Гончаренко Семен Устимович
Гончаренко Семен Устимович народився 9 червня 1928р. у с. Панчево (Новомиргородчького району Кіровоградської області). Закінчив Кіровоградський державний педагогічний інститут і почав працювати вчителем. Професійно зростав Семен Устимович на освяченому долею шляху - від учителя сільської школи на Кіровоградщині до дійсного члена Академії педагогічних наук України. Були на життєвій ниві тяжкі випробування: під час Другої світової війни, ще підлітком, він воював у складі партизанського загону імені Устима Кармелюка, який діяв на території Вінницької області. У партизанський загін потрапив після двох відважних втеч: спочатку з ешелону, який віз його з братом у німецьку неволю, а згодом - з полону в німців.
Майже 40 років працював в Інституті педагогіки АПН України, 28 з яких – на посаді заступника директора з наукової роботи. Із приходом Семена Устимовича Гончаренка у фундаментальну академічну науку пов'язаний новий етап його життєтворчості: було написано методичні посібники, підручники, словники, статті.
З 1955 по 1958 рік він навчався в аспірантурі Українського НДІ педагогіки. Потім працював молодшим науковим співробітником, старшим науковим співробітником Українського НДІ педагогіки.
1961 року Семен Устимович захищає кандидатську дисертацію з проблем методики навчання фізики, а 1989 – докторську дисертацію. 1990 року йому присвоєно вчене звання професора.
З 1966 по 1993 рік Семен Гончаренко – заступник директора НДІ педагогіки УРСР. 1992 року Семена Гончаренка обрано дійсним членом АПН України, а в березні 1993 – академіком-секретарем Відділення дидактики, методики і інноваційних технологій АПН України.
На 4-й Всесоюзній науковій конференції з методики фізики, 2000 рік
Його наукові інтереси охоплюють широке коло проблем від методології педагогіки до популяризації наукових знань. Вагомими результатами наукової праці є курси методики фізики та шкільні підручники. У 1980-1990р.р. спільно з іншими вченими брав участь у виконанні важливих науково-методичних досліджень для визначення тенденцій у розвитку процесу навчання фізики в загальноосвітній школі, проблем світоглядного виховання учнів.
Значним є його внесок в обґрунтування засад нової школи в новій українській державі. Перша концепція середньої загальноосвітньої школи України (1991р.), концепція гуманітаризації освіти створені під його керівництвом. Фундаментальні статті з кардинальних проблем організації шкільної справи, формування змісту освіти, що містять оригінальні ідеї та підходи до їх вирішення, істотно вплинули на сутність і спрямування освітнього процесу в країні.
Учасники науково-практичної конференції, м.Кіровоград,
КДПУ імені Володимира Винниченка, 21-22 травня 2010 року
С.У. Гончаренко - у першому ряду (четвертий ліворуч)
Семен Устимович Гончаренко обґрунтував дидактичну систему формтиування природничо-наукової картини світу в школярів, опублікував чотиритомну методику навчання фізики в середній школі, створив перше покоління національних підручників з фізики для 9-11 класів загальноосвітньої школи з поглибленим вивченням цього предмета, написав багато посібників для вчителів і учнів.
С.У.Гончаренко був постійним і активним членом редакційної колегії журналу «Фізика та астрономія в школі» від початку його заснування (1995р.). Був одним з організаторів олімпіади юних фізиків в Україні.
Автор понад 250 друкованих праць, «Українського педагогічного словника». Понад 50 навчальних посібників. Відомий як популяризатор наукових знань, автор 12 науково-популярних книжок для дітей різного віку. Його книги перевидавались у багатьох європейських країнах.
Створив наукову школу дослідників проблем загальної теорії викладання та методики навчання фізики. Наукова школа академіка Семена Гончаренка – це особливий світ наукової принциповості, консультацій, особистих зустрічей, бесід, дискусій. Більш як 20 докторів і 50 кандидатів наук із загальної педагогіки та історії педагогіки, теорії й методики навчання фізики, теорії й методики професійної освіти виростив Семен Устимович.
Академік Гончаренко – заслужений діяч науки і техніки України, нагороджений орденами Великоч ї Вітчизняної війни II ступеня і «Знаком Пошани», Почесною грамотою Президії Верховної Ради України та багатьма медалями і преміями за наукову діяльність.
Семен Устимович помер 7 квітня 2013 року. Похований у Києві на лісовому кладовищі.