Тимощук Василь Леонідович (позивний «Вампір») народився 25 липня 1970 року в місті Дубно. Навчався у Дубенській ЗОШ №1, згодом продовжив навчання у ПТУ №27. Захоплювався історією, багато читав та знав про Першу та Другу світові війни. Цікавився морськими кораблями, власноруч робив креслення та макети. Ще одним його захопленням була археологія, особливо історія Дубенського краю, він часто ходив на розкопки. Василь дуже любив різних птахів, особливо папуг.
У 1988 році був призваний на строкову службу на «Байконур». У подальшому працював на підприємствах міста Дубна. У 1995 році одружився, а через багато років збулася мрія його життя – на світ народилася донечка. Софійка навчається у другому класі нашого ліцею.
Задовго до 24 лютого 2022 року Василю наснився сон, у якому було літо, небо… і літаки, літаки, що скидають бомби на голови людей.
- Оксано, буде війна, і я там буду. Але не повернуся з неї… - казав дружині.
- І що, ти підеш?
- Піду.
Клята війна перекреслила мрії та сподівання на спокійне щасливе життя.
14 вересня 2022 року Василь Леонідович був мобілізований до лав ЗСУ, а вже 29 вересня захищав Україну у складі 2-го стрілецького полку 14-ї окремої механізованої бригади імені Князя Романа Великого. Кілька тижнів проходив реабілітацію у Харківському госпіталі, після чого отримав відпустку та зміг місяць побути вдома з рідними.
Серед побратимів мав позивний «Вампір», а все тому, що ніколи не боявся ходити на нічні завдання. Одного разу командир запитав:
- Хлопці, підете на особливе завдання?
У відповідь:
- Якщо Вампір піде, то і ми всі підемо.
Василь був чесною та справедливою людиною, мотивованим воїном, який ніколи не перекладав свою роботу на інших, завжди ходив на «нульові» позиції, був хорошим психологом та порадником. Хоч і був хоробрим та відважним, але часто, особливо незадовго до своєї загибелі, повторював:
- У нас тут квиток в один кінець.
Рядовий-стрілець Тимощук Василь Леонідович, вірний військовій присязі, загинув 28 травня 2023 року під час танкового обстрілу, виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України в районі населеного пункту Іванівка Куп'янського району Харківської області. Похований Герой на кладовищі села Кривуха Дубенського району. Посмертно нагороджений відзнакою «Князівський хрест Героя - Навіки в строю». У воїна залишилися мати, дружина та донечка. Василь Леонідович був хорошою людиною, люблячим чоловіком і татусем, вдячним сином, хорошим братом і надійним другом.