7 клас. Історія України.

http://www.ranok.com.ua/resources/files/pdf/Uchebnik_IU_7kl.pdf Підручник Гісем.

Урок 3.  Київська держава за перших князів.

               Вікіпедія

Основні поняття: «Русь», «Руська земля», русичі, Київська Русь, дипломатія, князь, дружина, хрещення, сюзерен, регент, династія, політика.

Основні дати:

Рубіж VІІІ-ІХ ст. – утворення Руської держави.

839 р. – перша згадка назви «Русь» у франкській хроніці.

860 - 882 рр. – правління Аскольда.

860 р. – похід Аскольда на Константинополь. Вихід Русі на

   міжнародну арену.

862 р. – запрошення варягів до Новгорода.

867 р. – хрещення князя Аскольда з дружиною.

882 р. – вбивство Олегом Аскольда і захоплення влади в Києві.

Виникнення держави Київська Русь.

882-912 рр. – правління князя Олега.

907 р. – 911 р. – похід русичів на Візантію й укладення договору.

912 – 945 рр. – князювання Ігоря.

945 р. – повстання древлян. Убивство князя Ігоря.

Картка 1

ПЛАН

• 1. Утворення Руської держави. Князь Аскольд.

  2. Правління Олега.

  3. Князь Ігор та його діяльність.

  4. Походи князів проти Візантії.

Прийоми роботи вчителя і учнів

а) робота з першоджерелом (уривки з «Повісті минулих літ»);

б) робота з історичною картою і атласами (вдома – контурна карта);

в) індивідуальні повідомлення учнів (підготовлені дома);

г) складання,  робота з опорним конспектом (на уроці і вдома).

• • Розповідь вчителя відбувається на основі роботи з історичною картою, першоджерелами. Опорний конспект складається на дошці, по ходу розповіді (див. додаток до уроку), а учні перемальовують його у свої домашні робочі зошити.  У розповіді вчителя увага звертається на наступні положення (коментар до опорного конспекту).

  • На рубежі VІІІ-ІХ ст. політичний розвиток Полянського княжіння зумовив виникнення державного утворення «Русь». Оскільки столицею нової держави був Київ, то історики ХІХ-ХХ ст. почали називати її Київською Руссю (на противагу Московській Русі).

  • Територіальним ядром держави стали землі Середнього Подніпров"я (земля полян, деревлян, сіверян). Мешканців «Русі» називали «русинами».

  • Правитель Русі мав титул каган, рівнозначний великому князю руському. Його носив лише володар, котрий за своїм соціальним становищем стояв вище князя племінного союзу.

  • Про зміцнення держави свідчила її активна військова діяльність. Наприкінці VІІІ ст. руси на чолі з князем Бравліном захопили Корсунь (Херсонес), Сурож (Судак) і Корчев (Керч). У 838 р. послів Русі приймав імператор у Константинополі. 839 р. руське посольство прибуло до франкського короля. Так було започатковано дипломатичні відносини.

• На Русі княжили представники династії Києвичів, до яких зараховують братів Діра та Аскольда. На думку істориків, вони були співправителями (дуумвірат), хоча можливо, що спочатку князював Дір, а пізніше Аскольд.

  • • Для охорони торгового шляху від Ладоги до Києва («Шлях із варяг у греки»), а також у воєнні походи князі запрошували норманів (варягів).

• • Робота з термінами та поняттями

  • Варяги – так на Русі називали жителів Скандинавського півострова (шведів, датчан, норвежців).

  • Першими скандинавськими князями, які прибули у 862 р. на запрошення новгородців були Рюрик, Синеус і Трувор. Літописець Нестор у «Повісті минулих літ» записав, що «од тих варягів дістала свою назву Руська земля». Так було започатковано норманську теорію створення Київської Русі.

    • Ознайомлення учнів з джерелами інформації

    • «Повість минулих літ» про покликання варягів і початок князювання Аскольда і Діра в Києві (ІХ ст.)

      • У деяких літописних джерелах Аскольд згадується як найвпливовіший і наймогутніший правитель середньовіччя. Прийняв титул кагана. Це піднесло авторитет Київського князівства на один щабель із Хозарією. Візантійські літописці називали його «прегордим каганом».

    • Головною зовнішньополітичною акцією Аскольда були візантійські походи. Дослідники нараховують їх 4. Справжнім жахом для візантійців став світанок 18 червня 860 р., коли вони побачили 200 лодій руського флоту князя Аскольда під мурами Константинополя.

      • Повідомлення учня «Похід Аскольда на Константинополь» та ознайомлення з джерелом інформації «Повість минулих літ» про похід Аскольда на Константинополь, а також уривок з проповіді Константинопольського патріарха Фотія.

      • Наслідком цього походу стала угода і сплата русичам данини. Про Русь заговорили в Європі, назва держави потрапила до візантійських хронік. Русь почала боротьбу з Візантією за панування на Чорному морі та перетворення його на «Руське море». Однак новий похід у 866 р. закінчився невдало – буря розкидала по морю кораблі русичів.

        • • Із князем Аскольдом пов"язана перша спроба хрещення Русі. Ймовірно 867 р. (або 874) він хрестився сам і спробував охрестити своїх підданих. Існує думка, що це викликало невдоволення язичеської знаті, і вона почала готувати змову, щоб усунути Аскольда від влади.

          • Язичницькі жерці імовірно через варягів порозумілися з новгородським князем Олегом, який після смерті Рюрика (879 р.) став опікуном (регентом) його малолітнього сина Ігоря. У 882 р. Олег захопив Київ, убивши Аскольда і Діра. Це був державний переворот. Унаслідок цих подій династія Києвичів припинила свої існування й утворилася нова династія Рюриковичів.

          • Відбулося об"єднання східнослов"янських Півночі і Півдня (Новгорода і Києва). Київське князівство почало перетворюватись на об"єднану Давньоруську державу – Київську Русь. Своїм «стольним градом», «матір"ю містам руським» Олег проголосив Київ. Таким чином, 882 р. можна вважати датою створення Київської Русі.

          • Прийшовши до влади, Олег змушений був проводити політику, яку йому диктувала язичеська знать. І передусім, антихристиянську. Мав титул «Великий князь руський».

          • Олег утверджував свою владу силою меча. Підвладна знать потрапляє у васальну залежність від свого сюзерена.

• • • • • Робота з термінами та поняттями

        • Васалітет – система особистої залежності одних земельних власників (васалів) від інших (сюзеренів).

        • Сюзерен – великий землевласник, господар над своїми підданими