Новини
листопад 2022
Григорій Савич Сковорода
3 грудня 1722 — 9 листопада 1794
3 грудня 2022 року виповнюється 300 років з дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога. Звичайно, що обласний фестиваль «Шукай краси, добра шукай!» цьогоріч був присвячений цій даті.
Приємно усвідомлювати, що ми разом з учнями та вчителями-учасниками фестивалю стояли біля джерел його створення. П’ять разів нас обирали переможцями й фіналістами. Зазвичай це був літературно-музичний мікс. Цього ж року, через відомі всім причини, номінації фестивалю адресувалися переважно вчителям. І я, аби не зраджувати традиції і самому фестивалю, вирішила взяти участь у номінації «Проби пера педагогів Донеччини» «О, коли б змога писати так само багато, як і мислити» (Г. С. Сковорода). За вимогами організаторів фестивалю треба було написати ліричний або ліро-епічний твір про непересічну постать Г. С. Сковороди. Одразу на папір лягли рядочки-перефрази до Сковородинівської «De Libertate» («Сковороді»). Другий твір – байка «Нетямуща голова», в основу якої покладено епізод життя Сковороди-приватного вчителя в родині С. Томари.
І знову вдалося гідно представити нашу школу на обласному рівні. Вкотре сертифікат фіналістів!
Хочеться сподіватися, що наступного року ми вже разом з учнями й колегами будемо виборювати перемогу в такій близькій і улюбленій номінації фестивалю «Шукай краси, добра шукай!», як літературно-музичний мікс.
Н. В. Радченко
учитель української мови та літератури
Відповідно до наказу ДОН від 07.11.2022 № 118/163-22-ОД « Про проведення обласного конкурсу патріотичного календаря «Знай історію, плекай майбутнє», Листа ДОІППО від 14.11.2022 № 619/21 та з метою активізації роботи щодо святкування державних свят і популяризації сучасних підходів до реалізації виховної роботи з національно-патріотичного напрямку учні та вчителі нашої школи підготували ПАТРІОТИЧНИЙ КАЛЕНДАР та направили на розгляд обласного журі.Чекаємо на підсумки конкурсу.
Патріотичний календар 2023.pdf
Голодомор – геноцид української нації, скоєний керівництвом Радянського Союзу на чолі з Йосифом Сталіним шляхом штучно створеного масового голоду з метою знищення українців, остаточної ліквідації українського спротиву режиму та намагань українців збудувати самостійну, незалежну від Москви Українську Державу.
Визначення злочину геноциду в міжнародному праві було дане у статті ІІ Конвенції 1948 року про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього. Термін «геноцид» запровадив науковець єврейського походження Рафал Лемкін. Він був першим фахівцем в галузі міжнародного права, хто визначив злочини сталінського комуністичного режиму проти українців як геноцид та проаналізував геноцид в Україні в контексті міжнародного права.
Геноцид визначається як дії, що чиняться з наміром знищити, цілком або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку шляхом вбивства членів такої групи, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень або розумового розладу членам такої групи, навмисного створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на цілковите або часткове фізичне винищення її, запровадження заходів, розрахованих на запобігання народженню дітей у середовищі такої групи, насильна передача дітей з однієї групи людей в іншу.
Походження терміну «Голодомор»
Подвійний слов’янський іменник goldomorъ складений з коренів goldъ і morъ має значення «мор, викликаний голодом, страждання від голоду, голодування». Уперше термін Голодомор згадується 17 серпня 1933 року в чеському часописі «Večernı́k P.L.», який розмістив інформацію «Hladomor v SSSR».
Голодомор: причини та механізми
Голодомор в Україні 1932-1933 років не був випадковим явищем природного чи соціального походження, як це стверджували спочатку радянські, а згодом проросійські історики. «Смерть через голод» стала наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом. Він став покаранням українців за їхній спротив колективізації сільського господарства і небажання перебувати під владою Росії. наслідок руйнування системи сільського господарства і сіл, спричинене примусовою колективізацією, що стала Це покарання здійснювалося шляхом знищення української культури, мови, традицій. Шляхом штучно організованого голоду радянська влада намагалася вирішити так звану «українську проблему» за наказом Сталіна. За даними істориків, на початку 30-х років ХХ-го століття основним центром опору більшовицькій політиці колективізації та форсованої індустріалізації було українське село. В Україні сталося понад 4 тис. масових протестних виступів за участю близько 1,2 млн. чоловік. З колгоспів вийшли 41 200 селянських господарств, близько 500 сільських рад відмовлялися приймати нереальні плани хлібозаготівель. Сталін боявся втратити Україну як ресурс, без якого побудова могутньої індустріальної імперії, здатної завоювати світ, залишалася б тільки мрією. Не бажаючи втрачати Україну, радянський режим вибудував план винищення частини української нації, що був замаскований під плани здачі хліба державі. Йшлося про повне вилучення всіх запасів зерна, а потім конфіскацію інших продуктів харчування та майна в якості штрафів за невиконання плану здачі хліба. Перетворивши Україну на територію масового голоду, режим перекрив всі шляхи до порятунку. Відбулася ізоляція голодуючих. З цією метою був застосований режим «чорних дошок» і заборона голодуючих виїжджати за межі України. Колгоспи і села, занесені на «чорні дошки», оточувалися загонами міліції та радянських спецслужб. Звідти вивозили усі запаси їжі. Заборонялася торгівля та ввезення будь-яких товарів. 22,4 мільйона людей було фізично заблоковано в межах території Голодомору. Ще однією складовою геноциду було свідоме блокування інформації про голод. У січні 1933 року радянською владою було зробленою заяву про відсутність голоду в країні. Сталінський режим відмовився від зовнішньої допомоги.
Вшанування жертв Голодомору
Пам'ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу. Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки як символ пам’яті про вбитих голодом.У понад 40 містах 15 країн світу споруджені пам’ятники чи встановлені інші пам’ятні знаки на вшанування пам’яті жертв Голодомору.
До дня пам'яті жертв Голодомору у 7-А класі пройшла виховна година "Україна пам’ятає!"
21 листопада вся країна відзначає День Гідності та Свободи. Свято встановлено на честь двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. День Гідності та Свободи – особлива дата для кожного свідомого українця, для кожного справжнього патріота, адже саме в цей день найгостріше відчувається сила єдності та безмежна гордість за те, що наша Батьківщина багата на справжніх героїв з великим серцем і високим духом, спроможних захистити національну свободу та боротися за щасливе майбутнє прийдешніх поколінь.
Низький уклін всім захисникам української державності, які назавжди залишаться в пам’яті народу та будуть гідним прикладом для майбутніх поколінь!
Цього дня ми віддаємо належну шану патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.
З нагоди відзначення Дня Гідності та Свободи, у школі були проведені виховні заходи:
1. Хроніка подій «День Гідності та Свободи» (5-11 класи);
2. Перегляд відео «День Гідності та Свободи» (9-11 класи);
https://www.youtube.com/watch?v=LE9dIQ21etA
3. Онлайн – екскурсія до музею Гідності та Свободи» (8-11 класи);
https://www.youtube.com/watch?v=LnWQMIbfQxg
4. Виховні години «День Гідності та Свободи» (5-8 класи), «Історична пам’ять» (8-9 класи), «На зустріч свободі» (10-11 класи);
5. Тематичні уроки «Урок демократії та свободи» (10-11 класи).
21 листопада наша країна відзначає День Гідності та Свободи. Учням 11а та 7б класів запропоновано пройти квест до Дня Гідності та Свободи. Відскануйте к’юар код, переглядайте матеріали та виконуйте завдання. Підсумком роботи є виготовлення поробки, яку необхідно надіслати до оргкомітету.
З нагоди відзначення Дня Гідності та Свободи класний керівник 9-Б класу Радченко Н.В. провела з учнями дискусію "Гідність - основа справедливого суспільства". У ході дискусії старшокласники дійшли висновку, що Революція Гідності докорінно змінила наше бачення, розуміння нашого цивілізаційного вибору. Суспільство чітко показало, що стоїть на європейських цінностях.
Українська народна мудрість говорить: «Птаха пізнають по пір’ю, а людину – по мові». Людину, яка вміє гарно говорити, в усі часи шанували, нею захоплювались, прагнули бути в її товаристві. Адже культурне мовлення – це основа духовного життя нації, її честь і гідність.
Тарасенко Єгор, учень 10 А класу, Курінна Дар’я, учениця 11 Б класу, гідно представили наш навчальний заклад!
Конкурсанти виявили високий рівень компетентності та ерудованості, а переможницею міського етапу стала Курінна Дар’я, яка буде представляти наш Слов’янськ на обласному етапі конкурсу «Заговори, щоб я тебе побачив».
Вітаємо з перемогою Дар’ю та вчителя української мови Новак Тетяну Олександрівну!
Приємно, що підростаюче покоління із захопленням цікавиться рідною мовою, прагне вивчати її та удосконалювати свої ораторські вміння. Правду кажуть: «Народ живий і багатий, допоки жива мова у його устах».
Бажаємо Дар’ї перемоги у наступному етапі конкурсу!!!
Тиждень безпеки дорожнього руху
ПІДСУМКИ ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
В рамках національного проєкту «Безпечна країна» проводиться ІІ етап Тижня безпеки дорожнього руху. Мета проєкту: привернути увагу суспільства до проблем травматизму та смертності на українських дорогах і пошуку шляхів їх подолання.
На підтримку цієї ініціативи упродовж тижня були проведені шкільні онлайн - уроки з безпеки дорожнього руху, які вже стали традиційними для нашого закладу.
Жвавий інтерес у здобувачів освіти викликав конкурс фото - та відеоробіт в рамках національного проєкту «Безпечна країна».
Запрошуємо вас завітати до Арт-галереї дитячих малюнків «Увага! Діти на дорозі!!!»
З метою залучення дітей до вивчення та дотримання Правил дорожнього руху, безпечної поведінки на вулицях міста, заміських дорогах, у транспорті з 14 по 20 листопада 2022 року
у школі проходить
2-й етап Тижня безпеки Дорожнього руху
на тему: «Руху правила єдині – поважати їх повинні»
У рамках тижня безпеки дорожнього руху учні 9-Б класу переглянули онлайн-урок згідно з проєктом "Безпечна країна" за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=U2BKjzjmSg8
Юлія Берсименко, старший лейтенант поліції, старший інспектор з особливих доручень відділу зв'язків з громадськістю Департаменту патрульної поліції та Максим Міхеєв, старший лейтенант поліції, інспектор відділу зв'язків з громадськістю Управління патрульної поліції в м. Києві в доступній та цікавій формі дали змогу повторити дорожні знаки й правила безпеки на дорозі.
До тижня безпеки дорожнього руху
Учні нашої школи взяли участь у Всеукраїнському конкурсі фото- та відеоробіт "Безпечна країна"
Учні нашої школи взяли участь у Міжнародному онлайн конкурсі з інформатики та комп'ютерного мислення "БЕБРАС". Чекаємо гарних результатів!
9 листопада.docx
9 листопада українці у всьому світі відзначають надзвичайно важливе свято – День української писемності та мови.
Упродовж століть українська мова, так само як і її носії – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав. Однак, попри це, з кожним роком українська мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні.
З цієї нагоди ми розпочали тематичний флешмоб і запрошуємо всіх охочих приєднатися до нас! Встановлюйте українську музику на свій мобільний і популяризуйте українську культуру!
Давайте усі разом підтримаємо нашу рідну ‒ українську мову ‒ флешмобом, щоб ще раз нагоди про важливість використання своєї мови у повсякденному житті.
Долучайтеся!
З повагою 10 А.
07.11.2022 року На базі Слов`янської ЗОШ №4, пройшов І (шкільний) етап XІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.Проведення конкурсу надзвичайно важливе, адже він дає можливість вкотре звернутися до художнього спадку Кобзаря, отримати урок моральності та духовного зміцнення. Цей конкурс засвідчує, що творчість Тараса Шевченка і в ХХІ столітті спонукає молодь замислитися над сенсом життя, усвідомити, що Великий Кобзар для багатьох поколінь українців був і залишається символом високих духовних можливостей і нового етичного мислення.
За програмою « Ноутбук- кожному вчителю» педагоги Слов’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Слов’янської міської ради в Донецькій області отримали сучасну техніку - 20 ноутбуків.
Це дозволяє у нинішніх непростих умовах зробити процес навчання здобувачів освіти більш сучасним і доступним. Завдяки цьому проєкту вчителі зможуть передавати учням знання ефективніше, покращуючи загальний рівень освіти та заохочуючи дітей до навчання, робити свою справу результативно, професійно.
Слова подяки хочемо висловити усім, хто сприяє реалізації ініціатив Президента України: Міністерству цифрової трансформації України, Міністерству освіти і науки України, Донецькій обласній адміністрації, Департаменту освіти в Донецькій області, відділу освіти Слов’янської ВЦА.
З повагою педагогічний колектив школи
