Гр.№ 10/24

28.10.2024 Урок № 26

1.ЗРВ.

2. Різновиди ударів по м’ячу. ( повторення )

3.Різновиди зупинок м’яча. ( повторення )

4.Рухлива гра. 

Удари в м'яч ногою виконують такими способами: внутрішньою частиною стопи; внутрішньою, середньою і зовнішньою частинами підйому; серединою підйому; носком; п'ятою. Удари здійснюються в нерухомий м'яч, в м'яч, що котиться чи летить, з місця, у русі, у стрибку, з поворотом, у падінні тощо.

3.Різновиди зупинок м’яча.

• Зупинки виконують ногою, тулубом і головою. 

• Якщо м'яч летить його зупиняють серединою підйому, внутрішньою частиною стопи, стегном, головою, животом, грудьми.

• Якщо м'яч котиться, й зупиняють внутрішньою і зовнішньою частинами стопи, підошва

•  Після відскоку від землі м'яч зупиняють підошвою, внутрішню зовнішньою частинами стопи і підйому, стегном та грудьми. 

1. Зупинку м'яча внутрішньою частиною стопи використовують під час прийому м'ячів, що котяться і летять.

2. Зупинка м'яча підошвою - цей прийом використовується для зупинки м'ячів, що котяться.

3. Зупинка м'яча животом -цей спосіб особливо використовують, якщо м'яч раптово вискакує від землі. Живіт є м'якою частиною тіла, і тому сила відскоку м'яча від землі зменшується.

4. Зупинка м'яча серединою підйому Зупинку м'яча серединою підйому використовують під час щільного прикривання гравця суперником. 

5. Зупинка м'яча стегном.

6. Зупинка м'яча грудьми.

7. Зупинка м`яча п`ятою - цей прийом застосовується у тих випадках, коли м'яч наближається до гравця ззаду, тоді п'ятою можна перекинути його вперед. 

8. Зупинка м'яча головою - у випадку, коли м'яч летить вище від гравця, його можна зупинити головою. 

4.Рухлива гра. 

“ПОРОЖНЄ МІСЦЕ” 

Усі гравці утворюють велике коло. Ведучий іде за лінією кола і доторкається до одного з гравців рукою. Після цього ведучий якнайшвидше оббігає коло з якого-небудь боку. Гравець, до якого доторкнулися, біжить у протилежний бік. Кожен із них повинен якнайшвидше повернутися на місце, яке звільнилося. Той, хто прибіг першим - стає у коло до гравців, а другий - ведучим. 

28.10.2024 Урок № 25

1.ЗРВ.

2.Удари по м’ячу головою.

3.Зупинка м’яча головою.

4.Рухлива гра.

5.Д/З Впр. для м’язів шиї https://www.youtube.com/watch?v=T3XiEFg7Us4 

4.Рухлива гра.

“ВАНТАЖЕННЯ КАВУНІВ” 

Гравці утворюють дві рівні команди. Вони шикуються в одну шеренгу обличчями одна до одної. Перед першими гравцями лежать 8-10 м’ячів (цурок, городків, булав). За сигналом перші гравці передають другим перший м’яч, потім другий, третій і до останнього. Крайні у команді гравці, одержавши м’ячі, кладуть їх на землю. Команда, яка першою передасть усі м’ячі, виграє.

 Вказівки: 

1) М’ячі необхідно передавати кожному гравцеві.

2) Якщо гравець випустить м’яч, він повинен підняти його, повернутися на своє місце та продовжити гру. 

3) Повторюючи гру, передавати м’ячі необхідно з другого кінця. 

25.10.2024 Урок № 24

1.ЗРВ.

2.Удари по м’ячу п’яткою.

3.Удари по м’ячу головою.

4.Зупинки м’яча грудьми.

5.Розвиток швидкості.

Д/З Впр.для м’язів шиї.

2.Удари по м’ячу п’яткою.

Удар п'ятою через складність виконання застосовується рідше; він незначний за силою і точністю, Перевага його  у несподіванці для суперників. Опорна нога на рівні м'яча. Для замаху ударна нога проноситься над м'ячем уперед. Удар виконують різким рухом ноги назад. Стопа паралельна до землі. 

3.Удари по м’ячу головою.

Удари по м'ячу головою — ефективний спосіб ведення гри. Вони використовуються як завершальні і для передач партнеру. Виконують їх без стрибка й у стрибку. Найчастіше застосовуються удари середньою і боковою частиною лоба. 

Уважно перегляньте відео

⬇️

5.Розвиток швидкості.

Швидкість – це здатність людини виконувати рухи за мінімальний час.  

Для розвитку швидкості використовуються комплексні вправи, головним чином швидкісного характеру, такі, як біг на короткі дистанції, біг по сходинкам, швидкі стрибки на одній та обох ногах, стрибки в довжину, різноманітні естафети. 

23.10.2024 Урок № 23

Позаймайся!!!⬇️

21.10.2024 Урок № 22

1.ЗРВ.

2.Удари по м’ячу носком.

3.Зупинка м’яча стегном.

4.Рухлива гра.

5.Розвиток гнучкості.

6.Д/З Підтягування на перекладині https://www.youtube.com/watch?v=8djrtRPmL5k&t=24s 

2.Удари по м’ячу носком.

Удар носком виконують, коли необхідно виконати раптовий удар по цілі. Цей удар застосовується і тоді, коли у гравця немає часу для достатнього замаху ноги або на мокрому полі. Удари носком є підступними для суперника, оскільки є непомітними. Замах ногою для удару дуже короткий, а якщо завдати його вище від центру м’яча, то він специфічно обертається, що значною мірою ускладнює захист від такого удару. 

3. Зупинка м’яча стегном.

Стегном можна зупинити м'яч двома способами: перший - м'яч відскочить угору; другий - після зіткнення м'яч опуститься на землю перед гравцем. Гравець стає точно навпроти м'яча, що наближається. Ногу, якою зупиняє м'яч, піднімає вгору так, щоб кут між стегном і гомілкою мав приблизно 50-60°. Стегно ноги, якою виконують зупинку, виставляють назустріч м'ячу, що наближається. 

Алгоритм навчання техніки: 

а) імітація рухів без м'яча; 

б) гравець підкидає м'яч угору і зупиняє його стегном;

 в) зупинка м'яча, якого партнер підкинув угору; 

д) зупинка м'яча стегном під час руху гравця вперед. 

Типові помилки під час навчання техніки виконання зупинки м'яча стегном: 

•  гравець опускає ногу, якою зупиняє м'яч, повільно або дуже швидко; 

• •зупинку гравець виконує не стегном, а коліном; 

• гравець із запізненням опускає стегно. 

4.Рухлива гра.

“СЛІПА ВОРОНА”

 Гравці утворюють коло, а один учень стає посередині. Це і є “ворона”. Її очі зав’язані хустинкою. Двома крилами (руками) вона безперервно махає, а гравці навколо неї міняються місцями. Якщо вона кого-небудь зачепить крилом, той стає замість неї вороною. “Сліпа ворона” гравці співають. Вірніше, не співають, а імітують різні звуки. Як приспів повторюють слова: “Якщо я тебе спіймаю, будеш ти моя (мій)”. Гравці наслідують голоси пташок і піддразнюють сліпу ворону.

18.10.2024 Урок № 21

1.ЗРВ.

2.Розвиток спритності.

3.Удари по м’ячу носком.

4.Зупинка м’яча серединою підйому.

5.Естафета.

6. Д/З Підтягування на перекладині. https://www.youtube.com/watch?v=8djrtRPmL5k 

2.Розвиток спритності ( повторення )

СПРИТНІСТЬ - це здатність швидко й економно виконувати нові, невідомі рухи. Вправи на спритність повинні мати певну координаційно-рухову складність. Рівень розвитку спритності обумовлює і ступінь рухливості в суглобах. Вправи на спритність розподіляють на: 

- вправи на рівновагу; 

- ритмічні рухи; 

- рухливі ігри.

- розвиток орієнтування та ін. їх можна виконувати в будь-яких умовах (у залі, на майданчику, на місцевості, на приладах, з предметами тощо). 

Рухлива гра. «Стоніжка». Гравці шикуються в колони по 6-8 чоловік у кожній і приймають положення ноги нарізно. Нахиляються вперед і беруть руками за гомілково-стопні суглоби партнера, який стоїть попереду. Учасник, який стоїть першим у колоні опирається руками на землю. Усі учасники колони за сигналом починають рух однойменною рукою і ногою. Виграє команда, яка швидше просунулась уперед на 10-15 м і не розірвала ланцюг. 

3.Удари по м’ячу носком.

Удар носком використовують, коли треба зненацька, без підготовки вдарити по цілі. Місце початку розбігу, м'яч і ціль — на одній лінії. Останній крок розбігу — замах, У момент удару носок трохи піднятий.

Удар носком найчастіше застосовується при грі в сиру погоду, так як цим способом розмоклих м’яч можна надіслати на досить велику відстань. У ряді випадків цей удар ефективний і при обстрілі воріт суперників, адже він наноситься з невеликого замаху, а отже, несподівано для воротаря. Техніка виконання цього прийому аналогічна техніці удару серединою підйому. 

4.Зупинка м’яча серединою підйому ( повторення ).

Зупинки є засобом прийому та оволодіння м'ячем. Мета зупинки зменшити швидкість м'яча, що котиться або летить, для здійснення наступних доцільних дій.

Зупинку м'яча серединою підйому використовують під час щільного прикривання гравця суперником. Нога, якою гравець здійснює зупинку м'яча, винесена вгору-вперед, зігнута в коліні. Нога, якою гравець виконує зупинку м'яча, починаючи від стегна, вільним рухом відводять назад. Тулуб поступово нахиляється вперед, руки зігнуті в ліктях.

Алгоритм навчання техніки:

 а) імітація зупинки без м'яча;

 б) гравець виконує зупинку м'ячів різної ваги і величини;

 в) зупинка м'яча, якого вкинув партнер, після відскоку від землі; 

д) зупинка м'яча в повітрі, якого вкинув партнер. 

Типові помилки під час навчання техніки виконання зупинки м'яча « у повітрі серединою підйому: 

• низький винос ноги, якою гравець зупиняє м'яч; 

• гравець повільно опускає стопу ноги, якою виконує зупинку м'яча, що призводить до його далекого відскоку; 

• короткий контакт із м'ячем 

5. Естафета.

«Збиття городків». Кожна команда шикується в шеренгу на бічній лінії майданчика. На середній лінії встановлюється 6 городків (висота 20 − 30 см) на відстані 1 м один від одного. Кожен гравець отримує по м'ячу. Ударяючи м'яч ногою, гравці прагнуть збити ними городки. Спочатку виконує удари одна команда, а потім інша. Так повторюється три рази. Перемагає команда, якій вдалося перекинути найбільше число городків.

Призначення: вдосконалення техніки ударів на точність.

16.10.2024 Урок № 20

1.ЗРВ. у попередньому уроці  https://www.youtube.com/watch?v=4vxO82QjdWA 

2.Розвиток спритності.

3.Удари по м’ячу зовнішньою частиною підйому.

4.Зупинка м’яча серединою підйому.

5.Рухлива гра.

6. Д/З Присідання на одній нозі. https://www.youtube.com/watch?v=_6D-u7lQwmc&t=59s 

2. Розвиток спритності.

СПРИТНІСТЬ - це здатність швидко й економно виконувати нові, невідомі рухи. Вправи на спритність повинні мати певну координаційно-рухову складність. Рівень розвитку спритності обумовлює і ступінь рухливості в суглобах. Вправи на спритність розподіляють на:

 - вправи на рівновагу; 

- ритмічні рухи; - розвиток орієнтування та ін. їх можна виконувати в будь-яких умовах (у залі, на майданчику, на місцевості, на приладах, з предметами тощо). 

Ритмічні рухи - це біг, біг з поворотами, стрибками та іншими діями, комбінаціями з різноманітних стрибків. Для розвитку орієнтування рекомендовані вправи на лавицях, з медицинболами, з доланням перешкод, ігри в парах, старти з різних вихідних положень, вправи на швидкість реагування, акробатичні вправи (перекиди, перевороти, сальто, перевороти боком та ін ), які покращують рухову координацію, просторове орієнтування тощо. 

До вправ, що розвивають рівновагу, належать біг по лавиці, колоді, перенесення партнерів та ін. 

Для розвитку спритності, сміливості та просторового орієнтування використовують вправи з відштовхуванням від трампліна з поворотами навколо осі тіла, акробатичні вправи і сальто, пружинні містки та малі трампліни, перестрибування через високі прилади, вправи з медицинболами (передача, ловля, естафети, стрибки), рухливі та спортивні ігри. 

3.Удари по м’ячу зовнішньою частиною підйому.

Удар в м’яч зовнішньою частиною підйому найчастіше застосовують для виконання “різаних” ударів, а також вільних і штрафних ударів. Цей удар використовують під час передач, якщо між гравцем і партнером є суперник. Удар завдають зовнішньою частиною підйому. Стопа гравця розвернута носком усередину. Розгін прямий. Завдяки цьому удару м’яч можна спрямовувати по прямій лінії і дугою. Якщо удар виконують правою ногою, тоді до м’яча необхідно підходити зліва, і навпаки. Останній крок збільшений. Щоб надати м’ячу обертання, удар завдають не по центру, а збоку. Верхня частина тулуба нахилена в бік опорної ноги, руки трохи зігнуті в ліктях. 

Алгоритм навчання техніки: 

а) гравець виконує удари в підвішений м’яч;

 б) удари в м’яч, підкинутий вгору руками з місця і з розгону; 

в) удари в м’яч з відскоку;

 д) удари з льоту в м’яч, кинутий партнером; 

е) удари в нерухомий м’яч з місця; 

ж) удари в нерухомий м’яч зі стрибком на опорну ногу з одного кроку; 

и) удари в нерухомий м’яч після ходьби, бігу зі стрибком на опорну ногу; 

к) удари в м’яч, що котиться; 

л) удари в м’яч по воротах. 

Типові помилки під час навчання техніки виконання удару в м’яч зовнішньою частиною підйому: удар завдають зовнішньою частиною стопи;  носок гравця недостатньо розвернутий усередину. 

4.Зупинка м’яча серединою підйому.

Зупинки є засобом прийому та оволодіння м’ячем. Мета зупинки – зменшити швидкість м’яча, що котиться або летить, для здійснення подальших доцільних дій. Зупинки виконують ногою, тулубом і головою. Якщо м’яч летить, його зупиняють серединою підйому, внутрішньою частиною стопи, стегном, головою, животом, грудьми. Якщо м’яч котиться, його зупиняють внутрішньою і зовнішньою частинами стопи, підошвою. Після відскоку від землі м’яч зупиняють підошвою, внутрішньою, зовнішньою частинами стопи і підйому, стегном та грудьми. 

Зупинку м'яча серединою підйому використовують під час щільного прикривання гравця суперником. Нога, якою гравець виконує зупинку м'яча, винесена вгору-вперед, зігнута в коліні. Виконують зупинку м'яча, починаючи від стегна, вільним рухом відводять назад. Тулуб поступово нахиляється вперед, руки зігнуті в ліктях.

Алгоритм навчання техніки:

 а) імітація зупинки без м'яча;

 б) гравець виконує зупинку м'ячів різної ваги і величини;

 в) зупинка м'яча, якого вкинув партнер, після відскоку від землі; 

д) зупинка м'яча в повітрі, якого вкинув партнер. 

Типові помилки під час навчання техніки виконання зупинки м'яча « у повітрі серединою підйому: 

• низький винос ноги, якою гравець зупиняє м'яч; 

• гравець повільно опускає стопу ноги, якою виконує зупинку м'яча, що призводить до його далекого відскоку; 

• короткий контакт із м'ячем 

5.Рухлива гра.

“ В О Р О Н И  І  Г О Р О Б Ц І ” Дві команди шикуються на відстані одного метра у дві шеренги. Одна команда “горобці”, а друга – “ворони”. Ведучий оголошує назву команди, наприклад: “Ворони” і 29 ця команда намагається втікати. Друга команда, тобто “Горобці”, намагаються зловити. Перша команда відбігає за лінію, яка знаходиться за 15-20 метрів від розташування шеренги. Підраховують число спійманих, які продовжують грати в своїй команді. Гра продовжується кілька разів. Виграє та команда, яка впіймає більше гравців іншої команди. 

14.10.2024 Урок № 19

1.ЗРВ.

2.Розвиток спритності.

3.Удари по м’ячу зовнішньою частиною підйому.

4.Зупинка м’яча животом.

5.Естафета.

6. Д/З Присідання на одній нозі. https://www.youtube.com/watch?v=_6D-u7lQwmc&t=59s 

2.Розвиток спритності.

Спритність — це здатність людини виконувати певну вправу, рух, дію чи комплекс рухів за різних обставин у найменший проміжок часу з найменшою енергетичною тратою.

3.Удари по м’ячу зовнішньою частиною підйому.

Удари по м'ячу ногою виконують такими способами: внутрішньою стороною стопи; внутрішньою, середньою і зовнішньою частинами підйому; носком; п'ятою. Удари здійснюються по нерухомому м'ячу, по м'ячу, що котиться чи летить з місця, у русі, у стрибку, з поворотом, у падінні і т.д. 

Удар зовнішньою частиною підйому найчастіше застосовується для виконання різаних ударів. Структура рухів при ударах середньої і зовнішньої частин підйому подібна. Відмінності полягають у тому, що під час ударного руху гомілка і стопа повертаються всередину.

5.Естафета.

“НОСИЛЬЩИКИ” У цій естафеті беруть участь одночасно по два гравці від кожної команди. Ставши один за одним, вони тримають у руках дві палички довжиною 50-70 см., на яких лежать два м’ячі (середнього або великого розмірів). По команді вчителя “носильщики” переносять свій “вантаж” на відстань 10 м., обходять прапорець, повертаються до своєї команди і передають м’ячі наступній парі. Якщо м’яч впав, його можна підняти і продовжувати шлях із місця зупинки. Перемагає та команда, чиї “носильщики” виявляються більш кмітливими і швидшими. 

11.10.2024 Урок № 18

1. ЗРВ.

2.Удари по м’ячу серединою підйома.

3.Зупинки м’яча підошвою.

4.Розвиток координації.

5. Д/З Впр. на розвиток гнучкості. https://youtu.be/wK5KaVCz7ZA 

2.Удари по м’ячу серединою підйома.

Удар в м'яч серединою підйому за технікою виконання схожий з ударом внутрішньою частиною підйому, але деталі виконання дещо відрізняються. Цей удар застосовують, коли потрібно завдати удару на далекі відстані. Під час виконання цього удару вісь стопи опорної ноги гравця спрямована в напрямку удару.

Щоб зробити удар по м'ячу серединою підйому, треба відійти на кілька кроків назад від нього, розігнатися, в кінці розбігу опорна нога має бути на 10—15 см збоку від м'яча. Під час удару опорна нога піднімається на носок, щоб ногою, яка робить удар, не зачепити землю. 

3.Зупинки м’яча підошвою.

Зупинка м'яча - один з головних прийомів, якими повинен володіти футболіст.

Тому не шкодуй часу на оволодіння цим прийомом. Дуже уважно стеж за м'ячем. Пересувайся по полю так, щоб опинитися з м'ячем на одній лінії.

Не чекай, щоб м'яч потрапив тобі просто в ноги. Рухайся йому назустріч. Швидко вирішуй, як ти його зупиниш.

Доторкнувшись до м'яча, намагайся прийняти його м'яко, щоб він не відскочив від ніг.

Алгоритм навчання техніки: 

а) гравець випускає м'яч з рук і намагається виконати зупинку після другого відскоку від землі; 

б) партнер вкидає м'яч двома руками знизу, а гравець зупиняй його після другого відскоку від землі;

 в) зупинка м'яча після його першого відскоку від землі, зупинка м'яча під час ходьби і бігу. 

Типові помилки під час навчання техніки виконання зупинки:

• маса тіла не повністю перенесена на опорну ногу; 

• кут між підошвою і поверхнею поля замалий або завеликий; 

• гравець зупиняє м'яч не всією підошвою, а тільки нижньою частиною носка.

09.10.2024 Урок № 17

1.Правила гри у футбол.

2.ЗРВ.

3.Удари по м’ячу серединою підйома.

4.Зупинки м’яча підошвою.

5.Розвиток швидкості.

6.Д/З Стрибкові впр. https://www.youtube.com/watch?v=km9Hi0QL97A 

1.Правила гри у футбол.

 У  матчі беруть участь лише дві команди. Кількість гравців з кожної сторони обмежується одинадцятьма з урахуванням воротаря. Єдиним снарядом вважається м'яч. Польові гравці мають право контролювати і бити по ньому тільки ногами, за винятком викидання ауту. Основні правила футболу єдині для всіх асоціацій і турнірів, що проводяться під егідою ФІФА. 

Тривалість матчу-два тайми по 45 хвилин. При цьому суддя може додавати певну кількість часу за затримки ігри (заміни, травми і тощо). Між таймами повинен бути перерву до 15 хвилин.
Дотримання правил футболу контролюється тільки арбітром матчу і його помічниками за межами поля. Суддя визначає порушення, покарання за них, виявляє спірні моменти. Всі його рішення є остаточними.

Порушення правил

У сучасному регламенті чітко прописані всі аспекти недисципліновану поведінку футболістів та тренерів. 

Штрафний удар призначається за : 

• підніжку, 

• удар суперника, 

• стрибок в ноги, 

• агресивний поштовх, 

• плювок, затримку противника або часу,

•  навмисне торкання м'яча рукою. 

Подібне порушення в своєму штрафному майданчику карається 11-метровим (пенальті).

Окремим видом покарання є вільний удар. Він виконується за певні порушення в штрафній площі: 

• небезпечну гру проти суперника, 

• контроль м'яча воротарем більше 6 секунд, 

• дотик руками снаряда голкіпером після пасу партнера по команді.

Сучасні правила гри в футбол чітко визначають дії суддів щодо дисциплінарних санкцій. 

Жовта картка (попередження) дається за неспортивну поведінку, ненормативну лексику, систематичні порушення, зняття екіпіровки, затягування часу матчу. 

Обов'язково повинен каратися грубий і тактичний фол. Гравець видаляється з поля за два попередження, агресивна поведінка, плювок в кого-небудь, перешкода польоту м'яча у ворота рукою, за фол, який призвів до пенальті, за образи і заборонені жести.

Червона карта - пряма червона картка - це реакція судді на ігрову ситуацію, що склалася на поле. Арбітр подібним чином має право припиняти явні порушення, що відбиваються на характері матчу, на фізичному і психоемоційному стані учасників. Як правило, таке жорстке дисциплінарне покарання наслідок прояви надмірної агресивної поведінки футболістів, словесні образи, непристойні жести і дії, вчинені на адресу учасників матчу, включаючи суддівську бригаду.

 Прямим приводом для появи червоної картки в руках арбітра є «фол останньої надії», порушення, пов'язане зі спробою перешкодити гравцеві супротивної команди забити очевидний гол.

 За таке порушення, допущене в межах штрафного майданчика команди, що обороняється, винуватець отримує червону картку, а винна команда карається штрафним ударом з 11-ти метрової позначки (пенальті). За фол останньої надії червоною карткою може бути покараний як польовий гравець, так і воротар.

3.Удари по м’ячу серединою підйома.

Удар в м'яч серединою підйому за технікою виконання схожий з ударом внутрішньою частиною підйому, але деталі виконання дещо відрізняються. Цей удар застосовують, коли потрібно завдати удару на далекі відстані. Під час виконання цього удару вісь стопи опорної ноги гравця спрямована в напрямку удару. 

Щоб зробити удар по м'ячу серединою підйому, треба відійти на кілька кроків назад від нього, розігнатися, в кінці розбігу опорна нога має бути на 10—15 см збоку від м'яча. Під час удару опорна нога піднімається на носок, щоб ногою, яка робить удар, не зачепити землю. 

4. Зупинки м’яча підошвою.

Зупинка м'яча підошвою. Цей прийом використовується для зупинки м'ячів, що котяться

 Вихідне положення - обличчям до м'яча, маса тіла на опорній ночі Вісь стопи опорної ноги спрямована у той бік, звідки котиться м'яч Носок ноги, якою зупиняють м'яч, піднятий вгору, ноги трохи зігнути в колінних суглобах. Під час торкання м'яча підошву, якою виконую зупинку, дещо відтягують назад. 

Зупинка м'яча підошвою після його відскоку від землі. Техніка виконання зупинки м'яча підошвою після його відскоку від землі не відрізняється від техніки зупинки м'яча підошвою Різниця лише в тому, що кут між підошвою і поверхнею поля залежить від напрямку наближення м'яча до гравця. Якщо м'яч падає зверху то і кут буде більший 

5. Розвиток швидкості.

07.10.2024 Урок № 16 ( повторення попереднього уроку + додаток )

04.10.2024 Урок № 15

1.Правила безпеки на уроках з футболу.

2.ЗРВ.

3.Пересування у футболі.

4.Удари по м’ячу – внутрішньою частиною стопи.

5. Зупинки м’яча внутрішньою частиною стопи.

6.Розвиток швидкості.

7. Д/З Стрибкові впр.https://www.youtube.com/watch?v=zquD6fH-13A&t=3sт 

Додаток: Розвиток футболу в Україні

1.Правила безпеки на уроках з футболу.

1. Перед заняттями та змагальними іграми обов'язково виконати розминку.

2. При сильному вітру, зниженій температурі підвищеній вологості повітря час на проведення розминки необхідно збільшити.

3. Займатись тільки у спортивній формі.

4. Взуття (бутси або кросівки) підібрати за розміром.

5. Якщо футболісти виходять на поле у бутсах, обов'язково одягати щитки.

6. Заняття та ігри проводити тільки на рівному полі. 

7. Перед початком занять перевірити поле на наявність предметів, що можуть спричинити травми (каміння, скло, гілки дерев тощо).

8. До початку занять перевірити стійкість воріт. 

9. Не виснути на воротах.

10. Під час ігор та тренувань не стояти за воротами.

11. Не використовувати заборонені прийоми гри

12. Не перебігати поле під час ігор і тренувань.

3.Пересування у футболі.

Біг – один з основних засобів пересування у футболі. В футболі використовуються наступні різновиди бігу: звичайний, спиною уперед, схресним кроком, приставним кроком. Ходьба чергується з бігом та іншими видами пересувань і елементами техніки. 

Додаток:  Розвиток футболу в Україні

Серед науковців досі немає одностайної думки щодо часу і місця зародження футболу в Україні. Проте впевнено можна сказати, що ця спортивна гра розвивалася одночасно в багатьох містах: Києві, Харкові, Одесі, Миколаєві, Катеринославі ( м. Дніпро)  , Юзівці, Львові та ін.

Сучасний футбол в Україні почав розвиватися дещо пізніше, ніж у країнах Західної Європи. Причиною відставання було те, що територія України розподілялася між двома імперіями: більша частина до 1917 р. входила до складу Російської імперії, а західні землі та Закарпаття - до Австро-Угорської. З 1918 р. Галичина відійшла до Польщі, а Закарпаття - до складу створеної після Першої світової війни Чехословацької республіки. У 70-90-х роках 19 ст. футбол зародився в Одеському британському атлетичному клубі (ОБАК) та львівських (польському й українському) гімнастичних товариствах "Сокіл", які першими започаткували проведення показових ігор у футбол між членами своїх товариств, командами англійських службовців одеських концесійних підприємств і морських суден. 

О сновоположникам и одеського футболу були англійські службовці іноземних підприємств, які 1878 р. й організували "Одеський британськи й атлетичний клуб", що був першим  гбольним гуртком в Україні, який створили іноземці. Проте і правжнє визнання ця гра здобула в Одесі, починаючи з 1907 р. Крім Одеси, футбол почав стрімко розвиватися і в інших регіонах України. На сході України особливо бурхливого розвитку футбол набув з 1912 року. Також футбольні команди були створені в Одесі (1910), Києві (1911). Харкові (1912), Миколаєві (1915), з'явилися вони і в Юзівці, Краматорську, Херсоні, Єлисаветграді, Вознесенську.

 Футбольні матчі відбувалися в Полтаві, Сімферополі, Чернігові, Лозовій та інших містах України. Водночас самостійні розіграші проводили так звані "дикі", тобто незареєстровані команди Києва, Харкова, Одеси.

Після Другої світової війни ( 1945-1946 рр.) черкаська команда стає володарем Кубку та першості області. Масовими стали першості міст. Отже, як бачимо, практично у всіх регіонах України футбол був популярним вже досить давно. Необхідно зазначити, що під час Першої світової війни на теренах України проводилися благодійні матчі, прибутки від яких йшли на допомогу пораненим. Не припинялися футбольні поєдинки на території України і в 1918-1920 роках. Уже з 1922 р. проводилися змагання на кубок і першість України. Збірна України стала переможцем другого Всеросійського свята фізкультури (1924 р.), де вона обійшла команди Закавказзя та РСФСР. Бурхливо розвивався футбол 1935 р. у Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську. Тоді збірна України зустрілася в Парижі з футболістами професіонального клубу "Ред Стар Олімпік" і перемогла суперника з рахунком 6:1. 

За період 1930-1935 рр. клас гри наших футболістів настільки зріс, що було вирішено, починаючи з сезону 1936 р., проводити чемпіонат СРСР серед команд добровільних спортивних товариств і розіграш Кубка СРСР. 

02.10.2024 Урок № 14

1. ПОЗАЙМАЙСЯ🤸!!!

2. Повтори попередній матеріал.

3. Пройди тестування знань за модулем "Легка атлетика". https://onlinetestpad.com/4gxrhaplxnhfc 

30.09.2024 Урок № 13

1.ЗРВ.

2.Стрибкові вправи.

3.Стрибок у висоту з розбігу у спосіб «переступання».

4.Розвиток гнучкості.

5. Д/З Віджимання на брусах.https://www.youtube.com/watch?v=XfsXFDpH9b4 

4. Розвиток гнучкості.

27.09.2024 Урок № 12

1.ЗРВ.

2.СБВ.

3.Біг 100м.

4. Підготуватися до тестування знань за модулем " легка атлетика ".

5.Д/З Впр. на гнучкість.https://youtu.be/wK5KaVCz7ZA 

3.Біг 100м. ( повторіть попередній матеріал)

Біг на 100 м відноситься до легкоатлетичних дисциплінах, при яких забіги проводяться на короткі дистанції. Такий біг вимагає високої координації рухів і вміння розвивати великі швидкості за малі проміжки часу. Стометровий біг повинен виконуватися з дотриманням особливої техніки, а також вимагає тривалої підготовки. 

Перш ніж вчитися стартувати з колодок, потрібно освоїти старт з положення падіння. Встаньте прямо, руки по швах, і починайте нахилятися вперед. Зробіть перший крок за мить до падіння. Та нога, якою ви зробите крок, буде махової. У момент старту з колодок вона буде знаходитися позаду.

Наступний крок — старт з положення падіння з низького старту. Нахиліться вперед, зігнувшись навпіл. Махова нога трохи позаду поштовхової. Опустіть руки вниз, але не торкайтеся доріжки. Нахиляйтеся до тих пір, поки не почнете падати, і тільки тоді починайте рух вперед. Встановлюємо підстава колодок, відступивши від лінії старту на довжину однієї стопи. Стежте, щоб воно знаходилося рівно посередині бігової смуги. Наступіть на підставу, щоб поліпшити його фіксацію на поверхні.

Першу колодку встановлюємо на відстані двох стоп від лінії старту. Другу — на одну стопу від першої колодки або на три від лінії старту. Кут нахилу колодок встановлюється індивідуально. Зазвичай для поштовхової ноги, яка знаходиться ближче до стартової лінії, колодка встановлюється в нижню або передостаннє місце. Колодка для махової ноги встановлюється на більш високому положенні. Заходити на колодки потрібно спереду, а не зверху. Встаньте перед ними, упріться руками в підлогу, після чого поставте на колодку ноги і опустіть коліна.

Вдалий старт дає вам переваги для швидкого стартового розбігу. Розбіг — це перша третина дистанції, яка долається на швидкості 90-95% від максимальної. Чим вище кваліфікація бігуна, тим більшу частину дистанції становить розбіг.

Після старту тіло знаходиться у вимушеному зігнутому стані. Пам’ятайте, що перші кроки розгону повинні бути частими, а довжина кроку — оптимальною для збереження обраного нахилу корпусу. Не намагайтеся повністю випростатися в перший момент бігу. Якщо ви відразу ж випросталась і спрямуйте погляд вперед, ви втратите час і умови для ефективного розбігу. Випрямляйте тіло поступово, за перші 7-10 кроків руху. На третьому етапі дистанції — приблизно 20-30 метрів після розбігу — необхідно рухатися з максимальною швидкістю. Руки зігнуті в ліктях і інтенсивно рухаються вздовж тулуба. Не піднімайте їх високо, намагайтесь працювати руками за напрямком руху. Ваша техніка бігу повинна бути звичною. Не намагайтеся штучно збільшити довжину кроку, викидаючи ногу вперед. На останньому етапі забігу швидкість спринтера зазвичай знижується на 3-8%. Але близький фініш — це не привід зупинятися навмисно. Навпаки, зберіться для фінального кидка. У змаганнях перемагає той спортсмен, у якого вище бігова витривалість. 

25.09.2024 Урок № 11

1.Особливості гігієни легкоатлета.

2.ЗРВ.

3.СБВ та стрибкові впр.

4.Біг 100м.

5.Стрибок у висоту з розбігу у спосіб «переступання». ( матеріал у попередніх уроках №8,9 )

6. Д/З Присідання. https://www.youtube.com/watch?v=WrIu5qzWY-U  

1. Особливості гігієни легкоатлета.

Гігієна у вузькому розумінні - це комплекс профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення гігієнічних норм і збереження здоров'я людини в умовах занять фізкультурою і спортом. Не дивлячись на те, що фізична активність зміцнює імунну систему людини і є запорукою доброго здоров'я, недотримання правил гігієни в період тренувань, може привести до серйозних проблем організму. 

Особиста гігієна – це сукупність гігієнічних правил зі встановленням певного способу життя, в основі якого є розпорядок дня з розумним поєднанням праці і відпочинку, занять фізичними вправами і спортом, гігієною тіла (доглядом за шкірою, волоссям, порожниною рота та ін.), раціональним збалансованим харчуванням, гігієною сну, одягу, взуття, житла і робочого місця, що їх дотримання сприяє збереженню і зміцненню здоров'я людини. Правила і норми особистої гігієни повинні виконуватися з урахуванням стану здоров'я, віку, статі, професії й індивідуальних особливостей людини. Недотримання норм особистої гігієни приносить шкоду здоров'ю.

Основні фактори гігієни спортсмена: режим дня, правила харчування, послідовність тренування та відпочинку, активний відпочинок, гігієна тіла, гігієна речей якими користується спортсмен.

Гігієна спортсмена вимагає дотримання правильного режиму дня, догляду за своїм тілом, одягом, взуттям, спортивним інвентарем; загартовування організму і дотримання заходів, які охороняють від різних захворювань. У режимі дня враховується не тільки розпорядок дня (підйом, зарядка, туалет і т.д.), але і весь складний процес тренування, навчання, роботи, відпочинку. 

Розмаїтість умов побуту спортсменів не дає можливість установити для всіх єдиний побутовий режим. Однак існують загальні гігієнічні правила, що повинні виконуватися в будь-яких умовах і періодах підготовки. Спортсмен або фізкультурник, який переносить великі фізичні навантаження, має спати в добу 8-9 годин. Сон – це гальмування кліток головного мозку, затримка їх діяльності. Відпочивати протягом дня рекомендується активно. Прийом їжі перед початком змагань повинен бути за 3-4 год до старту по плаванню і бігу. За 1-1,5 год до старту по плаванню і бігу можна рекомендувати прийом 50-60 м глюкози і 200 мг вітамінів С. та ін.

4.Біг 100м. 

Біг на 100 м відноситься до легкоатлетичних дисциплінах, при яких забіги проводяться на короткі дистанції. Такий біг вимагає високої координації рухів і вміння розвивати великі швидкості за малі проміжки часу. Стометровий біг повинен виконуватися з дотриманням особливої техніки, а також вимагає тривалої підготовки. 

Перш ніж вчитися стартувати з колодок, потрібно освоїти старт з положення падіння. Встаньте прямо, руки по швах, і починайте нахилятися вперед. Зробіть перший крок за мить до падіння. Та нога, якою ви зробите крок, буде махової. У момент старту з колодок вона буде знаходитися позаду.

Наступний крок — старт з положення падіння з низького старту. Нахиліться вперед, зігнувшись навпіл. Махова нога трохи позаду поштовхової. Опустіть руки вниз, але не торкайтеся доріжки. Нахиляйтеся до тих пір, поки не почнете падати, і тільки тоді починайте рух вперед. Встановлюємо підстава колодок, відступивши від лінії старту на довжину однієї стопи. Стежте, щоб воно знаходилося рівно посередині бігової смуги. Наступіть на підставу, щоб поліпшити його фіксацію на поверхні.

Першу колодку встановлюємо на відстані двох стоп від лінії старту. Другу — на одну стопу від першої колодки або на три від лінії старту. Кут нахилу колодок встановлюється індивідуально. Зазвичай для поштовхової ноги, яка знаходиться ближче до стартової лінії, колодка встановлюється в нижню або передостаннє місце. Колодка для махової ноги встановлюється на більш високому положенні. Заходити на колодки потрібно спереду, а не зверху. Встаньте перед ними, упріться руками в підлогу, після чого поставте на колодку ноги і опустіть коліна.

Вдалий старт дає вам переваги для швидкого стартового розбігу. Розбіг — це перша третина дистанції, яка долається на швидкості 90-95% від максимальної. Чим вище кваліфікація бігуна, тим більшу частину дистанції становить розбіг.

Після старту тіло знаходиться у вимушеному зігнутому стані. Пам’ятайте, що перші кроки розгону повинні бути частими, а довжина кроку — оптимальною для збереження обраного нахилу корпусу. Не намагайтеся повністю випростатися в перший момент бігу. Якщо ви відразу ж випросталась і спрямуйте погляд вперед, ви втратите час і умови для ефективного розбігу. Випрямляйте тіло поступово, за перші 7-10 кроків руху. На третьому етапі дистанції — приблизно 20-30 метрів після розбігу — необхідно рухатися з максимальною швидкістю. Руки зігнуті в ліктях і інтенсивно рухаються вздовж тулуба. Не піднімайте їх високо, намагайтесь працювати руками за напрямком руху. Ваша техніка бігу повинна бути звичною. Не намагайтеся штучно збільшити довжину кроку, викидаючи ногу вперед. На останньому етапі забігу швидкість спринтера зазвичай знижується на 3-8%. Але близький фініш — це не привід зупинятися навмисно. Навпаки, зберіться для фінального кидка. У змаганнях перемагає той спортсмен, у якого вище бігова витривалість. 

20.09.2024 Урок № 10

ПОЗАЙМАЙСЯ🤸!!!

19.09.2024 Урок № 9 ( повторення попереднього уроку + додаток )

18.09.2024 Урок № 8

1.ЗРВ.

2.Спец. Бігові та стрибкові впр.

3.Біг 60м. 

4.Стрибок у висоту у спосіб "переступання".

5.Розвиток гнучкості.

6. Д/З Піднімання ніг з вису. https://www.youtube.com/watch?v=teh4DOVBsJg 

7. Додаток: Розвиток координації.

16.09.2024 Урок № 7

1.ЗРВ.

2.Спец. Бігові та стрибкові впр.

3.Біг 60м. 

4.Стрибок у довжину з місця.

5.Розвиток гнучкості.

6. Д/З Піднімання ніг з вису. https://www.youtube.com/watch?v=teh4DOVBsJg 

2. Спец. Бігові та стрибкові впр.

Біг – це дисципліна, що вимагає від себе багато часу та зусиль. Власне зусилля повинні бути спрямовані не лише на біг, а й на різноманітні силові вправи; їх ще називають СБВ – спеціальні бігові вправи. Про це в сьогоднішній статті.

Молоді спортсмени-аматори прагнучи швидких результатів від бігу забувають про важливу складову будь-якого виду спорту – силові тренування. Бігуни-професіонали такі вправи називають СБВ. СБВ робляться для правильної постановки техніки бігу, корекції техніки бігу, тобто для безпечного, правильно та красивого бігу.

1. Біг приставними кроками.

2. Біг з високим підніманням стегна-колін. 

3.  Біг із закиданням п’яток назад 

4.  Оленячий біг. 

5. Біг на прямих ногах 

6.   Велосипед.

7.  Випади.

8. Біг дрібними кроками. 

9. Біг з підскоком на одній нозі.

10. Біг з стрибками на одній нозі, але приземленням на дві.

11.  Стрибок на прямій нозі.

12. Під час виконання СБВ необхідно мати міру. Тому що вправи виконуються нескладно і хоча виснажують, але за деякий час втома пропадає.

4.Стрибок у довжину з місця.

Вихідне положення перед розбігом має бути спрямоване на концентрацію уваги. Рух починається нахилом уперед. Перші кроки виконуються з великою, майже граничною інтенсивністю, що дозволяє досягати ефективної ритмо-темпової структури розбігу. 

Існує два варіанти розбігу. Перший варіант – з поступовим нарощуванням швидкості, яка досягає максимальної величини перед відштовхуванням. Другий варіант – з порівняно швидким нарощуванням розбігу та утриманням швидкості до відштовхування. Перша частина розбігу нагадує біг спринтера з низького старту. Тулуб нахилений уперед, руки працюють енергійно. До середини розбігу тулуб випрямляється й утримується в такому положенні до передостаннього кроку. Наприкінці розбігу, підтримуючи, а часом, і трохи збільшуючи досягнуту швидкість, стрибун рухається вільно, без зайвої напруги, що дозволяє йому швидко перейти до фази відштовхування. Для більшої точності розбігу, зазвичай, стрибун робить контрольну відмітку за шість бігових кроків від бруска, на який він повинен потрапити поштовховою ногою. 

13.09.2024 Урок № 6

1.ЗРВ.

2.СБВ та стрибкові впр.

3. Біг 60м.

4. Стрибок у довжину з місця

5.Розвиток швидкості: біг 3х30м.

6.Розвиток гнучкості. 

7.Д/З Присідання на одній нозі. https://www.youtube.com/watch?v=_6D-u7lQwmc 

3. Біг 60м.

Основними завданнями в тренуванні спринтера є: 

– підвищення рівня загальної фізичної підготовки; 

– розвиток загальної витривалості, як основи для вдосконалення інших фізичних якостей; 

– удосконалення техніки бігу на короткі дистанції; 

– удосконалення швидкісно-силових здібностей;

 – удосконалення спеціальної витривалості;

 – виховання необхідних морально-вольових якостей;

 – набуття змагального досвіду.

Важливу роль при бігу на короткі дистанції відіграє дихання. Перед стартом, незалежно від довжини дистанції, спринтер робить кілька глибоких вдихів. За командою «Увага!» вдих затримується до початку пострілу, що сприяє кращій фіксації прийнятого положення й більш енергійним наступним діям. Початок бігу супроводжується мимовільним напіввидихом і вдихом. Під час бігу по дистанції, особливо на дистанції  із-за високої потреби організму в кисні, спортсмен дихає часто й неглибоко. 

4. Стрибок у довжину з місця.

Стрибок у довжину – це проста й доступна фізична вправа, що має велике прикладне значення.

Стрибок - природний спосіб долання  перешкод, який характеризується короткочасним нервово - м'язовим зусиллям. Стрибкові  вправи сприяють зміцненню м'язів  ніг, розвивається сила, швидкість, гнучкість, спритність, навчають орієнтуватися у просторі.

Техніка виконання стрибка

 Вихідне положення: стійка ноги нарізно на ширині ступні, ступі паралельно, носки біля визначеної лінії. Перед початком стрибка треба підвестися на носки, підняти руки вгору, потім опуститись на всю ступню, ноги напівзігнуті, руки відвести назад, тулуб нахилити вперед (положення «старт плавця»). Під час виконання стрибка відштовхуємось двома ногами і робимо водночас  мах руками  вперед - вгору, енергійно випрямляється тулуб. У фазі польоту ноги згинаються, коліна підтягуються до грудей, руки вперед. Все  тіло спрямовано уперед. Приземлення виконується тільки на напівзігнуті ноги, руки вперед, забезпечуючи тим самим м'яке стійке приземлення.

5.Розвиток швидкості: біг 3х30м з проміжками відпочинку між підходами до відновлення самопочуття.

6.Розвиток гнучкості. 

Гнучкість — це абсолютний діапазон рухів у суглобі чи декількох суглобах, що досягається в динамічних чи статичних умовах під дією зусиль м'язів чи зовнішніх силових впливів. Гнучкість є однією з п'яти основних фізичних якостей людини.

11.09.2024 Урок № 5

1.Комплекс ЗРВ.

2.СБВ.

3.Біг 60м.

4.Розвиток координації.

5.Д/З Згинання, розгинання рук в упорі.

3. Біг на 60 м.

Біг на 60 м, 100 м. є типовою швидкісною вправою, що характеризує виконання короткочасної роботи м'язів максимальної потужності. Виконується з стартових колодок так і без колодок. 

Біг на 60 метрів є спринтерською дисципліною легкої атлетики. Вона входить до програми легкоатлетичних чемпіонатів у приміщенні, в якій домінують зазвичай найкращі бігуни на дистанції 100 метрів. На відкритому повітрі змагання з бігу на 60 метрів проводяться вкрай рідко.  

 Біг починається з низького старту, відразу після старту повинні розвивати максимальну швидкість і підтримувати її до фінішу.

Кожен при виконанні бігу на короткі дистанції приймає положення низького старту. Він виконується зі стартових колодок, якщо біг виконується на ґрунті то викопуються маленькі ямки. Встановлює стартові колодки так, щоб він міг прийняти зручне положення для швидкого старту і бігу. Перша колодка з меншим кутом встановлюється позаду стартової лінії на відстані 2 ступнів або довжини гомілки, а другу, з більшим кутом, - на одну ступню позаду першої. Ширина між колодками дорівнює ширині ступні.

За командою «На старт» стань перед стартовими колодками, присядь і обіприся спочатку однією, а потім другою ногою об колодку. Розставивши руки на ширині плечей, обіприся ними у ґрунт перед стартовою лінією. При цьому плечі мають знаходитися над стартовою лінією. Спрямуй погляд на бігову доріжку і у цьому положенні чекай на команду «Увага».

За командою  «Увага» коліно ноги, що знаходиться позаду , відірви від землі, таз при цьому піднімається на рівні плечей.

За командою «Руш» тіло миттєво випрямляється вперед – вгору, ноги відштовхуються від колодок. Погляд спрямуй вперед на бігову доріжку. Нахил тіла повинен зменшуватись через 6-8 кроків, і тільки потім приймає вертикальне положення. Швидкість бігу на короткі дистанції  залежить від частоти роботи рук. Уміння фінішувати теж має дуже важливе значення. Для збереження максимальної швидкості на останніх метрах дистанції необхідне певне зусилля.спіх багато залежить від фінішного кидка. Під час заняття бігом дуже важливо вміти правильно дихати. Ритм дихання – суто індивідуальний. Швидкість бігу впливає на ритм дихання. Вдихати завжди треба через ніс, а видихати через ніс та напіввідкритий рот. Під час великих навантажень можна дихати і через ніс і через рот.

09.09.2024 Урок № 4

1.ЗРВ.

2.Спец. Бігові та стрибкові впр.

3.Біг 30м.

4.Розвиток координації.

5. Д/З стрейч - вправи https://studio.youtube.com/video/wK5KaVCz7ZA/edit 

3.Біг 30м.

Спринтерський біг відноситься до групи  вправ з максимальною інтенсивністю.  Бігові рухи виконуються з великою амплітудою та високою частотою рухів. 

За командою «На старт!» треба  стати перед стартовою лінією. Сильнішу  ногу поставити упритул  до стартової лінії, не наступаючи на неї. Другу ногу виставити на 1-2 ступні назад  із упором на носок і рівномірно розподілити масу тіла на обидві ноги. Руки вільно опустити вздовж тіла, тулуб та голову тримай прямо.

За командою «Увага!» учень згинає ноги в колінах, тулуб  нахиляє під кутом 45 градусів  до доріжки. Згинаючи руки у ліктях, одна рука вперед,  іншу різнойменну нозі, що стоїть попереду,  назад. Вага тіла переноситься на ногу, що стоїть попереду.

За командою «Руш!» різко починай біг вперед, не розгинаючи тулуба. Перші 5-6 кроків мають бути трохи коротшими за наступні. Це допоможе краще розігнатись і досягти найбільшої стартової швидкості.

Під час бігу тулуб трохи нахилити уперед. Ногу, якою відштовхувалися, повністю випрямляй.  Другу ногу згинай у коліні при цьому стегно рухається  вперед угору  і досягає найбільшої висоти у мить поштовху. Намагайся ставити ступні на одну лінію. Руки зігни у ліктях (під прямим кутом) і виконуй ними рухи  вперед-назад. Ритмічно дихай. 

Фінішування - перетинання фінішної лінії на максимальній швидкості . Після фінішування треба продовжувати рух уперед з переходом на крок . Під час фінішування спрямувати груди  уперед, намагаючись першим перетнути фінішну лінію.

06.09.2024 Урок № 3

1.Оздоровче та прикладне значення легкої атлетики.

2.ЗРВ.

3.СБВ.

4.Біг 30м.

5.Розвиток координації. 

Д/З стрибки на скакалці. https://www.youtube.com/watch?v=aySAniHVodM&t=103s

04.09.2024 Урок № 2

1. ЗРВ. 

2. СБВ.

3. Біг 30м.

4. Розвиток координації. 

5. Д/З Підтягування на перекладині. 

• https://www.youtube.com/watch?v=5DWsatVVnJI ( для дівчат )

• https://www.youtube.com/watch?v=QBPWsMY_G5o ( для хлопців )

02.09.2024 Урок № 1

1. Ознайомлення учнів з правилами безпеки під час занять легкою атлетикою.

2. Класифікація видів л/а.

3. Комплекс ЗРВ.

4. СБВ.

5. Біг на 30м.

6. Розвиток координації. 

7. Д/З Підтягування. 

• https://www.youtube.com/watch?v=5DWsatVVnJI ( для дівчат )

• https://www.youtube.com/watch?v=QBPWsMY_G5o ( для хлопців )

1. Ознайомлення учнів з правилами безпеки під час занять легкою атлетикою.

• При сильному вітру, зниженій температурі та підвищеній во­логості повітря необхідно збільшити час на проведення розминки.

• Взуття повинне мати підошву, яка унеможливлює ковзання.

• Не перетинати зони бігу, стрибків, метання під час занять на них інших осіб.

• Проведення занять на спеціально обладнаних бігових до­ріжках, поверхня яких рівна й неслизька. Доріжка повинна продовжуватись не менше, ніж на 15 м за лінію фінішу.

• Під час бігу на короткі дистанції при груповому старті необхідно бігти по своїй доріжці.

• Виключити різку миттєву зупинку.

• Не бігти по біговій доріжці за годинниковою стрілкою.

• Ретельно розрихляти пісок у стрибковій ямі - місці призем­лення.

• Не виконувати стрибки на нерівному, рихлому або слизькому грунті. Не приземлятися на руки.

• Граблі та лопати не залишати в місцях занять.

• Граблі класти на землю зубцями донизу, шиповки - шипа­ми донизу.

2. Класифікація видів л/а.

Легка атлетика – це вид спорту, який включає в себе: спортивну ходьбу, біг, стрибки, метання та багатоборства, які в свою чергу поділяються на види. 

Слово “атлетика” в перекладі з давньогрецької означає “боротьба”. У Древній Греції атлетами називали тих, хто змагався у силі та спритності. У теперішній час атлетами називають фізично розвинених, сильних людей, людей, які ціле направлено займаються спортом для досягнення високих спортивних результатів. 

Легкоатлетичні вправи мають великий вплив на організм людини. Вони розвивають силу, швидкість, витривалість, покращують рухливість у суглобах, дозволяють придбати широке коло рухових навиків. Така фізична підготовка особливо необхідна у молодому віці. Широке застосування легкоатлетичних вправ позитивно впливає на підвищення функціональних можливостей організму. Забезпечує високу працездатність. 

Ходьба – звичайний спосіб людини. Чудова фізична вправ для людей любого віку. При тривалій ходьбі у роботу включаються всі групи м’язів, посилюється діяльність серцево-судинної системи, дихальної, збільшується обмін речовин, що має велике оздоровче значення. 

У змаганнях застосовується спортивна ходьба – більш складна за технікою виконання, ніж звичайна. Вона вимагає більш високої, ніж у звичайній ходьбі, інтенсивності роботи і, звичайно, більше енергетичних витрат. 

Спортивна ходьба в значній мірі впливає на організм людини, розвиває його внутрішні органи та системи, поліпшує працездатність, позитивно впливає на розвиток сили і особливої витривалості. Змагання зі спортивної ходьби проводяться на доріжках стадіонів та на звичайних шосейних дорогах на дистанціях від 3 км до 50 км. Учасники змагань зі спортивної ходьби повинні виконувати особливості техніки спортивної ходьби - ні на мить не втрачати опорної фази (фаза польоту свідчить про перехід спортсмена на біг). За таке порушення судді знімають спортсмена зі змагань. 

Біг – найбільш розповсюджений вид фізичних вправ, який входить до багатьох видів спорту (футбол, баскетбол). В залежності від довжини дистанції та від швидкості, з якою її долають, розвиваються ті чи інші якості людини. У процесі занять бігом виховуються такі якості. Як швидкість, витривалість, спритність. В змаганнях з легкої атлетики різні види бігу та естафет займають ведуче місце. 

Бігові дистанції розподіляються на: 

• гладкий біг; 

•  біг з перешкодами; 

• естафетний біг; 

• кросовий біг. 

Гладкий біг, в свою чергу, включає: 

• біг на короткі дистанції ( відрізки від 30 до 400 м); 

• біг на середні дистанції (відрізки 800 – 1500 м); 

• біг на довгі дистанції (відрізки від 3000 м і більше). Найдовша легкоатлетична дистанція (марафон) дорівнює 42 км 195 м. 

Біг на короткі дистанції (спринт) проводиться з низького старту. Середні та довгі дистанції проводяться з високого старту. 

Біг з перешкодами розподіляється на два виді: 

• біг з бар’єрами на відрізках 100 м та 400 м. 

•  біг з перешкодами на відрізках 2000 м (жінки) та 3000 м. (чоловіки). 

• Естафетний біг – командний, у якому дистанція розділена на етапи однакової ( 4 х 100 м, 4 х 400 м) або різної ( 100 м + 200 м + 300 м та ін.) довжини. 

Мета естафетного бігу – як найшвидше пронести естафету (естафетну паличку) від старту до фінішу.

Стрибки – технічно складний вид легкої атлетики, одна з кращих вправ для зміцнення м’язів ніг і тулуба. при заняттях стрибками удосконалюється вміння володіти своїм тілом, розвиваються сила, швидкість, спритність. 

Легкоатлетичні стрибки діляться на: 

• стрибки у довжину з розбігу; 

• стрибки у висоту з розбігу; 

• стрибки у висоту з жердиною;

• потрійний стрибок. 

Метання – вправи у штовханні та метанні спеціальних снарядів на дальність. Метання розвивають такі якості, як сила, швидкість, сприяють гармонійному розвитку м’язів всього тіла. 

Метання розподіляються на: 

• штовхання ядра; 

• метання списа; 

• метання диска; 

• метання молота. 

Багатоборства включають у себе різні види бігу, стрибків та метань.

Багатоборства розподіляються на: семиборство (жінки); десятиборство (чоловіки). 

4. Біг на 30м.

Спринтерський біг відноситься до групи  вправ з максимальною інтенсивністю.  Бігові рухи виконуються з великою амплітудою та високою частотою рухів. 

За командою «На старт!» треба  стати перед стартовою лінією. Сильнішу  ногу поставити упритул  до стартової лінії, не наступаючи на неї. Другу ногу виставити на 1-2 ступні назад  із упором на носок і рівномірно розподілити масу тіла на обидві ноги. Руки вільно опустити вздовж тіла, тулуб та голову тримай прямо.

За командою «Увага!» учень згинає ноги в колінах, тулуб  нахиляє під кутом 45 градусів  до доріжки. Згинаючи руки у ліктях, одна рука вперед,  іншу різнойменну нозі, що стоїть попереду,  назад. Вага тіла переноситься на ногу, що стоїть попереду.

За командою «Руш!»  різко починай біг вперед, не розгинаючи тулуба. Перші 5-6 кроків мають бути трохи коротшими за наступні. Це допоможе краще розігнатись і досягти найбільшої стартової швидкості.

Під час бігу тулуб трохи нахилити уперед. Ногу, якою відштовхувалися, повністю випрямляй.  Другу ногу згинай у коліні при цьому стегно рухається  вперед угору  і досягає найбільшої висоти у мить поштовху. Намагайся ставити ступні на одну лінію. Руки зігни у ліктях (під прямим кутом) і виконуй ними рухи  вперед-назад. Ритмічно дихай. 

Фінішування - перетинання фінішної лінії на максимальній швидкості . Після фінішування треба продовжувати рух уперед з переходом на крок . Під час фінішування спрямувати груди  уперед, намагаючись першим перетнути фінішну лінію.