Герасюта Микола Федорович

За розгром фашизму в його лігвищі - орден Червоної Зірки й медаль «За взяття Берліна». Закінчив війну капітаном, начальником штабу й заступником командира окремого саперного батальйону. Хоча він як сапер жодного разу не помилився й за всю війну жодного разу не був поранений, в 24 роки він став сивим. Після закінчення війни Микола Федорович відряджений у розпорядження Сергія Павловича Корольова, якому було доручене вилучення трофейної ракетної техніки й відповідної документації на заводах й у КБ Вернера фон Брауна. Із цією метою в окупаційній зоні Німеччини був створений інститут «Нордхаузен». Капітан Герасюта М.Ф. через короткий час стає одним з лідерів у підготовці наукових звітів із динаміки польоту. З 1947 року після демобілізації М. Ф. Герасюта працює в підмосковних Підлипках у створеному при НДІ-88 ОКБ-1 під керівництвом С. П. Корольова. Основним напрямком його інженерної та наукової діяльності стала динаміка польоту балістичних ракет. У співавторстві з А. Г. Пилютиком він видає першу книгу з динаміки польоту балістичних ракет далекої дії й у 1951 році успішно захищає кандидатську дисертацію.

В 1951 році новий поворот у долі. Разом із групою провідних спеціалістів ОКБ-1 (НДІ-88), запрошених Василем Сергійовичем Будником у Дніпропетровськ, він починає працювати начальником сектора балістики в СКБ Дніпропетровського автозаводу, переорієнтованого на випуск ракетної техніки. Він відразу стає одним із помічників Головного конструктора СКБ В. С. Будника й вносить вагомий вклад в організацію серійного виробництва перших балістичних ракет С. П. Корольова 8А11, 8Ж38, 8ДО51 (Р-1, Р-2, Р- 5). Формулу С. П. Корольова «Проектування ракет починається з балістики й нею закінчується» він доповнює: «Серійне ракетне виробництво без балістики безперспективне». Під безпосереднім керівництвом М.Ф.Герасюти (начальника проектного відділу) іде народження нової ракети власної розробки серійного КБ – 8А63 на висококиплячих компонентах палива й з автономною системою керування (прототипу ракети Р-12).

В 1954 році на базі заводського серійного КБ було створене особливе конструкторське бюро № 586 (КБ «Південне») на чолі з Михайлом Кузьмичем Янгелем, це бюро стало основоположником нового напрямку в ракетній техніці - створення стратегічних ракет на високо киплячих компонентах палива з автономною системою керування. Микола Федорович вніс великий особистий внесок у створення й становлення КБ «Південне» як потужного наукового й конструкторського підприємства. При його безпосередній діяльній участі були спроектовані й успішно пройшли літні випробування перші ракети КБ «Південне» 8ДО63, 8ДО65, 8ДО64 (Р-12, Р-14, Р-16).

За створення ракети Р-12 Микола Федорович був нагороджений в 1959 році орденом Леніна. У листопаді 1960 року йому присуджена вчена ступінь доктора технічних наук. В 1961 році за видатні заслуги в створенні зразків ракетної техніки й забезпеченні успішного польоту людини в космічний простір М. Ф. Герасюті було присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці. Микола Федорович - співавтор розробки чотирьох поколінь бойових ракетних комплексів від Р-12 до Р-36М і ракет-носіїв «Космос», «Циклон», «Зеніт». В 1962 році він став заступником Головного конструктора КБ «Південне» з питань розробки системи керування, динаміки й керування польотом ракет (на цій посаді він пропрацював чверть століття). Одночасно він керував розрахунково-теоретичним комплексом, що повинен був забезпечувати науковими дослідженнями й розрахунковими роботами всі етапи створення нових бойових і космічних ракет.

До складу розрахунково-теоретичного комплексу входили:

-         відділ балістики, динаміки руху головних частин в атмосфері й динаміки перехідних процесів (старту, поділу щаблів, скидання елементів, що відпрацювали, конструкції, відділення корисного навантаження);

-         відділ аналізу керованості ракет і купчастості стрілянини, опікування суміжних організацій - розроблювачів системи керування;

-         відділ аерогазодинаміки;

-         відділ тепломасообміну;

-         відділ обчислювальної техніки, аналізу відділення й динаміки засобів подолання протиракетної оборони супротивника.

Під керівництвом М. Ф. Герасюти вирішені складні інженерні й наукові завдання динаміки польоту ракет:

-         розроблені методи максимального використання енергетичних можливостей ракет, способи заправлення ракет з висококиплячими компонентами палива, що враховують формулярні характеристики систем та агрегатів;

-         створена методологія динамічного проектування бойових ракет і ракет-носіїв КА;

-         створена методологія балістичного забезпечення пусків ракет (розрахунок польотних завдань, траcc польоту, районів падіння частин, що відокремлюються);

-         розроблені методи вирішення завдань балістики ракет с головними частинами, що розділяються, і термінальною системою керування (оптимальне розведення блоків по цілям, оперативний розрахунок ПЗ, спеціальне математичне забезпечення завдань планування пусків у вищих ланках керування);

-         розроблені методи вирішення завдань динаміки польоту бойових блоків (у тому числі керованих) на спадній атмосферній ділянці траєкторії;

-         вирішені завдання динаміки й аеродинаміки старту ракет із шахти (у тому числі мінометного старту);

-         розроблені методи вирішення завдань проектування систем поділу щаблів ракет і відділення корисного навантаження;

-         вирішені завдання динамічного проектування засобів протидії системам ПРО;

-         вирішені завдання теплообміну й теплозахисту твердопаливних ракетних двигунів;

-         створена база обчислювальної техніки в КБ «Південне» и т.д.

М.Герасюта закінчив фізико-математичний факультет Одеського державного університету в 1941р. за фахом «Математика». Відразу після випуску пішов на фронт і був нагороджений орденами Червоної зірки, Вітчизняної війни II ступеня та 7 медалями. Трудова й дослідницька діяльність М.Гарсюти пройшла у Дніпропетровському конструкторському бюро «Південне». Він був заступником головного конструктора з питань динаміки, балістики й стійкості польоту бойових ракет і ракет-носіїв.

Микола Федорович автор або співавтор великої кількості наукових статей і винаходів. Зокрема, він є співавтором такого піонерського винаходу, як винахід першої у світі головної частини, що розділяється, оснащеної декількома (до десяти) бойовими блоками з індивідуальним наведенням на різні цілі.

Микола Федорович Герасюта став одним з організаторів і першим викладачем фізико-технічного факультету, створеному при Дніпропетровському державному університеті, що першим у Радянському Союзі почав випускати фахівців з ракетної техніки  і який підготував за 50 років свого існування більше 20 тисяч фахівців для ракетно-космічної галузі.

Член-кореспондент Академії наук України, професор М.Ф.Герасюта, визнаний перший фахівець в галузі керування ракетами, мав свою наукову школу - школу балістиків, динаміків, керівників.

М.Ф.Герасюта вніс величезний вклад у формування української наукової школи балістиків і динаміків. Він надавав першорядного значення підготовці інженерних і наукових кадрів. Будучи завідувачем кафедрою й професором Дніпропетровського університету, він розробив фундаментальний курс лекцій з динаміки й керування БРДД, постійно керував дипломним проектуванням студентів і науковою роботою аспірантів. Ним підготовлені чотири доктори й 30 кандидатів наук. У співавторстві із професором А. А. Лебедєвим ним написана монографія «Балістика ракет», що стала настільною книгою не тільки студентів та аспірантів, але й молодих інженерів і вчених ракетно-космічної промисловості.

До Миколи Федоровича повною мірою застосовне поняття «вчений-організатор науки». Він є ініціатором створення в Дніпропетровську Сектора проблем технічної механіки, що надалі став Інститутом технічної механіки Національної академії наук України. М.Ф.Герасюта - один із творців Дніпропетровської наукової школи ракетобудування. В 1967 році він стає членом-кореспондентом Академії наук України. Видатний учений, талановитий конструктор, цікава людина й мудрий керівник - М.Ф. Герасюта мав великий авторитет серед таких видатних учених і творців вітчизняної ракетно-космічної техніки, як М.В.Келдиш, В.П.Глушко, М.К.Янгель, Б.Е. Патон, Б.Н.Петров, Н.А.Пилюгін, В.І.Кузнєцов, В.Ф.Уткін, В.С. Будник, Ю.А.Мозжорин, А.І.Соколов, В.Г.Сергєєв, Г.А.Тюлін, А.Г.Іосіф’ян, В.І.Вознюк, М.Г. Григор'єв, Ю.А. Яшін.

М. Герасюта був одним з основних творців 4-х поколінь бойових ракетних комплексів (від Р-12 до Р-36) і космічних ракет-носіїв «Космос», «Інтеркосмос», «Циклон» та «Зеніт». Розробив методику проектування ракет-носіїв, що використовується й у наш час.