Техніка виконання стрибків
Стрибок у довжину складається з чотирьох фаз:
- розбігу (під час якого набувається горизонтальна швидкість);
- відштовхування (набувається вертикальна швидкість);
- польоту (утримується вертикальне положення);
- приземлення (зі збереженням рівноваги).
Розбіг. У хлопців довжина розбігу складає до 45 м (20—24 бігові кроки), у дівчат до 30—35 м (18—22 кроки).
Існує два основні варіанти прискорення при розбігу: у першому — розбіг починають швидко й в останній його третині набирають максимальної швидкості. У другому варіанті (він уважається найраціональнішим) швидкість набирають поступово від початку до кінця розбігу.
Для контролю за точністю розбігу й збереженням ритму бігових кроків стрибуни, особливо початківці, роблять контрольну позначку, найчастіше за шість кроків до бруска.
Початок розбігу характеризується великим нахилом тулуба, збільшенням довжини й частоти кроків; із наближенням до бруска нахил тулуба зменшується, темп кроків стабілізується, приріст швидкості зростає за рахунок довжини кроків. Останній крок у розбігу найчастіше трохи коротший за передостанній на 25—45 см.
Відштовхування. На брусок для відштовхування нога ставиться майже випрямленою активним рухом згори — вниз — назад. На місце відштовхування нога ставиться з п'ятки, кут між нею і доріжкою складає 65—70°, нога трохи згинається в коліні й випрямляється в гомілкостопному суглобі. Під час підготовки штовхової ноги для відштовхування махова нога відведена назад. Стрибун робить енергійний рух маховою ногою вперед — угору. У кінці відштовхування стегно махової ноги займає горизонтальне положення, а гомілка рухається вперед, що сприяє збереженню рівноваги. Різнойменна маховій нозі рука рухається вбік і трохи назад, а інша — вперед — угору. Правильне відштовхування характеризується активною постановкою штовховоі ноги, виведенням таза вперед, швидкими махами ногою і руками та енергійним поштовхом (кут відштовхування складає 70—80°).
Політ. У проміжок між відштовхуванням та групуванням перед приземленням під час стрибка виконуються комплекси рухів, які (у сукупності з особливостями групування) визначають спосіб виконання стрибка. Розрізняють три такі способи:
- «зігнувши ноги»,
- « прогнувшись »,
- «ножиці».