УКРАЇНСЬКА МОВА  ТА ЛІТЕРАТУРА

Сценарій до Дня рідної мови

О рідна мовонько, мово.В тобі від Бога кожне слово.

В1  Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи справжню людину, кожен із нас повинен передусім створити в своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший скарб – МОВА.

Люди говорять різними мовами. Їх нараховується приблизно 6 тисяч. На жаль, філологи застерігають, що у ХХІ столітті щонайменше 40% цих мов вимруть. А це страшна втрата для людства, бо кожна мова– це геніальний прояв людського духу.

Дейвід Кристал, один із світових експертів з питань мов, вважає, що мовна різноманітність – це унікальна річ, і втрата кожної мови збіднює світ. Щоразу,   коли втрачаємо якусь мову, ми втрачаємо унікальне бачення світу.    

В2  Тож, де і коли народилася традиція святкування Міжнародного дня рідної мови? 

Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. Тобто, святкуємо ми цей день з присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

За недовгий час свого існування це свято вже стало традиційним. Це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу, посіяти у своєму серці хоча б одну зернину любові до рідної мови.

Усі ми повинні пам’ятати і дбати про те багатство, яке є у кожного із нас, його ми не завжди пам’ятаємо, не завжди цінуємо, але без нього не можемо жити. І багатство це – наша рідна мова.

Ведуча: - Кожному у дар Божий дана мова. Всі живі створіння на Землі спілкуються між собою: одні - мовою жестів, інші - мовою звуків. Лише нам, людям, найдосконалішим із мешканців Землі, було даровано можливість спілкуватися за допомогою мови. Саме завдяки їй ми можемо порозумітися, переказати свої почуття, переживання. За допомогою мови ми бережемо свою історію, передаємо нащадкам неоціненні скарби свого минулого і сучасного.

Ведуча: - Українська мова - це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов'їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Тому, щорічно, 21-го лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це свято

 саме тієї мови, якою ми розмовляємо, пишемо, читаємо.

Мова кожного народу

Неповторна і своя;

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші - тьохкіт солов'я.

На своїй природній мові

І потоки гомонять,

Зелен - клени у діброві

По - кленовому шумлять. 

Солов'їну, барвінкову.

Колосисту - навіки

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,

Бо ж єдина - так, як мати.

Мова кожного із нас.

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей...

О Боже мій, Великий, Всемогутній,

Мою вкраїнську мову порятуй.

І в світлий день пришестя, день майбутній

Вкраїні Царство Щастя приготуй.

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

 Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м`яти, євшан-зілля, з роси, дніпровської води, від зорі і місяця народжена! Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог-Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія. Тож стояла ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, злого духа ганьби. І множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душу Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і Божого знамення.Мово моя! Звонкова кринице на дорозі нашої долі. Твої джерела б`ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в Тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу, здоров`я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що молилися на дароване Тобою Слово. Бо "Споконвіку було Слово. І Слово було у Бога. І Слово було Бог”.

ВЕДУЧИЙ      Рідна мово! Який тернистий шлях довелося пройти тобі у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти 

   Ось кiлька сторінок «Скорботного календаря української мови»:

- 1720 рiк - росiйський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.

- 1775 рiк - зруйновано Запорозьку Сiч і закрито українськi школи при полкових козацьких канцеляріях.

- 1862 рiк — закрито українськi недiльнi школи, якi безкоштовно органiзовували видатнi дiячі української культури, заборонено видавати книжки українською мовою.

-  1876 рiк — указ росiйського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пiсень.

- 1884 рiк — закрито всi українськi театри.

-  1908 рiк - вся культурна й освiтня дiяльнiсть в Українi визнана царським урядом Росії шкiддивою.

-   1914 рiк — росiйський цар Микола IІ лiквідовує українську пресу - газети й журнали.

-   1938 рiк — сталiнський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення росiйської мови, чим пiдтинає корiння мовi укранськiй.

 -  1983 рiк — видано постанову про так зване посилене вивчення росiйської мови в школах, що призвело до нехтування рідною мовою навiть багатъма українцями.

 -  1989 рік - видано постанову, яка закрiплювала в Українi російську мову як офiцiйну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на другий план, що позначається ще й сьогодні...

        Я знаю силу слова –

       воно гостріш штика

       І швидше навіть кулі,

       не тільки літака.

       Воно проміння швидше,

       в нім – думка й почуття

       воно іде в народи

       для вічного життя

Не грайся словом. Є святі слова,

Що матері з доріг вертають сина.

Спіши до неї, доки ще жива,

Допоки розум і допоки сила.

Знайди те слово - вічне і земне.

За часом час нам світ перестилає.

Минуще все. Лиш слово не мине

І та любов, що смертю смерть долає.

Рідна мово моя українська,

В світі гордо, натхненно звучи!

Волелюбна моя, материнська,

Мово рідна моя, не мовчи!

Хай же світлою буде дорога

Серед різних нелегких доріг...

Ми звертаємось нині до Бога,

Щоб тобі, мово, він допоміг.

Матір Божа, свята і єдина,

Дай нам щастя, любові й тепла!

Щоб квітуча моя Україна

Рідну мову, як стяг, підняла.

Будь прихильною, Матінко Божа!

Жити праведно в світі навчи!

Щоб світила нам зірка погожа.

Мово рідна моя, не мовчи!

Яка ж багата рідна мова!

Який чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,

І нищити її не смій.

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкаже і покаже.

Як правильно у світі жить.

В ній стільки слів, що й не збагнути,

І приказок, і порівнянь

А мову знаючи, здобути

Ти можеш просто безліч знань.

То ж мову вчи і прислухайся.

До того, як вона звучить.

І розмовляти так старайся,

Щоб всім хотілось її вчить.

Вона ж у нас така багата,

Така чарівна, як весна

І нею можна все сказати

І найрідніша нам вона.

Любіть свою мову й ніколи

Її не забудьте в житті,

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово!

У барвінки зодягайся, українське слово.

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.

Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали,

Як з колиски дорогої мовоньку кохали.

Обіцяєм: Рідну Мову –

І співучу, й барвінкову

Будем завжди шанувати

Щоб почули - пам'ятати.

Ти - як зірка світанкова

Українська наша мово.

То ж вивчайте рідну мову

Вже тепер з маленьких літ.

Українське наше слово

Хай звучить на цілий світ!

Хай лунає мова в світі

Повна сили і тепла,

Не цурайтесь мови, діти,

Не замутьте джерела! 

Мово рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має

Як ту мову можна забути

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила?

От тому плекайте, діти,

Рідненькую мову

І учіться говорити

Своїм рідним словом.

В   Зерна любові мови до рідної .Нехай вони проростуть у серці кожної людини і заколосяться плідною нивою.

Любіть красу своєї мови,

Звучання слів і запах слів.

Це квітка ніжна і чудова

Широких батьківських степів.

Всі каравани знайдуть воду

В краю пустель і злих негод.

Як річка з роду і до роду –

Так мова з’єднує народ.

 0 O .

В 1 .В шкільній оселі

 свят завжди багато, 

Де музика лунає, чути спів. 

Але у нас сьогодні надзвичайне свято -

Ми проводжаємо своїх випускників. 

В 2 Відлетіли літа, як птахи,

Відшуміли снігами і грозами.

І колишні дівчата та хлопчаки

Стали зрілими, стали дорослими

.

В 1 І між майбутнім і минулим,

Дитинством і безмежжям  мрій

Неначе міст ми протягнули –

Чарівний вечір – випускний!

В 2: Привітаємо оплесками  людей, які з дня в день віддавали 11 років свої знання,вміння нашим випускникам, які не шкодували часу і сил, щоб винуватці цього свята стали справжніми людьми – це вчителі КЗ «Терсянський НВК».

Вед 2:    Учителів ми не забудемо ніколи, 

                Тієї ласки, що ви нам дали, 

                Щоб у житті не знали ви утоми,

                І завжди в щасті й мирі щоб жили.

Вед 1:  Доки батько живий, доки мати жива,

                Поспішаймо сказати найніжніші слова

                Рідна мамо – живи!

                Рідний тату – живи!

                Найдорожчі у світі - це ви! Тільки ви!

Вед 2: Запрошуємо до залу батьків випускників

Входять батьки під музику «Рідна мати моя»

Вед 1 Для них останній дзвоник продзвенів завзято 

Державна атестація здана. 

Випускників запрошуєм на свято, 

Хай пролунають їхні імена

Вірші про випускників

1 Влад в житті – веселий і надійний

І друзів в нього цілий міліон! 

А для батьків він – син примірний.

Таким запам’ятаєм ми його. 

Запрошуємо до зали Литвиненка Владислава у супроводі перших вчителів Стовби Наталі Іллівни та Литвиненко Тетяни Іванівни 

2 Тендітна, як весняна квітка у садку.

Домашні справи – це її стихія.

Завжди помітиш дівчину таку.

Побачить світ – її завітна мрія.

Запрошуємо до зали Веремійченко Альону

3 Розумна, врівноважена, спокійна.

Як правознавець – всі закони знає.

Психолог добрий, ерудиція відмінна,

Для успіху в житті всі риси має!

Запрошуємо до зали Швидку  Оксану

4 Талантів в неї, дійсно, не злічити:

Танцює і співає, шиє й в’яже.

Ну як таку дівчину можна не любити?

Про це, звичайно, кожен скаже.

Запрошуємо до зали Глушак Наталію

5 Як літній день, як сонечко ясне.

Й характер золотий у цього дива!

І серце має також золоте.

Ласкавий, ніжний, і до всіх привітний.

Запрошуємо до зали Ширіпу Ігоря у супроводі класного керівника Сичової Наталі Григорівни

6  Він гарний помічник для мами

Надійний брат і вірний друг

Всі перешкоди він здолає

Наш Максим Романов

Запрошуємо до зали Романова Максима

Вед 2:   Живеш, коли добро несеш

              І твориш славу вчора й нині

              Радій, юначе, що живеш 

              У нашій славній Україні.

Вед 1:       Ми маємо усе своє,

                 Наш гурт стальний в суворім гарті.

                 Радій, людино, що ти є 

                 Й твоя держава є на карті.

Звучить Гімн України

Вед 2 Звучать всі побажання

Від найдорожчих вам людей

Приймайте  ж перше привітання

Від директора  в цей день.

Вед 1 Слово має директор школи  Котелевський Володимир Костянтинович

.Вед 2 З напутнім словом і отчим благословенням звертається до випускників батюшка Андрій.

Вед 1 В нашій дружній родині,

 Що домівкою зветься,

 Присутні гості,

 Бо так здавна ведеться.

Вед 2  Ми їх бачити раді

  На нашому святі,

  Бо на теплі слова

  Наші гості багаті.

Вед 1 Слово має……….----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Вед 2.  Шкільне дитинство чайкою злетіло.

Доросле починається життя.

Вам щойно атестати всім вручили –

Квитки в прекрасне ваше майбуття.

Вед 1 .  Запам’ятайте цей момент.

Не раз його згадаєте.

І бережіть цей документ,

Який в руках тримаєте.

Ведучий 2.  Юність ваша – пора не проста і примхлива

Хай буде багата на радість й тепло

Хай доля складеться і буде щаслива,

Щоб вами гордилось все наше село.

Випускники

1. Збулися мрії – ось вона свобода!

Так близько, лиш на відстані руки!

2. Чому ж ми зупинилися й не виходим?

Чому на серці смуток цей терпкий?

3. Позаду все: перерви і дзвінки,

І атестацій щедра сівозміна,

 І прийдуть інші нам усім на зміну,

А ми тепер уже випускники!

4. Позаду все, і все іще попереду:

Бал випускний – це лиш межа тонка,

 І щоб не загубити свого берега

Підтримай, друже, де твоя рука?

5. Я вийду в світ, закриє школа двері,

Цю першу втрату я з тобою розділю.

 Нехай лунає вальс

 Візьміться всі за руки,

 і стане менше смутку і жалю.

Вальс

,Вед 1  Дитинство – маленька безтурботна країна. Кожному з нас доводиться бувати в ній лише один раз в житті. Згодом стежина до тієї країни заростає дорослими турботами та проблемами.

   Вед 2  І скільки б не шукали ви цю країну на карті – даремно, бо не знайдете.

Лише приємні щирі спогади і мрії мають чарівну здатність повернути вас у дитинство.

Вед 1 Тож давайте пригадаємо з чого все починалося.    

Вед 2 В далекий 1999- 2000 рік з’явилися на світ маленькі принци і принцеси. В пологовому будинку зазвучали дзвінки

Алло, це пологовий будинок? Скажіть Ширіпа народила? – Хвилиночку, так, у вас хлопчик. Дуже весело перебирає ніжками, мабуть буде футболістом.

Алло, слухаю. Глушак? У вас дівчинка.у неї дивовижний голос. Довелося ставити подвійні рами, бо від її крику шибки повилітали.

Алло,  Швидка? Так у вас дівчинка. Вимагає Конституцію, і дотримання Конвенції про права дитини.

- Веремійченко? У вас донька, вона вже усіх організувала, вишикувала і говорить, що буде старостою

Романов? У вас син. В даний момент захищає перед головним лікарем теорію сосання соски.

Литвиненко? У вас чарівний хлопчик, уже перевірив у медсестер пульс та  строє їм свої блакитні оченята.

 Ось такі вони -наші дорослі діти.

( На екрані демонстрація фото маленьких Випускників)

    Вед 1  А давайте повернемося 11 років назад. Як же ви хотіли йти до школи!! Як же вам було цікаво і ви з нетерпінням лічили дні, коли ж переступите поріг рідної школи. Але не ви одні, батьки теж, ну дуже чекали цієї миті.

Доня: Тату, а чому йде дощ?

Тато: ( читає газету) підеш до школи дізнаєшся!

Доня: Тату, а в баби Яги є бабенятка?

Тато: Ну звідки я можу знати!

Доня:Тату, а нащо конячці кіски на плечах?

Тато: Запитай у конячки!       

Доня: Тату, а твій мотоцикл любить цукерки?

Тато: Доню - тато любить цукерки))

Доня:  Тату, а чому сонечко встало?

Тато:Бо…. Йому не спиться!

Доня:  Тату, а чому котик нявкає!

Тато: Доню, бо він не вміє гавкати!

Доня:  Тату, а коли я піду до школи?

Тато: Завтра, доню!! Завтра!!! І там тобі вчителька розкаже і про мотоцикл, і про котика, і про сонечко…нарешті завтра….

     Вед 2  Перша вчителько!

            Рідна і мила,

       Ви - проміннячко ніжне ,ясне,

        Ви їм крила любові зростили,

        І в серцях їхніх завжди ви є.

Вед 1 Слово для привітання надається першій вчительці Стовбі Наталі Іллівні

1

Як ми любимо Вас,

Наша вчителько перша,

Що ввели нас з собою

В світлий, сонячний клас.

І обличчя свої на долоньки зіперши,

Ми дивились на Вас,

Прислухались до вас

2

Будьте здорові і живіть, будь ласка,

Ведіть малечу зранку за поріг.

Багато вже від вашого серденька

Протоптано і пройдено доріг.

3

І це нічого, що вже сріблить коси

Така непрохана і рання сивина.

Для нас завжди ви будете найкраща,

Найперша, рідна вчителько моя.

4

Читати вчили буковка до букви,

Проклали стежку в це складне життя.

Роки пройдуть, а вас ми не забудем,

Найперша, рідна вчителько моя.

5 А хто бешкетником найпершим був у класі

 І мав цей гріх? Це він, і ти, і я. 

Пробачте нас усіх, терпляча і хороша, 

Найперша, рідна вчителько моя.

Вед 2  І ось уже відлітає їх дитинство. Воно йде тихо і непомітно. З коротенькими платтячками та іграшками, із шкільними дзвінками, з голосом улюбленої вчительки, з першим коханням.. І нарешті настає той день, коли дорослі принци і принцеси залишають чарівне королівство, бо на них чекає уже Юність.

(До випускників підходить хлопчик з повітряною кулькою в руці. Він зупиняється перед одним із випускників).

Сценка « Дитинство»  

•    Ти впізнав мене?

•    Здається – так. Ти- моє дитинство…

•    Сьогодні я покидаю тебе.

•    Не поспішай, побудь ще трохи.

•    Я буду приходити у сні, а ти згадуй мене. Пам’ятаєш, як уперше закохався у русяву дівчинку і смикав її за кіски?

•    Пам’ятаю

•    А пам’ятаєш ті Новорічні свята, де ти був Дідом Морозом?

•    Звичайно пам’ятаю.

•    А той день, коли до тебе, змученого хворобою, прийшов весь клас?

•    І це пам’ятаю

•    А пам’ятаєш ти свої дні народження?

•    І не тільки  пам’ятаю, а й усі подарунки до цих пір зберігаю. Дякую тобі за все.

•    Прощавай…

•    Прощавай, моє дитинство!..(випускає кульку)

Вед 1 Сміливо йдіть, дорослі наші друзі,

В шляхи життєві від шкільних порогів.

Та глядіть, ніколи ж не забудьте

Галасливих.  Цих прекрасних років.

Вед 2 Ви  тримаємо  в  руках  серця вашого дитинства,частинки вашої любові,  які  були    запалені  іскорками знань 1  вересня  2006 року.  Сьогодні  ви  повертаєте  свою любов тим,  хто  для  вас  всі  ці  роки був  найдорожчим.

Випускники

-  Я  віддаю  цю  частинку свого серця  своєму  дитинству,  яке  вже  ніколи  не  повернеться.  Дитинство  моє,  прощавай!

-  Я  віддаю його   своїм  безтурботним  шкільним  дням.  Було  чудово!

-  Я  віддаю   своїм  друзям.  Найкращим,  найвірнішим,  найнадійнішим!

-   Я  віддаю  свою любов   своїм  батькам.  Усі  роки  вони  були  разом  із  нами.  Я  вас  дуже  люблю!

-  Я  віддаю  свою  любов вчителям.  Дякую  за  підтримку  і  розуміння!

-  Я  віддаю  свою  любов  рідній  школі.  Школо  рідна,  прощавай!

-  я  віддаю  цю любов   своєму  майбутньому.  На  нас  чекають  великі  справи!

-  Я  віддаю  свою  любов всім,  хто  вчив  мене  завойовувати  і  підкорювати  світ.  Ми  це  зробили!

-  А я   віддаю  всю свою любов вам, дорогі мої дорослі діти. 

Вед 1 Подивіться, яке красиве в нас дерево любові, вашої любові! Хай буде завжди в  серцях любов, справжня, чиста, велика, взаємна. Діліться своїм щастям і воно обов’язково вас не мине,а лише примножиться!

Вед 2 :  Не стане в списках і журналах вас, 

              Тривог в житті ще випаде немало, 

              Та вже ніколи вас не буде захищати

              Турботлива й сувора класна мама.

Вед 1: Зі словом,порадою, побажаннями, звертається до вас, випускники, ваш класний керівник Сичова Наталя Григорівна.

Випускники

1 Нам  десятий вже минало,

Як ми  пішли у 5 клас,

Коли, гуляючи у школі,

Зустріли в коридорі Вас

2 Чарівну, молоду, розумну,

М’яку, привабливу, струнку,

Одразу ми тоді збагнули:

«Нам треба вчительку таку!»

3 І все збулось! Ви разом з нами!

Ділили радість і журбу

Вели шкільними нас шляхами

І вчили бачити красу.

4 Пустували не раз і не два

І уроки зривати уміли.

У вас боліла від нас голова,

Але ви все одно нас любили.

Вам доземно вклоняємось ми

За любов, за турботу, горіння.

Ми дорослими стали людьми,

Тож спасибі за ваше терпіння.

5 Ви нам і подруга, і мама,

А просто Ви для нас – Григорівна,

Саме в цей день і в цей же час

Шановна, дорога наша друга мамо,  

Ми дуже любимо всі Вас 

Ваш рідний 11 клас.

(прощання з кл кер)

Вед 2 Батько й мати…                                            

Хто тебе ще так знає?

Хто за тебе душею вболіває?

Крок в життя-відповідальний крок,

Пам’ятайте батьківський урок!                                                                                                                                                                              

Вед 1 Слово надається батькам

БАТЬКИ: Дорогі наші діти!

Ми пам’ятаємо ваші перші кроки, слова, перші синці і останні двійки, ваші перемоги і невдачі. Сьогодні, проводжаючи вас у дорогу самостійного життя, ми хотіли б подарувати вам чарівний горщик.

1. В цей горщик я покладу вам жита, щоб радісніше й веселіше було вам жити.

2. А ще додамо сюди гілочку дуба, щоб ви були такими міцними і здоровими, як це дерево. Щоб змогли подолати усі перешкоди, які виникнуть на вашому життєвому шляху.

3. А ще покладемо гороху – щоб ви багатіли потроху.

4. А ще додамо вівса – щоб частіше зустрічалась родина уся.

5. Та вкинемо квасолі – для щасливої - та творчої долі.

6. Додамо часнику, щоб усім ви були до смаку. Усе, що промовляється в майбутньому нехай збувається.

7. Нехай вам небо безхмарне сміється.,

Нехай вам усе у житті удається.

8. Бажаємо щастя на кожній стежині,

Вірних друзів завжди на путі,

 І нехай усе, що потрібно людині,

Супутником буде у вашім житті.

Вед 2 Шановні випускники, прийміть від батьків цей чарівний горщик, доторкнувшись до нього, ви можете загадати свою найзаповітнішу мрію. (Діти передають один другому горщик.)

Слово-відповідь випускників

1)      Спасибі,тато дорогий,

За те, що всі сімнадцять років

Ти вів мене за руку в світ.

Такий не знаний і широкий

2)      Вклоняємося низько до землі

Усім батькам ,які прийшли на свято.

Прийміть уклін, шановні, дорогі,

І найдорожчі в світі мама й тато.

3)      Мамо, я додав сивини у волосся твоє,

І не раз спричиняв тобі болі,

Ти сьогодні прийми покаяння моє

Й побажай мені доброї долі.

4)      Батько рідний, ти сильний і мужній завжди,

Про це знають всі близькі нам люди,

Ти маму мою від біди бережи,

Як мене поруч з вами не буде.

5)      Пробачте нас, шановні батьки

Ви найдорожчі своїм дітям

Як кажуть, діти-радість у житті

А ви для нас – опора в світі

Пісня

Вед 1 : Промайнули шкільні ваші роки,

Відлетіли в німу далечінь!

Перед вами дороги широкі

Відкриває нова голубінь.

Вед 2 Вам стежини життя невідомі,

Та по них вже потрібно йти

Вас хвилюють питання знайомі.

Де вам вчитись! Куди вам піти ?

Вед 1 Зупинись, постривай! Відомо, що реклама міцно увійшла в наше повсякденне життя. Щоб викликати теплі усмішки на ваших обличчях, ми приготували для наших випускників рекламу вищих навчальних закладів, яка допоможе дати відповіді на деякі запитання.

Вед 2  Вступайте до педагогічного вишу! Матимете зіпсовані нерви, поганий зір, мозолі на язиці та пальцях. А ще отримуватимете маленьку зарплату, матимете заморожені комунальні послуги і як найвищу нагороду -інфаркт.

Проте ви забезпечите роботою медиків.

Вед 1  Вступайте до медичного вишу!

Матимете всі шанси отримати алергію від формаліну, легкі тілесні ушкодження від пацієнтів. Під час епідемії всі інфекційні хвороби – ваші, проте у вас буде шанс своєчасно купити собі лікарняний.

Вед 2 Вступайте до аграрного вишу! Матимете свою гусочку, свою курочку, своє молочко і сметанку, власну картоплю, моркву, горох і квасолю, а також власні мозолі та радикуліт і знову ж таки забезпечити роботою медиків.

Вед 1  Вступайте до юридичного вишу! Матимете всі шанси отримати персональний сотовий телефон, персональний комп’ютер, персональний лімузин та отримаєте персонально по шиї та вимушені будете знову звернутись до медицини!

Вед 2  Ось тепер, як не крутіть, а навчатись в виші йдіть! І добре обміркуйте, закінчивши який вуз, ви будете завжди з роботою?

Випускники :

1 Ми з сумом озираємось на прожиті шкільні роки, бо вони ніколи не повторяться.

2  Школа подарувала нам і перше кохання, і вірних друзів, і радість пізнання того, що створено людським розумом, а ще подарувала нам хвилини спілкування з добрими і мудрими людьми – з нашими вчителями.

3  Дорогі вчителі ми ніколи не забудемо ваших імен, ваших звичок, вашої великої науки.

4 Минатимуть літа, колись сивина торкнеться і наших скронь, але навіть через багато літ ми з вдячністю згадуватимемо про вас

.

5 В нашій школі працює 18 вчителів, і всі вони справжні майстри своєї справи.

-      

1.Вони такі, як і ми, тільки за плечима - трішки більше забутої радості.

-      

2.Одного разу вони обов’язково зрозуміють, що кращих за нас немає.

-      

3.У них є принципи. Вони розумні й можуть не помічати шпаргалок.

4.Вони прощають нас навіть тоді, коли ми не прощаємо.

5 Вони пам’ятають про нас зовсім не те, що ми про себе.

-      

6.Вони мовчать, коли ми говоримо нісенітниці, хоча коли ми говоримо щось розумне, вони теж мовчать.

-      

7 Вони не помічають наших нафарбованих губ і коротких спідниць.

-      

8 Вони роблять вигляд, що їм подобається Свято першого дзвоника.

-      

9 Вони думають  тільки про школу ,а в глибині душі кожен з них із задоволенням прогуляв би урок .

10 Вони дуже хороші. Дорогі наші вчителі, шлем вам земний уклін.

-       

-            1. У цей святковий вечір

                Ми відкриваємо наші таємні бажання!

                Як часто, дуже часто ми хотіли,

                Щоб раптом всі ви захворіли

                 І в школі на півроку карантин оголосили.

               2. Щоб математичка забула про урок,

                З уроку пролунав пошвидше щоб дзвінок.

                 І зарубіжна книги погубила,

                Щоб на уроках ми нічого не робили.

                3.  І щоб перерва 45 хвилин тривала

                А на урок лише щоб 10 вистачало.

                  І щоб кохана класна керівничка

                Десь на безлюдний острів зникла,

                Журнал й щоденники зібрала

                І з них багаття розкладала.

               4. Щоб прилетів Горинич-змій

                12 глав!!!

                І інформатику з комп’ютерами вкрав.

                 історія, щоб десь зошити забула,

                А українська на уроці щоб заснула.

                5.  А як частенько ми бажали,

                Щоб завуча нечисті  вкрали.

                І десь далеко занесли,

                Щоб ми без розкладу жили.

               6 . Щоб англічанка загубила словники

                Нехай у них гніздяться павуки.

               7 Щоб дощ на фізкультурі йшов

                Або учитель не прийшов,

                І завалився щоб спортзал,

                 Але у нас сьогодні бал.

                  Сьогодні день останній, день прощання

                Пробачте нас за наші ці бажання

1 Минають роки й покоління,

Маленький дорослим стає,

Та крила в житті лебедині

Нам рідная школа дає.

2 Директор – батько й мати в рідній школі

Ми вдячність Вам свою несем.

В житті не так, як в чистім полі,

Та ми в життя сміливо йдем.

3 Ми пам’ятаєм кожне ваше слово

Поради Ваші кожен день і час,

Коли дзвонив нам дзвоник малиново

І ви завжди стрічали радо нас.

4 І сад лишається, і світлі класи,

Лишаються молодші школярі.

Тут вічна юність, непідвладна часу, 

Дитинство вічне у шкільнім дворі.

5 Чому ж, учителю, ти посмутнів,

Ховаєш сльози, щоб ніхто не бачив,

Ти ж нас терпляче у цей день привів,

Шляхи в майбутнє зорями позначив.

6 Любі вчителі!

Ми хочем пробачення в вас попросити

За те, що не завжди хотіли вчитися,

Деколи ми пустували, 

Бувало ваші напутні слова забували.

7 Але ви вели нас вперед крок за кроком,

З годиною кожною, з кожним уроком.

І ось підросли ваші хлопці й дівчата

Тепер нам в дорогу пора вирушати.

8 Всі знання одержали важливі,                                                         вони згодяться потім у житті,

За те, що добрі ви були і терпеливі,

Спасибі, дорогі учителі!

9 За труд важкий, недоспанії ночі,

Вклоняємося низько до землі.

За лагідні, усміхненії очі

Спасибі, дорогі учителі!

10 Ми любим вас і поважаєм щиро,

Хоч допікали, як були малі,

Бажаємо здоров’я вам і миру,

Спасибі, дорогі учителі!

11 Як сонце зійде, ми школу покинем

Розлетимось у світ по всій землі,

Та вас в житті ніколи не забудем

Спасибі, дорогі учителі!

12 Дорогі ви наші, вчителі! 

З вами нам було цікаво жити 

Наш уклін вам, любі, до землі

Й ці прекрасні і яскраві квіти             

Дарують квіти вчителям

Вед 1. Пролине вечір цей,

Настане новий ранок.

Незвідані шляхи чекають завтра вас,

Та поки що, хай музика лунає.

І вас кружляє «легкокрилий вальс».

1(Влад).Проведи мене мамо, будь-ласка,

Проведи до воріт.

Хай простелиться доля, мов казка,

Мені, рідна, услід.

Відгородить вона мене всюди

Від нещасть і біди

.Проведи, мене, мамо , між люди,

В білий світ проведи.

2(Ігор).Рідна мамо, подай мені руку –

Я у танці тебе поведу.

Попрощаємось разом з дитинством,

Вдячним серцем до ніг припаду.

3 Оксана Тож на вальс ми, батьки, вас запросимо,

Хай помчить він усіх до зірок.

Закружляє хмільною порошею

Наші руки сплете у вінок.

(діти разом з батьками танцюють вальс)

Вед 2 Вирушайте на зустріч великій долі

 Хай вашим компасом в невідоме будуть ваша совість і честь.

 Щасливого вам плавання в океані життя.

Ведуча: На цьому урочисту частину нашого випускного вечора завершено