Методика навчання потрійного стрибка.

Навчати техніки потрійного стрибка можна тільки добре фізично підготовлених учнів. Успішніше навчаються ти , хто має добрі результати в бігу на короткі дистанції і стрибка у довжину.

Не можна займатися на жорсткому грунті. Заняття потрійним стрибком проводяться на синтетичній еластичній доріжці, на рівному трав'яному грунті (футбольному полі), якщо рядом є яма з піском для стрибків.

Завдання 1. Ознайомити учнів з технікою потрійного стрибка, створити уявлення про розбіг, «скачок», «крок» і «стрибок».

Засоби:

Показати техніку стрибка з середнього розгону. Уточнити уявлення про стрибок повторним показом його з короткого розгону. Проглянути фотокінограми, плакати по техніці стрибка. Спостерігати за технікою кращих стрибунів на змаганні.

Завдання 2. Навчити найпростішій техніці потрійного стрибка з короткого розбігу.

Засоби:

1. Потрійний стрибок з місця.

2. Те ж, по відмітках.

3. «Стрибкові кроки» — багатократні стрибки в «кроці» з ноги на ногу, збільшуючи фазу польоту. Та ж вправа, але у вигляді змагання на меншу кількість стрибкових кроків на дистанції 20—30 м або на найбільшу дальність 5—7 стрибкових кроків.

4. «Скачки» — багатократні стрибки на одній нозі на 15—20 м. Та ж вправа, але через набивні м'ячі (або інші предмети), встановлені на прямій лінії на відстані 160— 200 см один від одного. Те ж, але у вигляді змагання.

5. Потрійний стрибок з 3 кроків розбігу, відштовхуючись від грунту на тому місці, на яке попаде штовхова нога.

6. Потрійний стрибок з 5—8 м розгону. Та ж вправа, але з 12—16 м розбігу.

Методичні вказівки.

Учні з перших спроб освоюють схему потрійного стрибка. Проте спочатку більше уваги надається освоєнню стрибкових вправ: «стрибкових кроків» і особливо «стрибків». Краща вправа для оволодіння «скачками» в потрійному стрибку — багатократні скачки через предмети (набивні м'ячі).

На перших порах не слід навчати деталям техніки. Головне — освоїти основну схему потрійного стрибка і його ритм. Потрібно, щоб учні виконували стрибки, а не бігові кроки. Для цього треба частіше виконувати вказані вище вправи і рахувувати вголос: «Р-а-а-з, д-в-а-а, три-и», прагнучи виконувати стрибки з рівномірно збільшиними польотними фазами.

Завдання 3. Навчити вірній постановці ноги для приземлення і відштовхування після «стрибка» і «кроку».

Засоби:

1. Багатократні «стрибкові кроки», піднімаючи стегно махової ноги до горизонталі. Багатократні «скачки», підтягаючи штовхову ногу і активно ставлячи її на грунт з передньої частини стопи.

2. П'ятірні і семерні стрибки з місця «кроками» і «скачками», енергійно і швидко ставлячи ногу на місце поштовху загрібаючим рухом.

3. Скачки на одній нозі, акцентуючи увагу на високому піднятті стегна («замах») перед постановкою ноги на грунт.

4. Багатократні «стрибкові «кроки» і «скачки» з високим «замахом» стегна, швидко і активно ставлячи ногу на місце поштовху. Те ж, але виконуючи стрибки на доріжці по відмітках, що знаходяться на відстані 2,5—3 м одна від одної.

5. «Стрибок» з короткого розбігу, відштовхуючись від бруска для стрибка у довжину; приземлення в пісок на махову ногу, пробігти вперед.

6. Те ж, але із затримкою у польоті «кроком» і з пізньою зміною ніг. Те ж, але при зміні ніг зробити високий «замах» і швидко, енергійно поставити ногу рухом, що «загрібає».

Методичні вказівки.

Навчання «замаху» стегном і активній постановці ноги для відштовхування — одна з найважливіших задач в підготовці стрибуна. Описані вправи слід застосовувати можливо частіше і у великому об'ємі. Необхідно добиватися достатньо високої траєкторії польотної фази. Більше треба вправлятися в «скачках» з приземленням до ями з піском. Це збереже м'язи від перенапруження і дозволить збільшити число повторень вправ.

Завдання 4. Навчити поєднанню «стрибка» із стрибком «кроком».

Засоби:

1. З 1—2 кроків розбігу невеликий стрибок «скачком» з приземленням на доріжку на одну ногу, потім звичайний стрибок у довжину і приземлення на обидві ноги до ями з піском.

2. Те ж з поступово збільшуючи розбіг (до 6—8 бігових кроків).

Методичні вказівки.

Щоб навчитися робити могутній поштовх після «скачка», необхідно готуватися до цього ще в польотній фазі. Енергійний «замах» стегном під чяс «скачка» і швидка постановка майже прямої ноги близько до проекції центра ваги з одночасним прискореним рухом махової ноги вперед дозволяють миттєво перейти від пружнього згинання опорної ноги до відштовхування. Стрибун повинен ставити ногу на доріжку, думаючи не про приземлення, а про відштовхування. Потрібне багатократне повторення зв'язки «стрибка» з «кроком» для оволодіння пружним приземленням і могутнім відштовхуванням.

Здатність відштовхуватися зразу ж після приземлення значною мірою визначається також рівнем розвитку фізичних якостей стрибуна.

Завдання 5. Навчити поєднанню «кроку» з «стрибком».

Засоби:

1. Стрибок у довжину у «кроці» з короткого розбігу. Приземлитися до ями з піском на одну ногу і пробігти вперед. Акцентувати високий «замах» стегном і відведення рук в другій половині польотної фази з подальшою активною постановкою ноги на місце приземлення і махом рук.

2. Подвійний стрибок з 3—5 кроків розбігу. Відштовхуючись від лінії найсильнішою ногою, пролетіти в «кроці», роблячи в кінці польоту високий замах ногою, завести руки назад з одночасним невеликим нахилом тулуба. Потім поставити ногу загрібаючим рухом близько до проекції центра ваги і, енергійно виносячи вперед-вверх махову ногу, відштовхнутися і виконати «стрибок». Приземлитися на обидві ноги в пісок.

3. Подвійний стрибок з короткого розбігу (10—12 м).

4. Подвійний стрибок з місця, відштовхуючись двома ногами з підвищення заввишки 40—50 см, встановленого в 4 м від ями з піском. Злетівши, як в стрибку у довжину з місця, зробити «замах» більш маховою ногою; активно поставити ногу, відштовхнутися і виконати «стрибок».

5. Те ж, але «стрибок» зробити через рейку, встановлену на висоті 80—100 см у краю ями з піском. Подвійний стрибок з середнього розбігу (до 18—20 м).

Методичні вказівки.

Можна скористатися тими ж методами, що і при оволодінні з'єднанням «стрибка» із стрибком «кроком». Хоча перехід від «кроку» до «стрибка» менш складний, все ж таки потрібне багато повторень, щоб навчитися не тільки зв'язувати елементи потрійного стрибка, але і проявляти при цьому велику швидкість і силу. Учні повинні освоїти правильні рухи руками в польотній фазі «кроку» і різкий взмах ними у момент відштовхування.

Завдання 6. Удосконалити техніку розгону і стрибка.

Засоби:

1) повторні пробіжки по 35- 40 м на доріжці стадіону;

2) пробіжка 7-8 кроків розгону, добиваясь стандартного рівномірного прискорення;

3) потрійний стрибок з середнього, а потім з повного розгону по відмітках і без відміток в 3/4 зусиль і на результат.

4) пробіжка повного розбігу (16—18 бігових кроків) у стрибковому секторі або доріжці стадіону.

5) стрибок з повного розгону, відштовхуючись від бруска для стрибка в довжину і приземляючись в пісок на одну ногу з подальшою пробіжкою вперед.

6) Потрійний стрибок з повного розгону.

7) Участь в змаганнях по потрійному стрибку.

Методичні вказівки.

На перших порах повний розбіг не повинен бути більше 14—16 бігових кроків. Його довжину встановлюють так само, як це вказано вище. Дуже важливо багато разів пробігати по розбігу з установкою на повний стрибок, але" виконуючи лише «стрибок» з приземленням в пісок. Не слід вносити поправки з метою точного попадання на брусок. Треба бігти стрімко вперед, добиваючись точності розгону за рахунок стабільності кроків. Не можна випустити з уваги ритму рівномірно розтягнутих «стрибка», «кроку», «стрибка».