по Слов'янському закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 4
Слов'янської міської ради Донецької області
Сьогодні в нашій школі пролунав Останній дзвоник. Когось цей дзвоник і покликав на канікули, а комусь відкрив дорогу в доросле життя. Тож побажаймо усім успіхів, теплого літечка і здійснення мрій під мирним чистим небом.
День героїв: вшанування відваги та самопожертви
23 травня Україна відзначає День героїв, день, коли ми вшановуємо тих, хто з різних поколінь віддав своє життя за свободу, незалежність та майбутнє нашої держави.
Походження свята:
Історія свята починається з 1941 року, коли Організація Українських Націоналістів (ОУН) встановила цей день для вшанування Євгена Коновальця, видатного державного, військового та політичного діяча, який був убитий 23 травня 1938 року. З часом, День Героїв став днем вшанування всіх, хто боровся за українську незалежність – від лицарів Київської Русі до сучасних захисників країни. У радянські часи вшанування українських героїв було заборонено, але після здобуття незалежності в 1991 році, Україна почала відновлювати історичну пам’ять про своїх героїв. У 2007 році президент Віктор Ющенко встановив День Героїв України як офіційне свято, яке відзначається щорічно у травні.
1. День Героїв відзначається щорічно 23 травня на честь українських борців за волю та незалежність України у ХХ столітті.
2. Свято було засноване у 1941 році Організацією українських націоналістів з ініціативи Євгена Коновальця.
3. Дата 23 травня була обрана, оскільки цього дня 1938 року у Роттердамі від рук агента НКВС загинув Євген Коновалець.
4. У часи СРСР свято заборонялося і відзначалося підпільно. Офіційно відновлене в Україні у 2007 році.
5. Зараз у цей день вшановують Героїв Небесної Сотні, учасників Революції Гідності, воїнів, які захищають Україну від російської агресії.
22.05.2024 представниками ювенальної превенції було проведено онлайн-зустріч для здобувачів освіти 7-8 класів на тему "Як боротися з булінгом". Пані Вікторія порадила, як не стати жертвою булінгу, не замикатися в собі і не намагатися вирішити проблему самотужки.
21 травня 2007 р. указом президента України, кожна третя неделі травня була визначена "Днем пам'яті жертв політичних репресій". Цей день пов'язаний з вшануванням пам'яті загиблих українців через репресії комуністичного режиму. В період 1918 - 1991 рр. через голод, заслання, арешти, розстріли, трудові табори, психіатричні лікарні пройшли представники всіх верств українського населення.
День пам'яті приурочений до трагічних подій у Києві 19 травня 1938 р., коли в наслідок репресій, у в'язницях Києва за одну ніч було розстріляно 563 людини. Загалом, згідно даних ресурсу "UKRAINE CRISIS media center", за період 1918 - 1991 рр. на території України від дій радянського режиму постраждало близько 10 млн. чол. В цю цифру враховані жертви голоду 1921 - 1923 рр., 1932 - 1933 рр., 1946 - 1947 рр., масовий терор і вбивства, депортація та переселення, репресії проти учасників національного руху опору та політичні ув'язнені та дисседенти 1930-х, 1944 - 1953, 1960-х, 1989 рр.
Виставка «Великий терор: місця пам'яті»
"У 1937-1938 роках комуністичний режим перетворив Україну фактично на «фабрику смерті». В історії цей час називають “Великим терором”. За неповних два роки в Україні було репресовано, було засуджено майже 200 тисяч осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %)".
Виставка «Перерваний урок»
Спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.
На 8 стендах розповідається про життєвий шлях, обставини арешту і розстрілу учителів, які працювали у школах Києва, Київської області та інших областей України.
У 2024 році — 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу з території Кримського півострова радянським тоталітарним режимом у 1944 році. Україна визнала злочин примусової депортації актом геноциду кримськотатарського народу, керуючись положеннями Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, засуджуючи політику тоталітарного режиму щодо утисків корінного народу України. Латвія, Литва у 2019 році та Канада у 2022 році визнали депортацію кримських татар, корінного народу України, геноцидом. Триває робота із визнання депортації геноцидом в інших країнах.
З нагоди вшанування Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, у школі були проведені виховні заходи:
Посилання на матеріали:
Вчителі фізичної культури були нагороджені подяками від Донецького обласного відділення комітету з фізичного виховання та спорту за популярізацію фізичної культури і спорту та активну участь у регіональному етапі Всеукраїнського заходу серед учнів та учениць "Шкільні ігри" та "Пліч-о-Пліч"
2006 року в Україні було запроваджено особливе свято — День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Датою урочистості було обрано третій четвер травня, тобто будній день. Це підкреслює, що вишиванка може бути звичайним повсякденним елементом гардероба, а не лише святковим одягом.
Відеофлешмоб до Дня вишиванки від учнів 10 класу
Кожна дитина почуває себе у безпеці тоді, коли знає, як правильно діяти у тій чи іншій екстремальній ситуації. Сьогодні, навчаючи дітей правилам дорожнього руху, ми закладаємо надійний фундамент майбутнього безпечного життя.
З 13 по 19 травня в закладі освіти розпочинається Тиждень безпеки дорожнього руху, метою якого є залучення дітей до вивчення та дотримання Правил дорожнього руху, безпечної поведінки на вулицях міста, заміських дорогах, на залізниці, у транспорті.
До Дня матері учні нашої школи, Чумаченко Олександр та Фабаровський Марк , взяли участь у конкурсі читців « Весь світ починається з мами», організованому КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ «Донецький Палац молоді «Юність» . Вболіваємо за наших учасників, тримаємо кулачки та чекаємо на результати!
Усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань 8 травня 2023 року був пидписаний Указ Презедента Укаїни №266/2023, в якому День Європи в Україні, тепер відзначається щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу.
Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана. 9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічнихзусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.
Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації
Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи». У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. До речі. У 1887 році в Закарпатті у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи. Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 563" північної широти і 24 ° 1130" східної довготи. Для нас, українців, День Європи – це особливе свято, адже нашу країну та ЄС єднають спільні цінності, історія та культура, демократія та свобода.
Відзначення Дня Європи – важливий крок у зміцненні самоідентифікації України як європейської держави, причетної до традицій і цінностей Європи, які в сучасних реаліях стали невід’ємною частиною українського світогляду. Вони є напрямом, яким ми керуємося у житті.
9 травня учні 9А,9Б в рамках заходів до Дня Європи відвідали “Спеціальний онлайн-урок до Європи ” від Освітнього центру Верховної ради України.
В програмі заходу учні заслухали лекторів: віце-спікер парламенту України пані Олена Кондратюк, перший заступник голови ВР України Олександр Корнієнко, консультантку американських рад з міжнародної освіти пані Наталю Немелівську.
Обговорено структуру ЄС, роботу України в напрямку вступу до ЄС. Учні за матеріалом заходу пройшли онлайн вікторину.
Сьогодні наша країна впевнено крокує до набуття статусу офіційного члена Європейського Союзу, а Європа стоїть пліч-о-пліч з Україною у нашій боротьбі за свободу та незалежність
В заході взяли участь близько 50 тисяч учнів з різних куточків нашої країни.
Джон Мак-Крей
John McCrae
8 травня є Днем пам'яті та примирення, який відзначають в Україні та країнах Європи. 8 травня 1945 року нацистська Німеччина офіційно оголосила про капітуляцію, що ознаменувало завершення Другої світової війни в Європі. Настав мир після 6 років страшних бойових дій, геноциду та страждань. В цей прийнято вшановувати пам'ять тих, хто віддав своє життя за перемогу у війні та прагне підтримувати ідеали миру та примирення серед націй.
Друга світова війна, що тривала з 1939 по 1945 рік, відзначається як найбільш кривавий та глобальний збройних конфлікт усіх часів для людства. Участь у цьому конфлікті взяли понад 60 держав, і він охопив територію Європи, Східної Азії, Африки, Близького Східу, Атлантичного і Тихого океанів та обійшовся людству у 50 - 85 мільйонів життів.
Україна стала однією з країн на території якої безпосередньо розгортались наймаштабніші бойові дії. Близько 7 млн. українців захищали мир та свободу ризикуючи життям в арміях країн антигітлеровської коаліції, за суверенну та незалежну українську державу в лавах українських національних підрозділів та партизанських загонах.
Педагоги та здобувачі освіти нашої школи взяли участь серед закладів відділу освіти Слов'янської міської ВА в онлайн заході “Війна і міф - які були намагання росіян привласнити перемогу над нацизмом”
ЗІ СВЯТОМ!
Нехай у серці панує лише світло, в будинку – затишок і добробут, у близьких – міцне здоров'я і радість у душі.
Світле свято Великдень – день, коли, здавалося б, неможливе може стати дійсністю, тому не переставайте вірити.
Перегляд відео у 1-а "Про Великдень для малят", розмальовування писанок, малювання "Радість Великодня"
2 - а клас конкурс малюнків "Великодня писанка"
3 - а клас пройшла класна година "Світле свято - Великдень" та виготовлення поробки "Великодній кошик"
Аварія на Чорнобильській АЕС
26 квітня 1986 року, 38 років тому, сталася аварія на Чорнобильській АЕС, яка стала символом найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. На четвертому енергоблоці станції стався потужний вибух, еквівалентний 500 бомбам хіросим. Ця подія докорінно змінила життя мільйонів людей.
За офіційними повідомленнями, одразу ж після катастрофи загинула 31 особа, а 600 тисяч ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж та розчищення, отримали високі дози радіації.
До групи ризику потрапили персонал ЧАЕС, учасники ліквідації наслідків аварії, евакуйовані люди та населення уражених територій. Майже 8,4 мільйона людей зазнали впливу радіації. Сталося радіоактивне зараження території загальною площею 207,5 тисяч квадратних кілометрів. Сотні тисяч людей було евакуйовано із забруднених територій.
17 грудня 2003 року делегати 58-ї сесії ГА ООН ухвалили резолюцію щодо Чорнобиля, яка наголошує на довгостроковому характері наслідків аварії на Чорнобильській електростанції. Вона передбачала зміцнення міжнародного співробітництва та координації зусиль у справі пом'якшення та мінімізації цих наслідків.
З 21 по 27 квітня 2024 року Європейський регіон ВООЗ відзначає Європейський тиждень імунізації (EIW). Мета цього широкомасштабного заходу – підвищити серед громадськості розуміння важливості вакцинації для попередження небезпечних захворювань та збереження життя. Цього року Європейський тиждень імунізації співпадає з 50-ю річницею впровадження Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я (ВООЗ) “Розширеної програми імунізації” (EPI), мета якої – забезпечити доступ до життєво необхідних вакцин кожній дитині в світі незважаючи на регіон проживання та соціоекономічний статус.
З нагоди Всесвітнього, Європейського тижня імунізації 2024 пропонуємо вашій увазі інформацію,
надану редакцією Національного порталу з імунізації
З цієї нагоди в нашій школі проходили тематичні заходи відповідні до вікової категорії учнів: інформаційні хвилинки, вікторина, перегляд мультфільму з обговоренням, онлайн тестування на визначення рівня обізнаності з імунізації. Заходи були спрямовані на підвищення рівня обізнаності дітей щодо, колективних дій, необхідних для захисту кожної людини від небезпечних вакцино-керованих хвороб.
А також мали на меті звернути увагу батьків на те що в умовах воєнного стану імунізація — чи не найбільш ефективний метод убезпечити себе та своїх дітей від тяжких захворювань і їхніх наслідків.