Тамм Ігор Євгенович
У Єлисаветграді (нині Кіровоград, Україна) Ігор жив з 1898р. до 1913р. Здібного юнака хвилювали соціальна несправедливість, соціалізм, література, менше його цікавили біологія й історія, і лише на останньому місці стояла фізика.
Проте після закінчення гімназії на вимогу батьків він поїхав учитися в Единбургський університет (з того часу в його англійській вимові зберігся шотландський акцент, що так здивував згодом нобелівську комісію й шведську королівську родину). Однак в Единбурзі І.Тамм страждав від безглуздості занять, брав активну участь у політичних мітингах і з натхненням зачитувався К.Марксом, а не Е.Резерфордом.
Він мріяв стати політиком і присвятити себе соціальній перебудові суспільства.
У 1914 році Ігор повернувся до Росії й поступив на фізико-математичний факультет Московського державного університету.
Але незабаром почалася Перша світова війна. Навесні 1915 року він пішов добровольцем на фронт - під снарядами виносив поранених, доглядав за ними й писав у листах, що вчиться під бомбами «тримати себе в руках».
Диплом про завершення навчання в МДУ він одержав в 1918 році. Під час революції 1917 року І.Тамм активно включився в політичну діяльність, мав успіх і був обраний делегатом від Єлисаветграда на перший з'їзд Рад. Він входив у фракцію меншовиків-інтернаціоналістів.
У вересні 1917р. Ігор Тамм одружився з Наталією Шуйською, з якою познайомився ще в 1911 році й почав листуватися, коли був в Единбурзі. Н.Шуйська походила з дуже багатої родини херсонських поміщиків, що пізніше додало складностей родині Таммів.
Основні напрямки наукової творчості Тамма відносяться до квантової механіки, фізики твердого тіла, теорії випромінювання, ядерної фізики, фізики елементарних часток, а також до розв’язування ряду прикладних завдань.
У 1930р. І.Є.Тамм створив квантову теорію розсіювання світла на кристалах і теорію розсіювання світла електронами. В 1931р. він (разом із С.П.Шубіним) розробив квантову теорію фотоефекта в металах. До цього напрямку відносяться й роботи, у яких була показана можливість особливих станів електронів на поверхні кристалічного тіла (рівні Тамма, 1932р.). Ці роботи згодом набули важливе значення у зв'язку з розвитком фізики повехневих явищ і мікроелектроніки.
На семінарі відділу теоретичної фізики (1965 р. Фото Л.В. Сухова)