"Підліток – це я?"
Так, це ти. І ця сторінка саме для тебе.
Хочеш дізнатися, чому ми, дорослі, так тебе називаємо? Тому, що ти зараз на шляху до дорослішання, до самостійності. Ти ще не дорослий, але вже й не дитина. Твій мозок продовжує свій розвиток, як і твоє тіло.
Так повелося, що підлітковий вік уважають «складним».
Підлітком бути непросто: це так званий «випробувальний термін», але не на роботі, а в житті. Діти пізнають, як це ― жити в дорослому світі. На тебе багато чого навалюється (як зовні, так і зсередини), і часто важко впоратися із цим. То хочеться тікати від усіх та ридати від того, що ніхто не розуміє ; то спробувати всі небезпеки цього життя, аби випробувати їх і себе.
В тобі вирують численні протиріччя. Ти хотів би зразу всього й багато. Іноді тобі й самому важко визначитись, чого ти хочеш. Незрідка ти вступаєш у конфлікти з людьми, які тебе оточують, намагаючись досягти їхньої підтримки і розуміння. У тебе підвищений інтерес до самоаналізу й аналізування друзів та родичів, проте тобі не завжди вдається зрозуміти ні себе, ні інших. Тебе часто дратують будь-які зауваження, а надто ті, з якими ти не згоден.
Ти вирізняєшся своєю індивідуальністю.
Доктори медичних наук Оксана Ромащенко, Марлена Буш та Світлана Возіанова дали відповіді на актуальні запитання підлітків.
Пропоную тобі, прочитавши кілька фрагментів, заглибитися в зміст даного видання .
Можливо, тоді стане зрозумілим все, що зараз відбувається з тобою.
Для тебе важливе розуміння і повага дорослих та друзів. Бути визнаним у колі однолітків для тебе дедалі значиміше, а присутність батьків та інших дорослих дедалі частіше навіює сум і нудьгу.
Тепер навчання для тебе – це привід зустрітися з друзями. Тим часом у компаніях ти досить часто відчуваєш певний дискомфорт.
Ти намагаєшся говорити як дорослий, однак ще повною мірою не володієш необхідними навичками. Ти прагнеш, щоб тебе вислухали, проте тобі не завжди дають говорити або слухають без особливої уваги.
Ти бажаєш самостійності і незалежності. Намагаєшся досягти якоїсь мети. Але щоразу, коли хочеш запросити дівчину чи піти на дискотеку з друзями, ти змушений звертатися до батьків, хоч це й не просто. А батьки не завжди підтримують твоє рішення і не завжди поділяють твої уподобання.
Ти хочеш подобатись іншим, привертати увагу й бути цікавим, але все частіше сприймаєш себе дуже критично, а надто в тому, що стосується зовнішності, слів і вчинків…
Секрети краси від Одрі Хепберн:
Щоб губи були привабливими, говори ними добрі слова.
Щоб очі були гарними, шукай ними добре в людях.
Задля стрункості фігури розділи свою їжу з голодними.
Для краси волосся дозволь дитині запустити в нього свої пальці.
Для душевного спокою живи з упевненістю в тому, що ніколи не будеш самотньою.
З віком ти усвідомиш, що в тебе дві руки: одна – щоб допомогти собі; друга – щоб допомогти іншому.
Чому ти бунтуєш ?
Багато книг написано про підлітковий бунт. Часто-густо підліток сам не розуміє своєї поведінки, а “таргани в голові” влаштовують вечірку мало не щогодини. Як же взяти під контроль цих непосидючих, настирливих і невгамовних тарганів? Як навчитись приймати холодні, спокійні, адекватні рішення, коли в тобі неначе бушує ураган “Катріна”, що розриває і розкидає всі адекватні думки, емоції і почуття? Як зрозуміти дорослих і їхню поведінку стосовно підлітків, навчитись із ними комунікувати так, щоб це не призводило до скандалів, розбитого посуду, заплаканих подушок і гнівних, образливих слів, осад від яких надовго може очорнити нашу свідомість?
Причин може бути декілька, або ж одна. Спробую навести кілька:
– Батьки все забороняють та стали диктаторами. Поглянь на це з іншого боку .Можливо, ці дисциплінарні рамки вбережуть твоє життя і здоров'я. Подумай, чи ти робиш все, щоб ці відносини покращити?
– Кожен підліток шукає шляхів самореалізації і своє місце під небом. Надмірний контроль батьків, викликає потужний спротив, адже, як можна стати дорослим, коли тобі постійно підтягують штанці і причісують волосся?! Подумай, чи готовий ти до свободи ,з якою разом ти маєш прийняти і відповідальність за власні вільні рішення? Чесно дай відповідь на запитання , чи впевнений ти в своїх діях, за які тобі ж і прийдеться відповідати?
– Критика дорослих "бісить". Спробуй критику від старших сприймати не як докори, а як вказівники на дорозі до вдосконалення.
– Часто дорослі вимагають від дітей того, що самі не роблять. Наприклад, якщо підліток змалечку бачив, як татко, прийшовши додому, не роззувшись, виставляє ноги на журнальний столик і вмикає телевізор , то як він відреагує на докори матері за такий самий вчинок. Звісно він противитиметься. Або коли батьки заставляють підлітка дякувати чи просити пробачення, а самі ніколи не дякують і не просять пробачення у нього, чи один в одного. Лицемірство може бути в різних сферах життя, але не варто зациклюватись на ньому.Не варто йти на поводу емоцій. Варто постаратись пояснити їм, чому для вас це так важливо. чому вам не подобається те чи інше зауваження. Не варто це робити в гніві, адже ви тільки розпалите конфлікт.
– Насильне стримування негативних емоцій у середині себе .Це також не приведе до нічого доброго, адже рано чи пізно ці емоції вирвуться у якийсь неконтрольований, нерозважливий і дикий вчинок, або ж це проявлятиметься у подальшому дорослому житті безпричинними, на перший погляд, спалахами гніву, агресії.
Всього цього можна уникнути. Для цього потрібно трішки терпіння і трішки зусиль. Підлітковий вік швидко проходить .Головне, щоб потім не було боляче за зламане власне життя; соромно за власні дії та слова. Тому, варто прислухатися до порад рідних людей , шанувати своїх батьків, бо саме вони поруч з тобою в цей складний для тебе час .
Ставай дорослим поступово!
Важливими для дорослих є пріоритети. Тому, будь дорослим-визнач власні .
Пріоритет – це розташування чогось залежно від важливості. Для прикладу:
1. Поснідати.
2. Піти до школи.
3. Пообідати.
4.Виконати домашнє завдання
5. Підготуватись до наступного навчального дня.
6. Допомогти батькам по господарству.
7. Погуляти з друзями.
Заведи блокнот і записуй собі справи на кожен день, постарайся розставити їх у порядку важливості. Це може вийти не одразу, На початку всі справи можуть здаватись однаково важливими, але з часом ти навчишся відрізняти важливе від менш важливого і неважливого. Для того, щоб навчитись правильно розставляти пріоритети потрібно запитати себе: «Чи дійсно для мене ця справа є такою важливою? Чи зможу я обійтись і без неї? Чи може ця справа є важливою для моїх батьків?». Можна ставити оцінки справам. Де 5 – надзвичайно важлива, а 1 – зовсім не важлива.
Напиши собі список цілей, яких би ти хотів досягнути до кінця цього року. В кінці року сядь і проаналізуй, що тобі вдалось виконати, а що ні. Можливо з часом вони будуть мінятись, а можливо дещо тобі здається і взагалі смішним.
Постарайся організувати свій час. Все наше життя – це безперервний ланцюжок подій, вчинків, рішень і їхніх наслідків. У твоїй владі хоча б трішки, але все ж таки організувати своє життя і керувати ним. Також ти побачиш наскільки багато вільного часу у тебе з’явиться. Адже насправді навіть більшість дорослих витрачають свій час на речі, які їм зовсім не потрібні, хоча на перший погляд виглядають надзвичайно важливими.
Для того, щоб досягнути чогось у житті варто визначитись зі своєю майбутньою професією і постаратись збагатити свої знання у даній галузі ще до вступу у ВНЗ.
Читай. Книги не тільки розвивають уяву, але і збагачують словниковий резерв, покращують комунікативні навики, розширюють кругозір. Багато відомих і успішних людей радять читати. Читати можна різноманітну літературу. Чим різноманітніша література, тим більше сфер життя відкриватимуться перед тобою.
Загалом потрібно докласти зусиль для того, щоб навчитись спілкуватись з батьками. Їхній життєвий досвід допоможе розуміти багато речей, які тебе чекають у дорослому житті. Ніхто ж не каже тобі, що ти дурніший, просто в тебе менше життєвого досвіду. Поаналізуй його! Мудрі люди вчаться на досвіді інших.
Дорослі видумали так багато правил. Не всі з них потрібні, чи правильні, але більшість з них насправді є важливими і потрібними. Дотримання деяких з них збереже твоє життя та здоров'я.
Потрібно навчитись говорити з батьками про проблеми, ділитись із ними переживаннями і слухати їх, дослухатись до їхніх порад і настанов.
7 способів упоратися зі душевним неспокоєм.
1.Сон
Щоб усунути стрес, необхідно розслабитися. Коли розслаблене тіло, психіка також розслабляється й відновлюється. Повноцінний нічний сон допоможе краще впоратися зі стресом. Також корисний нетривалий сон упродовж дня.
2. Фізична активність
Це один із кращих способів позбутися стресу. Чи не найліпший спосіб упоратися зі стресом – це пробіжка. Також корисно вирушити на прогулянку або сходити в тренажерний зал. Після цього почуватимешся краще.
3. Здорове харчування
Здорове харчування – запорука усунення накопиченої в організмі напруги. Збалансоване харчування, що включає велику кількість овочів, фруктів, молочних продуктів, білків, збереже здоров'я дитини. Перебуваючи в стресовому стані, як правило, ми їмо нездорову їжу (фаст-фуд, морозиво тощо). Заміни такий раціон здоровими стравами.
4. Підтримка батьків
Твої батьки поруч з тобою. Спробуй довіритися їм.
5. Зосередьтеся на позитивних моментах
Відчуваючи стрес, ми загострюємо свою увагу на тому, що йде не так. Ми переймаємося тим, чого нам бракує і що нам не вдається. Стрес може посилитися, коли розвивається негативний спосіб мислення. Нелегко знаходити в житті позитив в такому важкому віці. Нагадуйте про свої сильні сторони і шукайте шляхи їх використання для вирішення життєвих проблем.
6. Розмовляйте
Говоріть про те, що хвилює. Спілкування – один із найбільш ефективних засобів усунення стресу. Спільне обговорення проблеми допоможе швидше знайти її вирішення. Розмовляйте з людьми, яким довіряєте.
Заняття, які допоможуть впоратися зі стресом
1. Дихальні вправи. Глибоке дихання розслабляє тіло і психіку людини. Дихальні вправи – засіб повернути душевну рівновагу й розслабитися.
2. Медитації. Це мистецтво зосереджуватися на теперішньому моменті. Коли вас переповнюють думки й емоції, зробіть глибокий вдих і прислухайтеся до себе. Намагайтеся геть нічого не думати, натомість просто зосередьтеся на своїх відчуттях. Ви також можете медитувати, зосереджуючись на своєму диханні, відчутті тіла або навколишніх звуках. Це просте заняття дасть вам змогу відпустити ваші думки й розслабити розум.
3. Візуалізація. Зорові образи – це потужний інструмент, який можна використовувати, щоб позбутися негативного мислення. Сядьте в тихому місці, закрийте очі, прислухайтеся до навколишніх звуків, максимально зосередьтесь. Уявіть ідеальну ситуацію на цей момент. Подумайте, як би ви при цьому почувалися, що б сказали. Утримайте такий образ в уяві на декілька хвилин. Щойно відкриєте очі – матимете новий погляд на ситуацію.
4. Відвертість на відвертість. Якщо ви й ваші друзі відчуваєте стрес, апробуйте цей спосіб. Відверта розмова допоможе вам із другом поділитися своїми переживаннями й думками, а також структурувати їх. Це заняття також незамінне, аби навчитися прислухатися до інших.
5. «Мовчання». У цю гру грає декілька людей. Візьміть легкий м'ячик, який можна кинути, не докладаючи зусиль. Кидаючи або приймаючи м'яч, ви маєте мовчати. Учасник, котрий вимовляє звук або слово, вибуває. Така гра змушує дитину зосередитися на тому, щоб зловити м'яч, і не думати про те, що її турбує.
6. «Замри». Ця гра, у яку можуть грати декілька людей, добре допомагає побороти стрес. Учасники мають танцювати під музику, а після її завершення завмерти.
Пам'ятайте, що цілком уникнути стресу неможливо. Натомість можна навчитися ним управляти, щоб він не мав негативного впливу на ваше життя. Чим раніше ви навчитеся давати раду стресу, тим краще ви робитимете це в дорослому житті.
Проблема булінгу очима підлітка
У кожної людини є право - любити іншого,
або не любити, поважати, або не поважати ...
Але ні у кого немає права бити людину по обличчю –
нехай навіть просто словесно.
Булінг (від англ. bully - насильник). Погодьтеся, страшно звучить? Але справа навіть не в звучанні, а в тому, що це явище оточує нас всюди , і найстрашніше - те, що воно несе за собою надзвичайно негативні наслідки.
Скільки разів життя підлітків було знівечене через те, що «звичайні учні школи» вирішили запостити в свій профіль соціальної мережі смішний контент про однокласника чи «розібратись» після уроків.
Ось лише кілька зізнань жертв булінгу, які сталі відомі завдяки таємному анкетуванню.
Віка: «Мені постійно здається, що мене обговорюють, що гноблять, сміються, коротше кажучи, у мене самооцінка нижче плінтуса. Через це я досить часто хочу плакати в школі, я намагаюся бути зухвалою, щоб мене не чіпали, але у мене не виходить, це все тисне на нерви».
Анна: «Мій стан піддався сильному депресивному зрушенню. Я могла опинитися під загрозою».
Сергій: «Став більш замкнутим і тепер боюсь виходити з дому». (збережена авторська стилістика і орфографія)
Страх… Він володіє людьми, він призводить до того, що жертви не наважуються діяти – приховують свої проблеми… Вони бояться бути собою. От той хлопець, що завжди сідає на задню парту і щось постійно пише… Він міг би видати свій роман, який, можливо, став би світовим бестселером. А та дівчина, яка носить дивну одежу, могла б зробити прорив у світовій моді. Мабуть, хтось скаже «Це неможливо». Як перебороти свій страх?!!! Та це можливо:
Тейлор Свіфт у шкільні роки була жертвою булінгу, а зараз її музичні альбоми займають перші місця у чартах. З дитинства майбутня зірка була творчою натурою, і тому її часто не розуміли однокласники. Вони не запрошували її на шкільні вечори, вважали білою вороною і навіть не розмовляли з нею. Тейлор визнається, що саме завдяки злісним однокласникам вона навчилася бути сильною і досягати успіху
Майлі Сайрус – також була жертвою цькування, але зараз вона випустила сім музичних альбомів, які займають перші місця за продажами та скачуваннями. Завжди говорила те, що думає. Саме тому її так ненавиділи однокласники, що навіть заснували клуб «Анти-Дестіні (ім’я при народженні, 1 травня 2008 змінила ім’я на Майлі). А одного разу співачку навіть закрили в туалеті на цілий день. Детально про цю ситуацію дівчина розповіла в свої книзі «Милі попереду». Спробували б її замкнути де-небудь зараз, коли дівчинка виросла і стала світовою зіркою. Майлі активно виступає проти булінгу. Також співачка відкрила свій фонд Happy Hippie який допомагає спільноті ЛГБТ+ (в тому числі й підліткам).
Подібних історій безліч…
І на завершення статті щодо насилля серед підлітків декілька порад:
запам’ятайте: у першу чергу, ви особистість, якщо повірите в себе та свої сили ви будете здатні перевернути світ: головне – віра;
самоповага до себе, набагато важливіша за думки однокласників чи вчителів;
запишіться у секцію за тим напрямом, яка відповідає вашим інтересам чи захопленням, так ви знайдете собі друзів зі схожими інтересами;
не бійтесь розповідати про свою проблему, завжди знайдеться одна людина яка захоче вам допомогти;
нікому не дозволяйте позбавляти вас власної думки - ваша думка має право на існування (Анна Франк колись писала: «Нам заборонено мати власну думку. Люди можуть вам сказати тримати свій рот на замку, але це не зупинить вас від того, аби мати власну думку. Навіть якщо люди все ще дуже молоді, вони не повинні бути позбавлені можливості говорити те, що вони думають»).
Готові сказати булінгу «ні!»?
Що таке торгівля людьми?
Проблема торгівлі людьми – одного з найнегативніших явищ сучасного суспільства – уперше була піднята правозахисниками на початку ХХ століття. У той час особлива увага приділялася жінкам з Великобританії, яких змушували до проституції в країнах континентальної Європи. Так з'явився термін ”біле рабство”, який пізніше поширився на загальне поняття торгівлі людьми.
З тих пір феномен торгівлі людьми піддається постійному аналізу і є предметом багатьох суперечок і дискусій. Однак якщо подивитися на більшість документів, публікацій, виступів з проблеми, то стане очевидно, що часто поняття ”торгівля людьми” обмежується ”торгівлею жінками”. При цьому в більшості випадків мова йде про торгівлю жінками з метою використання в проституції, порнобізнесі, сексуальній сфері тощо. Безумовно, торгівля жінками є складовою частиною злочину ”торгівля людьми”. Однак поняття ”торгівля людьми” є більш широким: об'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, незалежно від статі і віку.
У даний момент найбільш повне визначення торгівлі людьми дає ”Протокол з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми”, який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Протокол є основним сучасним документом, спрямованим на боротьбу з цим злочином. Він визначає торгівлю людьми як: Здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховання чи отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу.
З приведених вище визначень випливає, що торгівля людьми – це сукупність таких ознак: вербування, перевезення, передача, продаж, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу, використання шантажу, погроз, насильства.
Україна не повністю відповідає мінімальним стандартам із припинення торгівлі людьми, однак вживає чимало зусиль із подолання проблеми. За даними міжнародних організацій, після початку конфлікту на Сході, демографічні показники жертв торгівлі людьми з України змінились. Жертвами більше стають мешканці міст, молодь та чоловіки.
Департамент комунікації Нацполіції повідомляє, що впродовж поточного року зареєстровано 189 кримінальних правопорушень за статтею 149 (Торгівля людьми) Кримінального кодексу України. З них 91 випадок — трудова експлуатація, 69 — сексуальна експлуатація, 25 фактів втягнення в злочинну діяльність, а також по два факта торгівлі дітьми та сурогатного материнства.
Форми сучасного рабства
Примусова праця: будь-яка робота чи послуги, які люди змушені робити проти своєї волі під загрозою покарання
Борг: найпоширеніша у світі форма рабства, коли люди позичають гроші, які вони не можуть повернути, і зобов’язані працювати, аби виплатити борг, проте не контролюють умови своєї зайнятості та боргу
Торгівля людьми: включає транспортування, вербування чи приховування людей з метою експлуатації з використанням насильства, погроз чи примусу
Рабство за походженням: люди народжуються в рабстві через те, що їх рідні були захоплені й поневолені; вони залишаються в рабстві за походженням
Дитяче рабство: багато людей часто плутають дитяче рабство з дитячою працею, але це набагато гірше. Хоча дитяча праця шкідлива для дітей і перешкоджає їхній освіті та розвитку, дитяче рабство виникає, коли дитину експлуатують заради отримання вигоди. Ця категорія може включати торгівлю дітьми, дітей-солдатів, шлюб з дітьми та домашнє рабство дітей
Вимушений та ранній шлюб: коли хтось одружений проти волі та мусить залишатися у шлюбі
Факти:
40,3 мільйона жителів планети перебувають у сучасному рабстві
10 мільйонів дітей
24,9 мільйона людей на примусовій праці
15,4 мільйона людей у примусовому шлюбі
4,8 мільйона людей у примусовій сексуальній експлуатації
Українським дітям загрожує рабство?
Яким би дикунством у ХХІ сторіччі не здавалися торгівля людьми і рабство, однак протиправні ремесла й досі існують у сучасному світі. Україна, на жаль, не є винятком із загального правила.
Розповсюдилося явище рабства і на українських дітей та підлітків. Зловмисники все частіше використовують їхню недосвідченість та довірливість задля власної вигоди. У результаті хтось дізнається про невільництво із творів Шевченка, сидячи за шкільною партою, а хтось – переживає моторошний сюжет у реальному житті.
Жахливо усвідомлювати, що «продавцями» дітлахів часто стають їхні ж батьки. Свіжим прикладом є затримання за підозрою у торгівлі дітьми громадянки України, яке відбулося у Грузії 21 квітня. Як повідомляє МВС Грузії, жінка перетнула кордон разом із 10-ма неповнолітніми особами, які, відповідно до документів, наданих нею прикордонникам, є її рідними дітьми. Правоохоронців насторожив той факт, що одразу 4 з них були народжені у 2017 році. У ході оперативних дій вони виявили ознаки трафікінгу (торгівлі людьми) – та затримали жінку. У грузинському МВС повідомляють, що українка могла мати намір перейти на територію окупованої Абхазії, щоби продати там малечу. Цю тезу вони й доводитимуть у суді. Наразі ж жінка перебуває у слідчому ізоляторі, а діти – у лікарні через інтоксикацію та незадовільний стан здоров’я. Слідство проводиться спільно з українською стороною.
Однак не тільки недобросовісні батьки є причиною розповсюдження дитячого трафікінгу. Часто самі діти стають винуватцями своєї страшної долі. Так, приголомшливі дані оприлюднила ООН 24 квітня в Києві. Згідно із дослідженням, проведеним спільно Міжнародною організацією з питань міграції, 66 % українських підлітків та молодих людей у віці від 13 до 20 років готові погодитися на ту чи інші сумнівну пропозицію, у результаті якої вони можуть стати жертвою торгівлі людьми. Найбільш вразливими є діти із проблемних родин, а також ті підлітки, які ніде не навчаються та не працюють.66% представників уразливих категорій дітей та молоді віком 13–20 років готові погодитися хоча б на одну пропозицію, що може призвести до втягування їх в торгівлю людьми.
Торгівля людьми, рабство та примусова експлуатація дітей завжди лежали поза площиною прав і основоположних свобод людини. Проблема є надскладною та потребує комплексного підходу до її вирішення. Ми виділили основні причини виникнення цього негативного явища в Україні та способи, які могли б посприяти їхньому нівелюванню.
Причини розповсюдження торгівлі дітьми в Україні
1. Бідність
Бідність сама із себе є запереченням прав і основоположних свобод людини. Цю тезу дуже часто використовує у своїх промовах Генсек ООН Антоніу Гутерріш. З ним не можна не погодитись. Бідність несе загрозу як для бідняка, так і для його оточення. Адже сама неможливість задовольнити базові потреби пригнічує гуманне начало осіб – і керівним стає інстинкт самовиживання. Злидні змушують людей здійснювати жахливі вчинки. Як от ставати злочинцем – і продавати дітей задля легкої наживи. Або самому погоджуватися на сумнівні пропозиції зловмисників, прирікаючи себе на неволю.
2. Конфлікт на Донбасі
Окуповані території не одноразово фігурували у звітах міжнародних організацій як край свавільного беззаконня. Через їхню непідконтрольність правоохоронним органам зростає кількість випадків торгівлі людьми, а саме рабство укорінюється. Так, згідно із даними доповіді міжнародної організації К4D (Knowledge, evidence and learning for development), із 2015 року масштабними стали примусові вивезення мешканок окупованих територій, у тому числі неповнолітніх, до країн Європи, Ближнього Сходу та Центральної Азії задля їхньої експлуатації в секс-індустрії. Підтвердив такий стан справ і заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця під час виступу на минулорічних відкритих дебатах у Раді Безпеки ООН.
3. Необізнаність молоді
Результати нещодавнього дослідження Міжнародної організації з питань міграції продемонстрували , що більше ніж половина українських тинейджерів здатна погоджуватися на сумнівні та ризикові пропозиції, які у результаті можуть призвести до поневолення та експлуатації. Слід розуміти, що молодь особливо чутлива до солодких брехливих пропозицій. Причини цього можуть бути дуже індивідуальними: хтось прагне легких грошей, а хтось – пригод. У будь-якому разі, рисою, що об’єднує підлітків – жертв торгівлі людьми – є їхня необізнаність та відсутність повноцінного усвідомлення тих ризиків, які можуть приховуватися за обгорткою вигідних пропозицій. Багато із них або взагалі не замислююються про вірогідність бути проданим у рабство, або вважають таку ситуацію ефемерною – такою що буває лише в кіно, у сюжетах новин або десь у далеких країнах.
4. Байдикування
У звіті про результати згаданого вище дослідження зазначалося, що найбільш вразливою категорією дітей та підлітків є ті, хто ніде не навчається або не працює. Так, перебуваючи у такій ситуації, вони фактично виключаються із повноцінного соціального життя, яке є одним із оберегів від рабства. Окрім того, ледарство часто супроводжується незадовільним матеріальним становищем, що, своєю чергою, часто-густо стає причиною надання підлітками згоди на відверті афери та ризиковані пропозиції.
Протидія дитячому трафікінгу
Торгівля людьми є хворобою суспільства. І як будь-яку хворобу її слід лікувати – систематично боротися із злочинністю. Але згадаймо аксіому: найбільш ефективним лікуванням є профілактика. Ми виділили декілька позицій, втілення у життя яких могло б зменшити середовище існування трафікінгу.
1. Належне виконання соціальних функцій державою
Так, у сьогоднішніх нелегких економічних умовах важко говорити про те, чи має держава фактичні можливості надати необхідний захист і забезпечення родинам та дітям. Однак у будь-якому разі владі слід згадати про благородне конституційне словосполучення «соціальна держава», а також міжнародне зобов’язання щодо докладання зусиль задля досягнення належного життєвого рівня населення. Адже ефективна протидія бідності є ключовою позицією у боротьбі із торгівлею людьми.
Окрім того, держава має нівелювати ризик байдикування молоді – і сприяти максимальному залученню дітей до освітньої сфері, а також створювати робочі місця для молодих випускників шкіл та професійних училищ.
2. Запровадження жорстких санкцій і показові притягнення до відповідальності за торгівлю дітьми
Метод кнута часто є не менш ефективним, ніж метод пряника. Україна використовує його з 2018 року. Тоді було ухвалено ЗУ про внесення змін до ККУ, яким було запроваджено більш жорсткі санкції за торгівлю дітьми відповідно до міжнародних стандартів. Із жовтня минулого року санкція для опікунів складає від 8 до 15 років позбавлення волі.
На жаль, навіть можливість притягнення до відповідальності не завжди зупиняє торговців дітьми. Більш ефективним кроком до вирішення проблеми могло б стати широке освітлення громадськістю процесу притягнення до відповідальності винних осіб. Завдяки показовому прояву нульової толерантності до торгівлі дітьми можна забезпечити досягнення на практиці одного із завдань кримінального покарання – недопущення виникнення таких злочинів у майбутньому. Реалізація ж цієї ідеї лежить як на правоохоронних та судових органах, так і на інститутах громадянського суспільства.
3. Припинення конфлікту на Донбасі
Ми всі розуміємо, що ключі до розв’язання конфлікту тримає у руках не виключно українська влада. Новообраний Голова держави вже пообіцяв припинити його за допомогою дипломатичних методів. Чи зможе – покаже час.
4. Інформаційна робота з дітьми
Незнання своїх прав та реальних ризиків їх порушення причинами потрапляння дітей у халепу. Вирішити ситуацію може активна просвітницька робота з дітьми та молоддю.
Саме тому, пропоную вам, дорогі діти, переглянути відео та стати інформованими , захищеними від ситуацій потрапляння в рабство.
Цінуй своє життя -воно прекрасне!
Що для кожного з нас найдорожче? Звичайно, є чимало цінностей, але найголовніша – це життя. Його не стане – і все втратить сенс.
Яким воно має бути, як необхідно поводитися, щоб життя було цікавим і змістовним, багатим на великі події і добрі вчинки? Для чого людина приходить у цей світ? Вона приходить для добра. Творити добро в міру своїх обдарувань і здібностей повинен кожний, адже це високе покликання людини. А кожна людина – це неповторна особистість, яка має свої відчуття, бачення подій, власне життя. Тому в кожного воно складається по-різному.
Роль нас самих в житті дуже велика. Наше майбутнє багато в чому залежить від власного вибору і поведінки сьогодні. Тому, завдання кожного – вміти прислухатися до себе, до свого серця, до думки рідних людей на шляху пошуку сенсу життя.
Лихо,яке може торкнутися кожного
1.Курiння серед пiдлiткiв.
Половина українських учнiв (52,3%) вiком 15—17 рокiв курили тютюн хоча б один раз у життi. Кожен дванадцятий пiдлiток вперше спробував викурити сигарету у вiцi 9 рокiв або ранiше. Щодня курять 12,2% учнiвської молодi (18,2% серед хлопiцiв та 6,7% серед дiвчат). Найчастiше кожного дня курять підлiтки у вiцi 15 рокiв i старше, що можна визначити як вiк формування звички вживання тютюнових виробiв і звикання до щоденного курiння.
Важливими факторами, що визначають тенденцiї курiння, в тому числi серед пiдлiткiв, є доступiнiсть цигарок та несприйняття ризикiв курiння.
Смертельна доза нікотину для людини — 50-70 мг (1 мг на кілограм маси тіла). Відомо, що кількість нікотину, який надходить із тютюнового диму в організм, становить приблизно 1/25 вмісту його в тютюні. Важливе значення має те, як часто роблять затяжки під час куріння. Людина дістає смертельну дозу нікотину, викурюючи 20-25 сигарет на день.
Отруйність нікотину відчув кожний, хто взяв у рот першу в житті сигарету. Ніхто не може докурити першої сигарети до кінця. Цьому заважають запаморочення й нудота, а часом і неприємні відчуття, такі як інтенсивне слиновиділення, шум у голові, головний біль, серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання, діарея. Поступово організм пристосовується до нікотину і куріння не викликає таких неприємних відчуттів. Хоча отруєння організму триває, але довго воно ніяк не виявляється.
Розпочати курити набагато легше, ніж покинути. Отож, краще не розпочинати.
2.Вживання алкогольних напоїв.
Дослiдження показує, що в середньому 83,4% учнiв вживали будь-якi алкогольнi напої хоча би один раз протягом життя.
Найпоширенiшим напоєм, який вживали учнi 1-2 рази протягом останнього мiсяця, є вино, про що повiдомили 26,6% учнiв/студентів. Також поширеним серед пiдлiткiв є вживання пива — 20 %, та слабоалкогольних напоїв — 18%.
Несприйняття ризикiв вживання алкоголю, приклад в родині чи в оточенні великою мiрою визначає практику та рiвень вживання алкоголю серед пiдлiткiв.
У травній системі алкоголь швидко всмоктується в кров і розноситься до клітин головного мозку. Це проявляється збудженням, радісним настроєм (ейфорією, балакучістю, тощо). Людина втрачає почуття самоконтролю, сорому, стає брутальною і може здійснити такі вчинки, які, перебуваючи у тверезому стані, ніколи не зробила б. Давно помічено, що люди, які мають згубну звичку до спиртного, частіше за інших хворіють на різні застудні хвороби органів дихання, тому що алкоголь ослаблює опірність організму.
Підлітковий алкоголізм- ця хвороба руйнує особистість, опускає людину на “дно” і призводить до загибелі. Вирватись з цього виру дуже важко. Значно легше в нього не потрапити. І це залежить від самої людини, від її переконань, світогляду.
3.Вживання наркотичних речовин.
Аналiз показникiв вживання наркотичних речовин серед пiдлiткiв вiком 15-16 рокiв у динамiцi демонструє позитивну тенденцію.
Найістотнішими причинами вживання наркотиків є цікавість, бравада, прагнення до незвичайних відчуттів, вплив оточення. При цьому стає очевидним, що цікавість підігрівається більш “досвідченими” товаришами і доповнюється власною самовпевненістю та наївністю початківця. Бажання випробувати незвичайні відчуття, спробувати щось, про що знають інші, підсилюється прагненням бути як усі, не виглядати білою вороною. Сприятливою умовою при цьому є відсутність батьківського контролю за життям і дозвіллям дитини. Вживати наркотичні речовини-це руйнація особистості. Тому краще не робити експериментів над власним життям.
4.Iнтернет, комп’ютернi та азартнi гри.
Сьогоднi великої актуальностi набирає така проблема як інтернетзалежнiсть. Серед усiх опитаних учнiв, лише 6,5% учнiв зазначили, що не користуються мережею Інтернет. В середньому опитанi учнi проводять 4-5 години в Iнтернетi протягом робочого дня, і 6-8 годин протягом вихiдного дня Розрахований показник Інтернет-залежностi на основi отриманих даних вказує на те, що лише 8,4% серед опитаних учнiв не мають залежностi вiд мережi Iнтернет, тодi як 50,6% мають сильну залежність.
Також дослiджувалось питання залежностi вiд комп’ютерних онлайн-iгор. Майже половина серед опитаних учнiв таку залежностiь уже формує.
Окремим аспектом дослiдження була залежнiсть вiд азартних iгор. Залежнiсть вiд азартних iгор зафiксована у 34,3% опитаних пiдлiткiв, з яких 15,1% мають проблематичну залежнiсть.
Будь-які узалежнення або як їх називають адикції-це хворобливі стани, які важко піддаються лікуванню .Будь-яке узалежнення впливає на повсякденне життя, виконання домашнiх завдань та обов’язкiв, стосунки з близькими та спiлкування з однолiтками. Реальне життя підміняється віртуальним. Дитина стає зомбі.Її психіка порушується і важко відновлюється. Подумай, чи потрібно це тобі!