Гессен Борис Михайлович

Борис Михайлович Гессен народився в родині керуючого банком у Єлисаветграді. Після закінчення Єлисаветградської гімназії він разом з І.Таммом протягом року навчався на фізико-математичному факультеті Единбурзького університету. Напередодні першої світової війни він повернувся в Росію і навчався паралельно на фізико-математичному факультеті Петроградського університету та на економічному відділенні Політехнічного інституту. 

Закінчивши у 1928 році інститут червоної професури, він пропрацював у ньому ще два роки аж до моменту призначення директором науково-дослідницького інституту фізики Московського державного університету. Б.Гессен став першим деканом фізичного факультету МДУ. Залишив цю посаду в грудні 1934 року.   

Б.М.Гессена обрали членом-кореспондентом АН СРСР у 1933р. Займався науковою та адміністративною роботою, дослідженнями у сфері історії та філософії фізики. Великий розголос на Заході отримала його доповідь «Соціально-економічне коріння механіки Ньютона», яку він зробив на Конгресі з історії науки в Лондоні (1913р.). Борис Гессен активно займався соціал-демократичною діяльністю, був членом у більшовицькій партії з 1919 року, працював у Політуправлінні Реввійськради (1919-1921 роки) і в Комуністичному університеті ім. Свердлова (1921-1924 роки).

Згодом був призначений заступником директора з наукової роботи Фізичного інституту АН СРСР (суміщаючи цю роботу з директорством у КДШФ Московського державного університету). В соціально напруженій обстановці, яка панувала у Московському державному університеті, Б.Гессену вдалося створити сприятливі умови для роботи справжніх учених, зокрема для невеликої, але сильної групи фізиків, сконцентрованих навколо Л.І.Мандельштама.

Б. Гессен був також членом редколегії«Успехов физических наук», працював у редакції Великої Радянської Енциклопедії.

Б.Гессена заарештували 21 серпня 1936 року, звинувативши в тому, що він «до останнього часу підтримував особистий зв'язок із заарештованим у справі троцькістсько-зінов'євського терористичного центру Карєвим і Лур'є і вів контрреволюційну троцькістську роботу». Єдиним приводом до арешту було свідчення Карєва від 5 червня 1935 року: «В центр зінов'євської організації на цей час входили, крім І.П.Бакаєва і Г.Є.Євдокимова, С.С.Каменєв, Г.Є.Зінов'єв і Б.М.Гессен...»