13 лютого до Ярівського ОКП завітав представник Краматорського районного управління головного управління ДСНС у Донецькій області головний інспектор відділу організацій профілактичної роботи Гайдуков С.В. .Він провів бесіди із здобувачами освіти ’’Порядок дій в разі виявлення вибухонебезпечних предметів’’,’’ ’’Попередження пожеж та правила користування первинними засобами пожежогасіння ’’ ,’’Дотримання правил безпеки на льоду’’. Діти з задоволенням прослухали бесіди та запам’ятали золоті правила безпеки життєдіяльності.
Внаслідок війни майже третина України замінована або забруднена рештками техніки та зброї. Особливо небезпечно в прифронтових районах і в деокупованих населених пунктах, куди українські родини повертаються з вимушеної евакуації.
Вчитель предмету «Здоров’я, безпеки та добробуту» та «Основ здоров’я» Богуславський І.М., в рамках тижня "Правила мінної безпеки для дітей, які повертаються у звільнені міста" провів онлайн-тренінги з мінної безпеки. Під час заходів учні повторили алгоритм дій при виявленні вибухонебезпечних предметів, згадали, як діяти, коли знайшли міну, порівняли міни зі знайомими предметами, адже окупанти, утікаючи, часто використовують для пасток різні побутові предмети, зокрема, іграшки. Переглянули відео (https://youtu.be/698AISIpi0Y ) від Dovidka.info та МінРеінтеграції на YouТube-каналі SPRAVDI де розповіли дітям, що обачність нині на першому місці. Ці зустрічі пояснюють, що обачність нині на першому місці. Це може врятувати життя.
Інформаційні матеріали та відео:
https://drive.google.com/drive/folders/1Gcp0J3S-FdIPI2A8LYlSIXfckaYaTIcp
https://drive.google.com/file/d/1YUJmO1g9k9QVbvOMutLCjj_zxppN5IHb/view
https://drive.google.com/file/d/1V_60zLdOuroz1OHHFcuZs9FrGegZVE6k/view
https://drive.google.com/file/d/19Lu5cuoIH5XcwSaS_e8l7H1fQ07zC8cJ/view
Україна увійшла до переліку країн, найбільш забруднених мінами: приблизно 30% її території є потенційно небезпечними через вибухонебезпечні предмети. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні підтвердила, що міни та інші вибухонебезпечні предмети спричинили 100 жертв серед дітей у період із 24 лютого 2022 року по 30 липня 2023 року. З огляду на це Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спільно з Міністерством освіти і науки України розробляють практикум з мінної безпеки, аби кожен школяр знав правила, які зберігають життя та здоров’я. Окрім того, вчителям буде доступний онлайн-курс з викладання мінної безпеки для дітей різних вікових груп.
«Освіта має давати дитині корисні знання та навички. На жаль, нині і ще тривалий час в Україні надзвичайно актуальними будуть знання і вміння з мінної безпеки. Завдання дорослих і всієї системи освіти — надати дітям усю можливу інформацію про те, як залишатися в безпеці. Частина вчителів вже активно займається мінною просвітою, але наша мета — охопити кожну школу, кожен клас і кожну дитину», — зазначив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.
Для вчителів уже доступний посібник з детальними планами, а також презентації для уроків із мінної безпеки, адаптовані для початкової та середньої школи, які розробив Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні спільно з партнерами. У 2023 році понад 5000 освітян, соціальних працівників та представників громадських організацій уже пройшли тренінги від ЮНІСЕФ з навчання дітей мінної безпеки. Спільно з партнерами та ДСНС України вони провели офлайн- та онлайн-заняття з мінної просвіти для понад 640 000 дітей у різних закладах освіти та дитячих точках «Спільно» від ЮНІСЕФ.
«Діти пізнають світ і дорослішають, отримуючи новий досвід. Проте інколи це пов’язано з ризикованою поведінкою. Жодна дитина не має ризикувати життям та здоров'ям, повертаючись додому зі школи, гуляючи в парку чи на дитячому майданчику. Доки територія України забруднена мінами, наш обов’язок — розповісти дітям про загрозу вибухонебезпечних предметів та пояснити, як залишатися в безпеці», — наголосив голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мурат Шахін.
Для проведення занять із мінної просвіти також доступні інтерактивні матеріали та відео для групової роботи, розроблені ЮНІСЕФ спільно із дитячими психологами та експертами в мінній просвіті, які в легкій формі пояснюють дітям, як безпечно поводитися на територіях, що можуть бути забруднені мінами. Зокрема це:
інтерактивні онлайн-уроки у Всеукраїнській школі онлайн для дистанційного навчання, адаптовані для молодших і старших школярів;
серія порад від психологів для комунікації з дітьми про вибухонебезпечні предмети;
брошура із завданнями від Суперкоманди Інфорсів для підлітків;
загадки на тему мінної безпеки для дошкільнят, учнів молодшої та середньої школи;
мультики для дітей («Безпечні канікули» — для дітей віком 3—10 років, «Суперкоманда проти мін» — для дітей віком 8—16 років, «Пес Патрон» — для дітей віком 4—16 років);
відео із псом Патроном та саперами про типи вибухонебезпечних предметів і формування безпечної поведінки в умовах подолання наслідків бойових дій;
інформаційні постери та ігри.
Всі матеріали доступні для завантаження на вебсайті «Все про мінну безпеку» та в бібліотеці корисних матеріалів «Спільнотека».
Радіодиктант про мінну безпеку від Пса Патрона для учнів молодшої і середньої школи
Під час радіодиктанту “Спільно до безпеки” учні молодшої та середньої школи дізнаються, як поводитися із вибухонебезпечними предметами.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України.
Радіодиктант розпочнеться 4 квітня о 15:00. Звучатиме він на хвилях “Українського радіо” голосом Пса Патрона, справжнього експерта з мінної безпеки.
Диктант організований Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), Міністерством освіти та науки, Державною службою України з надзвичайних ситуацій та Центром з протимінної діяльності.
Трансляцію диктанту також можна буде дивитися на сторінці МОН.
З нагоди Міжнародного дня просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги із протимінної діяльності ЮНІСЕФ спільно із ДСНС за підтримки Міністерства освіти і науки підготували інтерактивні онлайн-уроки з мінної безпеки для школярів.
Діти дізнаються, як відрізняти вибухонебезпечні предмети, де вони можуть приховуватися, які знаки попереджають про них та яких правил безпечної поведінки потрібно дотримуватися у разі виявлення міни чи боєприпасів.
Уроки тривалістю 15 хвилин містять завдання, мультфільми і відеоматеріали.
Заняття створені для початкової, середньої та старшої школи.
Нагадаємо, на українському телебаченні виходить мультсеріал про потреби дітей, які живуть в умовах війни.
Читання із задоволенням та користю.
Вийшов новий комікс відомого художника та дизайнера Сашка Ком’яхова «Савка і Баклан. Замінована прогулянка»
“Щороку боєприпаси забирають життя мирних жителів, особливо дітей, які ще не розуміють довколишніх небезпек. Видання має допомогти вам усвідомити ризики та загрози, вберегти ваше життя та здоров’я», — говориться на офіційній сторінці коміксу.
Два товариша з прифронтового міста лисеня Савко і баклажан Баклан після уроків вирішили прогулятися лісовою стежкою…..
Що було далі читайте у коміксі https://shron1.chtyvo.org.ua/Komiakhov_Oleksandr/Savka_i_Baklan_-_zaminovana_prohulianka.pdf
Навчаємося мінної безпеки всією родиною
Знання правил безпечної поведінки рятує життя
Через активні бойові дії у різних частинах країни зростає небезпека від вибухонебезпечних предметів для нашого життя. Шкода, якої можуть завдати ці предмети, непоправна та навіть смертельна. Нижче ви знайдете корисні матеріали для дорослих та дітей, що допоможуть пояснити дитині у легкій та розважальній формі про правильну поведінку, а вам пригадати вкрай важливі правила мінної безпеки.
Інформація про вибухонебезпечні предмети для дорослих
Як говорити з дітьми про вибухонебезпечні предмети
Матеріали про вибухонебезпечні предмети для вчителів
https://www.unicef.org/ukraine/mine-safety-for-the-family
Презентації для вчителів для проведення уроків в школах/онлайн з мінної просвіти
https://www.unicef.org/ukraine/documents/mine-safety-school-presentations
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ (ПОСІБНИКИ, СТАТТІ, ТОЩО…)
Частина перша – https://don.kyivcity.gov.ua/files/2022/4/27/1.pdf
Частина друга – https://don.kyivcity.gov.ua/files/2022/4/27/2.pdf
Ідеї для проведення виховних годин із правил поводження з вибухонебезпечними предметами
Загадки на тему мінної небезпеки для дітей молодшого віку від UNICEF Ukraine
«Мінна НЕбезпека»: відеоурок: https://youtu.be/rZQTYnnAKoU; методична розробка: http://ua-history.info/videourok/457/
ВІДЕОМАТЕРІАЛИ:
МВС України «Як поводитись при виявленні невідомих предметів»
Мінрегінтеграції розробило для школярів відео про мінну небезпеку «Не поспішай»
Обережно Вибухонебезпечні предмети (рекомендації для батьків та дітей)
Мультфільми ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку:
Всеукраїнський інтерактивний онлайн-урок із мінної безпеки для учнів 5-11 класів
Всеукраїнський інтерактивний онлайн-урок із мінної безпеки для учнів 1-4 класів
Мультфільм, який доступною мовою пояснює дітям основи захисту від потенційних загроз
ПРЕЗЕНТАЦІЇ:
Презентація ДСНС України «Правила поводження з вибухонебезпечними предметами»
Презентація ДСНС України «Дії в разі виявлення підозрілого предмета»
НАВЧАННЯ: СЕМІНАРИ, ВЕБІНАРИ, КУРСИ, ПРОЄКТИ…
Всеукраїнський інтерактивний онлайн-урок із мінної безпеки 01.06
Безкоштовний курс «Навчання з попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів»
Проєкт «Зменшення ризиків травмування дітей від вибухонебезпечних предметів»
Інтерактивні онлайн-відео з мінної безпеки
UNICEF Ukraine та ДСНС України підготували для школярів два інтерактивні онлайн-відео з мінної безпеки. 15-хвилинні ролики містять інформацію, яка вбереже дітей від вибухонебезпечних предметів, що залишають окупанти в українських лісах, містах і селах.
Здобувачі освіти дізнаються, які маркувальні знаки застерігають про міну чи боєприпас та що робити під час їхнього виявлення. Уроки містять цікаві завдання та мультфільми для учнів різного віку.
Урок для початкової школи дивіться за посиланням bit.ly/3EY7aQr
Урок для середньої та старшої школи доступний за посиланням bit.ly/3TATDCo
Правила поведінки при виявленні вибухівки/ Правила поведінки під час повітряної тривоги/ Пес Патрон https://www.youtube.com/watch?v=Wi8F3dcMHqM
ПЕС ПАТРОН: Правила поводження на замінованих територіях https://www.youtube.com/watch?v=cR0rXKcfDt4
У короткому анімованому ролику знаменитий пес Патрон (https://www.instagram.com/patron_dsns/) розповість діткам, як уберегтися від мін і снарядів, що не здетонували.
Через військову агресію РФ Україна стала однією з найбільш «забруднених» боєприпасами країн світу. За даними рятувальників, знадобляться роки, щоби повністю очистити територію нашої країни.
Автор тексту анімації – Інна Большакова – дитячий психолог, автор підручників та навчальних програм для дітей та дорослих, методист Новопечерської школи, експерт з освіти та виховання у громадському союзі "Освіторія".
Це третя анімація із серії мультиків, які ми, IT-компанія @Filancy створили для дітей. Перші 2 частини можна переглянути тут: https://www.youtube.com/watch?v=wNVwc...
https://www.youtube.com/watch?v=Pjzkx...
2022 - 2023 навчальний рік
Небезпека ігор з невідомими предметами.
Навчальний відеоматеріал для дітей та дорослих https://www.youtube.com/watch?v=TlDz_Vd2N2g
Чим зайняти дитину в надзвичайній ситуації
Ігри та заняття для дітей у незвичних обставинах
У надзвичайній ситуації діти переживають стрес, страх і невизначеність. Батькам потрібно продовжувати оточувати їх турботою та спробувати переключити їхню увагу.
У цьому буклеті ми зібрали ігри та заняття для дітей, які опинилися у незвичних для себе обставинах.
Автор
ЮНІСЕФ, USAID
https://drive.google.com/file/d/1YnEhLj8ojvzgW5UHMpFVFOpTSI1PIs3O/view?usp=sharing
Якщо хочеться додому
Поради щодо стабілізації психологічного стану батьків та дітей, які залишили свої домівки
Під час війни багато родин змушені покидати свої домівки та рухатися у невідомість для пошуку безпечного місця для себе та своїх дітей. Прибувши на місце тимчасового перебування, батьки та діти стикаються з адаптацією до нових умов. У цьому буклеті ми зібрали поради щодо стабілізації психологічного стану батьків та дітей, які залишили свої домівки.
https://drive.google.com/file/d/1JJYtDZeGcNelxNgIMj_ENVULe5lwz53Q/view?usp=sharing Автор
ЮНІСЕФ, ВГЦ "Волонтер"
Білий фосфор є вкрай небезпечним
Він займається при контакті з повітрям і викликає опіки при потраплянні на шкіру або в очі.
Речовина також утворює клуби білого диму, що може викликати подразнення очей і дихальних шляхів.
Більшість отруйних речовин залишаються у середовищі всього декілька годин, потім або інактивуються, або просто зменшується їхня концентрація. Тому дуже важливо сховатися і перечекати, а також знати, як діяти у разі атаки білим фосфором
Джерела: CDC, МОЗ України Іван Черненко, лікар-анестезіолог Роздільнянської ЦРЛ.
2 порція загадок для дорослих та дітей, щоб всі знали правила мінної безпеки
У місцях, де тривали активні бойові дії, залишилися заміновані об'єкти, нерозірвані боєприпаси та інші вибухонебезпечні предмети!
Щоб вберегти себе та своїх дітей, необхідно пам'ятати прості правила – Не підходь! Не чіпай! Телефонуй 101!
Щоб дітям було легше запам'ятати правила, пропонуємо провести з ними гру і відгадати загадки:
Кожна загадка має пару картинок — загадка та ілюстрація відгадки до неї.
На одній картинці ви бачите текст загадки. Спочатку зачитайте його.
На іншій парній картинці — відгадка. Покажіть дитині цю картинку, коли вона відгадає загадку і попросіть дитину знайти той предмет, який вона відгадала чи обговоріть ситуацію, про яку йшла мова у загадці.
10 правил безпеки при вимушеному переміщенні чи за кордоном
Щоб захистити себе та свою дитину, важливо знати про можливі небезпеки та дотримуватися простих правил.
Завчасно зробіть фото всіх документів, які посвідчують вашу особу та особу дитини. Зберігайте копії цих документів у вашій електронній скринці, щоб мати до них доступ навіть якщо втратите телефон.
Нікому не залишайте свій паспорт та документи дитини (під заставу, для «оформлення документів», реєстрації або з інших причин).
Довіряйте лише офіційним представникам влади, неурядових та міжнародних організацій або волонтерам приймаючої країни. Зазвичай вони одягнені у форму, мають бейдж або знаходяться в офіційних установах. Не соромтесь попросити пред’явити документ, що засвідчує приналежність до організації.
Подбайте про те, щоб у кишені дитячого одягу була записка з інформацією про дитину (ім'я, прізвище, рік народження, ваші контакти, контакти інших близьких людей, медичні потреби, якщо вони є). Якщо дитина досить доросла, попросіть її запам'ятати цю інформацію.
Не залишайте дітей з незнайомими людьми, якщо вони не є представниками влади приймаючої країни або волонтерами. Залишати дитину можна лише в офіційних спеціально призначених для цього центрах, які надають послуги з дозвілля, освіти або інші для дітей та їхніх батьків.
Зустрічайтеся з незнайомими людьми, якщо це потрібно, лише в громадських місцях. Попередьте знайомих про те, куди ви пішли та з ким маєте зустрітися.
Намагайтеся постійно перебувати в контакті з дитиною (тримайте за руку, не відходьте від візка), знаходячись у натовпі або у приміщенні з великою кількістю людей.
Проговоріть з дитиною, як діяти, якщо вона загубилася: залишатися на тому місці, де це сталося; звертатися за допомогою лише до людей у формі; не панікувати; нікуди не йти з іншими дорослими, якщо вони не є представниками поліції або іншими людьми у формі (соціальними працівниками, лікарями тощо).
Користуйтеся лише офіційними джерелами інформації для отримання допомоги у країні призначення, а саме: офіційні сайти посольств та консульств України в країнах вашого перебування, їхні представництва у соціальних мережах, які обов’язково є верифікованими (синьою галочкою); міграційні служби та міжнародна організація з міграції; міністерства закордонних та внутрішніх справ; управління соціального забезпечення та страхування в країнах перебування.
Якщо ви або ваша дитина в небезпеці – телефонуйте 102 (якщо ви в Україні), звертайтеся до посольства/консульства України (якщо ви за кордоном) або телефонуйте за лінією екстреної допомоги в ЄС - 112
Рекомендації розроблено за участі експертів МВС України.
Навчальний посібник — книгу у вигляді коміксу розроблено для учнів 5–9 класів закладів загальної середньої освіти з метою формування бази знань щодо правил безпечної поведінки у ситуаціях, пов’язаних з мінами та вибухонебезпечними предметами. Видання сприяє запам’ятовуванню школярами зовнішнього вигляду небезпечних об’єктів та їхніх ознак, навчає правил поведінки в небезпечних ситуаціях, містить цінні поради та інформаційні плакати, що допоможуть дітям краще запам’ятати та засвоїти алгоритм дій, змоделювати поведінку в разі виникнення небезпечної ситуації, пов’язаної з мінами та вибухонебезпечними предметами.
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЗА ТЕМОЮ
Мультфільм ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку: лісовий скарб.
Курс з інформування про ризики вибухонебезпечних предметів від освітнього проєкту «Стопміна».
Посібник для самостійного вивчення населенням способів захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення від Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Пам’ятка щодо правил поведінки (порядку дій) населення у разі виявлення підозрілого об’єкта, вибухонебезпечного предмета від Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Новий бот «Дитячий лікар на війні» від Центру протидії дезінформації при РНБО України, де можна отримати безоплатну онлайн-допомогу від дитячих лікарів з усієї України.
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ
1. Заспокойтеся самі. Чим молодші діти, тим сильніше їхній психоемоційний стан залежить від стану батьків. Тому спочатку знайдіть точку рівноваги для себе. Доступний практично всім спосіб – дихальні вправи. Психологиня Світлана Ройз радить зробити дихальні вправи, обійняти самого себе, легенько простукати все тіло долонями, обов’язково потягнутися. У конспекті онлайн-лекції фахівчині ви знайдете 46 робочих інструментів подолання стресу для дорослих та дітей. Лише після того, як стабілізуєтеся самі, починайте говорити з дитиною: спокійно та не надто голосно.
2. Скажіть слова підтримки. «Ми в порядку. Ми будемо робити все, що в наших силах», «Я доросла, я знаю, що робити», «Я з тобою». За необхідності повторюйте.
3. Домовтеся про правила поведінки. У небезпечній ситуації дитина повинна виконувати ваші розпорядження миттєво і без сперечань.
Ваші прохання повинні бути лаконічними та зрозумілими.
Якщо є можливість, завчасно порепетируйте в ігровій формі головні команди: «Стій», «Не торкайся цього», «Викинь це», «Іди до мене».
Потренуйтеся разом із дитиною виконувати ці команди на швидкість.
4. Іграшку-супергероя — з собою! Попросіть дитину вибрати маленьку іграшку або талісман, який вона зможе покласти в кишеню. Це може бути навіть мушля з відпустки на морі або камінчик з рідного двора. Скажіть, що у хвилини, коли буде страшно чи самотньо, дитина може брати цю іграшку в руки, розмовляти з нею, розповідати їй про свої почуття.
5. Прикріпіть до верхнього одягу дитини бейдж з повною інформацією про неї. Ім‘я, прізвище, вік, контактні дані батьків, особливі медичні потреби дитини (якщо такі є), вкажіть групу крові. Окрім бейджа на одязі, покладіть дитині у кишеню записку та/або напишіть цю інформацію на її руці стійким маркером або ж наклейте цупкий скотч на одяг. Це варто зробити навіть з дітьми 7-10 років, які у звичайному житті пам’ятають персональні дані. У стані стресу забувати прості речі можуть навіть дорослі, а діти й поготів.
6. Сфотографуйте дитину перед тим, як вийти з дому. Якщо дитина загубиться, у вас буде найбільш точна фотографія, за якою люди зможуть швидше впізнати вашу дитину. Окрім цього, добре запам’ятайте (краще – запишіть), як саме одягнена дитина під час евакуації.
7. Перебувайте у фізичному контакті з дитиною. Тримайте її за руку або на руках, везіть у візку. Підтримуйте безпосередній контакт весь час, аж допоки поруч не з’явиться інший дорослий, якому ви можете довіряти. Передавайте дитину сторонній людині тільки у крайньому випадку, або якщо це військові або представники рятувальних служб – пам’ятайте, що існує небезпека викрадення дитини під час евакуації.
8. Домовтеся про місце, де ви зустрінетеся, якщо загубитесь (якщо дозволяє вік дитини).
9. Якщо дитина загубилася. У Міністерстві закордонних справ розробили пам’ятку з порадами, як діяти батькам.
Не панікуйте. Зберіться з думками, щоб діяти чітко.
Згадайте, де востаннє бачили дитину. Якщо в дитини є телефон – зателефонуйте.
Попросіть когось зі знайомих чи родичів залишатися на місці на випадок, якщо дитина повернеться.
Попитайте людей навколо, чи бачили вони дитину, назвіть основні прикмети, за наявності – покажіть фото дитини, опишіть, у чому вона одягнена.
За можливості, дайте оголошення через гучномовець.
Повідомте найближче відділення поліції чи зателефонуйте 102. Якщо дитина загубилась за кордоном, гаряча лінія: 116 000.
10. Важливий чат-бот: Дитина не сама. У меню чат-боту можна обрати одну з шести ситуацій, у якій вам потрібна допомога, та отримати детальні інструкції. Зокрема, чат-бот містить покроковий план дій у разі, якщо ваша дитина загубилася або ви знайшли чужу самотню дитину. Чат-бот було створено Офісом Президента України спільно з ЮНІСЕФ та Міністерством соціальної політики.
11. Остерігайтесь зловмисників: будьте пильними. Зараз українським біженцям допомагає вся Європа. Щодня пересічні громадяни з різних країн від щирого серця діляться їжею, одягом, житлом. Та не слід забувати, що ворог може використовувати цю ситуацію, аби вдарити по найціннішому: по дітях. За повідомленням Сумської обласної військово-цивільної адміністрації, ворожа авіація розкидає дитячі іграшки та мобільні телефони, які начинені вибухівкою. Відома журналістка та блогерка Катерина Венжик також пише про диверсантів, які ховають вибухівку у дитячих іграшках. Поясніть це дитині й пильнуйте за тим, щоб вона брала іграшки та інші речі лише з вашої згоди та у вашій присутності. Ніякі «забуті» або «покинуті» іграшки, смартфони тощо з землі підбирати не можна! Детальніше про це дивіться нижче у розділі «Як уберегти дитину від мін та вибухівки».
Поради про те, як підтримати та заспокоїти дитину під час війни, читайте у окремому матеріалі.
ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД МІН ТА ВИБУХІВКИ
Ще у перші дні війни Національна поліція України попередила про виявлення на території нашої країни протипіхотних мін, так званих метеликів. Вони невеликі, пластмасові, бувають яскравого кольору — через це діти можуть сприймати їх за іграшку. Також ворог розкидає реальні дитячі іграшки, смартфони та інші цінні речі, начинені смертельно небезпечною вибухівкою.
Крім того, існує ризик замінувань. Причому не лише у зонах бойових дій чи на окупованих територіях, але й вздовж евакуаційних шляхів. Дізнайтеся, як вберегти дитину від мін та вибухівки.
1. Покажіть дитині фото мін-метеликів та упевніться в тому, що вона запам’ятала, як вони виглядають.
2. Введіть правило: не чіпати сторонні предмети (особливо якщо вони лежать без нагляду і виглядають покинутими). Поясніть дітям, як важливо бути пильними і не торкатися підозрілих предметів або покинутих іграшок, телефонів, побутових речей тощо. Домовтеся з дитиною: у разі, якщо вона помітить щось підозріле, вона має негайно повідомити про це вам або комусь з інших дорослих. Поясніть їй, що ні в якому разі не можна не тільки чіпати ці предмети, а й наближатися до них чи кидати в них чимось. Вибухівкою може бути начинена навіть «звичайнісінька» на вигляд кулькова ручка. Ви можете сказати дитині так: «Зараз усі допомагають Збройним Силам України, тож всі мають бути пильними. Якщо побачиш якісь покинуті речі або щось дивне — скажи мені, я дуже сподіваюся на твою уважність».
3. Оминайте зелені насадження, пустирі, розвалини, покинуті домівки тощо. Якщо рухаючись по евакуаційному шляху, ви робите зупинку, не заходьте на узбіччя (навіть у туалет) і не дозволяйте забігати на узбіччя дітям.
4. Розкажіть дітям про ознаки замінованих територій і попросіть її повідомляти вам, якщо таке побачить. Це можуть бути сигнальні стрічки, дротяні розтяжки (зазвичай на рівні колін), знаки з черепом та кістками, а також з написом: “УВАГА, МІНИ!”, “DANGER MINES!”, “ВНИМАНИЕ, МИНЫ!”. Водночас заміновані ділянки можуть не мати ніяких позначок. Тому поясніть дітям, що необхідно уникати й ділянок, які перелічені у попередньому пункті.
5. Що робити, якщо дитина опинилася на замінованій ділянці?
Не намагайтеся самостійно дістатися до дитини, аби звільнити її. Є великий ризик того, що ви можете підірватися самі на очах у дитини або погубити і себе, і її. Негайно зателефонуйте 101. До прибуття рятувальників заспокоюйте дитину голосом з того місця, де ви стоїте.
Якщо ваше місто/село знаходиться під окупацією або в ньому відбувалися бойові дії, не дозволяйте дитині пересуватися вулицями самостійно. Навіть якщо це знайомі шляхи, якими дитина у мирний час ходила сама.
Поясніть дитині, як діяти, якщо вона раптом опинилася на замінованій ділянці, а вас поряд нема. Не можна намагатися вийти самостійно, потрібно залишатися на місці нерухомо і голосно кликати по допомогу. У крайньому разі, якщо поряд нікого немає, потрібно йти назад повільно і обережно, максимально точно наступаючи на власні сліди.
6. Про виявлення будь-яких підозрілих знахідок Центр громадського здоровʼя рекомендує негайно сповіщати органи влади. Це може бути поліція (тел. 102), пожежна служба (тел. 101), ДСНС або ТрО. Надайте фахівцям максимально вичерпну інформацію про підозрілий предмет: його опис, місце розташування, дату й час виявлення. Якщо є можливість, дочекайтеся прибуття рятувальників, спостерігаючи за підозрілим предметом з безпечної відстані та попереджаючи про небезпеку оточуючих.
Методичні рекомендації
щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами.
Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.
8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.
4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.
Декілька загиблих щороку - трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.
Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.
Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.
До вибухонебезпечних предметів належать:
- вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
- боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:
бойові частки ракет;
авіаційні бомби;
артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
ручні гранати;
стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
- піротехнічні засоби:
патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
вибухові пакети;
петарди;
- ракети (освітлювальні, сигнальні);
гранати;
димові шашки.
- саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
саморобні міни-пастки;
міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
наближатися до предмета;
пересувати його або брати до рук;
розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
приносити предмет додому, у табір, до школи.
Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!
Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.
Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:
1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;
2. перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);
3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;
4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.
Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.
Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.
Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.
Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:
припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;
наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;
звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.
Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.
Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).
У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».
Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.
У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.
4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.
У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:
одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.
Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:
обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;
негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
перевірте, чи потребують допомоги сусіди.
Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.
Отож:
не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;
не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.
Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.
Поради керівнику навчального закладу:
Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.
На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:
посилити пропускний режиму при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;
проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;
організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.
У разі виявлення підозрілого предмета працівниками навчального закладу чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.
До прибуття оперативно-слідчої групи керівник навчального закладу повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.
У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.
Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під'їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.
У всіх випадках керівник навчального закладу дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує час її виявлення.
Методичні рекомендації
щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань поведінки у надзвичайній ситуації.
Що потрібно робити у надзвичайній ситуації?
Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях.
1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:
закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;
вимкнути світло, закрити вікна та двері;
зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (ванна кімната, передпокій);
інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.
2. У разі загрози чи ведення бойових дій:
закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;
відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;
попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;
без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;
проявляти крайню обережність; не варто панікувати.
3. Якщо стався вибух:
уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;
якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;
виконати всі інструкції рятувальників.
4. Під час повітряної небезпеки:
відключити живлення, закрити воду і газ;
загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;
попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;
дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;
як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.
5.Під час масових заворушень:
зберігати спокій і розсудливість;
під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;
не піддаватися на провокації;
надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.
6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:
постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;
за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або міліції;
намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;
якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;
не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;
виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;
уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями;
нічого не просити, їсти все, що дають;
якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;
уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;
спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;
при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;
під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях;
під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.
7. При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечної зони:
взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;
за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;
дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері та батька;
переміщатися за вказаною адресою. У разі необхідності – звернутися за допомогою до міліції та медичних працівників.
Цивільний захист
Чи знає кожен із нас, як діяти у разі надзвичайної ситуації? Чи знаєте ви правила, які можуть зберегти ваше життя, життя учнів, студентів та співробітників, рідних і близьких? Чи не розгубитеся ви у разі надзвичайної ситуації, знаючи правила, якщо практично ніколи не тренувалися?
І в суспільстві, і в закладах освіти, і навколо них трапляються надзвичайні ситуації. Саме від умінь та навичок учасників освітнього процесу залежить їхнє життя та здоров’я, а також тих людей, котрі в цей час знаходяться поруч.
Уміння правильно оцінити ситуацію та обрати порядок дій є дуже важливим для кожної людини, а особливо – для працівників закладів освіти. Адже саме вони та їхні дії можуть врятувати як здобувачів освіти, так і самих працівників.
Як скласти евакуаційний рюкзак для школи, класу та дитини – роз’яснення освітнього омбудсмена
Рекомендації щодо дій у разі загрози, виникнення надзвичайної ситуації
Рекомендований вміст тривожної валізи
Дії населення у разі надзвичайної ситуації або війни
Як підготувати дітей до можливих надзвичайних ситуацій
Правила поведінки в надзвичайних ситуаціях
ЯК ОБРАТИ ПРАВИЛЬНІ ДІЇ У РАЗІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ДІЇ У РАЗІ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
ДІЇ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД НАСИЛЬНИЦЬКОГО ВТОРГНЕННЯ ТА ЗАГРОЗИ МАСОВОГО НАСИЛЬСТВА
ДІЇ У РАЗІ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ (СТРІЛЬБА, ВИБУХИ)
ДІЇ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ ТРАНСПОРТУ
ДІЇ У РАЗІ ТЕЛЕФОННОГО ТЕРОРИЗМУ
ХТО МАЄ ВОЛОДІТИ НАВИЧКАМИ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
НАВЧАННЯ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДІЯМ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
РОБОТА З УЧНЯМИ ТА СТУДЕНТАМИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТЕРОРИСТИЧНИХ СИТУАЦІЙ
Основними завданнями експертної групи з гуманітарного розмінування є організація та забезпечення виконання завдань, пов’язаних із:
відновленням територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного державного кордону України;
формуванням та реалізацією державної політики щодо здійснення заходів з протимінної діяльності, зокрема з інформування населення про небезпеку вибухонебезпечних предметів, надання допомоги постраждалим особам, а також забезпечення проведення обстеження території на предмет наявності в її межах вибухонебезпечних предметів, маркування і складання карт територій, забруднених та (або) імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами;
здійсненням відповідно до законодавства функцій з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства.
Офіційна сторінка Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України: тут
Як діяти, якщо навчальний заклад заміновано. Інструкції та правила евакуації
Вибухонебезпечні предмети та дії при їх виявленні
До вибухонебезпечних предметів в наші дні можна віднести будь-яку речовину або предмет, який здатний вибухати і заподіювати чимало біди тим, хто не уміє з ними поводитись.
Найпильніша увага зараз приділяється таким «дитячим» розвагам як петарди. Ці предмети здатні розриватися в руках людини, що не уміє з ними поводитися. Можливий і інший варіант, коли дана річ зроблена з порушеннями технології виготовлення. До небезпечних і важких наслідків може привести така іграшка.
Відомі випадки, коли діти залишалися без верхніх або нижніх кінцівок тіла, без очей і т.д. Щоб уникнути нещасних випадків, слід точно знати інструкції по вживанню петард в побуті. Займатися цим повинні дорослі люди, добре розуміючі наслідки від неправильного їх вживання.
Вибухонебезпечною речовиною може виявитися предмет, що має вибуховий газ. Будь-який вибух спричиняє за собою позбавлення здоров'я людини. В будинках є газові плити, які мають точну інструкцію по її використанню. Порушення такої інструкції може привести до вибуху. Ось чому маленьких дітей не допускають до використання газових плит. Користуватися нею може лише та людина, яка добре знає інструкцію по її використанню і пройшла певний курс навчання.
Не зайвим буде нагадати хлопцям про зброю, яка теж може розірватися в руці. Часто знайдена зброя або старі предмети (бомби, міни, гранати, рушниці), що залишилися після часів війни ще можуть принести свій смертоносний заряд в наші дні. Чимало відомих випадків, коли хлопці, не підозрюючи про небезпеку, грають знайденими предметами.
Гра з вибухонебезпечними предметами загрожує втрати здоров'ю не лише тому, хто вирішив пограти, але і поруч товаришеві, що стоїть.
Часто в ці ігри потрапляють хімічні речовини, здатні вибухати. Учні деколи не розуміють, що проводити досліди і експериментувати з речовиною тобі не відомою, досить небезпечний захід. Такі досліди або експерименти частіше закінчуються бідою, де в кращому разі дитина потрапляє до лікарні. Проте чимало відомих випадків, коли такі ігри закінчуються смертю одного з товаришів.
Не грайте з предметами, які є вибухонебезпечними!
Не допускайте, щоб грали ваші товариші! Пояснюйте їм крайню небезпеку таких ігор!
Інформування про мінну небезпеку — види діяльності, спрямовані на зниження ризиків, пов’язаних з отриманням тілесних ушкоджень в результаті підриву на мінах / ВЗВ завдяки поліпшенню обізнаності чоловіків, жінок та дітей про мінну небезпеку в залежності від різного ступеню вразливості, ролей та потреб і шляхом пропагування змін у поведінці, включаючи поширення інформації для населення, освіти та навчання, а також завдяки зв’язку з громадами з питань протимінної діяльності.