Андріяш Олександр Вікторович

Андріяш Олександр Вікторович народився 28 серпня 1954р. в м. Новоукраїнка Кіровоградської області в селянській сім’ї відомого на Кіровоградщині бригадира тракторної бригади Героя соціалістичної праці Андріяша Віктора Степановича. Був другою дитиною. Має двох сестер. В школі до 9-го класу ніяких здібностей не проявляв. А в 9-10 класах захопився розв’язуванням задач з фізики і математики. Був призером обласних олімпіад. Після закінчення Новоукраїнської середньої школи №6 в 1971 році поступив до МІФІ (Московського інженерно-фізичного інституту), який закінчив в 1977 році з відзнакою за спеціальністю «Теоретична ядерна фізика». Після закінчення поступив на роботу в Теоретичне відділення Російського федерального ядерного центру – Всеросійського науково – дослідного інституту технічної фізики, який був створений в 1955 році для ведення робіт з удосконалення систем ядерної зброї м. Снєжинськ.

В 1995 році очолює науково- теоретичне відділення, а з 2000р. є першим заступником наукового керівника РФЯЦ - ВНДІТФ.

Під його керівництвом і при його особистій участі були розроблені, успішно випробувані і передані у серійне виробництво ряд виробів, що не поступається кращим світовим зразкам, частина з яких дотепер перебуває на озброєнні.

Фізик – теоретик високої кваліфікації, досвідчений розробник ядерної зброї, який добре розбирається в усіх тонкощах складних фізичних процесів, що проходять при ядерному вибуху. Олександр Вікторович проявив себе талановитим керівником, здатним координувати роботу великих колективів.

Автор більше сотні наукових праць, активний вихователь молоді, лауреат Державної премії Росії (2000) за великий внесок у важливий напрямок удосконалювання ядерної зброї.

Олександр Вікторович з дружиною Іриною чудово виховали двох своїх синів Євгенія і Ігоря, які пішли батьківськими стежками: обидва закінчили МДУ за спеціальністю фізика і зараз займаються науковою роботою.