Embedded Files
ЯК РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ДИТИНИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ АБО ГРУПІ
Батьки мають звернутись до інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) за місцем проживання. До ІРЦ можуть звернутися батьки дітей віком від 2 до 18 років, які відчувають занепокоєння щодо розвитку дитини, незалежно від наявності в дитини інвалідності чи встановленого діагнозу.
Фахівці інклюзивно-ресурсного центру проводять комплексну психологічно-педагогічну оцінку дитини.
Батьки отримують висновок про комплексну оцінку.
Батьки подають висновок про комплексну оцінку дитини разом із заявою про зарахування до навчального закладу.
Школа чи дитячий садок обов’язково мають створити інклюзивний клас або групу, якщо батьки подали висновок про комплексну оцінку дитини.
Наказом директора в закладі освіти створюється команада психолого-педагогічного супроводу, відповідно до наказу МОН №609 від 08.06.2018 року, до якої входять: директор закладу чи його заступник, учителі, асистент учителя, практичний психолог, батьки, асистент дитини та всі інші особи, залучені до навчального процесу. Команда супроводу створює індивідуальну програму розвитку (ІПР) дитини.
Батьки в обов’язковому порядку мають ознайомитись з ІПР та підписати її.
В інклюзивному класі чи групі мають створити умови для навчання дитини з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку з урахуванням потреб і можливостей учня (учениці).
До роботи інклюзивного класу чи групи долучають асистента вчителя чи вихователя. Ця людина не є особистим педагогом дитини, а допомагає вчителю чи вихователю проводити освітній процес.
Якщо фахівці інклюзивно-ресурсного центру у висновку зазначили, що дитина потребує додаткової підтримки, то вона має право на асистента дитини. Бути асистентом дитини можуть виконувати батьки, уповноважені ними особи чи соціальні працівники.
Інформація для батьків
Коли є потреба звернутися з дитиною в інклюзивно-ресурсний центр
дитина почала пізніше гуліти, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити;
до трьох років у дитини не з'явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів;
з іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка;
дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їх змісту, погано запам'ятовує вірші;
у поведінці дитини є моменти, які Вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас змінюється настрій;
Ви бачите ці вади, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою, як і всі.
У дитини є труднощі в засвоєнні освітньої програми чи навчальних предметів.
Педагоги скаржаться, що у дитини с труднощі в навчанні, конфлікти в класі, агресивність
Дитина часто відчуває себе втомленою, не бажає вчитись, виконувати домашні завдання, відвідувати школу.
Дитина, на Ваш погляд, надто рухлива, або, навпаки, довго думає, гірше інших навчається, погано говорить.
Перелік документів, необхідних для проведення комплексної оцінки:
документів, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників;
свідоцтво про народження дитини;
індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності);
форма первинної облікової документації № 112/0 “Історія розвитку дитини”, затвердженої МОЗ, у разі потреби — довідка від психіатра;
психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного закладу освіти;
попередні висновки ПМПК та рекомендації щодо проведення комплексної оцінки;
висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг із зазначенням динаміки розвитку дитини згідно з індивідуальною програмою розвитку.
Комплексна оцінка проводиться фахівцями інклюзивно-ресурсного центру індивідуально за такими напрямами:
оцінка фізичного розвитку дитини / визначення рівня її загального розвитку, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо. Таку оцінку проводить вчитель-реабілітолог;
оцінка мовленнєвого розвитку дитини / визначення рівня розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури. Таку оцінку проводить вчитель-логопед;
оцінка когнітивної сфери дитини / визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага. Таку оцінку проводить практичний психолог;
оцінка емоційно-вольової сфери дитини / виявлення її здатності до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин. Таку оцінку проводить практичний психолог;
оцінка освітньої діяльності дитини / визначення рівня сформованості знань, вмінь, навичок відповідно до освітньої програми або основних критеріїв формування вмінь та навичок дітей дошкільного віку. Таку оцінку проводить вчитель-дефектолог.
Інформація для педагогів
Рекомендації вчителю інклюзивного класу
Діти з ООП можуть успішно адаптуватися, якщо кожен наслідуватиме принципи рівності, відкине стереотипи та трохи їм допоможемо
Учитель та його асистент: особливості взаємодії
Асистент вчителя – це педагогічний працівник, що призначається на посаду керівником закладу освіти, має педагогічну освіту та забезпечує особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу.
Перелік документів, необхідних для роботи асистента вчителя
Асистент учителя в інклюзивному класі має не тільки допомагати педагогу, а й вести документацію. Що ж потрібно для роботи асистента вчителя?
Що має знати вчитель про мовні розлади
Якщо учні не дуже хочуть відповідати на уроці, довго добирають слова та їхні висловлювання можуть бути заплутаними і незрозумілими, найімовірніше, такі учні мають мовні порушення.
Дитина з розладами аутистичного спектра у звичайному ЗДО: що має знати вихователь
Дитина з розладами аутистичного спектра у звичайному ЗДО: що має знати вихователь
Дитина з розладами аутистичного спектра у звичайному ЗДО.docxБАТЬКАМ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА
Одним з напрямків розвитку дошкільника є розвиток зорово-моторної координації дитини.
Зорово-моторна координація - це погоджені дії рук і ока. За допомогою зору дитина вивчає навколишню дійсність, контролює свої рухи, завдяки чому вони стають досконалішими і точнішими. Око як би «навчає» руку, а за допомогою ручних рухів в предметах, якими маніпулює дитина, відкривається більше нової інформації. Око бачить - рука зображує - така єдність і тісна взаємодія двох органів досягається в старшому дошкільному віці за умови послідовного і рівнозначного їх розвитку.
Зорово-моторна координація займає важливе місце у формуванні навичок готовності до письма.
Існують об'єктивні причини, через які у багатьох першокласників виникають істотні труднощі при списуванні з дошки, з книг, прописів та інших посібників, не виробляється каліграфічний почерк. Успішне виконання робіт за візуальними зразками можливе тільки за наявності координації зорового аналізу з руховими реакціями, моторикою пальців провідної руки.
Зв'язку між зоровим аналізом і рухами руки не існує з народження. Він формується і відлагоджується поступово у відповідних видах діяльності. Якщо дитина багато й із задоволенням будує і конструює по кресленнях, викладає мозаїчні візерунки або панно відповідно до зразків, змальовує зображення різних предметів або цілі картини, то у неї поступово удосконалюється зорово-моторна координація, формується уміння точно відтворювати графічні зразки. Якщо у своїй дошкільній діяльності їй рідко доводиться рухово-графічно копіювати які-небудь зображення, то зв'язки між потиличними зоровими зонами і передніми руховими відділами кори головного мозку не формуються. Навіть у дітей, які багато малюють, але не змальовують, не копіюють зразки, координація рухів ока і руки може бути дуже слабкою.
Дитина може в цілому розвиватися нормально: добре говорити, знати багато віршів, легко вирішувати логічні завдання, співати, танцювати, вивчати іноземні мови. Відсутність зорово-моторної координації зазвичай ніяк не проявляється в її дошкільному житті. Тільки у першому класі може з'ясуватися, що дитина при усьому старанні виявляється не в змозі відтворити букви, зображені в прописах. При списуванні або змалюванні з дошки або з підручників у неї часто виходить щось дуже далеке від початкових зразків. Порівнюючи, перевіряючи свою роботу, дитина не помічає навіть грубих відмінностей. Дорослі, звісно, не можуть зрозуміти, як можна бачити одне, а намалювати або написати зовсім інше.
Такі діти допускають багато помилок при списуванні, не бачать їх, перевіряючи свою роботу. Для них характерні такі помилки, як пропуск, перестановка, заміна, написання зайвих букв, складів, цифр, знаків, перескакування з рядка на рядок, «дзеркальний» лист. Дитина, на жаль, пише неграмотно, і саме таке письмо автоматизується і закріплюється. Позбавитися надалі від безграмотних автоматизмів буває виключно важко. Копіювання зразків розвиває саме координацію зору і руху.
ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЗОРОВО-МОТОРНОЇ КООРДИНАЦІЇ
1. Викладання різних візерунків з мозаїки за зразком.
2. Збирання різних конструкторів за схемою-зразком.
3. Викладання малюнків з паличок за зразком.
4. Викладання малюнків з геометричних фігур за зразком.
5. Плетіння килимків з паперових смужок за зразком.
6. Плетіння з бісеру за зразком.
7. Малювання по клітинках хрестиками за зразком.
8. «Продовжи ряд» (малювання різних візерунків).
9. «Домалюй ліву (праву) половинку малюнка».
10. «Намалюй такий саме малюнок».
11. «Заштрихуй так само».
Page updated
Google Sites
Report abuse