тема

  Ідея

 Проблематика

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Знати зміст роману Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера», історію його створення.

2. Завдання по групах ( рядах)

• 1-ша група ( 1 ряд): підібрати історичні матеріали, які б характеризували державний устрій Англії часів Дж.Свіфта;

• 2-га група (2 -3 ряд): підібрати матеріали, які б ілюстрували державний устрій Ліліпутії.

06.09.2024- П'ятниця

Тема.      Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва. Вплив філософії на літературу й культуру доби. Художні напрями  (просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм)

                                     Усе рухалося, вирувало,  було охоплено думкою, як жити далі.

Вольтер

1.   Бліц-опитування

-     Як називається література кожного народу? (національна)

-     Що утворює сукупність національних літератур? (всесвітню літературу)

-     Чи стоїть всесвітня література на місці?

-     Дати визначення всесвітньому літературному процесу.

-     Пригадайте, які історичні епохи ви знаєте? (античність, середньовіччя, Відродження)

-     З якими літературними напрямами ви знайомі? (бароко, класицизм)

    Учитель. Всесвітньо - літературний процес ніколи не зупиняється: одна літературна доба змінюється іншою, один літературний напрям народжує новий, з’являються нові течії , нові жанри, письменники.

          Асоціативне  гроно.    Які асоціації викликає у вас слово «Просвітництво»

     Учитель. Розум, освіта, просвіта, знання, світло… Яким чином ці слова пов’язані з цілою епохою? Що ж стало причиною початку нової доби – доби Просвітництва?  Доби, як писав Вольтер, де «усе рухалося, вирувало, було охоплено думкою,  як жити далі». Саме цей вислів став епіграфом до нашого уроку.  (слайд №6)  Хто ж вони – люди з новим нестандартним мисленням, які дивилися далеко вперед і бачили більше за інших? Розпочнемо працювати, досліджувати, робити висновки і створювати  Інформаційну картку « Доба Просвітництва».

       Індивідуальна робота на картках ( Під час вивчення нового матеріалу заповніть Інформаційну картку « Доба Просвітництва») 

Інформаційна картка « Доба Просвітництва»

Учня­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­_____________

Ім’я ____________________________________________

Місце народження________________________________

Час народження (століття)_________________________

Країни__________________________________________

Завдання________________________________________

Ідеї_____________________________________________

Герої____________________________________________

Літературні напрями______________________________

Представники____________________________________

Інші назви Просвітництва__________________________

Прикмети доби___________________________________

                                Історико-літературознавча  сторінка.

       Просвітництво –  це широкий ідейно-політичний і естетичний рух кінця XVII  – XVIІI ст.  Воно було наслідком невдоволення передових людей того часу  феодально-кріпосницькими порядками, тиранією, свавіллям чиновників і духовною диктатурою церкви, прагненням буржуазії утвердити капіталістичні відносини.  Як відомо, Просвітництво зародилося в Англії. Першим, хто відкрито заявив  про бажання жити по - новому, був  англійський мислитель Джон Локк.   Початок доби пов’язують з 1690 роком, а саме  з публікацією  праці   Дж. Локка «Дослід про людський розум». На початку  XVIІI ст.  думки англійця були підхоплені й розвинуті французами Вольтером, Дені Дідро, Жан-Жаком Руссо. Це сприяло тому, що Францію почали називати центром Просвітництва. Прогресивні погляди поширились і в інших європейських країнах: Німеччині, Нідерландах, Італії, Росії, Україні. Отже, доба Просвітництва — це історичний відрізок часу, хронологічні межі якого прийнято окреслювати двома європейськими революціями — буржуазною революцією в Англії (1688—1689) та Великою Французькою революцією (1789—1794).  

      Учитель.    Просвітництво - це ідейно-політичний і естетичний рух (доба),  важливий етап розвитку європейської ідеології та культури наприкінці  XVII  – у XVIІI ст. (запис у зошитах).

  У цей час відбулися глобальні зміни у сфері ідеології: провідна роль у духовному житті суспільства почала відводитися філософії. Саме тому ХVIII століття називають добою філософії. У той час філософію розуміли як «науку про щастя» та економічне процвітання людства. Філософів і письменників ХVIII століття називають просвітителями. Ті, що несуть світло істини.  Якими ж є особливості доби Просвітництва?

   По-перше, характерною особливістю доби є  надання великого значення розуму та досвіду як джерелу знань. Просвітники наголошували, що саме розум відкриває людині широкі двері як у її внутрішній світ, так і зовнішній – тобто допомагає зрозуміти закони, за якими влаштовані природа і суспільство. Слово «розум» в добу Просвітництва стає ключовим у назвах наукових робіт. Наприклад,  Джон Локк   «Дослід про людський розум», Г. Лейбніц «Нові роздуми про людський розум»,  К. Гельвецій «Про розум»; Іммануїл Кант «Критика практичного розуму»;  у  назвах  літературних  творів:  О.Грибоєдов «Лихо з розуму». Недаремно,   добу   Просвітництва  ще   називають – «доба Розуму», «доба світочів», «царство» Розуму.   Це був час поширення освіти серед найрізноманітніших прошарків населення. Філософія Просвітництва базувалася на безмежній вірі в могутність розуму, в можливості прогресу, ґрунтувалася на повазі до науки і жвавому інтересі до оточуючого світу. Невипадково саме в цю епоху вперше в історії культури було покладено початок грандіозній науковій праці – «Енциклопедії, або Тлумачному словнику наук, мистецтв і ремесел» (1751-1774), яка вийшла в 35-ти томах. Вона вміщує матеріали, присвячені найрізноманітнішим галузям знань: історії, математиці, філософії, літературознавству. Головний редактор «Енциклопедії» - французький письменник Дені Дідро. Ідеологами й виконавцями цього грандіозного проекту були Д’Аламбер, Монтеск’є, Ш.Ж.Руссо, Гольбах, Вольтер і інші.

Характерними особливостями доби Просвітництва є критика недосконалого суспільного ладу, нерівності. Віра в те, що ідеї можуть змінити суспільство, що моральне виховання людини – шлях до вдосконалення суспільства. Д. Локк стверджував: у  людини немає вроджених ідей, кожна людина від народження «табула раса»  - в перекладі з латині  «чиста дошка» і все, чого досягає – завдяки вихованню. «Дев'ять десятих людей робляться такими, якими вони є, тільки завдяки вихованню».

Ще одна особливість –  прагнення повернутися до сутності природи, бо природа – розумна. «Природною людиною» діячі Просвітництва називали людину, не зіпсовану упередженнями та вадами, що панували в феодально-монархічному суспільстві. В основі цієї концепції лежала ідея рівності та свободи як природного стану кожної людини. 

Отже, провідні ідеї Просвітництва:

·      Культ розуму та науки.

·      Надання переваги досвіду.

·      Віра в перетворюючу силу ідей та освіти.

·      Утвердження великої виховної ролі літератури та мистецтва у суспільстві.

·      Виховання гармонійної людини за законами розуму та природи.

·      Визнання впливу суспільного і природного середовища на формування людини.

·      Проголошення цінності людини незалежно від її походження.

·      Утвердження рівності всіх людей. Усі мають однакові права на щастя й вільне життя.

·      Переосмислення питань світобудови й суспільного порядку.

      Основна ідея Просвітництва - це ідея освіченої монархії -  на чолі держави повинен був стояти освічений монарх (монарх-філософ), покровитель мистецтв, наук, ремесел. Принципово важливим є питання щодо ставлення просвітників  до релігії. Інколи можна  почути  ствердження, що  просвітники були  відвертими атеїстами. Але, щоб    остаточно в цьому    переконатися,  треба  спочатку визначитися, що    таке атеїзм,   антиклерикалізм,   деїзм.

 Питання: Чи знаєте ви, кого називають атеїстами, антиклерикалами, що таке деїзм?  Просвітники були антиклерикалами, а не атеїстами. Вони піддавали критиці релігійні догми, церкву,  духовенство. Для них був характерний деїзм –   учення про те, що Бог є і Всесвіт, створений саме ним.

Висновки.   Головна ідея Просвітництва - завдяки знанням змінити цей недосконалий світ. Головне завдання Просвітництва - боротьба з феодалізмом, абсолютизмом, духовенством. Головні герої епохи - люди науки, мистецтва, державні діячі-реформатори. Героєм у творах мистецтва стає «природна людина», тобто звичайна,  не зіпсована цивілізацією,  наділена талантом, здібностями і розумом.  Просвітництво - час відкриттів і подорожей, створення перших енциклопедій і  бібліотек, період науково-технічного прогресу (бурхливий розвиток природничих наук, математики, астрономії, фізики).

Учитель.   Основним джерелом поширення просвітницьких ідей  була художня література, яку дуже цінували просвітники саме за її широкі можливості впливу на суспільну свідомість.

  Пошуково-дослідницька робота.   

У XVIII ст. паралельно розвивалися три основні художні напрями – просвітницький класицизм, просвітницький реалізм і сентименталізм, а також існувало мистецтво рококо

     Завдання: 1. Опрацювати теоретичний матеріал на картці-інформаторі.

2. З'ясувати його характерні особливості (записати їх на окремому листку)

3.  Назвати представників цього напряму.   (робота триває 3-4 хв.)

КАРТКИ-ІНФОРМАТОРИ.

Просвітницький класицизм. Просвітницький класицизм продовжував традиції класицизму XVII ст., але на новій основі. Відродження класицизму в епоху XVIII ст. багато в чому було обумовлене «культом розуму», який панував у добу Просвітництва. Якщо у XVII ст. проголошувалася ідея служіння монарху й державі, то у XVIII ст. утверджується думка про необхідність служіння всьому суспільству, справі свободи, рівності й справедливості. Герої просвітницьких творів охоплені ідеєю змінити існуючий порядок і встановити більш розумний і гуманний.

Лідером французьких просвітників був Вольтер, автор численних філософських та історичних трактатів і відомий письменник. Представники: Вольтер, Й. В. Ґете, Ф. Шиллер, Д.Фонвізин.

Просвітницький реалізм. Основою просвітницького реалізму став принцип наслідування природі, заявлений просвітниками. Представники просвітницького реалізму прагнули до якомога більш точного і достовірного відтворення життєвих реалій, до відображення життя таким, яким воно є в реальності. Письменники не боялися соціальної критики, сміливо викривали вади суспільства та їх згубний вплив на людину. Новим для літератури того часу було те, що характер людини був поданий в еволюції, у зв'язках із природним та соціальним середовищем. Особливе значення надавалося проблемам виховання людини, становленню її в складних умовах. Просвітницький реалізм вивів на перший план героїв з демократичного середовища, показав їхню боротьбу за існування, за визнання в суспільстві, за утвердження почуття гідності. Автором концепції «природної людини» є Ж-Ж.Руссо.   Представниками просвітницького реалізму були письменники Д.Дефо, Д. Дідро, Дж. Свіфт, Г. Філдінг,  художники В. Хогарт, С. Шарден та ін.

Сентименталізм  Літературний напрям другої половини XVIII — початку XIX ст., у якому утверджується «культ почуттів», «культ серця» на противагу «культу розуму». Сентименталізму притаманні такі риси, як увага до внутрішнього світу людини, возвеличення почуттів, простоти, природності. Сентименталізм дістав свою назву від роману англійського письменника Лоренса Стерна «Сентиментальна подорож по Франції та Італії» (1768). У центрі зображення письменників-сентименталістів — життя простих людей з їх душевними переживаннями, почуттями та настроями. Сентименталісти віддавали перевагу таким подіям, які могли розчулити читача, зворушити його, примусити хвилюватися; вони описували страждання самотньої людини, нещасливе кохання, а нерідка й смерть героїв. Визначні представники європейського сентименталізму французькі письменники Річардсон, Бернанден де Сен-П'єр, англійські поети Джеймс Томсон, прозаїки Лоренс Стерн, російські письменники Микола Карамзін та Олександр Радищев.

Учитель.   Рококо – напрям, що розвивався незалежно від ідей Просвітництва. Його представники орієнтувалися на смаки аристократії, тому твори відзначаються особливою вишуканістю та витонченістю форм, пишністю й багатством засобів художньої виразності.

  Доба Просвітництва відкрила ціле сузір’я  видатних людей.  Дух Просвітництва знайшов вияв у різних галузях: філософії (Дж.Локк, К.А Гельвецій, Е.К.Шефтсбері), в живопис і (В.Хогарт, Т.Гейнсборо,Ж.Б.Грез, Ж.Б.С.Шарден та ін.), у музиці (Й.С.Бах, Й.Гайдн, Глюк та ін.),  у скульптурі (Е.М.Фальконе, Ж.А.Гудон та ін.). Вони – світочі доби Просвітництва. Деякі з них – багатогранні особистості. (слайд  38) 

      Просвітництво в Україні.   Випускники Києво-Могилянської академії стали в Україні першими носіями ідей Просвітництва. Свій суспільний ідеал просвітники формували на основі ідей  свободи і рівності. Просвітництво в Україні – це творчість видатного мандрівного філософа Г. С. Сковороди. Його вплив на подальший розвиток вітчизняної культури безумовний. Філософ, поет, фольклорист, перекладач, педагог.

        Творча робота.  «На смак і колір»:

·        Скласти «Похвальний лист Просвітництву»

·        Скласти сенкан «Просвітництво»

Наприклад:

Просвітництво

Освічене, філософське.

Навчає, виховує, вдосконалює.

Людина може змінити все.

Розум.

    Висновок. Епоха Просвітництва – одна із видатних сторінок в історії західноєвропейської культури. В добу Просвітництва заклались основи демократичного устрою сучасного цивілізованого світу, сформувались європейські цінності, систематизувались наукові досягнення людства.

 Домашнє завдання.

  Опрацювати матеріал підручника з теми «Життєвий і творчий шлях Д.Свіфта».

  Творче завдання (за вибором і бажанням  учнів):

¨   створити мультимедійну презентацію  «Цікаві факти біографії   Д. Свіфта».

¨   Створити колаж «Портрет доби Просвітництва».

¨   Просвітителі надавали основну роль освіті та вихованню в оновленні світу. Запропонуйте власну програму самоосвіти й самовиховання сучасної людини. Сформулюйте свої думки тезами

02.09.2024- Понеділок

Тема уроку :   Літературні жанри і стилі.     Перехідні явища в   літературі.

            Слово вчителя.   Художній світ різноманітний. Твори відрізняються часом написання, тематикою, формою, авторами. А ще, на перший погляд, однакові віршовані твори або прозові все ж мають різницю, і ми не сплутаємо вірш і поему, оповідання і роман або трагедію і комедію. Така категорія, яка об’єднує певні твори називається жанром.

Кожному роду літератури притаманні свої жанри. Деякі з них вам добре знайомі, але в цьому році ви зможете відкрити для себе і нові жанри, наприклад «роман у віршах».

Жанри можуть взаємодіяти між собою, що приводить до міжжанрових утворень. Наприклад, повість-казка, поема-казка та ін. Деякі жанри поділяються на жанрові різновиди. Так роман має такі різновиди жанру: історичний, пригодницький, філософський та ін.

•    Теорія літератури ( записати в зошит)

             Жанр –  термін, що визначає родові й видові особливості художньої творчості.

  Літерату́рний жанр – тип літературного твору, один із головних елементів систематизації літературного матеріалу, класифікує літературні твори за типами їх поетичної структури.

  З погляду на тип поетичної структури літературного твору  найчастіше виділяють такі жанрові види.

·        Опрацювання схеми «Роди і жанри літератури».

    У процесі історичного розвитку майже кожен жанровий вид варіював у різновиди, або жанри.

  Так, жанровими різновидами роману сьогодні є роман: біографічний, автобіографічний, детективний, духовний, історичний, готичний, бульварний, пригодницький, психологічний, науково-фантастичний, соціально-побутовий, тенденційний, роман-епопея, роман-щоденник, роман-притча. Жанри поеми: епічна, героїчна, лірична, ліро-епічна, драматична, іронічно-комічна, дидактична, сатирична, бурлескна, лірико-драматична (романтична).

  Класифікацію підвидів проводять за змістовою ознакою (історичний роман, духовний роман, роман жахів), за композиційною особливістю твору (сонет, рондо), за сукупністю ознак і особливостей (мадригал, хоку).

  Типологія жанрів була чітко визначена в класицизмі. Романтизм порушив класицистичну «чистоту» жанрів. У XIX ст. стало поширеним поєднання літературних родів у жанрі. Коли ж у жанровім виді виступають елементи двох чи трьох родів,  йдеться про змішаний жанр або перехідні явища і літературі.

  Так перехідними є, наприклад поема, балада, байка в межах ліро-епічного жанру.

  В межах роду розрізняють види і жанри. Вид посідає проміжне місце між родами і жанрами, відрізняється від жанру вищим ступенем художнього узагальнення (проміжні форми – ліро-епічна поема, лірична драма). Для виду характерні стійкі структури, способи побудови образів.

  Взаємодія жанрів сприяє появі нових жанрових форм:

-         трагікомедія

-         роман у новелах

-         роман у віршах

-         кіноповість

-         кіноновела тощо. 

  Окремі жанри характерні лише для певних національних культур: щедрівки, думи – в українців, билини – в росіян, саги – в ірландців і скандинавців, хайку і танка – у японців.

·        Теорія літератури (записати в зошит)

  Стиль – сукупність ознак, які характеризують мистецтво пев­ного часу та напряму або індивідуальну манеру художника стосов­но ідейного змісту й художньої форми.

  Розрізняють стилі загальні (епох, напрямів, течій) та індивідуальні (стилі письменників).

  Стиль письменника – ідейно-художня своєрідність його творів, зумовлена особливостями таланту, світоглядом, життєвим досвідом, характером, загальною культурою, орієнтуванням на певні зразки.

  Складники стилю письменника:

- тематика,

- образотворчість,

- сюжетно-композиційні особливості,

- поетична мова.

   Д о м а ш н є   з а в д а н н я.

Опрацювати статті підручника «Літературні жанри і стилі», «Перехідні явища в літературі».

 Індивідуальне: проанонсувати улюблену книгу, щоб зацікавити нею однолітків

09.04.2024 - Вівторок

 (запишіть  на білому аркуші   число , тему  і виконуйте  завдання)

Тема уроку: Контрольна робота № 5 з теми « Драматургія XIX–початку XX ст» (М. Гоголь "Ревізор", Б. Шоу "Пігмаліон", особливості "нової драми")

Виконання контрольної роботи

Контрольна робота № 5. 

                       Драматургія ХIХ -поч.ХХ ст. (М.В. Гоголь «Ревізор»,  Б. Шоу «Пігмаліон»)

І. Початковий –середній рівні – по 0, 5 бали за цілком правильну відповідь.

Оберіть одну або декілька правильних відповідей:(вказувати № питання, букву  та саму відповідь).

1.Хто першим упізнав у Хлестакові «ревізора»:

А)Поштмейстер

Б)Добчинський

В)суддя Ляпкін-Тяпкін

г)Бобчинський

Д) дружина городничого.

2.Яка риса є головною в характері Хлєстакова:

А)легковажність

Б)хитрість

В)боягузтво

Г)нахабність

3.Хто з персонажів «розкриває» очі чиновникам на Хлєстакова:

А)сам Хлєстаков своєю поведінкою

Б)поштмейстер Шпекін

В)Земляніка

Г) Мар’я Антонівна

4.Позитивний герой комедії:

А) городничий

Б)Осип

В)сміх

Г) Анна Андріївна

Д) ревізор.

5.В основі фантастичних оповідей Хлєстакова:

А) фантастика

Б)гротеск

В)гіпербола

Г)фантасмагорія.

6. Що таке хлєстаковщина;

А) неперевершене уміння брехати

Б)прагнення модно одягатися

В)бажання смачно їсти

Г)бажання видавати себе за персону більш важливу, ніж насправді

Д)безсоромна брехня.

7. Спеціалізація професора Хіггінса:

А) орфоепія

Б) орфографія

В)фонетика

Г)лінгвістика

8. Які квіти продавала Еліза:

А)проліски

Б)тюльпани

В)фіалки

Г)конвалії

9. Хіггінс вважає, що для спілкування з Елізою з метою перевиховання потрібен (-на, -ні):

А)чіткий наказ

Б)зрозуміле тлумачення

В)лагідність

Г)спілкування на кокні.

10. Що в якості винагороди обіцяє Хіггінс Елізі за слухняність:

А)спати у спальні

Б)їсти що і скільки захоче

В)купувати шоколад

Г)їздити верхи.

Д) відпочинок на морі.

11. Де Еліза має скласти іспит на вихованість, за словами професора:

А)у будинку полковника

Б)в салоні його матері

В)у Букінгемському палаці

Г)на балу, влаштованому спеціально на честь Елізи.

12.Чому батько Елізи розбагатів:

А)Еліза вийшла заміж за багатія і стала допомагати батькові

Б)американський міліонер заповідав йому частку у своїй компанії

В) американський міліардер виявився його родичем

Г)знайшов скарб.

ІІ. Знайти ознаки «нової драми» у п’єсі «Пігмаліон» (7-10 речень) -3 бали.

ІІІ. Написати твір-мініатюру: (3 бали)

1. «Двоє чоловіків і одне дурне дівчисько»

2. Минуле, теперішнє й майбутнє Елізи.

3. Листи в комедії «Ревізор»: роль художньої деталі.

4. Позасценічні персонажі в комедії «Ревізор».

5. Способи благоустрою міського простору в комедії Гоголя і вашому місті.

6. Комікс за одним епізодом комедії .

     Домашнє завдання: прочитати роман Рея Дугласа Бредбері "451' за Фаренгейтом"

16.12.2022- П'ятниця

Клас  9а,  9в 

Тема уроку:                     Контрольна робота №3.

Нові обрії європейського роману.   Творчість Джейн Остін. 

Роман «Гордість та упередження»

Початковий рівень (1-3 бали) (за кожну відповідь -0,5б.)

1. «Першою леді» англійської літератури вважають: 

      а) Джордж Еліот;   б) Шарлоту Бронте; в) Джейн Остін.

2. Творчість Джейн Остін стала певною сполучною ланкою між двома літературними епохами: 

а) Просвітництвом та Класичним реалізмом ХІХ ст.;

б) Класицизмом та романтизмом; 

в) Просвітництвом та романтизмом.

3. Джейн Остін наполегливо та плідно працює в жанрі: 

а) соціального роману; 

б) психологічного роману, де одне з чільних місць посідають описи характерів персонажів;

 в) морально-етичного роману.

4. Джейн Остін вдалося створити на диво ємкі образи і ситуації, які з чисто англійським гумором описували: 

а) життя людей середнього класу англійської провінці; 

б) визначальні події європейської історії, сучасницею яких вона була: Французьку революцію, Наполеонівські війни;

 в) зростання політичної активності народу в Європі та Англії. 

5. За новаторство та майстерність письменниці у зображенні, розумінні та показу тонкого й інколи суперечливого внутрішнього світу своїх персонажів, вона   отримала:

 а) Нобелівську премію;

 б) Букерівську премію;

 в) звання «королеви англійської роману».

6. Улисті своїй сестрі Джей Остін писала про свій роман «Гордість та упередження», але спочатку він мав іншу назву, яку саме?

а) «Перші враження»;

 б) «Кохання не за розрахунком»;

 в) «Звичаї та манери вікторіанської епохи».

Середній рівень (4-6 балів). (За кожну відповідь 1 бал).

7. Установіть відповідності, що аналізують роман Джейн Остін «Гордість та упередження»:

1. Тема.

2. Ідея.

3. Жанр.

4. Напрямок.

5. Місце і час подій у творі.

а) події твору відбуваються на початку ХІХ ст. у Англії : у графствах Хартфордшир, Дербішир, Лондоні.

б) Любов, яка здатна кардинально змінити погляди та поведінку будь-якої людини.

в) Роман написаний у жанрі роману – звичаїв.

г) Реалізм;

д) Усі людські забобони не мають значення, коли справа стосується справжнього кохання.

е) Романтизм.

є) Події відбуваються у Франції.

ж) Роман написаний у жанрі щоденника.

8. Установіть відповідності між характеристикою та героїнею(сестри сім'ї Беннт).

1.Джейн.       2. Елізабет.      3.Мері.     4. Кетрін.     5. Лідія.

а) Без краси і талантів, читає розумні книжки, робить нотатки.

б) Легко піддається впливу.

в) Найлегковажніша: все одно з ким, головне – заміжня.15 років.

          г) Розумниця.Відкрито засуджує матеріальний, прагматичний підхід до  шлюбу, кохання.

          д) Найгарніша, занадто добра і такими вважає інших людей,не помічає дурості й безглуздя в інших,  не показує свої       почуття. 23 роки.

9. Установіть відповідність між характеристикою та героями роману.

1. Містер Беннет.   

2.Місіс Беннет.          3. Чарльз Бінглі.      4. Фіцуїльям Дарсі.     5. Сер Вільям Лукас.

а) Раніше займався торгівлею в Меритоні, заробив чималі статки, став бургомістром (мером), мав честь звернутися до самого короля , наче справжній дворянин. Переселився жити за милю від Меритона. За вдачею лагідний, доброзичливий і послужливий.

б) У нього наскільки дивно поєднувалися кмітливість, дотепність, стриманість та примхливість, що дружина за 23 роки так і не зрозуміла його.

в) Зразковий землевласник, має 10 000 фунтів доходів на рік. Струнка висока постать, благородний і вродливий вираз обличчя, звисока поглядає на своє товариство, часто всім незадоволений. Має стереотипне світобачення.

г) Гарний і поводиться як справжній джентельмен, має приємну зовнішність і просту, невимушену манеру поведінки, викликав захоплення всюди,де з'являється.

д) Вона мало що знала й розуміла, до того ж була вередливою. Коли була чимось невдоволена, то одразу списувала все на нерви. Справою її життя було видати доньок заміж, а єдиною втіхою – візити та плітки.

Достатній рівень (7-9 б.)

1.Опишіть проблематику роману. (1б)

2.Доведіть, що Дарсі та Елізабет варті один одного і заслуговують на щасливе подружнє життя(2б).

Високий рівень.(10-12б.)

Написати есе (тема за вибором, обсяг – до сторінки).(3 б.)

1.    Чому роман Джейн Остін «Гордість та упередження» популярний сьогодні? Чому, незважаючи на те, що манери і епоха, яка породила їх, давно пішла в минуле, але роман продовжує хвилювати читачів?

2.    Жінка вікторіанської епохи та «нова жінка». У чому її відмінність?

3.    Вплив інших людей на думку і дію людини.   

Контрольна робота триває