• Рекомендації МОН щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти на 2024/2025 навчальний рік 

• Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб

• Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні 

• Рекомендації для працівників ЗДО на період дії воєнного стану в Україні

Постанови Кабінету Міністрів України:

• від 07 липня 2025 року № 818 «Деякі питання про типи організації освітньої діяльності закладів дошкільної освіти»

• від 07 липня 2025 року № 817 «Про затвердження Положення про спеціальний дитячий садок»

• від 04 квітня 2025 року № 381 «Про затвердження Порядку утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів дошкільної освіти»

• від 10 квітня 2019 року № 530 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти»

Накази Міністерства освіти і науки України:

• від 21 травня 2025 року №746 «Про затвердження Положення про мережеву форму здобуття дошкільної освіти», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2025 року за № 990/44396

• від 28 травня 2025 року № 786 «Про затвердження Положення про сімейну (домашню) форму здобуття дошкільної освіти», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 червня 2025 року за № 998/44404

• від 21 травня 2025 року № 747 «Про затвердження Положення про очну (денну) форму здобуття дошкільної освіти», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 червня 2025 року за № 998/44404

• від 26 червня 2025 року № 926 «Про затвердження Положення про дистанційну форму здобуття дошкільної освіти», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 червня 2025 року за № 996/44402

• від 23 червня 2025 року № 895 «Про затвердження Положення про форму здобуття дошкільної освіти – педагогічний патронаж», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 червня 2025 року за № 995/44401

• від 14 лютого 2025 року «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних, комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 березня 2025 року за № 477/43883.

• від 06 січня 2025 року № 9 «Про затвердження Типового положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу дошкільної освіти», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 січня 2025 року за № 99/43505

• від 09 грудня 2024 року № 1713 «Про затвердження Положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами, яка здобуває дошкільну освіту», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2025 року за № 1982/43327

Накази іншого Міністерства або відомства:

• від 28 вересня 2021 року № 620-21 «Про затвердження професійного стандарту "Керівник (директор) закладу дошкільної освіти"»

• від 19 жовтня 2021 року № 755-21 «Про затвердження професійного стандарту "Вихователь закладу дошкільної освіти"»

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Сьогодні терористичні акти здійснюються з використанням вибухових пристроїв, які замасковані під авторучки, мобільні телефони, гаманці, міні-магнітофони, дитячі іграшки, або розміщені у звичайних портфелях, сумках, банках, пакунках

і залишені у багатолюдних місцях.

Поводження з вибухонебезпечними предметами вимагає

значної уваги і обережності.

ВІД ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я

ОСОБИСТЕ І ОТОЧУЮЧИХ!

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою

ЗАБОРОНЕНО:

• наближатися до виявленого предмета;

• пересувати його або брати в руки;

• розряджати, кидати, ударяти по ньому;

• розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

• приносити предмет додому, у навчальне приміщення, інші багатолюдні місця.

При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

• негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби МНС (тел. 101), міліцію (тел.102);

• не підходьте то предмета, не торкайтеся і не пересувайте його,
  не допускайте поряд із знахідкою інших людей;

• припиніть усі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;

• не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами
  (вони можуть спровокувати вибух);

• дочекайтеся прибуття фахівців, вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій,

і Вас евакують:

• одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки та взуття
  на товстій підошві - це може захистити від осколків скла;

• візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

• під час евакуації слідкуйте за маршрутом, указаним службами,
  які проводять евакуацію;

• не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

• тримайтеся подалі від ліній енергопостачання, що впали.

Якщо ваш будинок (квартира)

опинилися поблизу епіцентру вибуху:

• обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів тощо;

• у темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

• негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду;

• з безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким, стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

• перевірте як ідуть справи в сусідів – їм може знадобиться допомога.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, які мають допуск до цього виду робіт.

                                                                                                                                 ПІДТРИМКА БАТЬКІВ І ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Під час війни діти потребують особливої уваги з боку батьків. Страх, тривога та нервове напруже ння – ці почуття особливо впливають на дитячу психіку.

У спільноті «Дитячий психолог» фахівці розповіли, як підтримати та заспокоїти дитину під час війни, щоб зменшити наслідки психологічної травми.

1. Мінімізуйте перегляд новин з дитиною.

В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині. Задля власного спокою можна поставити дедлайн на їх перегляд, уникаючи постійного моніторингу соцмереж.

2. Говоріть з дитиною. Багато. Постійно.

Це прекрасний інструмент, який можна взяти із собою в укриття. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі.

3. Діти потребують тактильності.

Іншими словами, намагайтеся обіймати їх якомога частіше.

Для молодших дітей гарно спрацюють пальчикові ігри.

Можна спробувати створити максимальне відчуття безпеки: обійміть дитину; ритмічними, проте не динамічними погойдуваннями рухайтеся вправо-вліво або вперед-назад; можна паралельно з цим погладжувати дитину або намугикувати якусь мелодію.

І не важливо скільки Вашій дитині років: 4 чи 12…

4. Не соромтеся говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції.

Ви живі! У Вас є емоції! Ви вчите дитину тому, що проявляти їх - це нормально.

5. Прислухайтеся до дітей. Найчастіше, вони транслюють те, що переживають і відчувають мимовільно. Інколи, самі не розуміючи, що з ними відбувається.

Дуже гарно спрацює повторення за дитиною її ж тверджень. Наприклад: «Ти злишся на … Так?», «Ти боїшся, що …» і т.д.

6. Спостерігайте за грою дитини.

Саме в грі дитина проживає те, що свідомо прожити не в змозі. Гра може допомогти зрозуміти те, що дитина не зможе проговорити.

7. Не втомлюйтеся повторювати дитині, що ви поруч, що ви її захищаєте, турбуєтеся про неї, що вона не самотня.

Намагайтеся бути в зоні постійного доступу: фізично, по телефону, по відеозв’язку (у випадках, коли доводиться бути окремо).

8. Дозвольте дитині брати із собою важливу річ або іграшку.

Це створить додаткове відчуття безпеки. Якщо десь забувши лишатиме – нагадайте про неї. Якщо загубить – дозвольте посумувати, а, за потреби, запропонуйте обрати іншу для турботи.

9. Не ігноруйте можливості створити символічні ритуали перед сном.

Це може бути, наприклад, розмова на нейтральні або спільні теми або обійми із старшими дітьми. З молодшими дітьми може бути читання або складання казок, обійми та погладжування.

10. Дозволяйте дітям знімати напругу в конструктивний спосіб.

Це можуть бути найрізноманітніші ігри та техніки:

- можна рвати або зминати папір;

- гра в «паперові» сніжки;

- можна «боксувати» м’яку подушку;

- запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності);

- «стаканчик крику» або «мішечок крику»: можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик;

- ігри з водою (воду можна переливати із ємності в ємність) та піском.