Донецький обласний еколого-натуралістичний центр проводить обласний етап Всесвітнього дня прибирання «World Cleanup Day» (далі – День прибирання) з 17 серпня по 16 вересня 2023 року.
День прибирання проходить під гаслом «Хай небо буде мирним, а Україна чистою!».
Працівники школи активно залучилися до роботи. На шкільному подвір’ї скошують траву, приводять до ладу спортивне обладнання . Робота продовжується!!!!
Просимо усіх бажаючих залучатися до Всесвітнього дня прибирання «World Cleanup Day».
#забіг2023# Сьогодні уперше доєдналися до Всеукраїнського забігу, патріотичний забіг в пам'ять про загиблих воїнів “ШАНУЮ ВОЇНІВ, БІЖУ ЗА ГЕРОЇВ УКРАЇНИ” - традиція щорічного вшанування пам’яті полеглих воїнів. Забіг проводиться з метою формування національно-патріотичної свідомості громадян України. Забіг є можливістю пробігти за тих, хто загинув, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, подякувати та підтримати близьких наших Героїв, об’єднання ветеранів та діючих військовослужбовців, службовців сектору безпеки та оборони України, волонтерів, молодь та свідомих громадян навколо цінностей української державності, незалежності, вшанування пам’яті Героїв.
Вчителі та учні Слов'янської ЗОШ 4 вшановуючи пам'ять загиблих випускників: Риліна Олександра, Чеченова Дмитра, Лизя Максима , та інших героїв , присвятили їм свій забіг. Пам'ять про них, їх героїчний подвиг залишаться назавжди в наших серцях...
Шановні учні, батьки та колеги!
Від усього серця вітаємо вас з найважливішим святом нашої країни – Днем Незалежності! Цей день – це символ нашої сили, гідності та прагнення до свободи. У цей день ми відзначаємо не лише історичний подвиг українського народу, а й високу цінність нашого національного духу.
Саме завдяки незламній волі наших героїв, Україна стала незалежною державою, де кожен з нас має можливість реалізувати свої мрії та цілі. Нехай цей День Незалежності подарує нам усім натхнення та сили для досягнення великих вершин, для підтримки одне одного та підтримки нашої країни на шляху до процвітання та гармонії.
З найкращими побажаннями, Колектив Слов'янської ЗОШ №4.
Наша школа не залишилась осторонь цього свята. Пропонуємо вам ознайомитись з історичними фактами про творення сучасної української державності та випробувати свої сили в цікавій дитячій вікторині "УКРАЇНА - МОЛОДІЖНА ТА НЕЗАЛЕЖНА" .
З радістю повідомляємо, що учні нашої школи взяли активну участь у захоплюючому конкурсі малюнків під назвою "Що для мене Україна?". Кожен маленький художник зміг втілити свої враження, почуття та бачення рідної країни на папері. Результати цього надзвичайно творчого змагання не лише вражають своєю креативністю та різноманіттям, а й надихають нас пишатися талановитими учнями, які відображають свій глибокий зв'язок із Україною через свої творіння. Цей конкурс додатково підкреслює наше прагнення розвивати не лише академічні, а й творчі здібності кожної дитини, спонукаючи їх бачити красу та цінність нашої багатогранної культурної спадщини.
Слава Україні! Героям слава!
Він символізує нашу єдність, гордість та незалежність. Нехай його кольори завжди надихають нас до досягнень та великих звершень. Разом ми будуємо сильну, щасливу та процвітаючу Україну. Слава Україні!
На честь цього свята викладачі нашої школи підготували довідку щодо історії українського прапора, та разом з учнями долучились до фотомарафону "Жовто-синій нескорений стяг".
Україна щорічно відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, яке корінням сягає часів заснування міста Києва та розквітло за князювання Володимира Великого.
День Української Державності запроваджений на утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, а також для протидії російській дезінформації та історичним фейкам про буцімто єдність походження українського та російського народів.
Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.
Давня Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.
Для допитливих:
Український конституціоналізм має глибоке історичне коріння, тяглість і свої особливості. Найголовніші з них – український конституціоналізм розвинувся під впливом європейських країн, які першими почали його формувати; заснований на ідеях прав та свобод людини, верховенства права та демократії. Ці засади формувалися протягом століть відповідно до національного характеру українців, способу життя, цінностей і суспільних відносин.
Середньовічна передісторія українського конституціоналізму – від «Руської Правди» до Литовських статутів. «Руська Правда» почала укладатися в ХІ столітті за князювання Ярослава Мудрого. Це перша відома кодифікація права на українських територіях, яка наслідувала законодавчі акти германських та англосаксонських держав Європи. Зародження вітчизняної конституційної думки, пов’язане із революцією під проводом Богдана Хмельницького та відродженням козацької державності (2-га половина XVII – XVIIІ століть). Внутрішній устрій, соціально-економічний розвиток, права та вольності козацтва визначали гетьманські універсали, зокрема Богдана Хмельницького, а також міжнародні договори (наприклад, Зборівський між козаками і польським королем Яном Казимиром). Березневі статті Богдана Хмельницького регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради. Гадяцький трактат передбачав створення Великого Князівства Руського у складі Речі Посполитої. Вагомою віхою тогочасного розвитку конституційної думки України стала Конституція Пилипа Орлика 1710 року – «Договір та встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».
Формування конституційних ідей після втрати державності (кінець ХVІІІ – початок ХХ століть). Власні конституційні проєкти розробили Микола Костомаров у «Книзі буття українського народу», Михайло Драгоманов у праці «Вільна спілка», учасник Кирило-Мефодіївського братства Георгій Андрузький у «Начерках Конституції Республіки». На початку ХХ століття під впливом революції 1905–1907 років в Російській імперії на українських теренах конкурували конституційних концепцій – соціал-демократична Михайла Грушевського, консервативна В’ячеслава Липинського та Стефана Томашівського, націократична Миколи Міхновського.
Конституційний процес в добу Української революції 1917–1921 років. 29 квітня 1918 року Мала Рада схвалила «Статут про державний устрій, права і вольності УНР». Цей документ не набув чинності через державний переворот гетьмана Павла Скоропадського. 13 листопада того ж року ухвалили Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії, який слугував конституцією Західноукраїнської Народної Республіки. Проєкти українських конституцій розроблялися навіть тоді, коли шанси відстояти незалежність виглядали примарними. У роки революції з’явилося кілька ґрунтовних розробок, зокрема представлений Урядовою комісією УНР із вироблення Конституції Української Держави. Конституційні проєкти Української революції заклали основи державницької традиції УНР. Подальший розвиток вони отримали в програмних документах Української головної визвольної ради.
Конституційні ініціативи українського визвольного руху ХХ століття. Традиції державного будівництва продовжив 15 березня 1939 року в Хусті Сойм Карпатської України, проголосивши її незалежність і ухваливши два закони зі статусом конституційних, які визначали форму державного правління.
У липні 1944 року неподалік села Недільна на Львівщині відбулися Установчі збори УГВР. Збройна частина українського визвольного руху (УПА) отримала політичне представництво. Ідеологія та принципи формування УГВР були спрямовані на консолідацію всіх національних сил і відзначалися демократичністю. На Зборах ухвалили Універсал, Платформу і Тимчасовий устрій, які також вважаються важливим джерелом української конституційної думки. Вища законодавча влада стала компетенцією Великого збору УГВР, а виконавча – Генерального секретаріату. Президентом УГВР обрали колишнього члена Центральної Ради, уродженця Полтавщини Кирила Осьмака. Українська головна визвольна рада керувала боротьбою УПА до кінця 1950-х років.
В УСРР / УРСР у різний час було ухвалено чотири конституції. Вони хоч і проголошували Україну суверенною державою, але насправді були лише формальним прикриттям колоніального становища України та панування в ній тоталітарного режиму. Основний документ був цілковитою формальністю – передбачав можливість виходу кожної республіки зі складу СРСР, але не надавав жодного механізму.
Новітній конституційний процес нерозривно пов’язаний із відновленням української державності. Творення Конституції розпочалося із ухваленням Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року. З розпадом СРСР та ухваленням Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року національна законотворчість активізувалася.
Всеукраїнський референдум засвідчив підтримку проголошення незалежності України. Більшість країн світу визнали Україну суверенною державою. Робота над прийняттям Основного Закону незалежної України почалася в 1992-му і тривала майже 4 роки. Періодично її супроводжували гострі дискусії, зокрема, – довкола державних символів, державної мови, статусу Криму тощо. Вони, можна сказати, відобразили протистояння між тією частиною політичних сил, які тяжіли до радянського минулого, і тими, що прагнули утвердити і зміцнити незалежну державу.
28 червня 1996 року після безпрецедентного за тривалістю й напругою засідання, що увійшло в історію під назвою «Конституційна ніч», Верховна Рада 315 голосами ухвалила Конституцію України.
З нагоди відзначення Дня Конституції України наша школа вітає усіх зі святом!!!
Додаткові матеріали Українського інституту національної пам’яті до Дня Конституції України:
https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/nezalezhnist-naykrashchyy-chas-fotoalbom
https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-na-sluzhbi-femidi
Для допитливих:
- Музей гетьманства: Автор І української Конституції П. Орлик
https://museum-portal.com/ua/muzeyi/18_muzey-getmanstva
- Щоденник П.Орлика:
https://lb.ua/culture/2022/02/08/505057_shchodennik_pilipa_orlika_diariush.html
Безпека дітей – головна мета дорослих
З метою інформування учасників освітнього процесу щодо правил поведінки з вибухонебезпечними предметами; попередження нещасних випадків, викликаних потраплянням людини на міну, формування в здобувачів освіти якості свідомої особистості, попередження проявам паніки в небезпечних ситуаціях, надання допомоги для реальної оцінки ступеня небезпеки знахідки і наслідків результату некоректного з нею поводження в школі проведено ряд заходів для здобувачів освіти : «Бережи себе, бережи інших», «Обережно, міни!», «Якщо бачиш міну…», «Твоя безпека в твоїх руках», «Дивись під ноги», «Помічай, оминай, повідомляй!». Продовженню цілеспрямованої роботи допомагають і міжнародні організації. Наш освітній заклад отримав від Представництва Датської ради у справах біженців буклети та календарики для учасників освітнього процесу, які допоможуть у проведенні профілактичної роботи: «Якщо бачиш міну та боєприпас»,»Небезпечні території», «Якщо зрозумів, що опинився на замінованій території», «При обстрілі». Також планується проведення разом із співробітниками Представництва з нового навчального року онлайн зустрічі, тренінги.
Щиро дякуємо Представництву Датської ради у справах біженців за надані матеріали.
«Голуб перемоги – голуб пам’яті»
Вмирають діти… Як звучить це дико!
Кого тепер смерть їхня не пройме?!
І крикнуть хочеться нелюдським криком,
Щоб світ здригнувсь і в жалості завмер.
З метою вшанування пам’яті дітей, які загинули під час сучасної російсько-української війни. Привернення уваги міжнародної спільноти до висвітлення подій і злочинів росії, як країни агресора,
враховуючи рішення Генеральної асамблеї ООН, яка, під егідою ООН, заснувала Міжнародний день дітей - безневинних жертв агресії і постановила відзначати його 4-го червня кожного року», 1 червня 2021 року Верховна Рада України постановою № 1490-ІХ установила в Україні День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, який відзначається щороку 4 червня.
Головною метою відзначення у Донецькій області Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України є спроба відчути біль і страждання дітей, які стають жертвами збройної агресії та втрачають радість дитинства через довгі і складні процеси вирішення конфліктів. З метою гідного відзначення Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України і проводиться акції пам’яті «Голуб перемоги – голуб пам’яті».
Голуб символізує мир і свободу, а білий колір чесність, чесноту і радість. Оливкова гілочка – це символ перемоги миру і примирення.
З 2014 року діти Донеччини, а з початку повномасштабного вторгнення і діти всієї України стали живою мішенню для рашистів. Постійні обстріли міст і сіл, руйнація дошкільних закладів, гойдалок у маленьких селах, парків відпочинку і дитячих майданчиків – це яскраві свідчення злочинів армії російської федерації та підтвердження того, що українські діти, які тільки починають своє життя і є майбутнім країни вбиті ворогом. Вони тільки вчилися говорити, ходити, співати, танцювати, писати, але їх життя обірване пострілом снайпера, уламком снаряду, кулею, потужною ракетою або міною. Ці діти не дожили, не до грали, і тепер ніколи не побачать світ, яскравий, кольоровий і прекрасний.
Збережемо пам’ять про загиблих дітей, шануймо пам’ять про тих, хто ніколи більше не буде поруч, закарбуємо в пам’яті назавжди відомості про злочини російської агресії.
Адміністрація та педагогічний колектив Слов’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Слов’янської міської ради із скорботою повідомляє, що, на жаль, теплі травневі дні затьмарились для нас звісткою про те, що пішла з життя наша колишня колега, чарівниця книжкового світу –
ЗІНАЇДА ПАНАСІВНА БІЛУЩЕНКО.
Багато поколінь наших школярів ця чудова людина приводила у світ книжок, прищеплювала їм любов до читання та пізнання мудрості життя, була провідником духовного зростання підростаючого покоління, навчала любити свою Батьківщину та прищеплювала загальнолюдські цінності.
Світла пам’ять про Зінаїду Панасівну назавжди залишиться в наших думках та серцях. Вічна пам’ять, шановна наша колего!
З нагоди "Дня захисту дітей" хочемо від щирого серця привітати вас з цим чудовим святом! Сьогодні ми віддаємо шану кожній дитині, виражаємо нашу любов, підтримку та повагу до вас.
Ви - найцінніша скарбниця нашого суспільства, ваша усмішка і радість наповнюють наші серця світлом. Ви маєте право на щасливе, безпечне та здорове дитинство, повне турботи, ніжності та освіти. Кожен з вас унікальний і неповторний, з власними мріями, талантами та потенціалом.
Сьогодні ми зобов'язані зробити все можливе, щоб захистити вас від будь-якого насильства, зловживання чи недбалості. Ми повинні створити для вас безпечне середовище, в якому ви можете вільно рости, розвиватися і втілювати свої мрії.
