Embedded Files
Перевірка знань з предмету:
23.10.2024 Урок № 24
1.ЗРВ.
2.Ведення.
3.Кидки м’яча у кошик після ведення і подвійного крок.
4.Кидки м’яча у кошик.
5.Навчальна гра.
6.Д/З Комплекс ранкової гімнастики. https://www.youtube.com/watch?v=wHxuIMUK9d4
1.ЗРВ.
2.Ведення.
Найважливими компонентами ведення м'яча є:
• правильна стійка: положення ніг, тазу, колін, голови, рук, розподіл маси тіла;
• контроль м'яча, пальців, кисті, ліктя, висоти відскоку, ритм;
• поле зору (огляд): бачити все, що розміщено попереду від лінії плечей до кордонів майданчика (партнерів, суперників, суддів, розмітку майданчика, кошик тощо).
Послідовність навчання веденню м'яча:
• ведення м'яча (дриблінг) на місці (правою і лівою рукою);
• ведення м'яча в русі;
• ведення м'яча під час бігу;
• ведення м'яча зі зміною напрямку зігзагоподібно;
• ведення м'яча після передачі партнера;
• ведення м'яча після зупинки і поворотів;
• ведення м'яча після ловлі під час бігу;
• ведення м'яча після відволікаючих дій;
• ведення м'яча у сполученні з кидком і передачами;
• ведення м'яча зі зміною ритму з зупинками, прискореннями, ривками тощо.
Оволодіння навичкою ведення м'яча без зорового контролю і розвитком здібності стежити за тим, що відбувається на майданчику під час ведення здійснюють за допомогою спеціальних завдань, підготовчих вправ і особливо вправ на техніку.
3.Кидки м’яча у кошик після ведення і подвійного крок.
4.Кидки м’яча у кошик.
Кидок дія гравця, яка спрямована на попадання м’ячем в кільце суперників (слід відрізняти кидок від передачі).
Кидки м’яча в кошик. Увесь процес підготовки в кидках повинен бути підпорядкований створенню найбільш сприятливих умов для розвитку навичок влучного кидка. Існують головні взаємопов’язані компоненти, від яких залежить влучність кидка:
відстань, з якої гравець вибирає спосіб і силу кидка;
зусилля, докладене до м’яча; кут вильоту м’яча;
початкова швидкість. Крім влучності, першочергове значення має техніка виконання, прицілювання, кут вильоту і траєкторія польоту м’яча
5. Навчальна гра.
22.10.2024 Урок № 23
1.ЗРВ.
2.Ведення.
3.Кидки м’яча у кошик після ведення і подвійного кроку.
4.Ведення м’яча, подвійний крок, кидок м’яча в корзину.
5.Навчальна гра.
6. Д/З Комплекс ранкової гімнастики https://www.youtube.com/watch?v=-t8boDMcEH4
1.ЗРВ.
2.Ведення.
Ведення здійснюють послідовними м'якими поштовхами м'яча однією рукою (або по черзі правою і лівою) униз–уперед, дещо вбік від ступнів. Основні рухи виконують ліктьовий і променезап’ястний суглоби. Ноги необхідно згинати, щоб зберігати положення рівноваги і швидко змінювати напрями руху. Тулуб злегка подають вперед; плече і рука, вільна від м'яча, повинні не допускати суперника до м'яча (але не відштовхувати його). Для ведення характерна синхронність чергування кроків та рухів руки. Гравець, переміщуючись таким чином, повинен водночас стежити за розташуванням партнерів, суперників і орієнтуватися на щит. Доцільно періодично переводити зоровий контроль з м'яча на поле і навпаки. Баскетболіст повинен при веденні однаково добре володіти обома руками.
3.Кидки м’яча у кошик після ведення і подвійного кроку.
Кидки м’яча в кошик. Підготовка до виконання кидка становить основний зміст гри команди в нападі, влучення в кошик – її головна мета. Для успішної участі в змаганні кожен баскетболіст повинен не тільки уміло застосовувати передачі, ловлення і ведення м'яча, але і точно атакувати кільце, виконуючи кидки з різних початкових положень із будь-яких дистанцій при протидії суперників. Зміна обстановки гри і прагнення використати кожен зручний момент для атаки визначають необхідність володіння різноманітним арсеналом способів виконання кидка з урахуванням індивідуальних особливостей гравця. Точність кидка в кошик визначається, передусім, раціональною технікою, стабільністю рухів і керованістю ними, правильним чергуванням напруження й розслаблення м'язів, силою і рухливістю кистей, їх завершальним зусиллям, а також оптимальною траєкторією польоту й обертанням м'яча. У кидках краще додавати м'ячу обертання навколо горизонтальної осі в бік, протилежний напряму польоту м'яча (зворотне обертання). Траєкторію польоту м'яча вибирають залежно від дистанції, зросту гравця, висоти його стрибка і активності протидії високорослого захисника. При кидках із середніх (3–6,5 м від кільця) і далеких (понад 6,5 м від кільця) дистанцій краще за все вибирати оптимальну траєкторію польоту м'яча – параболу, при якій вища точка над рівнем кільця приблизно 1,4–2 м. При більш «навісній» траєкторії подовжується шлях м'яча, що знижує точність кидка. У сучасному баскетболі існує багато способів кидків м’яча.
4.Ведення м’яча, подвійний крок, кидок м’яча в корзину.
Ведення здійснюють послідовними м'якими поштовхами м'яча однією рукою (або по черзі правою і лівою) униз–уперед, дещо вбік від ступнів. Основні рухи виконують ліктьовий і променезап’ястний суглоби. Ноги необхідно згинати, щоб зберігати положення рівноваги і швидко змінювати напрями руху. Тулуб злегка подають вперед; плече і рука, вільна від м'яча, повинні не допускати суперника до м'яча (але не відштовхувати його). Для ведення характерна синхронність чергування кроків та рухів руки. Гравець, переміщуючись таким чином, повинен водночас стежити за розташуванням партнерів, суперників і орієнтуватися на щит. Доцільно періодично переводити зоровий контроль з м'яча на поле і навпаки. Баскетболіст повинен при веденні однаково добре володіти обома руками.
5.Навчальна гра.
21.10.2024 Урок № 22
1.ЗРВ.
2.Прискорення.
3.Кидки м’яча у кошик
-однією рукою зверху у стрибку
-добивання м’яча
4.Протидії.
5.Навчальна гра.
6.Д/З Комплекс ранкової гімнастики
1.ЗРВ.
3.Кидки м’яча у кошик
-однією рукою зверху у стрибку
-добивання м’яча
Кидок однією рукою зверху в стрибку (кидок у стрибку) – основний засіб нападу в сучасному баскетболі. У змаганнях сильних чоловічих команд світу до 70 % всіх кидків з гри виконують саме цим способом з різних дистанцій.
Підготовча фаза: гравець отримує м'яч у русі і відразу призупиняється після кроку лівою ногою. Потім він приставляє до неї праву ногу, згинаючи лікті, виносить м'яч на правій руці над головою, підтримуючи його збоку– зверху.
Основна фаза: гравець вистрибує поштовхом двома ногами, при цьому тулуб повертає прямо до кошика, ноги злегка згинає. Досягнувши найвищої точки стрибка гравець спрямовує м'яч у кошик випрямлянням правої руки вперед-угору й енергійним, але плавним рухом кисті і пальців. М'ячу додають зворотнього обертання. Ліву руку знімають з м'яча у момент, коли починають рух правою кистю. Відстань від місця відриву від майданчика до місця приземлення гравця після кидка повинна бути мінімальною і становити не більше ніж 25–30 см, що дозволяє йому уникнути зіткнення із захисником.
Заключна фаза: гравець приземляється на зігнуті ноги недалеко від кошика, приймає положення рівноваги й готується до боротьби за відскок у випадку промаху.
При добиванні однією рукою баскетболістові вдається дістати м'яч у найвищій точці. Вистрибнувши і прийнявши м'яч на розкриту кисть, гравець злегка згинає руку і випрямляє її, одночасно виконуючи м'який завершальний рух кисті і пальців.
4.Протидії.
Вибивання м’яча. Вибивання м’яча з рук противника є початком активного способу боротьби захисника за оволодіння м’ячем. Вибивання здійснюється в момент єдиноборства захисника і нападаючого, коли нападаючий утримує м’яч на рівні голови, тулуба і ніг. Захисник 11 вибирає спосіб вибивання залежно від положення нападаючого, від того, як і з яким зусиллям нападаючий тримає м’яч. В умовах, коли захисник знаходиться віч-на-віч із нападаючим, техніка вибивання м’яча зводиться до такого: захисник миттєво випрямляє руку в напрямку до м’яча; кисть із розкритими пальцями накладається на вільну поверхню м’яча; різким коротким ударом кисті захисник вибиває м’яч уперед, наверх або донизу залежно від того, як високо і з яким зусиллям тримає м’яч нападаючий
Виривання м’яча. Якщо захиснику не вдається вибити м’яч у нападаючого, він намагається затримати м’яч однією рукою, щоб потім вирвати його обома руками
Перехоплення м’яча. Використовують для оволодіння м’ячем під час передач суперника. Уважно спостерігаючи за грою, захисник визначає можливий напрямок у момент передачі і швидко з’являється перед суперником, намагаючись оволодіти м’ячем. Тому захиснику необхідно на короткій відстані і на максимальній швидкості випередити суперника на шляху до м’яча.
5.Навчальна гра.
16.10.2024 Урок № 21
1.ЗРВ.
2.Прискорення. ( повторення у попередньому уроці )
3.Кидки м’яча у кошик
-однією рукою знизу
-однією рукою «гаком»
4.Відволькальні дії.
5.Навчальна гра.https://www.youtube.com/watch?v=GDPgB_62r34
6. Комплекс ранкової гімнастики.https://www.youtube.com/watch?v=203qt361QDo
1.ЗРВ.
3.Кидки м’яча у кошик
-однією рукою знизу
-однією рукою «гаком»
Кидки м’яча в кошик. Підготовка до виконання кидка становить основний зміст гри команди в нападі, влучення в кошик – її головна мета. Для успішної участі в змаганні кожен баскетболіст повинен не тільки уміло застосовувати передачі, ловлення і ведення м'яча, але і точно атакувати кільце, виконуючи кидки з різних початкових положень із будь-яких дистанцій при протидії суперників. Зміна обстановки гри і прагнення використати кожен зручний момент для атаки визначають необхідність володіння різноманітним арсеналом способів виконання кидка з урахуванням індивідуальних особливостей гравця. Точність кидка в кошик визначається, передусім, раціональною технікою, стабільністю рухів і керованістю ними, правильним чергуванням напруження й розслаблення м'язів, силою і рухливістю кистей, їх завершальним зусиллям, а також оптимальною траєкторією польоту й обертанням м'яча. У кидках краще додавати м'ячу обертання навколо горизонтальної осі в бік, протилежний напряму польоту м'яча (зворотне обертання). Траєкторію польоту м'яча вибирають залежно від дистанції, зросту гравця, висоти його стрибка і активності протидії високорослого захисника. При кидках із середніх (3–6,5 м від кільця) і далеких (понад 6,5 м від кільця) дистанцій краще за все вибирати оптимальну траєкторію польоту м'яча – параболу, при якій вища точка над рівнем кільця приблизно 1,4–2 м. При більш «навісній» траєкторії подовжується шлях м'яча, що знижує точність кидка. У сучасному баскетболі існує багато способів кидків м’яча.
Кидок однією рукою знизу застосовують на близьких відстанях у русі проти захисника, що намагається заблокувати зверху. Крім того, деякі центрові гравці з успіхом використовують цей кидок у поєднанні з поворотом і фінтами в боротьбі поблизу щита суперника.
Кидок однією рукою «гаком» часто використовують центрові гравці для атаки кільця з близьких і середніх дистанцій при активній протидії високорослого захисника.
Підготовча фаза: гравець робить крок лівою ногою убік від суперника, повертається лівим боком до щита, злегка згинаючи ліву ногу. М'яч, що лежить на зігнутій правій руці, підтримують зверху лівою рукою; голову повертають до кошика.
Основна фаза: відштовхуючись лівою ногою, гравець вистрибує вгору, одночасно праву руку з м'ячем відводить від тулуба і дугоподібним рухом піднімає вгору. Лівою рукою, зігнутою в ліктьовому суглобі під прямим кутом, 42 наче відгороджують м'яч від захисника. Коліно правої ноги підтягують угору. М'яч випускають у найвищій точці, коли рука наближається до голови. Потім його спрямовують у кошик.
Заключна фаза: після виконання кидка гравець руки опускає розслаблено вниз, приймає вихідне положення для подальшого ривка до щита, щоб боротися за відскок у випадку промаху.
4.Відволькальні дії.
Фінти. Крім точного кидка в баскетболі є ще ряд головних навичок для ефективної гри. Одними з них є фінти. Без них немислимо обхитрити конкурента і підійти до кільця.
Фінти - це не легко обманні рухи, це своєчасні стратегічні рішення, які вимагають миттєвої реакції і бездоганної роботи ніг.
Фінти доцільно застосовувати у безпосередній близькості захисника.
Якщо нападник перебуває далеко від щита, захисник приймає паралельну стійку. Стійку з виставленою вперед ногою застосовують поблизу щита проти гравця з м'ячем, який не використав ще ведення м'яча.
У захисті не допустиме пересування з перехрещуванням ніг та гра з опущеними руками.
Варто пам'ятати, що рух кисті руки під час вибивання зверху-донизу часто закінчується ударом по руці нападника, що карається фолом.
Фінти здійснюються імітацією прийомів, спрямованих на відбір м'яча.
Завданням захисника після оволодіння м'ячем, що відскочив від щита, є утримання його і передача партнеру.
15.10.2024 Урок № 20
1.ЗРВ. https://www.youtube.com/watch?v=_T-QJIBL_r8
2.Прискорення.
3.Кидки м’яча у кошик після ведення і подвійного кроку.
-однією рукою від плеча
-однією рукою зверху.
4.Відволькальні дії.
5.Навчальна гра.
6.Д/З Впр. на гнучкість.
1.ЗРВ.
2.Прискорення.
У баскетболі дуже важлива швидкість, але баскетболістові недостатньо лише швидко бігати. Він повинен вміти робити ривки і зупинки, змінювати напрям і швидкість руху, виконувати повороти і кроки перекатом з п'яти на носок. Біг займає в грі велике місце як основний засіб пересування по майданчику. Однак біг баскетболіста відрізняється від бігу легкоатлета, так як гравець не біжить по прямій на певну дистанцію, а повинен бути здатний виконати прискорення в будь-якому напрямку, обличчям або спиною вперед. Для бігу баскетболіста характерні стартові прискорення, різкі зміни напрямку і зупинки. При цьому зіткнення ніг з майданчиком повинно здійснюватися перекатом з п'яти на носок або м'якою постановкою ноги на повну стопу.
3.Кидки м’яча у кошик після ведення і подвійного кроку.
-однією рукою від плеча
-однією рукою зверху
Кидки м’яча в кошик. Увесь процес підготовки в кидках повинен бути підпорядкований створенню найбільш сприятливих умов для розвитку навичок влучного кидка. Існують головні взаємопов’язані компоненти, від яких залежить влучність кидка: відстань, з якої гравець вибирає спосіб і силу кидка; зусилля, докладене до м’яча; кут вильоту м’яча; початкова швидкість. Крім влучності, першочергове значення має техніка виконання, прицілювання, кут вильоту і траєкторія польоту м’яча.
Кидок однією рукою від плеча – поширений спосіб атаки кільця з місця з середніх і дальніх дистанцій. Часто спортсмени використовують його також як штрафний кидок.
Кидок однією рукою зверху використовують частіше за інші способи для атаки кошика в русі з близьких дистанцій і безпосередньо з-під щита
Підготовча фаза: м'яч ловлять під праву ногу (для кидка правою рукою). Крок, під який ловлять м'яч, найбільш розтягнутий. Подальший крок повинен бути скороченим, таким, що зупиняє рух і одночасно дає можливість швидше й сильніше відштовхнутися майже вертикально вгору. При відштовхуванні від майданчика м'яч виносять над плечем і перекладають на повернену частину правої руки.
Основна фаза: у вищій точці стрибка руку випрямляють для максимального наближення до кільця, м'яч виштовхують м'яким рухом кисті, чим додають зворотнього обертання.
Заключна фаза: гравець приземляється на зігнуті ноги недалеко від кошика, приймає положення рівноваги й готується до боротьби за відскок у випадку промаху.
4. Відволькальні дії.
Захисник завжди намагається перешкодити діям нападника. Ти повинен уміти перехитрувати захисника. Зосереджуючи його увагу на відволікальних діях, виконай рухові дії, про які він не здогадується.
Якщо хочеш обійти захисника зліва (коли ведеш м'яч правою рукою), зроби рух тулубом або короткий крок лівЬю ногою у протилежний бік, тобто праворуч від захисника, начебто бажаючи обійти його з цього боку.
Як тільки захисник перегородить тобі шлях, швидко зроби тією ж ногою крок у той бік, куди насправді бажаєш вести м'яч та проривайся, ведучи м'яч правою рукою (обов'язково правою!). Якщо ведеш м'яч лівою рукою, зроби ті ж самі рухи, але в інший бік.
Стань з м'ячем недалеко від кошика та зроби такий рух, ніби кидаєш у нього м'яч. Захисник зробить до тебе крок, щоб перешкодити тобі зробити цей кидок.
Як тільки захисник зробить цей крок та витягне одну руку або вистрибне, швидко "пірнай" з боку його витягнутої руки.
5.Навчальна гра.
14.10.2024 Урок № 19
1.ЗРВ.
2.Прискорення.
3.Кидки м’яча у кошик після ведення і подвійного кроку.
-двома рука знизу
-двома руками зверху.
4.Протидії
-виривання м’яча.
-вибивання м’яча.
5.Навчальна гра.
6.Впр.атлетичної гімнастики.
Д/З Впр. на гнучкість.https://www.youtube.com/watch?v=S6DPiUVkn30
1.ЗРВ.
2.Прискорення.
Біг є головним засобом переміщення у грі. Гравець повинен уміти в межах майданчика виконувати прискорення з різних стартових положень, у будьякому напрямі, обличчям або спиною вперед, швидко змінювати напрям і швидкість бігу. Різке, несподіване для суперника збільшення швидкості бігу або стартове прискорення, називається в спортивних іграх ривком. Ривок – кращий засіб звільнення від опіки суперника і вихід на вільне місце. Для здійснення ривка перші 4–5 кроків роблять короткими і дуже різкими (ударними), ногу ставлять з передньої частини стопи. Тулуб нахиляють уперед, руки згинають під прямим кутом, рухають ними енергійно в такт крокам.
3.Кидки м’яча у кошик після ведення і подвійного кроку.
-двома рука знизу
-двома руками зверху.
У загальній структурі конкретного способу кидка в кошик виокремлюють три фази: підготовчу, основну й завершальну. Якщо в підготовчі рухи гравець може внести деякі зміни залежно від зовнішніх чинників без помітної шкоди для точності прийому, то основні рухи повинні відрізнятися стабільністю й раціональною варіаційністю в межах рішення конкретних завдань, обумовлених налаштуванням на кидок. Ці настанови можуть бути спрямовані на регулювання точки замаху (від плеча, знизу, над головою, за головою); точки випуску м'яча (попереду себе, високо над головою); швидкості виконання; висоти траєкторії польоту м'яча.
Кидок двома руками знизу - виконують переважно при стрімких проходах до щита і атаках кошика в затяжному стрибку захисника, що під руками накриває м'яч.
Кидок двома руками зверху доцільно виконувати з середніх дистанцій при щільній опіці суперника.
4.Протидії
-виривання м’яча.
-вибивання м’яча.
Виривання м'яча. Якщо захисникові вдалося захопити м'яч, то насамперед слід спробувати вирвати його з рук суперника. Для цього потрібно захопити м'яч якомога глибше двома руками, а потім різким обертальним рухом угору або униз вирвати в суперника, зробивши одночасно поворот тулубом. М'яч треба повертати навколо горизонтальної осі, що полегшує подолання опору суперника.
Вибивання м’яча – один з прийомів, що найчастіше використовують при грі в захисті, що дозволяє заволодіти м'ячем Вибивання м'яча в грі виконують з рук суперника або при веденні м'яча.
5.Навчальна гра.
6.Впр.атлетичної гімнастики.
09.10.2024 Урок № 17,18
Правила техніки безпеки на уроках з баскетболу.
ЗРВ.
Бігові та стрибкові впр.
Ведення м’яча.
Передачі м’яча – однією рукою знизу в умовах протидії захисників.
Ловіння м’яча.
.Навчальна гра.
Д/З Впр. для розвитку спритності.https://www.youtube.com/watch?v=TBizbMHUHf4
2. Правила техніки безпеки на уроках з баскетболу.
1.Бути уважним і зосереджиним під час пояснення, розповіді, показу і виконання вправ, завдань та ін.
2.Виконувати розминку, імітаційні та спеціальні вправи.
3.Без дозволу вчителя не починати виконання вправ.
4.Не розслаблятися і не відволікатися під час виконання вправ і завдань.
5.Не починати виконання вправи або завдання без точного уявлення про його технічні особливості.
6.надавати необхідну допомогу однокласникам за потреби.
7.Перед урок зняти всі прикраси, що можуть спричинити травми.
8.Довге волосся повинно бути зібране в "хвіст" або запетене в косу.
9.Нігті мають бути коротко обстрижені.
10.Окуляри повинні бути на резинці.
11.Не кидати м'яч під ноги гравцям.
12.Не передавати або подавати м'яч ногою.
13. Про своє погане самопочуття або травми ( або свого товарища ) негайно повідомимти вчителя.
14.Заборонено без дозволу вчителя брати інвентар і виконувати фізичн вправи; без нагляду вчителя перебувати в спортивній залі та виконувати кидки в кошик.
15.Категорично заборонено висіти на діжці кільця, залазити на баскетбольний щит.
Під час ведення м'яча
Не бити по м'ячу кулаком або долонею.
Не дивитися на м'яч, а бачити ігрове поле, партнерів, суперників.
Уникати зіткнень
Під час передач м'яча
Не ставити пальці вперед, назустріч передачі.
Не передавати м'яч різко з близької відстані.
Не передавати м'яч, якщо він не долітає, а виконувати переміщення.
Під час кидків в кошик
Не бити по руках.
Не штовхати в спину.
Не кидати через руки.
Не стояти під кошиком.
Не наступати на ноги.
Не відбирати м'яч зі спини.
Під час гри
Не штовхати в спину і ліктями.
Не забирати м'яч у двох.
Не ставити підножок.
Не вибивати м'яч зверху під час ведення його суперником.
Не бити по руках.
Не виривати м'яч ззаду, через стегно, однією рукою.
Не чіпляти суперника за руки.
Необхідно дотримуватися правил гри в баскетбол, дисципліни, зупиняти товарища, який її порушує, шанобливо ставитися до команди суперника.
1.ЗРВ.
2. СБВ.
3.Ведення м’яча.
Ведення м’яча – прийом техніки нападу, що дозволяє баскетболістові маневрувати з м’ячем майданчиком з великим діапазоном швидкостей і напрямів руху. Класифікацію ведення м’яча. Ведення здійснюють послідовними м'якими поштовхами м'яча однією рукою (або по черзі правою і лівою) униз–уперед, дещо вбік від ступнів. Основні рухи виконують ліктьовий і променезап’ястний суглоби. Ноги необхідно згинати, щоб зберігати положення рівноваги і швидко змінювати напрями руху. Тулуб злегка подають вперед; плече і рука, вільна від м'яча, повинні не допускати суперника до м'яча (але не відштовхувати його). Для ведення характерна синхронність чергування кроків та рухів руки. Гравець, переміщуючись таким чином, повинен водночас стежити за розташуванням партнерів, суперників і орієнтуватися на щит. Доцільно періодично переводити зоровий контроль з м'яча на поле і навпаки
6.Передачі м’яча – однією рукою знизу в умовах протидії захисників.
Передача м’яча – прийом, за допомогою якого гравець спрямовує м’яч партнерові для продовження атаки. Усі гравці мають володіти способами швидкої і точної передачі м’яча згідно з класифікацією.
Передачу однією рукою знизу виконують на близьку і середню відстань у таких ситуаціях, коли суперник посилено прагне перехопити передачу зверху. М'яч спрямовують партнерові під рукою суперника.
Підготовча фаза: пряму або злегка зігнуту руку з м'ячем махом відводять назад, м’яч, утримуваний пальцями і відцентровою силою, тримають на долоні.
7.Ловіння м’яча.
Ловлення м’яча – прийом, за допомогою якого гравець може впевнено заволодіти м’ячем і вжити з ним подальші атакувальні дії. Ловлення м’яча є і вихідним положенням для наступних передач, ведення або кидків. Тому структура рухів повинна забезпечувати чітке і зручне виконання наступних прийомів. Вибір певного способу ловлення м’яча і його різновиди залежать від положення гравця щодо м’яча, що летить, динаміки переміщення гравця, висоти і швидкості польоту м’яча. Є два види ловлення м’яча: ловлення м’яча двома руками і ловлення м’яча однією рукою. Ловлення м’яча двома руками – найбільш простий і надійний спосіб оволодіння м’ячем. Підготовча фаза: якщо м’яч наближається до гравця на рівні грудей або голови, слід витягнути руки назустріч м’ячу, напруженими пальцями й кистями, утворюючи ніби воронку, розміром трохи більшу, ніж обхват м'яча.
8.Навчальна гра.
08.10.2024 Урок № 16
1.ЗРВ.
2.Елементи гри воротаря.
3.Одинадцятиметровий штрафний удар.
4.Жонглявання м’ячем.
5.Навчальна гра.
6.Д/З Стрибки на одній нозі з просуванням впред.https://www.youtube.com/watch?v=S7uKOW1gz98
ПРОЙТИ тестування знань за варіативним модулем "Футбол" https://onlinetestpad.com/ogoariau3ybh2
1.ЗРВ.
2.Елементи гри воротаря.
Основний спосіб техніки гри воротаря. Найчастіше він ловить м'яч обома руками. Залежно від напрямку, траєкторії і швидкості руху м'яча ловлення виконують знизу, зверху чи збоку. Ловлення м'яча, точка перетинання траєкторії якого з лінією воріт через ігрову ситуацію знаходиться на значній відстані від воротаря, здійснюється в падінні. Воротар постійно переміщується до такої передбачуваної точки.
Ловлення знизу використовується для оволодіння м'ячами, котрі котяться, опускаються і низько (до рівня живота) летять назустріч воротарю.
Ловлення зверху застосовується для оволодіння м'ячами, котрі летять по середньо високій (на рівні грудей і голови), високій і спадній траєкторії. М'ячі, котрі високо летять, слід ловити двома руками зверху в стрибку.
Ловлення у падінні — ефективний спосіб оволодіння м'ячами, направленими зненацька, точно і сильно убік від воротаря; перехоплення передач уздовж воріт; відбирання м'яча в ногах у суперника.
Якщо не можна виконати ловлення (через протидію суперника, велику силу удару, важко досяжність м'яча і т.д.) — м'яч відбивають. Назустріч м'ячу, котрий летить, швидко виноситься одна чи дві руки. Відбивання здійснюють найчастіше долонями (іноді удар м'яча припадає на передпліччя). М'яч рекомендується спрямовувати в бокову сторону від воріт. М'ячі, котрі летять на значній відстані від воротаря, слід відбивати однією рукою в падінні.
Відбивання м’яча. Щоб перепиняти "прострільні" і "навісні" передачі, воротарю необхідно відбити м'яч на значну відстань. Для цього застосовується удар по м'ячу одним чи двома кулаками. Воротар відбиває м'яч на місці, у кроці, після різних переміщень і, особливо часто, у стрибку.
Кидки м'яча. Кидки виконуються однією і двома руками. Кидок однією рукою дозволяє більш точно направити партнеру м'яч. Застосовуються такі способи кидка: зверху і знизу. Найбільш розповсюджений кидок зверху. У цьому випадку м'яч можна направити по різних траєкторіях, на значну відстань і з достатньою точністю. Кидки виконуються на місці й у кроці. Використання їх у русі суворо регламентується правилами.
3.Одинадцятиметровий штрафний удар.
У сучасному регламенті чітко прописані всі аспекти недисципліновану поведінку футболістів та тренерів.
Штрафний удар призначається за :
підніжку,
удар суперника,
стрибок в ноги,
агресивний поштовх,
плювок, затримку противника або часу,
навмисне торкання м'яча рукою.
Подібне порушення в своєму штрафному майданчику карається 11-метровим (пенальті).
Окремим видом покарання є вільний удар. Він виконується за певні порушення в штрафній площі:
небезпечну гру проти суперника,
контроль м'яча воротарем більше 6 секунд,
дотик руками снаряда голкіпером після пасу партнера по команді.
Сучасні правила гри в футбол чітко визначають дії суддів щодо дисциплінарних санкцій.
Жовта картка (попередження) дається за неспортивну поведінку, ненормативну лексику, систематичні порушення, зняття екіпіровки, затягування часу матчу.
Обов'язково повинен каратися грубий і тактичний фол. Гравець видаляється з поля за два попередження, агресивна поведінка, плювок в кого-небудь, перешкода польоту м'яча у ворота рукою, за фол, який призвів до пенальті, за образи і заборонені жести.
Червона карта.
Пряма червона картка - це реакція судді на ігрову ситуацію, що склалася на поле. Арбітр подібним чином має право припиняти явні порушення, що відбиваються на характері матчу, на фізичному і психоемоційному стані учасників. Як правило, таке жорстке дисциплінарне покарання наслідок прояви надмірної агресивної поведінки футболістів, словесні образи, непристойні жести і дії, вчинені на адресу учасників матчу, включаючи суддівську бригаду.
Прямим приводом для появи червоної картки в руках арбітра є «фол останньої надії», порушення, пов'язане зі спробою перешкодити гравцеві супротивної команди забити очевидний гол.
За таке порушення, допущене в межах штрафного майданчика команди, що обороняється, винуватець отримує червону картку, а винна команда карається штрафним ударом з 11-ти метрової позначки (пенальті). За фол останньої надії червоною карткою може бути покараний як польовий гравець, так і воротар.
4.Жонглявання м’ячем.
5.Навчальна гра.
04.10.2024 Урок № 15
1.Комплекс ЗРВ.
2.«Човниковий» біг 4х9м.
3.Удари по м’ячу головою.
4.Жонглювання м’ячем.
5.Навчальна гра.
6. Д/З Присідання на одній нозі.https://www.youtube.com/watch?v=_6D-u7lQwmc&t=59s
1.ЗРВ.
2.«Човниковий» біг 4х9м.
3.Удари по м’ячу головою.
Удар в м'яч головою є важливим засобом ведення гри. Цей удар виконують передньою верхньою або бічними частинами чола. Удари , передньою верхньою частиною чола є влучними, оскільки плоска поверхня під час удару надає м'ячеві потрібного напрямку. Удари виконують з місця і в русі.
Техніка ударів в м'яч головою складається з підготовчої, робочої і завершальної фази. Підготовча фаза - замах, робоча фаза - удар і проводка, завершальна фаза - прийняття вихідного положення для наступних дій.
4.Жонглювання м’ячем.
Якщо ви зможете добре жонглювати футбольним м'ячем, ви можете справити враження на своїх товаришів по команді, щоб покращити рівновагу та більше контролювати м'яч під час гри. Жонглювання спочатку може бути важким, але досягти абсолютного успіху можна лише в тому випадку, якщо ви знову практикуєтесь, практикуєтесь і тренуєтесь. Якщо ви будете слідувати цім порадам, ви навчитеся жонглювати стопами, стегнами, головою та плечима. З невеликою практикою ви незабаром будете жонглювати.
Спустіть маленький футбольний м'яч. Дозволяючи трохи вітру вирватися з футбольного м’яча, ви зменшите інтенсивність відскоку. М'яч буде легше контролювати і не буде літати щоразу, коли ви пропустите удар. Після того, як ви опануєте техніку жонглювання, вам потрібно отримати повний накачаний м'яч.
5.Навчальна гра.
02.10.2024 Урок № 14
1.ЗРВ.
2.Ведення м’яча.
3.Удари по м’ячу.
4.Жонглювання м’ячем.
5.Д/З Стрибки на місці і в русі з підніманням колін. https://www.youtube.com/shorts/j9XrUQePopk
1.ЗРВ.
2.Ведення м’яча.
Ведення м'яча зовнішньою частиною підйому Під час ведення м'яча зовнішньою частиною підйому стопа ноги, якою гравець виконує ведення м'яча, розвернута носком усередину Цей спосіб ведення м'яча особливо придатний для гравців з ()подібними ногами.
Ведення м'яча серединою підйому Ведення м'яча серединою підйому застосовується рідко, оскільки існує небезпека, що гравець може носком зачепити землю. Рух гравця тут природний, тому що відсутнє розвертання стопи зовні або всередину. Перевагою такого прийому ведення м'яча є збільшенії площа дотику до нього, що гарантує точність виконання.
Ведення м'яча внутрішньою частиною підйому Цей прийом використовується у тих випадках, коли з м'ячем потрібно змінити напрямок руху. М'яча торкається внутрішня частини стопи від великого пальця до гомілки. Гравець ніби штовхає м'яч , розвернутою носком від себе (назовні), а після поштовху зберігається в попереднє, звичайне положення. Коліно ноги, якою виконує ведення м'яча, також розвернуте від себе, тулуб дещо нахилений у бік опорної ноги. Кроки гравця під час ведення м'яча трохи збільшені.
Ведення м'яча стегном І ( прийом використовується тоді, коли м'яч летить напіввисоко і під час швидкого бігу, щоб гравець не витрачав час на опускання м`яча на землю. М'яч підбивають короткими рухами стегна, частиною, в ні і чою до коліна, вгору в потрібному гравцеві напрямку.
Ведення м'яча головою Гравець підбиває м’яч невисоко вгору-вперед, наздоганяє його і знову повторює удар, рухаючись у визначеному напрямку.
Обведення Обведення використовують для збереження контролю над м'ячем в умовах безпосереднього контакту із суперником. Гравець може вести м'яч зовнішньою або внутрішньою частиною стопи, а також ш товхати підошвою . Обведення можна також здійснювати, користуючись швидкістю зміни напрямків руху.
3.Удари по м’ячу.
Удари в м'яч є основним способом ведення гри.
Удари в м'яч ногою виконують такими способами: внутрішньою частиною стопи; внутрішньою, середньою і зовнішньою частинами підйому; серединою підйому; носком; п'ятою. Удари здійснюються в нерухомий м'яч, в м'яч, що котиться чи летить, з місця, у русі, у стрибку, з поворотом, у падінні тощо.
4.Жонглювання м’ячем.
01.10.2024 Урок № 13
1.ЗРВ.
2.Розвиток спритності.
3.Ведення м’яча.
4.Удари по м’ячу, що лежить та котиться.
5. Д/З Піднімання прямих ніг з в.п вису до перекладини.
1.Комплекс ЗРВ.
2.Розвиток спритності.
3.Ведення м’яча.
З допомогою ведення здійснюються переміщення гравців, і Іпіічастіше гравці застосовують ведення м'яча зовнішньою частиною ш іініму, внутрішньою частиною стопи, внутрішньою частиною підйому серединою підйому, стегнами і головою.
Типові помилки
• гравець не штовхає м'яч, а завдає йому удар, що призводить втрати контролю над ним;
• під час ведення м'яча гравець відпускає його далеко від себе;
• гравець веде м'яч тільки однією ногою;
• гравець концентрує всю увагу лише на м'ячі;
• гравець веде м'яч ближчою до суперника ногою і тому Піііиіівлений можливості прикривати його тулубом.
4.Удари по м’ячу, що лежить та котиться.
27.09.2024 Урок № 12
1.Основіні положення правил змагань.
2.ЗРВ.
3.Розвиток спритності.
4.Ведення м’яча.
5.Удари на дальність і точність по воротах.
6.Навчальна гра.
7.Д/З Піднімання прямих ніг з в.п вису до перекладини.
1.Основіні положення правил змагань.
2.Комплекс ЗРВ.
3. Розвиток спритності.
3.Ведення м’яча.
З допомогою ведення здійснюються переміщення гравців, і Найчастіше гравці застосовують ведення м'яча зовнішньою частиною ш іініму, внутрішньою частиною стопи, внутрішньою частиною підйому серединою підйому, стегнами і головою.
Типові помилки
• гравець не штовхає м'яч, а завдає йому удар, що призводить втрати контролю над ним;
• під час ведення м'яча гравець відпускає його далеко від себе;
• гравець веде м'яч тільки однією ногою;
• гравець концентрує всю увагу лише на м'ячі;
• гравець веде м'яч ближчою до суперника ногою і тому має можливості прикривати його тулубом.
5.Удари на дальність і точність по воротах.
25.09.2024 Урок № 11
1.Правила безпеки під час занять футболом.
2.ЗРВ.
3.Пересування у футболі.
4.Ведення м’яча.
5.Різновиди ударів по м’ячу.
6. Д/З Впр. на розвиток гнучкості.https://www.youtube.com/watch?v=UN13g28HXgY&t=7s
1.Правила безпеки під час занять футболом.
Перед заняттями та змагальними іграми обов'язково виконати розминку.
При сильному вітрі, зниженій температурі підвищеній вологості повітря час на проведення розминки необхідно збільшити.
Займатись тільки у спортивній формі.
Взуття (бутси або кросівки) підібрати за розміром.
Якщо футболісти виходять на поле у бутсах, обов'язково одягати щитки.
Заняття та ігри проводити тільки на рівному полі.
Перед початком занять перевірити поле на наявність предметів, що можуть спричинити травми (каміння, скло, гілки дерев тощо).
До початку занять перевірити стійкість воріт.
Не виснути на воротах.
Під час ігор та тренувань не стояти за воротами.
Не використовувати заборонені прийоми гри
Не перебігати поле під час ігор і тренувань.
2.Комплекс ЗРВ.
3.Пересування у футболі.
Біг – один з основних засобів пересування у футболі. В футболі використовуються наступні різновиди бігу: звичайний, спиною уперед, схресним кроком, приставним кроком.
4. Ведення м’яча.
Ведення м'яча здійснюється за допомогою всіляких переміщень, у процесі яких застосовується біг (іноді ходьба). Відповідно до тактичних завдань, удари по м'ячу при веденні виконують з різними послідовністю, ритмом і силою. Якщо треба швидко подолати значну відстань, м'яч "відпускають" від себе на 10-12 м. При протидії суперника потрібно постійно контролювати м'яч і не "відпускати" його далі ніж на 1-2 м. Необхідно зазначити, що часті удари знижують швидкість ведення.
6.Різновиди ударів по м’ячу.
24.09.2024 Урок № 10
Виконай вправи ЗРВ.
Повтори попередній матеріал.
Пройди тестування https://onlinetestpad.com/smcjkjrtelmje
20.09.2024 Урок № 9 ( повтори попередні уроки )
Позаймайся!!!🏃
18.09.2024 Урок № 8 ( повторення попереднього уроку )
17.09.2024 Урок № 7
1.Комплекс ЗРВ.
2.Стрибок у висоту у спосіб «переступання».
3.Розвиток координації.
4. Д/З Піднімання ніг з вису. https://www.youtube.com/watch?v=teh4DOVBsJg
5.Д/З Стрейч вправи https://youtu.be/wK5KaVCz7ZA
1.Комплекс ЗРВ.
2.Стрибок у висоту у спосіб «переступання».
Стрибок у висоту з розбігу – вид легкої атлетики, що характеризується короткочасними м’язовими зусиллями «вибухового» характеру і має багато способів виконання. Основні з них – «переступання», «хвиля», «перекат», «перекидний» і «фосбері-флоп». Найбільш ефективними способами стрибків є «перекидний» і «фосбері-флоп».
Техніка стрибка у висоту. Незалежно від способу подолання планки, стрибок у висоту складається з розбігу, відштовхування, переходу через планку й приземлення. Сучасна техніка стрибка у висоту характеризується раціональним використанням великої швидкості розбігу, потужним реактивно-маховим відштовхуванням, переходом через планку, з більш низьким положенням ЗЦМ тіла спортсмена.
Розбіг у стрибках у висоту становить звичайно 9–11 бігових кроків (11–14 м ).
Відштовхування починається з моменту торкання ґрунту поштовховою ногою. Ефективність відштовхування, у значній мірі, залежить від рухів махової ноги в передостанньому кроці.
Політ. Стрибуни у висоту розбігаються зі швидкістю, що дозволяє починати фазу польоту під порівняно більшим кутом. Однак можливості подальшого прогресу стрибунів у висоту, завдяки удосконаленню техніки переходу через планку, практично використані майже повністю, і в резерві залишається лише підвищення швидкості вильоту ЗЦМ тіла стрибуна.
Приземлення. Завдання приземлення – зменшити швидкість обертання по тій або іншій осі, досягнуті при відштовхуванні й переході через планку, необхідно м’яко приземлитися без травм і больових відчуттів.
4.Розвиток координації.
13.09.2023 Урок № 6
1.Комплекс ЗРВ.
2.Біг 100м.
3.Розвиток координації.
4.Д/З Піднімання ніг з вису.
ЗРВ.
Комплекс загальнорозвивальних вправ – це логічно продумана послідовність вправ загальнорозвивального характеру. Перш ніж приступити до підбору вправ, необхідно визначити його ЦІЛЬОВЕ призначення. Він може бути призначений для ранкової гігієнічної гімнастики, для комплексного або спрямованого розвитку фізичних якостей, для формування постави тощо.
Знаючи спрямованість комплексу, необхідно визначитися в тому, які вправи і в якій послідовності потрібно включити в комплекс. Наприклад, комплекси ЗРВ для підготовчої частини уроку в першу чергу повинні вирішувати завдання загальнозміцнюючого впливу, які охоплюють всі основні м'язові групи, підготовити організм до праці в основній частини уроку, завдання виховання правильної постави та оволодіння школою рухів.
ЗРВ, які використовують в основній частині, можуть бути спрямовані на вирішення завдань розвитку фізичних якостей (сили, гнучкості). При цьому можуть бути використані або окремі вправи, вибірково впливають на розвиток 10 конкретних якостей і м’язових груп (наприклад, силу м’язів черевного пресу), або серія вправ, що надають комплексну дію на організм. Зовсім інші завдання можуть вирішуватися комплексом ранкової гімнастики і фізкультхвилинками.
Комплекс ЗРВ складають з 8-12-16 вправ для різних м’язових груп і систем організму.
Типова схема послідовності ЗРВ в комплексі:
1. Вправи типу потягування (для випрямлення хребта, активізації дихання).
2. Нахили, повороти і півкола головою.
3. Вправи для м’язів рук.
4. Вправи для м'язів тулуба в передньо-задньому напрямку (нахили вперед і назад).
5. Вправи для м’язів ніг (присідання).
6. Вправи для косих м'язів тулуба (нахили в сторони, повороти, обертання).
7. Комплексні вправи в положеннях сидячи (лежачи) з включенням в роботу м’язів живота і спини.
8. Вправи на розтягування.
9. Стрибки з переходом на ходьбу і вправи на дихання. Такі схеми досить умовні, залежать від завдань і умов проведення занять.
Для ЗРВ прийняте певне дозування вправ – не менше 2-3 вправ по кожному із зазначених пунктів.
3. Біг 100м.
Належить до спринтерських дисциплін. Являє собою забіг від краю лінії старту, тієї що далі від фінішу, до краю лінії фінішу, тієї що ближче до старту, на дистанцію 100 метрів по прямій; проводиться на біговій доріжці стадіону. Старт забігу відбувається зі стартових колодок.
4.Розвиток координації.
11.09.2023 Урок № 5
Комплекс ЗРВ.
Біг 100м.
Розвиток координації.
Д\З Піднімання ніг з вису. https://www.youtube.com/watch?v=teh4DOVBsJg
2.Комплекс ЗРВ.
2. Біг 100м.
Основними завданнями в тренуванні спринтера є:
– підвищення рівня загальної фізичної підготовки;
– розвиток загальної витривалості, як основи для вдосконалення інших фізичних якостей;
– удосконалення техніки бігу на короткі дистанції;
– удосконалення швидкісно-силових здібностей;
– удосконалення спеціальної витривалості;
– виховання необхідних морально-вольових якостей; – набуття змагального досвіду.
3. Розвиток координації.
Розвинена координація допомагає дитині рухатися спритно і впевнено, а також сприяє правильній поставі. Зрозуміло, координація не формується за короткий термін - на це потрібен не один рік, оскільки в процесі задіяний вестибулярний і м'язовий апарат, а також органи зору.
Розвинена координація передбачає не тільки злагоджені рухи, а й узгоджену взаємодію процесів збудження і гальмування в корі головного мозку. Ця умова обов'язкова для відточеною роботи центральної нервової системи.
Всі вправи для розвитку координації можна розподілити на статистичні і динамічні:
Статичні вправи вчать зберігати рівновагу в заданій позі, наприклад, стояти на одній нозі або тримувати легкий вантаж на голові.
Динамічні вправи - це ходьба по лавці, зміна напрямку підчас бігу і т.д.
Розвитку координації також сприяють командні рухливі ігри (баскетбол, волейбол, футбол), катання на ковзанах, лижах, велосипеді, теніс.
10.09.2023 Урок № 4
1.Комплекс ЗРВ.
3.Спеціальні бігові та стрибкові впр.
4.Біг 30м.
5. Д/З Стрибки на скакалці. https://www.youtube.com/watch?v=-wLXatVdQC4
2.Комплекс ЗРВ.
3.Спеціальні бігові та стрибкові впр.
Спеціальні стрибкові вправи можуть бути корисними для покращення різноманітних фізичних якостей та навичок, таких як координація, баланс, гнучкість, сила, швидкість, точність та витривалість.
Під спеціальними легкоатлетичними біговими вправами варто розуміти такі вправи, які за своїм характером, руховій структурі й динаміці найбільш близько відповідають бігу або ж відтворюють його частини.
4.Біг 30м.
Напевно важко знайти серед бігунів таких, які б не хотіли бігати швидше. Любителі і професіонали, юніори та літні атлети – всі бажають збільшити швидкість бігу. На швидкість бігу людини впливає всього дві речі, і залежать вони від самої людини – це довжина кроку і частота кроку. Все, що Ви можете почути окрім цього, не є правдою. Якщо Ви бажаєте навчитися бігати швидко, то потрібно працювати саме над цими складовими.
Визначте для себе час, коли Ви можете займатися тренуваннями. Бажано щоб тренування були щоденними.
Зробіть план тренувань на тиждень, з вправами, які реально допомагають тренувати ноги.
Слід проробляти додаткові вправи, які зміцнять Ваші ноги.
Згадаємо техніку бігу на 30м. ( спринтерський біг )
Біг на короткі дистанції (30, 60, 100, 200, 400 м) виконується с низького старту. Коли спортсмени, упираючись ногами в спеціальні колодки, а руками – у доріжку на лінії старту, приймають положення низького старту, вони схожі на стиснуту пружину. Техніку спортивного бігу можна розділити на такі частини:
1) положення бігуна на старті;
2) старт та стартовий розбіг;
3) біг по дистанції;
4) фінішування (закінчення бігу).
04.09.2023 Урок № 3
1.Комплекс ЗРВ.
2.Біг на 30м.
3.Розвиток координації.
4. Д/З Стрибки зі скакалкою. https://www.youtube.com/watch?v=5a6jZrcredY
ЗРВ.
Розминка потрібна для підготовки до тренування всього організму. У її процесі внаслідок підвищення температури тіла та розігріву м'язів активізується обмін речовин, змінюється на краще стан серцево-судинної та дихальної систем, підвищується працездатність м'язів.
2.Біг на 30м.
Спринтерський біг відноситься до групи вправ з максимальною інтенсивністю. Бігові рухи виконуються з великою амплітудою та високою частотою рухів.
За командою «На старт!» треба стати перед стартовою лінією. Сильнішу ногу поставити упритул до стартової лінії, не наступаючи на неї. Другу ногу виставити на 1-2 ступні назад із упором на носок і рівномірно розподілити масу тіла на обидві ноги. Руки вільно опустити вздовж тіла, тулуб та голову тримай прямо.
За командою «Увага!» учень згинає ноги в колінах, тулуб нахиляє під кутом 45 градусів до доріжки. Згинаючи руки у ліктях, одна рука вперед, іншу різнойменну нозі, що стоїть попереду, назад. Вага тіла переноситься на ногу, що стоїть попереду.
За командою «Руш!» різко починай біг вперед, не розгинаючи тулуба. Перші 5-6 кроків мають бути трохи коротшими за наступні. Це допоможе краще розігнатись і досягти найбільшої стартової швидкості.
Під час бігу тулуб трохи нахилити уперед. Ногу, якою відштовхувалися, повністю випрямляй. Другу ногу згинай у коліні при цьому стегно рухається вперед угору і досягає найбільшої висоти у мить поштовху. Намагайся ставити ступні на одну лінію. Руки зігни у ліктях (під прямим кутом) і виконуй ними рухи вперед-назад. Ритмічно дихай.
Фінішування - перетинання фінішної лінії на максимальній швидкості . Після фінішування треба продовжувати рух уперед з переходом на крок . Під час фінішування спрямувати груди уперед, намагаючись першим перетнути фінішну лінію.
3.Розвиток координації.
Всі вправи для розвитку координації можна розподілити на статистичні і динамічні.
Статичні вправи вчать малюків зберігати рівновагу в заданій позі, наприклад, стояти на одній нозі або утримувати легкий вантаж на голові.
Динамічні вправи - це ходьба по лавці, зміна напрямку підчас бігу і т.д.
Розвитку координації також сприяють командні рухливі ігри (баскетбол, волейбол, футбол), катання на ковзанах, лижах, велосипеді, теніс.
03.09.2024 Урок № 2
Здійснення самоконтролю під час самостійних занять.
Комплекс ЗРВ.
Біг на 30м.
Розвиток координації.
Д/З спеціальні бігові вправи. https://www.youtube.com/watch?v=xae4zzTVZGk
Здійснення самоконтролю під час самостійних занять.
Самоконтроль – це систематичні самостійні спостереження школяра, який займається фізичними вправами і спортом, за змінами свого здоров'я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості. При самостійних заняттях оздоровчим бігом, вправами з обтяженням, атлетичною гімнастикою, самоконтроль необхідний.
Для чого потрібен щоденник самоконтролю?
Щоденник самоконтролю допоможе здобувачам освіти зробити перші кроки до високого рівня здоров'я, узгодженої роботи серця, легенів і всіх внутрішніх органів, високої розумової і фізичної працездатності, розвитку сили, сміливості, витривалості і координованості рухів.
2.Комплекс ЗРВ.
3. Біг на 30м.
4. Розвиток координації.
Коли мова йде про координацію, виділяють три основні типи: зорово-моторні навички (використання зорової системи для контролю рухів), дрібну моторику (дрібні рухи рук, зокрема письмо) і велику моторику (використання великих груп м’язів для ходьби, сидіння, стояння й тощо).
Багато видів повсякденної діяльності набагато складніші з біомеханічної точки зору, ніж ти можеш собі уявити. Навіть така буденна дія як миття посуду – це насправді складний маневр для мозку і тіла. Для того, щоб виконати звичний для тебе щоденний рух, тобі потрібно залучити більше, ніж один суглоб чи ділянку тіла. Будь-яка дія – це зворотний зв’язок між твоєю нервовою системою та опорно-руховим апаратом.
Це можна порівняти із симфонічним оркестром, де диригент – мозок. І для того, щоб твоє тіло виконало найпростіший рух, воно має постійно отримувати зворотній зв’язок від різних систем. Так, як диригент створює складну мелодію, коли керує різними інструментами.
Якщо ти хочеш покращити координацію, тобі потрібно зосередитися на повторюваності та швидкості руху. Повільно збільшувати його швидкість, поки ти не зможеш виконувати його плавно і точно.
Вправи на координацію:
Допомагають наростити більше м’язів.
Підвищують щоденний рівень енергії.
Збільшують спритність і гнучкість.
Покращують концентрацію та пам’ять.
Підвищують настрій (стимулюють вивільнення ендорфінів).
Якщо говорити про загальні види вправ та тренувань, які покращують координацію, то це йога, танці, тай-чі, пілатес, вправи з мʼячем (дриблінг) та будь-які вправи на баланс. А перший, найпростіший і найдоступніший варіант вправ для покращення координації – скалка!
02.09.2024 Урок № 1
Ознайомлення учнів з правилами безпеки під час занять легкою атлетикою.
Комплекс ЗРВ.
Біг на 30м.
Розвиток координації.
Д/З спеціальні бігові вправи.
Ознайомлення учнів з правилами безпеки під час занять легкою атлетикою.
При сильному вітру зниженій температурі та підвищеній вологості повітря необхідно збільшити час на проведення розминки.
Взуття повинне мати підошву, яка унеможливлює ковзання.
Не перетинати зони бігу, стрибків, метання під час занять на них інших осіб.
Проведення занять на спеціально обладнаних бігових доріжках, поверхня яких рівна й неслизька. Доріжка повинна продовжуватись не менше, ніж на 15 м за лінію фінішу.
Під час бігу на короткі дистанції при груповому старті необхідно бігти по своїй доріжці.
Виключити різку миттєву зупинку.
Не бігти по біговій доріжці за годинниковою стрілкою.
Ретельно розрихляти пісок у стрибковій ямі - місці приземлення.
Не виконувати стрибки на нерівному, рихлому або слизькому грунті. Не приземлятися на руки.
Граблі та лопати не залишати в місцях занять.
Граблі класти на землю зубцями донизу, шиповки - шипами донизу.
2.Комплекс ЗРВ.
4. Біг на 30м.
Спринтерський біг відноситься до групи вправ з максимальною інтенсивністю. Бігові рухи виконуються з великою амплітудою та високою частотою рухів.
За командою «На старт!» треба стати перед стартовою лінією. Сильнішу ногу поставити упритул до стартової лінії, не наступаючи на неї. Другу ногу виставити на 1-2 ступні назад із упором на носок і рівномірно розподілити масу тіла на обидві ноги. Руки вільно опустити вздовж тіла, тулуб та голову тримай прямо.
За командою «Увага!» учень згинає ноги в колінах, тулуб нахиляє під кутом 45 градусів до доріжки. Згинаючи руки у ліктях, одна рука вперед, іншу різнойменну нозі, що стоїть попереду, назад. Вага тіла переноситься на ногу, що стоїть попереду.
За командою «Руш!» різко починай біг вперед, не розгинаючи тулуба. Перші 5-6 кроків мають бути трохи коротшими за наступні. Це допоможе краще розігнатись і досягти найбільшої стартової швидкості.
Під час бігу тулуб трохи нахилити уперед. Ногу, якою відштовхувалися, повністю випрямляй. Другу ногу згинай у коліні при цьому стегно рухається вперед угору і досягає найбільшої висоти у мить поштовху. Намагайся ставити ступні на одну лінію. Руки зігни у ліктях (під прямим кутом) і виконуй ними рухи вперед-назад. Ритмічно дихай.
Фінішування - перетинання фінішної лінії на максимальній швидкості . Після фінішування треба продовжувати рух уперед з переходом на крок . Під час фінішування спрямувати груди уперед, намагаючись першим перетнути фінішну лінію.
5. Розвиток координації
Page updated
Google Sites
Report abuse