ПОРАДИ

1. Навчальні заняття організовані за семестровою системою:

І семестр – з 01 вересня до 24 грудня 2022 року

ІІ семестр – з 09січня до 31 травня 2023 року

Закінчити освітній процес - 31.05.2023

2. Нормативна база

У своїй роботі керуємося такими нормативним документами:

Закон України «Про освіту»;

Закон України «Про повну загальну середню освіту»;

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання»;

Закон України «Про захист персональних даних»;

Наказу Міністерства освіти і науки України від 08 вересня 2020 року № 1115 «Деякі питання організації дистанційного навчання»;

Статуту ліцею.

Положенням про дистанційне навчання затверджене педрадою наказом по Сквирському академічному ліцеї інформаційних технологій «Перспектива» від 31.08.2021 №73-г (положення розміщене на сайті закладу

https://docs.google.com/document/d/e/2PACX-1vTa0tybagYtuQqM4nouC6MtRCzUBXBr72SgoVRtyZRKtCEfYDcYFiv8HeekFKlUVQ/pub )

3.Зміни до календарно-тематичного планування

В умовах карантину, війни та постійних повітряних тривог складно дотримуватись сталого розкладу занять та календарно-тематичного планування. Тому КТП має бути гнучким інструментом в руках вчителя. Сталі календарно-тематичні плани сьогодні не на часі. Педагог може використовувати свій звичний КТП як основу, а водночас адаптувати та змінювати план, збільшуючи час, наприклад, на повторення матеріалів попереднього року та конкретизацію матеріалу після діагностування (буде особливо корисно на початку навчального року).

Педагогу у календарно-тематичному плані варто:

· обрати теми, які можна перенести на самостійне опрацювання учнями (доцільно сюди включати теми, з яких наявні якісні ресурси);

· ущільнити теми, простіші для засвоєння, і навпаки – визначити ті, що потребують детальнішого вивчення;

· визначити теми, що вивчаються вперше і без яких неможливе засвоєння подальшого матеріалу.

· Це допоможе вчителю більш гнучко використовувати календарно-тематичний план в умовах війни, карантину.

4. Єдина навчальна платформа.

Тривале дистанційне навчання має відбуватись із застосуванням спеціальної онлайн-платформи.

Такою платформою у закладі є G Suite for Education з усіма безкоштовними сервісами. ( Це Google Classroom, Google Meet та набір інших цифрових інструментів та хмарного програмного забезпечення від компанії Google для організації дистанційного навчання.) Та електронний журнал та щоденник «Моя школа». Вони затверджені педагогічною радою

5. Розклад. Тривалість уроку. Тривалість перерв. Санітарний регламент

Дистанційні заняття відбуваються відповідно до діючого розкладу занять та починаються о 08.30. Учитель зобов’язаний дотримуватися розкладу. А форму викладання він обирає самостійно. Однак виконання програми є обов’язком учителя. Згідно із Положенням про дистанційне навчання, щонайменше 30% матеріалу має викладатись у синхронному режимі.

Урок триває

1 клас -30 хв.

2-4 класи 35 хвилин

5-11 класи 45 хвилин.

З них тривалість онлайн навчальних занять: 1-3 класи 15 хвилин, , 4-і класи – 20 хвилин, 5-11 класи – 25 хвилин. Решту часу уроку учні працюють у асинхронному режимі виконуючи завдання які задав учитель. Учитель від уроку не від’єднується, а працює в режимі консультування. Також наприкінці заняття вчитель може повернутися до режиму відео конференції (для обговорення виконаних завдань, рефлексії, роботи з електронною освітньою платформою тощо).

Санітарний регламент передбачає, що під час роботи з технічними засобами навчання обов’язковим є проведення вправ з рухової активності та гімнастики для очей.

6. Оцінювання.

Вчителям у свою чергу важливо надавати зворотний зв’язок учням та налагодити систему оцінювання через чіткі критерії, терміни виконання завдань та запровадження дедлайнів.

У закладі оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається відповідно до відповідно до критеріїв, визначених МОН України, а також запроваджена та діє єдина система оцінювання до різних типів завдань.

Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання, вибір форм, змісту та способу оцінювання здійснюють педагогічні працівники закладу освіти. Заклад освіти має право визначити власні підходи до контролю та оцінювання результатів навчання учнів, а також визначити терміни проведення та оцінювання підсумкових контрольних робіт для учнів, які не мали технічної змоги пройти онлайн-навчання та оцінювання (Методичні рекомендації МОН щодо організації дистанційного навчання).

.

- -За відсутність учня не можна ставити двійку ‒ у клітинці журналу має бути «н».

- Відповідно до постанови уряду учень зобов’язаний пояснювати свою відсутність на уроці та підкріплювати ці слова відповідною довідкою.

- У постанові йдеться, що причинами можуть бути: хвороба, сімейні обставини, візит до лікаря, лікування в санаторії, візит до військкомату чи інших органів державної влади або самоврядування.

- Неприйнятно ставити двійку, якщо учень не виконав завдання через технічні проблеми.

- Незадовільна оцінка через технічні несправності ‒ це недопустимо. Така поведінка вчителя є порушенням критеріїв оцінювання. Якщо учень сконтактувався з викладачем і повідомив, що у нього немає інтернету, то повинен отримати другу спробу для виконання завдань.

7.Змішане навчання

В умовах війни, карантину. організувати змішане навчання може бути складно, втім є інші моделі його організації, які стосуються переважно методів навчання. Усі моделі розподілу навчального часу заняття на синхронний та асинхронний режими є моделями змішаного навчання .Одним з ефективних методів є “Перевернутий клас”, що стимулює учнів бути активними учасниками освітнього процесу. Водночас педагогічні працівники самостійно обирають форми, методи і засоби дистанційного навчання, визначають, у синхронному чи асинхронному режимі проводити конкретне навчальне заняття. (Зверніть увагу, що не менше 30% навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі – під час якого вчитель та учні одночасно взаємодіють та комунікують між собою в електронному освітньому середовищі (зазвичай онлайн уроки). А 70% навчального часу здійснюється взаємодія в асинхронному режимі, тобто із затримкою у часі, застосовуючи при цьому інтерактивні освітні платформи, електронну пошту, форуми, соціальні мережі тощо).

8.. Діяльнісні методи навчання

Для урізноманітнення пізнавальної діяльності та зацікавленості учнів педагог застосовує: проєктні, пошукові, дослідницькі завдання.( Як правило, основна частина таких завдань виконується учнями в асинхронному режимі.)

Одним з різновидів організації такого навчання може бути системне застосування технології “Перевернутий клас”, що передбачає надання учням завдань для ознайомлення ними з новим матеріалом до того, як його пояснюватиме вчитель на уроці. Це може бути перегляд відео, розбір практичних проблемних ситуацій, опрацювання навчального тексту та перетворення його в іншу форму – таблицю, інфографіку графіки, діаграми, тести тощо. У такому випадку роль учителя і сам формат уроку змінюється. Учитель створює умови для того, щоб підвищувати активність учнів на уроці. Вчитель з дітьми на уроці можуть обговорювати питання, які сформулювали учні після перегляду відео, разом створювати ментальну карту, моделювати, дискутувати тощо. При цьому опановувати новий матеріал варто лише після обговорення виконаних завдань, зворотного зв’язку від педагога або взаємооцінювання виконаних завдань.

9. Самостійне опрацювання матеріалу

Самостійне опанування учнями матеріалу під час дистанційного навчання в умовах війни чи карантину має свої особливості.

· Педагогу варто розділити матеріал на логічні тематичні блоки. (Це допоможе дітям навчатися самостійно.)

· Надавати дітям максимально чіткі інструкції щодо опанування кожного блоку матеріалу та критерії для самостійного оцінювання результату.

· Важливо пам’ятати, що самостійна робота повинна мати чітке матеріальне втілення – продукт. Це може бути таблиця, графіки, понятійне поле, текст іншого стилю, інфографіка, малюнок, низка виконаних вправ тощо. Завдання можуть стосуватися як усього обсягу матеріалу, так і його частини.Усні традиційні завдання (переказ матеріалу чи відповіді на питання) є неефективними для самостійного навчання.

· Давати дітям увесь матеріал на самостійне опрацювання недопустимо

10. Відстеження динаміки навчальних досягнень

Не дивлячись на карантин чи війну, відстежувати навчальні досягнення учнів важливо і необхідно. Для цього вчителям варто розробити завдання для діагностики. Зробити це педагоги можуть, добираючи завдання за темами та очікуваними результатами. Разом з тим кожен вчитель з власного досвіду знає, які є “чутливі” точки засвоєння тієї чи іншої теми. Насамперед їм необхідно приділяти найбільше уваги, включати такі завдання до діагностичних робіт.

11. Співпраця з батьками. Обов’язки батьків під час дистанційного навчання

Співпраця педагогів з батьками – важлива складова успіху та якості дистанційного навчання учнів. Втім варто пам’ятати, що співпраця не означає перекладання на батьків роз’яснення матеріалу чи виконання завдань. Тут важливою є роль вчителя. Батьки ж зі свого боку можуть мотивувати дітей, підтримувати їх та допомагати організувати самостійну роботу, створити умови для самоконтролю і самооцінювання.

В умовах дистанційного навчання найбільше уваги слід приділити співпраці з батьками учнів початкової школи, оскільки саме вони організовуватимуть навчання своїх дітей, принаймні у перші місяці. Варто розповісти, як відбуватиметься навчання, узгодити розклад навчальних занять , роз’яснити, як працювати з навчальними платформами та платформами для організації відеоконференцій, як поводитися самим та допомогти дітям у випадку повітряної тривоги. Батькам також варто надати доступ до онлайн-платформи, через яку здійснюється дистанційне навчання.

Згідно із українським законодавством, батьки також відповідають за освіту дітей і повинні докладати зусилля, аби дитина отримала доступ до освіти. А згідно з інструкціями МОН, якщо дитина не вчилася без поважної причини понад десять днів, то про це мають бути поінформовані відповідні служби у справах дітей.

12.Сервіси для дистанційного навчання.

Для забезпечення дистанційного навчання учнів учитель/ка може створювати власні веб-ресурси або використовувати інші веб-ресурси на свій вибір. При цьому обов’язково надати учням рекомендації щодо використання ресурсів, послідовності виконання завдань, особливостей контролю тощо. Щоб привчати дітей до академічної доброчесності, важливо завжди давати коректні посилання на джерела використаної інформації

13. Академічна доброчесність

Досить часто під час дистанційної роботи виникають проблеми з дотриманням академічної доброчесності. Важливо нагадувати про правила та відповідальність за їх порушення перед виконанням завдань.

Можна скористатись цифровими можливостями перемішування порядку запитань та варіантів відповідей у ході тестування, а також використовувати різні варіанти завдань.

Хоча електронні платформи дозволяють налаштувати жорсткі умови прийому завдань (обмеження часу виконання тестів та кількості спроб), не варто ними зловживати, зважаючи на нерівність технічних умов роботи учнів.

Забезпечити абсолютну неможливість плагіату та списування в умовах дистанційного навчання дуже складно, тому варто зосередити зусилля на тому, щоб пропонувати такі

завдання, які не можуть бути запозичені в інших — написати власну думку, описати процес розв’язання своїми словами, навести приклад чи дібрати ілюстрацію. Можна створювати галереї робіт учнів — демонстрація власної творчості часто спонукає до більш відповідальної та ретельної підготовки.

“Низький поріг, висока стеля, широкі стіни” — це ті характеристики завдань, які найкраще підходять для дистанційного навчання (зрештою, для очного також).

Низький поріг означає, що завдання доступне і досяжне для кожного учня. Ситуація успіху в поєднанні з підтримувальним зворотним зв’язком мотивує до виконання подальших завдань. Висока стеля передбачає, що завдання має кілька рівнів і не обмежує учнів, які можуть зробити більше й краще. Широкі стіни творять простір для власного вибору учня, показують застосовність теми в різних ситуаціях, передбачають творчий підхід до завдання. За умов дистанційного чи змішаного навчання такі завдання найкраще підтримують навчальну мотивацію учнів.

14.Дистанційне навчання дітей з ООП

Діяльність дитини з особливими освітніми потребами оцінюється не лише з позиції набутих знань, а насамперед — з позиції прогресивного розвитку.

Для успішної реалізації дистанційного навчання надзвичайно важливими є:

залучення батьків до консультування щодо особливостей організації процесу дистанційного

навчання;

повторення та актуалізація раніше вивченого матеріалу;

урахування індивідуальної працездатності дитини відповідно до стану її здоров’я;

моніторинг динаміки втомлюваності;

дотримання режиму дня, заснованого на наукових рекомендаціях;

спокій, упевненість і позитивні емоції педагогів та батьків

Відповідно до індивідуальних особливостей освітньої діяльності для кожного учня/учениці з особливими освітніми потребами, який/яка навчається в інклюзивному класі, у порядку, визначеному законодавством, складаються індивідуальна програма розвитку та індивідуальний навчальний план (у разі потреби) https://nus.org.ua/articles/yak-organizuvaty-dystantsijne-navchannya-dlya-ditej-z-oop-dosvid-vchyteliv/

Асистент учителя присутній на уроці, може виконувати функцію модератора, наперед розробити завдання для учнів з ООП за вказівкою учителя, тримає зв’язок з батьками.

Корисні інструменти

Classtime. Сервіс, який став безкоштовним на час карантину та війни. У ньому є бібліотека ресурсів, а можна створити і свої запитання. Наприклад, у мене є питання на встановлення відповідності – коли з інформатики є команда і потрібно підібрати, що вона виконує. Можуть бути і простіші запитання – з вибором однієї правильної відповіді з кількох.

Після того як учні дали відповіді на запитання, учитель одержує статистику відповідей із балами. Учень бачить, які відповіді правильні, а які – ні, може працювати з неправильними. Учитель же може скоригувати подальші дії, якщо побачить, що більшість класу не впоралась із певним аспектом теми.

Google-форма. Може збирати відповіді учнів і потім проводити автоматичне оцінювання тестування.

Learningapps. Довзроляє створювати вправи різних типів на різні теми. Також уже підготовлено багато вправ, якими можна скористатися. На жаль, не всі україномовні. Вправи бувають різних типів: наприклад, можна встановити відповідності, сортувати в різні стовпичики правдиві і неправдиві поради. Одразу можна побачити, чи правильними були наші відповіді.

Вправи для розвитку мислення вищого рівня

Попередні інструменти зорієнтовані на так зване мислення нижчого рівня – запам’ятовування матеріалу, розуміння та його застосування для розв’язання задач.

Але нашою метою має бути мислення вищого рівня. Це ті навчики, на які рідко є час на уроці. Але можна використати час карантину, щоб запропоновувати учнам інші типи завдань – які передбачають більш творчий підхід до опрацювання матеріалу (того ж самого підручника).

Можна:

· Замість пропонувати типове завдання на кшталт підготувати реферат чи презентацію, ми можемо попросити учня зняти відео про певну тему. Він може це зробити, просто маючи телефон. Сервіс: Screencast-o-matic.

· Замість просити учнів давати відповіді на запитання, можемо попросити створити запитання до певної теми. Так учень вчиться не просто відтворювати інформацію, а опрацювати її. Сервіси: Learningapps, Genially.

· Учні можуть записувати відео і фактично спілкуватися між собою на певну навчальну тему з їх допомогою. Сервіс: Flipgrid (якщо не боїмося асинхронних відеодискусій з інтерфейсом англійською).

· Карта понять. Прочитали параграф – складаємо крату понять за ним. Сервіси: MindMeister, BubbleUs. Може бути і офлайн-варіант – на аркуші паперу. Згодом цю карту понять можна розглянути на уроці, якщо немає іншого способу, як передати результат роботи.

· Інфографіки. Сервіс: Canva (україномовний). Тут є можливість створювати графічні об’єкти і різнотипні публікації. Почати роботу просто: обираємо вид публікацій і наповнюємо робочий простір із певним дизайном своїми текстом, картинками. Офлайн варіант: якщо немає доступу до комп’ютера, те саме можна зробити на аркуші паперу.

· Щоденник вражень. Сучасні учні переживають цікавий момент в історії. Варто спонукати їх фіксувати, що відбувається з ними і їхніми родинами. Щоденник вражень вимагає рефлексувати над тим, що відбувається. Це може бути цінною навчальною діяльністю. Сервіс: Blogger.

· Комікс. Можна розповісти історію за мотивами того, що прочитав у параграфі. Або “оживити” персонажів, про яких ідеться в літературному творі. Такі творчі завдання можуть допомогти нам із мотивацією учнів навчатися. Сервіси: StayBoardThat, MakeBeliefsComix

· Створення власної програми. Сервіс: Scratch. Інструмент доступний навіть для учнів початкової школі. З його допомогою учень може скласти свою гру.

Ще корисні сервіси та ідеї:

· Повідомте учням про інші навчальні ресурси. Наведу лише одну – Mozabook, адже на час карантину ця бібліотека безкоштовна для всіх. Там, зокрема, є багато візуалізацій (зокрема і тривимірних) – здебільшого з природничих предметів, але не тільки.

· Pablet можна використовувати і для оцінювання робіт з образотворчого мистецтва (виходить галерея робіт).

· Інструмент для уроків фізики – PhET

· Інстумент для складання електричних кіл – Circuit Lab

· Програма для перевірки мовних вправ – IXl

· Розумники – платформа для початкової школи, на період карантину дає безкоштовний доступ

· Інструмент для створення музики – Music Lab.

· Є багато відео фізичних вправ, які можна використати для фізкультури. Можна спробувати влаштовувати змагання – хто більше разів відтискається чи стрибає на місці. Звісно, це вносить корективи у звичайний урок фізкультури, але, тим не менш, це не неможливо. У тому ж Pablet можна звітувати про досягнення кожного учня і відстежувати зростання за певними характеристиками.

Змушувати учнів вмикати відеокамери.

Деякі вчителі вважають за належне вилучати дитину з відеоуроку, якщо вона відмовляється увімкнути камеру. В законі про освіту та Конституції йдеться, що такі дії порушують права дитини на повну загальну середню освіту і її обов’язковість.