Новини

квітень 2023

Розклад на ІІ семестр 2022 - 2023 рр.

розклад уроків на ІІ семестр 2022-2023.xlsx

Закінчився I шкільний етап національно-патріотичної, військово-спортивної, розважальної гри Сокіл ("Джура").

«Сокіл» («Джура») – це не просто гра, це постійна навчально-виховна робота впродовж року, спільна робота учнів, педагогів, батьків. Метою гри є військово-спортивне і національно-патріотичне виховання української молоді на основі традицій українського козацтва.

У Грі взяли участь 5 роїв у трьох вікових категоріях (2 рої молодшої в.г., 2 рої середньої в.г. та 1 рій старшої в.г.).

Усі учасники були активними та показали гарні результати.

У міському конкурсі "Ватра" прийматимуть участь такі рої: "Прометей" (кер, Савастянова Л.В.), "Вільні серцем" (кер. Мунтян Р.В.) та "Калиновий цвіт" (кер. Єфремов В.С., Мацієвська Д.О., Новак Т.О.)

ДЯКУЄМО за участь та БАЖАЄМО УСПІХІВ у міському етапі!!!

28.04  в  8-А. та 8-Б класі  учитель астрономії Ларіна Г.Ю. до міжнародного  дня астрономії  провела урок з теми "Цікава наука астрономія". Розглянула з учнями, що вивчає астрономія, цікаві факти з цієї науки, перспективи  її розвитку. В 11-А та 11-Б на уроках астрономії провели семінар "Чи існує життя поза нашої планети? " Учні підготували виступи, презентації, ділилися своїми міркуваннями з цього питання.


28 квітня пройшли збори трудового колективу присвячені до Всесвітнього дня охорони праці  під девізом "Безпечне та здорове робоче середовище - основний принцип та право на роботі".

Аварія на Чорнобильській АЕС


26 квітня 1986 року, 37 років тому, сталася одна з найбільших в історії людства техногенних катастроф - Чорнобильська. Вибух на четвертому реакторі АЕС став трагедією для усього людства, наслідки якої ми відчуваємо досьогодні.

Що передувало трагедії

Четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС було виведено на повну потужність 28 березня 1984 року. Він вважався найсучаснішим, але до катастрофи пропрацював лише два роки.

Вибух на четвертому енергоблоці стався 26 квітня 1986 року приблизно о 01:23. На цей момент у реакторі було близько 200 т урану. Внаслідок аварії було зруйновано обшивку, через відсутність захисної оболонки у повітря здійнялися 60 т радіоактивних речовин. Відразу після вибуху реактора радіонукліди були викинуті на максимальну висоту – до 10 км. Ще 2 дні керівництво колишнього СРСР інформацію про цей вибух від світу приховувало.Пожежа на енергоблоці тривала 10 днів. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня.

Жертви та постраждалі

Радіоактивна хмара, що утворилася після вибуху, накрила не лише Україну, Білорусь та Росію, які розташовані поблизу ЧАЕС, але й частину Югославії, Болгарії, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Нідерланди, Бельгію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою), Британію та острів Мен.

Внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби загинули 30 співробітників АЕС. 8,5 мільйона жителів України, Білорусі, Росії отримали в найближчі після аварії дні значні дози опромінення.

До кінця літа 1986 року з 81 населеного пункту України було евакуйовано 90 784 особи. У 1986-1987 рр. для переселенців побудовано 23000 будинків, 15000 квартир, гуртожитків, 800 закладів соціальної та культурної сфери.

2293 українських міст, селищ і сіл, населення яких складало понад 2,6 мільйона людей, виявилися забрудненими радіоактивними нуклідами.

Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії.

Чорнобильську атомну електростанцію повністю зупинено 15 грудня 2000 року.

Чорнобильській АЕС

До Дня Чорнобильської трагедії на уроках основ здоров'я були проведені заходи :  - бесіда "Чорнобильська трагедія та наслідки" (5 -6 кл.) - бесіда "Твій біль Чорнобиль" (7- 9 кл.)  - вікторина "Чорнобиль - трагедія світу" (9 кл.) - конкурс малюнків "Чорнобиль очима дітей" (6-7 кл.)

У квітні в Слов'янській ЗОШ №4 пройшов останній етап дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») - "Добре діло".  

З результатами етапу можете ознайомитись за допомогою наших буклетів.


Учні нашої школи взяли участь в обласній природоохоронній акції  «Проліска».

Яка проводиться щороку з метою формування в дітей дбайливого ставлення до природи. Основними завданнями є збереження рідкісних і зникаючих ранньоквітучих рослин від знищення; поширення знань про ранньоквітучі рослини і їх значення у природі, необхідність в охороні.

7 квітня відзначається всесвітній день здоров'я. Вчителями фізичної культури, предмета "основи здоров'я" були проведені тематичні уроки, бесіди, різні заходи  : флешмоб "Я люблю спорт", квест "Здоровим бути ", урок "Молодь за здоров'я", година спілкування "Хочеш бути здоровим? Будь ! " 

Сенкани.docx

"Книги мають особливу чарівність, вони дають нам насолоду: вони розмовляють з нами, дають нам добрі поради, вони стають живими друзями для нас."

                      Ф. Петрарка

Кожного року, в останній місяць березня, всі бібліотеки країни проводять "Тиждень дитячого читання". Цьогоріч Національна бібліотека України організувала #Марафондитячогочитання. Суть марафону полягала в тому, щоб заохотити дитину до читання у такий складний час.

З цієї нагоди діти нашої школи взяли участь у марафоні НБУ. Кращі роботи учнів (Бабинець Марія 7б., Єрьоменко Максим 5 б.)були опубліковані на ютуб каналі "Діти України читають" https://www.youtube.com/@nbudd_reading.

#марафончитання2023


4 квітня 2023 року  Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки

У вівторок, 4 квітня 2023 року, у Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки, пройшов  радіодиктант для дітей молодшої та середньої школи з безпечної поведінки з мінами та нерозірваними боєприпасами. Диктант звучав голосом Пса Патрона із популярного мультфільму. 

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Міністерство освіти та науки, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та Центр з протимінної діяльності об'єдналися, щоб провести диктант «Спільно до безпеки».

Диктант звучав на хвилях «Українського радіо». Текст прочитав Михайло Карпань, актор, що озвучує Пса Патрона в однойменному мультфільмі.

Учні 2 - 7 класів залучилися до написання диктанту та поділилися фотографіями та відеозаписами того, як пишуть диктант, у соцмережах з хештегом #СпільноДиктант

Вивчення рівня наявної сформованості предметної компетентності в закладах загальної середньої освіти Слов’янської територіальної громади в умовах воєнного стану.

До 150-річчя від дня народження Миколи Міхновського

Україна для українців!
      Народився у 1873 р. в с. Туровка (тепер Яготинського району Київської обл.). Вивчав правові науки в Києві. В студентські роки був одним із ініціаторів таємного братства «Тарасівці». Працював адвокатом, виступав на політичних процесах, брав активну участь у громадському житті. Його промова на шевченківському святі 1900 р. у Полтаві та Харкові, надрукована у Львові окремою брошурою під назвою «Самостійна Україна», стала програмою Революційної української партії (РУП). Поява брошури викликала жваву полеміку. Деякі тогочасні видання, зокрема «Молода Україна» та «Діло», прихильно поставились до ідеї самостійності України, а чернівецька «Буковина» зайняла негативну позицію. І. Франко у статті «Поза межами можливого» піддав антисамостійницькі настрої «Буковини» гострій критиці.

М. Міхновський був одним з організаторів Української народної партії (УНП), для якої написав «Десять заповідей» та «Програму» (1906), в якій обстоювалася ідея самостійності Української держави.

У роки першої світової війни був мобілізований у царську армію. Працював військовим юристом. Під час Лютневої революції 1917 р. був ініціатором скликання першого українського військового з'їзду (в якому взяли участь понад 200 військових) як першого кроку до утворення українського національного війська. У резолюції, прийнятій з'їздом, йшлося лише про виділення на фронті всіх українських вояків в окремі національні частини. Проте Тимчасовий уряд не сприйняв цих вимог. М. Міхновський був організатором «Українського військового клубу ім. гетьмана П. Полуботка», від якого увійшов до Центральної ради, практично очолював роботу оргкомітету щодо створення українських військових частин.

У травні 1917 р. в Києві був сформований 1-й український козацький полк ім. Б. Хмельницького, пізніше — полки ім. І. Гонти в Умані, П. Сагайдачного в Житомирі та інших містах.

Був ініціатором повстання полуботківців (липень 1917), що мало на меті проголошення самостійності Української держави, однак передчасне викриття його планів спричинилося до висилки М. Міхновського на румунський фронт. Під час Гетьманщини зблизився з Українською демократично-хліборобською партією, але після проголошення гетьманом утворення федерації з Росією взяв активну участь у поваленні режиму П. Скоропадського.

Після встановлення радянської влади був ув'язнений, а звільнившись, виїхав на Кубань, де працював у системі кооперації та освіти. Навесні 1924 р. повернувся до Києва, сподіваючись, що подальших переслідувань не буде, проте глибоко помилився.

У квітні 1924 р. покінчив життя самогубством.

Міхновський.pptx