Гр.№ 5/24

31.10.2024 Урок № 27

01.11.2023 Урок № 27

1.Правила техніки безпеки на уроках з баскетболу.

2.ЗРВ.

3.Бігові та стрибкові впр.

4.Пересування та зупинки баскетболі.

5.Передачі м’яча – двома руками від грудей в умовах протидії захисників.

6.Передачі м’яча– двома руками знизу в умовах протидії захисників

7.Ловіння м’яча – однією та двома руками грудей в умовах протидії захисників.

8. Д/З Впр. для розвитку швидкості.https://www.youtube.com/watch?v=NP4hk9HsosA&t=16s 

1. Правила техніки безпеки на уроках з баскетболу.

1.Бути уважним і зосереджиним під час пояснення, розповіді, показу  і виконання вправ, завдань та ін.

2.Виконувати розминку, імітаційні та спеціальні вправи.

3.Без дозволу вчителя не починати виконання вправ.

4.Не розслаблятися і не відволікатися під час виконання вправ і завдань.

5.Не починати виконання вправи або завдання без точного уявлення про його технічні особливості.

6.надавати необхідну допомогу однокласникам за потреби.

7.Перед урок зняти всі прикраси, що можуть спричинити травми.

8.Довге волосся повинно бути зібране в "хвіст" або запетене в косу.

9.Нігті мають бути коротко обстрижені.

10.Окуляри повинні бути на резинці.

11.Не кидати м'яч під ноги гравцям.

12.Не передавати або подавати м'яч ногою.

13. Про своє погане самопочуття або травми ( або свого товарища ) негайно повідомимти вчителя.

14.Заборонено без дозволу вчителя брати інвентар і виконувати фізичн вправи; без нагляду вчителя перебувати в спортивній залі та виконувати кидки в кошик.

15.Категорично заборонено висіти на діжці кільця, залазити на баскетбольний щит.

Під час ведення м'яча

1. Не бити по м'ячу кулаком або долонею.

2. Не дивитися на м'яч, а бачити ігрове поле, партнерів, суперників.

3. Уникати зіткнень

 Під час  передач м'яча

1. Не ставити пальці вперед, назустріч передачі.

2. Не передавати м'яч різко з близької відстані.

3. Не передавати м'яч, якщо він не долітає, а виконувати переміщення.

 Під час кидків в кошик

1. Не бити по руках.

2. Не штовхати в спину.

3. Не кидати через руки.

4. Не стояти під кошиком.

5. Не наступати на ноги.

6. Не відбирати м'яч зі спини.

Під час гри 

1. Не штовхати в спину і ліктями.

2. Не забирати м'яч у двох.

3. Не ставити підножок.

4. Не вибивати м'яч зверху під час ведення його суперником.

5. Не бити по руках.

6. Не виривати м'яч ззаду, через стегно, однією рукою.

7. Не чіпляти суперника за руки.

Необхідно дотримуватися правил гри в баскетбол, дисципліни, зупиняти товарища, який її порушує, шанобливо ставитися до команди суперника.

4.Пересування та зупинки баскетболі.

Основна стійка баскетболіста – положення, що дає можливість контролювати рівновагу. Спочатку ноги слід поставити разом на лінії, потім зробити крок лівою в сторону на ширину плечей і забрати ногу за лінію, передню частину стопи розвернути зовні. Необхідно ніби сісти на стілець, голову тримати прямо, спину прямо, ноги глибоко зігнути в колінах. Руки зігнути в ліктях і бути готовим ловити м’яч. Ніс, підборіддя та середина живота знаходяться на одній лінії. Тепер слід узяти до рук м’яч – це буде стійкою «потрійна загроза». М’яч у «точці прицілювання»: з неї можна виконати передачу, розпочати ведення або виконати кидок. Ось чому таке положення баскетболіста називається стійкою «потрійна загроза». 

Способи переміщення гравців у баскетболі вивчають спочатку окремо, потім у поєднанні. 

• Ходьбу використовують у грі при зміні позиції гравця в умовах, коли немає потреби діяти швидко. 

• Біг забезпечує швидку зміну позиції. Спочатку вивчають біг обличчям уперед, потім приставним кроком у сторони, вперед і назад, відтак спиною вперед. З

• упинку вивчають паралельно з бігом: спочатку засвоюють спосіб зупинки кроком, потім стрибком. Важливо від самого початку вчити таким чином, щоб не змінювалася ширина кроку і не сповільнювалася швидкість бігу перед зупинкою, а перший крок зупинки був би широким.

• Повороти вперед і назад вивчаються паралельно. При навчанні поворотів необхідно стежити за правильним положенням ніг (особливо опорної) і рівномірним розподілом загального центру тяжіння. Виховувати навички 48 спостереження й оцінювання обстановки, відповідно до яких слід виконувати поворот. При вивченні стрибків необхідно навчити правильного відштовхування (у бажаних напрямах), висоти зльоту, координації рухів у безопорному положенні і правильного приземлення. Спочатку вивчають стрибки з місця, а потім в русі поштовхом однією і двома ногами.

7. Ловіння м’яча – однією та двома руками грудей в умовах протидії захисників.

Ловлення м’яча – прийом, за допомогою якого гравець може впевнено заволодіти м’ячем і вжити з ним подальші атакувальні дії. Ловлення м’яча є і вихідним положенням для наступних передач, ведення або кидків. Тому структура рухів повинна забезпечувати чітке і зручне виконання наступних прийомів. Вибір певного способу ловлення м’яча і його різновиди залежать від положення гравця щодо м’яча, що летить, динаміки переміщення гравця, висоти і швидкості польоту м’яча. Є два види ловлення м’яча: ловлення м’яча двома руками і ловлення м’яча однією рукою. 

30.10.2024 Урок № 26

1. Позаймайся.

2. Повтори попередній матеріал.

3. Пройди перевірку знань з варіативного модулю "Футбол".https://onlinetestpad.com/wn4x7acnme7ny 

29.10.2024 Урок № 25

1.ЗРВ.

2.Елементи гри воротаря.

3.Жонглювання м’ячем.

4.Обманні рухи фінти.

5.Навчальна гра.

5.Д/З Впр. на розвиток координації. https://www.youtube.com/watch?v=84lb6gMvq80&t=5s 

2.Елементи гри воротаря.

Основний спосіб техніки гри воротаря. Найчастіше він ловить м'яч обома руками. Залежно від напрямку, траєкторії і швидкості руху м'яча ловлення виконують знизу, зверху чи збоку. Ловлення м'яча, точка перетинання траєкторії якого з лінією воріт через ігрову ситуацію знаходиться на значній відстані від воротаря, здійснюється в падінні. Воротар постійно переміщується до такої передбачуваної точки. 

1. Ловлення знизу використовується для оволодіння м'ячами, котрі котяться, опускаються і низько (до рівня живота) летять назустріч воротарю. 

2. Ловлення зверху застосовується для оволодіння м'ячами, котрі летять по середньовисокій (на рівні грудей і голови), високій і спадній траєкторії. М'ячі, котрі високо летять, слід ловити двома руками зверху в стрибку.

3.  Ловлення у падінні — ефективний спосіб оволодіння м'ячами, направленими зненацька, точно і сильно убік від воротаря; перехоплення передач уздовж воріт; відбирання м'яча в ногах у суперника.

4. Якщо не можна виконати ловлення (через протидію суперника, велику силу удару, важкодосяжність м'яча і т.д.) — м'яч відбивають. Назустріч м'ячу, котрий летить, швидко виноситься одна чи дві руки. Відбивання здійснюють найчастіше долонями (іноді удар м'яча припадає на передпліччя). М'яч рекомендується спрямовувати в бокову сторону від воріт. М'ячі, котрі летять на значній відстані від воротаря, слід відбивати однією рукою в падінні.

5. Відбивання м’яча. Щоб перепиняти "прострільні" і "навісні" передачі, воротарю необхідно відбити м'яч на значну відстань. Для цього застосовується удар по м'ячу одним чи двома кулаками. Воротар відбиває м'яч на місці, у кроці, після різних переміщень і, особливо часто, у стрибку.

3.Жонглювання м’ячем.

Жонглювання м'ячем - дуже важлива вправа. По-перше, вона необхідна для ефективної обробки м'яча. По-друге, вона розвиває швидкість реакції, вчить контролювати увагу; щільно вести м'яча, що дуже важливо для гри в футбол.

Щоб підняти м'яч у повітря, прокоти стопу назад по верхній частині м'яча, підчепи його носком і підкинь догори.

Підкидай м'яча прямою стопою. Якщо підняти догори носок, можна втратити контроль над м'ячем. Якщо ти досяг успіхів, спробуй підкидати м'яч обома ногами по черзі. Роби кидки вище.

Зіграйте також з друзями в жонглювання!!!

Гра в жонглювання

Усі водять м'яч, поки ведучий не дасть команду: «Догори!» Тоді всі підкидають м'яч догори й починають жонглювати ним. Перемагає той, у кого м'яч впаде останнім.

24.10.2024 Урок № 24

1.ЗРВ.https://www.youtube.com/watch?v=RZnHlFlUY4U 

2.Елементи гри воротаря.

3.Жонглювання м’ячем.

4.Обманні рухи фінти.

5.Навчальна гра.

5.Д/З Впр. на розвиток координації. https://www.youtube.com/watch?v=84lb6gMvq80&t=5s 

2.Елементи гри воротаря.

Основний спосіб техніки гри воротаря. Найчастіше він ловить м'яч обома руками. Залежно від напрямку, траєкторії і швидкості руху м'яча ловлення виконують знизу, зверху чи збоку. Ловлення м'яча, точка перетинання траєкторії якого з лінією воріт через ігрову ситуацію знаходиться на значній відстані від воротаря, здійснюється в падінні. Воротар постійно переміщується до такої передбачуваної точки. 

1. Ловлення знизу використовується для оволодіння м'ячами, котрі котяться, опускаються і низько (до рівня живота) летять назустріч воротарю. 

2. Ловлення зверху застосовується для оволодіння м'ячами, котрі летять по середньовисокій (на рівні грудей і голови), високій і спадній траєкторії. М'ячі, котрі високо летять, слід ловити двома руками зверху в стрибку.

3.  Ловлення у падінні — ефективний спосіб оволодіння м'ячами, направленими зненацька, точно і сильно убік від воротаря; перехоплення передач уздовж воріт; відбирання м'яча в ногах у суперника.

4. Якщо не можна виконати ловлення (через протидію суперника, велику силу удару, важкодосяжність м'яча і т.д.) — м'яч відбивають. Назустріч м'ячу, котрий летить, швидко виноситься одна чи дві руки. Відбивання здійснюють найчастіше долонями (іноді удар м'яча припадає на передпліччя). М'яч рекомендується спрямовувати в бокову сторону від воріт. М'ячі, котрі летять на значній відстані від воротаря, слід відбивати однією рукою в падінні.

5. Відбивання м’яча. Щоб перепиняти "прострільні" і "навісні" передачі, воротарю необхідно відбити м'яч на значну відстань. Для цього застосовується удар по м'ячу одним чи двома кулаками. Воротар відбиває м'яч на місці, у кроці, після різних переміщень і, особливо часто, у стрибку.

3.Жонглювання м’ячем.

Жонглювання м'ячем - дуже важлива вправа. По-перше, вона необхідна для ефективної обробки м'яча. По-друге, вона розвиває швидкість реакції, вчить контролювати увагу; щільно вести м'яча, що дуже важливо для гри в футбол.

Щоб підняти м'яч у повітря, прокоти стопу назад по верхній частині м'яча, підчепи його носком і підкинь догори.

Підкидай м'яча прямою стопою. Якщо підняти догори носок, можна втратити контроль над м'ячем. Якщо ти досяг успіхів, спробуй підкидати м'яч обома ногами по черзі. Роби кидки вище.

Зіграйте також з друзями в жонглювання!!!

 Гра в жонглювання

Усі водять м'яч, поки ведучий не дасть команду: «Догори!» Тоді всі підкидають м'яч догори й починають жонглювати ним. Перемагає той, у кого м'яч впаде останнім.

23.10.2024 Урок № 23

1.Комплекс ЗРВ.

2.«Човниковий» біг 4х9м.

3.Удари по м’ячу головою.

4. Жонглювання м’ячем.

5.Навчальна гра.

6.Д/З Присідання на одній нозі. https://www.youtube.com/watch?v=_6D-u7lQwmc&t=59s 

3. Удари по м’ячу головою.

Удари по м'ячу головою — ефективний спосіб ведення гри. Вони використовуються як завершальні і для передач партнеру. Виконують їх без стрибка й у стрибку. Найчастіше застосовуються удари середньою і боковою частиною лоба.

4. Жонглювання м’ячем.

Жонглювання м'ячем - дуже важлива вправа. По-перше, вона необхідна для ефективної обробки м'яча. По-друге, вона розвиває швидкість реакції, вчить контролювати увагу; щільно вести м'яча, що дуже важливо для гри в футбол.

Щоб підняти м'яч у повітря, прокоти стопу назад по верхній частині м'яча, підчепи його носком і підкинь догори.

Підкидай м'яча прямою стопою. Якщо підняти догори носок, можна втратити контроль над м'ячем. Якщо ти досяг успіхів, спробуй підкидати м'яч обома ногами по черзі. Роби кидки вище.

Зіграйте також з друзями в жонглювання!!!

 Гра в жонглювання

Усі водять м'яч, поки ведучий не дасть команду: «Догори!» Тоді всі підкидають м'яч догори й починають жонглювати ним. Перемагає той, у кого м'яч впаде останнім.

22.10.2024 Урок № 22

Потренуйся!!!⬇️

17.10.2024 Урок № 21

1.ЗРВ.  https://www.youtube.com/watch?v=RZnHlFlUY4U      

2.Розвиток спритності.

3.Ведення м’яча.

4.Удари по м’ячу, що лежить та котиться.  

5.Д/З Піднімання прямих ніг з в.п вису до перекладини.https://www.youtube.com/watch?v=teh4DOVBsJg 

2.Розвиток спритності.

Використовуються наступні вправи.

•  Ходьба по гімнастичній лаві із рухами рук в різних напрямках.

• Стрибки з місця на місце та з розбігу з поворотом на 180, 270 та 360.

• З упору в присіді перекид вперед в упор в присіді.

• Те ж, але з перекидом назад.

• Перекид через плечі.

• Перекид: крок із випадом в бік, повернутись спиною в бік, і, торкаючись стегном підлоги, виштовхнути м’яча потім виконати перекид.

•  Стоячи спиною до стіни на відстані 2 метри, кинути м’яча за голову, повернутись і спіймати його.

• Гра в колі двома – трьома м’ячами.

• Гра в захисті – один проти двох.

• Ходьба по гімнастичній лаві із одночасними передачами м’яча над собою.

3.Ведення м’яча ( повторення ).

Ведення м'яча  у футболі найчастіше застосовується ведення м’яча зовнішньою частиною підйому. Гравці, крім того, користуються і веденням внутрішньою частиною стопи, серединою підйому, носком, стегнами і головою. 

Ведення м’яча зовнішньою частиною підйому. Стопа ноги, якою гравець виконує ведення м’яча, розвернута носком всередину , тоді рух гравця буде природним, оскільки швидкість бігу не зменшиться.

 Ведення м’яча внутрішньою частиною підйому. Застосовується гравцями у випадках, коли з м’ячем потрібно змінити напрямок руху. М'яча торкається внутрішня частина стопи від великого пальця до гомілки. Гравець ніби штовхає м’яч стопою, розвернутою носком від себе (зовні), а після поштовху повертається в попереднє, звичайне положення. Коліно ноги, якою гравець виконує ведення м’яча, також розвернуте від себе, тулуб дещо нахилений в бік опорної ноги. Кроки гравця під час ведення м’яча трохи збільшені.  

Ведення м’яча серединою підйому. Цей прийом ведення застосовується рідко, оскільки існує небезпека, що гравець може носком зачепити землю. Рух гравця тут природний, тому що відсутнє розвертання стопи зовні або всередину. Внаслідок такого прийому ведення м’яча збільшена площа дотику до нього, що і гарантує точність виконання. 

Ведення м’яча носком. Застосовується під час одноборства з суперником на максимальної швидкості (на “протиках”). 

Ведення м’яча стегном. Прийом використовується тоді, коли м’яч летить напіввисоке та під час швидкого бігу, щоб гравець не витрачав час на опущення м’яча на землю. М’яч підбивається короткими рухами стегна, частиною ближчою до коліна, догори в потрібному гравцеві напрямку. Ведення м’яча головою. Така техніка ведення м’яча не відрізняється від техніки ударів по м’ячу головою. Гравець підбиває м’яч невисоко догори - вперед, наздоганяє його і знову повторює удар, рухаючись у визначеному напрямку.

4.Удари по м’ячу, що лежить та котиться.  

Під час ведення по м'ячу можна бити з різною силою. Для переміщення м'яча далеко по полю правильніше робити рідкісні, але сильні удари, щоби м'яч відлітав приблизно на 10 метрів. Якщо необхідно контролювати м'яч, коли суперники знаходяться близько, краще робити часті несильні удари, щоб м'яч відскакував на 1–2 метри.

При ударі з місця потрібно поставити одну ногу збоку від м'яча, а іншою ногою виконати влучний удар. Якщо потрібно перемістити м'яча далеко, можна спочатку зробити невеликий розбіг.

При веденні м'яча на бігу по прямій, краще завдавати ударів зовнішньою частиною підйому. Якщо потрібно вести м'яч по дузі, по колу або змінюючи напрямок руху, слід бити внутрішньою частиною підйому.

16.10.2024 Урок № 20 

1.ЗРВ. у попередньому уроці https://www.youtube.com/watch?v=RZnHlFlUY4U 

2.Розвиток спритності.

3.Ведення м’яча стегном ( повторення ).

4.Удари на дальність і точність по воротах.

5.Навчальна гра.

Д/З Піднімання прямих ніг з в.п вису до перекладини. 

2.Розвиток спритності.

Спритність — це здатність людини виконувати певну вправу, рух, дію чи комплекс рухів за різних обставин у найменший проміжок часу з найменшою енергетичною затратою, на повному автоматизмі (гімнастика), при миттєвій розумовій діяльності з вирішення нових непередбачуваних фізичних задач (футбол, баскетбол, інші командні види спорту). Це здатність своєчасно і корисно перебудовувати рухові дії в умовах дефіциту часу та змін ситуацій. 

Спритність можна розвивати на всіх без винятку заняттях. Найчастіше її включають у підготовчу частину занять. Після занять з значним навантаженням вправи на спритність є чудовим засобом активного відпочинку, що сприяє відновленню організму. 

3. Ведення м’яча стегном. ( повторення ).

Цей прийом використовується тоді, коли м'яч летить напіввисоко і під час швидкого бігу, щоб гравець не витрачав час на опускання м`яча на землю. М'яч підбивають короткими рухами стегна, частиною, в нижною до коліна, вгору в потрібному гравцеві напрямку. Виконують як і зупинку стегном, тільки з виносом м`яча у потрібному напрямку.

Рух ноги, якою виконують зупинку м'яча, не відрізняється від аналогічного руху під час зупинки м'яча серединою підйому, Назустріч м'ячу, що наближається, виносять стегно і під час зіткнення з ним опускають разом з м'ячем, відводячи стегно вниз-назад.

 Алгоритм навчання техніки: 

а) імітація рухів без м'яча;

 б) гравець підкидає м'яч угору і зупиняє його стегном; 

в) зупинка м'яча, якого партнер підкинув угору; 

д) зупинка м'яча стегном під час руху гравця вперед. 

Типові помилки під час навчання техніки виконання зупинки м'яча стегном: 

•  гравець опускає ногу, якою зупиняє м'яч, повільно або дуже швидко; 

•  гравець виконує не стегном, а коліном; 

• гравець із запізненням опускає стегно. 

4. Удари на дальність і точність по воротах.

Особливе значення у грі в футбол має правильне виконання ударів по м'ячу ногою. Ударом ногою роблять передачі (паси), забивають голи. 

Відпрацювання точності удару краще з партнером  - Постав дві позначки на відстані 60 см одна від одної. Один гравець стає на відстані 1 м від позначки, а другий - на 1 м позаду нього. Передавайте м'яч один одному між позначками. За кожну влучну передачу гравець отримує очко. Зробивши п'ять пасів, відійдіть ще на 1 м від позначки та почніть спочатку. Продовжуйте гру, поки відстань між вами не досягне 6 м. Перемагає той, хто отримає більшу кількість очок.

Удар по м'ячу, що летить. Тренування в ударі по м'ячу, що летить, проводиться в парах. Займіть вихідну позицію на відстані З м одне від одного. Кинь м'яч собі на ногу та легко вдар по ньому з льоту. Партнер або повторює цю дію, або відбиває м'яч з ходу.

15.10.2024 Урок № 19 ( повторення попереднього уроку )

10.10.2023 Урок № 18

1.Основіні положення правил змагань.

2.ЗРВ.

3.Розвиток спритності.

4.Ведення м’яча стегном.

5.Удари на дальність і точність по воротах.

6.Навчальна гра.

7. Д/З Піднімання прямих ніг з в.п вису до перекладини. https://www.youtube.com/watch?v=teh4DOVBsJg  

1.Основіні положення правил змагань.

Щоб матчі не перетворювалася на хаос, були розроблені правила гри в футбол.  Вони закріплювали основні положення, серед яких розміри поля, число гравців у команді, тривалість основного часу матчу, види порушень. Сьогодні впровадження і контроль над виконанням правил здійснює FIFA, IFAB. 

В останню редакцію правил внесені 17 пунктів.  Вони поширюються на змагання всіх рівнів. 

1. РОЗМІРИ ФУТБОЛЬНОГО ПОЛЯ

Правила великого футболу насамперед обумовлюють параметри поля для гри. Це не тільки його розміри, а й розмітка, ворота. Для міжнародних зустрічей підійде газон, що має розміри:

• Довжина: 100-110 метрів;

• Ширина: 64-75 метрів.

Ширина лінії розмітки не повинна перевищувати 12 см. Ключові зони (центральне коло, штрафна і воротарська площі) мають обумовлені розміри.  Відстань між штангами дорівнює 7,32 м, а перекладина знаходиться на висоті 2,44 м.

2. ФУТБОЛЬНИЙ М’ЯЧ

У правилах ФІФА приділяється увага і головному снаряду – футбольному м’ячу.  В офіційних міжнародних матчах використовуються м’ячі, що пройшли перевірку і отримали штамп «Fifa Approved».  Для тренувань підійдуть вироби з логотипом «Fifa Ispected» і «IMS». Існують м’ячі 5-ти розмірів. Кожен має свої характеристики.

3. КІЛЬКІСТЬ ГРАВЦІВ

У кожній команді грають 11 гравців. На лавці запасних можуть перебувати від трьох до семи спортсменів. Протягом матчу тренери можуть призвести по три заміни. Нові правила ФІФА дозволяють четверту заміну під час екстра-таймів.  Додатково футбольні функціонери встановили нову процедуру заміни: замінений гравець покидає поле в найближчому місці закінчення поля.  Завдяки цьому команда позбавляється «хитрощі» по затягуванню часу, коли спортсмен повільно йде з іншого кінця поля до центральної лінії.

4. ЕКІПІРУВАННЯ ГРАВЦІВ

Футбол давно став професійним видом спорту. Тому босоніж на поле нікого не випустять згідно з правилами. Кожен футболіст, який виходить на поле, повинен бути відповідним чином екіпірований:

• Футболка. У команді у польових гравців вона одного кольору, у воротаря – іншого і має додаткові захисні вставки для захисту після падінь, сутичок.

• Труси.

• Футбольні щитки. Забезпечують захист гомілки.

• Гетри. Прикривають щитки.

• Бутси. Це шиповане взуття для полегшення пересування по полю.

Відповідність екіпірування є обов’язковою згідно із правилами. У голкіперів є ще один елемент «обмундирування» — воротарські рукавички для футболу.

5. СУДДІ

Ключовою фігурою на полі поряд з футболістами є суддя. Основні правила в футболі визначають роботу арбітра – це контроль над дотриманням правил під час матчу. На кожну гру призначається бригада з чотирьох арбітрів: головний суддя, два лайнсмена, резервний. Бічні арбітри виступають в ролі помічників, завданням яких стає фіксація положення поза грою і надання допомоги головному судді в прийнятті рішень. Таку ж функцію виконує і резервний суддя. Він може замінити основного арбітра, якщо той не зможе продовжити свою роботу (отримає травму).

6. ТРИВАЛІСТЬ ГРИ

Матч проходить у два тайми (45 хвилин), між якими встановлюється перерва в чверть години. До кожного з таймів арбітр може додавати час. Кількість доданих хвилин визначається затримками, що виникли в грі:

• Заміни.

• Травми гравців.

• Умисне затягування часу з боку гравців.

У матчах кубкових змагань, що закінчуються у встановлений час (90 хвилин) внічию, призначається extra-time (додаткові два тайми по 15 хвилин).  Перерви між ними немає. Команди міняються сторонами і відразу ж продовжують гру.

7. ПОЧАТОК І ПОНОВЛЕННЯ ГРИ

Перше торкання в матчі робить гравець в центральному колі.  Нещодавно був дозволений розіграш м’яча одним гравцем. Гра переривається, коли матч виходить за межі розмітки поля, після свистка арбітра про порушення правил.

8. СТАТУС М’ЯЧА

Поки ігровий снаряд знаходиться в розмічених межах гра триває. Футболісти зупиняються, коли м’яч повністю перетинає лінію розмітки.  Поділ кордонів поля ведеться по землі і повітрю. Якщо м’яч відскакує від арбітрів, каркаса воріт, кутового прапорця в полі, матч триває.

9. ВЗЯТТЯ ВОРІТ

Тільки повний перетин лінії розмітки між штангами воріт може вважатися голом. При цьому футболісти команди, що забила м’яч, не повинні перед цим порушити правила. Зміни в футбольних правилах, ухвалені 1 червня 2019 на зборах IFAB спільно з FIFA, забороняють голи рукою. Нехай і рух рукою був ненавмисним або випадковим.

10. OFF-SIDE

Футболіст потрапляє в офсайд тоді, коли він на чужій строні поля знаходиться ближче до лінії воріт суперника, ніж м’яч і останній польовий гравець супротивника. Також офсайд буде зафіксований в ситуації, навіть якщо гравець без м’яча веде активну боротьбу (заважає супернику).

11. ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ

Боротьба за м’яч повинна вестися чисто. Коли гравці допускають удари по ногах, поштовхи, затримки, навмисну ​​гру рукою, небезпечний підкат, недисципліновану поведінку, головний суддя фіксує порушення правил. Від ступеня жорсткості порушення арбітр може показати футболістові жовту або червону картку.

За новими правилами ФІФА санкції можуть застосовуватися і до тренерів, офіційних осіб команди. Червону картку тренер може отримати за неналежну поведінку. До цього відносять надмірно агресивну реакцію і незгоду з яким-небудь суддівським рішенням.

12. ШТРАФНІ І ВІЛЬНІ УДАРИ

Призначаються після фіксації порушення правил суддею. Англійською ці поняття позначаються одним словом «Free Kick». При виконанні ігрового елемента м’яч повинен бути зафіксований, а команда суперника може виставити стінку на відстані не менше дев’яти метрів.  Тут теж з’явилися нововведення в правилах: в стінку більше не мають права вбудовуватися футболісти атакуючої команди. Нове правило скоротило затримки в грі, так як більше немає зіткнень і штовханини.

13. ПЕНАЛЬТІ

«Удар з точки» призначається в ситуації, коли порушення правил відбулося у шістнадцатиметровій площі. У момент удару ситуація виглядає наступним чином:

• Визначається футболіст, який б’є пенальті.

• Решта гравців зобов’язані вийти за межі кордонів штрафного майданчика.

• Goalkeeper може стояти на лінії воріт однією ногою (за новими правилами футболу).

• Удар виконується за свистком арбітра.

Якщо процедура виконання пенальті порушена, суддя може призначити його повторно.

14. ВКИДАННЯ М’ЯЧА

Аут – єдиний прийом в футболі, який польові гравці виконують руками.  Важливо правильно ввести м’яч: обидві руки заводяться за голову, ноги не відриваються від землі.

15. УДАР ВІД ВОРІТ

Ставити м’яч можна в будь-якому місці в межах площі поруч з воротами. За новими правилами м’яч при введенні в гру може не залишати штрафну і гратися захисником.

16. CORNER KICK

Якщо м’яч вийшов за лінію воріт від гравця команди, що захищалася, виконується кутовий удар. Введення м’яча здійснюється ногою від близького кутового прапора.

17. Але головне нововведення сучасного футболу – це, безумовно, впровадження VAR.  Відеоассістент вирішує результати матчів, викликаючи постійні суперечки фахівців, радість і гнів футболістів, уболівальників. 

4.Ведення м’яча стегном.

Цей прийом використовується тоді, коли м'яч летить напіввисоко і під час швидкого бігу, щоб гравець не витрачав час на опускання м`яча на землю. М'яч підбивають короткими рухами стегна, частиною, в нижню до коліна, вгору в потрібному гравцеві напрямку. Виконують як і зупинку стегном, тільки з виносом м`яча у потрібному напрямку.

5. Удари на дальність і точність по воротах.

Особливе значення у грі в футбол має правильне виконання ударів по м'ячу ногою. Ударом ногою роблять передачі (паси), забивають голи. 

Відпрацювання точності удару краще з партнером  - Постав дві позначки на відстані 60 см одна від одної. Один гравець стає на відстані 1 м від позначки, а другий - на 1 м позаду нього. Передавайте м'яч один одному між позначками. За кожну влучну передачу гравець отримує очко. Зробивши п'ять пасів, відійдіть ще на 1 м від позначки та почніть спочатку. Продовжуйте гру, поки відстань між вами не досягне 6 м. Перемагає той, хто отримає більшу кількість очок.

Удар по м'ячу, що летить. Тренування в ударі по м'ячу, що летить, проводиться в парах. Займіть вихідну позицію на відстані З м одне від одного. Кинь м'яч собі на ногу та легко вдар по ньому з льоту. Партнер або повторює цю дію, або відбиває м'яч з ходу.

09.10.2024 Урок № 17 

1.ЗРВ.

2.«Човниковий» біг 4х9м.

2.Ведення м’яча серединою підйому ( повторення ).

3.Удари по м’ячу носком, п’ятою ( повторення ).

4.Навчальна гра.

5.Стрибкові впр «жабки». https://www.youtube.com/watch?v=q2wK2TBWnWg 

2.Ведення м’яча серединою підйому ( повторення ).

3.Удари по м’ячу носком, п’ятою ( повторення ).

Ведення м'яча серединою підйому застосовується рідко, оскільки існує небезпека, що гравець може носком зачепити землю. Рух гравця тут природний, тому що відсутнє розвертання стопи зовні або всередину. Перевагою такого прийому ведення м'яча є збільшенії площаді дотику до нього, що гарантує точність виконання. 

Алгоритм опанування техніки ведення:

а) ведення м'яча зовнішньою частиною підйому; 

б) ведення м'яча внутрішньою частиною підйому; 

в) ведення м'яча серединою підйому; 

г) ведення м'яча повільною ходьбою і поступово з переходом на ін.

д) ведення м'яча почергово правою і лівою ногою по прямій лінії, іннім дугою, "вісімкою", і нарешті "слаломом" між прапорцями або ви піцями; ж) ведення із застосуванням різноманітних завдань (зі зміною Ііііпрямку руху, швидкості бігу, обведенням перешкод). 

Типові помилки під час навчання техніці ведення м'яча: 

•  гравець не штовхає м'яч, а завдає йому удар, що призводить і" и і рати контролю над ним; 

• під час ведення м'яча гравець відпускає його далеко від себе; 

• гравець веде м'яч тільки однією ногою; 

•  гравець концентрує всю увагу лише на м'ячі;

•  гравець веде м'яч ближчою до суперника ногою, і тому має можливість прикривати його тулубом.

Удар носком виконують, коли необхідно виконати раптовий удар по цілі. Цей удар застосовується і тоді, коли у гравця немає часу для достатнього замаху ноги або на мокрому полі. Удари носком є підступними для суперника, оскільки є непомітними. Замах ногою для удару дуже короткий, а якщо завдати його вище від центру м'яча, то він специфічно обертається, що значною мірою ускладнює захист від такого удару.

Удар п'ятою у грі використовується рідше, ніж інші види ударів. Пояснюється це складністю виконання цього удару, незначною силою і точністю. Коли гравець використовує удар в м'яч п'яткою, він має на меті дезорієнтувати суперника. У момент перенесення ноги гравець ніби має намір завдати удар в м'яч, на що очікує суперник. Тим часом гравець переносить ногу над м'ячем і, відводячи її назад, завдає удару п'ятою. У момент удару нога напружена, стопа розташована паралельно до землі.

08.10.2024 Урок № 16

ПОЗАЙМАЙСЯ🏃

03.10.2024 Урок № 15

1.ЗРВ.

2.Ведення м’яча серединою підйому.

3.Удари по м’ячу носком, п’ятою.

4.Навчальна гра.

5. Д/З Присідання на одній нозі.https://www.youtube.com/watch?v=_6D-u7lQwmc&t=57s 

2.Ведення м’яча серединою підйому.

Ведення м'яча серединою підйому застосовується рідко, оскільки існує небезпека, що гравець може носком зачепити землю. Рух гравця тут природний, тому що відсутнє розвертання стопи зовні або всередину. Перевагою такого прийому ведення м'яча є збільшенії площаді дотику до нього, що гарантує точність виконання. 

Алгоритм опанування техніки ведення:

а) ведення м'яча зовнішньою частиною підйому; 

б) ведення м'яча внутрішньою частиною підйому; 

в) ведення м'яча серединою підйому; 

г) ведення м'яча повільною ходьбою і поступово з переходом на ін.

д) ведення м'яча почергово правою і лівою ногою по прямій лінії, іннім дугою, "вісімкою", і нарешті "слаломом" між прапорцями або ви піцями; ж) ведення із застосуванням різноманітних завдань (зі зміною Ііііпрямку руху, швидкості бігу, обведенням перешкод). 

Типові помилки під час навчання техніці ведення м'яча: 

•  гравець не штовхає м'яч, а завдає йому удар, що призводить і" и і рати контролю над ним; 

• під час ведення м'яча гравець відпускає його далеко від себе; 

• гравець веде м'яч тільки однією ногою; 

•  гравець концентрує всю увагу лише на м'ячі;

•  гравець веде м'яч ближчою до суперника ногою, і тому має можливість прикривати його тулубом.

02.10.2024 Урок № 14 ( повторення попереднього уроку + додаток до уроку )

01.10.2024 Урок № 13

1.ЗРВ.

2.Пересування у футболі.

3.Ведення м’яча зовнішньою частиною підйому.

4.Удари внутрішньою та середньою частиною підйому після ведення.

5.Розвиток швидкості.

6.Д/З Стрибкові впр. https://www.youtube.com/watch?v=zquD6fH-13A&t=3s

Додаток: Тактичні дії.

2.Пересування у футболі.

Ходьба чергується з бігом та іншими видами пересувань і елементами техніки. 

Біг – один з основних засобів пересування у футболі. В футболі використовуються наступні різновиди бігу: звичайний, спиною уперед, схресним кроком, приставним кроком.

3. Ведення м’яча зовнішньою частиною підйому.

Під час ведення м'яча зовнішньою частиною підйому стопа ноги, якою гравець виконує ведення м'яча, розвернута носком усередину Цей спосіб ведення м'яча особливо придатний для гравців з () подібними ногами. 

Ведення м’яча зовнішньою частиною підйому. Стопа ноги, якою гравець виконує ведення м’яча, розвернута носком всередину , тоді рух гравця буде природним, оскільки швидкість бігу не зменшиться.

6. Тактичні дії.

Командна тактика нападу - це організація дій команди спрямована на взяття воріт суперника. В атаці розрізняють три фази:

• організація, 

• розвиток, 

• завершення.

Організація атаки починається в той момент, коли м'яч відібрано  у суперника або він вийшов за межі поля і команда отримали  можливість розпочати атаку. 

Розвиток атаки - це та фаза, коли гравці  долають простір, що відділяє їх від воріт суперника. 

Завершенням атаки характеризується створенням гольової ситуації та ударом по воротах.

Основні принципи ведення гри складаються з певних тактичних правил розвитку і завершення атаки, а також з правил ведення гри.

26.09.2024 Урок № 12

1.Правила безпеки під час занять футболом.

2.ЗРВ.

3.Пересування у футболі.

4.Ведення м’яча зовнішньою частиною підйому.

5.Удари внутрішньою та середньою частиною підйому після ведення.

6.Розвиток швидкості.

7.Впр. на розвиток гнучкості. https://youtu.be/wK5KaVCz7ZA 

1.Правила безпеки під час занять футболом.

1. Перед заняттями та змагальними іграми обов'язково виконати розминку.

2. При сильному вітрі, зниженій температурі підвищеній вологості повітря час на проведення розминки необхідно збільшити.

3. Займатись тільки у спортивній формі.

4. Взуття (бутси або кросівки) підібрати за розміром.

5. Якщо футболісти виходять на поле у бутсах, обов'язково одягати щитки.

6. Заняття та ігри проводити тільки на рівному полі. 

7. Перед початком занять перевірити поле на наявність предметів, що можуть спричинити травми (каміння, скло, гілки дерев тощо).

8. До початку занять перевірити стійкість воріт. 

9. Не виснути на воротах.

10. Під час ігор та тренувань не стояти за воротами.

11. Не використовувати заборонені прийоми гри

12. Не перебігати поле під час ігор і тренувань.

25.09.2024 Урок № 11

• Повтори попередній матеріал.

• Приготуйся до тестування.

• Пройти тестування знань https://onlinetestpad.com/634yuqh5iygku 

• Позаймайся ⛹️!!!

24.09.2024 Урок № 10 

• Повторення попереднього матеріалу.

• Позаймайся.

• Підготуватися до тестування знань за модулем " Легка атлетика ".

19.09.2024 Урок № 9

1.Комплекс ЗРВ.

2.Біг 100м.

3.Стрибок у висоту у спосіб «переступання».

4.Д/З Присідання https://www.youtube.com/watch?v=MwbLJQGbsn0 

5.Д/З Присідання https://www.youtube.com/watch?v=MwbLJQGbsn0&t=78s 

2.Біг 100м.

Біг на сто метрів являє собою спортивну дисципліну, яка відноситься до легкої атлетики і є досить поширеною. Саме дану дистанцію пробігають у всіх школах та інших навчальних закладах. Варто відзначити, що людина, яка недостатньо підготовлена, не пробіжить даний відрізок на достатньому рівні.

Щоб правильним чином розподілити свої сили, необхідно обов'язковим чином володіти певною інформацією:

• Стартові 15 метрів спортсмен проходить за рахунок свого відмінного старту, адже від старту залежить дуже багато. У тому випадку, якщо ваш стартовий поштовх був слабкий, то вся дистанція теж буде слабкою. Крім того, якщо стартувати раніше пострілу, вас просто дискваліфікують.

• Подальший відрізок до 40 метрів тіло бігуна приймає повністю вертикальне положення в просторі. У цьому бігу фахівці рекомендують здійснювати дихання виключно носом. Ця ділянка стометрівки являє собою фазу розбігу.

• Подальший відрізок в 60 метрів спортсмен повинен долати з максимально можливою швидкістю, постійно нарощуючи свій темп. Дуже часто люди при вигляді фінішу сповільнюються, а робити це абсолютно не можна.

перед тим як навчитися швидко бігати 100 метрів, необхідно виконувати ряд підготовчих дій для ваших ніг та інших м'язів:

• Розтяжка всіх областей м'язів.

• Розігрів усіх м'язів для їх повної готовності до бігу.

• Стрибки зі скакалкою.

3.Стрибок у висоту у спосіб «переступання».

Стрибки у висоту з розбігу характеризується короткочасними м'язовими зусиллями  вибухового характеру. Стрибки у висоту складаються з чотирьох фаз: розбігу, відштовхування, переходу через планку і приземлення.

Стрибок  способом «переступання» не потребує спеціального обладнання і є найбільш доступним. Розбіг при стрибку у висоту способом «переступання» складає 5-9 бігових кроків і виконується по прямій лінії під кутом  до планки з боку махової ноги. Відштовхування виконується дальньою від планки ногою на відстані 60-85 см. від планки. Махова нога, дещо зігнута  в колінному суглобі, виноситься вперед паралельно планці.

Над планкою махова нога розгинається, а поштовхова вільно опускається вниз, тулуб утримується вертикально відносно планки.

Поштовхова нога, зігнута в колінному суглобі, піднімається до планки, махова опускається за планку з поворотом ступі усередину, тулуб повертається до планки.

Приземлення  здійснюється на махову ногу, руки рухаються різнойменно,  а при віддалені від планки піднімаються вгору.

Поради або правила виконання стрибка у висоту способом «Переступання»:

• Розбіг виконуй прямолінійно.

• Мах виконуй прямою ногою.

•  Останній крок виконуй з п’яти.

• Слідкуй за тим, щоб під час відштовхування опорна нога, таз тулуб і голова складали пряму лінію.

• Під час переходу через планку тулуб повертається у бік повштовхової ноги.

12.09.2024 Урок № 6

1.Комплекс ЗРВ.

2.Спеціальні бігові та стрибкові впр.

3.Біг 100м.

4.Розвиток координації.

5.Д/З Піднімання ніг з вису. https://www.youtube.com/watch?v=teh4DOVBsJg 

1. ЗРВ.

Комплекс загальнорозвивальних вправ – це логічно продумана послідовність вправ загальнорозвивального характеру. Перш ніж приступити до підбору вправ, необхідно визначити його ЦІЛЬОВЕ призначення. Він може бути призначений для ранкової гігієнічної гімнастики, для комплексного або спрямованого розвитку фізичних якостей, для формування постави тощо. 

Знаючи спрямованість комплексу, необхідно визначитися в тому, які вправи і в якій послідовності потрібно включити в комплекс. Наприклад, комплекси ЗРВ для підготовчої частини уроку в першу чергу повинні вирішувати завдання загальнозміцнюючого впливу, які охоплюють всі основні м'язові групи, підготовити організм до праці в основній частини уроку, завдання виховання правильної постави та оволодіння школою рухів. 

ЗРВ, які використовують в основній частині, можуть бути спрямовані на вирішення завдань розвитку фізичних якостей (сили, гнучкості). При цьому можуть бути використані або окремі вправи, вибірково впливають на розвиток 10 конкретних якостей і м’язових груп (наприклад, силу м’язів черевного пресу), або серія вправ, що надають комплексну дію на організм. Зовсім інші завдання можуть вирішуватися комплексом ранкової гімнастики і фізкультхвилинками. 

Комплекс ЗРВ складають з 8-12-16 вправ для різних м’язових груп і систем організму. 

Типова схема послідовності ЗРВ в комплексі: 

1. Вправи типу потягування (для випрямлення хребта, активізації дихання). 

2. Нахили, повороти і півкола головою. 

3. Вправи для м’язів рук. 

4. Вправи для м'язів тулуба в передньо-задньому напрямку (нахили вперед і назад). 

5. Вправи для м’язів ніг (присідання). 

6. Вправи для косих м'язів тулуба (нахили в сторони, повороти, обертання). 

7. Комплексні вправи в положеннях сидячи (лежачи) з включенням в роботу м’язів живота і спини. 

8. Вправи на розтягування. 

9. Стрибки з переходом на ходьбу і вправи на дихання. Такі схеми досить умовні, залежать від завдань і умов проведення занять. 

Для ЗРВ прийняте певне дозування вправ – не менше 2-3 вправ по кожному із зазначених пунктів. 

11.09.2024 Урок № 5

1.Комплекс ЗРВ.

2.Спеціальні бігові та стрибкові впр.

3.Біг 100м.

4.Розвиток швидкісно-силових якостей.

5.Д/З Піднімання ніг з вису https://www.youtube.com/watch?v=teh4DOVBsJg 

4.Розвиток швидкісно-силових якостей.

Вправу виконують парами. Один гравець присідає, а другий кладе йому долоню на голову Той хто присів, вистрибує, а той хто тримає долоню на голові, притискає його до землі, тобто виконує стрибки із доланням опору.

10.09.2024 Урок № 4

1.Комплекс ЗРВ.

2.Спеціальні бігові та стрибкові впр.

3.Біг 30м. 

4. Д/З Стрибки на скакалці.  https://www.youtube.com/watch?v=-wLXatVdQC4 

05.09.2024 Урок № 3 ( повторення попередніх уроків 1,2 )

04.09.2024 Урок № 2

1.Правила суддівства з легкої атлетики.

2.Комплекс ЗРВ.

3.Спеціальні бігові та стрибкові впр.

4.Біг на 30м.

5.Розвиток координації. 

6.Д/З спеціальні бігові вправи  https://www.youtube.com/watch?v=CIQyWmOarME 

1.Правила суддівства з легкої атлетики.

Для проведення змагань складаються суддівські бригади: бігова бригада, бригада суддів зі стрибків, бригада суддів з метань, бригада суддів за стилем, бригада суддів на дистанції, бригада суддів з нагородження та урочистим процедур, бригада суддів за інформацією, робоча бригада і деякі інші бригади (склад і кількість яких залежать від рангу змагань). 

Бігова бригада складається зі стартерів, хронометристів і фінішної групи.

•  Стартери (2-4 чол.) дають старт учасникам забігів, визначають правильність його виконання.

•  Судді-хронометристи (6-10 осіб) визначають час проходження дистанції кожним учасником. 

• Фінішна група (6-9 чол.) визначає порядок приходу учасників на фініші, метраж між учасниками для корекції часових результатів (у спринті). 

• Секретар на фініші записує результати в протокол змагань і передає його в секретаріат.

Відповідальним у цій бригаді є старший суддя на фініші.

 Бригада суддів зі стрибків (3-6 осіб) може складатися з 1-2 бригад або організовуватися на кожен вид стрибка. 

• Старший суддя визначає правильність виконання стрибка, судді-вимірювачі вимірюють результат або встановлюють планку. 

• Секретар веде протокол змагань і передає його в секретаріат. 

Бригада суддів з метань (3-7 чол.) може складатися з 1-2 бригад або організовуватися по всіх видах метань. 

• Старший суддя стежить за правильністювиконання метань, безпекою при метанні. 

• Судді-вимірювачі вимірюють результати. 

• Секретар веде протокол змагань і передає його в секретаріат

Бригада суддів по стилю створюється при проведенні змагань зі спортивної ходьби і спостерігає за технікою спортивної ходьби. 

Бригада суддів на дистанції стежить за правильним подоланням дистанції і перешкод учасниками змагань, особливо на віражах, коли біг виконується за окремими доріжками; стежить за правильністю передачі естафетної палички в естафетному бігу. 

Бригада суддів з нагородження та урочистих процедур організовує нагородження переможців та призерів змагань, парад відкриття та закриття змагань. 

Бригада суддів за інформацією дає звукову та письмову (на спеціальних стендах) інформацію про хід змагань.

 Робоча бригада суддів готує місця для проведення змагань, готує і прибирає відповідний інвентар та обладнання. 

Змагальний етап. Головний суддя стежить за ходом змагань, щоб не було затримок у часі. Він може перенести час початку змагань. Крім цього, розглядає всі спірні питання, які не змогли вирішити на місці старші судді; оцінює роботу суддівських бригад. Проводить після кожного дня змагань нараду суддівської колегії спільно з представниками команд та затверджує результати змагань. 

Головний секретар на цьому етапі організовує роботу секретаріату, стежить за правильністю оформлення документації, веде зведення командної боротьби, стежить заправильною роботою суддів секретаріату, дає інформацію про хід змагань. Судді секретаріату опрацьовують протоколи за видами, виводять склади учасників для участі у наступних колах змагання і передають їх секретарям на види. Вони розподіляють місця учасників, оцінюють результати учасників за таблицею очок, ведуть підрахунок очок у командній боротьбі, вивішують інформацію на спеціальні стенди. Визначають місця змагальних команд, представляють всі відомості про учасників, переможців і призерів, про їх тренерів в нагородний відділ, оцінюють розрядність результатів учасників. 

Суддя на фініші визначає прихід учасників по перетин ними лінії фінішу, визначає метраж між першим і другим, другим і третім і т. д. в спринтерському бігу. Старший суддя записує всі відомості в «фінішку», коригує показання секундомірів на підставі метражу і передає її секретареві 

Суддя-хронометрист включає секундомір за командою стартера (реакція на вогонь або дим патрона, відмашку прапорцем) і вимикає його при торканні учасником створу фінішу будь-якою частиною тіла, повідомляє результат старшому судді, який записує його. Після команди старшого судді «Секундоміри - на нуль!» скидає показання секундоміра. Показання секундомірів передаються секретарю. Час першого учасника фіксується трьома секундомірами, решти - по одному секундоміром; в багатоборстві час наступним чином. Відкидаються найкраще і найгірше показання секундоміра, береться час середнього часу (наприклад, результати 10,5; 10,7 і з 10,8 з, береться час 10,7 с). 

Секретар на фініші спочатку записує прихід учасників забігу, а потім навпроти кожного з них фіксує час секундоміра. Час першого учасника обов'язково записується за трьома секундомірами, виділяючи остаточний результат. Стартер повинен стежити за тим, щоб ніхто з учасників не стартував раніше або під час сигналу до старту. При порушенні цих правил або його помічник повинен повернути учасників до місця старту.

Судді на видах «стрибки в довжину» і «потрійний стрибок» дають дозвіл на виконання спроби, стежать за часом, даними на спробу, за заступом учасника, визначають ближню точку приземлення, вимірюють результат. При успішній спробі піднімається білий прапор і заміряється результат, при заступі піднімається червоний прапор, спроба не зараховується. Секретар записує результат кожного учасника або робить прочерк при невдалу спробу.

Судді на видах «стрибки у висоту» і «стрибки з жердиною» встановлюють початкову і наступні висоти, дають дозвіл на виконання спроби, стежать за часом,даними на спробу, визначають правильність подолання висоти. При вдалій спробіпіднімається білий прапор, при невдалій - червоний. Секретар веде протокол змагань,викликає учасників на чергову спробу, зазначає в протоколі вдалі - знаком «про» іневдалі - «х» спроби. Пропущені висоти або спроби відзначаються прочерком.

Судді на видах «метання» стежать за технікою безпеки; правильністю виконання спроби; за часом, відведеним на спробу; вимірюють результат при вдалій спробі; повертають снаряди. Судді в полі дають команду для виконання спроби, після чого старший суддя дозволяє учаснику виконувати метання. Секретар викликає учасників на чергову спробу, записує результати в протокол, при невдалій спробі ставить прочерк 

03.09.2024 Урок № 1 

1. Ознайомлення учнів з правилами безпеки під час занять легкою атлетикою.

2. Комплекс ЗРВ.

3. СБВ.

4. Біг на 30м.

5. Розвиток координації. 

6. Д/З спеціальні бігові вправи.

1. Ознайомлення учнів з правилами безпеки під час занять легкою атлетикою.

• При сильному вітрі, зниженій температурі та підвищеній во­логості повітря необхідно збільшити час на проведення розминки.

• Взуття повинне мати підошву, яка унеможливлює ковзання.

• Не перетинати зони бігу, стрибків, метання під час занять на них інших осіб.

• Проведення занять на спеціально обладнаних бігових до­ріжках, поверхня яких рівна й неслизька. Доріжка повинна продовжуватись не менше, ніж на 15 м за лінію фінішу.

• Під час бігу на короткі дистанції при груповому старті необхідно бігти по своїй доріжці.

• Виключити різку миттєву зупинку.

• Не бігти по біговій доріжці за годинниковою стрілкою.

• Ретельно розрихляти пісок у стрибковій ямі - місці призем­лення.

• Не виконувати стрибки на нерівному, рихлому або слизькому грунті. Не приземлятися на руки.

• Граблі та лопати не залишати в місцях занять.

• Граблі класти на землю зубцями донизу, шиповки - шипа­ми донизу.

4. Біг на 30м.

Спринтерський біг відноситься до групи  вправ з максимальною інтенсивністю.  Бігові рухи виконуються з великою амплітудою та високою частотою рухів. 

За командою «На старт!» треба  стати перед стартовою лінією. Сильнішу  ногу поставити упритул  до стартової лінії, не наступаючи на неї. Другу ногу виставити на 1-2 ступні назад  із упором на носок і рівномірно розподілити масу тіла на обидві ноги. Руки вільно опустити вздовж тіла, тулуб та голову тримай прямо.

За командою «Увага!» учень згинає ноги в колінах, тулуб  нахиляє під кутом 45 градусів  до доріжки. Згинаючи руки у ліктях, одна рука вперед,  іншу різнойменну нозі, що стоїть попереду,  назад. Вага тіла переноситься на ногу, що стоїть попереду.

За командою «Руш!»  різко починай біг вперед, не розгинаючи тулуба. Перші 5-6 кроків мають бути трохи коротшими за наступні. Це допоможе краще розігнатись і досягти найбільшої стартової швидкості.

Під час бігу тулуб трохи нахилити уперед. Ногу, якою відштовхувалися, повністю випрямляй.  Другу ногу згинай у коліні при цьому стегно рухається  вперед угору  і досягає найбільшої висоти у мить поштовху. Намагайся ставити ступні на одну лінію. Руки зігни у ліктях (під прямим кутом) і виконуй ними рухи  вперед-назад. Ритмічно дихай. 

Фінішування - перетинання фінішної лінії на максимальній швидкості . Після фінішування треба продовжувати рух уперед з переходом на крок . Під час фінішування спрямувати груди  уперед, намагаючись першим перетнути фінішну лінію.