Альона Ляшенко: народна майстриня,

яка створює авторські ляльки-мотанки.

Народна іграшка – це форма художньої творчості народу, яка поєднує в собі багатогранність його культури. Українська народна іграшка відзначається розмаїттям матеріалів, художньо-технічних способів їхнього опрацювання і виявляє глибокий зміст та тематичну неоднорідність. Значення народної іграшки важко переоцінити, адже вона є невід’ємною складовою національної культури.

До однієї з груп іграшок належать ляльки – фігурки, що зображують людей. Ляльки-обереги, які виробляють зазвичай намотуванням та прив’язуванням тканини без застосування голки, відомі як вузлові або мотанки.

Обираючи оберіг, дуже важливо, аби він припав до душі.

Тетяна Лукашенко

Саме вони зацікавили та захопили п’ять років тому мешканку м. Покров Альону Ляшенко. Сьогодні Альона відома у місті майстриня, учасниця міських та обласних ярмарок, фестивалів, майстер-класів в Центральній міській бібліотеці, Народному історико-краєзнавчому музеї ім. М. Занудька, клубі селища Перевізькі Хутори, яке входить в адміністративні межі м. Покров.

Альона Іванівна Ляшенко народилася 21 вересня 1974 року у м. Орджонікідзе (нині – м. Покров, Дніпропетровська область). Заміжня, має двох синів. Закінчила юридичний факультет Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Працювала на посадах слідчого, старшого слідчого, заступника начальника слідчого відділу, начальника слідчого підрозділу міських та районних відділів, а також старшого слідчого та слідчого водної поліції МВС України в Дніпропетровській області.

Любов до творчості перейшла до Альони Іванівни від бабусі. Пані Альона має художній смак, вивчала і оволоділа різноманітними способами малювання, писанкарством та, звичайно ж, володіє та вдосконалює техніку виготовлення ляльок-мотанок.

Альона Іванівна постійно навчається, відвідує мистецькі заходи, зустрічається з майстринями, робить онлайн-виставки власних робіт, багато читає та займається саморозвитком. У 2020 році вона закінчила Національний університет цивільного захисту України за напрямом експериментальна і критична психологія.

Крім отримання знань та вдосконалення своєї майстерності Альона Іванівна проводить майстер-класи, де розповідає про сакральну творчість та ділиться досвідом з усіма бажаючими доторкнутися до чогось простого і вічного, до прадавніх знань наших пращурів.

Ляльки-мотанки досить різноманітні та мають певне призначення. Альона Іванівна виготовляє кожну ляльку відповідно до її особливостей. Північна Берегиня символізує потаємну енергетичну сутність, складову жіночої сили; Великодня Берегиня, Берегиня-Масляна, Вербна Берегиня – святкові берегині; Берегиня-Успішниця допомагає досягти успіху в усіх справах; Пара «Козел і Коза» приносять в дім добробут, радість та легкість; Берегиня-Бажанка виконує бажання власниці та інші. Для своїх мотанок пані Альона ретельно відбирає матеріали, майструє прикраси, розмальовує фарбами вбрання, вишиває. Кожен елемент ляльки несе в собі сакральний зміст.

Дякуючи виготовленню ляльок-мотанок, майстриня разом з молодшим сином вже два роки вивчає свій рід. Це змінює світогляд, розширює і зміцнює зв’язок поколінь. В творчих планах на майбутнє пані Альона прагне створити композицію «Сила роду твого». Це має бути щось космічне, яке поєднає минуле майбутнє та сучасне.

За словами майстрині, з кожною новою лялькою і сили і майстерність наростають. В процесі створення ляльки людина вирівнює, лагодить ті сторони життя, які цього потребують. Якщо людина не може знайти сили на нову справу, і виготовляє ляльку на початок цієї справи, то в процесі виготовлення починає приходити розуміння, відкриваються очі…

Існує помилкова думка, що справжній сильний оберіг не можна купити, а можна лише зробити своїми руками або отримати в подарунок. Це не зовсім відповідає дійсності. Не можна купити любов, щастя, здоров’я. Не можна купити удачу, гострий розум, сміливість та вроду. Оберіг купити можна, але наскільки він буде працювати, залежить від багатьох факторів, насамперед від думок, прагнень та потреб його володаря. Звісно, ніякий оберіг не зрівняти за силою з оберегом, зробленим ніжними руками рідної матусі або люблячої дружини. Обереги, створені батьками для дітей, жінкою для чоловіка (і навпаки), – особливо сильні.

Отже, сила оберега – це добре посилання і праця майстра, думки і почуття власника (а якщо оберіг було подаровано, то й дарувальника) і, звісно ж, сила древніх символів.

Кожна жінка – берегиня роду. Вона має давати силу своїй родині, давати нове життя. Для цього кожна жінка має бути наповненою, творчою та захопленою, радіти кожному новому дню, проживати нові емоції та стани, які будуть відкривати їй сакральні знання та грані буття. Такою і є наша майстриня Альона Іванівна Ляшенко. Вона дуже глибоко вивчає вірування та традиції українського народу, проживає кожну ляльку, створює неповторні авторські роботи наповнені змістом.

Прекрасно, що у ХХІ столітті з’являються нові майстри, які опановують та вдосконалюють тисячолітні народні техніки, вивчають та популяризують етнографічну інформацію, сприяють пробудженню національної свідомості громадян. Наша духовність, наша цивілізованість і майбутнє нашої рідної України залежить від того, як ми шануємо своїх предків та зберігаємо свої кращі традиції.

Роботи Альони Ляшенко