Народився Ігор Бейнар 5 лютого 1981 року в місті Дубно, разом з мамою переїхав до Латвії, де жив та навчався до 4 класу. Після повернення додому навчався у Дубенській ЗОШ №2, згодом став учнем нашого навчального закладу. Зі шкільних предметів найбільше любив англійську мову та креслення, успішно робив складні математичні обрахунки, був учасником шкільних предметних олімпіад та спортивних змагань. Ігор мав гарний голос та співав у хорі. Навчання давалося легко, мав гарні стосунки із однолітками та вчителями. Зі спогадів сестри: «Разом із друзями - Максимом Павловим, Славіком Турянським - торгували газетами о 6 ранку, потім ішли до школи. Після випуску зі школи навчався у Рівненському вищому професійно-технічному училищі №9, здобув освіту регулювальника і контролера радіоелектронної апаратури та приладів, проте за спеціальністю не працював, займався будівництвом. Після закінчення ВПТУ служив в армії.
Ігор був донором здачі крові з 2007 року, що засвідчує Свідоцтво почесного донора. З 23 березня 2019 року брав участь в АТО, кілька місяців був на передовій. З 24 червня 2019 року на добровільних засадах перебував у зоні ООС в Донецькій та Луганській областях у складі ОЛПЗ «Волинь» Української Добровольчої Армії імені Дмитра Яроша. Брав активну участь у виконанні завдань на позиціях в районі міста Мар’їнка, за що був нагороджений почесним нагрудним знаком «Хрест Бойового Братерства». Згодом певний час був удома, працював, в сім’ї підростала донечка Софія.
Серце воїна відчувало біду, яка йшла на нашу землю. Розмови про початок повномасштабної війни неодноразово звучали в родині. 24 лютого 2022 року вступив до лав територіальної оборони.
- Ти куди? - запитала дружина.
- Я іду, - сказав він.
А у березні вже брав участь в бойових діях в районі Бородянки та Гостомеля Київської області у складі 130 розвідувального батальйону. Через проблеми зі здоров’ям лікувався в госпіталі, потім був направлений на лікування додому.
На світ з’явився синочок Владислав.
30 травня 2023 року Ігор пішов на консультацію до лікаря і не повернувся - стало зле на автобусній зупинці, серце Героя зупинилося. Родина втратила чоловіка, тата, сина, брата… Похований на Алеї Слави в місті Дубно, на Семидубському кладовищі.