Вас вітає дошкільна група! Наші діти самі розумні, веселі та здорові.

Граючись зростємо.

Українські народні дитячі ігри як засіб виховання

Гра — важливий засіб виховання, який доступний кожному, має тісний зв‘язок з життям. Граючись, дитина пізнає світ, навчається спілкування з іншими, виконує побутові дії, фантазує. Для маленької дитини гра — це життя.

Жива гра дає дитині можливість насолоджуватись вільним проявом своїх фізичних і духовних сил. В.О. Сухомлинський порівнював гру з „величезним світлим вікном, крізь яке в духовний світ дитини вливається живлющий потік уявлень, понять про навколишній світ".

За словами К.Д. Ушинського, у змісті народної гри є всі доступні форми навчання. Саме у процесі гри діти пізнають грамоту, вчаться рахувати, різнити кольори, виконувати повсякденні дії, набувають навичок самообслуговування та спілкування.

Видатний лікар та етнолог Є.Покровський називав дитячі ігри „вільним вираженням душевних та фізичних сил дитини". У грі дитина відображає те, що бачить в своїй сім‘ї, віддзеркалює навколишній світ. Народні ігри несуть у собі джерело пізнання та виховання загальнолюдських цінностей. Вони бувають різними. Г.В.Довженко поділила українські народні дитячі ігри на такі групи: 1) ігри, де організуючим началом є пісня; б) ігри, де таким началом є діалог, який у поєднанні з рухами сприяє створенню розвинутої динамічної дії; 3) ігри, де є невеликий діалог, приспівочка або пісенька, які слабко пов‘язані з самою дією.

Серед скарбів народної гри є забавлянки, хороводи, танці, віршовані історії, що не мають кінця, рухливі ігри.

В народних iгpax зустрічаємо хороводи, iгри-танцi. Хоро, хорос — коло, що нагадує сонячний диск, е символом гармонії. Хороводи присвячували порам року, святам, важливим подіям у житті народу.

Наведемо декілька прикладів таких iгop.

Перша іграшка дитини — її ручки та пальці. При ходить той час, коли мама помічає, що її маленька дитина, якій уже 3-4 мiсяцi, розглядає свої пальчики, руки, рухає ними, бавиться протягом тривалого проміжку часу. Малюк пізнає навколишній світ через своє тіло. Чим більше дитина рухає своїми пальчиками, тим більше розвиваються мозкові структури.

Ще у II тисячолiттi до н. е. китайські мудреці знали, що існує взаємозв'язок між рухами пальців, кисті та розвитком мислення. Сучасні дослідження фiзiологiв підтверджують існування такого зв'язку. В роботах В.М. Бехтерева є висновки про те, що манiпуляцiї рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти загальне напруження, а також власне з рук, розслаблюють губи, що сприяє поліпшенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини.

Дослідження М.М. Кольцової свідчать, що кожен з пальців руки має своє представництво у кopi великих півкуль головного мозку. Розвиток pyxiв пальців передує появі артикуляцiї складів. Таким чином, мовлення перебуває у прямій залежності від розвитку дрібної моторики руки.

Народна мудрість здавна зберігає знання про доцiльнiсть використання iгop з пальчиками. У різних культурах зустрічаються народні ігри для малюків, у яких активно задiянi руки та пальці. „Пальчикові" ігри — вiршованi рядки, що ілюструються за допомогою ритмічних pyxiв рук, пальчиків. Ігри з пальцями допомагають батькам не тільки розвивати мовлення та iнтeлектуальнi здiбностi дитини, а й приносять задоволення від проведеного разом часу, допомагають у хвилини плачу, стають у пригоді для створення ритму впродовж дня. Пропонуючи малюку таку гру, важливо відразу створити її настрій, правильно вимовляти кожен звук, продумати вci рухи заздалегідь i поступово її повторювати. Особливу paдicть приносить дитині ситуація, коли вci члени сім‘ї разом відтворюють гру. Спочатку вона може тільки спостерігати за тим, як батьки граються у „пальчикову" гру, поступово включаться у гру окремими звуками та рухами. Важливо, щоб вiдповiдна гра повторювалась упродовж певного проміжку часу. Наприклад, гру присвячено весні протягом 2-х перших весняних тижнів. Потім на зміну приходить нова „пальчикова" гра, пов‘язана з певною подією, святом, періодом року. Можна виділити певний час для „пальчикової" гри. Наприклад, перед сніданком. Коли лунають слова з гри, гортань дитини вібрує, повторюючи вci звуки, спершу беззвучно, а через деякий час з‘являться відтворені склади i слова із запропонованої гри. Hacтає i той момент, коли малюк разом з вами показує гру з пальчиками. Світ „пальчикових" iгop дapyє радість i малятам, i батькам.

"ПАЛЬЧИКОВI" IГРИ ДО СКАРБНИЧКИ БАТЬКIВ ТА МАЛЮКIВ

Перший пальчик — наш дiдycь,

Другий пальчик — то бабуся,

Третій пальчик — наш татусь,

А четвертий — то матуся,

А мізинчик — наш малюк,

Biн сховався тут.

(Показуємо на пальчик та кажемо: „ перший пальчик...", i продовжуємо гру, загинаючи кожен пальчик).

Задрімав мізинчик трішки,

Безіменний — стриб у ліжко,

А середній там лежить,

Вказівний давно вже спить.

Вранці вci вони схопились враз —

В дитсадочок бігти час.

(По черзі загинаємо пальчики до долоні. Потім великим пальцем торкаємося всіх інших — „ будимо". Розкриваємо всі пальці „ враз").

На роботу

Старший встав — не лінувався.

Вказівний за ним піднявся —

Розбудив сусід його.

Той — свого, а той свого.

Встали вчасно вci брати —

На роботу треба йти.

(Стиснути пальчики в кулачок. По черзі розгинати їх, починаючи з великого. А зі словами: „ Встали вчасно вci..." широко розставити пальці).

Доброго ранку

Доброго ранку, сонце привітне!

Доброго ранку, небо блакитне!

Доброго ранку, у небі пташки!

Доброго ранку тобі i мeнi!

(Пальцями правої руки по черзі „ вітатися" з пальцями лівої руки, торкаючись один до одного кінчиками).

Спечем хлібчик

Спечем, спечем хлібчик

Дітям на обiдчик.

Найбільшому — хліб місити,

А тобі — воду носити,

А тобі — в печі палити,

А тобі — дрова рубати,

А малому — замітати.

Тільки хліба напекли — танцювати почали.

Це робота не легка — витинати гопака.

(Розгинаємо пальчики, починаючи з великого. Імітуємо пальчиками танок).

Пташенята в гнiздi

Полетіла пташка-мати

Малюкам жуків шукати.

А малята не літають —

Із гніздечка виглядають.

(Bci пальці правої руки обхопити долонею. Утворити „гніздо". Коли ворушити пальцями правої руки, створюється враження, що у „гнiздi" живі пташенята).

Kвіткa

Сяє сонечко привітне -

Kвіткa з пуп‘янки розквітне.

(Пучки пальців обох рук зімкнути. Долоньки трішки круглясті, схожі на пуп‘янок. Нижні частини долонь притиснути одну до одної, а пальці широко розставити по колу i трохи вигнути. Утворюється велика квіткa, що розпустилася).

Хрущ

Я — малий веселий хрущ.

Мене знає кожен кущ.

Маю я красиві вуса

І нічого не боюся.

(Стиснути кулачок. Вказівний палець i мізинець розвести в рiзнi боки („вуса"). Ворушити вусами).

Квіточка

Під снігом квiточка росте,

Красу на землю принесе,

Промінчик доторкнеться

І квітка усміхнеться.

(Показати руками шар снігу. Пoтiм утворити руками квітку й торкнутися до її пелюсток, показуючи „промінчик". Далі квітка потроху розкриває пелюстки).

Віяло

В літню спеку віяло

Вітерцем повіяло.

3 нами вітерець погрався -

І у віяло сховався.

(Зображати руками віяло. Потім пальчики ховаються в кулачок).

Народні ігри: бавимося разом

Подоляночка

Мета: удосконалювати навички ходьби по колу. Виховувати увагу та орієнтування в просторі.

Матеріал: віночок.

Опис гри: діти шикуються в коло. Одна дитина «Подоляночка» стоїть за колом.

Десь тут була Подоляночка,

Десь тут була молодесенька,

Діти йдуть по колу вправо, а «подоляночка» вліво. На слова:

Тут вона сіла, тут вона впала, до землі припала,

Діти зупиняються і піднімають з’єднані руки. «Подоляночка» вбігає в коло і присідає.

Далі , йдучи по колу діти співають:

Ciм літ не вмивалась, бо води не мала...

Устань, устань Подоляночко,

Умий личко, як ту скляночку,

Візьмися у боки та поскачи трохи...

Попливи до Дунаю, бери дівку з краю.

«Подоляночка»  вмивається, біжить до якої небуть дівчинки в колі, бере її за обидві руки і крутиться з нею. Потім вони міняються ролями. Гра повторюється.

“Мислить той, кому ставлять розумні запитання.”

Народна творчість 

 «Український віночок-символ українського народу»

Тема: «Український віночок-символ українського народу»

Мета:

Поглибити знання дітей про Україну, український народ, рідну мову.

Ознайомити дітей з віночком-оберегом, розкрити значення кожної квітки, (ромашка, незабудка, мак, чорнобривці, волошка), кольорів стрічок. Закріпити уміння рухатись ритмічно, співвідносити рухи з характером музики. Розвивати зв'язне мовлення, логічне мислення, естетичні смаки. Виховувати почуття національної гордості, інтерес до національних оберегів та духовної спадщини свого народу..

Обладнання:Квіти-обереги, українські традиційні віночки, вишитий рушник, різнокольорові стрічки, магнітофонний запис українських народних мелодій.

Діти заходять з прапорцями. Перешикування дітей. Виконання музично-ритмічних рухів під музику.

Вихователь.Діти, до нас сьогодні завітали гості. Давайте привітаємось.

Діти. Доброго ранку, доброго дня!

         Хай плещуть долоньки,

          Хай тупають ніжки!

          Працюють голівки!

          Доброго ранку, доброго дня!

          Бажаєм усім ми здоров'я й добра!

Вихователь.

А чи знаєте ви, діти, що таке Батьківщина?

Вихователь. Так, Батьківщина- це місце, де людина народилась і живе, де народились і живуть її батьки. Вона така ж рідна для людини, як її батьки, тому й називається Батьківщина. Наша батьківщина як називається?

Діти. Україна!

Вихователь. Ми з вами живемо в Україні, а як ми називаємось?

Діти. Українці!

Вихователь. Варя, ти хто?

Варя. Українка я маленька,

Українці- татко й ненька, І бабуся, й братик милий На Вкраїні всі вродились.

Вихователь. А ти хто,Єгор?

Єгор. Я маленький українець, Не цураюсь роду! Знаю мову, люблю пісню Рідного народу. Виростатиму швиденько, Як у дощ грибок. Україна- моя ненька, Я- її синок!

Вихователь. Так, ви є діти- українці Хлопці і дівчата. Рідний край ваш- Україна, Красна і багата! 

Вірш «Рідна хата» Василенко

Різні в світі є країни, 

Різні люди є у світі, 

Різні гори, полонини, 

Різні трави, різні квіти. 

Є з усіх одна країна, 

Найрідніша нам усім, 

То — прекрасна Україна, 

Нашого народу дім.

Там шумлять степи безкраї, 

Наче вміють говорити, 

Там ясніше сонце сяє, 

Там солодше пахнуть квіти. 

Різні в світі є країни, 

Гарні є і є багаті, 

Та найкраще в Україні, 

Бо найкраще в рідній хаті.

Вихователь: Діти, назвіть народні символи України.(верба, калина, віночок)

Вихователь. Кожен народ має свої звичаї, обряди, що складалися протягом багатьох років. У кожного народу є свої символи і обереги. Обереги- від слова «оберігати», «берегти». Оберегами від злих сил в народі вважалися рослини, які мали чудодійні властивості.

Квіти- постійні супутники нашого життя. Вони всюди- на клумбах у нашому дитсадочку, у кімнатних вазонах, на вишитих рушниках, скатертях, національному одязі. Квіти на рукавах сорочки оберігають від хвороби, злого ока. Ними розмальовували печі,стіни будинківЗ них робили цілющі лікарські напої, відвари, ними лікували хворих.

-         Про які обряди ви знаєте?

Є багато різних звичаїв та обрядів, пов’язаних з квітами. (в купіль хлопчикам клали гілочку дуба, щоб був міцний,любисток, щоб довго жив, чорнобривці, щоб був чорнобровий. А дівчинці клали ромашку, щоб румяною була, калину, щоб була гарною та любисток, щоб була люб’язна.

Вихователь: -  А що буде, коли сплести квітку до квітки? Діти. Віночок!

Що ж таке віночок? (Вінок — це квіти, листя, гілки, сплетені в коло, яким найчастіше прикрашають голову.)

. Вінок належить до українських національних символів-оберегів. Українські дівчата влітку ходили з непокритою головою, обвиваючи її стрічкою, а на свята надягали вінки.

Вінок у багатьох народів (зокрема в українців) — це дівоча прикраса з живих або штучних квітів, колосків, кольорового пір'я тощо. Вінки досить різноманітні. В Україні їх налічують 77 видів.

-         У якому віці одягали дівчинці перший віночок? Хто його робив?

Перший — для трирічної дівчинки — плела мама, змочувала у росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. . Віночок до лиця кожній дівчинці, але віночок- це не просто окраса, а ще й оберіг, тобто оберігає дівчинку, береже її, він як лікар, у ньому є така чаклунська сила, яка біль знімає і волосся береже. До українського віночку вплітали різноманітні квіти, а всього в одному вінку могло бути до 12 різних квіток.

Кожна квітка у віночку щось символізувала.

-         Які квіти вплітались у вінок? (деревій, барвінок, чорнобривці, калина, ромашка, безсмертник, любисток, мак, мальва, хміль, незабудка, васильок.

-         Що означає кожна квітка?

Мак - вважається не тільки квіткою мрій, але й символом родючості, краси та молодості; символ плодючості, оберіг від зловорожих сил, сон береже.

 Ромашка — символом кохання, ніжності та вірності.

 Волошки у віночку — символ людяності; 

Ружа, мальва і півонію — символи віри, надії, любові;

 «Цариця-квітка» є символом доброзичливості та статку, 

а червона ружа –

символ дівочої краси і чистоти. 

Барвінок – життя та безсмертя душі

 Лілея — дівочі чари, чистота, цнота, 

Безсмертник — символ здоров’я, загоює виразки, і рани; 

Калина — краса та дівоча врода, молодість;

Квіточка незабудка немов просить нас: «Не забувайте квітів,

турбуйтеся про квіти, любіть природу». Ця квіточка також

означає вірність.

 Хміль — гнучкість і розум; 

Чорнобривці -  допомагали позбутися головного болю,

Деревій – нескореність., виносливість.

Волошки – символ людяності.

Любисток – відданість, люб’язність.

-         Як використовували вінки українці?

Вінки залишали на деревах і горищах від блискавок, клали під перший сніп для збільшення наступного врожаю, підкладали в гніздо квочки, в колиску новонародженого, ховали під одяг від відьом, вішали в полях і городах. Дівчата вмивалися водою з мокрого вінка для краси і здоров'я.

Вірш «Віночок» 

У віночку нашім 

Різнобарвні квіти — 

Символ України 

І дарунок літа. 

Тож усім на нього 

Подивитись любо: 

Гілочку зелену 

Узяли у дуба, 

Квіточку любистку, 

Щоб усіх любили, 

У барвінку листя, 

Аби довго жили. 

Чорнобривців квіти, 

Щоб чорніли брови, 

Кетяги калини — 

Для краси й любові.

У вінок вплітають 

Колосочки жита, 

Щоб могли багато 

І в достатку жити. 

Вихователь: Які ви знаєте прислів'я про віночок? (діти відповідають)

1. «Гарний віночок- окраса дівчини»

2. «У віночку калина- гарна дівчина»

3. «Який віночок- такий голосочок»

4. «Віночок вити- життя любити»

5. «Вона така гарна, наче в любистку купана».

6. Як без вишні- не садок, так без маку- не вінок».

Вінок – це не тільки сплетені у коло квіти, гілочки. Для завершення його прикрашання використовували стрічки.

Кожна дівчина знала послідовність вплітання стрічок у віночку.

Дванадцять кольорів, кожен з яких був оберегом, і лікарем, захищаючи волосся від чужого ока.

Стрічки вимірювали по довжині коси, розрізали нижче коси, щоб її сховати. 

Найпершою по центру в’язали 

світло-коричневу — символ землі–годувальниці, 

пообіч якої

 жовті — символ сонця; 

за ними — 

світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість; 

голубі й сині — небо і вода, що надають силу й здоров’я. 

Далі йшли

 жовтогаряча — символ хліба,

 фіолетова — мудрість, 

малинова — душевність і щирість,

 рожева — достаток. 

Білу вплітали лише тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом (на лівому — сонце, на правому — місяць). Не вишита стрічка не пов’язувалася, це був символ пам’яті про померлих. Дівчата, що вплітали у віночок мак, підв’язували до нього червону стрічку — символ печалі й магічності.

Відгадайте загадку:

 Під одним ковпаком сімсот козаків (мак)

   А то ще кажуть:

 «Нема у світі цвітішого над маківочки, 

нема ж і роду ріднішого над матіночки».

Гра « Ой на горі мак»

Україна калинова

Інтегроване заняття для дітей старшої групи

Мета:

·        розширити знання дітей про калину як рослину – символ України; виховувати любов до рідного краю, рідного слова;

·        продовжувати ознайомлювати дітей з творчістю Т.Г.Шевченка; учити відчувати співучість, мелодійність української мови у творах поета;

·        викликати емоційний відгук на красу рідної природи;

·        ознайомити з елементами декоративного розпису (зображення калини); розвити відчуття ритму;

·        виховувати охайність під час роботи з пензлем і фарбами;

·        сприяти розвитку творчої активності, самостійності у створенні художнього образу;

·        виховувати любов до рідного краю та інтерес до української культури.

Матеріали та інструменти: ілюстрації на тему «Калина», різнокольорові стрічки, український віночок, портрет Т.Г.Шевченка, збірка віршів Т.Г.Шевченка «Вся Україна, повита красою»; розписані предмети народного побуту; пензлики, фарба гуаш червоного й зеленого кольору, баночки з водою, серветки для витирання рук,дощечки для нанесення розпису.

Хід заняття

Вихователь:

Сьогодні, друзі, угурті зустрілися ми знову.

Про Україну дорогу ми поведем розмову.

Про теплий, рідний, любий дім,

Про те, як затишно у нім.

Про мову ніжну і барвисту

І про калину в полі чистім.

-         Діти, ми живем в Україні і любимо її гарну та співучу мову, її пишну природу, її прекрасних людей. Наша земля красива і щедра. Кожна людина пишається своєю рідною землею. Завжди хоче сказати про неї найкращі слова. Спробуйте, діти, підібрати такі слова, які характеризують Україну. За кожне слово ви отримаєте квітку.

Діти: Могутня, квітуча, солов’їна, барвінкова, пісенна, калинова.

Вихователь: Чому калинова? (Тому що калина здавна була улюбленою рослиною українців і вважалася народним символом).

-         Сьогодні до нас завітала тітка Катерина, на подвір’ї якої росте квітучий кущ калини. Послухайте її розповідь про цю рослину.

Господиня: Я посадила калину на своєму подвір’ї,щоб вона радувала людей своєю красою і дарувала їм свою цілющу силу. Ще недавно поблизу наших сіл можна було побачити калинові гаї. Через те багато населених пунктів мають поетичну назву – Калинівка, Калинове тощо. Назви залишилися,а самої калини стало мало.

-         Діти, а що ви знаєте про калину? Чому вона корисна?

-         Спробуйте ягоди калини. Яка вона на смак? (Гірка, кисла)

-         Українці цінують калину не лише за цілющі властивості, а й за неповторну красу. Багато поетів оспівували Україну у своїх віршах. В Україні є видатний поет Тарас Григорович Шевченко. Він написав дуже багато віршів і для дітей, і для дорослих.

(Звернути увагу на портрет Т.Шевченка)

-         Т.Г. Шевченко теж любив калину і оспівував її у своїх творах. Зараз я розповім вам один з його віршів, який називається «Зацвіла в долині червона калина».

(Показати зображення квітучої калини та кущів з кетягами калини)

-         Послухайте, яка красива мова в цьому вірші, які гарні слова.

Читання вірша

-         Із ким порівнює поет квітучу калину?

-         Чому зраділа пташечка?

-         Що почула дівчина? Куди вона вийшла?

-         Погляньте ще раз на кущ квітучої калини. А як би ви сказали про нього, на що він схожий? (На букет квітів, який ніби снігом укритий).

-         Які почуття викликав у вас вірш? (Відповіді дітей).

Робота над чистомовкою

Ла – ла - ла – калина в долині зацвіла.

Ші – ші – ші – Шевченко про неї писав вірші.

Ать – ать – ать – ці вірші будуть пам'ятать.

Фізкультхвилина

Візьмемось за руки, підемо на луки.

Там сплетем віночок – підем у таночок.

В кого кращий вінок, той і піде у танок.

Образотворча діяльність

-         Від тітки Катерини ми дізналися багато цікавого про калину. Дякуємо вам за цікаву розповідь. А на згадку про сьогоднішнє заняття ми подаруємо вам кухонну дощечку із зображенням калини. 

-         Діти, сьогодні ви відчуєте себе майстрами з декоративного розпису й прикрасите дощечку візерунком із зображенням калини.

1)    Малюємо ягоди. Вказівний палець вмочуємо в червону фарбу й ставимо на аркуші паперу відбитки один біля одного – утворюються кетяги калини. Заповнюємо зображенням аркуш паперу.

2)    Малюємо листя. Пензлик вмочуємо в фарбу зеленого кольору і малюємо листя способом прикладання пензля ворсом угору.

3)    Тонкими лініями, малюючи кінчиком пензля, поєднуємо елементи малюнка.

Картину-розпис закінчено. Далі вихователь пропонує дітям самостійно прикрасити дощечку розписом.

-         Подаруємо тітці Катерині ту дощечку, яка їй найбільше сподобалася.

-         Дякую, діти, за гарний подарунок. А зараз сідайте до столу, я пригощу вас цілющим чаєм з калини.

Підсумок

-         Ось і добігає до кінця наше заняття. Що цікавого ви дізналися? Про що хотіли б дізнатися наступного разу?

Вихователь:

Красивий, щедрий, рідний край

І мова наша – солов’їна,

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься…

Діти: Україна!

Сценарій свята «Весна- красна»

 для дітей молодшої і старшої  груп дитячого садка

1-й дитина.

Відлетіли усі заметілі,

Втекли холоду,

Світить сонечко сильніше -

Немає снігу, немає льоду.

2-й дитина.

Голосно птахи виспівують -

Всі весну-красну зустрічають!

Діти у двох колах танцюють «Веснянку». Сідають на місця.

1-й дитина.

До вас Весна мене прислала,

Бути до вас в гості обіцяла

Ви повинні її покликати,

Слідом за мною повторювати:

Весна-Красна, йди сюди!

Всі діти повторюють. Під фонограму входить Весна (вихователька).

Весна.

Привіт, друзі,

А ось і я - Весна-Красна!

Привіт, прийшла я  з радістю,

З великою милістю -

З хлібами щедрими

І сильними дощами!

Виконується пісня дітей старшої групи «Дощ піде по вулиці», муз. Ст. Шаїнського, сл. С. Козлова.

Весна.

Знаю, чекають мене всюди,

Все на світі я потрібна,

Приношу я радість людям,

Адже недарма - я Весна!

Діти співають пісню «Сонячні зайчики», муз. Ст. Казенина, сл. Ф. Лаубе.

3-й дитина.

Як іде Весна,

Відчиняйте ворота!

Виконуются парний танець старшої групи«Козачок».

Весна.

Добре живете,

Танцюєте, співаєте!

З-за моря вервечкою

До нас додому повернулися птахи.

«Вилітає» Ластівка, оббігає дітей.

2-й дитина.

Ластівко, Ластівко,

Мила Ластівка,

Де ти була?

І з чим на свято прийшла?

Ластівка.

За морем бувала,

Весну зазивала,

Летіла з-за моря,

Загубила пір'їнку.

Пір'їнку знайдіть,

Танок веселий заведіть!

Весна.

В коло та вставайте з Ластівкою пограйте.

Проводиться гра-пісня «У гаю».

Весна.

Хороша гра,

Молодці, діти!

Діти сідають.

Весна.

А тепер, діточки,

Відгадайте загадочки.

Задзвеніли струмки,

Прилетіли граки.

В дім свій - вулик - бджола

Перший мед принесла.

Скажіть, хто знає,

Коли це буває?

Всі. Навесні!

Весна.

Світить жарко, гаряче,

Всій землі несе тепло!

Всі. Сонце!

Весна.

Сонечко, прокинься!

Сонечко, з'явися!

І сьогодні хочу веселитися з вами.

Сонячні промінчики вам

Я зараз роздам,

Промінчики стрибають, біжать,

Діти весело співають.

Весна роздає сонечка . Діти молодшої групи співають пісню «Сонечко»

Ведучий

Весняне свято

Ясним днем

Прийшло для всіх дітей,

Весна прийшла,

Весна прийшла,

І весні кожен радий, гей!

Весна.

Вся природа ожила,

Адже прийшла Весна-Красна!

Виконується пісня «Веселі музиканти», муз. А.с Філіппенко, сл. Т. Волгиной.

Ведуча

Ну, а ми весняним днем -

Ще станцюємо і заспіваємо!

Діти танцюють святковий флешмоб з повітряними кульками.

Весна.

Ну, спасибі, друзі,

Ви так порадували мене.

А тепер піду я, діти,

Багато справ на білому світі!

Йде, махає рукою.

Бесіди з дітьми на тему: "Поради світлофора Моргайка".

Консультації для батьків

“Всебічний розвиток правильного мовлення”

Мабуть кожну родину, де росте малюк непокоїть питання, як забезпечити повноцінний розвиток дитини в дошкільному віці вцілому, та мовленнєвий розвиток зокрема.

Розвиток мовлення дитини починається від самого народження. Навички правильного мовлення дитина набуває в сім’ї. Все те, що роблять батьки для загального та мовленнєвого розвитку своєї дитини має велике значення для всього її подальшого життя.

Мовленню необхідно вчити, перш за все, шляхом особистого прикладу. Дитина повинна чути правильне, чітке мовлення, бажано, щоб батько і мати розмовляли з малюком на одній, на рідній мові. Дуже важливим є те, що саме, та в якому вигляді сприймає слух дитини в ранньому та молодшому віці, в найбільш сприятливі роки її життя.

Вади мовлення у дітей 6 – річного віку

Мовлення дитини має бути сформованим до п’яти років.

Але часто зустрічаються порушення: заїкання, неправильна вимова звуків, шепелявість. Дефекти звуковимови обов’язково приводять до помилок при письмі.

Буває, що дитина вміє вимовляти правильно ізольований звук (напр.[ш] ), але в словах пропускає його або замінює. (шапка – сапка).

Інколи дитина не може вимовляти звуки [ш, ж, ч, щ, р], бо у неї «пришита під’язикова вуздечка», в’ялий язик і вона не може його підняти вверх. Щоб перевірити це – попросіть дитину облизати верхню губу.

Проблемою є і заїкання.

Тому, шановні батьки, не перевантажуйте дітей у букварному періоді. Будьте терплячими, не нервуйте і не підганяйте дітей. Постійно стежте за правильністю мовлення дітей.

Надзвичайно важливо своєчасно допомогти дитині у виправленні мовленнєвої вади. Помічником у вирішенні цієї проблеми для ваших дітей стане логопед

Що потрібно знати батькам?

МОВА - невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань. К.Д. Ушинський образно назвав рідну мову народним педагогом, наставником і вихователем. Слово виховує, навчає і розвиває дитину. Під впливом мови вдосконалюються її почуття, сприймання, збагачуються знання про оточуючий світ.

Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема розвитку її мови, належить сім'ї. Адже перші слова, перші речення малятко чує і вимовляє в колі рідних людей- матері, батька, бабусі, ді­дуся. Однак дехто з батьків вважає, що дитина починає навчатися літературній мові лише у школі і не звертає належну увагу на формування мовлення дітей у дошкільному віці. Навчання ж мови по­чинається не тоді, коли дитині дають буквар, а з перших звуків, які вона починає вимовляти.

Отже, дорослі повинні прагнути до того, щоб забезпечити правильний мовленнєвий розвиток дитини, починаючи вже з перших місяців її життя. Правильне мовлення допомагає малюку встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно передавати свої думки і побажання, сприяє успішному навчанню у школі.

Малюків потрібно вчити правильно вимовляти звуки в словах, ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією, правильно дихати під час мовлення.

Дошкільнят навчають узгоджувати слова в реченнях в роді, числі й відмінках, правильно будувати речення.

У дітей дошкільного віку потрібно виховувати й загальну культуру мовлення: вміння слухати звернену до них мову, дивитися в очі

співрозмовнику, не перебивати дорослих, не втручатися в їх розмову.

Батьки ні в якому разі не повинні залишатися байдужими до мовних недоліків своїх дітей.

У колі своєї сім'ї дорослі розуміють дитину з півслова і вона почуває себе впевнено. Але з віком розширю­ється мовне коло спілкування дитини і мовленнєві вади стають на перешкоді швидкого встановлення контактів з однолітками, виникають різні ускладнення, психологічні проблеми. Недостатньо розви­нена мова, бідність словникового запасу, проблеми у вимові звуків, негативно впливають на загальний розумовий розвиток дитини.

Шановні батьки! Ви повинні орієнтуватися у вікових нормах розвитку всіх компонентів мовлення ( звуковимови, лексики, граматики, фонематичних процесів), щоб вчасно допомогти своїй дитині і у разі потреби звернутися до логопеда ще до навчання дитини у школі.

Що повинні знати діти?

У дитини 5-го року життя відмічаються значні успіхи в розумовому і мовленнєвому розвитку. Дитина починає виділяти і називати найбільш суттєві ознаки і якості предметів, встановлювати простіші зв'язки і точно відтворювати їх у мові.

Їх мовлення стає більш різноманітним, точнішим і багатшим по змісту. Діти звертають більше уваги на мову дорослих, стараються її наслідувати. Збільшення активного словника від 2500 до 3000 слів, створює дитині можливість повніше будувати свої вислови, точніше висловлювати свої думки. В мові дітей цього віку все частіше з'являються прикметники, якими вони користуються для визначення ознак і якостей предметів. Свої висловлювання діти будують з 2- 3 і більше простих поширених речень.

Діти 5-го року життя починають оволодівати монологічним мовленням. В їх мові вперше з'являються речення з однорідними обставинами. Вони засвоюють і вірно узгоджують прикметники з іменника­ми. У дітей різко збільшується інтерес до звукового оформлення слів. Прислухаючись до слів, які вимовляє дорослий, дитина намагається встановити схожість у їх звучанні. Відповідно, значно покра­щується їх звуковимова. Повністю щезає пом'якшення приголосних і рідше бувають випадки пропусків звуків, складів.

Більшість дітей до 5-ти років засвоюють і вірно вимовляють .свистячі [ С, З, Ц, ДЗ], шиплячі [Ш, Ж, Ч, Щ, ДЖ], сонорні [Л, ЛЬ, Р, РЬ] звуки. Правильно вимовляють багатоскладові слова, точно зберігаючи в них складову структуру. Частіше вірно вживають в словах наголос, дотримуючись літературної норми вимови слів. На 5-му році життя дитина спроможна визначити на слух наявність того чи іншого звуку в слові, підібрати слова на заданий звук.

Достатньо розвинений мовний слух дитини дає їй змогу розрізняти в мові дорослих підвищення і зниження сили голосу, підмічати прискорення і уповільнення темпу мовлення, вловлювати різномані­тні інтонаційні засоби виразності мовлення.

Отже, до 5-років у дітей закінчується процес оволодіння звуковою стороною мовлення. Мова в цілому стає чистішою і виразнішою. Підвищується мовна активність і діти все частіше задають запитання.

Шановні батьки! Слідкуйте, чи правильно і вчаснорозвивається звукова сторона мовлення у вашої дитини!

МОВА ДОРОСЛИХ - ВЗІРЕЦЬ ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ.

Мова дорослих - приклад для дітей. Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить від мови дорослих, які її оточують з раннього дитинства. Малюк навчається говорити завдяки слуху і здібності до наслідування. Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеву говірку, діалектизми. Причинами помилок в мові дорослих є вплив діалектного оточення і невміння відрізняти звукову норму.

Яскрава, виразна мова дорослих привертає увагу дітей, полегшує розуміння її і запам'ятовування. Суха, монотонна мова не повинна бути зразком для наслідування. Виразність забезпечується інтонацією, що надає мові мелодійності. Інтонація-це вміння регулювати силу голосу, користуватись логічним наголосом, паузами, темпом мовлення. Не можна кричати в розмові з дитиною. Голосна, криклива мова викликає у дошкільнят байдуже ставлення до її змісту, роздратованість у поведінці. Дитина намагається відповісти батькам таким же тоном і це надає мові відтінок грубості.

Слід дотримуватись відповідного темпу мовлення. Не розмовляйте з дітьми швидким темпом, оскільки стежити за такою мовою батьків дітям важко, вони відволікаються, стомлюються слухати, так виховується неуважність до слова. Крім того, коли дитина наслідує швидкий темп мови батьків, у неї може виникнути заїкання.

Мова батьків має бути орфографічно і граматично правильною, вимова звуків повинна бути чіткою. Дитина швидше навчиться говорити правильно, коли чутиме навколо себе правильну, літературну мову.

Справжнім скарбом рідної української мови є твори усної народної творчості- приказки, загадки, скоромовки, вірші, казки. Дорослим необхідно вживати влучні вирази, народні перлини в живу розмовну мову, вивчати з дітьми народні твори.

У розвитку мовлення дитини надзвичайно важливу роль відіграє добрий слух. Пошкодження слуху в ранньому дитинстві затримує розвиток мови. Знижений слух є перешкодою до розуміння мови оточуючих, а це затримує розвиток мовної активності дітей. Батьки повинні берегти слух дитини, стежити за станом слухового органу. Не можна говорити над самим вухом дитини, недоцільно й цілувати у вушко малюка. Знижує слухову увагу дитини постійний шум у кімнаті, голосне звучання радіо, телевізору, голосні розмови дорослих. Першою ознакою зниженого слуху є відсутність реакції дитини на мову людей, що її оточують. Батьки повинні постійно піклуватися про збереження слуху дитини, розвивати слухову увагу, спостережливість.

 Поради дорослим щодо гіперактивних дітей

  З ними всім нелегко, особливо батькам: ці діти не сидять на місці ні секунди, затримати на чомусь їх увагу абсолютно неможливо, вони насилу фіксуються в часі і просторі. Дивлячись на таку дитину, хочеться порівняти її з рухомим шматочком ртуті, навколо якого рухаються предмети самі собою. Причинами такої поведінки може бути кілька факторів: починаючи від стресу і закінчуючи органічним ураженням мозку. 

Дорослі повинні розуміти головне: не тільки їм важко, важко й самій дитині поодинці справлятися зі своєю гіперактивністю. Психологами, які займаються цією проблемою, була вироблена ціла система практичних порад. Ось основні з них:

1. Будьте послідовними і постійними.

2. Намагайтеся завжди вести розмову спокійно і повільно.

3. Не лякайтеся свого роздратування або гніву. Все це нормально, якщо правильно його контролювати. Якщо Ви починаєте всерйоз сердитися, то це не означає, що Ви втратили любов до своєї непосидючої дитини. Просто потрібно навчитися відділяти манеру його поведінки, яка Вас дратує, від його особистості. Скажіть дитині: "Я тебе люблю. Мені просто не подобається, коли ти ламаєш свої іграшки і розкидати їх по всій кімнаті".

4. Намагайтеся уникати постійних заборон і окрики - "перестань", "не смій", "не можна" і так далі.

5. Обов'язково забезпечте дитині чіткий розпорядок дня. Складіть (краще разом з дитиною) детальний розклад, що включатиме: сон, прийом їжі, прогулянку, ігру, заняття і звичайні домашні обов'язки. Намагайтеся дотримуватися цього розкладу, незважаючи на бажання дитини постійно від нього відхилятися. З часом дитина звикне до розміреного розпорядку дня, що  стане основою системи життя.

6. Не давайте дитині всі іграшки відразу. Дайте одну-дві і нехай награється вдосталь, тоді можна дати іншу. Якщо дитина сіла за стіл малювати, нехай на столі не буде нічого зайвого, тому, що гіперактивним дітям не під силу самостійно відсікати все, що їй заважає на даний момент.

7. Враховуючи підвищену збудливість своєї дитини, постарайтеся, щоб у грі одночасно брало участь не більше 2 - 3 дітей.

Необхідно, щоб ігровий арсенал гіперактивної дитини містив різні конструктори, пазли, звичайні настільні ігри. Не хвилюйтеся, якщо відразу дитині не під силу буде займатися значний проміжок часу. Проявіть терпіння і іноді грайте з ним не тільки в м'ячик, а, наприклад, в шахи. Тоді з часом дитина привчиться займати себе іграми довгий час. Ми часто недооцінюємо силу найпотужнішого стимулу - згоди батьків пограти разом з дитиною. Адже заради цього дитина буде готова забути і про футбол, і про біганину по вулиці, і про капризи. Фахівці стверджують, що при правильному вихованні гіперактивної дитини років до дванадцяти виростає звичайним підлітком.

Тематична бесіда: "Правила світлофора моргайчика".