українська мова
КК-19
КК-19
Моделювання речень, ускладнених відокремленими означеннями, прикладками, обставинами.
Виконати впр. 3 письмово(п.37-38).
Складні речення, розділові знаки в них
Складносурядним називається складне речення, частини якого рівноправні за змістом і поєднуються за допомогою сурядних сполучників і, та, а, але, проте, зате, чи, або...або, то...то: Не стрічаються гори з горами, а братаються люди з людьми.
Між частинами складносурядного речення можуть ставитися кома, крапка з комою і тире.
Кома ставиться між частинами складного речення перед усіма сполучниками (одиничними і повторювальними): Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.
Кома не ставиться:
- між частинами складного речення перед одиничними сполучниками: і(й), та(і), або, чи, якщо обидві частини мають спільне слово або спільне підрядне речення: Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара або пролітала пташинка.
- якщо обидві частини речення однотипні (питальні, спонукальні, окличні або називні речення): О котрій годині збираємось і куди поїдемо?
Крапка з комою ставиться:
- якщо частини складносурядного речення далекі за змістом або мають у своєму складі інші розділові знаки: То, бува, дощ холодний січе, а перестояти негоду немає де; то, бува, вітер осінній проймає до кісток, а обігрітися немає де.
Тире ставиться:
- якщо друга частина речення виражає наслідок, протиставлення або швидку зміну подій: Може вмерти і людина і розсипатися в порох — та горітиме на зорях велетенське її діло!
Складнопідрядним називається складне речення, у якому одне речення підпорядковується другому, частини речення нерівноправні і з’єднуються сполучниками підрядності чи сполучними словами: що, як, якщо, тому що, немов, незважаючи на те що, перед тим як: Поезії Кобзаря народжені для того, щоб не вмирати ніколи.
Речення, від якого залежить інше речення, називається головним, а речення, яке підпорядковується головному, — підрядним. Підрядне речення може стояти після головного, перед головним, а також у середині головного.
Усі підрядні частини відокремлюються від головного речення комами. Якщо підрядні речення приєднується до головного складеними сполучниками (незважаючи на те що, через те що, внаслідок того що, в міру того як...), то кома ставиться або перед усім сполучником, або в середині нього: Теплий туман слався по полю і налив балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому.
Кома не ставиться між частинами підрядного речення:
- якщо вони складаються з одного слова: Підв’язуючи світлий виноград, сміється дівчина не знати з чого;
- з’єднаними одиничним сполучником і (й), та (і), або, чи (або), якщо обидві частини мають спільне слово або спільну частину: Дітям здавалось, що вже вечір і що зараз прийде мама.
Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні
Безсполучниковим називається речення, в якому складові частини зв’язані в єдине ціле без допомоги сполучників і сполучних слів: Степ підбігав до кручі і спинився — далі бігти нема куди: внизу, до самого обрію, зеленіло і мінилося море. У безсполучниковому складному реченні між його частинами ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире: У глибині лісу стукав дятел, пищали синиці.
Есе, есей ( з фр. – проба, спроба, нарис) – жанр художньо-публіцистичної, науково-популярної літератури. Характеризується вільним, не обов'язково вичерпним, але виразно індивідуалізованим трактуванням теми.
Есе – невеликий за обсягом твір, що має довільну побудову, у якому автор висловлює власні думки та враження з конкретного приводу чи питання щодо конкретного явища чи предмета. Есе не претендує на вичерпну відповідь чи категоричну позицію відносно предмета висловлювання.
Поради щодо написання есе:
1. Усвідомити мету написання, яка полягає в тому, що ви повинні переконати того, хто має читати цей твір, що ви зрозуміли тему есе.
2. Уважно вчитатися в тему есе, знайти ключові слова, осмислити проблему.
3. На чернетці написати тези, краще з наведенням певних доказів, які допоможуть розкрити тему твору.
4. Стисло і влучно занотувати аргументи і приклади.
Поради щодо побудови есе:
1. Твір есе варто розпочати зі вступу, в якому має бути висвітлено загальний підхід до теми, вступ повинен містити проблемне завдання і відповідь на поставлене питання. Це теза есе.
Теза чітко визначає межі написання есе. Автор есе не має права описувати все, що йому відомо в обсязі заданої теми, а лише те, що буде творчою відповіддю на поставлене питання у темі.
Упродовж усього есе необхідно підкреслювати зв’язок поданих фактів з тезою.
2. Основна частина есе вибудовується з метою переконання читача.
Для цього автор есе має використати вагомі аргументи. Спочатку варто викласти головні ідеї та факти, які підтверджуватимуть приклади до цих ідей.
Обсяг есе має бути не дуже великим ( хоча не існує якихось чітких рамок і обмежень щодо обсягу есе).
Правила, яких варто дотримуватися при написанні есе:
(використано ідеї І.Звоненко)
1. Вступна частина має бути стислою, але виразною й містити у собі центральний метафоричний образ.
2. Останнє речення вступу й перше речення основної частини мають бути органічно пов’язаними. Сутність зв’язку: пояснення правомірності метафори.
3. Обсяг основної частини не регламентується, але необхідно Пам’ятати: зі збільшенням обсягу есе втрачає легкість жанру.
4. Основна частина пов’язана з висновком не лише за думкою, а й за способом мовного оформлення (через центральний образ).
5. Есе має містити озвучену кінцівку. При цьому зовсім не важливо, кінець є ствердженням будь-чого, запитанням чи остаточно не завершеними роздумами. Вдалим варіантом завершення есе вважається використання афоризмів і цитат.
Використання мовностильових засобів у творі-есе:
1. Важливу роль відіграють порівняння.
2. Велика увага приділяється внутрішньому змісту і зовнішній оболонці слова. Гра зі словом на рівні оригінального осмислення теми.
3. Авторське використання великої літери, коли є потреба піднести певні акценти, та малої літери, коли навпаки є необхідність, підкреслити втрату величі чи особистісної цінності.
4. Авторське використання розділових знаків, абзаців.
5. Контекстуальне використання засобів зображувального-виражального ряду. Не треба боятися «поєднання непоєднуваного»; неочікуване може бути якраз найцікавішим у контексті роздумів.
6. В есе є вмотивованим і доречним використання складних синтаксичних
конструкцій і неповних речень, обірваних фраз; використання усього арсеналу
вставних слів, відокремлених членів речення вигуків…
7. Одним із головних аспектів є чуттєво-емоційний лад викладу думок.
Побудова есе:
1 Назва теми______________________
2.Вступ – особисті погляди, що чітко висвітлюють тези та підходи
автора._____________________________________________________
3. Аргументи, які обстоюють тезу
1)______________________________________________________
2)_________________________________________________________
3)_____________________________________________________
4. Факти або приклади, які підтримують головну думку твору
1_________________________________________________________
2_________________________________________________________
3_________________________________________________________
5. Висновки – узагальнення есе, в яких підкреслюється як автор довів
свою позицію, і знов окреслюється тема.
Завдання: накресліть схеми за правилами(таблиці), придумайте 8 речень за останнім слайдом.
Виконайте тести, результати надішліть.
Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів, синонімів, антонімів і паронімів. Стилістична помилка.
Орацюйте матеріал уроку.
Опрацюйте матеріал уроку, складіть конспект.
Опрацюйте матеріал уроку, законспектуйте.
Ознайомьтесь із матеріалом уроку, законспектуйте.
Інформаційні жанри (представлення, пояснення, інструкція, повідомлення).