Барановський Петро Тимофійович

Барановський Петро Тимофійович народився 5 липня 1966 року в селі Лебедянка Дубенського району. Навчався в Дубенській ЗОШ №1.

Зі спогадів однокласниці Анни Водяницької (дівоче прізвище — Товста): "У вже далекому 1973 році нас, однокласників, поєднала Дубенська середня школа №1. Спочатку один клас, багато спільних інтересів, дружба, а згодом — у кожного своє життя. Але назавжди ми залишаємося однокласниками. Хочу з болем у душі та щирою любов’ю згадати про Барановського Петра. Він завжди був добрим і щирим, усмішка і веселий сміх не сходили з його обличчя. Дружив з усіма: і з хлопцями, і з дівчатами. Ніколи не було такого, щоб він спричиняв комусь прикрощі. Дуже полюбляв ловити рибу — це було його хобі. Дбайливо ставився до цього заняття, щиро радів не тільки улову, а й красі природи, яку любив і беріг. Коли хтось потребував допомоги, Петро ніколи не відмовляв, а завжди старався допомогти. І в 2014 році добровольцем став на захист нашої країни".

Після закінчення школи вступив до Дубенського середнього професійно-технічного училища №27, де здобув професію газоелектрозварювальника. З 1984 по 1987 рік проходив строкову військову службу на Тихоокеанському флоті.

У 2015 році був мобілізований до лав Збройних Сил України у дорожньо-комендантський батальйон, де обіймав посаду начальника блокпоста в зоні АТО. Після демобілізації, з 2016 року, продовжив службу за контрактом у військовій частині, підрозділи якої перебували в зоні АТО/ООС.

Після тривалої хвороби Петро Тимофійович помер 18 червня 2024 року в лікарні міста Дубна. Поховали героя на Алеї Слави на вулиці Семидубській у місті Дубно.

У воїна залишилася дружина та двоє синів. Старший син, Сергій, випускник нашого Першого, з 2008 року пішов на контрактну службу. З 2014 року перебував на сході, в зоні АТО, брав участь у боях за Луганський аеропорт. У 2014 році був нагороджений орденом "За мужність". З 2018 року був миротворцем у Республіці Конго, проходив службу до 2024 року, після чого за станом здоров’я був комісований. Службу проходив у полку зв’язку в Рівному.

Менший син працює.

Вічна пам’ять і шана герою Петру Барановському.