Навчальний проєкт №4 "Дослідження рН грунтів своє місцевості"
Кислотність ґрунтів — це властивість, обумовлена наявністю в ґрунтовому розчині водневих (Н+) іонів. Представляється через рН (від'ємний логарифм концентрації водневих іонів). Кислі ґрунти мають рН менше 7, нейтральні — близько 7, а лужні — понад 7.
Кислотність є основою ґрунтової хімії та у першу чергу впливає на активність у ґрунті елементів живлення і їхнє засвоєння рослинами. Також рН впливає на усю ґрунтову біоту (мікроорганізми, водорості, гриби).
Навіть сьогодні, на початку 21 століття, більше третини аграріїв не знають точно кислотність ґрунтів на власних посівних площах, а між іншим саме цей показник здатен помітно знизити показники продуктивності вирощування сільгоспкультур.
Вид на поля з повітря
Факти про кислотність ґрунту
Надмірно високий (вище 9) або низький (нижче 4) рівень рН є токсичним для коренів рослин.
Для більшості рослин оптимальним значенням кислотності ґрунту є 6,0-7,0.
Більшість макро- та мікроелементів максимально доступні за кислотності 6,6-6,9.
Розкислення ґрунту лише на одиницю значення (від 5,0 до 6,0) сприяє підвищенню урожайності до 50%.
В кислих ґрунтах (pH 4,0-5,5) залізо, алюміній і марганець досягають токсичного рівня концентрацій. При цьому надходження у рослини фосфору, калію, сірки, кальцію та магнію значно ускладнюється.
В лужних ґрунтах (pH 7.5-8.5) фосфор, залізо, марганець, мідь, цинк, бор стають менш доступними рослинам через утворення нерозчинних гідроксидів.
При плануванні технології вирощування рН потрібно брати до уваги в першу чергу, ще до проведення аналізу ґрунту.
В Україні ґрунти, що мають рН 5,5 і трохи вище, зазвичай не вапнують. Проте більшість культур реагують на вапнування вже в перший рік. Зокрема, кукурудза, яка є однією з основних вирощуваних сільгоспкультур.
Що потрібно робити?
По-перше, варто визначити кислотність ґрунту, розрахувати потребу у вапні (гіпсі) і внести відповідну норму вапна (гіпсу), щоб змінити кислотність (лужність) до оптимального рівня і тим самим збільшити доступність наявних макроелементів.
Макроелементи та мікроелементи у органічному землеробстві та кислотність грунту
По-друге, зробити аналіз ґрунту, визначити наявність NPK, розрахувати потребу в NPK і внести відповідну норму добрив.
Зазвичай вітчизняні агровиробники починають роботу з другого пункту, що не можна назвати правильним.
Для зменшення кислотності на 1 (одиницю) з pH 5.6 до 6.6, необхідно внести одноразово наступну кількість вапнякових матеріалів в перерахунку на СаО (закордонні рекомендації):
Піщаний ґрунт — 1,5-2 т/га СаО
Суглинистий — 2-3 т/га СаО
Глинистий — 3-4 т/га СаО
Обробка грунту
Наступні кожні 3 роки на піщаних і суглинистих грунтах слід вносити відповідно по 0,6-1,2 т/га та 1,5-1,8 т/га СаО, та кожні 5 років на глинистих важких ґрунтах 2,5-3 т/га СаО. Для досягнення максимального ефекту вапнування краще проводити восени перед основним обробітком ґрунту.
Вибір добрив залежно від рН
Обираючи добрива, слід обов’язково враховувати кислотність ґрунту. Звісно, для наших аграріїв на першому місці стоїть вартість добрива, оскільки так склалися економічні умови. Проте рН також потрібно врахувати у плануванні системи живлення.
Критерії вибору добрив:
Вартість одиниці речовини.
Характеристики ґрунту: кислотність, склад солей.
Ознаки дефіциту елементів живлення.
Способи внесення (обприскування, культивація, з сівбою, із зрошуванням).
Час застосування добрив (основне, до сівби, з сівбою, міжрядне внесення, інше).
Мінеральні добрива на грунті
Кислотність та склад солей варто враховувати, адже кожне добриво має власний рН, і може як «підкислити» так і «підлужнити» ґрунт.
Фізіологічні параметри кислотності добрив
Фізіологічно лужні добрива, що підійдуть для внесення у кислі ґрунти:
Звісно, найточніше визначити рН ґрунту можна у лабораторії, де проведутьвідповідне дослідження. Проте за нестачі часу, коштів чи просто якщо ліньки, можна скористатися двома перевіреними часом «бабусиними рецептами», про які не кожен агроном нині знає.
Перевірка оцтом. На жменю ґрунту з потрібного поля слід налити звичайного столового оцту. Якщо в складі ґрунту оптимальний або підвищений вміст вапна (нейтральний і лужний ґрунт відповідно), то оцтова кислота вступить в реакцію і після змішування з землею почне виділяти вуглекислий газ, що проявиться у вигляді піноутворення та «кипіння». Якщо вапна недостатньо (кислий ґрунт), то реакції не відбудеться.
Перевірка «смородиновим чайком». Слід узяти 3-4 листки чорної смородини, залити їх склянкою крутого окропу і настояти, доки вода не стане кімнатної температури. Додати у ємність з настоєм землю з поля, яке потрібно перевірити. Вода змінить колір, за ним і можна визначити кислотність доданого ґрунту: