Гра – вікторина «Всі професії важливі і потрібні»
Підсумковий урок з навчання грамоти " Свято Букваря"
1. Автор досвіду
Литвиненко Тетяна Іванівна . Комунальний заклад «Терсянський навчально-виховний комплекс « Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад » Новомиколаївської районної ради Запорізької області
2. Базова модель досвіду
2.1 Тема досвіду « Формування духовних цінностей сучасного молодшого школяра як основа морального виховання »
2.2 Актуальність і перспективність досвіду
Українська держава сьогодні переживає не лише економічну кризу, криза торкнулася майже всіх сфер людського життя – від економіки до культури, духовності. Духовна криза виявляється у відчутті людьми безглуздості життя; у знеціненні людських законів; у повсякденному порушенні норм поведінки; у втраті людських цінностей; у руйнуванні старих орієнтацій та пріоритетів і несформованості нових.
Молоде покоління прагне набути знань, умінь, навичок, які б допомогли у майбутньому, але, майже не замислюються над тим, яке місце в житті посідають духовні цінності. Останнім часом все більше спостерігається суттєве погіршення моральних взаємин між людьми. Це дедалі різкіше проявляється у поведінці не тільки «збагачених» досвідом дорослих, юнаків, а й підлітків і дітей. Цей деструктивний процес торкнувся молодого покоління, коли починаючи з ранніх років воно розвивається на основі споживацького способу життя. Батьки, зазвичай, вбачають центром своєї турботи над власними дітьми насичення їх всіма необхідними, але також і непотрібними матеріальними благами, надмірний тиск яких спотворив ще не сформовані душі, утвердивши їх у «вульгарному» матеріалізмі та віднісши їх за маргінес духовного розвитку. Тому не дивно, що перелік та зміст духовних цінностей убожіє з кожним роком,
а сучасна молода людина поспіхом перетворює його на мертвий список «незрозумілих та безсенсовних» для себе правил, нудне виконання яких приводить її до роздратування або, в кращому разі формального їх виконання заради власної мети. Те, що є найважливішим в житті стає чимось непотрібним та дивним. Звичайно, мова не йде про всіх людей чи про всю молодь, але очевидним стає факт кризи духовності, яка в свою чергу робить духовні цінності зайвими, непрагматичними, а морально-етичні цінності релятивними.
2.3 Теоретична основа
Проблема розвитку та виховання духовності є однією із центральних проблем сучасної педагогіки та психології. В основі процесу духовного виховання науковці бачать формування в особистості прагнення до найвищих загальнолюдських цінностей: гуманістичних ідеалів злагоди, милосердя, правди, справедливості; переважання альтруїстичних мотивів, готовності поступитися власними інтересами заради інтересів інших; потреби безкорисно робити добро і триматися далі від зла. Ступінь розвиненості цих рис особистості свідчить про рівень її духовності.
Духовний розвиток особистості – важливе завдання, яке поставило українське суспільство перед сучасною школою. Закон України « Про загальну середню освіту » визначає одним із найважливіших завдань реформи освіти – створення умов для збереження духовного здоров'я наступних поколінь.
Духовність особистості – динамічне явище, яке формується та змінюється протягом життя людини, зазнаючи впливу багатьох чинників. Успішність процесу духовного розвитку особистості залежить від внутрішніх, психологічних умов і зовнішніх впливів.
Для формування духовного світу дитини потрібен системний підхід. Він передбачає цілісний , взаємозалежний і відкритий процес залучення дітей і молоді до цінностей у їх постійному розвитку й саморозвитку, а також наступність і безперервність, тобто постійне ускладнення та урізноманітнення змісту й напрямів розвитку моральних чеснот, комплексність та інтегрованість, які полягають у взаємодії навчання і виховання, поєднання зусиль сім'ї і школи,
позашкільних закладів і дитячих об'єднань у виховному процесі.
Виховання морально – духовних цінностей – цілеспрямований процес сприяння становленню особистості, передбачає формування у представників підростаючого покоління таких рис духовної свідомості, як: почуття ( сумління, обов'язку, віри, відповідальності, патріотизму); індивідуального духовного терпіння; особистої позиції (здатності розрізняти добро і зло, прояву любові до ближніх, готовності до подолання життєвих випробувань ); духовно зумовленої поведінки ( готовності до служіння людям і Батьківщині, проявів духовної розсудливості, милосердя, доброї волі ). Отже , основною метою духовного виховання є пробудження в дитини бажання бути моральною.
Враховуючи те, що дитина завжди знаходиться перед вибором, то вся сутність виховання полягає у тому, щоб людина від природи водночас і зла, і добра, розвинула б в собі прихильність до добра, потребу йти дорогою
доброти, робила щоденний вибір на користь саме добра.
Рівень морально – духовного виховання особистості, як відомо, залежить від багатьох факторів, але суттєве значення має воля людини та її бажання стати кращою, несхожою на всіх. Існує багато різних шляхів реалізації та здійснення морально - духовного виховання. До них відносять: зразок батьків, дошкільні заклади, школу, позашкільні заклади, самовиховання, вплив навколишнього середовища.
Але першочергову роль відіграють, по – перше, сім'я , а по – друге –школа.
У сім'ї дитині закладаються основи характеру особистості. Саме моральні стосунки в сім'ї накладають відбиток на все життя людини, стаючи фундаментом формування характеру та відношення до всього оточуючого, оскільки їх вплив пов'язаний із досить суттєвими переживаннями і вони є більш постійними.
Одним із чинників духовного виховання особистості є особистість педагога, який керує процесом виховання. У школі постійно спілкуючись з однолітками та вчителем також формується моральність дитини, збагачується її життєвий досвід. Хвилювання, радощі або образи молодших школярів пов'язані з навчанням. Оскільки на уроках взаємодіють всі основні елементи виховного процесу: мета, засоби, зміст, методи та прийоми, організація, то можна сказати, що виховує весь процес навчання, а не так звані виховні моменти. Перелік всіх елементів у розумного дбайливого вчителя спрямовуються на те, щоб сильні сторони кожного з учнів були усвідомлені ним самим і його товаришами. Саме це створює сприятливий емоційний стан учня в колективі, що являється однією з умов його успішного морального розвитку.
Ніщо так не гальмує духовний розвиток дитини, як несправедливість дорослих, яка викликає у неї не тільки образу, а також пригнічує її спробу та бажання виправитися у кращий бік. З огляду на це, вчитель має стати зразком моральної поведінки, на яку рівняються діти. Роль вчителя у даному аспекті є неперевершеною, оскільки йому належить навчити своїх вихованців справедливості та чесності, на власному прикладі через слова та дії пояснити ці поняття.
Виховний процес повинен будуватися так, щоб у ньому передбачалися випадки, в яких школяр постає перед необхідністю постійного морального вибору. Такі випадки для школярів всіх вікових груп ні в якому разі не повинні бути подані або мати вигляд як навчальні, або контролюючі, інакше їх виховне значення може бути зведене нанівець.
Результат морального виховання проявляється у ставленні школярів до своїх обов'язків, до самої діяльності, до інших людей . На жаль, процес виховання загалом більше спрямований на те, щоб розвивати інтелектуальні здібності, аніж культуру та духовність. Духовною вважається будь –яка діяльність. яка веде людину вперед у напрямку певної форми розвитку: емоційної, інтуїтивної, соціальної, і вказує на життєвість внутрішньої сили.
Особистісний підхід є важливим орієнтиром у роботі з духовно – морального виховання, який найефективніше реалізується за умов побудови виховного процесу на основі взаємин педагога і вихованців. Виховання духовних цінностей у дітей молодшого шкільного віку передбачає органічне поєднання найбільш відповідних вимогам початкової школи методів, форм і засобів морального виховання.
Тільки в їхній органічній єдності можна виховати людину з високими моральними переконаннями, що досить чітко простежується у досвіді В.О.Сухомлинського, який прагнув того, щоб уже в молодших школярів за допомогою слова вчителя, прикладу в дитячій душі утверджувалися духовні цінності, які існували протягом тисячолітньої історії народу. Розкриваючи суть морально – духовних цінностей на конкретних прикладах у своїх творах для дітей, педагог – гуманіст розвивав і збагачував духовне життя дитини.
Кожному вчителеві необхідні знання трьох ступенів морального виховання. На першому ступені відбувається засвоєння початкових правил поведінки, розвиваються моральні почуття; на другому – формуються етичні поняття, на третьому – виробляються моральні переконання, стійкі звички поведінки, продовжується розвиток моральних почуттів. Вікові ступені розвитку не завжди збігаються зі ступенями духовно – морального виховання, тому й особливістю має стати одночасне, а не почергове формування духовно – моральних якостей, як єдності і взаємозв'язку свідомості, почуттів і поведінки.
Духовно – моральне виховання – це завжди активний, двосторонній процес, основи якого закладаються в дошкільному віці, а молодший шкільний вік є найбільш сенситивним для вирішення цієї проблеми. Сім'я і школа формують моральну свідомість – одну із сторін суспільної свідомості, яка у вигляді уявлень і понять відображає реальні відношення і регулює моральний бік діяльності школярів.
Моральні переконання – пережиті та узагальнені моральні принципи норми. Моральні почуття – запити, оцінки, відношення, спрямованість духовного розвитку молодших школярів. Моральні звички – корисні для суспільства стійкі форми поведінки, що стають потребою і здійснюються за будь - якої ситуації. Моральна спрямованість – стійка суспільна позиція особистості, що формується на світоглядній основі, мотивах поведінки і виявляється як властивість особистості в різних умовах. Всі ці аспекти
морально – духовного виховання повинні бути поступовими і взаємопов'язаними.
Тільки щирою любов'ю до дітей можна розвинути у душах зерна добрих людських почуттів. Молодшим школярам потрібна ласка і любов, як світло й тепло рослинам, тому що виховані любов'ю і турботою вчителя, діти впевнено підуть шляхом морального вдосконалення.
Найважливіша якість вчителя – доброта, тому ніщо так не прихиляє молодших школярів до вчителя, як його душевна доброта. Вона позитивно впливає на формування моральних поглядів та переконань. Душа молодших школярів під впливом доброти вчителя розкривається, освітлюється, оживляється. Тому виховання доброти необхідне вчителеві, щоб облагородити свою працю, а також позитивний приклад з боку батьків і вчителя, які необхідні для морального виховання. У навчально-виховному процесі духовно - моральне виховання тісно пов'язане з навчанням, але в деякій мірі вони незалежні одне від одного. Людина може мати визнання, вміти працювати, але в плані духовності бути нерозвиненою. Основним завданням вчителя є зробити безцінні духовні багатства людства особистим здобутком кожної дитини, бо вони є мірилом людської цінності, суспільної значущості.
Сфера духовного життя людини – це розвиток, формування і задоволення її моральних, інтелектуальних та естетичних запитів і інтересів у процесі активної діяльності.
Духовність – осмислення особистістю гуманістичного сенсу цілей власного життя, що дає збагнути високу мету, задля якої живе людина, відчути власну неповторність, усвідомити відповідальність за свої вчинки і зрозуміти, що життя – це постійна невідступна боротьба зі злом в ім'я перемоги добра на землі.
Основні завдання формування духовно - моральних цінностей:
- формування морально – духовних звичок, передусім звички поступитися власними інтересами, якщо треба віддати свої сили в ім'я добробуту іншої людини;
- виховання моральної звички в саморозумінні, емоційному переживанні й самооцінюванні власних вчинків, особливо тих, які відображають ставлення до своїх рідних, до праці ;
- розвиток педагогічних основ духовно – моральних звичок та рис;
Зміст духовного виховання передбачає утвердження принципів загальнолюдської моралі – правди, справедливості, патріотизму та інших доброчинностей на національному ґрунті, він зумовлений потребами і вимогами суспільства до формування всебічно розвиненої особистості, рівнем його моральності. Завдання морального виховання у закладах освіти – формування національної свідомості і самосвідомості, прагнення жити в гармонії з природою, з оточуючими людьми; щоб прості норми моральності стали внутрішньою потребою. Тільки тоді ми зможемо виховати духовно – багату людину, патріота рідної землі.
2.4 Новизна досвіду
Значущість досвіду полягає у творчій реалізації засобів української
культури для формування духовних цінностей, інтеграція в навчально-виховний процес сучасної школи. Значимість досвіду полягає у тому, що:
здійснено аналіз морально – духовного виховання засобами родинно – шкільного освітнього простору; визначено роль співпраці сім'ї і школи у процесі формування духовної культури особистості; проаналізовано практику виховання моральних цінностей дітей молодшого шкільного віку; окреслено перспективи і можливості використання позитивного досвіду духовно – морального виховання у практиці школи. Значення одержаних результатів визначається новизною постановки дослідницьких завдань та відповідністю потребам суспільства.
2.5 Провідна педагогічна ідея досвіду
Створення та впровадження комплексу виховних заходів для формування духовних цінностей особистості школяра шляхом збереження та примноження народних традицій, виховання та розвиток особистості молодшого школяра на основі культурних традицій українського народу, залучення дітей до духовних надбань, любові до Батьківщини, до праці, готовності до виконання обов'язку на благо свого народу.
На необхідності звернення до виховного досвіду народу, його духовно – моральних цінностей наголошують державні програми «Освіта» (Україна ХХІ століття), «Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року», «Національна доктрина розвитку освіти», «Діти України», Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, «Виховання дітей та молоді у національній системі освіти», Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя».
Значення української традиційної культури як дієвого виховного засобу відображена в дослідженнях відомих вітчизняних учених: М. Грушевського,
М. Драгоманова, М. Костомарова, А. Могильницького, Г. Сковороди, І. Франка,
К. Ушинського , М. Гоголя, П. Куліша, П. Юркевича.
Природа духовності, духовних потреб, були темами досліджень І. Беха,
М. Боришевського, А. Макаренка, О. Вишневського, О. Караковського, О. Сухомлинської.
Теоретичний аналіз науково-методичних робіт виявів розбіжність у визначенні змісту духовного виховання з позиції філософії, педагогіки, психології. Л. Коган, Є. Коцюба доводять, що духовні потреби – це протиріччя, які виникають та вирішуються в процесі духовного освоєння світу, вони не даються генетично і зумовлені історичним розвитком суспільства. Е. Панасенко та Г. Цвєткова визначають духовні потреби як психологічну форму самореалізації особистості і розробили положення щодо їх формування.
Досягти оптимальних результатів у формуванні духовних цінностей можливо за умов широкого використання в навчально-виховному процесі завдань, що мають інтегрований зміст. Необхідною умовою успішного формування загальнолюдських моральних цінностей молодшого школяра є єдність навчального процесу та виховної роботи, співпраця розумного турботливого вчителя і відповідальних батьків.
3. Інформаційно-педагогічна модель досвіду.
3.1 Мета
Теоретично обґрунтувати й практично перевірити педагогічні умови духовно – морального виховання учнів початкових класів в освітньому процесі.
3.2 Завдання
Найважливіше завдання вчителя у вирішенні проблеми духовно – морального виховання полягає у формуванні людини-патріота, людини-громадянина з багатим внутрішнім світом. Уже учень початкової школи повинен глибоко усвідомлювати, що наша Батьківщина – це Україна. Діти повинні знати все про свою рідну землю, звичаї, традиції, духовне культуру українського народу, минуле та сучасне нашої історії.
3.3 Тривалість роботи над темою досвіду: з 2013 року.
4. Технологія реалізації інноваційної розробки (досвіду)
Найбагатший скарб, яким володіє наша держава – духовний потенціал українського народу. Мета Нової української школи – задіяти цей скарб, щоб він був справжнім джерелом для виховання і навчання наших дітей. Без національно свідомого громадянина, який би співвідносив свою діяльність з інтересами нації, неможливі ставлення української держави, інтеграція в європейське та світове співтовариство, побудова демократичного суспільства. Завдання школи – виховати такого громадянина.
На перехрестях доріг прагматичного віку, що продувається з усіх боків холодними колючими вітрами, дуже легко вистудити душу, а особливо дитячу. Власним прикладом, особистими переконаннями, уроком, добрим словом, піснею, молитвою вчитель повинен заступити дорогу бездуховності і безпам’ятству.
Нова українська школа – уособлення національного духовного багатства народу і весь навчально-виховний процес пройнятий атмосферою патріотизму.
Неможливо сформувати в учнів гордість за приналежність до української нації без правдивого висвітлення історичного минулого держави, її забутих сторінок, імен. Усвідомлюємо нерозривну єдність із попередніми поколіннями лише тоді, коли пізнаємо історію свого народу і самих себе. Тому у школі систематично проводяться патріотичні заходи: урочисті лінійки до Дня Соборності України, літературні зустрічі до Дня Армії України «Вклоняємось доземно українському солдату» (запрошені гості – воїни АТО:
Джабінський М. В., Веремійченко М. С., Васильєв М. М., Нікітенко С. О..
Школярі беруть активну участь в акціях «Патріотичний телемарафон» (збір коштів ветеранам та учасникам бойових дій); «Запали свічку» до Дня пам’яті жертв голодомору; виготовляють сувеніри, вітальні листівки і разом з батьками готують смаколики до «Різдвяного та Великоднього кошиків солдатам». Проводяться уроки мужності і вшанування пам’яті героїв-односельців О.Шевченка, К. Закревського до «Дня гідності та свободи»
У День Перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні школярі разом із батьками, вчителями йдуть до монументів Слави, щоб вшанувати пам’ять загиблих героїв-захисників.
Ми живемо серед краси прадавнього народного мистецтва, відтвореного працьовитими руками. Ця краса піднімає нас над буденним, підносить душі до високого, захоплює, окрилює, збагачує.
Так нас предки навчили жити, щоб душа – як з води і з роси.
А думки полум’яні та чисті нас вели до життя, до краси.
У період роботи оздоровчих таборів, побували з екскурсіями у народних світлицях місцевих будинків культури, сільських та районному музеях, де екскурсоводи, бібліотекарі познайомили вихованців із виробами ужиткового мистецтва, розповіли про побут українців в минулому, ознайомили зі славними сторінками розвитку наших сіл. Запам’яталася екскурсія до мальовничого села Новосолоне, що нагадувало казкове поселення майстрів та художників, які беруть натхнення і сили для творчості від матінки-землі; відвідали церкву, пригощалися діти святою водою із рукотворних криниць.
Виховати любов до природи можливо лише серед природи, яка відкриє таємниці лише допитливим і спостережливим. Мандруємо стежинами рідного краю, вивчаємо довкілля у туристичних походах. Неодноразово були гостями у заповіднику «Таврія»(СМТ Тернувате).
Про землю я: ми ж дихаєм землею,
Вона – у серці, в думах, на крилі.
І люди повертаються душею до отчої правічної Землі.
Для духовного формування особистості школяра необхідно, щоб він із раннього дитинства спілкувався з природою, осягав її невичерпну красу, усвідомлював себе частиною природи.
Дні Довкілля і землі вихованці відзначають добрими справами для природи: висаджування дерев та квітів, години корисної праці «У дворку, як у вінку»; виконують малюнки на екологічну тематику. Беремо участь у природничих заходах «Підгодуй пташину», «День зустрічі птахів». До роботи залучаються батьки, які допомагають виготовляти шпаківні та годівнички.
Важливою гранню у формуванні родинно-шкільного освітнього простору є підготовка та проведення родинних свят: 8 Березня, День Матері, День Святого Миколая, Міжнародний День Родини, свято випускника початкової школи.
Саме в цій діяльності розкриваються таланти, здібності дітей і батьків, виховується почуття співпереживання, обов’язку, гордості за свою родину. Традиційними стали участь у виставках дитячої творчості «Знай, люби свій край», в якій батьки надають допомогу дітям.
А. Макаренко наголошував: « На яку височінь не була б піднесена шкільна справа, школа без допомоги батьків не може успішно здійснювати виховання і навчання молодого покоління». Співдружність школи з сім’єю опора на родинні традиції, використання духовного потенціалу українського народу набуває сьогодні нового педагогічного змісту та особливої актуальності.
Формуванню духовних цінностей сприяє відвідування вихованцями разом із батьками православної церкви на великі релігійні свята. Школа і церква близькі не лише географічно, а й духовно: посвята в першокласники, духовні настанови випускникам, роз’яснювальні бесіди із священнослужителем, надання подарунків до Великодніх свят.
Українські звичаї і православні обряди діти не лише вивчають, а й беруть активну участь у проведенні свят Івана Купала, Трійця, Великдень в сільських закладах культури.
Щоб досягти свідомого виконання моральних правил, потрібне тривале вправляння в різноманітних видах діяльності: трудовій, художній, спортивній. Такі методи стимулювання дитячої діяльності, як гра, змагання допомагають долати недоліки, виробляти свідому дисципліну, заохочувати дітей до сумлінного виконання обов’язків. Я прагну, щоб виховна робота приваблювала дітей змістовністю та емоційністю, викликала в них інтерес і активність, заохочувала до самооцінки. Цьому сприяють виховні години: «Культура поведінки у школі», «Твої обов’язки в сім’ї», «Кого можна назвати справжнім другом»; усні журнали: «Якщо добрий ти», «Про братів наших менших»; заочні подорожі: «В гості до казки», «До бабусиної скрині», «Моя Україна»; інсценізація віршів, літературні композиції, спортивні змагання, трудові операції.
Вихованню духовно-моральних якостей сприяють уроки рідної мови, образотворчого мистецтва, музики.
Отже, духовно-моральний розвиток особистості – процес, що триває протягом усього її свідомого життя. Виховання – це друге народження. Я глибоко переконана, що справжнє виховання полягає в тому, щоб моральний ідеал добра, правди, честі, духовної праці жив у кожному юному серці, утверджувався в активній діяльності як невід’ємна частина власного єства, власної думки, почуттів. Сьогодні така освітня ідея стає домінуючою, бо проголошує людину найвищою цінністю суспільства, пропонує шляхи і принципи виховання особистості, здатної до активної творчої діяльності, саморозвитку, самовдосконалення.
5.Результативність досвіду
Відповідно до реалізації проблеми «Формування духовно-моральних цінностей молодшого школяра» в учнівському колективі відбулися позитивні зміни:
- створено комфортний психологічний клімат в учнівському середовищі: підвищився рівень згуртованості, активності, відповідальності та ініціативності школярів;
- сформовано родинно-шкільний освітній простір(учитель-батьки-учні);
- осмисленими є почуття гуманізму, людяності, милосердя;
- визначено рівень сформованості особистості розвитку школяра (усвідомлювати себе громадянином і патріотом української держави, володіти рідною мовою, прагнути до пізнання історії і культури рідного народу);
Проблема формування духовності й моралі на сьогодні надзвичайно важлива і актуальна. Виховання дітей є цілісним процесом засвоєння моральних норм і правил, розвитку моральних мотивів і навичок поведінки як в урочному, так і у виховному процесі. На формування духовних цінностей та моральності особистості мають вплив суспільство, сім’я та школа. Але головна роль належить вчителю. В. О. Сухомлинський писав: «Учитель повинен знати і відчувати, що на його совісті доля кожної дитини, що від його духовної культури та ідейного багатства залежить розум, здоров’я, щастя кожної людини яку виховує школа».
Ш. Амонашвілі наголошував: «Учитель, будь сонцем, що випромінює людське тепло; будь ґрунтом, багатим ферментами людських почуттів і сій знання не тільки в пам’яті і свідомості своїх учнів, а й добро в їхніх душах і серцях»
6.Рекомендації щодо впровадження досвіду.
Рекомендовано для вчителів початкової школи.
7.Список використаних джерел
1. Коган Л. Н. Духовные потребности и деятельность личности / Коган Л. Н. // Философские науки. - 1976. - №1. - С. 9 - 16. 2. Коцюба Є. В. Формування духовних потреб майбутніх учителів засобами мистецтва: автореф. дис.…канд. пед. наук: 13.00.01 / Харківський державний педагогічний ун-т ім. Г. С. Сковороди / Є. В. Коцюба. - Харків, 1994. – 24 с. 3. Маценко Ж. М. Духовність: феномен психології та об’єкт виховання / Маценко Ж. М. - К.: Освіта України, 2010. - 100 с. 4. Панасенко Е. Духовні потреби молодшого школяра як надбання особистості / Панасенко Е. // Педагогічний альманах. - 2015, - №26 – С. 41-46. 5. Почтовюк С. І. Формування загальнолюдських моральних цінностей молодших школярів як основа духовного виховання / Почтовюк С. І. // Вісник Житомирського державного університету. – 2014. - №3(75) – С. 88-91. 6. Сухомлинський В. О. Народження громадянина / В О. Сухомлинський // Вибрані твори: в 5 т. - К.: Рад школа, 1977. - Т.3. - С. 283-582. 7. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори : в 5 т. - К.: Рад. шк., 1980. - Т. 3. - С. 7-301. 8. Федяєва В. Л. Сімейне виховання в історичній ретроспективі: [монографія] / Валентина Леонідівна Федяєва. – Херсон: РІПО, 2010. - 348 с. 9. Фіцула М. М. Педагогіка / Фіцула М. М. – К.: В. ц. «Академія», 2000. – 543 с.стор 254 10. Шагай Н. М. Структура моральної вихованості молодших школярів: теоретичний аналіз / Шагай Н. М. // Збірник наукових праць «Педагогічні науки». – 2011. - №29 (42) С. 74-77.
Виховна година " Знай і шануй державні символи України "
Мета: поглибити знання дітей про Україну , її столицю; розширити уявлення про державні символи України, виховувати любов до рідної землі , шанобливе ставлення, інтерес до історичного минулого нашої держави.
Бесіда: «Поводження з вибухонебезпечними предметами»
План
1.Небезпечні «іграшки», що можуть становити загрозу життю і здоров’ю дітей
2.Ознаки, що дозволяють припустити: маємо справу з вибуховим пристроєм.
3.Дії при знаходженні невідомих предметів, пристроїв
4.Практичне закріплення: виконання учнями малюнків на тему « Протимінна безпека »
Виховна година
Тема. Розквітай , моя родино , на барвистім українськім рушнику !
Мета. Вчити підтримувати мир та злагоду в родині , розвивати почуття обов’язку перед сім’єю ; формувати почуття доброти , чуйності , милосердя ; розкрити багатство і милозвучність української мови ; згуртувати учнівський і батьківський колектив , виховувати любов і повагу до своїх рідних , шанобливе ставлення до сім’ї
Обладнання : слайди «Україна» , сімейні реліквії та фотографії , малюнки « Моя сім’я » , « Дерево роду » , книга досліджень « Цікаве про наші родини » , вишиті рушники , квітуча карта України із долоньками – серцями , ниточки - прислів’я , сонце Добра , аудіо записи .
Хід свята
Звучить мелодія пісні « Україна » (муз. М . Ведмедері , сл. Н . Іванюк ). Виходять з хлібом і сіллю на рушнику господиня і господар .
Господиня. Що таке Батьківщина ? За віконцем калина ,
Тиха казка бабусі , ніжна пісня матусі ,
Дужі руки у тата , під тополями хата ,
Під вербою криниця , в чистім полі пшениця ,
Серед лугу лелека і діброва далека
Господар . Мій край чудовий Україна ! Тут народились ти і я .
Тут над ставком верба й калина , чарівна пісня солов’я.
Україна – це ліс та долини , це широкі квітучі поля .
Це маленька щаслива дитина і найкраща родина моя !
Господиня . Добрий день вам , добрі люди ! Хай вам щастя й доля буде .
Ми гостей своїх стрічаєм , короваєм щедро пригощаєм !
(Всіх присутніх пригощають короваєм . Презентація слайдів «Україна» )
1-й учень . Україна – це наша батьківщина , земля , на якій ти народився, де народилися твої батьки . Це рідне село , вулиця , будинок .
2-ий учень . Україна – це рідна мова , якої навчили тебе тато й мама . Це казки , які розповідала тобі бабуся , це лагідна порада дідуся . Це садки , в яких квітнуть мальви і чорнобривці , буяють троянди і нагідки , п’янить ароматом любисток і м’ята .
3-ий учень . Україна – це тихі води і ясні зорі , це Дніпро – Славута , це волелюбний і працьовитий народ .
1-ий учень . Україна - наша Батьківщина , незалежна і мирна держава !
2 – ий учень. Усі ми належимо до українського народу , який складається з маленьких і великих , дружних і працьовитих родин . Так давайте ж разом прикрасимо карту рідної України теплими дитячими долоньками , люблячими серцями кожного із нас . Адже всіх нас об’єднує шкільна родина , що є маленькою частинкою українського народу .
(Діти прикріпляють малюнки долоньок – сердечок до карти . Учні виконують пісню « На нашій Україні »).
Вчитель . Сім ’я , родина , рід – які слова святі ! Вони потрібні кожному в житті.
Якщо зміцніє хоч одна родина – щаслива стане наша Україна
-Добра та сім’я , де виростають гарні діти . І це справедливо кажуть в люди , бо долю дітей визначають не слова та мрії , а загальний мікроклімат у сім’ї . В сім’ї , де всі люблять і поважають один одного , де панує атмосфера взаємодопомоги , тепла , турботи - , ростуть щасливі діти . А який учитель не хоче бачити щасливі очі своїх вихованців ? І чи знають батьки , з якого коріння росте щастя їхньої дитини ?Сім’я –
це практична школа духовності .
- Шановні гості! Сьогодні незвичайне свято , що зіткане з добра і щирості , ніжності й зворушливості . Де збирається родина – там завжди весело , сонячно і затишно.
Усі ми добре знаємо, що людина сильна тоді, коли є кому підтримати, допомогти . Сім’я –це наша опора , це той причал , до якого пристаєш , ховаючись від біди , де знаходиш спокій і затишок . Тут людина робить свої найперші кроки, звідси виходить у широки світ . У сім’ї вона навчається любові і добра . тут вона вчиться шанувати свій рід , любити землю , берегти пам’ять свого народу .
4-ий учень . Сім’я – це пристань і гавань , сюди повертаємося знов і знов
Із мандрів далеких і плавань – тут вічно панує любов .
Тебе тут завжди пам’ятають , куди б ти не їхав , не йшов.
На тебе постійно чекають увага , турбота , любов .
Сімейний вогонь палає , теплом заповнивши дім .
Хай тато маму кохає , хай щастя не зраджує їм.
(Учні виконують пісню «Єдина родина »).
1-ий учень. Родина – це найдорожче для кожної людини . Хто першим посміхається до немовляти ? Хто вдень і вночі чатує над колискою , прислухаючись до подиху дитини ?
2-ий учень . Хто купає Боже творіння , коли рученята ще зовсім безпомічні . Хто витирає сльози малюкові й пригортає до серця , щоб загоїти його болі та жалі в поцілунку любові ?
3- ий учень . Хто від себе відриває , тільки б дитині було вдосталь , навчає робити перші кроки в житті ?
4-ий учень. Хто доглядає , прилучає до школи , щиросердно переживає дитячі успіхи і невдачі , підйоми і падіння ? А коли дитина підросте та йде у світ шукати кращої долі , хто благословляє в дорогу , з вірою в душі . Хто вони ?
5-ий учень . Родина, рід … Які словя святі ! Вони потрібні кожному в житті .
Бо всі ми з вами ніжні гілочки , на дереві , що вже стоїть віки .
Це дерево – наш славний родовід , це батько, мати , прадід твій і дід…
Родинного вогнища щедре тепло
Димів не пропустить , не спалить крило .
В далекій , як небо , дорозі воно зорею причалу людині дано.
(Діти представляють малюнки – фото «Дерево роду» . Діти виконують пісню «Зеленеє жито, зелене »).
6-ий учень . Найсвітліша пора – дитинство . Безтурботна пора –дитинство .
Найчесніша пора – дитинство . Найсвятіша пора – дитинство .
7-ий учень . Людина починається з країни дитинства, що бере початок з чистих джерел . Дружи з деревом, пташкою і комашкою .
8-ий учень. Подаруй мамі усмішку , квітку , пісню і сонечко . Не забудь і про маленького братика –плаксу . Розкажи йому казочку про бубликів в’язочку .
9-ий учень. Для бабусі тихенько проспівай колискову , для дідуся почитай книжечку . Від твоїх ніжних слів їм прибуде здоров’я
6-ий учень. Мама ! Найдорожче слово в світі !
Де б не був ти , щоб ти не робив ,
Назавжди вона твій шлях освітить
Ніжним серцем відданим тобі.
В дні важкі і в дні , на щастя щедрі
Не забудь : вона –завжди в тобі !
Тож живи , як мама , - щиро й чесно ,
І , як мама ,- світ оцей люби!
7-ий учень . Я і до тата умію звертатись , хочу в словах передати тепло .
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись
Та на душі йому легко було !
До татуся я іду по науку , батько навчить мене жить.
Він на плече покладе мені руку , рідно так голос його зазвучить.
8-ий учень. Я про бабусю хочу розказати.
Вона у нас – це справжня доброта.
Уміє все : і шити , й готувати , хоч доля у бабусі непроста.
Які пісні вона для нас співає! Які казки приходять з нею в сни !
Вона історії , легенди різні знає , а в погляді її – тепло весни
( Виконується пісня « Посіяла людям літа свої житом »).
9-ий учень . Я розкажу вам про свого дідуся,
Бо він у мене справжній трудівник !
І я у нього працювати вчуся ,
Тримати слово , як дідусь , вже звик .
Тож з дідусем завжди ми разом всюди ,
І нам удвох і горе – не біда !
Про нас тепер уже всі кажуть люди :
Як дуже схожий я на дідуся.
10-ий учень. З сестричкою одні в нас думи , мрії
Ми в дружбі й радості із нею живемо .
Вчимося , співаємо , читаємо
Родину дружну нашу величаємо
11-ий учень. А як ми із братом в родині живемо ,
Ви хочете знати про те?
Вчимося ми добре , батькам допомагаєм
З сім’єю весело відпочиваєм
Вчитель . Видатний український педагог В. О. Сухомлинський писав : « Важко виразити словами те особливе , світле , що народжується в нашій душі , коли ми згадуємо тепло рідного сімейного гнізда . До глибокої старості залишаються в нас сердечні зв’язки з родиною , домівкою , з якої ми вийшли »
Ми всі одна сім’я , єдина ми родина !
Тут поруч всі – і сиві , і малі .
І без родини не бува народу , як не буває неба без землі .
За сина батько , і сестра за брата ,
В одній родині села і міста ,
Бо в нас усіх одна держава – мати , то наша Україна золота !
( Діти виконують пісню « Рідна хата » Н. Май )
Вчитель. Сім’я – святиня людського духу , благородних почуттів : кохання , радості , вірності . Людина смертна , але рід , родина , народ – безсмертні .
Сім’я – це сонечко з яскравими теплими промінцями .
(Діти до сонця Добра прикріплюють промінці : щастя , любов , праця , дружба , повага , краса , взаємодопомога)
1-ий учень . Якщо людина добре серце має
Вона іде у світ добро творить .
В її очах люов і ласка сяє ,
Така людина сонечком горить
І все найкраще в дітях – від родини!
Привітність , щирість , щедрість , доброта .
Усі традиції народні і святині ,
Та мудрість й віра чиста і свята
(Батьки дають поради « Як виховати справжню людину»)
Мати. Негідно бути байдужим , боязливим .
Відступати перед труднощами .
Батько. Негідно привласнювати результати праці інших, ховатись за чужі спини.
Мати. Негідно отримувати своє благополуччя , радість , спокій за рахунок утисків та приниження інших людей .
Батько. Не залишай товариша в біді , негідно бути байдужим до чужого горя.
Мати. Негідно задовольняти лише власні потреби , умій володіти пристрастями , щоб мати духовне піднесення.
Батько. Негідно мовчати , коли твоє слово – чесність , благородність і мужність , бо мовчання малодушність і підлість .
Мати . Негідно справжній людині не тільки брехати , лицемірити , пристосовуватися до будь –чого , а й не мати власної думки , погляду , свого обличчя .
Вчитель. Давайте всією шкільною родиною вишиєм рушник , де нитками слугують мудрі українські прислів’я .
(Діти розташовують на паперовому рушнику ниточки - прислів’я )
Душа матері - в дитині.
Хто дітей має , той і любов знає.
Не від їжі ростуть діти , а від турботи і любові батьківської .
Син в сім’ї – опора , а донька – окраса .
Без сім’ї немає щастя на землі .
Птах спирається на крила , людина – рідню.
Щасливий той , хто виконує батьків заповіт .
Спішіть добро творити , щоб нам не згинути у морі зла ,
Щоб кожен міг серед краси прожити
У царсті справедливості й добра
( Виконується український танок із рушниками . Представлення книги досліджень
« Цікаве про наші родини »)
Заключне слово вчителя . Хай щастя поселиться в ваших родинах,
Хай діти сміються у вашій хатині ,
Хай голуб голубку кохає й шанує ,
Повага та спокій в сім’ї запанує .
Нехай любов , і щастя , й доброта
Наповнюють життя все до краплини
А серце щире й думка молода
Відлуння знайдуть в люблячій родині .
Життя хай квітне , як вишневий сад ,
І кожен день усміхнено радіє ,
Хай доля подарує зорепад
Здоров’я , миру , успіхів , надії!
Я бажаю , щоб усе те , що сьогодні замислили ви , шановні батьки, ваші діти здійснили у майбутньому!
Математика
Тема . Утворення і назви чисел другого десятка . Лічба в межах 20 . Повторення таблиць додавання і віднімання чисел у межах 10 . Розв*язування задач . Побудова відрізка.
Мета: ознайомити учнів з утворенням і назвами чисел другого десятка , вдосконалювати обчислювальні навички під час розв*язування задач і прикладів у межах 10, розвивати увагу, математичне мовлення ; виховувати наполегливість, працьовитість
Обладнання: індивідуальні картки , малюнки лісових тварин, палички для лічби
Хід уроку
1. Організаційний момент
Заходить вчитель-треба встати. Коли дозволить –тихо сядь.
Спитати хочеш-не гукай , а тільки руку піднімай.
У школі майно бережи , і на парті не лежи
Щоб урок минув немарно , працювати будемо старанно !
2.Повторення вивченого матеріалу
А)Усна лічба
Гра «У лісовій школі»
Учитель на дошці прикріплює малюнки грибочків і звірів .
-Звірі одержали завдання порахувати , скільки всього грибочків? Білочка ,Їжачок і Зайчик виконали завдання по- різному. Хто з них виконав завдання правильно?
Білочка : 1+2+3=( )
Зайчик : 2+1+3=( )
Їжачок : 3+2+1=( )
-Усі звірята виконали завдання правильно , тому що згадали переставний закон додавання. (Від перестановки доданків сума не змінюється.)
Б) Математичний диктант
Учні повинні записати вираз – розв*язок задачі .
-У Надійки три копійки , а Світланка має п*ять .
Допоможемо дівчаткам гроші всі порахувати
Десять ялинок у лісі росли, в школу на свято одну відвезли .
Скільки ялинок лишилося там ? Добре подумаєш , скажеш це сам.
Два грибочки білка швидко понесла в своє дупло .
А в дуплі в неї раніше три грибочки вже було .
А тепер скажіть ви нама , скільки всіх грибочків там?
● Число 5 збільшити на 2, отриманий результат зменшити на 1
● До 2 додати двічі по 4
● Ві 9 відняти двічі по 3
● Суму чисел 5 і 4 зменшити на 9
Гра «Розшифруй слово»
- На дошці зашифроване слово . Ви зможете його прочитати лише тоді , коли результати виразів розташуєте у порядку зростання .
9-7=2 (У) 5+3=8 (І) 6-2=4 (С) 8+2=10(Х) 1+5=6 (П)
-Молодці , жодного разу не помилилися . А тепер же назвіть зашифроване слово.
- Я бажаю вам успіху на уроці ! Попереду нас чекає дивна країна . У цій країні ми дізнаємося, як утворюються і читаються числа від 11 до 20.
Індивідуальні картки із завданнями .
Картка № 1
Вирази : 4+6-3= ; 7-3+5= ; 1+1+8= ; 10-9+7= ;
Задача . У двох банках 4 л соку . У першій банці – 3л .
Скільки літрів соку у другій банці?
Картка № 2 .
Вирази : 3+5-2= ; 6-3+4= ; 1+9-6= ; 8-4+3= ;
Задача . У двох кошиках 5кг грибів . У другому кошику – 2 кг .
Скільки кілограмів грибів у першому кошику ?
3.Ознайомлення з новим матеріалом
А)Робота з паличками для лічби .Робота в парах
-Викладіть на парту 9 паличок . Як утворити наступне число ?
-Покладіть до 9 паличок ще 1 паличку . Скільки тепер паличок ?
Як по-іншому назвати це число паличок ?Зв*яжіть пучок з 10 паличок .
- Як утворити наступне число ?
- Для цього покладіть 1паличку на десяток. Скільки паличок стало?(11)
- Скільки десятків ? (1 десяток). Скільки окремих паличок ? (1)
- Отже , в числі 11 – 1 десяток і 1 одиниця
- Покладіть на десяток ще паличку .Скільки паличок на десятку ?(2)
- Скільки всього паличок ? (12)
- Скільки десятків і скільки окремих одиниць у числі 12 ?(1 десяток і 2 одиниці)
- Яке число іде за числом 12?(13) . Як одержати число 13?(узяти 1 десяток і 3 одиниці ).
- Скільки десятків і скільки одиниць у числі 13? (1 дес. і 3 од.)
Аналогічно утворюємо числа до 20.
Б) Первинне закріплення . Робота за підручником, таблицею
Завдання 1 .
-Скільки білих квадратиків ? скільки блакитних ?
Як дізнатися , скільки всього квадратиків?
-Як утворилася назва числа 11? (один на десять – одинадцять)
-Зверніть увагу , у назві числа вказується кількість одиниць .
-Порахуйте , скільки білих квадратиків і скільки блакитних?
-Скільки всього квадратиків?
Прочитайте запис праворуч, як утворилася назва цього числа? (два на десять – дванадцять)-і т.д. до 20.
-Діти , зверніть увагу , що в назвах чисел від 11 до 19 перша частина слова позначає число одиниць , а друга частина слова –це десять .
Назвіть «сусідів» чисел 16 , 14, 17 .
-Скільки десятків і одиниць у числах 18,13,15.
-Скільки паличок лежить на десятку ?( 10)
_Скільки всього паличок ? (20) . Два десятки –це 20 одиниць .
- Як ви вважаєте, чому останнє число назвали двадцять ? (Це означає двічі по десять , або 2 десятки )
- Рахунок від 10 до 20 ; від 20 до 10.
Фізхвилинка
Руки в сторону та вгору ,- на носочках піднялись.
Підняли голівку вгору й на долоньки подивись .
Руки в сторони розводим, опускаєм плавно вниз
Присідати ми почнем , добре ноги розімнем.
Раз присіли – руки прямо . Встали . Знову все так само .
Вправу дружно почали , нахил вліво – раз,два,три!
Повертаємося вправо . Все виконуємо гарно .
Вліво ,вправо повернулись . Ось розминці вже й кінець !
Хто старався-молодець!
5. Закріплення вивченого матеріалу .
А)Робота над задачею
Що відомо про масу індички ? А що про масу гуски ?
-Повторіть запитання задачі . Яку дію використовуємо для розв*язання задачі ? Чому?
Запишіть розв*язання у зошити 9-3=6 (кг)
Відповідь : маса гуски 6 кг.
Б) Самостійна робота
8* 10-3 5*4+3 3+4-6=
6+4*10 9-6*2 9-5+0=
Пальчикова гімнастика «Ми ділили апельсин»
В) Робота з геометричним матеріалом .
-Накресліть відрізок, довжина якого на 3см менша від 10 см .
Яка довжина першого відрізка?
-Як дізнатися довжину другого відрізка?
-Накресліть другий відрізок у зошит.
Г)Завдання з логічним навантаженням .
-Яке число загубилося?
6. Підсумок уроку . Рефлексія
Вправа на релаксацію
Учитель пропонує учням прийняти положення спокою : сісти на стільці ближче до краю сидіння , спину тримати прямо, руки покласти вільно на колінах , очі можна заплющити
- Яку роботу виконували на уроці ?
- -Подивіться на наш п*єдестал . 1сходинка – тренуйся ,
2- добре, 3 –молодець. Оцініть себе і поставте на відповідну сходинку .(Діти виходять і ставлять кружечки)
Природознавство
Тема : які властивості має вода. Дослідницький практикум . Куди зникає вода з калюжі ?
Мета : дати учням уявлення про основні властивості води : прозора , рідка, без кольору , без запаху , розчиняє деякі речовини ; розвивати активне пізнавальне ставлення до природи , дослідницький підхід до пізнання властивостей води ; сприяти створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів
Обладнання : демонстраційні таблиці , малюнки – пазли , пластиковий посуд ,сіль, цукор, пісок, грунт ,вода, чайник ,серветки ,кубики льоду .
Хід уроку
1. Організаційний момент
Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
Жовте листя стелить садом.
- Яка пора року господарює на Україні?
- Назвіть осінні місяці .
- Яку ознаку листопада підкреслює поет ?
- А навіщо ми вивчаємо природу?
- Ким є людина для природи ?
2. Спостереження за погодою .
- Який місяць настав?
- Назвіть день тижня, число, місяць .
- Який стан неба?
- Чи були сьогодні опади?
- Чи є вітер?
3. Повідомлення теми і мети уроку
- Це в мене кошик чарівний і ньому справжній скарб . Відгадайте загадку і ви дізнаєтеся .
Відома з віку рідина , усяк її вживає,
Буває хмаркою вона , сніжинкою буває .
Бува як скло , крихка, тверда …
Звичайна , підкажіть … (вода)
Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся , якою буває вода , дослідемо властивості води, створивши власні лабораторії . Для того, щоб провести справжні досліди – у вас на партах все є . Давайте домовимось : до початку дослідження серветку не піднімати , бо там на нас чекає таємниця .
4. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
- Пригадайте, що ви знаєте про воду
- А щоб повніше відповісти на це запитання , виконаємо досліди . Наш клас перетворюється в лабораторію , де вченим професором буде Капітошка
Дослід 1
- Підніміть серветку і візьміть 2 склянки . Наповнену склянку перелийте у порожню , навпіл .
- Чи швидко перемістилася вода ? Чому так сталося
Висновок : вода текуча , набирає форму посудини в яку її наливають .
-Чим же вода відрізняється від рідких тіл ? (Не має форми, розтікається )
Дослід 2 .
Візьміть склянку із водою і понюхайте її . Що відчуваєте ?
Висновок : вода не має запаху .
- Який смак у води ?Скуштуйте. (Не має смаку )
- Коли говорять , що вода слодка ?(Коли дуже хочеться пити)
Висновок: вода не має смаку.
Дослід 3.
Опустіть ложку в склянку з водою . Що спостерігаєте ? А чому ми так добре бачимо ложку ?
Висновок : вода прозора.
Дослід 4.
-Відкрийте першу коробочку . Що там?
- Покладіть цукор у першу склянку і перемішайте .
- Якою буде на смак вода ?
-А де подівся цукор?(Цукор розчинився у воді)
-Із другої коробочки візьміть сіль, покладіть її у другу склянку та перемішайте . Якою буде вода на смак ?Де поділася сіль?
-Відкриваємо третю і четверту коробочку . Що там ?
- У склянки кладемо грунт і пісок , перемішуємо .
Якою стала вода ? Чому дно склянки непрозоре?(Грунт і пісок осіли на дно і не розчинилися у воді )
Висновок: Цукор і сіль розчиняються у воді . Пісок і грунт не розчиняються у воді .
5.Фізкультхвилинка з Капітошкою
Осінній дощик крапотить,
Листок від холоду тремтить.
Краплина вдарила важка
І відірвала геть листка.
І закружлявся він в падінні.
Оглянув барви всі осінні,
Над ставом трішки покружляв —
Де впасти місце вибирав.
Та часу мало мав листок,
То й ліг в травичку під дубок.
Лежать там буде до весни
І бачити солодкі сни.
6. Дослідницький практикум : три стани води .
- Лабораторія Капітошки продовжує свою роботу .
Я і хмара, і туман, і струмок , і океан ,
І літаю і біжу , і скляною бути можу !(вода)
-Ще ми дізнаємося: вода – унікальна речовина в природі , і може перетворюватися із одного стану в інший , як у казці бувають чарівні перетворення .
Дослід 5.
- До чайника з киплячою водою підносимо скельце .
- Що спостерігаємо? (водяна пара осідає на склі , а потім стікає водою ) .
- Діти, чи відбулося перетворення ?
Робота в групах
У вас на партах конверти . Із пазлів потрібно скласти єдине ціле зображення , вони різняться між собою . Ваше завдання скласти фото і продемонструвати відгадку .
-Скатертина біла весь світ накрила .(Сніг)
Сидить дід за подушками і стріляє галушками.(Град)
-Текло , текло, та і лягло під скло.(Вода-лід)
-Росте вона зимою , додолу головою
А тільки сонечко засяє-вона заплаче, помирає.(Бурулька)
- Мене частенько просять, ждуть , а тільки покажусь – ховатися почнуть (Дощ)
-Скрізь зима. Та що це сон?
Сад цвіте!- гука Антон
Білий цвіт он на калині
Та ми знаєм , що це … (Іній)
-Зоря-зірниця, красна дівиця,
По небу гуляла, плакала – ридала,
Місяць побачив сльози – не підняв,
Сонце встало – позбирало.(Роса)
- Сивий дідусь біля воріт
Всім очі заволік.(Туман)
1 Група : відгадує загадки і демонструє на складених пазлах воду в рідкому стані : роса, дощ, ріка
2 Група : відгадує загадки і демонструє на складених пазлах воду в твердому стані: лід,сніг,град.
3 Група : відгадує загадки і демонструє на складених пазлах воду в газоподібному стані : пара,туман.
Висновок : вода в природі перебуває в трьох станах : твердий,рідкий,газоподібний .
7. Узагальнення і систематизація отриманих знань .
Читання статті підручника .
-Після дощу вулиці і дахи будинків мокрі , скрізь калюжі . Але з*явиться сонце ,і все висихає . Куди зникає вода?
-З чого складається пара ?
-Пригадайте , як улітку після дощу парує асфальт або грунт. Поясніть , чому це відбувається .
Обговорення питань .
-Що відбувається з водою в річках ,озерах, морях?
-Поставимо тарілку з водою і склянку з водою. Де швидше випаровується вода ?(Чим більша поверхня води тим швидше відбувається випаровування)
-Що відбувається з водою в холодну погоду ?
-Улітку вивішують мокру випрану білизну. Вона швидко висихає. Куди зникла вода?
8. Підсумок уроку. Рефлексія
-А зараз ,діти, разом скажемо компліменти Воді.
-Що ви дізналися про воду?
-Які речовини розчиняються у воді ?
-Які чудесні перетворення бувають у природі з водою?